FORUM TV-SATMonday
16.05.2022, 13:40

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
  • Page 1 of 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Етапи впровадження DVB-T2 в Україні
Етапи впровадження DVB-T2 в Україні
marsДата: Sunday, 10.05.2009, 10:22 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн
Етапи впровадження DVB - T ( цифрового телебачення ) в Україні


Доступно тільки для користувачів
RATVODДата: Sunday, 17.05.2009, 15:37 | Повідомлення # 2
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Цифрове телебачення DVB - T

На шляху до національного цифрового телебачення...

Доступно тільки для користувачів


RATVODДата: Friday, 12.06.2009, 19:50 | Повідомлення # 3
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Телеканал ' Гамма ' появився на Hellas Sat 2. 39,0*E

11512 H (S2 промінь),SR 30000, FEC 7/8

Молодий, принципово новий в технологічному плані, телеканал «Гамма» є першим в Україні ефірним цифровим каналом стандарту DVB-T. Телеканал «Гамма» отримав Ліцензію на мовлення серії НР 0152-м, яка була видана Національним радим України з питань телебачення і радіомовлення 20 квітня 2006 року. Тестове мовлення було почате 26 грудня 2006 року в рамках експерименту по впровадженню ефірного цифрового телебачення стандарту DVB-T, а 10 вересня 2007 року канал вийшов в ефір з власної ефірної апаратної.

«Гамма» транслює передачі 24 години в добу. Також, "Гамма" виробляє власні телепередачі, високий рівень яких неодноразово відзначали експерти і телеглядачі - багато проектів було відмічено преміями.
Телеканал «Гамма» задовольняє потреби різних вікових і соціальних категорій населення - це телеканал «для всієї сім'ї».
Програми розроблені з врахуванням сучасних переваг глядачів. У ефірі телеканалу багато музики, новини України і світу, гостросюжетні програми, фільми, кулінарні, автомобільні, музичні шоу, серіали, мультфільми і так далі.
Оригінальний підхід до створення власних передач робить їх унікальними і цікавими.
Особливу увагу «Гамма» приділяє показу телепрограм, які є такими, що зажадалися, і в той же час недостатньо представленими у вітчизняному телеефірі, - це авторські проекти, фільми і так далі.


RATVODДата: Wednesday, 17.06.2009, 09:49 | Повідомлення # 4
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Експерти радять державі заохотити мовників

до участі в « цифровому консорціумі »

Рекомендувати впровадження цифрового телебачення із трансляції програм безоплатного телебачення, на противагу рішенню Нацради щодо першочергового запуску МХ-4 з нішевими телеканалами, та заохотити мовників до участі в «цифровому консорціумі» (навесні мовники проігнорували аналогічну пропозицію Мінтранса). Такою є рекомендації Міжнародного експертного семінару «Принципи державної фінансової підтримки процесу впровадження цифрового мовлення», організований Спільним проектом Ради Європи та Європейської комісії «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі», Національною комісією з утвердження свободи слова та інформації, Східноєвропейським інститутом проблем медіа (СІМП), за підтримки Незалежної Асоціації телерадіоМовників (НАМ).

У семінарі взяли участь міжнародні експерти Ад ван Лун (Рада Європи) , Пьотр Пахольсьский (Польща), Франц де Вільдер (Нідерланди), а також представники державних органів - Олександр Баранов (Адміністрація Держзвязку), а також представники телерадіокомпаній та громадських організацій. Семінар відбувся у Києві, 15 червня.
Текст рекомендацій друкуємо повністю.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Міжнародного експертного семінару

« Принципи державної фінансової підтримки впровадження цифрового мовлення »

1. З урахуванням стану розвитку національного телерадіопростору України (відсутність рівного покриття території сигналом різних телерадіоорганізацій) визнати доцільним розпочинати впровадження цифрового телебачення із трансляції програм безоплатного телебачення;
2. На початку впровадження цифрового телебачення доцільно зосередитись на заохоченні існуючих мовників взяти участь у розбудові цифрових мереж і передбачити першочергове включення їх програм до мультиплексів, які будуються до відключення аналогового сигналу, тоді як вирішення проблеми забезпечення плюралізму ЗМІ можна вирішувати після відключення аналогового мовлення;
3. Для організації трансляції програм безоплатного цифрового телебачення визнати оптимальною бізнес-моделлю поєднання функцій оператора телекомунікацій та провайдера програмної послуги у юридичної особи, яка заснована телерадіоорганізаціями, працює на засадах мінімалізації витрат та фінансується за рахунок внесків телерадіоорганізацій;
4. Для організації трансляції програм платного цифрового телебачення визнати оптимальною бізнес-моделлю поєднання функцій оператора телекомунікацій та провайдера програмної послуги у юридичної особи, яка фінансується за рахунок диверсифікованих джерел: оплати від телерадіоорганізацій, абонентської плати за послугу доступу до телепрограм, оплати за додаткові послуги від оператора мультиплексу, оплати за розміщення частки реклами на інших каналах в мультиплексі, доходів від реклами на власному каналі в мультиплексі.

Текст резолюції ще не є затвердженим: зауваження та побажання щодо внесення змін приймаються за адресою bolshakova@nam.com.ua впродовж наступного місяця. Після цього даний документ буде передано до всіх державних регуляторних та законодавчих органів, причетних до впровадження цифрового мовлення.

Джерело:


RATVODДата: Friday, 19.06.2009, 09:24 | Повідомлення # 5
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Впровадження цифрового телемовлення

потребує коректного висвітлення

На черговому брифінгу 17 червня 2009 року член Національної ради Ігор Курус спростував поширену у ЗМІ представниками Мінтрансу інформацію стосовно впровадження цифрового мовлення в Україні. Дивною назвав він заяву Олександра Баранова про запуск чотирьох зон цифрового телебачення Міністерством транспорту та зв`язку. „Національна рада займалася цим два роки, і я особисто чотири рази був в Ізмаїлі, в Бессарабії з тим, щоб запустити цю цифрову зону, яка була дуже складною”, – розповів журналістам Ігор Курус.

Також він зауважив, що такі фундаментальні питання, як база для розбудови цифрового мовлення та забезпечення населення декодерами, визначалися та прораховувалися Національною радою ще у 2006 році. Ця інформація неодноразово оприлюднювалася Національною радою.

