FORUM TV-SATВівторок
19.03.2024, 05:48

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 ) (Без обговорення !!!)
Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 )
marsДата: Неділя, 03.05.2009, 09:23 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн


DVB-T ( англ. Digital Video Broadcasting - Terrestrial)
- європейський стандарт ефірного цифрового мовлення , один з сімейства стандартів DVB . Використовується, насамперед, у різних європейських, азіатських та африканських державах, а також у Австралії як стандарт для передачі цифрового телебачення і радіо. Північноамериканський обидва до DVB називається ATSC , японський ISDB , в Китайській Народній Республіці DMB-T / H . DVB-T в різних країнах часто має інші скорочення, наприклад, у Великобританії і Ірландії воно називається «Digital Terrestrial Television (DTT)» або відповідно до вартості «Pay-TV» або «Freeview», в Іспанії «Televisión Digital Terrestre (TDT) », під Франції «Télévision Numérique Terrestre (TNT)».

Стандарт дозволяє передавати стисле відео, звук і дані в транспортному потоці MPEG , що використовує COFDM -модуляцію.

DVB-T в Україні


З 2006 року відеопотік всіх цифрових телеканалів у Києві транслювався в стандарті MPEG-2, але вже в 2008-2009 в ефірі з'явилися канали і в


Лідія Погребняк, «День»

Добавив: Олександр Глущенко




RatvodTechДата: Вівторок, 05.01.2010, 12:25 | Повідомлення # 31
Зам.Адмін

Країна:
повідомлень: 227
Статус: Оффлайн
Україну"оцифрують" до 2015 року ?


Якість зображення ефірного цифрового мовлення хороша, але кабельні оператори можуть піти далі: запровадити HDTV - телебачення високої чіткості. В ефірному варіанті такі речі зараз навіть не плануються. Коли кабельники зроблять це, на ринку почнеться жорстка конкуренція.


Фото i.i.ua

Наприкінці 2009 року перший віце-прем'єр Олександр Турчинов пообіцяв, що у 2010 році Україна нарешті перейде на цифровий формат телемовлення.

Експерти менш оптимістичні. На їхню думку, країна не встигне запровадити цифрове мовлення навіть до 2012 року, коли має відбутися чемпіонат Європи з футболу, а цифрове телебачення є однією з вимог УЄФА.

Також зараз діє розрахована до 2015 року державна програма із повного переходу країни з аналогового мовлення на цифрове.

Проте, сьогодні, за 2 роки до Євро-2012 поки що надзвичайно мало українців знають що таке цифрове ефірне мовлення, а із масовим запровадженням "цифри" в кабельних мережах, наприклад, в Києві, трапляються великі скандали, під час яких від окремих органів влади лунають заклики повернутися до аналогових будинкових антен.

Тож з огляду на це видається, що цілковитий перехід України на цифрове мовлення потрібен тільки організаторам європейського футбольного чемпіонату, фахівцям та журналістам, які висвітлюють цю тему, але аж ніяк не пересічним українцям, які, по-перше, не знаю що це таке, а, по-друге, не бажають користуватися

Про підготовку до запровадженням цифрового телебачення "Економічній правді"
розповів координатор Цифрового комітету Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет"

Денис Гурський.

ІТК - галузева асоціація, що об'єднує найбільші телеканали України:
"Інтер", 1+1, "Новий", ICTV, СТБ, канал "Україна", ТЕТ, НТН, М1, М2, ТОНІС, "Мегаспорт",
а також низку рекламних агентств.

Цифровий комітет, це окремий підрозділ в структурі ІТК, який підтримує зв'язок із органами влади, що відповідають за впровадження цифрового ТБ в Україні.

Його було призначено саме для того аби члени асоціації могли брати участь в процесі переходу України на цифрове мовлення, ініціювати обговорення проблем пов'язаних з цим, тощо.

- Що в Україні зроблено у 2009 році для запровадження ефірного цифрового мовлення?

- Основне досягнення - організоване Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення експериментальне цифрове мовлення у Києві, Житомирі та Одеській області. Звичайно, це дуже добре, але, на жаль, ці спроби мали низку недоліків, через які не вдалося здобути значних результатів.

Так, в Одеській області побудували мережу, запустили телеканали, забезпечили впевнений прийом, але не змогли розповсюдити серед користувачів декодери.

Цим займалися держоргани, і було незрозуміло, як вони мають організовувати дистрибуцію пристроїв. Через це можна на пальцях однієї руки перерахувати людей, які в Одеській області дивляться ефірні цифрові канали.

- Якщо брати весь проект із запровадження цифрового мовлення за 100%, яка частка у даному обсягу цих експериментів?

- Важко сказати. Близько 3-5%. Перехід на "цифру" - прекрасна можливість показати, що в Україні є виробничі та науково-технічні потужності. Але у нас поки що не розуміють, як саме цей потенціал можна використовувати.

- Якщо ефірного цифрового мовлення у нас майже немає, то кабельні оператори вже давно поширюють цей продукт.

- Кабельні оператори - це потужні конкуренти ефірного цифрового мовлення. Якщо його впровадження буде затягуватися, то кабельні технології підуть вперед і стануть більш конкурентоспроможними.

Ефірне цифрове мовлення мало стартувати ще у 2006 році. Враховуючи темпи розвитку технологій, запланований на 2015 рік перехід всієї країни на "цифру" може виявитися застарілим проектом. Втім, він вже і зараз є не надто передовим.

З якістю зображення і звуку все гаразд, але кабельні технології можуть піти далі: запровадити інтерактивне телебачення та HDTV - телебачення високої чіткості. В ефірному мовленні такі речі зараз навіть не плануються. Коли кабельники зроблять це, на ринку почнеться жорстка конкуренція. І цей процес уже почався.

- Які кабельні оператори складуть найбільшу конкуренцію ефірній "цифрі"?

- Можна припустити, що це будуть великі компанії з мережами по всій країні - "Воля" або якісь потужні регіональні оператори на кшталт донецького "Трініті".

У майбутньому можуть з'явитися й інші великі гравці. "Укртелеком" здатний змінити свою стратегію і також запровадити послуги доступу до телебачення. Зараз "Київстар" отримує ліцензії для трансляції IPTV. Усі нові гравці зацікавлені нарощувати абонентську базу і розвивати технології.

- Чи встигне Україна запровадити цифрове мовлення до "Євро-2012"?

- Цілком можливо, якщо не зміняться вимоги УЄФА. За ними, цифрове мовлення має діяти у містах-учасниках чемпіонату, а також уздовж центральних магістралей, які з'єднують ці населені пункти. У такому вигляді проект можливий.

- Хто з телеглядачів отримає найбільше користі від ефірного цифрового телебачення?

- Насамперед, люди, які живуть у населених пунктах, де немає кабельного телебачення. Більшість з них вимушені дивитися аналогові ефірні канали, які доволі часто не вирізняються високою якістю картинки та звуку.

Супутниковий прийом занадто дорогий, до того ж, там є не всі українські телеканали або їх незручно шукати. Отже, "цифра" тут буде найкращим рішенням: доведеться лише купити антену і декодер. Крім якісного зображення та звуку, глядач отримує додаткові можливості - електронний гід, проноз погоди тощо.

- А які переваги від "цифри" отримають абоненти кабельного телебачення?

- Краще зображення і збільшення кількості телеканалів.

- Але кабельний "аналог" і зараз дає нормальне зображення, а великий вибір каналів потрібний далеко не всім. Може, варто залишити обидві мережі - і аналогову, і цифрову?

- Ні, це економічно невигідно. Аналогове мовлення - крок назад. "Цифра" дає небагато переваг лише на початковому етапі її впровадження, а взагалі ця технологія передбачає безліч можливостей: інтернет-телебачення, поєднання комп'ютера і телевізора, спілкування між глядачами.

Усе це можливе після вимкнення аналогового мовлення, адже воно займає дуже багато місця у радіочастотному діапазоні. Залишаючи "аналог", ми позбавляємо наше телебачення перспективи.

Джерело - www.epravda.com.ua


RATVODДата: Вівторок, 19.01.2010, 15:58 | Повідомлення # 32
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
У Дніпропетровську з'явиться

цифрове телебачення

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) має намір
запустити послугу
цифрового телебачення в Дніпропетровську.

Концерн подав заявку до Національної ради з телебачення і радіомовлення на отримання ліцензії на надання послуги цифрового телебачення та технологічно готовий до запуску послуги вже в січні цього року.

Крім Дніпропетровська, цифрове телебачення КРРТ планує запустити в 2010 році ще в 8 містах України: Вінниці, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Сімферополі, Тернополі, Ужгороді та Чернігові.

Як повідомив заступник генерального директора концерну Костянтин Луценко, вже є попередні домовленості з деякими телекомпаніями.

КРРТ є державним оператором телерадіомовлення, радіорелейного і супутникового зв'язку; здійснює трансляцію державних теле-і радіоканалів по всій території країни, а також супутникове мовлення в європейських країнах. Концерн знаходиться в управлінні Міністерства транспорту і зв'язку.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила програму переходу на цифровий стандарт мовлення в Україні до 2015 року. Зважаючи на те, що в 2015 році, згідно з Регіональному угоди Міжнародного союзу електрозв'язку «Женева-2006», аналоговий сигнал буде вимкнено, - на «цифру» доведеться перейти всім телеглядачам.

ЗМІ Дніпропетровськ


RATVODДата: Субота, 23.01.2010, 15:12 | Повідомлення # 33
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Цифрове ТБ запрацює ще в 9 областях України

Найближчим часом цифрове ефірне телебачення запрацює ще в 9 областях України.

