Національна рада з питань радіо і телебачення вирішив відкласти видачу ліцензії провайдера послуги IPTV операторові мобільного зв'язку компанії «Київстару», пише «Телекритика».

За словами глави Нацради Юрія Плаксюка, таке рішення було прийняте у зв'язку з тим, що Нацраді не вистачило інформації, про впровадження послуги, поданої оператором.

«Виходить, що ми нічого, окрім УПУ (універсальної програмної послуги - ред.), їм не стверджуємо, жодній концепції програм? Чи є в них угоди на всі програми?», - поцікавився він.

Варто відзначити, що представник «Київстару» на засіданні повідомив, що компанія має намір надавати абонентам 56 програм. Також в кожному місті передбачений обов'язковий пакет універсальної програмної послуги (УПП). Головна станція розташовуватиметься в Дніпропетровську.

«Ми запропонуємо такі інтерактивні послуги, яких на ринку ще немає, - запис програм, програми, на замовлення. І ми вважаємо, що в кризу не всі компанії матимуть таку можливість розвиватися, як ми», - додав представник оператора.

В кінці засідання члени Національної поради проголосували за перенесення розгляду питання про видачу ліцензії на наступне засідання, аби мати можливість детальніше вивчити всі технічні умови.

Нагадаємо, що на початку грудня 2009 м. «Київстар» подав в Нацраду документи на ліцензування як провайдера програмної послуги IPTV.

«proIT»

Оператора мобільного зв'язку компанія «УРС» (ТМ Beeline ) запустила в тестову експлуатацію послугу цифрового телебачення «Beeline ТБ» в Києві. Про «proIT» повідомила прес-служба компанії.

Так, за допомогою спеціальних ТБ-приставок абоненти оператора можуть дивитися 30 телеканалів не лише з екранів комп'ютерів, але і з екранів телевізорів.

Як пояснили в компанії, ТБ-приставка перетворить сигнал, який прошел по оптоволоконній мережі, і забезпечує можливість перегляду на екрані будь-яких телевізорів як вітчизняних, так і зарубіжних моделей. Крім того, приставка підтримує формати MPEG-2 і MPEG-4, а пульт дистанційного керування універсальний для приставки і телевізора.

Для того, щоб скористатися послугою IPTV у себе удома, абонентові слід підключитися до широкосмугового домашньому Інтернету від Beeline і придбати ТБ-приставку.

«proIT»

На цьому тижні компанія НОТ представила перший на ізраїльському телебаченні канал, який служитиме для підготовки до психометричного тесту. Тепер більше не потрібно буде виходити з дому, захопивши з собою важкі підручники - можна просто потренуватися у виконанні психометричних вправ і підготуватися до психометричного тесту, сидячи удома в зручному кріслі: канал «Психометрія» (канал номер 800 на дігітальному декодері)!

Інтерактивний канал »Психометрія», що працює в співпраці з «Махон Кидум», дає глядачам і що вчить корисним порадам, які допоможуть їм правильно підготуватися. Канал надає три основні види підготовки:

Повний іспит - імітація справжнього психометричного тесту, що складається з 8 розділів по 25 хвилин кожен: 3 розділи по словесному мисленню, 3 розділи на знання англійської мови і 2 розділи по кількісному мисленню.
В кінці іспиту учні (глядачі цього каналу) отримають оцінки і рекомендації по продовженню підготовки.

Скорочений іспит - по одному розділу вправ з кожної тематики.
Вправи - можливість виконання вправ по різних темах, на вибір, зі всіх розділів, що входять в екзаменаційний матеріал по психометрії. Можна вибрати певну тему для підготовки: кількісне мислення - алгебра, завдання, геометрія; словесне мислення - слова і вирази, аналогії, заміна букв, завершення пропозицій, логіка; англійська мова - завершення пропозицій, виклад.
В ході підготовки не буде обмежень за часом, і можна буде відразу ж взнати, яка відповідь є правильною, а де була допущена помилка.

Канал працюватиме 24 години в добу, сім днів в тиждень. Щодня екзаменаційний матеріал оновлюватиметься, і, таким чином, протягом одного дня можна буде підготуватися до декількох тестів.

israelinfo.ru

"Тепер всі бажаючі з українських ІР-адресів зможуть дивитися програми Першого в інтернеті.
Раніше можна було переглянути лише запис окремих програм, а тепер повністю", - сказала Юлія Савостіна.

Обмеження для інтернет-користувачів з-за кордону існують у зв'язку з тим, що Перший національний має авторські права на трансляцію футбольних турнірів, "Євробачення" і Олімпіади лише на території України.

Телекритика

Як вже повідомляло «СПРАВУ» (, 26.11.2009), «Укртелеком» був вимушений відкласти комерційний запуск послуги інтерактивного цифрового ТБ (IPTV) для своїх інтернет-абонентів, запланований на 1 грудня. Об'єм недоотриманих оператором доходів при цьому може скласти до 10 млн грн. в місяць. Раніше в своєму інтерв'ю «ДЕЛУ» ( 114 від 15.07.09 р.) президент компанії «Воля» Сергій Бойко заявляло, що, по його оцінках, IPTV вже користується 20-25% інтернет-абонентів «Укртелекому» (близько 225 тис.).

«Укртелеком» запустив тестову експлуатацію послуги IPTV під брендом U.TV для своїх інтернет-абонентів в трьох містах України (Київ, Запоріжжя і Вінниця) в березні минулого року. Для того, щоб безкоштовно користуватися цією послугою, абонент повинен був орендувати спеціальну телевізійну приставку. На даний момент в послугу U.TV входить пакет з 26 українських, російських і зарубіжних каналів.

«Справа»

«Україна Кримінальна»

"Сьогодні Нацрада України по питаннях телебачення і радіомовлення, що займається ліцензуванням послуги доступу до ТБ-програм, на підставі існуючої нормативної бази не здатний забезпечувати діяльність провайдерів програмних послуг, що використовують нові (конвергентні) технології, - IPTV, WEBTV, цифрове кабельне телебачення і так далі Це стосується як регулювання ринку в цілому, так і питань ліцензування зокрема", - відзначає А.Ляхов.

