| FORUM TV-SAT | Неділя
22.02.2026, 16:24
Вітаю Вас Гість | RSS |
|
 |
|
| |
|
|
|
|
УКРАЇНА — Єдина, Могутня, Непереможна, Велика Родина ! 1ч.
| |
| RATVOD | Дата: Середа, 05.03.2014, 11:56 | Повідомлення # 1 |
Адміністратор
Країна: 
повідомлень: 28819
Статус:  | УКРАЇНА — Єдина,Могутня, Непереможна, Велика Родина ! Номери телефонів:
Офіційні державні канали для отримання інформації
Інформація про рух транспорту
та роботи інфраструктурної галузі
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Четвер, 03.07.2014, 21:00 | Повідомлення # 181 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Селянин з Карпат після капремонту і освячення
подарував свій БТР батальйону "Айдар" 
Житель прикарпатського села Пістинь Петро Третяк вирішив подарувати українській армії власний БТР, йдеться у сюжеті спецвипуску ТСН.
Військову бронемашину півроку тому чоловік купив у хмельницьких бізнесменів, таким чином урятувавши її від різання на брухт. У домашньому ж господарстві, каже Третяк, ця "річ" виявилася геть непотрібною. Тож після капітального ремонту БТР просто стояв у гаражі. За словами селянина, машина в ідеальному стані, має всі документи і навіть номери.
У середу, 2 липня, Третяк освятив БТР та відправив його до Луганська - батальйону "Айдар".
Як повідомлялося раніше, Росія допомагала терористам танками. У заяві держдепу США йшлося про те, що російська військова техніка стягується на південному заході РФ.
02.07.2014
23:03
 Експрес онлайн
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Субота, 05.07.2014, 20:28 | Повідомлення # 182 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Помер Митрополит Володимир
Глава Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) митрополит Володимир помер.
Про це у своєму Facebook повідомив секретар митрополита Олександр Драбинко.
"Митрополит Київський і Всієї України Володимир помер. Упокой зі святими його душу Господи", - повідомив Драбинко.
Пізніше стало відомо, що попрощатися з предстоятелем Української православної церкви митрополитом Володимиром віруючі та духовенство зможуть у неділю, 6 липня, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, - повідомив сайт УПЦ МП.
Час відспівування та місце поховання митрополита Володимира визначить Священний Синод. Буде також призначено дату проведення Собору єпископів Української православної церкви, який має обрати нового предстоятеля.
3 липня повідомлялося, що стан митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Володимира залишався тяжким, йому провели гемодіаліз. Напередодні у митрополита відкрилася внутрішня кровотеча.
Його Блаженство кир Володимир (у миру Віктор Маркіянович Сабодан) народився 23 листопада 1935 р. в селянській родині у селі Марківці Хмельницької області.
Архієрей Української православної церкви (Московського патріархату) з 1966 року, з 1992 року її предстоятель, митрополит Київський і всієї України. Голова і постійний член Священного Синоду Української православної церкви. Постійний член Священного Синоду Російської православної церкви. Член Президії Міжсоборної присутності РПЦ. Герой України (2011).
Субота, 05 липня 2014,
09:36
Укрінформ
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Неділя, 06.07.2014, 16:48 | Повідомлення # 183 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Хто очолить УПЦ МП: два претенденти 
Після вчорашньої смерті настоятеля Української православної церкви Московського патріархату митрополита Володимира заговорили про можливих його наступників. Називають імена двох потенційних кандидатів. 6 липня Священний Синод має визначитися із датою, коли ж будуть обирати нового керівника УПЦ МП.
Один із кандидатів - невідомий донедавна митрополит Антоній, якого особисто підтримує патріарх Кирил.