Про це повідомив заступник Міністра транспорту та зв'язку, голова Державної адміністрації зв'язку Микола Гончар, передає ЛІГАБізнесІнформ.

За його даними, трансляція цифрового мовлення в експериментальному режимі охопить майже третина населення України. Сьогодні в режимі готовності до експериментального багатоканальним цифрового мовлення знаходяться Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Сімферополь, Тернопіль, Ужгород і Чернігів. Як наголосив М. Гончар, основною перешкодою для функціонування цифрового мовлення в повному режимі є недосконалість законодавчої бази. Її вимоги не враховують особливостей сучасних технологій, що не дає можливості реалізувати технічну готовність до переходу на "цифру".

Держадміністрація зв'язку працює над пропозиціями з доопрацювання законів у сфері телекомунікацій. У першу чергу, доробки стосуються спрощення доступу до вітчизняного ринку телекомунікацій. "Ефективна реалізація проектів державного значення, зокрема, впровадження цифрового мовлення, стане можливою тільки за умови прийняття необхідних змін до законодавства", - підкреслив М. Гончар.

Нагадаємо, розробку проектів систем цифрового телерадіомовлення та її тестове впровадження забезпечує Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ). У концерні зосереджено понад 90% телевізійних передавачів України, 65% з яких належать РРТ. У Києві, Київській, Житомирській та Одеській областях цифрове телебачення запущено з квітня минулого року.

Комп & ньон


RATVODДата: Понеділок, 25.01.2010, 21:40 | Повідомлення # 34
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
КРРТ хоче розпочати цифрове мовлення

для 30% населення країни

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) намагається отримати
ліцензію
провайдера програмної послуги і почати цифрове мовлення для 30% населення країни.

У цих починаннях підприємство підтримує Кабмін.

«КРРТ до нас звертався вже раз, напевно, 10 - наполегливо, щоб ми йому видали ліцензію. Але ми не можемо цього зробити, тому що у нас немає офіційно наданих частотних присвоєнь, які вони використовують для тестування. Частоти, на яких вони вийшли в ефір, - це незаконні частоти. Вони нам дали номінали і перелік міст, де хочуть працювати. А на всі наші прохання «Дайте нам укладення НКРЗ і« Укрчастотнагляду »відповіді немає», - повідомив «i» член Нацради з телерадіомовлення Ігор Курус. Як він зазначив, у запитуваних діапазонах можуть працювати засоби зв'язку спецкористувачів.

У той же час заяви зв'язківців свідчать про те, що підстави для видачі ліцензії є. «Всі необхідні заявки (на ліцензію провайдера програмної послуги .-« i ») концерн подав. Там, напевно, є інша підгрунтя. КРРТ використовує всі частоти на легальній основі. Є доручення Кабміну з цього питання ще від жовтня місяця. Ці частоти для тестової експлуатації були прораховані і видані. А в новому свіжому дорученні Кабміну, яке лежить у мене на столі, сказано: «Прошу з урахуванням завдань, передбачених урядовим дорученням від 26.10.09, вжити необхідних заходів для відповідної організації експериментального багатоканального цифрового телебачення і радіомовлення у вказаному мультиплексі», - повідомив « i »голова Держадміністрації зв'язку Микола Гончар.

За його словами, доручення адресоване Мінтрансзв'язку, Нацради і НКРЗ і мова йде про другий мультиплексі. Планується почати текстове мовлення в дев'яти нових регіонах, де будуть доступні вісім-дев'ять національних каналів і три радіостанції. На цій території, за оцінками пана Гончара, проживає до 30% населення. «У нас був лист з адміністрації зв'язку - від Гончара Миколу Вікторовича, заступника міністра, в якому він просив нас дати рекомендації по можливості тестового включення цифрового ТБ силами КРРТ в ряді великих міст», - наголошує директор «Укрчастотнагляду» Павло Слободянюк. «Укрчастотнагляд», за його словами, зробив розрахунки і дав дозвіл.

Відзначимо, що цифрове ТБ уже працює в Житомирській, Одеській та Київській областях. Нові регіони, де проводилися тестові включення, - це Львів, Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Чернігів, Тернопіль, Ужгород, Миколаїв та Сімферополь. «Всього тестувалося п'ять каналів в MPEG-4 і три канали в MPEG-2. Це «Студія« 1 +1 »,« Перший національний »,« Інтер », ICTV, НТН, ТРК« Україна »,« П'ятий канал »і СТБ. І ще три станції українського радіо », - говорить експерт журналу Mediasat Олександр Глущенко.

За прогнозом розвитку телевізійного ринку президента компанії «Воля» Сергія Бойка, який він виклав «i», всього лише 20% українців в 2015 р. будуть користуватися безкоштовним ефірним ТБ. Решта 55-60% телеглядачів стануть абонентами кабельного та супутникового телебачення. Крім того, як вважає пан Бойко, на ринку повинні з'явитися провайдери платного ефірного мовлення, які займуть до 20-25% ринку.

Станіслав Юрасов
© Економічні вісті


RATVODДата: П`ятниця, 05.02.2010, 15:00 | Повідомлення # 35
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
У 2010 році безкоштовне цифрове ТБ

буде запущено по всій Україні

Перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов заявив,
що протягом року сигнал цифрового ТБ буде доступний по всій країні, і що він буде безкоштовним.

Про це Турчинов заявив під час телемоста, присвяченого тестовому запуску цифрового телемовлення в дев'яти українських областях. При цьому держава готова забезпечити малоімущих дешевими або зовсім безкоштовними ТБ-тюнерами. Їх виробник вже визначений - НВО Меридіан, передає із засланням на першого віце-прем'єра Урядовий портал.

Нагадаємо, в січні Мінтранс заявив про готовність запустити тестове цифрове телемовлення в дев'яти регіонах - Дніпропетровській, Львівській, Тернопільській, Закарпатській, Запорізькій, Вінницькій і Миколаївській областях, а також в Криму. Це і сталося під час сьогоднішнього телемоста.

Проте, в прес-службі Мінтрансу не змогли уточнити, чи продовжилася трансляція цифрового сигналу після завершення телемоста, і які саме телеканали транслюються. "Поки що це експериментальне мовлення. Інших деталей у нас ще немає", - пояснили в міністерстві Кореспондент.net.

На сьогодні цифрове ТБ на постійній основі тестується в Києві, Київській, Житомирській і Одеській областях.

Нагадаємо, перехід на цифровий формат телемовлення названий Президентом і Кабміном одним з пріоритетних напрямів роботи Мінтрансу. Новина дозволить звільнити частоти, підвищити якість сигналу і збільшити кількість каналів. Днями про намір надавати послуги цифрового телемовлення заявив державний концерн РРТ, на технічних потужностях якого і був здійснений сьогоднішній телеміст.

Кореспондент.net


RATVODДата: П`ятниця, 12.02.2010, 21:09 | Повідомлення # 36
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Розвиток цифрового телебачення загальмувався

Як повідомив «k:» член Нацради по питаннях телерадіомовлення Ігор Курус,
відомство розробило і затвердило проект змін в план розвитку цифрового ефірного мовлення.

Зараз, за його словами, проект знаходиться у стадії узгодження. «Якщо раніше ми говорили про те, що проводимо впровадження «цифри» поетапно по зонах і чітких термінах їх освоєння, то тепер перейдемо до м'якшого регулювання. Ми запускатимемо «цифру» там, де а) є вільний частотний ресурс ) місцева порада готова сприяти поширенню в цьому регіоні ресіверів», - відзначає Ігор Курус

Образ споживача платного супутникового ТБ

А. Сім"я з трьох чоловік, де рішення приймає чоловік.
Б. Доход вище середнього, вік 25-50 років.
В. Приблизно чотири години в день дивиться ТБ.
Г. Заінтересованний в контенті без реклами.
Д. ТВ для нього/них - це швидше спосіб розважитися і відпочити, чим просто отримати інформацію.
Е. Ключові вимоги до оператора:
кращий підбір каналів світового класу
високий рівень сервісної підтримки
зручні функції управління контентом.

Що дивляться українці по ТБ (п'ять основних видів контента)

1. Художні фільми.
2. Новини.
3. Развлекательниє/юморістічеськие передачі.
4. Спорт.
5. Пізнавальні передачі.

НАЦРАДА має намір звертатися в місцеві обласні адміністрації з проханням виділити кошти на придбання цифрових приставок хоч би для малозабезпеченого населення. В першу чергу, відзначив чиновник, такі звернення поступлять в адміністрації Житомирською, Одеською і, можливо, Київською областей.

DVB-T БЕЗ СТРАТЕГІЇ І ФІНАНСІВ

У названих регіонах цифрове ефірне мовлення (стандарт DVB-T) вже ведеться. Минулого четверга державний Концерн РРТ (КРРТ) почав тестове мовлення ще в дев'яти регіонах. Проте через дві години мовлення було припинене, оскільки КРРТ доки не отримав ліцензію Нацради.
Самі чиновники усвідомлюють, що реалізація програми впровадження ефірної «цифри» до кінця 2015 року загальмувалася. Основна проблема полягає не стільки в політичних тертях, скільки в розбіжностях ключових відомств відносно плану мовлення. Так, Державна адміністрація зв'язку і підопічний їй КРРТ наполягають на такій схемі: спочатку будівництво цифрової мережі, а потім - вирішення проблем призначеного для користувача устаткування. В Нацради інший похід - мережу потрібно будувати тоді, коли є чим приймати сигнал.