На думку А.Ляхова, зміни в законодавчій базі значно відстають від розвитку технологій. "Існуюча нормативна база гальмує розвиток нових технологій і є інструментом втручання в господарську діяльність телерадіоорганізацій, засобом для нечесної конкуренції і тиску на провайдерів, - вважає президент ТПУ. - Нормативна база недосконала повністю - починаючи від вмісту бланка ліцензії і закінчуючи методикою розрахунку ліцензійного збору з "технологією" визначення кількості домоволодіння на території і списку "дозволених" каналів.

Як вважає А.Ляхов, в цілому необхідна фундаментальна переоцінка і реформа існуючого регулятивного простору. Вирішенням даної конкретної проблеми може бути або впровадження принципу технологічної нейтральності при ліцензуванні, або повна його відміна: "Зараз потрібно працювати над новою редакцією положення про ліцензування, яким слід передбачити і бланк, і ліцензійні умови. У Європі така масштабна модернізація регуляторного простору йде вже майже десять років - приблизно з 1995 року. І якщо сьогодні не змінити своє відношення до цих процесів в Україні, ігноруючи загальні тенденції, то через деякий час у великому поспіху все доведеться буквально ламати".

Вирішити поточну проблему з ліцензуванням, говорить А.Ляхов, можна лише консолідованими зусиллями учасників ринку.

Нагадаємо, на думку координатора цифрового комітету Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" Дениса Гурського, цифрове ефірне телебачення за якістю послуги не може складати конкуренцію кабельному ТБ.

ЛiГАБiзнесiнформ

До початку 2010 років провідні інтернет-провайдери міста все ж завершили впровадження цифрового телебачення, IPTV з розрахунку на те, що пропозиція спричинить попит.

На початок січня в місті налічувалося менше 17 тис. підписчиків послуги IPTV. Велика їх частина обслуговується в мережі «Північно-західної Телегрудки» (СЗТ), яка до 2010 року підключила до «Авангард ТБ» порядка 13 тис. абонентів (перші підключення стартували в кінці 2007 року). Ще 1 тис. абонентів за три тижні набрав «Білайн», що запустив ТБ в комерційну експлуатацію в грудні минулого року. Останні 3 тис. абонентів поділили між собою інтернет-провайдери InterZet, «Вестколл» і «Елтел». Такі дані наводить ІАА TelecomDaily. Проникнення послуги IPTV в абонентській базі ШПД-провайдеров Петербургу, таким чином, складає ледве менше 1%. Учасники ринку проте планують вийти на 20-процентне проникнення. На цю цифру посилався і керівник департаменту додаткових послуг ВАТ «ВимпелКом» Андрій Холодний, коментуючи запуск «Білайн ТБ». За його словами, даний проект можна буде вважати успішним, якщо послугою «Білайн ТБ» скористається близько 20% абонентів домашньої мережі оператора.

Показники проникнення по послузі цифрового ТБ в мережах дротяних операторів зв'язку все ж вище, ніж в IPTV, як в окремого сервісу. Так, оператор ТКТ працює з послугою «Твоє ТБ» більше трьох років, підключивши до неї на початок 2010 років близько 40 тис. абонентів. Проникнення по абонентській базі ШПД (168,5 тис. користувачів) вже перевищує 24%. Але ТКТ - перш за все кабельний оператор, що забезпечує аналоговим телебаченням більшість домогосподарств міста. Якщо розраховувати проникнення цифрового ТБ вже по цій базі, то показник також виявиться незрозумілим. Від IPTV інтернет-провайдерів трансляції в цифрі в ТКТ відрізняються тим, що в оператора відсутні додаткові інтерактивні сервіси (перемотування, відкладений перегляд, «відео за запитом»). Проте в ТКТ наполягають, що після модернізації мережі за технологією Docsis 3.0 интерактив на послузі з'явиться.

«Минулий рік показав, що послуга IPTV зацікавила всіх великих і переважна кількість невеликих операторів Санкт-Петербурга. І це не дивлячись на те, що для запуску IPTV потрібні чималі витрати. Це говорить про те, що справжня конкурентна боротьба на цьому ринку лише починається. Зараз місто чітко ділиться на дві робочі лінії - або ти будуєш телебачення сам, або звертаєшся до інтегратора», - відзначає керівник проекту IPTV петербурзької філії «Вестколл» Наталія Тімофєєва.

На даний момент IPTV в комерційному варіанті є вже повністю сформованим продуктом, який на базових пакетах повинен вигравати в «соціальної» міської антени за рахунок кількості каналів (30-45 каналів проти 80-100) і залучати користувачів унікальним контентом (спортивні трансляції, телебачення високої чіткості HD, канали для дорослих і ін.) на додаткових пакетах. Із запуском послуги у великого числа гравців проблеми початкового етапу, такі як брак цікавого і ліцензійного контента або непоінформованість користувачів, відходять на другий план. Але абонентів, на думку учасників ринку, бентежить вхідна вартість послуги.

«Коли б не вартість приставок (Set-top-Box), то послуга мала б дуже пристойний попит. Коли ми в тестовому режимі пропонували програмний плеєр для ПК безкоштовно, то рахунок абонентів йшов на тисячі», - говорить директор петербурзької філії «Вестколл» Вікторія Тіхонова. На її думку, провайдери не прагнуть запрацювати на продажі абонентських пристроїв і зацікавлені в тому, аби ціна на них була мінімальною. Залежно від функціонала приставки (підтримка HD, функцій перемотування і ін.) їх вартість в мережах вагається від 3,5 тис. до 8 тис. крб. Провайдери або здають Set-top-Box в оренду (до 300 крб. в місяць), або пропонують придбати їх на виплат строком до 15 місяців.

