Розрахункова зона обслуговування передавача складає 56 км.

Для прийому вказаних програм необхідна цифрова телевізійна приставка, що підтримує формат стискування MPEG-4 / AVC.

Джерело: tv.tut.by

РУП «Білоруський радіотелевізійний передавальний центр» інформує, що розпочата трансляція телепередачі «8 канал» за стандартом DVB-T в цифровому пакеті (стандарт стискування MPEG-4) на мережі цифрових передавачів.

РУП «Білоруський радіотелевізійний передавальний центр» інформує, що роз почата трансляція телепередачі « Миру » за стандартом DVB-T в цифровому пакеті (стандарт стискування MPEG-4) на мережі цифрових передавачів.

tv.tut.by

Джерело - Телебачення Білорусі

Для цього Міністерство забезпечить всю інфраструктуру, у тому числі і абонентські приймачі. На даний момент асортимент телевізійних приставок складається з двох моделей: одна виробництва РУП "Витязь" вартістю 200 тисяч рублів, інша, технологічніша, виробництва SIS. Її вартість складе 280 тисяч рублів.

Нагадаємо, що на вересень минулого року цифровим ТБ-мовленням було охоплено майже 60% населення Білорусі.

TUT.BY

Олександр Слободчук відзначив, що в даний час 50% територій Білорусі охоплено цифровим телебаченням.
До кінця 2010 року обхват складе близько 80%. Проте проблема полягає в тому, що населення в більшості своїй не має необхідного устаткування для прийому цифрового сигналу. Сьогодні у споживачів є лише 5 тис. приставок. Їх вартість ще два роки тому складала $ 90-110, в даний час - біля $ 80.

По заявах чиновника, вирішуватиметься проблема установки приставок населенню. Наприклад, найбільший оператор МТІС має намір купити приставки для всіх абонентів, які потім поступово виплачуватимуть їх вартість.

До 2012 року планується покрити «цифрою» всю територію країни, в 2013-2014 роках йтиме «шліфовка» деталей. Державна програма по впровадженню цифрового телебачення передбачає перехід на цифрове телебачення до 2015 року.

news.21.by

«У 2015 році після переходу в Білорусі на цифрове телебачення смуга радіочастот 790-862 Мгц вивільнятиметься від аналогового телевізійного мовлення», - нагадав представник Мінзв'язку. «Основне використання даної смуги радіочастот здійснюється радіоелектронними засобами (РЕС) спеціального призначення», - відмітив він.

Як відзначив С. Новіков, «відповідно до таблиці розподілу смуг радіочастот між радіослужбами в Білорусі, смуга радіочастот розподілена, у тому числі, повітряній радіонавігаційній радіослужбі на первинній основі. Це з'явилося причиною багаточисельних суперечок на Усесвітній конференції радіозв'язку 2007 років відносно можливості розподілу даної смуги радіочастот рухливій радіослужбі».

«Після проведення в 2012 році Усесвітньої конференції радіозв'язку Білорусь планує розвивати в смузі радіочастот 790-862 Мгц рухливий радіозв'язок», - відзначив він.

В той же час, продовжив начальник управління, «міністерство зв'язку і інформатизації зацікавлене в проведенні дослідної експлуатації РЕС нових радіотехнологій в смузі радіочастот 790-862 Мгц для визначення можливості виділення даного радіочастотного спектру при впровадженні нових радіотехнологій для надання послуг електрозв'язку загального користування».

Як повідомлялося, раніше глава Мінзв'язку Микола Пантелей заявляв, що «міністерство планує передати частоти, що звільнилися, але серед тих, хто може претендувати на них, будуть не лише стільникові оператори, але і, наприклад, провайдери, які зможуть розгортати мережі передачі даних».

Для Білорусі, як і для всього світу, актуальна проблема обмеженості радіочастотного спектру, до певної міри стримуючою впровадження нових технологій, як, наприклад, це сталося в Білорусі з вивільненням частот для побудови мереж 3G, що вже давно працюють в розвинених країнах світу.

Багато країн світу бачать вихід у використанні так званого «цифрового дивіденду» - радіочастот, що вивільняються при заміні аналогового телемовлення цифровим, які можуть перерозподілятися в користування операторам електрозв'язку.

При цьому у використанні «цифрового» дивіденду особливо зацікавлені стільникові оператори, не лише одержуючих частотний ресурс для розвитку широкосмугового доступу в Інтернет, але і збільшуючих ефективність його використання.

По експертних оцінках, в частотному діапазоні 800 Мгц можна забезпечити якісне покриття меншою кількістю базових станцій, чим в діапазоні частот 2 100 Мгц. Таким чином, оператори вкладають менше інвестицій в розвиток технологій і послуг, а значить, у результаті кінцевий продукт для споживача буде доступнее.