Ігор Курус вкотре наголосив на коректному висвітленні журналістами питань, що стосуються впровадження цифрового мовлення в Україні.

Прес-служба Національної ради

Джерело:


RATVODДата: Wednesday, 23.09.2009, 19:15 | Повідомлення # 6
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Перехід на цифрове мовлення до 2015 р.

- реальність і міфи

За більш ніж три роки з моменту підписання угоди «Женева-2006», коли Україна взяла на себе
зобов'язання перейти
з аналогового на цифрове ефірне мовлення до середини 2015 р.,
довкола теми цифри з'явилося більше міфів, чим було здійснено реальних дій.

Ольга Большакова, керівник центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовців (НАМ), розповіла «і» про існуючі помилкові уявлення про цифрове мовлення, які заважають розвитку всього проекту.

Питання: Чому вам приписують авторство міфу про необхідність гарантій під інвестиції в устаткування для цифрового мовлення?
Відповідь: Коли йдеться про створенні інфраструктури цифрового телебачення, потрібно чітко розмежовувати її окремі сегменти, оскільки вони неоднорідні і за вартістю, і по термінах експлуатації. Оцінка вартості одного комплекту передавального устаткування для трансляції восьми-дев'яти телеканалів на одну зону мовлення (всього таких зон 81) вагається від 935-1005 тис. грн. (за даними Одеського ОРТПЦ, силами якого вже було побудовано дві зони мовлення) до 3365,405 тис. грн. (за даними Національного радого України з телебачення і радіомовлення). А термін його експлуатації складає близько 10 років, так само як і стандартний термін дії ліцензії на мовлення. Тобто при спільній закупівлі передавального устаткування в рамках одного мультиплексу витрати кожної загальнонаціональної телекомпанії на забезпечення трансляції на всю країну, по різних оцінках, складуть від 8,5 до 30 млн. грн., і можна передбачити, що за 10 років вони окупляться з мінімальними ризиками.
Зовсім інша ситуація з будівництвом і устаткуванням антенно-щоглових споруд, витрати на яких складають від 500 тис. грн. до 4,5 млн. грн. на один об'єкт (без врахування витрат на земельні ділянки), а їх термін експлуатації може досягати 50 років і більш. Для оцінки окупності таких інвестицій слід взяти до уваги стрімкий і слабо передбачений процес розвитку технологій як у сфері телерадіомовлення, так і у сфері інших технологій зв'язку.
Сьогодні ми ще упроваджуємо цифрове телебачення і розраховуємо працювати в цьому стандарті як в аналоговому - 40-50 років, але вже завтра ми можемо виявити, що новому поколінню глядачів ефірне телебачення не потрібне.

П: Коли це стане зрозуміло?
В: Як тільки широкосмуговий мобільний інтернет стане доступний і технічно, і фінансово значній частині населення, аудиторія ефірних телекомпаній зменшиться у декілька разів. Зрозуміло, все населення країни так швидко перебудуватися не зможе. Але якщо в блакитних екранів залишиться лише його малозабезпечена частина, чи будуть рекламодавці платити досить, аби ефірне телебачення вижило?
Так от, якщо передбачити, що деякі канали-ентузіасти вкладуть неабиякі засоби в те, аби побудувати свій власний мультиплекс на базі своїх власних «веж» по всій Україні, а років через сім-десять вони виявлять, що технології знову змінилися, чи не виявляться вони в досить складній ситуації? А тут ще держава візьме і не продовжить нікому ліцензії на цифрове мовлення, мов, тепер ці частоти потрібні народові для розвитку інтернету (у тих країнах, де ліцензії на аналогове мовлення видавалися безстроково або частоти продавалися в приватну власність, вже йде мова про необхідність їх примусового вилучення у зв'язку з впровадженням цифрового мовлення). Передавальне устаткування відслужить свій термін і піде на металобрухт, а що щасливі власники робитимуть з антенно-щогловими спорудами? Утилізація таких об'єктів теж вельми недешеве задоволення.
Проблема пошуку гарантій встане і перед будь-яким іншим інвестором, і діватися нікуди - у всьому багатообразному майновому комплексі, який називається «Багатоканальна цифрова ефірна мережа», є лише один стабільно ліквідний компонент, який до того ж з часом зростатиме в ціні, - це частоти.

П: Який вихід ви пропонуєте?
В: Найбільш правильним, на мій погляд, є державне фінансування витрат на антенно-щоглові споруди, тим паче, що державі буде простіше вирішити проблему із землевідведеннями, здобуттям дозволів від служб екологічного контролю. Адже, врешті-решт, саме держава приймає вирішення про примусову зміну технологій і повинно нести за них фінансову відповідальність.