Відзначимо, що варіант Держадміністрації цікавий ВАТ «Укртелеком», мережу якого можна використовувати для передачі сигналу по областях, що, природно, може стати додатковим джерелом доходу. Серед зацікавлених і компанія «Квант-ефір», вітчизняний виробник цифрових передавачів, який в умовах відсутності місцевого попиту вимушений був переорієнтовуватися на експорт. За словами гендиректора «Квант-ефіру» Івана Омелянюка, Білорусь, наприклад, вже покрила 50% територій українськими цифровими передавачами.

Зводить нанівець всі ініціативи відсутність державного фінансування КРРТ, який має в своєму розпорядженні найпідготовленішу в країні інфраструктуру - більше 560 телевеж. По розрахунках Івана Омелянюка, для створення одного національного мультиплексу (цифровій мережі) знадобиться близько 500 передавачів (КРРТ має в своєму розпорядженні 31 цифровий передавач в Одеській, Житомирській і Київській областях). Створення декількох мультиплексів оцінюється в 350-500 млн. грн.

Провідні телеканали вже пропонували створити консорціум для інвестування $ 100 млн. в створення двох національних мультиплексів (вміщають 16-20 каналів). Крім того, керівництво російського оператора зв'язку «ВимпелКом» (ТМ Beeline) восени висловило готовність обговорювати фінансування закупівель телеприставок для населення в обмін на здобуття ліцензії на частину частот, що звільнилися після переходу мовлення в цифровий формат. Нацрада також виражає зацікавленість в інвестиціях мобільних операторів. За оцінкою Куруса, якщо абонентами ефірного мовлення є 11 млн. домогосподарств, то витрати на технічне переозброєння їх телеприймачів можуть скласти приблизно $ 400 млн.

КАБЕЛЬ НАСТУПАЄ

Неузгоджені дії чиновників і відсутність фінансування під національне DVB-T на руку компаніям, що пропонують населенню інші форми передачі цифрового сигналу. Йдеться перш за все про стандарти DVB-C (цифрове кабельне ТБ) і DVB-S (цифрове супутникове ТБ). Що стосується кабельного мовлення, то тут «цифровизацией» населення серйозно зайнявся найкрупніший гравець ринку - компанія «Воля», яка в 18 регіонах обслуговує близько 1,4 млн. абонентів, надаючи послуги доступу до телепередач. З них більше 480 тис. користуються ними в цифровому форматі.

Виходячи з офіційних даних послугою кабельного ТБ охоплено 18,7% українських сімей (3,4 млн.). Основна частина з них - жителі столиці. «Воля», не маючи в місті сильних конкурентів, переводила в новий стандарт мовлення район за районом. Абсолютно інша ситуація складається, наприклад, в Харкові. Там переводити райони міста в примусовому порядку навряд чи вийде, оскільки сильний місцевий конкурент - оператор «Тріолан» - завжди може запропонувати як альтернативу дешеве аналогове ТБ, не вимагаюче покупки/аренды додаткової приставки.

Президент «Волі» Сергій Бойко прогнозує, що відтік телеглядачів з безкоштовного ефіру до платних платформ продовжиться. «У п'ятирічній перспективі близько 50-65% всього об'єму телевізійних глядачів зможуть зайняти операторів послуг платного кабельного, супутникового і ефірного телебачення», - сказав він «до:». Цю тенденцію відзначає і Ігор Курус. Цифрове ефірне мовлення, за його словами, буде найпривабливіше не у великих містах, а в регіонах, де абонент, що має доступ лише до декількох каналів аналогового ефірного мовлення (оскільки там апріорі немає кабельників), купивши set-top-box, збільшує в рази кількість ТВ-контента.

АТАКА З СУПУТНИКА

Представники ще одного цифрового стандарту - DVB-S (супутникове ТБ) - також планують активно відвойовувати долю телеглядачів. Наприклад, на нашому ринку місяць тому почав мовлення в тестовому режимі новий супутниковий гравець Digital Fly Ukraine (MyTv). Окрім нього вже існують «НТВ-плюс Україна», «Поверхня», «Віжн ТБ» (Viasat).

По оцінках гендиректора «Віжн ТБ» (ТМ Viasat) Оксани Ферчук, до 2015 року за супутниковими платформами в країні може закріпитися до 30-35% абонентів. Дослідження супутникових операторів налічують в Україні 2,35 млн. користувачів супутникових антен. Близько 13% від всіх домогосподарств часто дивляться програми, які або не призначені для показу на тій або іншій території (проте код доступу до яких зламується шляхом установки піратських карток і пристроїв), або на різних супутниках доки не закодовані. Легальних абонентів супутникового ТБ, за оцінкою Сергія Жваво, лише близько 80 тис. Враховуючи кількість існуючих супутникових антен, природно, створюються передумови для виходу на ринок нових гравців.

НОВІ ПЛАТФОРМИ НА ПІДХОДІ

Окрім трьох перерахованих платформ цифрового ТБ існує ще і декілька альтернативних - це IPTV (інтерактивне ТБ, яке надають оператори фіксованого зв'язку) і DVB-H (мобільне ТБ). Що стосується першого стандарту, то кілька років тому, головним чином, в городах-миллионниках, за його впровадження взялися невеликі місцеві оператори. Зараз цю ініціативу готові підхопити лідери ринку зв'язку - «Київстар» і «Укртелеком», які чекають здобуття ліцензії на мовлення найближчим часом. Вони, маючи розвинені мережі, зможуть просунути ТБ-послугу в маси. Хоча президент «Волі» схильний вважати, що IPTV удасться відвоювати лише невелику частку ринку платного ТБ - 5-7% в найближчі три-п'ять років.

Медіаексперт журналу Mediasat Олександр Глущенко прогнозує, що в мегаполісах і великих містах на кабельне ТБ і IPTV до 2015 року доводитиметься до 75% ринку. У невеликих містах і селах картина бачиться абсолютно іншою: дві третини ринку будуть віддані «ефіру» і супутнику.

Що стосується DVB-H, то місцеві оператори мобільного зв'язку неодноразово намагалися надавати абонентам цю послугу в тому або іншому вигляді. Прориву не сталося, оскільки мережі другого покоління (GSM) нездібні забезпечити необхідну швидкість передачі даних для ТБ-мовлення. Крім того, операторів доки підводять і самі мобільні призначені для користувача пристрої, акумулятори яких не можуть «прогодувати» телевізійну трансляцію більш ніж декілька годин.

КОНТЕНТУ БУДЕ БІЛЬШЕ

Ряд операторів зв'язку зволікають із запуском IPTV із-за невпевненості в тому, що зможуть запропонувати глядачеві більше контента, чим кабельники. І вже тим більше сумніваються в тому, що зможуть конкурувати за цінами. Експерти упевнені: розвиток цифрових технологій лише стимулюватиме виробництво відеопродуктів і збільшить кількість відеопослуг. Останні два рецессионных роки, як розповідає «до:» генпродюсер Enter Music Юрій Молчанов, дуже несприятливо відбилися на українському телебаченні і виробництві вітчизняного ТВ-контента. «Але майбутнє в будь-якому разі за ним. Без нього телебачення задихнеться. Адже ми не можемо бути весь час якоюсь ретрансляційною будкою. Оскільки глядачеві завжди цікаво дивитися своє, чим чуже. Наш продукт може бути прибутковим. І робота таких провідних продакшн-студий, як наприклад Film UA або Starmedia, це підтверджує», - констатує він.

Розвиток технологій, за словами Юрія Молчанова, підштовхуватиме до створення нового цікавого контента. «Якимсь чином знайдеться симбіоз між інтернет-технологіями і ТБ. Перехід на «цифру» неминучий. І послуг буде більше», - говорить продюсер. Цю оцінку конкретизує Олександр Глущенко: «Навіщо чекати, коли фільм покажуть по тому або іншому телеканалу, якщо його можна купити, закачати і поглянути або поглянути онлайн? Конвергенція ринків ТБ і телекомунікацій заставляє прогнозувати розвиток саме в цьому руслі. Провайдери і оператори вимушені будуть створювати медіабібліотеки і надавати доступ до них як до додаткової, якщо не основний, послузі. Але це можливо лише при створенні законодавчої бази, яка регулюватиме дані стосунки». Інакше ринком правитиме піратство.

СТАНІСЛАВ ЮРАСОВ
205 | 12 лютого 2010

Джерело - «Коментарі: Kyiv Weekly»

PROTV.NET.UA


RATVODДата: Вівторок, 16.02.2010, 21:06 | Повідомлення # 37
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Смутне телебачення

Хто-небудь задавався питанням, чому у нас в країні до цих пір немає
якісного
цифрового ТБ в національному масштабі.

«Тому що у нас на це не закладаються гроші в бюджеті», - можуть відповісти обізнані.

Я вважаю, що це не повинно бути першопричиною ні в якому разі. Вже декілька років державні мужі вигадують етапи впровадження ефірної цифри і сперечаються між собою з приводу формальностей. Вони скаржаться, що держава не дає грошей, шукають інвесторів для створення мультиплексів (мереж), вислуховуючи гадані і немислимі умови комерсантів, що учули легку наживу в створенні прибуткового проекту.

Та варто лише абстрагуватися від всього цього, і відразу розумієш, що цифрове щастя так поруч! Адже в державних підприємств є величезний потенціал, якому позаздрить будь-який приватник. Візьмемо концерн РРТ: у нього є 560 ГОТОВИХ телевишок по всій країні. Залишається купити стільки ж передавачів і забезпечити бідних декодерами. А після заробляти на платному цифровому ТБ, надаючи безкоштовно певний пакет загальнонаціональних каналів. І виробництво цифрових передавачів у нас налагоджене вітчизняне.