Особливої важливості «цифровий» дивіденд набуває в світлі впровадження технологій стільникового зв'язку четвертого покоління - LTE. У розвинених країнах використання цих частот розглядається з метою швидкого і успішного запуску нових технологій. Наявність чіткої програми розвитку частотного спектру 790-862 Мгц могла б стати і в Білорусі серйозною стимул-реакцією для стільникових компаній при впровадженні наступних поколінь зв'язку.

При цьому в Білорусі коштує завдання розвитку широкосмугового доступу до ресурсів Інтернет, причому чималу роль в збільшенні числа активних користувачів послуг передачі даних відводиться безпровідним технологіям, зокрема, мобільному доступу. Так, кількість абонентів широкосмугового доступу в Інтернет в 2010 році досягне 1,8 млн. При цьому, за оцінкою Мінзв'язку, «з початком надання 3G-услуг всіма мобільними операторами зросте кількість абонентів безпровідного доступу до Інтернету».

Прогнозується, що «кількість абонентів складе більше 3,5 млн до кінця поточного року».

У квітні 2010 року міністр зв'язку і інформатизації Н. Пантелей заявив: «Революція, про яку говориться багато років, у нас дозріла, і, я думаю, 4G ми вже упровадимо разом з самими передовими державами».

Тим часом, як нагадав, С. Новіков, «Мінзв'язку підтримало пропозицію операторів стільниковому рухливому електрозв'язку про виділення ним радіочастотного спектру в смузі радіочастот 2 500-2 700 Мгц для проведення дослідної експлуатації устаткування технології LTE».

«Засідання Державної комісії з радіочастот при Пораді Безпеки Білорусі для розгляду даного питання планується в травні 2010 року», - повідомив він. «За результатами проведення дослідної експлуатації Комісія розглядатиме питання про можливість ухвалення рішення про проведення тендеру (конкурсу) на виділення радіочастотного спектру для впровадження технології LTE», - додав представник Мінзв'язку.

Розвиток цифрового телемовлення в Білорусі почався з липня 2005 року, коли було почато постійне мовлення цифрового пакету програм з радіотелевізійної передавальної станції (РТПС) в н. п. Колодіщи на територію Мінська, Мінського і сусідніх з ним районів.

За станом на 1 квітня 2010 року обхват населення республіки цифровим телевізійним мовленням стандарту DVB-T складає 68,61%. Держпрограма по впровадженню цифрового телебачення передбачає перехід на цифрове телебачення до 2015 року, потім аналогове мовлення планується відключити.

© ІА "Інтерфакс-захід"

В даний час обхват населення республіки цифровим телевізійним мовленням стандарту DVB-T складає 85,21%.

У БРТПЦ відзначили, що установка цифрових телевізійних передавачів проводиться з 2005 року. Згідно держпрограмі по впровадженню цифрового телевізійного і радіомовлення, до кінця поточного року планується встановити 15 цифрових телевізійних передавачів.

Цифровий радіопередавач для ефірної трансляції програм таких телеканалів, як "Перший канал", "ОНТ", "Лад", "СТВ", "РТР-Беларусь", "НТВ-Беларусь", "8 канал" і "Світ" в цифровому пакеті (стандарт кодування MPEG-4/AVC) недавно введений в експлуатацію в населеному пункті Нова Варта Гродненської області на частоті 41 ТВК потужністю 2,0 кВт. Розрахунковий радіус зони обслуговування передавача складає 59 км. Раніше цифровий радіопередавач для трансляції програм цих каналів на частоті 47 ТВК потужністю 2,0 кВт був введений в експлуатацію в Бобруйську. Розрахунковий радіус зони обслуговування передавача - 48 км.

Окрім цього, у вересні планується почати цифрове мовлення в Мозирі, Осиповічах, Сінний і населеном пункті Озерци Толочинського району.

DVB-T (англ. Digital Video Broadcasting - Terrestrial) - європейський стандарт ефірного цифрового мовлення, один з сімейства стандартів DVB. Використовується в різних державах для передачі цифрового телебачення і радіо.

РУП "БРТПЦ" є державним підприємством і здійснює ефірну трансляцію телевізійних і звукових програм на території Білорусі і за її межами. Засобами підприємства виконується трансляція звукових програм в мережах дротяного мовлення у всіх обласних центрах і Мінську.

Олена Демешкевіч - БЕЛТА

При цьому, на початок 2010 року охоплення населення республіки цифровим телевізійним мовленням стандарту DVB-T становив близько 60%.