П: Одним з каменів спотикання різних сторін, причетних до проекту, є оцінка його можливої вартості. У скільки, по-вашому, можна вкластися, аби виконати умови «Женеви-2006»?
В: Якщо говорити про ціну питання, то коли експерти розраховували вартість проекту по максимуму, то виходили з необхідності забезпечення мовлення на всій території України. Причому так, щоб в кожній точці країни був якісний прийом на мобільні пристрої. Це означає, що людина їде на машині і на автомобільну антену безперервно і без перешкод отримує всі загальнонаціональні і регіональні програми телебачення (всього - близько 80 телеканалів). Звучить принадно, якщо не замислюватися про те, скільки це коштуватиме, спочатку державі або бізнесу, але кінець кінцем - все одно споживачеві-платникові податків. Як я вже говорила раніше, одні витрати на споруду близько 600 додаткових антенно-щоглових споруд складуть мільярди гривень, а за деякими підрахунками і мільярди доларів.
Проте саме такий зобов'язання Україна узяла на себе добровільно, підписавши міжнародну угоду «Женева-2006». Для широкої і малообізнаної публіки ці зобов'язання тлумачаться таким чином: «Або ми до 2015 р. все побудуємо, або назавжди втратимо частотний ресурс». Я довго намагалася зрозуміти, чим керувалися представники України, погоджуючись на таких, м'яко кажучи, важкоздійснювані умови, тобто чи так нам потрібно до 2015 р. 80 телеканалів в ефірі, якщо сьогодні сповна хапає 20. І лише недавно і абсолютно випадково від одного з представників Мінтранссвязі я отримала відповідь на це питання. Виявляється, коли в Женеві визначався підхід, що передбачає рівномірне виділення по вісім мультиплексів кожній країні, країни брали цей ресурс, думаючи не про сьогоднішній день, а про те, що реалізація цього плану розрахована на 40-50 років. І зрозуміло, що за такий час будь-яка країна поступово використовує весь ресурс: або у неї з'явиться багато нових мовців, або замість 20 каналів стандартної якості вона запустить, наприклад, п'ять каналів телебачення високої чіткості, а на резервних каналах може бути почнеться бурхливий розвиток регіонального мовлення. І це не означає, що якщо ми завтра не побудуємо всі вісім мультиплексів по всій країні, то післязавтра прийде хто-небудь з наших технічно більш просунутих сусідів і скаже: віддайте мені частину вашого ресурсу, ви з ним не впоралися. Після 2015 р. наші проблеми зведуться до того, що на прикордонній території України на невикористаних нами частотах наші громадяни зможуть приймати іноземні канали з сусідніх країн, а в центрі України в ефірі на них буде порожньо. І так до тих пір, поки ми недобудуємо на цих частотах свої цифрові мережі. Хоча, дійсно, існує небезпека, що якщо ми не використовуватимемо значну частину ресурсу ще років 15-20, то при тому, що кардинальному передивляється угоди «Женева-2006» Україні складно наполягатиме на здобутті такої ж частини ресурсу, як і країнам, що повністю упровадили цифрове телебачення.
Тому, на мій погляд, головне зараз - побудувати таку кількість мультиплексів, яка дозволить перекласти на цифру вже існуючих мовців: два загальнонаціональні мультиплекси для 18 загальнонаціональних каналів приватного мовлення, один загальнонаціональний мультиплекс для незрозумілого доки кількості каналів державного і суспільного мовлення і один мультиплекс для регіонального приватного мовлення. З такими ввідними можна сподіватися, що на найближчий час витрати укладуться в сповна посильні сотні мільйонів гривень в рік.

П: А то хіба забезпечення населення сет-топ боксами не є одній з основних проблем перехідного періоду?
В: Я думаю, що в даному випадку це не стільки міф, скільки політика. Це такий красивий політичний хід, який говорить про те, що тут і зараз ми піклуватимемося про наше населення. Зрозуміло, що завжди обіцяють підвищити пенсії і зарплати, але зараз вдалий момент, аби окрім хліба пообіцяти кожному ще і шматочок видовищ. Давайте прикинемо, ну хай цей сет-топ бокс коштуватиме 600 грн., якщо чесно - це така непосильна сума? Як тільки у нас з'явиться цифрове телебачення і Україна стане оптовим ринком збуту для сет-топ боксів, виробники завезуть в країну море цього устаткування по -30 за штуку, а взагалі називалися цифри і в . Ось Казахстану корейські виробники запропонували постачання сет-топ боксів в стандарті DVB-T-2 (а цей стандарт ще знаходиться у стадії розробки і не упроваджений навіть в Європі) всього за за штуку. Давайте скажемо чесно: обличчям без певного місця проживання доки ці пристрої не потрібні, оскільки у них немає телевізорів (пізніше, може, і з'являться портативні моделі), але пенсіонер зможе собі це дозволити.

П: Чому синхронне мовлення не владнує місцевих мовців?
В: Якщо чесно, я вже втомилася відповідати на це питання, тому що не розумію причини, по якій наша Нацрада до цих пір нічого не зробив для того, щоб вивчити хороше рішення, розроблене фахівцями з Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення. По суті, воно базується на тому, що цифрові передавачі, що працюють на одній і тій же частоті, розташовуються по території країни з дуже великими проміжками, аби не створювати перешкоди один одному. І ось в цих проміжках можна розмістити малопотужні передавачі для місцевих станцій. А таких проміжків («білих плям») - половина території України по кожній частоті. Якщо по суті питання, то так, для місцевого мовлення вирішення проблеми - це однозначно не мовлення в синхронних зонах, які інколи охоплюють чверть або третину області, а інколи лежать на кордоні трьох областей. Просто оплата за поширення сигналу на таку територію це 50-60% валових витрат мовця. Адже за мовлення на «ліси, поля і річки» рекламодавець платити не буде. Та і не потягнуть місцеві мовці конкуренції за регіональний мультиплекс, туди вже рвуться більшість супутникових каналів. Так або інакше, кількість мовців зростатиме і їх просто виживуть з цього мультиплексу, як їх виживали з аналогових частот загальнонаціональні і регіональні телекомпанії. Ми ж хочемо, аби для них був виділений такий частотний ресурс, на який ніхто, окрім них, претендувати не буде. А міні-мережа - це рішення, яке дозволяє, думаю, за тис. побудувати нормальну технічну базу для мовлення двох-трьох телепрограм (а для одного мовця це коштуватиме -20 тис.) і надалі не вкладати великі засоби в її оновлення. Це посильна сума для місцевих мовців на сьогоднішній момент.

П: Якщо у нас стільки проблем, чи вистачить нам часу, аби перейти на цифру в 2015 г.?
В: У Одесі технічні роботи із створення інфраструктури зайняли два місяці на дві зони силами одного РТПЦ. Допустимо, чистота експерименту була порушена: якась підготовка почалася раніше, виробники устаткування допомагали його налагоджувати, мультиплексування, наскільки я зрозуміла, повністю здійснюється в Києві, та все ж два місяці - це дуже недовгий термін. Можна передбачити, що в інших зонах з нуля на ці роботи буде потрібно полгода, в будь-якому разі - з моменту, коли буде прийнято рішення, будуть визначені учасники цього процесу, інвестори, права, обов'язки. І коли будуть вирішені всі юридичні і економічні питання, сама технічна реалізація займе мінімум часу. Зрозуміло, я зараз не маю на увазі будівництво антенно-щоглових споруд, тому що це триваліший процес. Але, як я вже говорила, на першому етапі можна спробувати обійтися існуючими об'єктами. По-крайній мірі, потрібно розглянути таку можливість. Тому давайте ми спочатку спокійно, не кваплячись все обговоримо і приймемо зважене рішення, а потім будемо швидко його виконувати.

eizvestia.com


RATVODДата: Monday, 07.12.2009, 15:01 | Повідомлення # 7
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Для ефірного HDTV нам слід

використовувати DVB-T2


Якщо пам'ятаєте, в позаминулому році я приділив немало уваги агітації за те, аби в українському цифровому ефірному мовленні DVB-T використовувався не застарілий старндарт стискування відео MPEG-2, а сучасніший - MPEG-4 AVC, що дозволяє ефективніше використовувати частотний ресурс, забезпечуючи можливість віщати в тій же частотній смузі в півтора-два рази більше каналів, чим при використанні MPEG-2. Зараз важко повірити в таку дикість, але в 2007 році наші державні діячі серйозно планували віщати DVB-T в MPEG-2! На щастя, зараз це питання остаточно зняте.

