Він нагадав, що зараз визначене, що в перший, другий і третій мультиплекси входитиме по вісім каналів. "Ми розуміємо, що технічно можемо помістити більше число каналів. Але на першому етапі, коли потрібно відпрацювати цілу низку технічних запитань і при цьому забезпечити дуже високу якість, ми зупинилися на восьми каналах", - пояснив він. Надалі, по словах В.Стицько, в мультиплекси можуть бути включені додаткові канали. "Може бути декілька (каналів), але не багато, зовсім не багато", - повідомив він, відзначивши, що, перш за все, необхідно забезпечити якість мовлення.

Директор департаменту також повідомив РБК, що до осені 2010г. планується оголосити конкурс з формування другого мультиплексу. В.Стицько повідомив, що зараз розробляється принцип формування мультиплексу. "Швидше за все, це буде мультиплекс федерального поширення. Формування каналів вестиметься федеральною конкурсною комісією. У найближчі два місяці ми визначимося із загальними принципами, обнародуємо їх, зараз йде нарада за нарадою з цього питання. І думаю, до осені оголошуватимемо конкурс", - відзначив він.

По словах В.Стицько, в другий мультиплекс, швидше за все, увійде і регіональний канал. Це має бути канал, який поширюється на території всього суб'єкта РФ, з повноцінним мовленням не менше 20 годин, з власним виробництвом. Він також відзначив, що регіональний канал, який має намір увійти до другого мультиплексу, повинен мати і матеріальну можливість для цього. "Телебачення - дуже дорога іграшка. Я з багатьма віце-губернаторами говорив, пояснював, що це дуже дороге задоволення. І багато з них це розуміють. Тому заздалегідь треба готуватися до фінансового забезпечення. Підтримка регіональними властями такого каналу визначається перш за все тим, що формуються витрати на цей захід", - пояснив представник Мінкомсвязі. За його словами, в кожному регіоні буде свій місцевий канал.

В.Стицько також не виключив, що в третій мультиплекс може входити канал, який віщатиме в декількох регіонах. Аби увійти до третього мультиплексу, такому каналу необхідно буде взяти участь в конкурсі в кожному регіоні потенційного мовлення.

Як повідомлялося раніше, Національна асоціація телерадіомовців (НАТ) пропонує Мінкомсвязі включити в другий і третій мультиплекси наступні канали: "ТБ-центр", СТС, РЕН-ТВ, "Зірка", ТНТ, "Світ", ТВ3, "МУЗ-ТБ", MTV, "Домашній", 7 ТБ, ДТВ, "2х2", "Євроньюс", "Агро ТБ" і регіональний канал. На думку НАТ, другий мультиплекс повинен складатися з телеканалів з поширенням на всю Росію, а третій - з каналів, які зараз і після переходу в цифровий формат поширюватимуться в окремих регіонах.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Володимир Путін підписав на початку грудня 2009г. федеральну цільову програму (ФЦП) "Розвиток телерадіомовлення в РФ на 2009-2015гг.". Загальний об'єм фінансування програми складе 122,445 млрд крб., у тому числі за рахунок засобів федерального бюджету - 76 млрд 366 млн крб. і за рахунок засобів позабюджетних джерел - 46 млрд 079 млн крб. У перелік телеканалів першого мультиплексу входять: "Перший", "Росія", "Вести +", "Культура", "Спорт", НТВ, "П'ятий канал" і дитячий канал, який буде скомбінований з програм "Першого каналу" і ВГТРК ("Бібігон" і "Теленяня"). Перелік радіоканалів цифрового мовлення - "Радіо Росії", "Маяк" і "Вести FM". Надалі планується сформувати ще два таких пакету, які також будуть безкоштовними для абонентів. Всього планується створити від 20 до 24 безкоштовних каналів цифрового мовлення.
РБК

Віталій Стицько, директор Департаменту цифрового телебачення Міністерства зв'язку і масових комунікацій РФ, розповів про основні етапи переходу Росії на цифрове мовлення. Федеральною цільовою програмою передбачено, що в 2009-2010 роках ЦТВ повинне з'явитися в 12 регіонах і охопити 7,7% росіян; у 2011-2012 роках в 39 суб'єктах РФ цифрове ТБ дивитимуться вже 39,4% населення; 78 регіонів (94% жителів) будуть підключено до «цифри» в 2012-2013 роках. Завершуючою фазою стане 2015 рік, до кінця якого сигнали цифрового телебачення ловитимуть всі населені пункти Росії.

Результатом реалізації ФЦП, на думку пана Стицько, стане ліквідація інформаційної нерівності і, як наслідок, єдиний інформаційний простір. Віталій Стицько упевнений, що активізація вітчизняного виробництва приведе до зростання ринку високотехнологічних послуг, а мовлення російських каналів в зарубіжних країнах сприятиме широкому поширенню об'єктивної інформації про Росію в світовій спільноті.

На сьогоднішній день ведеться підготовка до розгортання мереж цифрового мовлення першій черзі будівництва на 2010 рік: перевірка антенно-щоглових споруд, розробка проектної документації на об'єкти зв'язку. У нинішньому році має бути побудовані 2089 об'єктів зв'язку.

IP-News: Темпи реалізації ФЦП навряд чи порадують регіональні і міські телеканали, яким в новій бизнес-модели місця не залишається. Чи є для них дороги виживання?

Віталій Стицько: Перейшовши на цифрове мовлення, федеральні канали навряд чи продовжать співпрацю з регіональними партнерами. Маленькі телекомпанії ним просто стануть не потрібні.

IP-News: Яку дорогу розвитку запропонувати?