Подумати лише: місцевий виробник - «Квант Ефір» - вже оцифрував 50% Білорусі і низка країн колишнього Радянського Союзу. А в Україні передавачі продавати нікому. Може і телевізор у нас ніхто не дивиться? Всі регіони (сіла і ПГТ) до цих пір клацають на пультах свої нещасні декілька каналів в огидній якості! Ще одна важлива подробиця: спираючись на дані Unitrade, можна підрахувати, що за чотири роки було продано близько 2 млн. цифрових телевізорів. Левова частка з них - зі вбудованими тюнерами під DVB-T (тобто і приставку купувати не треба). Лише за минулий рік із загального об'єму продажів блакитних екранів 35% припало на цифрових. Іншими словами, цей ринок - поле неоране, яке рано чи пізно зоремо або ми, або заповзятливі іноземці, які в черговий раз відвезуть з собою гріш наших убогих споживачів. А де КРРТ узяти гроші? Та розписати бізнес-план і зайняти в банці. Не з нуля ж все-таки починати. Хоча, по-хорошому, і цього робити не треба. Дуже дивно, що уряд не виділяє засобів на галузь, з якої само ж незабаром може отримати хороші дивіденди: і держпідприємства грошей запрацюють, і частоти звільняться під продаж мобільним операторам. Ах так, зовсім забув. У нас же БЮДЖЕТ ПРОЇДАННЯ. Він не передбачає майбутній заробіток. Краще узяти кредит в МВФ і знову проесть.

Ще один яскравий приклад у сфері ТБ - ВАТ «Укртелеком». Лише вдумайтеся: підприємство має фіксовані лінії до більш ніж 10 млн. домогосподарств. По частині з них цілком можна було б поставити IPTV (фактично аналог цифрового кабельного ТБ, лише з великим функціоналом) вже зараз.

«Укртелеком» провів тести, але засобів на приставки, вочевидь, знову-таки немає. І уряд сидить і дивиться, як загинаються найбільші державні підприємства галузі зв'язку, з подивом підраховуючи щороку багатомільйонні збитки. А заробляти до держбюджету не пробували? Або заробляти у нас в країні можуть лише олігархи і іноземці?

Зате ліцензії не видати тому ж «Укртелекому» або КРРТ як провайдерові телебачення - це запросто.

Станіслав Юрасов
© "Економічні вісті"


RATVODДата: Середа, 17.02.2010, 19:18 | Повідомлення # 38
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Безкоштовного цифрового ТБ

в Донецьку доки не буде

На цьому тижні в мережах крупних кабельних операторів Донецька
з'явилася реклама цифрового телебачення.

Для багатьох дончан така послуга кабельників виявилася в новинку, хоча подібний вигляд телемовлення з'явився в Донецьку ще рік тому. Особливий інтерес до цифрового ТБ у жителів Донецька підігріло і заява віце-прем'єр-міністра України Олександра Турчинова, який пообіцяв до кінця цього року повністю перекласти на цифрове мовлення всі ефірні трансляції телеканалів України. "У Донецьку про це ще говорити дуже рано, - заявив "Салону" донецький представник Нацради із телебачення і радіомовлення Сергій Савельев. - Причина в тому, що це досить дорогий процес, а політична і економічна ситуація в країні доки не дозволяють реалізувати його в Донецьку. Але велика вірогідність, що перша спроба запуску "цифри" в ефір буде можливою вже у вересні цього року. Звичайно, якщо в уряду будуть гроші".

Кабмін спробував реалізувати проект першого ефірного цифрового мовлення в дев'яти обласних центрах: Дніпропетровську, Львові, Чернігові, Вінниці, Запоріжжі, Сімферополі, Миколаєві, Тернополі і Ужгороді. 4 лютого в цих містах почалося тестове мовлення "цифри". Експеримент продовжувався всього чотири дні і був припинений. Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (КРРТ) вимушений був вимкнути сигнал через відсутність ліцензії від Нацкоміссиі по телерадіомовленню. Правда, в Києві така ліцензія КРРТ була видана, і там вже близько року декілька телеканалів віщають в цифровому форматі. Для здобуття ліцензії від Нацради на дев'ять інших міст КРРТ повинно надати висновки "Укрчастотнадзора" і Нацкоміссиі по регулюванню зв'язку про можливість здобуття частот. "Це приклад того, як державний орган порушує законодавство", - заявив член Нацради Ігор Курус.

Для покриття цифровим сигналом всієї території країни Кабмін Юлії Тимошенко планував витратити близько 363 млн. грн. (хоча ще в 2007 році ця цифра складала 4,5 млрд. грн.). Торік на цей експеримент вже витратили 7 млн. грн. На ці гроші передавачі "цифри" були встановлені лише в 9 з 450 зон покриття. Поки планується, що українці зможуть дивитися через "цифру" лише "1+1", Перший національний, "Інтер", ICTV, НТН, ТРК "Україна", 5 канал і СТБ. А також будуть доступна три станції українського радіо.

Проте для того, щоб телеглядачі могли приймати телесигнал в новій якості, необхідні спеціальні тюнери. Власники сучасних плазмових телевізорів можуть не переживати. А ось господарям старих "ящиків" доведеться-таки розщедритися. Поки що цифрові телеприймачі випускає один український завод "Меридіан". Глава його правління В'ячеслав Проценко повідомив, що перша партія пристроїв в 500 штук буде випущена підприємством вже в лютому: "У березні ми випустимо ще 2500 тюнерів і далі робитимемо по 2000 в місяць. Надалі ми зможемо виробляти близько 100 тис. штук в рік. Перші партії коштуватимуть близько 500 гривень за штуку, а уряд поставив нам завдання понизити вартість до 40 доларів". А для малозабезпечених верств населення такі приймачі обіцяють роздавати безкоштовно.

"За допомогою звичайної антени і спеціального пристрою, ТБ-тюнера, громадяни зможуть дивитися до 70 каналів, причому безкоштовно. Крім того, уряд розглядає програму безкоштовного або за мінімальну ціну встановлення ТБ-тюнерів для незахищених верств населення", - пообіцяв перший віце-прем'єр-міністр уряду Тимошенко Олександр Турчинов.

Є надія, що політична ситуація в Україні ніяк не відіб'ється на планах переходу на цифрове телебачення. Річ у тому, що згідно з Женевською угодою, ініційованою Міжнародним союзом електрозв'язку, в європейських країнах до 2015 року аналогове мовлення має бути повністю замінене на цифрове. За кожною країною вже заброньовані певні частоти. Україна отримала право на використання приблизно 10 цифрових частот, що дозволяє транслювати від 40 до 50 цифрових телеканалів. Якщо до 2015 року ми ці частоти не освоїмо, вони будуть виставлені на вільні торги і їх можуть купити сусідні країни - Польща, Словаччина, Чехія і Росія. Більш того, з 1 січня 2007 року Україна вже зупинила прорахунок (процес "вписування" мовної частоти в що вже існують) аналогових телевізійних частот. Отже іншого виходу, окрім як переходу до "цифри", в украинцв не залишилося.

Всі канали, які українці дивляться через звичайні антени, сьогодні віщаються в аналоговому режимі. При переході на "цифру" різниця в картинці буде приблизно такий, як відмінність між знімками в чорно-білій газеті і фото в глянсовому журналі. Без додаткових витрат звичайний аналоговий телевізор не зможе приймати цифровий сигнал. У нових моделях плазмових панелей і LCD-телевизоров декодер цифрового сигналу вже вбудований. Останнім дончанам доведеться купувати спеціальну приставку, так званий set-top-box (тюнер або ресівер), за допомогою якого цифровий сигнал зможе приймати аналоговий телевізор. Ціна новинки - $ 30-60. "Зараз люди через звичайну антену можуть приймати близько 16 каналів - більше дати неможливо, тому що інші частоти зайняті, - розповів директор ТРК ТОВ "Цифра ТБ" В'ячеслав Горшинев. - При появі цифрового мовлення на місці одного каналу йтимуть шість. Математика проста: замість 16 нинішніх каналів буде 96. Крім того, в цифровому мовленні з'являється стерео і навіть 5-канальний звук Dolby. Крім того, через "цифру" транслюється електронний телегід".

У Донецьку цифрове мовлення з'явилося в 2008 році. На підготовку устаткування пішов близько року, а самі пристрої для трансляції в "цифрі" обійшлися в декілька сотень тисяч доларів. Цифрове телебачення може транслюватися через кабель, супутник і ефір. "Ми надаємо цифрову трансляцію телеканалів через кабельне телебачення. Нашому глядачеві картинка доходить у високій якості: як вийшло з телестудії, так і дійшло до глядача. В 50% кабельних мереж Донецька і Макіївки вже є цифрове телебачення. Аби дивитися його в Донецьку, людині потрібно купити собі тюнер DVC для "цифри" і карту доступу в кабельного оператора. Підключення до кабельних операторів коштує в середньому 20 грн. Абонентська плата в місяць за 59 каналів - 30 грн. Якщо людина хоче дивитися ці канали в "цифрі", то він додатково платить 8 грн..", - додав В'ячеслав Горшинев.