Сьогодні через низку обставин розгортання DVB-T-вещания в Україні йде далеко не такими темпами, як планувалося раніше. Але проте, рано чи пізно цей процес буде завершений, це неминуче. У деяких регіонах країни вже запущено мовлення декількох каналів старндартной чіткості, а ось про ефірний HDTV доки не йдеться. І, як ні дивно це звучить, це добре!

А добре це тому, що тепер з'явилася можливість запустити мультиплекс з HD-каналами відразу в покращуваному стандарті DVB-T2, що дозволяє в тій же частотній смузі умістити ще на 30-50% більше корисного навантаження. При цьому мультиплекси з каналами стандартної чіткості можна залишити в звичайному DVB-T на весь час їх існування.

Переваг в такої схеми сила-силенна, а недоліків практично немає. DVB-T2 відрізняється від звичайного DVB-T лише покращуваними способами модуляції і корекції помилок. З точки зору собівартості ресівера, це незрівняно менша різниця, чим між ресіверами з підтримкою лише MPEG-2 і ресіверами, MPEG-4 AVC, що підтримують. По суті, ресівер DVB-T2 відрізняється від ресівера DVB-T лише сучаснішим чіпом, що відповідає за прийом цифрового потоку, а інші складові його конструкції, що несуть в собі основну собівартість продукту, доопрацювань не вимагають. Ринок буде завален дешевими чіпами для прийому DVB-T2 набагато раніше, ніж в Україні з'явиться повноцінне ефірне HDTV.

Зовсім трохи часу пройдет те тих пір, коли устаткування першої версії DVB-T просто перестане вироблятися, а основна маса придбань HD-телевизоров у нас в країні послідує пізніше за цей переломний момент. А що ж до тих, хто вже купив телевізор з HD-тюнером DVB-T на сьогоднішній день, то, по-перше, їх нікчемно мало (HD-телевизоров у нас в країні взагалі дуже мало відносно загального числа телеприймачів, і до того ж, далеко не кожен HD-телевизор здатний приймати HDTV без використання окремого ресівера), а по-друге, це найбільш забезпечені верстви населення, про них можна не турбуватися.

Іншими словами, DVB-T2 - це практично безкоштовне збільшення корисного бітрейта. Раз вже нам випала така чудова можливість, не скористатися їй було б досконале безглуздо.

До того ж, прийнявши вже сьогодні DVB-T2 як стандарт для ефірного HDTV, ми відкриємо дорогу для безболісного майбутнього (роки через 20, наприклад) повного переходу всіх ефірних каналів на HDTV/EDTV, якщо така необхідність виникне. Простий народ набагато легше сприйме той, що несе йому явні переваги «перехід на HDTV», чим якийсь незрозуміло навіщо потрібний «перехід на DVB-T2». Якщо DVB-T2 буде спочатку закріплений як стандарт для HDTV, то з часом відповідне приймальне устаткування виявиться на руках у всіх, включаючи малозабезпечених людей, і проблем з таким переходом не буде взагалі.

До речі, в Західній Європі вже стикаються з проблемою переходу з DVB-T на DVB-T2, тому що при використанні звичайного DVB-T частотного ресурсу для «ненажерливого на бітрейт» HDTV відчайдушно нехватает.

HDTV в Україні


RATVODДата: Tuesday, 19.01.2010, 14:45 | Повідомлення # 8
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Платне ефірне телебачення за 5 років

охопить 20-25% українського ринку

Впровадження цифрового ефірного телебачення в Україні неминуче призведе
до появи ринку
платного ефірного телебачення, вважає президент групи "Воля",
найбільшого в країні провайдера послуг кабельного телебачення, Сергій Бойко
.

"Такі компанії через 5 років зможуть зайняти 20-25% глядачів", - сказав він журналістам в минулу п'ятницю ввечері.

На думку С. Бойко, лише близько 20% українців до 2015 року будуть задовольнятися безкоштовним ефірним телебаченням, решта 55-60% глядачів стануть клієнтами операторів кабельного та супутникового телебачення.

При цьому президент групи "Воля" нагадав, що наприкінці 2009 року в парламенті було зареєстровано законопроект № 5442 Едуарда Прутніка (фракція Партії регіонів), який передбачає зобов'язати провайдера програмної послуги, що має доступ до двох третин населення кожної з областей країни, транслювати загальнонаціональні канали , не стягуючи плату з абонентів. З іншого боку, такому провайдеру надається можливість здійснювати трансляцію, не укладаючи договорів із загальнонаціональними каналами і, відповідно, не сплачуючи їм ліцензійні платежі.

"В даний час немає жодного провайдера з таким проникненням. Виходить, ринок готують до приходу нових гравців", - вважає С. Бойко.

Група компаній "Воля" знаходиться в управлінні приватної міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer і фонду Providence Equity Partners. Крім столиці, де ТОВ "Воля-Кабель", ТОВ "ІВК" та ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі", що входять до групи, є найбільшими провайдерами послуг кабельного телебачення і займають значну частку на ринку послуг інтернет-доступу, група вже багато років присутня у Львові і Алчевську (Луганська обл.), де також надає послуги під брендом "Воля". Влітку 2008 року група приєднала ряд регіональних операторів послуг кабельного телебачення та інтернет-доступу ще в 16 містах, процес інтеграції яких триває й досі.