Віталій Стицько: Зараз це питання інтенсивно обговорюється. На мій погляд, тут декілька рішень. Перше - потужний регіональний канал, який віщає протягом, скажімо, 20 годин на добу, може надавати на постійній основі 2-3 години в день невеликим компаніям. Думаю, таким чином забезпечуватиметься плюралізм думок, враховуватися демократичні принципи. Компанії з мовних стануть виробниками місцевого контента. Другий варіант - декілька каналів, що мають мовлення по декілька годинника в день, об'єднаються і візьмуть участь в конкурсі на входження в мультиплекс. Третій варіант - входять в кабельні мережі. Інших доріг я не бачу. Дуже переживаю за них, але інших доріг не знаю. Буду рад, якщо хто запропонує інше рішення даного питання.

Про те, як йде справа з переходом на цифрове мовлення у світовому масштабі, делегатам розповів голова поради директорів Асоціації Міжнародних Мовців Саймон Спансвік. «Перехід до цифрового мовлення - революція, можливо, навіть істотніша, ніж що сталася 40-50 років тому, коли світ переходив на кольорове ТБ. На сьогоднішній день між собою конкурують різні технології: DVB, ATSC, ISDB і DMB. Кожна країна самостійно приймає рішення про використовувану технологію. Європа, велика частина Азії, тихоокеанського регіону і частину африканського континенту вибрали DVB. У США, Канаді і Мексиці, на деяких островах в Тихому океані (американські острови Самоа, Гуам і Північні острови Маріанськие) і в Південній Кореї вибрали ATSC. ISDB розвивається в Японії і деяких південноамериканських країнах. DMB - стандарт, вибраний Китаєм».

Деякі спостерігачі говорять, що DMB, можливо, кращий з чотирьох цифрових телевізійних стандартів, оскільки добре працює і в мобільних приймачах. Це вірно, тому що DMB з'явився пізніше за останні телевізійні стандарти. Розробники перших три не передбачали, що виникне потреба в мобільному прийомі.

Що ми маємо на сьогоднішній день? У Західній Європі справи йдуть гладко. У Великобританії аналогове телебачення піде в минуле через два роки. У 2012 році будуть перемкнуті останні області, які є самими густонаселеними, - столиця Лондон і південний схід країни.

У Великобританії з 2002 року працює система Freeview, що належить ВПС, ITV, каналу 4, BSkyB і Arqiva. Це пакет з 60 цифрових каналів. В кінці 2009 року Freeview була в більш ніж десяти мільйонах британських будинках. Є і конкурент, що з'явився в травні 2008 року, - Freesat, що є продуктом ВПС і ITV. Freesat в даний час покриває велику частину країни, чим Freeview.

У Франції 89% населення покриті TNTSat. У більшості областей країни є доступ до п'яти DVB мультиплексам. Послуги HD також реалізовані на TNT, французький аналог вимкнуть в 2011 році.

І у Франції і у Великобританії цифрове телебачення перемежається з супутниковими каналами. Починаючи із запуску цифрового мовлення у Франції, було продано більше, ніж 8,5 млн. цифрових телевізійних приймачів.

У Австралії і Новій Зеландії цифрове телебачення також розгортається успішно. У Австралії найбільша проблема - її розмір. Більшість населення живуть в п'яти головних містах на побережжі, останнє - в глибині країни. У 61% австралійських будинків є цифрове телебачення Freeview. Це вражаючий результат, якщо врахувати, що розвиток ЦТВ в Австралії почався лише в 2008 році. У Новій Зеландії також сформований консорціум Freeview, який охоплює цифровим мовленням 21% будинків. Платформа Freeview надає безліч каналів з перекладами різними іноземними мовами.

Як відзначив пан Спансвік, ці чотири країни далеко просунулися в переході до цифрового телебачення і легко перемкнуться в 2015 році.

У інших же країнах ситуація інша. В'єтнам, наприклад, заявив, що здійснить в національному масштабі перехід до цифрового телебачення до 2020, витративши на це $ 231 млн. У Тайвані треба вкласти в систему $ 400 млн. Південна Африка спочатку позначила дату перемикання листопад 2011 року, але це було дуже оптимістично. Тепер власті країни говорять про листопад 2013 року. Але і тут є сумніви, підкреслив Саймон Спансвік.

У Південній Америці змішана картина. Здається, що ведучою є система ISDB, яка в Бразилії вже розвивається, а в Аргентині формат буде запущений в наступному місяці.

Фахівці AIB не думають, що латинські і центральноамериканські країни будуть готові до 2015 року. По прогнозах аналітиків, Таджикистан не стане цифровим аж до 2025 року.

ip-news.ru

Таким чином, в Росії вперше пройдет форум, учасниками якого стали головні гравці і рушійні сили ринку цифрового телемовлення Росії: зусилля в підготовці цієї головної події російської телеіндустрії 2010 р. об'єднали два стовпи національної цифровизации - РТРС і ГПКС і обоє найбільші професійні асоціації мовців - НАТ і АКТР.

На думку багатьох учасників ринку, конференція "Цифрове ТБ і масові комунікації в Росії' 2010" - краща можливість самоорганізації ринку на порозі повною національною цифровизации телерадіомовлення. Недаремно конференція пройдет при інформаційній підтримці Асоціації кабельного телебачення Росії (АКТР), за підтримки Асоціації телебачення високої чіткості і цифрового кіно (HD Union) і MPEG Industry Forum (MPEGIF) і DTT Helpdesk. Конференцію підтримали також 10 крупних компаній, що поставляють на ринок технології для цифрового ТБ. Срібними спонсорами конференції виступили компанії Eutelsat і Viaccess, бронзовими спонсорами - компанії "Русат", Alcatel-Lucent, Ericsson, Funke, Harmonic, спонсором сесії - компанія "Оріон-експрес", спонсором реєстрації - компанія NDS, а також компанія "Нетріс". Ще ряд компаній скористалися рекламними і іншими комерційними можливостями Форуму.