Кабельники чекають, коли в Україні з'явиться цифрове ефірне мовлення, адже це дасть стимул-реакцію розвивати власне мовлення. Конкуренції з боку держави вони не бояться, ініціативи Кабміну у них викликають швидше інтерес. Безстрашність кабельників обумовлена тим, що ефірне цифрове телебачення транслюється в дециметровому діапазоні і на якість прийому серйозно впливає рельєф місцевості, видимість передавача і щільність забудови на шляху до нього. "У нас кабель, і нам це не страшно. Поза сумнівом, держпрограма цифрового ефірного телебачення ударить по нас, але ми підстроїмося під цю систему і складемо конкуренцію. Тим більше вони надають національні канали, а ми - західні і російські, які набагато вище якістю. Правда, у нас тюнери досить дорогі - біля $ 68. В той же час я не знаю, як держава забезпечить людей тюнерами. Ми не проти допомогти державі в освоєнні цифрового мовлення. Ми ж вже віщаємо на частотах цифрового ТБ, і у нас є досвід", - висловив свою думку В'ячеслав Горшинев.

Поки Кабмін лише освоює "цифру", донецькі кабельники експериментують з іншими видами мовлення. "У нас зараз тестується телебачення, яке в два рази краще цифрового, - HD. Цього року ми плануємо, що дончане зможуть побачити і новинку - 3D-вещание", - відзначив директор ТРК ТОВ "Цифра ТБ".

novosti.dn.ua


RATVODДата: Субота, 20.02.2010, 11:19 | Повідомлення # 39
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
У Дніпропетровську відбулася презентація

кампанії SES ASTRA

(ФОТОРЕПОРТАЖ)

(ІА «Новий міст», Марина Горшкова) 17 лютого 2010 року відбулася презентація
«Всеукраїнської кампанії по просуванню високоякісного супутникового телебачення»

У презентації взяли участь:

- Менеджер проектів компанії SIRIUS Людмила Філінкова;
- Менеджер проектів компанії SIRIUS Тетяна Мануїльська;
- Менеджер компанії VIASAT Дмитро Лещенко.

Людмила Філінкова повідомила про те, що компанія SES ASTRA проводить інформаційний тур по регіонах України в рамках всеукраїнської кампанії по просуванню високоякісного супутникового телебачення. «Компанія SES ASTRA - провідний оператор супутникового зв'язку в Європі У зв'язку з бумом супутникового телебачення в нашій країні, компанія ставить головною за мету даного туру проінформувати широку громадськість про можливості цифрового супутникового телебачення і його зростаючої ролі на сучасному світі. Всеукраїнський інформаційний тур пройдет по 11-ти крупних містах України, які представляють основні регіони країни: Харків, Полтава, Кіровоград, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Львів, Сімферополь, Одеса, а завершиться тур в Києві 11 березня 2010 року. У кожному з міст представники SES ASTRA не лише розповідять про переваги і можливості цифрового супутникового ТБ, але і поділяться планами по підтримці ділерів і инсталляторов супутникового ТБ (професійні тренінги, заохочувальні програми і так далі). Партнери з компанії VIASAT (міжнародний провайдер платного супутникового ТБ) розповідять про першу ліцензовану платформу платного ТБ в Україні, а також про нові бізнес-можливості для продавців і установників супутникового ТБ. Україна - одне з самих швидкорослих ТБ ринків Європи з величезним потенціалом розвитку ринку супутникового телебачення: за останні декілька років спостерігається різке збільшення ТБ-аудиторії і активне зростання попиту на послуги цифрового супутникового телебачення», - сказала вона.

Тетяна Мануїльськая розповіла про новітні технології у сфері супутникового телебачення компанії SES ASTRA. «В даний час SES ASTRA є лідером на українському ринку супутникового телебачення і обслуговує 2,2 мільйона українського домоволодіння з точки 5 в.д. за допомогою шведської дочірньої компанії SES SIRIUS. Також з переміщенням супутника ASTRA 2C в 2009 році на позицію 31.5 в.д., компанія представила додаткову орбітальну позицію з 24 транспондерами на ринки України і інших країн Східної і Центральної Європи. Нові канали надаються у відкритому доступі (FTA) і віщаються в цифровому стандарті DVB-S2 - технологія, що дозволяє оптимально використовувати ємкість і ідеально відповідна для мовлення в HD форматі. SES ASTRA - провідна супутникова система DTH в Європі. Супутникове угрупування складається з 13 супутників ASTRA і два SIRIUS. Об'єднана група обслуговує більш ніж 122 млн кабельних і супутникових домогосподарств і транслює більше 2 500 аналогових і цифрових теле- і радіоканалів. SES ASTRA також надає широкий спектр телекомунікаційних послуг в області мультимедіа і широкосмуговий доступ в Інтернет. SES ASTRA і SES SIRIUS транслюю більше 100 каналів високої чіткості, будучи найбільшою платформою HD в Європі. Орбітальні позиції ASTRA і SIRIUS: 19.2° в.д., 28.2° в.д., 23.5° в.д., 5° в.д., and 31.5° в.д.. У кожному другому ТБ-домогосподарстві Європи і Північної Африки є цифрове телевидение:из 243 млн. ТБ-будинків в межах обхвату ASTRA/SIRIUS більше 120 млн. ТБ-будинків користуються цифровими послугами. Супутникове ТБ залишається найпопулярнішим способом прийому цифрового сигналу і складає 52% від спільного ринку цифрового ТБ. Ефірне цифрове мовлення складає чверть всіх цифрових ТБ будинків. Хоча IP TV ще знаходиться на ранній стадії розвитку, воно стало займати значну частку ринку в Європі (6%). Кабельне ТБ залишається інфраструктурою з найменшою долею цифрового прийому. 47 млн. будинків приймають цифровий сигнал з супутників ASTRA або SIRIUS. 6 млн. будинків все ще приймають виключно аналоговий сигнал з супутника ASTRA 19.2° в.д.», - сказала вона.

Тетяна Мануїльськая назвала основні переваги переходу на цифрове супутникове мовлення. «Супутник залишається рушійною силою переходу на цифрове мовлення. Більше 47 млн. будинків, що мають цифрове ТБ, отримують послуги через супутникову систему ASTRA/SIRIUS. Формуються нові послуги і джерела доходу за рахунок цифрового супутникового мовлення: платне ТБ, ТБ високої чіткості, тривимірне ТБ (3D HD), ТБ з оплатою окремих програм, відео за запитом, інтерактивні сервіси. Космічні технології дають можливість надати ринку комунікаційні рішення на території всієї країни при низькій вартості послуг. За словами комерційного директора компанії SES ASTRA Александра Одендайка (Alexander Oudendijk), компанія SES ASTRA є найбільшим постачальником супутникового сигналу в Україні. Наше дослідження показало, що близько 2 млн. українців мають намір придбати супутникову антену в найближчому майбутньому. Це свідчить про те, що українські телеглядачі оцінили можливості супутникового телебачення через наші супутники. Переміщення супутника ASTRA 2C дозволить нам і далі підтримувати швидкі темпи зростання, забезпечувати українських мовців і кабельних операторів додатковими потужностями, а українських телеглядачів - найсучаснішими послугами», - сказала вона.

Дмитро Лещенко відзначив, що компанія Viasat - відомий бренд, експерт у виробництві і поширенні телевізійних каналів і передач. «В Viasat більше 40 телеканалів власного виробництва, які транслюються в 24 країнах Західної і Східної Європи і балтії. Загальна кількість телеглядачів телебачення Viasat в світі складає 100 млн. З квітня 2008 року міжнародне супутникове телебачення VIASAT працює в Україні. Це означає, що в будь-якій точці країни можна дивитися кращі українські, російські і міжнародні телевізійні канали з ідеальною якістю зображення і звуку. VIASAT - лише цікаве телебачення. Ретельно відібрані українські, російські і міжнародні канали різних жанрів. Величезна кількість свіжих емоцій, яскравих вражень і свіжої інформації 24 години в добу на кращих телеканалах світу. Канали, представлені в пакетах VIASAT, транслюються в якісному перекладі російською або українською мовою. На каналах практично відсутня реклама. VIASAT - супутникове телебачення. Сигнал направлений з нового потужного супутника Sirius-4 безпосередньо на Вашу персональну супутникову антену і передається в сучасному стандарті DVB-S2, у форматі MPЕG-4. Якість сигналу не залежить від рельєфу місцевості, розташування і висоти будинку, спрямованості вікон. Крім того, встановивши устаткування, рекомендоване ТБ VIASAT, абонент має можливість дивитися телевізійні канали, які транслюються з супутників Amos і Hot Bird. VIASAT - цифрове телебачення. Для прийому сигналу використовуються новітні світові технології, які дозволяють дивитися телебачення з ідеальною якістю зображення і звуку на будь-якому телевізорі, що особливо важливе для сучасних моделей. Цифровий супутниковий приймач VIASAT SRT 7700 має великий набір додаткових функцій, у тому числі і електронний програмний гід (EPG) - необхідний і зручний провідник по широкому спектру телепередач супутникового телебачення VIASAT. Ви можете зв'язатися з VIASAT 24 години в добу, 7 днів в тиждень. Подзвонивши в Центр Інформаційної і Сервісної Підтримки, ви завжди отримаєте повну інформацію по будь-яких питаннях: умови підключення, канали, які входять в пакети, ціни. Також тут Вам завжди нададуть технічну і сервісну підтримку», - сказав він.

Фото: Ольги Палій
НОВИЙ МІСТ


RATVODДата: Четвер, 25.02.2010, 00:00 | Повідомлення # 40
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Держзв'язку підготувала 12 областей

до прийому цифрового телебачення

Державна адміністрація зв'язку (Держзв'язку) підготувала 12 областей до прийому цифрового телебачення,
повідомив сьогодні на прес-конференції голова Держзв'язку Микола Гончар, передає кореспондент РБК-Украина.

За його словами, для цієї мети була використана транзитна мережа "Укртелекому" і його контент.
Це дозволило в короткий термін - 2,5 місяця підключити 12 областей.