Радіотелепередавального станції, з яких організовано ефірне цифрове телевізійне мовлення з використанням стандарту стиснення MPEG-4, встановлені в 6 населених пунктах Брестської області, 9 - Вітебської, 6 - Гомельської, 7 - Гродненської, 8 - Мінської, 5 - Могилевської. Крім того, ведеться ефірне цифрове телевізійне мовлення з використанням стандарту стиснення MPEG-2 з радіотелевізійної передавальної станції Шарківщина (Вітебська область).

Як повідомлялося, відповідно до планів Білорусі до 2015 року планується впровадити цифрове телевізійне та радіомовлення на всіх радіотелевізійних передавальних станціях з максимальним охопленням населення республіки, після чого планується відключення аналогового телевізійного мовлення.

Постійне мовлення цифрового пакету програм у Білорусі було розпочато з липня 2005 року, коли трансляцію на територію Мінська, Мінського і сусідніх з ним районів стала здійснювати радіотелевізійна передавальна станція у м. п. Колодіщі. У вересні 2009 року наземне цифрове телевізійне мовлення стало доступне в усіх обласних центрах Білорусі.

Можливість прийому цифрового телесигналу в Білорусії буде реалізована в трьох варіантах - супутниковому, кабельному і ефірному. Про це повідомив заступник генерального директора ВАТ "Горизонт" Сергій Гунько на прес-конференції в четвер.

Він зазначив, що по кожній з цих складових прийому цифрового телесигналу в Білорусії є вироблене встаткування й присутні споживачі даних продуктів.

"Супутникове телебачення, якщо вести мову про купівлю легальних пакетів, можуть дозволити собі фінансово спроможні люди: пакети іноземних операторів досить дорогі. Сьогодні ринок Білорусії насичений цифровими супутниковими системами і різкого стрибка попиту на них не буде. Цьому насиченню сприяла, в тому числі, можливість нелегального перегляду даних пакетів ", - сказав С. Гунько.

Він додав, що ВАТ "Горизонт" співпрацює з мінським кабельним і ефірним оператором СТОВ "Космос ТБ" з впровадження цифрового телемовлення і має намір співпрацювати з ВАТ "МТІС" - обидві компанії, за словами С. Гунько, надають послуги більше 80 відсотків населення столиці.

"З дрібними операторами складно, т до обладнання для кодування цифрового сигналу коштує близько 100 тис дол - оператор повинен його встановлювати, щоб заробляти за рахунок абонплати. Я думаю, що в малих містах будуть проблеми, але оператори їх вирішать після того, як великі оператори виберуть систему кодування - і її аналог буде поширений на інші міста ", - вважає С. Гунько.

Консультант управління побутової техніки та електроніки Мінпрому Білорусії Микола Глазко, який брав участь у прес-конференції, звернув увагу, що населення країни не проявляє активності у придбанні вітчизняної техніки для прийому цифрових телепрограм.

"Є певний момент: не вся продукція, що виробляється, реалізується населенню республіки. Необхідно подумати про рекламу продуктів, щоб в один прекрасний день, коли аналогове мовлення накаже довго жити, населення було технічно підготовлено до того етапу", - сказав М. Глазко.

Зокрема, за 2010 р білоруське ВАТ "Витязь" виробило близько 13 тис приставок і 4,5 тис телевізорів, які можуть приймати цифровий телесигнал.

"Це цифри невеликі, так як недостатня інформованість населення з даного питання. Населення сільській місцевості не розуміє, що його чекає: аналогове мовлення буде відключено, і люди будуть змушені купувати нове обладнання для прийому", - сказав головний інженер "ВАТ" Витязь Валерій Зайцев , що також брав участь у прес-конференції.

За словами С. Гунько, роздрібна вартість білоруських приставок для прийому цифрового ефірного телесигналу становить від 140 тис біл руб / 1 дол - 3023 біл руб /.

"У виробника поріг зниження вартості пов'язаний тільки з обсягами випуску. Менше, ніж на 30 дол не впаде ціна ні одного виробника - дешевше неможливо отримати цей продукт. У нас прийнятий стандарт мовлення MPEG-4, для стандарту MPEG-2, на який раніше орієнтувалася Білорусія, ціна приставок 22-23 дол ", - сказав С. Гунько.

Як повідомлялося, в даний час у Білорусії працює 46 телевізійних цифрових передавачів, потужністю 0,6-2 КВт, що забезпечують охоплення цифровим телесигналом території, де проживає 94 відсотків населення країни. Білорусія планує припинити аналогове ефірне телемовлення до 17 червня 2015

ПРАЙМ-ТАСС