Інтерфакс - Україна


RATVODДата: Tuesday, 26.01.2010, 14:14 | Повідомлення # 9
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Майже кожен п'ятий

українець дивиться кабельне ТБ

На 1 січня 2010 року до кабельного телебачення підключено
більше 3,4 млн. абонентів, або ж 18,7% сімей України.

Такі дані у звіті за минулий рік наводить Державна адміністрація зв'язку.

Як повідомили в адміністрації, з 2009 року наземне цифрове мовлення стандарту DVB-T пакету з 10 програм розпочато у Київській і Житомирській областях. На початок грудня 2009 територія всієї Одеської області покрита сигналом цифрового наземного телебачення.

Нагадаємо, що за повідомленням заступника Міністра транспорту та зв'язку, голови Державної адміністрації зв'язку Миколи Гончара, найближчим часом цифрове ефірне телебачення запрацює ще в 9 областях України.

За його даними, трансляція цифрового мовлення в експериментальному режимі охопить майже третину населення України.

Сьогодні в режимі готовності до експериментального багатоканального цифрового мовлення знаходяться
Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Сімферополь, Тернопіль, Ужгород і Чернігів.

ЛIГАБiзнесIнформ


RATVODДата: Thursday, 28.01.2010, 21:17 | Повідомлення # 10
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
У КИЄВІ ОБГОВОРЯТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ

30 березня 2010 року в Києві в рамках комплексної програми заходів «Говорить і показує Україна», організованою компанією ТЕХЕКСПО,
Концерном радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ), Українським науково-дослідним інститутом радіо і телебачення (УНДІРТ) і виданням Mediasat відбудеться Міжнародна конференція:
«Цифрові системи поширення мультимедійного контенту: проблеми і рішення».

Конференція стане першим заходом програми «Говорить і показує Україна» в 2010 році. Учасники конференції обговорять перспективи розвитку цифрових систем поширення мультимедійного контента, а також обмінятися інформацією про існуючі проблеми і дороги їх рішень.

Програма конференції включає питання конвергенції послуг і служб, можливостей нового устаткування і технологій, одночасного мовлення аналогового і цифрового ТБ на суміжних каналах, послуг в мережах цифрового мовлення.

Особлива увага буде приділена питанню, які додаткові (VAS) сервіси можна пропонувати абонентам на базі вже побудованих мереж. А також, в рамках конференції планується дискусія на тему: «Чи варто орієнтуватися на DVB-T або розвивати відразу DVB-T2?».

У Міжнародній конференції візьмуть участь оператори зв'язку, провайдери телекомунікаційних послуг і телебачення, Інтернет-провайдери, телеканали, постачальники устаткування і технологій, системні інтегратори, державні і регуляторні органи.

Нагадаємо, що програма «Говорить і показує Україна» стартувала в 2008 році. В рамках програми були організовані ряд семінарів з питань технологій відеовиробництва і трансляції спортивного контента у форматі HD, а також серія Міжнародних практичних конференцій з питань цифрового наземного, кабельного, супутникового і мобільного мовлення. Компанія «ТЕХЕКСПО» - організатор заходів, сприяючих впровадженню і розвитку новітніх технологій в області ІКТ на ринках України, СНД і Східної Європи.

Керівник прес-служби «ТЕХЕКСПО»
Ірина Лакомкина
ТВ-дайджест


RATVODДата: Friday, 05.02.2010, 22:44 | Повідомлення # 11
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Впровадження цифрового ТБ

коштуватиме Україні 363 млн грн

У Держадміністрації зв'язку оцінюють впровадження цифрового телемовлення в країні у 363 млн грн.
При цьому на представлений учора запуск тестового мовлення в дев'яти областях витрачено 90 млн грн.

Велику частину витрат, за словами керівника Держзв'язку Миколи Гончара, візьме на себе Концерт радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ) - крім того, можливо, будуть інвестиційні кошти.

Нагадаємо, вчора РРТ продемонстрував можливість мовлення у цифровому стандарті DVB-T у Вінниці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Тернополі, Ужгороді, Чернігові та Сімферополі. Присутній на презентації перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов тоді заявив, що протягом 2010 року цифровий сигнал буде доступний по всій території країни.

Згідно з держпрограмою впровадження цифрового ТБ, витрати на ці цілі повинні скласти близько 4,6 млрд грн. За словами Гончара, партнерство з Укртелекомом у поширенні сигналу і використання продукції українських підприємств дозволять істотно знизити цю суму.

Нагадаємо, згідно з прогнозом одного з учасників ринку, до 2015 року лише 20% населення країни залишаться користувачами безкоштовного ефірного ТБ.

СКТУ


vikДата: Monday, 08.02.2010, 18:51 | Повідомлення # 12
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 6
Статус: Оффлайн
Ефірне цифрове віщання (стандарт DVB-T)

в тестовому режимі в дев'яти регіонах України

продовжилося недовго...

Як з'ясували «i», всього через декілька годин після того, як перший віце-прем'єр Олександр Турчинов у четвер у присутності журналістів урочисто оголосив про його запуск, Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (КРРТ) вимушений вимкнути сигнал через відсутність ліцензії.

Інформація про те, що цифрове ТБ пропрацювало всього пару годинників, почала з'являтися у п'ятницю на спеціалізованих форумах. «Цифрові ентузіасти» повідомляли, що віщання пропало в Запоріжжі, Дніпропетровську, Львові.

Нагадаємо, що нові цифрові регіони, окрім трьох вищеназваних, - це Вінниця, Чернігів, Тернопіль, ужгород, Миколаїв і Сімферополь. З початку січня проводилися тести для включення в експериментальний ефір п'яти каналів в MPEG-4 і трьох каналів в MPEG-2. Це «Студія 1+1», Перший національний, «Інтер», ICTV, НТН, ТРК «Україна», «5 канал» і СТБ. І ще три станції українського радіо.
У КРРТ у п'ятницю коментар надати не змогли. «Звертайтеся в Держадміністрацію зв'язку», - порадили при дзвінку в приймальню підприємства. Перший заступник глави вказаного відомства Володимир Смоляр не дав ствердної відповіді з приводу відключення цифри.