У програмі конференції - більше 40 доповідей провідних експертів ринку цифрового ТБ. Пленарну сесію конференції, присвячену еволюції телерадіомовлення в Росії і в світі відкриють президент НАТ Едуард Сагалаєв, президент АКТР, Юрій Пріпачкин, в.о. генерального директора ГПКС Юрій Прохоров, перший заступник генерального директора по корпоративному управлінню РТРС Артем Кудрявцев. Про реалізацію ФЦП "Розвиток телерадіомовлення в РФ на 2009-2015 гг." розповість директор Дирекції реалізації ФЦП "Розвиток телерадіомовлення в РФ на 2009-2015 гг." РТРС Борис Теребіленко. З доповіддю про розробку і реалізацію частотно-територіального плану привласнень радіочастот для мереж ефірної цифрової наземної телетрансляції 1-го і 2-го мультиплексів виступить начальник Управління дозвільної роботи у сфері зв'язку Роськомнадзора Олександр Стадінчук.

Учасники конференції зможуть взяти участь у відкритих дискусіях, на яких обговорюватимуться важливі стратегічні питання галузі. Своїм баченням перспектив і можливостей ринку цифрового ТБ поділяться учасники круглого столу: заступник генерального директора ФГУП РТРС Олександр Калін, керівник інформаційно-аналітичного центру НАТ Володимир Лівшиц, керуючий директор "АКАДО-столица" Денис Лобанов, директор Технічного центру "Шаболовка" ГПКС Дмитро Воробйов, генеральний директор ЗАТ "Ейч Ді Медіа" Герасим Гадіян, президент Асоціації HD Union Олександр Теппер, генеральний директор, "КОСМОС-ТБ", регіональний директор в СНД компанії Eutelsat Микола Орлов, президент MPEGIF Себастьян Морітц і ін.

У панельній дискусії "Новий континент для нових технологій цифрового телерадіомовлення", яку проведе генеральний директор Media Consulting Group Аркадій Янкельовіч, обговорюватимуться питання взаємовідношення мовців, виробників і агрегаторов контента, моделі оплати видеоконтента, інтерактивні можливості для нових медіа, рекламні технології, маркетинг платних каналів, правове регулювання використання контента в цифровому середовищі. У дискусії візьмуть участь Роман директор Столярства, генерального, ТПО "Ред Медіа", Павло Ребров, директор по розвитку Vidimax, Лейла Нейман партнер юридичної компанії "Сенешаль Нейман", що управляє, генеральний продюсер ArtMedia Group Ігор Золотаревський, топ-менеджери фірми "Система Мас-медіа" Павло Катков і Денис Барибін і ін.

Міжнародна конференція учасників ринку цифрового телерадіомовлення Росії - "ЦИФРОВЕ ТБ І МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ В РОСІЇ 2010" пройдет 31 березня - 1 квітня 2010 р. в готелі "Ренесанс Москва", за адресою: Москва, Олімпійський проспект, 18/1. Детальна інформація про конференцію: www.dtv-russia.ru, у продюсерів конференції Костянтина Салко і Ніни Шагуріной, тіл.: +7 (495) 933-5483

ДМИТРО ПЕТРОВСЬКИЙ
© ComNews

За даними відомства, питання розглядається між державним управлінням по радіочастотах МСИТ, міністерством зв'язку і масових комунікацій Росії і Федеральним державним унітарним підприємством "Головний радіочастотний центр".

Питання узгодження радіочастот здійснюється відповідно до рекомендацій ITU (International Telecommunication Union), згідно яким всі країни повинні перейти на цифрове телерадіомовлення не пізніше 2015 років.

Розвиток цифрового телемовлення в Азербайджані є одному з пріоритетних завдань, поставлених перед міністерством зв'язку і інформаційних технологій, яке має намір розповсюдити найближчим часом цифрове мовлення по всій території республіки. Перехід на цифрове ТБ в Азербайджані передбачає заміну аналогового сигналу цифровим із збереженням існуючого стандарту. Повний перехід на цифрове мовлення, за даними відомства, очікується до 2013 року.

На сьогодні з боку виробничого об'єднання Телерадіо здійснюється експериментальна експлуатація цифрового телебачення на території Баку і Апшеронського півострова. Для цифрового мовлення встановлені передавальні станції, потужності яких дозволяють охопити всю територію столиці і всього Апшерона.

Експериментальні роботи передбачають проведення ретельних розрахунків з врахуванням складності рельєфу, як в межі міста, так і в передмісті, а також специфічних погодних умов. Тесту піддається використовувані технічні засоби.

Після завершення тестової експлуатації, роботи по розширенню цифрового телебачення здійснюватимуться на регіональному рівні.

Трансляція цифрового телебачення здійснюється на стандарті MPEG-4. Серед місцевих телеканалів представлених в цифровому форматі доки є телеканали AZTV і ITV. Бажання бути представленими в пакетах цифрового телебачення виразили також і приватні телеканали ATV, Lider і ANS.

Повне відключення аналогового сигналу не станеться до тих пір, поки значна частина населення не матимуть інтелектуального програмно-керованого пристрою (декодера).

Г. Велієв

Trend Capital

За його словами, для розширення мультиплексу необхідно прийняти політичне рішення на державному рівні, тому що фінансується 1-й мультиплекс за рахунок федерального бюджету.

"Ми представили свої пропозиції по складу 2-го і 3-го мультиплексів. За рішенням НАТ, розподіл місць в них здійснюватиметься за результатами федеральної конкурсної комісії" - відзначив Е.Сагалаєв.

Звільняються в результаті переходу в 1-й мультиплекс аналогові канали можуть бути передані регіональним і місцевим каналам для поширення місцевого ТБ в регіонах.