"Це дало можливість реалізувати програму цифрового телебачення, про яке говорять вже 10 років, але приступити до реалізації змогли лише в останні місяці", - відзначив Н.Гончар.

За словами голови Держзв'язку, до прийому цифрового телебачення готові Сімферополь, Ужгород, Чернігів, Миколаїв, Вінниця, Київ, Житомир, Одеса і інші обласні центри.

Також була проведена презентація в Кабінеті міністрів, коли за допомогою звичайної кімнатної антени був отриманий сигнал цифрового зв'язку, всупереч перешкодам, витікаючим від будівлі.

За його словами, ціна проекту склала 9 млн грн., з яких лише 4,9 млн грн. було сплачено грошима, остання сума сплачена товарами. Як відзначив Н.Гончар, істотного здешевлення удалося добитися за рахунок співпраці з місцевими виробниками.

Зокрема, тюнера планується купувати в заводу "Меридіан", також був створений консорціум разом з НТУУ "КПІ" на базі його наукового парку, НАН України і інших інститутів і підприємств, що дозволить розвивати систему цифрового телебачення.

РБК-Украина


RATVODДата: Четвер, 25.02.2010, 00:32 | Повідомлення # 41
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Нацрада має намір анулювати 9 ліцензій

на цифрове мовлення в мультиплексі МХ-4

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України має намір анулювати дев'ять з 10 ліцензій,
виданих на мовлення в національному цифровому мультиплексі MX-4.

"Є проекти рішення про анулювання дев'яти ліцензій і винесенні двох попереджень", - повідомив член Нацради Андрій Мірошніченко на брифінгу в середу, не уточнивши конкретні ліцензіати.

Причиною для анулювання ліцензій, за його словами, стали підсумки перевірки, що показали, що компанії фактично не здійснюють мовлення у вказаному мультиплексі.

Як повідомлялося навесні 2008 років ліцензії на мовлення в мультиплексі MX-4 отримали телеканали "М2", "УНІАН-ТБ", а також вісім маловідомих телеканалів "Берегиня", "Цукор", "Котигорошко", "5:0", "Класика", "Мандрівник", "К" і "Штепсель".

Інтерфакс-Україна


RATVODДата: Неділя, 07.03.2010, 11:02 | Повідомлення # 42
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
Потішне суспільне мовлення і бутафорська цифра

На те, щоб скликати засідання Ради національної безпеки і оборони щодо суспільного мовлення та цифри знадобилося півроку (намічали на травень 2009-го - провели у вересні). Ще 5 місяців пішло на те, щоб це рішення підписати. Тобто рівно 10 місяців невсипущої роботи із впровадження цифри завершилися досить загальними положеннями президентського указу, прийнятого начебто за підсумками засідання в РНБОУ. Проте сам Указ Президента про рішення Ради національної безпеки і оборони від 11 вересня 2009 року «Про концепцію створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України та хід упровадження цифрового телерадіомовлення» цікавий передовсім не тим, які положення до нього увійшли, а тими - які випали у процесі 5-місячного підписання.

Документ «до» і «після» підпису Ющенка відрізняється разючіше, ніж фігури товстунів після накладання рекламного фотошопу. Тож якої сили і чийого виробництва таблетки для схуднення бюджету було для цього застосовано, лишається хіба що припускати.

Текст проекту рішення РНБОУ «Про концепцію створення системи суспільного телебачення і радіомовлення та хід впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні» було свого часу опубліковано на ТК, офіційний статус документу підтвердив заступник голови Ради нацбезпеки Степан Гавриш. Текст Указу цитуватимемо з офіційного сайту.

Отже, з першої частини - тої, що стосується СМ, - безслідно зникло слово «роздержавлення». І відповідно усі згадки про незадовільний хід реформ державного медіасектору. Натомість з'явилися твердження про «недооцінку органами державної влади ролі та потреб державного телерадіомовлення» та про «посилення ролі держави у процесі забезпечення доступу громадян України до оперативної, об'єктивної інформації».

Також таємничим чином випарувалися слова «перехідний період». І тепер доручення Кабінету Міністрів у місячний термін «затвердити Концепцію запровадження стандартів суспільного телебачення і радіомовлення в Україні, передбачивши функціонування державного телебачення та радіомовлення на перехідний період» перетворилося на «подати у двомісячний строк на розгляд Ради національної безпеки і оборони України проект концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України, в якому передбачити, зокрема, дальше функціонування державного телебачення та радіомовлення». Тобто тепер пропонується створювати суспільне мовлення паралельно до державного - на питання, якій світлій голові вдалося нав'язати гаранту уявлення про модель, в якій поєднано «коня і трєпєтную лань», на підставі якого міжнародного досвіду (відповідь - у жодній країні світу такого не існує, бо такого не буває) і що цей світлий ум робить в оточенні президента, а не в музеї палеонтології, президентський указ відповіді не дає.

Також неважко підрахувати, що як щось затвердити у місячний термін від 11 вересня, то маємо дату 11 жовтня 2009-го, а якщо це ж щось подати на розгляд у двомісячний термін від 18 лютого - це тільки 18 квітня 2010-го подати, а коли затвердити - і взагалі невідомо. Можна лише припускати, що оскільки вже минуло 5-річчя від обіцянки Майданові тоді-ще-не-президента-Ю-щен-ка створити СМ і початку перших дискусій про роздержавлення ЗМІ, то тепер президент Ющенко намагається дотягнути до 10-річчя, відсвяткувавши заразом і ювілей руху опору прогресивних державних мастодонтів підступним роздержавникам.

«Цифрова» частина указу ще цікавіша, оскільки дозволяє скласти уявлення, чиєю рукою редагувався документ. Приміром, з пасажу «Визнати роботу Кабінету Міністрів України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні такою, що недостатньою мірою відповідає національним інтересам в інформаційній сфері та ставить під загрозу забезпечення конституційних прав громадян України на доступ до інформації та виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань» чомусь випало слово «Нацрада». Очевидно, на думку Президента, багатомільйонна афера з МХ-4 є такою, що достатньою мірою відповідає національним інтересам.

Продовжуючи тему про аферу. Таємничим чином зник і абзац про те, що відтепер ліцензувати цифру Нацрада має лише у співпраці з координаційною міжвідомчою групою на чолі з віце-прем'єром, а чітке розпорядження здійснити перевірки компаній, які попри здоровий глузд і ринкові інтереси, отримали ліцензії на мовлення в МХ-4, замінено на розпливчасту вимогу «посилення контролю».

Недарма і Нацрада, яка давно оголосила про проведення перевірок «Штепселя», «Берегині» і їхнім родичам по мультиплексу, аж ніяк не поспішає оприлюднити результати, очевидно, вважаючи, що як президент робить вигляд буцімто 5 місяців можна малювати підпис під указом, то чом би Нацраді не робити вигляд, що можна 5 місяців перевіряти мовлення компаній, які не мовлять.

Проте не тільки славне слово «Нацрада» зникло з цифрової частини документу. Заразом випали й будь-які згадки про можливість залучення приватних інвесторів до проекту побудови цифрової інфраструктури.

Абзац з проекту рішення РНБОУ:
«...у тримісячний строк затвердити з урахуванням пропозицій Робочої групи з питань координації впровадження цифрового телебачення в Україні зміни до Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення, а також підготувати план ініціювання змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, міжнародних угод України, зокрема щодо технічних аспектів, питань ліцензування, а також механізмів забезпечення соціальної підтримки населення, з метою охоплення до 01 червня 2012 року цифровим телебаченням прикордонних областей України та Автономної Республіки Крим, фінансового забезпечення впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні, передбачивши необхідні кошти в Державному бюджеті України та розглянувши доцільність залучення інвесторів»

дуже несподівано втратив фінал, у якому якраз ідеться про необхідні кошти з Держбюджету та «доцільність залучення інвесторів». Ну і зовсім дрібниця: тримісячний термін в аканцовкє перетворився на 6-місячний. Висновок напрошується такий: президент Ющенко в останні дні свого президентства заповідав будувати цифру - як і суспільне мовлення - вічно і без грошей.

Попри довгоочікуваний указ-неуказ, але 2009-й рік в не-побудові української цифри став усе-таки поворотним. Адже якщо раніше питання обговорювалося у площині, хто з всесильних державних органів займатиметься побудовою цифрової інфраструктури (і - відповідно - хто інтенсивно митиме державні кошти), то нині цей сюжет відступив на другий план. Схоже, держава змирилася з тим, що цифрового мовлення самотужки їй не побудувати - і через нестачу бюджетів, і через силу інерції, що легко перетворює один місяць на 10. Ключовим питанням 2009-го стало, на яких умовах приватні мовники готові інвестувати в цифру. Про це йшлося й у квітні на нараді в Мінтрансі, яка закінчилася легким скандалом (мовники просаботували пропозицію міністерства вступити до «консорціуму» без гарантії забезпечення інвестицій), і під час засідання в РНБОУ.

За інформацією ТК, принциповим моментом обговорення на Раді нацбезпеки став проект приватизації усіма гравцями ринку Концерну РРТ, на базі якого будуватиметься цифра. Степан Гавриш, заступник голови РНБОУ, підтверджував, що дискутується варіант, при якому 51% концерну залишиться в державній власності, а 49% буде акціоновано. Проте саме цей пункт випав не тільки з остаточного указу, а й навіть у проекті рішення РНБОУ засвітився легким пунктиром («розглянувши доцільність залучення інвесторів»). Більше того, як відомо, 7 грудня 2009-го Кабмін зареєстрував законопроект № 4508, яким запропонував включити Концерн РРТ до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Тим самим підтвердивши, що усі позірні розбіжності між Президентом і прем'єром, є, вочевидь, лише особистими, а от візія українського суспільства, як і ролі медіа в ньому, і в Ющенка, і в Тимошенко - одна на двох: все навколо колгоспне, усе навколо моє.