ARPU провайдерів на послузі інтернет-доступу продовжує знижуватися і в середньому по місту вже опустилося нижче 350 крб. IPTV як VAS-сервиса міг би підтримувати прибутковість в домашній мережі і в той же час виступати одним з інструментів по формуванню абонентської лояльності. Проте не всі оператори переконані, що учасникам ринку удасться «розгойдати» попит. «У мене досить стриманий прогноз відносно петербурзького IPTV. Перспективнішими мені здаються регіональні ринки. Потенціал північної столиці удасться розкрити лише при активній роботі по зменшенню долі нелегального контента і при украй високих інвестиціях в контент, який дозволить конкурувати з поширеними умовно безкоштовними пропозиціями», - відмітила комерційний директор Північно-західної філії ВАТ «Ростелеком» Вікторія Маслова. Компанія «Ростелеком» оголосила про вихід на ринок IPTV в кінці минулого року. Оператор готовий надати вже готове рішення домашнім мережам і зараз веде переговори з декількома провайдерами в регіонах СЗФО і в Петербурзі.

Єдиним провайдером першої «п'ятірки», який ще не вивів IPTV з тестового режиму, залишається оператор «ПІН Телеком» (мережі «Антхил», «Нієншанц-Хоум»). «У четвертому кварталі 2009 ми запустили ip-телевидение в мережі «Антхил», для багатьох наших користувачів ця послуга виявилася такою, що зажадалася. Найближчими місяцями комерційної експлуатації не планується», - розповіла директор по маркетингу компанії «ПІН Телеком» Ксенія Караджа. На її думку, перспективи в петербурзького ринку IPTV є, від провайдерів буде потрібно додаткові витрати на стимулювання користувачів і інвестиції в розвиток послуги.

НАТАЛІЯ РИЖКОВА

rbcdaily.ru

На сьогоднішній день в операторів IPTV декілька джерел доходів: абонентська плата за базові і преміальні пакети, VOD (Video On Demand - відео за запитом), різні види PVR.

Одне з можливих вирішень заробітку IPTV-операторам запропонував начальник служби відеопослуг «Московського телеграфу» Сергій Мітін. На його думку, найпростіше - «почати доиспользовать інтерактивність». Є приклади того, як оператор викладає рекламні банери в призначений для користувача інтерфейс. «І мене як користувача це абсолютно не дратує, - поділився враженням пан Мітін. - Більш того, ми можемо скористатися тією інтерактивністю, яка доступна всім провайдерам сервісу IPTV. Оператор здатний відстежити, чи виробив яку-небудь дію абонент, поглянувши контентую рекламу. В результаті цього можна зробити вивід, які послуги і сервіси його більш всього залучають. У вебе такий механізм працює давно і успішно, тепер пора упроваджувати його в цифрове ТБ».

«Багатостраждальною» назвав послугу VOD представник «Московського телеграфу». На підтвердження своїх слів Сергій Мітін продемонстрував скриншот одній із сторінок торрент-ресурса, де були представлені новинки відеопрокату, що недавно вийшли на екрани кінотеатрів. «Користувачеві не складає жодних труднощів їх викачати. Оператор IPTV права на такі фільми просто не «потягне». Інша сторона доступності безкоштовного доступу в тому, що інтернет-трафік сьогодні майже нічого не коштує. Близько 80 % москвичів користуються безлимитным Інтернетом на великих швидкостях. Як підкреслив пан Мітін, конкурувати з ціною «0» важко. «В той же час практично всі оператори вклалися в платформи «відео за запитом» і зараз чекають віддачу. Один з варіантів завантажити устаткування - запропонувати те, чого немає на торрентах», - вважає Сергій Мітін.

«Ціна входження на ринок IPTV вельми висока, - почав свій виступ генеральний директор «2КОМ» Олександр Хенкин. - Ми спробували знайти рішення, яке допоможе здолати цю перешкоду». Система умовного доступу до IPTV на базі протоколу IGMP працює в компанії майже рік, і на справжній момент в мережі демонструється 50 безкоштовних цифрових каналів. Перевагою пан Хенкин назвав «можливість здобуття детальної статистики по переглядах для надання правовласникам. Створюються сторінки власників контента, на яких можна побачити дані, що цікавлять».

Про ту, що діє і Ericsson IPTV Application Platform (IAP), що розробляється, розповів керівник напряму IPTV компанії Ericsson Східна Європа і Центральна Азія Дмитро Ільін. До характеристик версії IAP 2.1, що працює зараз, найближчими роками додадуться нові можливості. У версії IAP 3.0 користувачеві пропонуватимуться рекомендації і рейтинг контента, перемикання відео з ПК/ТВ на мобільний телефон і навпаки, оператор же отримає глобальний сервіс В2В для зв'язку з контент-провайдером.

Як відомо, на адресу операторів інколи приходять листи від крупних кінокомпаній, в яких вказується, що з їх ефіру був скопійований і нелегально поширений в Інтернеті кінофільм. На питання про те, яку відповідальність несе оператор в даному випадку, відповів директор юридичного департаменту «Систем Мас Медіа» (СММ) Павло Катков: «Захист контента - головний біль правовласника. Оператори не є відповідальними за правопорушення. Листи прямують з проханнями сприяти в запобіганні подальшим порушенням закону». Одній з форм активного сприяння пан Катків назвав шифрування інформації.
Поводя підсумки, учасники конференції відзначили, що на сьогоднішній день більше 4 % росіян користуються цифровим телебаченням, тоді як в світі в середньому обхват «цифрою» досягає 2 %. Ці дані показують динамічний розвиток галузі в Росії і, можливо, передбачають непогане майбутнє IPTV.

Наталія Балякова

ip-news.ru

Як відзначають аналітики, основна проблема для даної послуги - це надзвичайно дороге, хоч і вельми цікаве і перспективне задоволення - окремо взятий оператор придбати контент самостійно практично не може. Тому сьогодні вся більша кількість провайдерів зацікавлена в тому, аби налагодити співпрацю з контент-агрегатором, який зможе надавати IP-телевидение за агентською схемою, набираючи «загальну» абонентську базу і купуючи, таким чином, контент по значно доступніших тарифах. Саме такий контент-агрегатором стала відносно молода компанія «HOME-IP.TV», що з'явилася в Петербурзі навесні 2009 років.