По словах Е.Сагалаєва, НАТ вважає за необхідне включення в 2-й мультиплекс мінімум одного регіонального каналу. "Невеликі міста хочуть отримувати і обговорювати інформацію про свій регіон, тому, я думаю, можливо передати їм аналогові канали. Проте треба вирішити при цьому низку правових запитань", - відзначив президент НАТ.

Як раніше повідомляв ПРАЙМ-ТАСС, розгортання мереж для 1-го мультиплексу заплановане поетапно на 2010-2013 рр. Указом президента РФ Дмитро Медведева, до складу 1-го мультиплексу обов'язкових каналів включено 8 телеканалів і 3 радіоканали.

ПРАЙМ-ТАСС

"Йдеться про зміні закону про зв'язок для того, щоб забезпечити нормальні правові умови для впровадження цифрового телебачення. Ми прийняли рішення про те, що ряд телевізійних каналів мають бути безкоштовними для одержувачів незалежно від того, доставляються вони через ефір, через кабель або через супутник", - сказав Щегольов за підсумками засідання президії уряду в середу.

Щегольов пояснив, що йдеться про телеканалах, які затверджені указом номер 715 президента РФ.

"Це обов'язкові загальнодоступні телеканали, і сьогодні прийнято рішення такі зміни в закон про зв'язок підтримати", - сказав міністр.

"Всі громадяни країни повинні мати можливість користуватися ними безкоштовно. Це Перший канал, програма телеканалу "Росія", НТВ, П'ятий канал - Петербург, а також "Маяк", "Радіо Росії", "Вести ФМ", - відзначив в ході засідання президії прем'єр-міністр РФ Володимир Путін, підкресливши, що поправки в закон про зв'язок зобов'яжуть всіх операторів включати загальнодоступні канали в сітку свого мовлення і цю вимогу жорстко зв'яже з наданням ліцензій на трансляцію теле- і радіопрограм.

"Для взаємодії між мовцями, які надають контент, і операторами зв'язки, які поширюють сигнал, є певні цифрові правові рамки. Співвідношення мають бути відшкодувальними, оскільки в податківців завжди є претензії, якщо якісь операції безкоштовні", - сказав Щегольов.

Для того, щоб така схема могла діяти, в законі це повинно бути чітко прописано, додав він.

rian.ru

Не дивлячись на те, що офіційно Росія вступить в еру цифрового телебачення в 2015 році, перехід на новий технічний формат йде активно вже зараз. Зокрема, першим в Росії на «цифру» перейшов з лютого 2010 року Хабаровський край. На черзі останні регіони Далекого Сходу.

Чи можна сказати, що всі проблеми вирішені? Вважаю, що ні. Питань немало. Хто у результаті повинен проводити цифровизацию - держава або приватники? З одного боку, в регіонах успішніше діють недержавні оператори кабельного телебачення, надаючи таким, що бажає доступ до платних каналів. Є «НТВ-плюс», основний оператор супутникового ТБ в країні, який віщає лише в цифровому форматі. З іншого боку, чисто технічно, фінансово і організаційно охопити одну сьому частину суші, надавши населенню найвіддаленіших сіл і сіл пакет цифрових каналів (так званий мультиплекс) - під силу лише державним структурам.

А хто з них готовий до цієї роботи? Свої послуги ще з 2005 року пропонує ФГУП «Російська телевізійна і радіомовна мережа» (РТРС), яка зараз відповідає за забезпечення наземного аналогового телемовлення в Росії. Керівники РТРС вважають, що якщо «спецоперацію» доручити одній організації, це вельми заощадить державні кошти (фінансування цільової програми складає близько 120 мільярдів рублів). На думку заступника генерального директора РТРС Святослава Буняєва, «при правильному управлінні мовними активами, що є в Росії, повний перехід до цифрових технологій можна завершити за чотири роки».

Але куди рухатися? Приватні компанії вважають, що упроваджувати нове телебачення треба від крупних міст до периферії, використовуючи різні технології доставки сигналу: ефірну, супутникову і кабельну. Їх інтерес можна зрозуміти - в містах набагато більше перспективних клієнтів. Представники РТРС ратують за зворотну схему. Їх інтереси лежать на поверхні - будучи монопольним гравцем на ринку наземного телерадіомовлення, РТРС зацікавлена як можна в ширшому географічному обхваті «цифри». Втім, останній варіант розділяє і керівник Національної асоціації телерадіомовців Едуард Сагалаєв, за словами якого, «треба побудувати перехід до цифрового ТБ так, щоб він починався з тих регіонів, де є проблеми з доступом до телевізійних послуг».

Але як схрестити коня і трепетну лань, тобто держструктуру і регіональних операторів, які здійснюють мовлення в цифровому форматі? Генеральний директор ТОВ «Цифрове телебачення» Олександр Міх вважає, що навіть в разі успішної інтеграції приватників в єдину мережу, можуть виникнути складнощі з обслуговуванням: «РТРС ніколи не працювала з населенням, лише з мовцями, у неї немає досвіду взаємодії з масовим ринком».

Услід за Далеким Сходом до «цифри» потихеньку залучається і Далекий Захід. Тобто область Калінінграда. Проте з'ясувалося, що для тріумфального ходу нової технології в Росії не хапає. вільних земельних ділянок. За словами міністра зв'язку і масових комунікацій Ігоря Щегольова, зокрема, прогрес гальмує Міноборони, якому належать багато необхідних ділянок для розміщення нового устаткування, а також природоохоронні зони (зокрема, в області Калінінграда доки не удається встановити декілька передавачів на території Зеленоградського району, в кордони якого входить національний парк).

Для того, щоб глядачі могли побачити нове телебачення, необхідно купити або налагодити виробництво нових цифрових телевізорів. Або, що значно дешевше - спеціальних приставок (так званих set-top box). Яких слід виробити не менше сотні мільйонів штук.