Леся Ганжа


RATVODДата: Неділя, 07.03.2010, 11:13 | Повідомлення # 43
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
З першої цифри



Впровадження цифрового мовлення і далі стоятиме на місці, як воно стоїть вже понад два роки, якщо

Протягом 2009 року аналізувалися причини гальмування розвитку цифрового наземного телебачення.

Називалися дві основні причини:
1. Відповідно до заяв представників Національної ради, це були проблеми з розрахунками та міжнародною координацією частотних присвоєнь для цифрового мовлення, які проводить Український державний центр радіочастот (УДЦР).

2. Відповідно до заяв зв'язківців, це було непрозоре ліцензування телекомпаній на мовлення на тих частотах, щодо яких УДЦР висновки все-таки надало.

На жаль, до цього часу з вирішенням проблем розрахунків частотних присвоєнь та ліцензування зроблено дуже мало. Це проявилось і в тому, що хоча Концерн РРТ (згідно з урядовим дорученням і наданими через Адміністрацію зв'язку висновками УДЦР щодо можливості використання частотного ресурсу) встановив передавачі для трансляції програм мультиплексу МХ-2 (Перший національний, «Інтер», «1+1», К1, К2, НТН, 24 канал, «Мегаспорт», УР-1, УР-2, УР-3) в дев'яти обласних центрах України, нині (після тестування) їх вимкнено. Причина - відсутність у Концерну РРТ відповідної ліцензії чи дозволу Нацради на тестову трансляцію. У цьому конкретному випадку, як в краплі води, видно море проблем української цифри: неузгодженість роботи двох державних органів.

Настав час повернутися до публічного обговорення телевізійною громадськістю проблем регулювання щодо впровадження цифрового телебачення. Але оскільки дискусії до цього часу велися досить хаотично - то відносно ліцензій, то частот, то місць у мультиплексах, то фінансування, то технічного рішення - дозволю собі підсумувати і висловити власне бачення з чого треба починати і чому.

Здається, немає необхідності когось переконувати в доцільності створення в Україні двох багатоканальних цифрових телемереж на 2-х частотах для наявних телепрограм загальнонаціонального аналогового ефірного мовлення. Нацрада назвала їх мультиплексами МХ-2 і МХ-3 і роздала загальнонаціональним мовникам місця таким чином:

МХ - 2 :
1 НТКУ (Перший національний)
2 ТРК «Студія "1+1"» у формі ТОВ («1+1»)
3 АТЗТ «УНТК» («Інтер»)
4 ТОВ «МК ТРК "ІСТV"»
5 ТОВ ТРК «Експрес-Інформ» (5 канал)
6 ЗАТ «Новий канал» (Н)
7 ЗАТ ММЦ-СТБ (С)
8 ЗАТ «ТРК "Україна"» (ТРК «Україна»)
9 ТОВ «ТС "Служба інформації" (НТН)

МХ - 3 :
1 ЗАТ «ТК ТЕТ» (ТЕТ)
2 ВАТ «ТК ТОНІС» (Т)
3 ТОВ «ТРО "Мульті Медіа Сервіс"» («Мегаспорт»)
4 ЗАТ «ТелеОдин» (М1)
5 ТОВ «ТРК "НБМ"» (5 канал)
6 ТОВ „ТРК "Ера" («Ера»)
7 Канал суспільного мовлення
8 резерв
9 резерв

Крім телепрограм загальнонаціонального аналогового ефірного мовлення потрібно забезпечити паралельне мовлення у цифровому-аналоговому форматі регіональних і місцевих телекомпаній, які Національна рада з питань телебачення і радіомовлення запланувала транслювати в мультиплексі МХ-5 (тобто, наступним має ліцензуватися мультиплекс МХ-5).

Переконаний, що ці телепрограми певний час повинні одночасно передаватися в ефір і в аналоговому, і в цифровому форматі, допоки не менше 80% користувачів аналогового ефірного телебачення в даному регіоні не придбають цифрові перетворювачі (тюнери) або цифрові телевізори. Тільки після цього можна поступово, регіон за регіоном, вимикати аналогове мовлення.

Населення не спроможне придбати в один день всі необхідні тюнери або цифрові телевізори. Це досить тривалий процес. Щоб його прискорити люди повинні мати інформаційний стимул. Досвід країн Західної Європи і вітчизняні маркетингові дослідження показують, що мінімальний пакет телепрограм повинен становити близько 18-20 телевізійних і близько 5-10 радіопрограм.

«Інформаційна цукерка» має підкріплюватися інтенсивною інформаційною кампанією, яка в Україні ще не починалась. І навіть за всіх цих умов мінімальний термін паралельного мовлення - 2-3 роки. Хоча реально в більшості країн Європи цей процес навіть триваліший.

Щодо забезпечення державою неплатоспроможних домогосподарств цифровими перетворювачами (приблизно 5-10% домогосподарств), то це має відбуватися безпосередньо перед вимкненням аналогового телебачення в даному регіоні, а не на початку процесу.

Попри те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ще 5 грудня 2007 року надала цифрові канали у мультиплексах МХ-2 та МХ-3 для телепрограм загальнонаціонального аналогового мовлення, до цього часу вищезазначені телекомпанії не отримали ліцензій на цифрові канали.

Бо основна проблема України - тимчасова нестача частотного ресурсу через те, що більшість частот, виділених Україні згідно з угодою «Женева-2006», використовуються аналоговими передавачами. Згідно з інформацією від частотних регуляторних органів, реально є вільний частотний ресурс для всіх 81 зони тільки для одного мультиплексу. Хоча в деяких зонах є достатній частотний ресурс (у Києві, наприклад, вільний ресурс дозволяє створити до 6 мультиплексів на перехідному етапі). Для звільнення інших цифрових частот потрібно вимикати частину аналогових передавачів. А без одночасного запуску цифрового ефірного мовлення хоча б у двох мультиплексах і наявності в цифровому ефірі хоча б 13 загальнонаціональних та 1-2 регіональних програм населення не буде закуповувати цифрові перетворювачі (тюнери).

Маємо замкнене коло. Без ліцензування інвестори не хочуть вкладати кошти в створення цифрових багатоканальних ефірних телемереж. Термін початку відключення аналогових передавачів віддаляється. Частотний ресурс для цифри не звільняється. Більше того, і сьогодні продовжується виділення частотного ресурсу для аналогового телемовлення і його ліцензування.

Якщо зазирнути в історію цифри, то Нацрада взяла хороший старт щодо ліцензування ще в кінці 2007 року, але не зрозуміло, які мотиви першочергового ліцензування на початку 2008 року мультиплексу МХ-4 для мовлення нових телепрограм замість ліцензування МХ-2 для загальнонаціональних найбільш рейтингових програм.

Для прискорення процесу переходу на цифрове мовлення можливо було б розглянути питання видачі ліцензій операторів багатоканальної ефірної телемережі (мультиплексу) Концерну РРТ та іншим операторам телекомунікацій, які мають свої власні вежі (див. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» розділ І, стаття 1, абзац 5: «Багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми, і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування», розділ І, стаття 1, абзац 27: «Оператор багатоканальної телемережі - суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації", без права надання програмної (інформаційної) послуги»).

Тобто для створення цифрової телемережі (мультиплексу) безкоштовного мовлення можна обійтися без провайдера. Адже провайдер формує пакет телерадіопрограм, узгоджуючи фінансові відносини з правовласниками.

Для мультиплексів МХ-2, МХ-3 пакет каналів уже сформовано Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, а їхня трансляція передбачається як безкоштовна. Варто зауважити, що видача ліцензій операторів цифрових багатоканальних ефірних телемереж широко практикується в країнах ЄС.

Розглядаючи мотиви видачі Концерну РРТ ліцензії оператора мультиплексу (з присвоєними або хоча б виділеними частотами для мультиплексу МХ-2), потрібно зважити, що в Концерні РРТ встановлено близько 800 достатньо нових передавачів, що належать Концерну РРТ та телекомпаніям. Ці передавачі можна буде модернізувати на цифрові під час вимкнення аналогових, що заощадить близько 60% коштів на побудову нових цифрових телемереж.

Поки що в Концерні РРТ є проблема з фінансуванням. Ця проблема вирішується наступною бізнес-моделлю. Ліцензію провайдера двох мультиплексів МХ-2 та МХ-3 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може видати консорціуму (або іншому виду об'єднання юридичних осіб), яке складається з телекомпаній, що вже увійшли в мультиплекси МХ-2, МХ-3 згідно з рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 23.04.2008 р.

Телекомпанії, які входять у мультиплекси МХ-2 та МХ-3, можуть профінансувати створення протягом 2-3 років одного і навіть двох мультиплексів на основі договору про спільну діяльність із Концерном РРТ. Цілком реальними видаються й інші варіанти. Але головне - це щоб Нацрада провела прозоре та обґрунтоване ліцензування.

Наприклад, медіагрупа «Інтер» та медіагрупа Пінчука вже нині мають по 8-9 телепрограм і тому кожній із цих груп можна надати по мультиплексу. Нехай вони поступово створюють разом із Концерном РРТ телемережі, транслюючи при цьому і частину платних програм.