Як відзначає генеральний директор «HOME-IP.TV» Юрій Моськачев, політика компанії полягає в тому, що кожній окремо взятій будинковій мережі, як правило, досить важкий придбати права на покази ТБ-каналів і відео за запитом (т.з. легалізація), а об'єднання дозволяє значно заощадити на відрахуваннях і заробляти на реальних абонентах. Тонкість полягає в тому, що самостійне об'єднання мереж навряд чи приведе до бажаного результату, оскільки в такому разі сусідній оператор не зможе отримувати цю ж послугу, хіба що надаючи її своїм абонентам під логотипом конкурента. «HOME-IP.TV» пропонує клієнтам послуги незалежно від провайдерів, виступаючи на ринку окремим контент-агрегатором, це дозволяє максимально гнучко личити до вибору вмісту і набору опцій.

«HOME-IP.TV» як самостійний проект з'явився навесні 2009 років. До цього більше шести років Юрій Моськачев пропрацював в компанії «Мегафоні» на посаді провідного інженера відділу технічного контролю. Ледве пізніше пан Моськачев разом з невеликою командою (близько 10 чоловік) створили інтернет-провайдера Village Telecom, що спеціалізувався на наданні послуг Triple Play в коттеджных селищах. Криза перешкодила активному будівництву селищ, в компанії залишився всього один об'єкт, на якому команда і змогла якраз «обкатати» свою технологію, навчилася будувати, робити і управляти цим процесом. Після чого з'явилася компанія «HOME-IP.TV».

З «HOME-IP.TV» працюють як маленькі, так і великі оператори. «Ми не робимо розділення за якою-небудь ознакою. Нам поважно підключити найбільшу кількість операторів. У тому числі в нашій базі є провайдери, в яких всього 500 абонентів, або, скажімо, готель, в якого всього 60 номерів, - їх ми також підключаємо. Річ у тому, що для здобуття якісного контента від телевізійного каналу необхідне дотримання певних умов (так званих мінімальних гарантій), у тому числі по кількості абонентів - таким чином, кожен окремий абонент сприяє виконанню цих самих умов», - пояснив Юрій Моськачев.

Генеральний директор «HOME-IP.TV» Юрій Москачов
створив свій проект виключно be-to-be,
проте все ж розраховує на подальшу прибутковість сервісу

Рішення, яке використовують організатори «HOME-IP.TV», - об'єднання абонентської бази декількох провайдерів, аби кожен абонент обходився у результаті дешевше для всіх операторів, що беруть участь в такій «оптовій закупівлі». За словами генерального директора компанії, більшість каналів працюють на дуже вигідних умовах від 10 тисяч користувачів - наприклад, ціна при гарантованому платежі за 1 тис. абонентів будується з розрахунку 11 центів за одного абонента. А при підключенні, наприклад, 10 тисяч користувачів можна збити ціну до 7 центів за одного абонента.
У Петербурзі на даний момент «HOME-IP.TV» працює більш ніж з 15 операторами, такими як SkyNet, «Веб Плас», «ПІН Телеком», «Нієншанц», «ПулНет», «Кубіо Русявий» і ін. Також близько 40 операторів знаходяться на стадії укладення договору про співпрацю.

Нові сервіси IP-TV формуються поступово, кожна послуга ресурсоємна, тому, на думку пана Моськачева, перш ніж вводити той або інший проект, слід ретельно переконатися в тому, що він володітиме попитом. Тим часом попит на IP-TV зараз вельми слабкий, оскільки немає практично жодної зовнішньої реклами - послуга має попит переважно в інноваційної аудиторії. І хоча агентська схема роботи, навіть на думку професійних експертів, вельми ефективна з економічної точки зору, на даний момент на послузі IP-TV дуже складно запрацювати як операторові, так і самому агрегатору, оскільки вона абсолютно не масова. Генеральний директор «HOME-IP.TV» повідомив, що доки IP-TV замовляють лише від 3 до 10 % абонентів: «Ми знаємо, що нашим президентом поставлено завдання повного переходу на цифрове телебачення до 2015 року, а IP-TV - це повністю цифрове TV. Тобто вже сьогодні наша компанія повністю задовольняє всім вимогам нашого законодавства на 2015 рік. Таким чином, наша аудиторія вже сьогодні виграє, взаємодіючи з нами».

До активний сервісів IP-TV, що розвиваються на даний момент, можна віднести, наприклад, IPTV Middleware - продукт для управління IP-телевидением за допомогою пульта дистанційного керування. За словами пана Моськачева, Middleware дає можливість користувачеві поглянути телепередачі, відео за запитом, знайти фільм, що цікавить його, поглянути звіт на екрані телевізора, а також обмежити дітей по перегляду тих або інших передач і повністю набудувати інтерфейс управління «під себе». VOD Server (сервер відео за запитом) - це сервер, який дає можливість користувачеві поглянути фільм на власний розсуд в режимі «видаленого DVD-проигрывателя». Також вельми зажадався NPVR (Network Personal Video Recorder), який дозволяє записати ТБ-програму, що цікавить, для перегляду в зручне користувачеві час. А NVOD, SVOD-сервисы дозволяють операторові «емулювати» ТБ-канали і складати свою сітку мовлення для поширення найбільш рейтингових фільмів. Також у розпорядженні користувача є Timeshift TV сервіс - він дозволяє дивитися ТБ-програму, навіть якщо користувач запізнився на її початок.