Не виключено, правда, що частина глядачів, особливо малоімущих, не зможе купити ці приставки. Ряд експертів пропонували навіть роздавати приставки безкоштовно. Старший консультант ComNews Research Олексій Данілін вважає, що це «викликало б хаос, масу зловживань і могло б паралізувати діяльність структур, на які був би покладений цей почесний обов'язок». Простіше кажучи, деякі несвідомі співгромадяни можуть пропити приставку або продати на ринку. А потім з'явитися за новою.

Складнощі додає і та обставина, що до цих пір немає закону «Про телерадіомовлення», де були б прописані чіткі правила взаємодії таких учасників ринку як оператор зв'язку, мовець, глядач (в майбутньому, абонент).

Не відчувають особливих захоплень від майбутнього і представники федеральних телекомпаній. Їх хвилює нова модель, в якій при збільшенні кількості, якості і поширення каналів пріоритети рекламодавців можуть істотно змінитися. Тобто, гроші вони нестимуть не на федеральну «кнопку», а перерозподіляти між пулом цифрових каналів, за доступ до багатьом, з яких, глядачі платитимуть абонентську плату, розмір якої до цих пір не встановлений.

Втім, якщо врахувати, що в перший - безкоштовний - мультиплекс, до 2015 року входитимуть більшість тих федеральних каналів, яких росіяни дивляться в аналоговому режимі зараз, то можна констатувати, що процес цифровизации йде в Росії по дорозі еволюційному, без революційних потрясінь.

Думка автора може не збігатися з позицією редакції

Сергій Варшавчик, оглядач РІА Новості

За словами начальника управління дозвільної роботи у сфері зв'язку Роскомнадзору Олександра Стадінчука, для звільнення частот необхідно відключати аналогове мовлення, а це неможливо, поки більша частина населення не обзаведеться технікою для прийому «цифри».

Після переходу на цифрове мовлення навіть у віддалених регіонах можна буде приймати не 3-4 федеральних канали, як зараз, а десятки. Вся Росія, за словами президента Медведева, зможе приймати перші канали в цифровому вигляді вже через декілька років, а точніше - до 2015 року.

Телеканали в програмі розділені на три мультиплекси по вісім в кожному: передбачалося, що перший заробить в 2014 році, а другий і третій - в 2015-м. До першого мультиплексу увійшли «Перший канал», «Росія-1», «Росія-2», «Росія-24», «Культура», НТВ, «П'ятий канал», дитячий канал, «Вести FM», «Маяк» і «Радіо Росії». Формувати склад наступних мультиплексів пропонувалося за результатами конкурсів.

За оцінкою Мінкомзв"язку, переклад каналу на «цифру» коштуватиме від 750 млн до 1 млрд рублів в рік.
Для порівняння: аналогове мовлення обходиться крупній телемережі втричі дешевше. Ясно, що такі гроші є лише у великих компаній, що тому всі бажають перейти на «цифру», швидше за все, помістяться в другий мультиплекс.

На думку радника Національної асоціації телерадіомовців Володимира Лівшица, «відміна» третього мультиплексу сповна влаштовує столичні і федеральні канали, проте залишаються не в справі сотні регіональних ТБ-компаній.

Підготовлено по матеріалах газети «Відомостей».

Компьютерра-Онлайн

Це рішення стало можливим завдяки визнанню уряду РФ, європейської системи DRM. Цей стандарт дозволить віщати ТБ програми якості, порівнянним з FM.
Для мовлення цифрового телебачення будуть використані хвилі довгих і середніх частот. Це дозволить збільшити поширення сигналу. Ще одним плюсом такої роботи є можливість використання старої апаратури. Мовлення у форматі DRM стійко до ефектів загасання і інтерференції сигналу, яким схильне звичайне мовлення.

Уряд доручив упровадити і запустити нову технологію вже в поточному році. Впровадження DRM проводитиметься в рамках Федеральної цільової програми "Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 рр.".

MegaObzor

Серед тих, що обговорювалися тим були питання еволюції телерадіомовлення в Росії, розвитку супутникового і мобільного телемовлення, нових сервісів і контентное наповнення пакетів цифрового ТБ. На конференції також активно обговорювався світовий досвід переходу до цифрового телерадіомовлення. Великий інтерес викликало обговорення питань нормативно-правового регулювання ринку телерадіомовлення.

Вперше в Росії прошел форум, учасниками якого стали головні гравці і рушійні сили ринку цифрового телемовлення Росії. Зусилля в підготовці цієї головної події російської телеіндустрії 2010 років об'єднали РТРС і ГПКС і професійні асоціації НАТ і АКТР. На думку організаторів, конференція «Цифрове ТБ і масові комунікації в Росії 2010» - краща можливість самоорганізації ринку на порозі повною національною цифровизации телерадіомовлення.

Офіційними партнерами конференції стали ФГУП «Космічний зв'язок» (ГПКС) і ФГУП «Російська телевізійна і радіомовна мережа» (РТРС). Конференція прошла за підтримки, Асоціації Телебачення Високої Чіткості і Цифрового Кіно (HD Union) і MPEG Industry Forum Асоціації кабельного телебачення Росії (АКТР) (MPEGIF). Срібними спонсорами конференції виступили компанії Eutelsat і Viaccess, бронзовими спонсорами - компанії Funke, «Русат», Harmonic, Ericsson, а також компанія «Нетріс».

За два дні конференції прозвучало багато цікавих виступів від російських і зарубіжних фахівців в області телебачення, телекомунікацій, ефірних і тематичних каналів, операторів кабельних мереж, медиакомпаниии і інших організацій індустрії цифрового телерадіомовлення, серед яких: ФГУП «Космічний зв'язок», ТОВ «РуСат», ГК «Вимпелком», ЗАТ «Комстар-регіони», ВАТ «Дальсвязь», «АКАДО-столица» і багато інших.