Після чого «i» звернулися до постачальника цифрових передавачів для концерну — НПП «Квант-Ефір». Генеральний директор компанії Іван Омелянюк люб'язно згодився допомогти виданню і з'ясував, що КРРТ розпорядився відключити цифрове телебачення в дев'яти нових регіонах, поки не буде позитивного рішення Нацради з питань ТБ і радіомовлення. За його відомостями, передавачі дійсно працювали всього декілька годин.

«Ми не маємо інформації з цього питання. Її можемо одержати тільки в понеділок-вівторок від наших регіональних представників», - повідомив «i» в неділю замглави Нацради Юрій Плаксюк.
Нагадаємо, що КРРТ, одержавши висновок від «Укрчастотнадзора» про можливість використовування частот під цифрове ТБ в тестовому режимі, звертався в Нацраду з метою отримання ліцензії провайдера програмної послуги під цифру. Але Нацрада з якихось причин не видала КРРТ ліцензію. У останній розмові з «i» член Нацради Ігор Курус посилався на те, що концерн не надав висновку «Укрчастотнадзора» і НКРС про можливість використовування частот. «Висновки «Укрчастотнадзора» для дозволу на роботу цих нових передавачів були одержані ще на початку листопаду 2009 г.», - підкреслює Іван Омелянюк.

Після того, як минулого четверга пан Турчинов запустив цифру, пан Курус обвинуватив КРРТ в порушенні закону і повідомив про звернення в прокуратуру з цього питання. При цьому створюється враження, що перший віце-прем'єр публічно продемонстрував цифру в цілях забезпечення піару діючому прем'єру безпосередньо перед другим туром президентських виборів, а ніяк не для зрушення програми запуску DVB-T з мертвої крапки, в якій вона знаходиться вже декілька років. Що образливе як для реалізаторів програми (КРРТ, «Квант-Ефір»), так і для самих глядачів.

«Не зовсім коректно з боку держорганів по відношенню до пересічних громадян мірятися між собою силами і з'ясовувати відносини на предмет того, хто ж з них має більше прав на впровадження ефірної цифри. Їм би об'єднати зусилля і скоординувати дії для сумісного вирішення проблем і в першу чергу думати про країну, а не про політичні дивіденди або інші інтереси», - говорить медіа-експерт журналу Mediasat Олександр Глущенко.

Станіслав ЮРАСОВ

Джерело - Економічні Вісті

RATVODДата: Friday, 19.02.2010, 12:38 | Повідомлення # 13
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
Ющенко ввів в дію рішення СНБО

по суспільному телебаченню і радіомовленню

Президент України Віктор Ющенко своїм указом 189/2010 ввів в дію рішення
Ради національної безпеки і оборони України від 11 вересня 2009 р.
"Про концепцію створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України
і хід впровадження цифрового телерадіомовлення"
.

Текст указу розміщений на офіційному сайті глави держави.

Рішенням СНБО визнається незадовільним стан здійснення Кабінетом міністрів України заходів щодо створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України.

Уряду доручено, зокрема, подати в двомісячний термін на розгляд СНБО проект концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення, в якому передбачити, зокрема, подальше функціонування державного телебачення і радіомовлення.

Крім того, уряд повинен розробити і затвердити в місячний термін після схвалення Порадою нацбезпеки і оборони концепції створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення план заходів щодо реалізації концепції, в якому передбачити, зокрема, утворення координаційного радого з питань створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України на чолі з віце-прем'єр-міністром України і залучення до її складу представників Національної поради України по питаннях телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, творчих союзів, громадських організацій, учених.

Згідно документу, уряд також повинен в шестимісячний термін внести зміни до державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення, затвердженої урядовою постановою від 26 листопада 2008 р. 1085, зокрема, відносно уточнення технічних умов переходу від аналогового до цифрового телерадіомовлення, визначення порядку забезпечення населення засобами прийняття сигналів цифрового телерадіомовлення, визначення комплексу заходів, необхідних для завершення до 1 червня 2012 р. переходу до цифрового способу наземного ефірного поширення теле- і радіопрограм в пограничних областях і Автономній Республіці Криму.

РБК-Украина


RATVODДата: Monday, 12.04.2010, 15:49 | Повідомлення # 14
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
DVB-T2 в Україні: бути чи не бути ?

30 березня в Києві в конференц-залі готелю «Козацький» відбулася дискусія на тему:
«Чи варто орієнтуватися на DVB-T або розвивати відразу DVB-T2. Чи можуть бути альтернативи»
в рамках Міжнародної конференції «Цифрові системи поширення мультимедійного контента: проблеми і рішення».

Подія була організована компанією ТЕХЕКСПО, Концерном радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ), Українським науково-дослідним інститутом радіо і телебачення (УНІЇРТ) і виданням Mediasat.

Питання дискусії були присвячені енергетичним і екологічним перевагам при впровадженні DVB-T2, можливостям використання антенних споруджень мобільних операторів для цифрового ТБ, чинникам, які перешкоджають розвитку нових технологій і стандартів.

У дискусії взяли участь: Анатолій Мельник, начальник відділу систем супутникового зв'язку, УНДІРТ, Олександр Богданов, начальник відділу супутникових технологій і розвитку КРРТ, Олена Баришникова, УНДІРТ, Андрій Севостьяненко, УНДІРТ, Олександр Глущенко, видавець журналу Mediasat а також учасники конференції.

Думки учасників дискусії розділилися за впровадження і, відповідно, за відстрочення стандарту цифрового мовлення нового покоління DVB-T2. Серед головних причин «за» учасники виділили технологічні переваги цього стандарту мовлення, особливо для телебачення високої чіткості і, звичайно, питання глобального характеру - подальший розвиток телебачення в Україні.

Серед аргументів «проти» прозвучала характеристика DVB-T2 як нового і молодого стандарту, який вимагає серйозного тестування і вивчення. Звичайно, не обійшлося без обговорення економічного чинника, т.к впровадження вимагає серйозних витрат. Питання наповнення контентом також було активно обговорене, т.к ще не існує достатньої кількості якісних українських каналів, аби заповнити повністю ефір.