Пан Моськачев окремо відзначив, що унаслідок того, що система повністю цифрова, в компанії збирається повна статистика по запитах користувачів. «Ми можемо робити ідеальну систему рейтингів каналів, оскільки володіємо достовірною інформацією по кількості вжитку наших каналів. Слід розуміти, що телевізійні канали також зацікавлені в здобутті цієї достовірної інформації. Інші дороги її здобуття для них закриті, оскільки вони не в мережі - вони можуть отримувати лише зведення про кількість абонентів, а це практично нічого не дає для грамотної організації реклами і підбору контента. Ми ж можемо надати повний рейтинг цих каналів - по абонентах, по днях тижня, годиннику і навіть секундах. Інша справа, що далеко не всі канали ще знають про таку можливість. А тим часом канал, отримавши детальнішу статистику, може оптимізувати свій контент, не перенавантажуючи користувача», - відзначив пан Моськачев.

На його думку, базовий пакет послуг має бути абсолютно доступний, орієнтований на ціну за послуги кабельних операторів - «послуги IP-TV повинні коштувати не дорожче за кабельне телебачення, а може, і менше, аби кількість абонентів зростала». Надалі пан Моськачев передбачає нарощування сервісів, надання більшої кількості каналів HD, а також формування якісних каталогів «відео за запитом», де будуть представлені не лише сучасні фільми, але і історичні стрічки, з абсолютною доступністю для користувача. «IP-TV - це вже інтерактивне телебачення. Це має на увазі, що надалі ми зможемо туди додавати і голосування, і електронну комерцію. Також вельми цікавим проектом може стати интерактив при подорожі по готелях, коли всі дані про абонента будуть внесені до загальної бази», - відзначає пан Моськачев. Крім того, планується вихід на загальноросійський рівень - відповідні запити вже є в достатній кількості, процес ускладнюється лише здобуттям ліцензій на ті або інші регіони (зараз ліцензія «HOME-IP.TV» покриває лише Петербург і Ленінградську область).

На сьогоднішній день в Петербурзі на ринку контент-агрегации, окрім «HOME-IP.TV», діє ще декілька компаній, конкуренція в цьому сегменті слабка, оскільки самих сервісів IP-телевидения на даний момент існує дуже мало. «По суті, послуга представлена одна і та ж, відрізняються лише способи її підключення. Але в будь-якому разі це досить ємкий ринок, якому є куди ділитися», - коментує генеральний директор «HOME-IP.TV». А відмінність агентської схеми від принципів роботи інших провайдерів, які самостійно розвивають у себе послугу IP-TV, Юрій Моськачев бачить в незалежності від власної абонентської бази. «HOME-IP.TV» ніяк не корелює з існуючими інтернет-провайдерами і є однаково привабливим для всіх. Нагадаємо, що з недавніх анонсів тут - вихід на цей ринок «Ростелекома» з «дочкою» «Росмедіа», яка розташовується в Петербурзі (див. новина розділу IPTV від 10 грудня 2009 р.).

На думку директора філії «Сума Телеком» (одного з потенційних клієнтів компанії) Андрія Полуніна, і послуга IP-телевидения, і сама схема реалізації, запропонована «HOME-IP.TV», може бути вельми цікавою для операторів. «Праця за агентською схемою переважно в першу чергу тим, що в даному випадку не потрібний гарантоване придбання каналів з деяким контентом. Це дозволяє скоротити витрати. Послуга IP-TV теоретично служить додатковим джерелом доходів для оператора, а також підвищує лояльність вже існуючих абонентів і може залучати нових. Тому, якщо ця послуга буде доступною з точки зору ціни і при цьому ще і якісною, попит гарантований. Проте на сьогоднішній момент, я не бачу яких-небудь революційних рішень в даної області. Весь набір послуг складається з одних і тих же каналів, які, в принципі, і так є у багатьох абонентів через кабельне ТБ. В кращому разі додатково користувачеві надається відео за запитом. Поки не буде прориву з точки зору додаткових можливостей, дуже складно прогнозувати комерційний ефект від даної послуги. Саме тому доля IP-TV складає приблизно 3-5 % від числа потенційних клієнтів. Це украй трохи збільшує виручку операторів, але вимагає серйозних фінансових витрат на модернізацію якісної інфраструктури мережі і (в разі реалізації проекту не через агентську схему) оплату контента», - коментує пан Полунін.

Тим часом, на думку іншого контент-агрегатора, компанії «ВестКолл», можна з повною упевненістю говорити про те, що наявність цифрового телебачення в лінійці продуктів дає конкурентну перевагу операторові в боротьбі за абонента. Однозначно цей продукт дозволяє утримувати ARPU на певному рівні. А наскільки він може збільшити ARPU - це, на думку керівника напряму IP-TV петербурзької філії «ВестКолл» Наталії Тімофєєвой, залежить від тарифної політики і стратегії розвитку кожного конкретного оператора. Наприклад, збільшення асортименту послуг усередині IP-TV (телеканали, відео за запитом, пауза перегляду і т. д.), поза сумнівом, сприяє збільшенню прибутку. За словами пані Тімофєєвой, IP-TV-портал компанії «ВестКолл» в майбутньому розширюватиме свою архітектуру, і у абонента з'явиться набагато більше можливостей витратити гроші, ніж зараз. «Компанія «ВестКолл» володіє не лише серйозним і якісним продуктом WestCall.TV, але і готовою юридичною схемою взаємодії як для корпоративних і фізичних абонентів, так і для сторонніх операторів. Минулий рік показав, що велика кількість операторів Санкт-Петербурга, розвиваючи послуги IP-телевидения, роблять ставку на агентську схему. Подібна модель взаємодії дозволяє компанії-провайдерові економити на IP-TV-станции. Оператор несе лише витрати на рекламу. Недоліком агентської схеми є неконкурентність послуги. Т. е. якщо декілька компаній беруть телебачення в одного IP-TV-агрегатора, то всі вони надають одне і те ж. Тим часом оператори, упроваджуючи і розвиваючи послугу цифрового телебачення, дістають можливість значно розширити асортимент пропонованих послуг. Відповідно, збільшують ARPU з одного абонента», - відзначила Наталія Тімофєєва.