Як відзначають всі ключові діячі російської ИКТ-индустрии, повний перехід національного мовлення на цифрові технології вимагає створення принципово нового порядку і якості взаємодії всіх учасників ринку: традиційних і нових мовців, операторів зв'язку, провайдерів супутникового, кабельного і мобільного телебачення, виробників устаткування, постачальників контента.

Пленарну сесію конференції, присвячену еволюції телерадіомовлення в Росії і в світі відкрили президент НАТ Едуард Сагалаєв, президент АКТР Юрій Пріпачкин, в.о. генерального директора ФГУП «Космічний зв'язок» Юрій Прохоров, перший заступник генерального директора по корпоративному управлінню ФГУП РТРС Артем Кудрявцев.

Юрій Пріпачкин

«Російський ринок платного телебачення сьогодні і завтра» - тема доповіді, з якою виступив Юрій Пріпачкин. У своєму виступі Президент АКТР озвучив прогноз розвитку ринку кабельного телебачення на найближчу перспективу, а також розповів про дороги вирішення проблем кабельних операторів, що виникають в умовах реалізації ФЦП «Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 рр.». Він сказав, що виручка кабельних операторів від послуг платного ТБ складе $ 860 мільйонів, супутникових, - $ 200 мільйонів, а оператори IPTV досягнуть виручки в $ 40 мільйонів проти $ 25 мільйонів роком раніше. Більше ARPU буде в операторів IPTV - $ 8,5, що на $ 0,5 вище за аналогічний показник за минулий рік. Кабельні і супутникові оператори збільшать ARPU на $ 0,1 - до $ 2,7 і $ 2,6 відповідно. Кількість абонентів платного телебачення в 2010 році, за даними АКТР, зросте на 4,35 мільйонів - до 6,7 мільйонів.

У своєму виступі на конференції президент НАТ Едуард Сагалаєв заявив, що кількість каналів, що входять в перший мультиплекс, може бути збільшена до дев'яти або десяти каналів. За його словами, поки невідомо, які додаткові канали можуть увійти до складу першого мультиплексу. При цьому доки не почнеться мовлення першого мультиплексу, Роськомнадзор не зможе розробити частотно-територіальний план для третього мультиплексу.

Про реалізацію ФЦП «Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 гг.» розповів директор Дирекції реалізації ФЦП «Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 роки» ФГУП РТРС Борис Теребіленко. З доповіддю про розробку і реалізацію частотно-територіального плану привласнень радіочастот для мереж ефірної цифрової наземної телетрансляції 1-го і 2-го мультиплексів виступив начальник Управління дозвільної роботи у сфері зв'язку Роськомнадзора Олександр Стадінчук.

Про досвід ефірного цифрового мовлення в Росії присутнім доповіли генеральний директор компанії «Цифрове телебачення» (Катеринбург) Олександр Міх, директор філії «ВолгаТелеком» в Республіці Мордовії Ігор Вольфсон, генеральний директор компанії «телеком-проект-5» (Курськ) Андрій Шестаков, директор ФГУП «Науково-дослідний інститут телебачення» (СПб) доктор технічних наук Олександр Умбіталієв і ін. Досвідом взаємодії ефірних, кабельних і супутникових систем телерадіомовлення поділився директор Дирекції регіонального розвитку ГТРК «Культура» Олег Кислов.

Досвідом здійснення проектів поділилися представники компаній і організацій з країн, де цифрове ТБ в національному масштабі стало реальністю. Зокрема, з доповіддю виступив Тауно Ейяля, що володіє тридцятирічним досвідом роботи в Міністерстві транспорту і комунікацій Фінляндії, де він керував проектом переходу до цифрового ТБ в масштабі країни. CEO компанії Funke Стен Байенс зробив доповідь про успішний запуск проекту DVB-T в Голландії. Про тенденції і можливості мобільного телебачення в світі розповів керуючий директор TV Plus/DTT Helpdesk (Швеція) Йорген Нілсон.

На конференції виступили також представники світових вендоров в області технологій цифрового ТБ. Серед них - регіональний директор в СНД Eutelsat Микола Орлов, президент MPEGIF Себастьян Морітц, генеральний директор компанії «Нетріс» Олексій Бугай, директор по розвитку бізнесу компанії Viaccess SA Філіпп Віллісек.

«Російська телевізійна і радіомовна мережа» (РТРС) в 2010 р. планує побудувати 923 об'єкти мережі для мовлення першого мультиплексу. На ці цілі у федеральному бюджеті передбачено більше двох мільярдів рублів, ще біля одного мільярда рублів РТРС витратить з власних джерел. У 2011 році підприємство обіцяє побудувати ще 2700 об'єктів мережі мовлення. Фінансувати розгортання дослідних зон підприємство також буде на свої засоби. Крім того, за словами Бориса Теребіленко, РТРС закінчила робоче проектування будівництво мереж ще в 27 регіонах Росії на 2011 рік.

Директор департаменту планерування і інвестицій ФГУП РТРС Борис Теребіленко розповів, що протягом року підприємство планує завершити роботу над системними проектами по всіх суб'єктах РФ. В першу чергу будівництво мереж почнеться в 12 регіонах Далекого Сходу - від Алтая ка Камчатки. «Втім, поки не буде вирішено питання з частотним забезпеченням, мові про запуск цифрового телемовлення не йде», - відзначив Борис Теребіленко.

Крім того, РТРС розверне чотири дослідні зони впровадження цифрового ТБ. Одна з них, в Курську, вже практично готова. У Москві і Калінінграді дослідні зони будуть запущені в II кварталі 2010 року, а в Петербурзі - в III кварталі 2010 року.