Далі приведені коментарі учасників дискусії:

Анатолій Мельник, начальник відділу систем супутникового зв'язку, УНДІРТ:
- В умовах, коли на даний момент більше 70 % від загальної кількості програм, що віщаються в цифровому форматі, передаються супутниковими каналами, навіщо взагалі вам потрібний DVB-T2. Можливий наступний варіант:
• використання національного супутника, що планується до запуску в 2011 році, або іншого супутника, DVB-S2, що працюють в стандарті;
• установка на кожному будинку колективної антени з терміналом для прийому з супутника всього пакету програм;
• монтаж будинкової розподільної мережі.

За вартістю супутниковий термінал або приймач, обладнаний по DVB-T2 одного порядку, при цьому питання побудови системи цифрового мовлення вирішується вельми оперативно, без необхідності установки по зонах мовлення дорогих антенних систем. Давайте будемо орієнтовані на супутникове безпосереднє мовлення. Залишається невирішеним питання порівняння вартості постачання супутникових терміналів (один додому, а не кожному в квартиру), величини оплати за використання ресурсів супутника з вартістю установки терміналу DVB-T2, який потрібний в кожну квартиру і витрат на створення розподільної мережі і антенних споруд в зонах цифрового наземного мовлення. Так може бути варто взагалі відмовитися від DVB-T.

Баришникова Олена, науковий співробітник, УНДІРТ:
- Поза сумнівом, використання стандарту DVB-T2 - це прогресивний, ефективніший підхід до реалізації наземного цифрового мовлення, який забезпечує ряд технічних переваг в порівнянні з системою DVB-T, як в енергетичному плані, так і в плані використання смуги частот.
Зараз однозначно відповісти на це питання не можна без глибокого аналізу існуючої ситуації розвитку і впровадження цифрового телебачення в Україні, без глибокого маркетингового дослідження, без врахування технічних чинників і економічних можливостей користувачів послугами.

Олександр Бондаренко, начальник відділу служби радіомовлення «Український державний центр радіочастот» («Укрчастотнагляд»):
Це лише в місті Києві все відмінно: є кабельне, супутникове, наземне аналогове, цифрове телебачення. Проте, існує загорож, де живе бабуся, в якої телевізор ще чорно-білий і купувати супутникові антени вона не в змозі, тому що коштують дорого - це перша важлива причина. Другий варіант, коли уряд вирішує проблему забезпечення населення інформацією. В даному випадку необхідно враховувати не забезпеченого глядача, а бабусю, яка живе в селі, аби вона могла поглянути виступ свого президента і отримати необхідну соціальну інформацію. Який канал кращий. Краще той канал, який дешевше. Я думаю, що дешевше коштує наземне мовлення, тому що призначено безпосередньо для прийому населенням. Воно не вимагає оплати за прийом. Якщо ви хочете отримувати сервісні послуги, то можна зробити умовний доступ і ретранслювати супер-програми. DVB-T2, DVB-S2.. - всі різні стандарти, які розраховані на різні радіолінії. Тобто є звичайна кабельна лінія - кабельне телебачення, є звичайна наземна радіолінія, є супутникова радіолінія. Кожна лінія має свої особливості, які необхідно враховувати. Найпростіший доступ населення до інформації - це наземне мовлення. Якби інший спосіб був доступніший, ми б вже давно дивилися телебачення високої чіткості, 3D і інше. Поки проблему ніхто не вирішив.

Володимир Некрасов, технічний директор телеканалу Гамма:
- З точки зору реальний оператора мультиплексу, що діє, перехід на стандарт DVB-T2 представляється декілька передчасним. Аргументувати це можна таким чином:
1. Не до кінця розроблена нормативна база, особливо - в частині вимог до приймальної апаратури.
2. Заявлені в стандартах параметри лише зараз проходят практичну апробацію на декількох станціях у Великобританії, і доки немає достовірних даних про її результати.
3. У серійному виробництві (принаймні, на час проведення виставки IBC'2009) відсутні приймачі стандарту DVB-T2.
4. Особливості стандарту в частині, наприклад, можливості передачі непакетованих даних, стосовно телевізійного мовлення великого інтересу не представляють.

Ці і деякі інші міркування, особливо з врахуванням темпів впровадження цифрового ТБ в нашій країні як такого, передбачають доцільність подальшого вивчення і обговорення, але ніяк не негайного практичного впровадження, тим паче, що паралельно розробляються інші стандарти (наприклад, DVB-SH), які через короткий проміжок часу можуть стати гідною альтернативою стандарту DVB-T2.

Сергій Педоренко,інженер Представництва компанії Rohde & Schwarz в Україні:
Сьогодні існує багато різних технологій доставки аудио/видео продукту до споживача. Це і супутник, і кабель, і ефірне мовлення. У одному лише ефірному цифровому мовленні вже існує декілька стандартів. На сучасному світі всі ці технології уживаються і знаходять свого споживача. При цьому споживач поступово мігрує від однієї технології до іншої, або використовує відразу декілька. Наявність декількох можливостей доступу до продукту - це свобода вибору для споживача і стимул-реакція конкуренції між провайдерами послуг і технологіями. Дрейф споживача між послугами або технологіями визначається простим економічною для резону доцільністю. Ефективніша технологія, цікавіший контент - ось ключ до завоювання аудиторії. Українським операторам і супутника і ефірного мовлення потрібно боротися не за бюджет, а за споживача. Відносно DVB-T2 діють ті ж принципи. Так, технологія ефективніша у використанні спектру, ефективніша енергетично. Але найголовніше - ця технологія забезпечує значно вищу гнучкість відносно використання ресурсу і параметрів модуляції. У перспективі DVB-T2 - це крок до мультисервисности ефірного мовлення. Проте, не слід забувати про те, що розробка стандарту ще не завершена. Абонентське устаткування практично не доступно. Натурне тестування лише починається (Великобританія, Італія). Говорити про реальність реалізації в Україні, або іншій країні, відразу DVB-T2, минувши стандартний DVB-T, за наявності чинника 2015 років просто безвідповідально. Перспектива DVB-T2 бачиться як еволюція працюючих мереж DVB-T у напрямі надання додаткових, якісніших послуг, за які споживач готовий платити. DVB-T2 може бути хорошою базою для HDTV, 3D-телевидения, сервісу даних. Споживач даних сервісів не розраховуватиме на "соціальний" сет-топ бокс, він готовий платити за відповідне устаткування. При цьому оператори, безумовно, замислюються про "м'яку" міграцію. Відносно передавачів, наприклад, це означає вибір устаткування, яке може працювати в обох стандартах або може бути легко модернізовано до підтримки DVB-T2. Компанія готова гарантувати таку "м'яку" міграцію навіть для поточного покоління передавачів.