Також, за словами представника «ВестКолл», послуга WestCall.TV як така вельми приваблива для абонентів компанії. «Це показує зростання нашої абонентської бази на даний момент. Можна сказати, що послуга вже починає мати попит, тому що до неї починають звикатися. На даний момент зажадалися всі 100 доступних телеканалів. Для певних цільових груп актуальні HD-каналы (канали високої чіткості). Такі інтерактивні послуги, як «Відео за запитом», «Електронний гід», «Пауза перегляду», дають відчутні переваги користувачеві цифрового телебачення. Надалі, поза сумнівом, зажадається контент у форматі 3D. Телевізори 3D вже, як відомо, анонсовані. На жаль, в даний час розвиток сервісу стримується лише вартістю приставки (Set-top-Box). Коли, наприклад, «ВестКолл» пропонував програмний плеєр для ПК в тестовому режимі безкоштовно, рахунок абонентів йшов на тисячі», - стверджує пані Тімофєєва. Перспективи розвитку і використання IP-TV, на думку пані Тімофевой, сповна веселкові і в той же час довгострокові. По-перше, як відзначає представник компанії, розвитку цифрового телебачення допоможе держава. Воно введе свої правові норми, що фактично зобов'язали всіх мати цифрове телебачення. Не виключено також, що держава рано чи пізно закриє всі локальні мережі. «Станеться своєрідна «зачистка», що, безумовно, дасть всім операторам, що надають послуги IP-TV, великі можливості. По-друге, оператори, відмовляючись поступово від надання безкоштовного контрафактного контента в локальних мережах, відкриють собі дорогу в IP-TV», - резюмувала вона.

Ірина Медведева

spbit.ru

Як передбачають дослідники, найактивніше їх число збільшуватиметься в Західній Європі, а також в Азії і Океанії. В той же час, не дивлячись на багатообіцяючі перспективи ринку IPTV, провайдерам належить зробити ще немало.

У звіті Strategy Analytics підкреслюється, що в ході проведеного дослідження з'ясувалося, що користувачі не розуміють принципів співвідношення ціни і якості для цієї технології. В зв'язку з цим аналітики рекомендують сервіс-провайдерам зосередити зусилля на постійному роз'ясненні цінності пропозицій IPTV, що до цих пір удавалося мало чим.

Фахівці упевнені, що IPTV має бути чимось більшим, ніж звичайна платформа, що конкурує з іншими рішеннями в області платного телебачення.

itware.com.ua
www.era-tv.ru

Кількість переглядів: 26

У Китаї налічується близько 4 млн. користувачів IPTV, що є, головним чином, клієнтами компанії China Telecom, яка пропонує обслуговування в режимі тестування вже протягом декількох років. Зростання IPTV-услуг стримується війною між кабельними і телекомунікаційними компаніями і хитромудрою системою державного регулювання. Аби почати транслювати IPTV, провайдери в Китаї повинні отримати чотири дозволи (ліцензії). В даний час IPTV можуть транслювати лише сім державних компаній.

Джерело - NAG News

Самий касовий фільм Голлівуду «Аватар», що зібрав в світі порядку 2,7 млрд дол., поклав початок новому буму в індустрії цифрових розваг - об'ємного телебачення. Надихнувшись успіхом першого тривимірного блокбастера, мовні телеканали стали активно використовувати візуальні стереоефекти, а виробники побутової електроніки екстрено налагодили масовий випуск современнных ЖК-телевизоров з підтримкою 3D-видео.

Не залишилися в стороні від нового буму і оператори зв'язку, що надають послуги цифрового ТБ з широкосмугових кабельних з'єднань. На виставці «Связь-Експокомм», що тільки що завершилася в Москві, відразу декілька компаній оголосили про технічну готовність надавати ТБ-послуги в тривимірному форматі. Правда, в комерційну експлуатацію ніхто з «піонерів» їх доки не ризикує запускати - всі скаржаться на відсутність тривимірного контента і дорожнечу абонентських комплектів.
Так або інакше, це труднощі - тимчасові, супроводжуючі становлення будь-якої комерційної технології цифрових розваг. Рано чи пізно на ринку з'явиться досить фільмів і телеканалів, знятих специльно для перегляду на 3D-телеэкранах, а значить, час поміркувати про перспективи технології тривимірного відео вже настав.

«Білайн» став однією з компаній, що представили на своїх стендах «живе» тривимірне відео. За словами співробітника прес-служби «Білайна» Катерини Лебедевой, всі встановлені у абонентів телеприставки (виробництва Cisco і Motorola) підтримують прийом 3DTV. Коли оператор лише запускав послуги IP-телебачення і вибирав постачальників абонентського устаткування, його фахівці ще не здогадувалися, наскільки правильним виявиться їх вибір. Зараз абонентам цифрового телебачення «Білайна» пропонуються комплекти двох видів - з підтримкою запису відео і без такої, за 7950 і 6500 крб. відповідно.

За рік, прошедший з моменту запуску послуг домашнього цифрового телебачення «Білайна», на них підписалися понад 50 тис. абонентів в Москві і Санкт-Петербурзі. Окрім збільшення числа трансльованих каналів послугу удосконалювали шляхом додавання функцій підтримки соціальної мережі Twitter, персональних рекомендацій, інтерактивних опитів. Керівник департаменту додаткових послуг «ВимпелКома» Андрій Холодний повідомив на виставці, що оператор веде переговори з постачальниками 3D-контента для запуску продуктів категорії «на вимогу» і онлайнового мовлення. Точнішої інформації про початок надання послуг він не дав.

Готовність оператора - лише півсправи. Серйозніша проблема полягає в нарощуванні абонентської бази до того рівня, на якому надання тривимірного телеконтента стане рентабельним для оператора. З точки зору пропускної спроможності мережі ШПД в «Білайна» слабких місць не спостерігається, оскільки всі абоненти підключаються по оптичних каналах на швидкості 100 Мбіт/с. А ось з поширенням телевізорів, що підтримують стереоизображение, на першому етапі можуть виникнути ускладнення: далеко не кожен житель Москви (не говорячи вже про провінцію) здатний викласти за нову домашню розвагу більше 100 тис. крб., а саме така ціна «тривимірних» OLED-панелей Samsung, що поставляються на російський ринок. Вартість 3D-телевизоров Philips досягає 250 тис. крб., але в них реалізована автостереоскопічна технологія, завдяки якій глядачеві при перегляді не потрібно надівати спеціальні окуляри.