Процес переходу на цифрове мовлення буде розвиватися набагато швидше, якщо провайдери запровадять плату за прийом деяких програм. В усіх західноєвропейських країнах (а також у Прибалтійських країнах, Росії, Узбекистані, Казахстані) практикується, крім безоплатного, також і платне наземне цифрове ефірне мовлення. Платять зокрема за телебачення високої чіткості. При цьому дуже рідко регламентується, в якому саме мультиплексі повинні бути платні програми.

Було б великим зрушенням для інвестування процесу впровадження цифрового DVB-T мовлення, якби Нацрада оголосила конкурс чи прийняла заявки на вибір провайдера платного цифрового ефірного телемовлення. В ЄС є компанії, які спеціалізуються на платному телебаченні, наприклад, шведська компанія BOXER, які можуть інвестувати цю діяльність як стратегічні інвестори.

Для зацікавлення загальнонаціональних та регіональних телекомпаній у прискоренні переходу їм потрібні гарантії. Такими гарантіями, на мою думку, можуть бути ліцензії на канали в мультиплексах МХ-2, МХ-3, МХ-5 на термін у 10-15 років за умови поетапного вимкнення аналогових передавачів. У телекомпаній з'являться стимули для скорочення термінів паралельного цифрового й аналогового мовлення, а також участі як в інвестуванні створення ефірних цифрових телемереж, так і в забезпеченні цифровими тюнерами неплатоспроможних глядачів.

Є позиція експертів, що, базуючись навіть на нинішній законодавчій базі, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може прискорити перехід на цифрове мовлення, тобто видати ліцензії на канали цифрового мовлення в мультиплексах МХ-2, МХ-3 таких програм: Перший національний, «Інтер», «1+1», К1, К2, НТН, 24 канал, «Мегаспорт», УР-1, УР-2, УР-3, виконуючи своє рішення №853 від 23.04.2008 «Про затвердження розподілу програм у мультиплекси МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-4». А в ліцензіях телекомпаній на цифрове мовлення можна вказати в якості оператора телекомунікацій Концерн РРТ, Одеський ОРТПЦ, РТПЦ АР Крим, Харківський ОРТПЦ. В цьому варіанті Концерн РРТ одержує ліцензійні гарантії для фінансування побудови цифрових телемереж і гарантії отримання оплат за трансляцію.


RATVODДата: Неділя, 07.03.2010, 11:15 | Повідомлення # 44
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28335
Статус: Оффлайн
ПРОДОВЖЕННЯ:

Щодо фінансування та розробки плану

впровадження цифрового телебачення

Розрахунки бізнес-плану створення цифрових мереж існують. Наприклад, для створення протягом трьох років телемереж на мультиплекси МХ-2, МХ-3 можна використати 498 передавальних станцій на кожну мережу, тобто загалом близько тисячі передавачів.

Проект плану був розрахований на реалізацію з IV кварталу 2009 року по II квартал 2013 року. Сума необхідних інвестицій у IV кварталі 2009 року становила б $ 3,2 млн. У 2010-му - $ 21 млн, у 2011-му - $ 29 млн., у 2012-му частина витрат може бути погашено за рахунок прибутку, а тому необхідно лише $ 5 млн.

Загальна сума інвестицій для створення двох багатоканальних телемереж (20 теле- та 10 радіопрограм) становить, згідно з розрахунками, приблизно $ 65 млн.

Термін окупності - 3,2 роки. Термін повернення інвестицій - 4,7 роки.

Зазначеної суми інвестицій буде достатньо для того, щоби поступово вимикати аналогові передавачі телекомпаній загальнонаціонального мовлення та частину регіональних від однієї зони до наступної відповідно до плану.

Говорячи про розробку плану впровадження цифрового телебачення, потрібно чітко мати на увазі дві стадії цього процесу:

1. Перехідний період - максимум до 17 червня 2015 року (з цього часу наші сусіди можуть безперешкодно включати цифрові передавачі на аналогових частотах телекомпаній України).

2. Стадію використання так званих цифрових дивідендів, тобто додаткового частотного ресурсу після виключення аналогового телебачення.

Міжвідомча комісія

Згідно з нарешті підписаним Указом президента, очевидно, що розробка стратегії, тактики впровадження цифрового телебачення покладається на Міжвідомчу комісію. Функції та завдання, які має вирішувати Міжвідомча координаційній Рада при Кабінеті Міністрів України, повинні базуватися на чіткій стратегії, розробленій Міжвідомчою комісією. Цю стратегію мають підтримати всі задіяні суб'єкти ринку телерадіомовлення (тобто регуляторні державні органи, телекомпанії, що використовують наземні ефірні телемережі, оператори телерадіомовних мереж, виробники обладнання).

Як правило, до функцій такої міжвідомчої координаційної ради при Кабінеті Міністрів країни входять:
- координація частотного планування для цифрового телебачення на перехідний період. Якщо керуватися досвідом країн ЄС, можна зауважити, що інформація стосовно розрахунків частотних виділень та присвоєнь повинна публікуватися на сайтах УДЦР і Національної ради;

- розробка детального плану вимкнення аналогового мовлення від регіону до регіону. Розробка цього плану дуже громіздка робота, яка в Україні ще не розпочалася. Там левова частка роботи Українського центру радіочастот (УДЦР) та Національної ради разом із телерадіокомпаніями. Це одна з найважливіших робіт, яку повинен фінансувати, координувати і контролювати уряд;

- координація процесу ліцензування для цифрового наземного телебачення;

- підписання угод між телекомпаніями та регуляторним органом (Нацрадою) про припинення ліцензій на аналогове телебачення;

- розробка положення про тимчасове паралельне транслювання телевізійних програм в аналоговому й цифровому форматі;

- підписання угод із виробниками приймальної техніки для вчасного забезпечення населення;

- розробка спеціального положення про фінансову підтримку перед виключенням аналогового мовлення неплатоспроможних сімей щодо купівлі цифрових перетворювачів (тюнерів);

- координація процесу сертифікації цифрового приймального обладнання - облік кількості проданих у країні цифрових перетворювачів і телевізорів;

- організація інформаційної кампанії для інформування громадськості щодо особливостей цифрового ефірного телебачення, (її потрібно було почати ще рік тому).

Впровадження цифрового мовлення і далі стоятиме на місці, як воно стоїть уже більше двох років, якщо:

- реально не запрацює Міжвідомча координаційна рада;

- Концерн РРТ не почне активніше діяти у завоюванні своєї частки ринку цифрового мовлення;

- Національна рада з питань телебачення і радіомовлення так і не підтримає хоча б тестову трансляцію Концерном РРТ телепрограм мультиплексу МХ-2 - Першого національного, «1+1», «Інтера», ІСТV, 5-го каналу, СТБ, ТРК «Україна», НТН, та радіопрограм УР-1, УР-2, УР-3 в 9 обласних центрах України;

- якщо наявні об'єднання телерадіокомпаній - Індустріальний телевізійний комітет (ІТК), Національна асоціація мовників (НАМ) - не будуть проводити більш активну наступальну діяльність щодо участі у плануванні переходу на цифрове мовлення.

Національній раді з питань телебачення і радіомовлення варто започаткувати консультації з телекомпаніями й експертами перед проведенням конкурсів щодо цифрового телебачення (подібна практика давно існує у Франції, Англії та інших країнах, які швидко і безболісно виключать до 2012 року аналогове телебачення).

Варто обговорити наступні пропозиції:

1. Про створення конкурсних комісій щодо ліцензування цифрового телебачення. Наприклад, конкурсна комісія складається із 8 членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і 9 незалежних експертів. Загалом 17 членів, яких обирають громадські організації й телерадіокомпанії. Визначені експерти беруть участь у конкурсних комісіях два роки. Працюють на безоплатній основі. В цьому випадку не буде підстав говорити про корупцію, про яку багато пишуть, але ніхто нічого не довів.

2. Про впровадження методики ліцензування цифрового ефірного наземного мовлення аналогічно ліцензуванню цифрового супутникового мовлення.

P.S. Автор не вважає, що наведені пропозиції - істина в останній інстанції і просить усіх небайдужих взяти участь у дискусії.

Іван Омелянюк, генеральний директор НВП «Квант-Ефір», член правління Міжнародної асоціації ефірного телебачення DigiTAG (EBU-UER, Женева)

Фото надане ІТК

Джерело - Телекритика


RatvodTechДата: Вівторок, 09.03.2010, 13:31 | Повідомлення # 45
Зам.Адмін

Країна:
повідомлень: 227
Статус: Оффлайн
Український телевізійний простір

в прикордонних районах

завойовується країнами-сусідами

Український телевізійний простір в прикордонних районах завойовується країнами-сусідами.
Про це РБК-Україна заявив в.о. голови Держкомтелерадіо Олег Налівайко.

За його словами, відставання України у впровадженні цифрового телебачення привело до того, що сусідні країни шляхом установки передавальних пристроїв на кордоні з Україною, транслюють свій телевізійний продукт на значну відстань углиб України. Така ситуація загрожує інформаційній безпеці держави і ця загроза заглиблюється тим, що Україна не може в пограничних районах виправити ситуацію, оскільки відповідний частотний ресурс для трансляції цифрового телебачення вже зайнятий країнами-сусідами. «Особливо це стосується гірських районів держави, де немає покриття аналоговим сигналом вітчизняних телекомпаній, і в той же час в ці регіони заходить мовлення наших сусідів», - сказав він.

За його словами, така ситуація привела до того, що в контексті поширення телевізійного сигналу українська територія зменшилася.

РБК-Украина

Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 ) (Без обговорення !!!)
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2024