«Те, що мультиплекси вводитимуться послідовно, а не паралельно, було кінцеве із самого початку, - сказав керівник інформаційно-аналітичного центру Національної асоціації телерадіомовців (НАТ) Владимир Лівшиц. - Спочатку з'явиться другий мультиплекс, куди повинен увійти і один регіональний канал, потім після вивільнення аналогових частот, і їх підготовки - третій. Федеральні і регіональні канали повинні розуміти, що процес буде послідовним. Формування мультиплексів закінчиться в 2012-2013 рр.».

Не дивлячись на те, що експерти не раз передрікали переділ ринку після цифровизации телемовлення, операторів кабельного телебачення реалізація заходів в рамках програми переходу на цифрове ТБ не лякає. «За великим рахунком, кожен сегмент ринку ТБ працює на свою аудиторію, - відзначив в ході конференції Юрій Пріпачкин. - І конкуренції між сегментами швидше за все не буде, конкуренція буде усередині них. Що стосується ефірних каналів, оператори кабельного ТБ і сьогодні не беруть за них плату. Як правило, в пакет входить ще більше 20 платних каналів».

В рамках конференції прошли дві відкриті дискусії. У першій, організованій у форматі круглого столу, «Про майбутнє телебачення, як частини електронних масових комунікацій» взяли участь представники всіх сегментів ринку цифрового ТБ, що формується в країні. На панельній дискусії «Новий контент для нових технологій цифрового телерадіомовлення» учасники ринку ТВ-контента обговорили нове у взаємодії мовців, виробників і агрегаторов, моделі оплати видеоконтента, інтерактивні можливості для нових медіа, рекламні технології, маркетинг платних каналів, правове регулювання трансляцій в цифровому середовищі.

Дмитро Багдасарян, заступник генерального директора - комерційний директор ЗАТ «Комстар-регіони», виступив як ведучий сесії «Досвід ефірного цифрового мовлення в Росії і світі». На сесії з доповідями виступили Стен Вайенс, генеральний директор голландської компанії Funke, Тауно Ейяля, представник Міністерства транспорту і комунікацій Фінляндії, представники ряду провідних компаній галузі платного телебачення.

У своєму завершальному слові Дмитро Багдасарян відзначив: «Вочевидь, що цифрове телебачення не просто стає реальністю в Москві, але і починає набирати помітну абонентську базу в регіонах Росії. При цьому в конкуренції між різними способами доставки цифрового ТБ сигналу: ефірними, кабельними, супутниковими мережами - можуть виграти всі гравці ринку. Це станеться в тому випадку, якщо діяльність операторів буде направлена не на перетягування абонентської бази з одного середовища в іншу за будь-яку ціну, а на збільшення споживчої цінності послуги для абонентів і, як наслідок, зростанню об'єму всього ринку платного телебачення, який має величезний потенціал».

Компанія «Оріон Експрес» виступила спонсором сесії «Еволюція сервісів цифрового мовлення». В ході сесії Марія Жіліна, директор по маркетингу «Оріон Експрес», виступила з доповіддю «Нові бізнес моделі цифрового телерадіомовлення в супутникових мережах». У доповіді детально висвітлені передумови виникнення бизнес-моделей в країнах Північної Америки, Європи і Азії, а також приклади успішного розвитку бізнесу деяких світових операторів супутникового зв'язку: Ono (Іспанія), CanalSat (Франція), Dish TV (Індія), і двох американських операторів, ведучих багатолітню інформаційну війну DIRECTV і DISH TV.

Раніше редакція THG повідомляла, що компанія Samsung Electronics і корпорація «Дженерал Сателайт» підписали Угоду про запуск спільного 3D-проекта і співпраці в розробці і комплектації телевізорів зі вбудованим супутниковим тюнером для найбільшого російського оператора супутникового телебачення «Тріколор ТБ» і оператора супутникового HD-вещания «Платформа HD».

thg.ru

Як стало відомо медіаатласу, запуск мовлення МУЗ-ТБ відбувся 21 квітня, а 7ТВ - 30 березня. Тепер в містах ефірної трансляції сітки каналів відповідають московському часу.

«Запуск цифрового мовлення був одному з пріоритетних завдань з моменту приходу на канал нового менеджменту у вересні 2010 року. За цих 9 місяців ми зібрали першокласну команду фахівців, оптимізували бізнес-процеси і організували переїзд в новий сучасний офіс. Ми виконали колосальний об'єм робіт в настільки стислі терміни», - прокоментував генеральний директор МУЗ-ТБ Андрій Дімітров.

МедіаАтлас.ру

Названий і пакет каналів (так званий перший мультиплекс), які будуть доступні кожному глядачеві країни безкоштовно при переході до цифрового телебачення. До списку увійшли Перший канал, "Росія", "Росія 2", "Росія До", "Росія 24", НТВ, П'ятий канал, а також радіостанції "Маяк", Радіо Росії і "Вести ФМ". Ці канали повинні поширюватися на всій території країни незалежно від способів доставки телесигналу.Оператори зв'язки, які запропонують своїм абонентам платити за трансляцію цих каналів, ризикують втратити ліцензію. За передачу інших каналів операторам дозволяється стягувати з абонентів плату.