Креативний директор Hive Studio Серболюб Хетлеровіч, який був запрошений на стенд «Білайна» для пропаганди ідей тривимірного ТБ, розповів про те, як створюється контент для цього сегменту цифрових розваг. По словах Хетлеровіча, ідеальним способом здобуття об'ємного відео високої якості є стереозйомка за допомогою здвоєної камери, що має невелику кутову відстань між об'єктивами. Подібні пристрої також демонструвалися на «Связь-Експокомме». Наприклад, на стенді ВГТРК зображення, що знімається такою камерою, відразу ж подавалося на тривимірний телеекран, що давало можливість познайомитися з повним циклом відтворення 3D-контента.

Зрозуміло, що зйомкою одних лише нових кінофільмів зростаючий попит на 3D-продукцию не задовольнити. Найбільш швидкий (і найменш витратний) спосіб здобуття потрібної кількості відеоматеріалу в об'ємному дозволі забезпечує 3D-анимация. Оскільки самі моделі в 3D-редакторах є «об'ємними», їх треба просто «зняти» в двох ракурсах і отримати готове стереоизображение. В результаті робота над стереомультфильмами йде швидше, ніж створення нових повнометражних кінострічок.

Ще одним потенційним джерелом тривимірного телеконтента є величезні бібліотеки 2D-фильмов, які потрібно конвертувати в передовий відеоформат. Звичайно, з часом на ринку набудуть поширення телевізори, що конвертують звичайний контент в об'ємну картинку «на льоту», але якість такого перетворення, вважає Серболюб Хетлеровіч, не відповідатиме вимогливому смаку телеглядачів. А значить, студії на кшталт Hive Studio, в яких застосовуються комп'ютерні методи конвертації зображень, в осяжному майбутньому виявляться просто заваленими роботою. До речі, вартість студійної 3D-конвертации блокбастера типа «Населеного острова» сьогодні складає близько 5 млн дол. - при тому, що його створення обійшлося мало чим більш ніж в 30 млн дол.

Ігор Елісєєв
"Відкриті системи"

Федеральна служба по нагляду у сфері зв'язку і масових комунікацій наказом від 19 травня анулювала ліцензію російськомовного супутникового телеканалу, що віщає з Казахстану, «К-плюс», розповів CNews представник відомства Михайло Воробйов. В каналу була ліцензія на кабельне мовлення на території республік Комі і Татарстан, а також Псковській, Тверській і Челябінській областях. Проте служба виявила трансляцію каналу в Москві, Підмосков'ї і республіках Чувашії і Башкирія і 26 квітня винесла каналу відповідне попередження.

Але доставити його каналу не удалося: з'ясувалося, що за вказаною в ліцензії адресою його немає і раніше не було, пояснив Горобців. У зв'язку з цим каналу було винесено друге попередження, за невиконання якого і відкликана ліцензія. Служба не публікувала інформацію про анулювання ліцензії, сподіваючись донести її до телеканалу безпосередньо, а не через ЗМІ, уточнили в Роскомнадзорі.

Про відкликання ліцензії представники «К-плюс» взнали від кореспондента CNews. Раніше, прочитавши на сайті Роскомнадзору попередження від 26 квітня, «К-плюс» розіслав своїм партнерам (зокрема, інтернет-провайдеру NetByNet і підмосковним операторам з холдингу «медіаальянс») лист з проханням про призупинення мовлення. Як запевняють в «К-плюс», вони намагалися отримати ліцензії на вказаних у винесеному попередженні регіонах, але дістали відмову, оскільки в цих містах їх сигнал передається по мережах IP-телебачення.

У існуючому законодавстві такого поняття, як IP-телебачення, немає: є лише кабельне і ефірне мовлення, а також дротяне радіомовлення. Тому для поширення сигналу в IP-мережах телеканали отримують ліцензії на кабельне мовлення. У додатку до таких ліцензій необхідно вказати міста і мережі мовлення, а також номери використовуваних телеканалом в цих мережах телевізійних каналів (ТВК), аналогічних тим, що використовуються в ліцензіях на ефірне телебачення.

«Проблема в тому, що в мережах цифрового кабельного телебачення на одній частоті можуть віщати декілька телеканалів, а в мережах IPTV взагалі немає розділення на частоти, - пояснив CNews юрист «К-плюс» Дмитро Горенков. - Проте Роскомнадзор приймає лише ті заявки на отримання ліцензій, в яких вказані номери ТВК, не зайнятих вже яким-небудь іншими каналами, і, як показує практика, що не перевищують номер 100. Заявки ж на отримання ліцензій на IPTV з використанням інших ідентифікаторів (частота передачі пакетів даних, IP-адрес) також повертаються регулювальником».

Керівництво телеканалу «К-плюс» упевнено, що, виносячи попередження, Роскомандзор не помилився і діяв усвідомлено: як повідомили телеканал представники його партнерів і деяких територіальних органів служби, Роскомнадзор цілеспрямовано збирав інформацію про IP-мережах, в яких транслюється сигнал «К-плюс». У телекомпанії не виключають і політичного мотивування в діях регулювальника: «К-плюс», як говорить керівник інформаційної служби телеканалу Світлана Третьякова, «прорвав інформаційну блокаду» Центральної Азії, частенько надаючи інформацію, неугодну властям цих республік. Торік канал вже стикався з глушенням його супутникового сигналу з території Казахстану.

Ситуація, що в будь-якому разі склалася, небезпечна тим, що на аналогічних підставах Роскмонадзор може зажадати припинення мовлення в IP-мережах і будь-якого іншого телеканалу, попереджають в «К-плюс». Представник одного з крупних операторів IPTV на умовах анонімності підтвердив CNews, що із-за пропуску в законодавстві зараз для мовлення в IP-мережах використовуються ліцензії на кабельне мовлення. Але доки інцидентів з регулювальником через це не відбувалося, говорить джерело.