RATVODДата: Monday, 12.04.2010, 15:50 | Повідомлення # 15
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 26781
Статус: Оффлайн
ПРОДОВЖЕННЯ:

Іван Горбач, Головний конструктор супутникової розподільної мережі інформаційного забезпечення, начальник науково-дослідного відділу мереж передач аудіовізуальної інформації і безпеки зв'язку, ДП «Укркосмос»:
- Що стосується в цілому вирішення проблеми переходу України на цифрове ефірне телебачення до 2015 року і, зокрема, технологій для використання, то можна відмітити, що, в основному, питання про технології коштує при планеруванні мережі доставки загальнонаціонального контента телерадіопрограм з Києва до 81 синхронної зони. А також при обговоренні проблеми DVB-T або DVB-T2, хоча стандарт радіомовлення теж вимагає серйозного обговорення. У будь-якій аудиторії, де обговорюється «перехід на цифру», говорять лише про те, які будуть приставки до телевізора і які будуть цифрові передавачі в синхронних зонах, при цьому ще засмучуючись (окремі просунуті учасники обговорень) з приводу проблем з частотами в перехідний період. І ні у кого немає питання про проблеми появи загальнонаціонального контента на кожному регіональному цифровому передавачі і в кожному окремому домогосподарстві країни. Аби забезпечити повний (100%) обхват населення країни, необхідно мати загальнодержавний злагоджений комплекс, що працює на симбіозі різних технологій. Загальнодержавна телекомунікаційна мережа ефірного цифрового телерадіомовлення складається з мережі доставки контента до синхронних зон і з 81 синхронної зони цифрового мовлення. Мають бути чітко обкреслений контур відповідальності держави і контур відповідальності телевізійної індустрії. Мережа доставки загальнонаціонального соціального пакету повинна входити в зону відповідальності держави, тому що саме там переважно вирішуються питання інформаційної безпеки країни, незалежності і цілісності інформаційного простору України.

Використання Національної супутникової системи зв'язку з національним супутником і державною цифровою супутниковою розподільною мережею ГП «Укркосмос» дозволяє забезпечити інформаційну безпеку країни, надійність, економічну ефективність і простий доступ до цифрового телебачення кожного домогосподарства країни, включаючи гірські райони, зони тіні в синхронних зонах, в рідконаселених місцевостях, де економічно недоцільно ставити ефірний передавач («гріти» простір). А в синхронних зонах є повний простір використовувати і цифрові релейки (де є), і оптоволокно, і системи Мітріс і ін.

Але це все не вирішується методом якихось голосувань на форумах («хто голосніше кричить»).
У країні забули, що існує для вирішення важливих і складних проблем - технічний проект. Захищений технічний проект, виконаний ученими і інженерами, поклав би всім спорам. Я підкреслюю, що саме технічний проект, а не Програма з благими побажаннями. Ну, і, звичайно, пригнічує некваліфікована позиція державних чиновників. У управлінських структурах держави, мабуть, перевелися професіонали.

Хотілося б нагадати всім і про проблему екології цифрового телебачення, аби за спорами про тюнери для населення не забули про таку «дрібницю», як здоров'я мільйонів людей.

Суперечка про вживання стандартів DVB-S або DVB-S2, DVB-Т або DVB-Т2 взагалі ірраціональний. Стандарти другого покоління прогресивніші. І, якщо ми в країні ще не розвернули мережу DVB-Т, то справедливо подумати про впровадження DVB-Т2. В усякому разі, подумати про те, що понад 10 млн. домогосподарств придбають зараз тюнера в стандарті DVB-Т, а через 3-4 роки їм запропонують знову придбати нові тюнера, але вже в стандарті DVB-Т2. Ну і як це виглядатиме.

Олександр Глущенко, видавець журналу Mediasat:
DVB-T2 куди ефективніший, ніж DVB-T. Але є ще і економічна складова. Що учасники ринку виграють на початковому етапі впровадження і чи перекриє економія ширини використовуваної смуги, можливість запуску додаткових послуг - вартість по впровадженню? Не секрет, що DVB-T2 - стандарт молодий і відносно сирої, знаходиться він поки що на стадії вивчення і тестових випробувань. Відповідно, немає масового виробництва ні приймального, ні передавального устаткування. Це дуже здорожує процес впровадження. Та і чи потрібна нам така ефективність. Не даремно на Конференції піднімалося питання: «Чим наповнюватимемо наявні ємкості».

Олександр Богданов, Начальник відділу супутникових технологій і розвитку Концерну РРТ:
- Не потрібно боятися еволюційного розвитку технологій. Прийде час, і ми освоїмо і технологію DVB-T і DVB-T2. На той час, можливо, придумають вже і щось нове. Тому давайте розвиватися поступально, з врахуванням наших технічних і соціальних можливостей.

Андрій Севостьяненко, науковий співробітник, УНДІРТ:
- Чи можна розміщувати передавачі DVB-T(DVB-T2) на опорах систем рухливого зв'язку
- Плюси - прудкість встановлення, економія на землевідведенні і установці опор. Мінуси - необхідність вирішення складних питань ЕМС і впливи на здоров'ї людини, взаємні впливи за рахунок побічних випромінювань, навіть якщо різні робочі діапазони частот. Оператори стільникового зв'язку комерційно не зацікавлені у використанні власних опор систем рухливого зв'язку операторами DVB-T(DVB-T2): щогли і так переобтяжені, антенні панелі важать від 1- до 70 кг, і при установці їх на щогли потрібна переробка проектів і затвердження його в держструктурах: потрібні виводи УДЦР по ЕМС, здобуття паспортно-санітарних норм по випромінюваннях і інше.

КОМПАСС Україна


Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Етапи впровадження DVB-T2 в Україні
  • Page 1 of 2
  • 1
  • 2
  • »
Search:

Copyright TV-SAT © 2009-2022