Як повідомив "РБГ" керівник Інформаційно-аналітичного центру Національної асоціації телерадіомовців Володимир Лівшиц, зараз є істотні відмінності в доступності ефірних телеканалів в різних регіонах країни. Досить сказати, що більше 3 млн чоловік мають можливість приймати лише одну телепрограму, а близько 1,6 млн чоловік, що проживають приблизно в 10 тис. населених пунктах, взагалі не охоплено телемовленням. Подальший розвиток або модернізація аналогових мереж затратны, та і частотний ресурс обмежений. Перехід на сучасні цифрові технології дозволяє вирішити ці проблеми. Що стосується переліку каналів, то він сформований перш за все з врахуванням соціальної значущості їх програм. Канали, що не увійшли до 1-го мультиплексу, мають також бути доступними для населення. Питання в тому, як будуватимуться взаємини між мовцями і операторами зв'язку. До його рішення є різні підходи, адже і сьогодні одні канали платять операторам зв'язку, інші - ні. А люди повинні мати можливість вибору - чи платити кабельному операторові за розширені пропозиції, висока якість "картинки" або приймати сигнал на кімнатні або колективні антени. Можливість вибору розширюється за рахунок супутникового мовлення, без якого не вирішити проблеми для віддалених регіонів з низькою щільністю їх заселення. На думку генерального директора РТРС Олексія Малініна, має бути розумна комбінація всіх способів доставки сигналу, і немає сенсу будувати наземні мережі скрізь, оскільки це неефективно і надалі вартість експлуатації теж буде висока. Оплачуючи послуги кабельних операторів, споживачі можуть розраховувати на здобуття всіляких тематичних програм, у тому числі і без реклами.

Андрій Евпланов
Російська бізнес-газета

Занепокоївшись долею регіональних телемовців, які можуть залишитися без мережевого програмного наповнення, Національний Телевізійний Синдикат (НТС) і Національна Асоціація Телерадіомовців (НАТ) пропонують створити федеральну програму по підтримці регіональних телекомпаній.

Як відзначають представники організацій, в процесі впровадження в країні цифрового телебачення Федеральні мережеві канали розглядають варіанти покупки компаній - мережевих партнерів або відмови від співпраці з ними в цифровому стандарті.

Відзначимо, що дана програма знаходиться в розробці, і одним з її елементів є проект по створенню "Національного фонду видеоконтента", що складається з програмного продукту, виробленого регіональними телекомпаніями, програм-призерок ТЕФІ і інших фестивалів і конкурсів, агрегованого пакету програм НТС і інших виробників і власників прав на програми. Вартість придбання і використання продуктів доки не визначена.

У НТС і НАТ вважає, що належить прийняти рішення по таких аспектах проекту, як агрегацію і доступ до програмних продуктів, захист авторських прав, пошуку програм по метаданих, вартість придбання і використання продуктів. У організаціях відзначають, що найближчим часом планується створити лінійку програм регіональних телестудій - призерок російських фестивалів і конкурсів, в програмній пропозиції НТС.

sostav.ru

Про це він заявив на вчорашній прес-конференції. "Компанії Thomson Broadcast і "Алмаз-Антей" створили спільне підприємство по виробництву цифрових передавачів, - сказав він. - Перші передавачі з'являться восени".

Ідея створення спільного підприємства з'явилася ще в 2006 р. Тоді на черговому засіданні російсько-французької комісії з питань двосторонньої співпраці на рівні глав урядів обговорювалася співпраця Росії і Франції в області ІТ. Леонід Рейман, що керував тоді галуззю зв'язку, заявляв, що вже в самий найближчий час може початися реалізація російсько-французького проекту по виробництву устаткування для цифровизации мереж.

Потім прес-служба Концерну ППО "Алмаз-Антей" повідомила про створення спільного підприємства Almaz Antey Thomson Broadcast (AATB), акціонерами якого сталі ТОВ "Алмаз-Антей Телекомунікації" (дочірнє підприємство концерну ППО "Алмаз-Антей" - 51% акцій) і французька компанія Thomson Broadcast & Multimedia (49%). СП було зареєстроване 11 лютого 2006 р. Передбачалося, що AATB приступить до випуску власної продукції в II половинах 2006 р. (див. новина ComNews від 16 лютого 2006 р.) .Часть виробництва планувалося розмістити в Петербурзі на базі заводу "БЕРЕЗЕНЬ", а всього по Росії компанії збиралися задіювати 6-7 виробничих майданчиків, розміщених також в Москві, Омську і Новосибірську. "Російсько-французьке спільне підприємство вироблятиме устаткування, необхідне для реалізації урядової програми модернізації передавальної мережі телерадіомовлення на території Росії і перекладу її на європейську систему цифрового телевізійного мовлення DVB", - повідомляла прес-служба концерну. Проте надалі новин про проект не поступало.

Як раніше повідомляв ComNews, в грудні 2009 р. Володимир Путін затвердив ФЦП "Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009 - 2015 гг." (див. новина ComNews від 7 грудня 2009 р.). Згідно документу, загальний об'єм фінансування ФЦП складе 122,445 млрд крб., у тому числі 76,3 млрд крб. із засобів федерального бюджету. Основний об'єм держзасобів буде розподілений через Роспечать. Фінансування з боку Россвязі складе 13,2 млрд крб., Мінкомсвязі - 1,48 млрд крб. Як нагадав на недавно минулій виставці CSTB замміністра зв'язку і масових комунікацій Дмитро Северов, в 2010 р. цифрове мовлення буде запущено на Далекому Сході і в Сибіру, а завершальний етап цифровизации почнеться в 2013 р.

ГАННА АФАНАСЬЕВА

comnews.ru

При цьому вже почалося мовлення в цифровому форматі в Хабаровському краї,
на кордоні з Китаєм - впродовж 300 км. вздовж кордону і 50 км. углиб території РФ.

Для реалізації цього проекту обов'язково використовувати устаткування, вироблене на території Росії. Проте, з цього питання є розбіжності з міністерством економічного розвитку.

Продовжується і заміна застарілого устаткування для телефонних станцій. Так, в 17 областях Центрального федерального округу можливостями нового устаткування можуть користуватися 6,7 млн абонентів. "Кожен абонент може вибирати необхідний йому пакет послуг, наприклад, єдиний номер, відеоконференція, відеоспостереження, віртуальна АТС", - відзначив міністр.

Ведеться розробка супутникової системи зв'язку, який працюватиме в новому діапазоні і дозволяє дістати високошвидкісний доступ до Інтернету. Планується, що в 2012-2013 роках мають бути запущений три космічні апарати.

Особисті Гроші