Варто відзначити, що ліцензії на мовлення в кабельних, супутникових і IP-мережах телеканали почали отримувати лише торік, після того, як Роскомнадзор звернув увагу на повсюдне порушення законодавства. Але без зміни існуючого законодавства повністю проблему не вирішити, попереджають учасники ринку. «Зараз вимоги до ефірного мовлення пред'являються і до мовлення в інших середовищах, - говорить голова Асоціації кабельного телебачення Юрій Пріпачкин. - Але якщо в ефірній ліцензії дійсно необхідно вказувати частоту, то в кабельному і тим більше IP-телебаченні, де взагалі використовується інше частотне планування, в цьому немає необхідності. Ми боремося з відміною цієї вимоги». Роскомнадзор також згоден з необхідністю коректування законодавства і підготував відповідні пропозиції для Мінкомзв"язку, говорив раніше Сергій Ситников.

Ігор Корольов

CNews

Як сказано в повідомленні, на вазовском каналі демонструються: документальні фільми, рекламні і промо-ролики, телепрограми власного виробництва, архівні матеріали, репортажі про життя міста Тольятті і тольяттинцев, інтерв'ю провідних топ-менеджерів компанії і багато інше.

www.sat24.ru

Повідомляє:www.gazeta.ru

Не дивлячись на те, що IPTV доки не дуже добре приживається в російських мережах передачі даних,
це вельми цікавий сервіс не лише для оператора зв'язку, але і для освіченого користувача.
В усякому разі, з його допомогою можна уважно дивитися на зміни (якщо вони відбуваються) у взаєминах власників контента і його продавців.

Якщо ви легальний користувач і лежите на дивані з двома пультами для перемикання програм (за допомогою приставки) і налаштування гучності свого телевізора, то, зрозуміло, платити за готовий контент ви майже готові. Свого часу я вивчив список послуг СТРИМ-ТВ ("КОМСТАР-ОТС"), TVi ("Дальсвязь"), DiSeL-TV (ЮТК), "БИЛАЙН-ТВ" ("ВимпелКом"), QWERTY ("Центральний телеграф"), Твіст ("Сибірьтелеком"), а також "Авангард ТБ" ("Північно-західний Телеком"): дійсно, окрім стандартного пакету каналів вартістю в районі 200-300 крб., в кожного сервісу присутні додаткові прайс-листи на медіа-елементи.

Наприклад, відео-епізоди, музичні кліпи, тривалістю до 10 хвилин (фактично те, що можна знайти на RuTube або YouTube) коштують 5-7 рублів. Випуски телепрограм, мультфільми, вироблені більш 3-х років назад, тривалістю до 30 хвилин вже 15 крб. Випуски телесеріалів (за кожну серію), мультфільми знову ж таки - за кожен мультик 30 крб. Причому, без можливості включити повтор: відразу, за фактом перегляду. "Хітові" телепрограми, телевізійні фільми і випуски телесеріалів, фильмы-аниме тарифікуються по 50 крб. Фільми з давністю виходу в прокат більше року 75 крб., а "свіжі" вже 100 крб. Спортивні передачі - 40 крб., музичні відеоконцерти - 60 крб. На жаль, в поточних реаліях, при невеликому числі користувачів, операторам доводиться встановлювати саме такий ціни: власники прав вимагають з них щомісячні відрахування навіть без врахування числа замовлень.

І все-таки ці ціни досить дивні: користувач може отримати все теж саме через торренты, файлові архіви внутрішніх ресурсів своєї фіксованої мережі ШПД або завантажити за допомогою спеціальних ресурсів, які торгують контентом за набагато менші гроші. Правда, для цього їм буде потрібно комп'ютер, швидкісний канал доступу і уміння поводитися з парою програм, одним з яких буде браузер, другий, - торрент-клиент. Причому, таких в абонентській базі будь-якого IPTV-проекта поки що більшість.

Спробуємо уявити, що можна зробити для того, щоб переламати ситуацію у бік роботи з легальним контентом? Найцікавішою буде ситуація, при якій постачальники контента запропонують своїм користувачам фільми за 1 дол. При цьому, вибір має бути більше, ніж на торрентах і у відмінній якості - не "экранки", а хоч би DVD-качество. Компаніям, які продають контент треба перестати скупитися і тоді вони завоюють масовий ринок надовго.

Другий варіант, запропонований читачами мого блогу, - абонентська плата. "Хай це буде 500-1000 крб. в місяць за анлим. Дивлюся, що хочу. Математично вивести легко, що в день у мене не так багато вільного часу, а конкретно погляну я максимум 3-4 фільми повністю або 4-5 з прокруткою. Да і то це у вихідні. А взагалі 4-5 фільмів в тиждень. Все. А то і 8 в місяць, межу. Постфактум моя абонентка просто ділиться між правовласниками, от і все. Вони отримують хоч якісь гроші, я - контент". Враховуючи той факт, що викачати цей контент в локальний архів не вийде це могло б бути сповна вигідною пропозицією.

Правда, "реалізація сервісної частини упирається у власників прав, - упевнений ще один відвідувач мого блогу, - їм думається, що люди готові бути щасливими просто діставши доступ до їх неймовірного, фантастичного, оргазмическому контенту. Тому вони не дають операторам розгортати довкола тих же фільмів власне сервіси".

Як насправді розвиватиметься ситуація доки не відомо - зараз це досить банальний примус користувачів платити більше "кожного ачхи". Хочеться вірити, що у міру збільшення аудиторії цифрового телебачення додаткові послуги тарифікуватимуться гнучкіше і оператори зв'язку зможуть якщо не умовити, то «прогнути» постачальників контента у зв'язку із збільшенням числа готових платити легально користувачів. Все-таки всім важливе збільшення ARPU.

Максим Букин

nag.ru