Незважаючи на те, що з 2011-го року митрополит Володимир тяжко хворів, але продовжував жити, йому вже тоді почали підбирати заміну. Кремль та колишня влада в бажанні змістити предстоятеля УПЦ МП вдавалися до різких дій стосовно нього самого та оточення. Кажуть, очікування смерті Володимира в Кремлі було настільки сильне, що прощатися з предстоятелем Української православної церкви гості з Москви приїжджали двічі. Але митрополит продовжував жити.
У вересні 2013-го Блаженнійший Володимир відвідав Одесу, де поспілкувався з постійними членами Синоду та розповів про намагання "Сім'ї" його позбутися.
"Розповів, що на нього чиниться тиск зі сторони колишнього президента та можновладців з метою звільнення престолу митрополита і піти у відставку заради обрання нового предстоятеля", - говорить Олександр Драбинко, секретар Предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату.
А Кремль та влада бачили предстоятелем нікому досі не відомого Антонія, на той момент ректора духовної академії, минуле якого тісно пов'язане з Москвою. Тому для Патріарха Кирила він був і є ідеальною кандидатурою. Антоній довгий час працював у Москві. Навчався в тамтешніх семінаріях.
Тож кар'єра ректора академії стрімко пішла вгору. Попри волю Володимира, його вводять в постійні члени Синоду та роблять керівником справ церкви. Антоній починає разом із командою Януковича працювати на повалення Володимира. Предстоятель Української церкви попри свій стан намагався боронити церкву від захоплення і зрозумів, із ким має справу.
Один із членів Синоду передав ТСН унікального листа. "Передчасні амбіції Преосвященного владики Антонія щодо обійманого нами престолу київських митрополитів, змушують нас висловити недовіру до Його Високопреосвященства", - ідеться в листі.
Володимир попросив звільнити Антонія з обійманих посад - керівника справ церкви та ректора Київської духовної академії та семінарії. Проте члени Синоду проігнорували вимогу свого Предстоятеля. Тим часом, тодішньому президенту Януковичу доповідають про кожен крок Антонія на шляху до посади Предстоятеля УПЦ МП.
"... митрополит Антоній продовжує намагання заручитися підтримкою на посаду глави церкви як із боку українських посадовців, так і Московської патріархії. Так, 9 лютого він провів зустріч із радником президента Сергієм Льовочкіним, 10 лютого - головою зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополитом Волоколамським Ілларіоном (Алфеєвим)..., а наприкінці лютого планує зустрітися з главою РПЦ патріархом Кирилом (Гундяєвим)", - говориться в листі.
Тим часом усередині УПЦ МП розгорається справжня війна. Оточення Володимира в особі його секретаря і опікуна Олександра Драбинка стають предметом нападів з боку прокремлівських ієрархів УПЦ МП. Останнім не подобаються надто автокефалістські настрої оточення Блаженнійшого. Драбинко - намагається відгородити Володимира від тиску влади і сам стає заручником - його ізолюють від митрополита і тримають за містом. Увесь цей час у них триває війна з Антонієм.
Проте після перемоги Майдану і втечі Януковича на Священному Синоді в лютому цього року місцеблюстителем обирають не Антонія, а митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія. Члени Синоду добре розуміли, що Антоній - креатура Януковича та Кремля, тому, не перебуваючи під тиском Банкової, віддали свої голоси Онуфрію, людині, яка веде чернечий спосіб життя, аскетичний та віддалений од політики. У нього немає дорогих авто та будинків, живе Онуфрій в єпархіальному управлінні в Чернівцях. Проте зараз ходять чутки, що місцеблюститель Онуфрій уже нібито написав рапорт і висловив підтримку Антонію. Кажуть, тут "стирчать вуха" Кремля.
За нашими даними, останнім часом у Лавру постійно навідується другий секретар посольства Російської Федерації в Україні Ігор Шаповалов, який привозить інструкції. Саме з цими інструкціями пов'язані останні чистки в УПЦ МП, звідки звільнили майже все оточення Блаженнійшого Володимира, яке мало проукраїнські позиції. Указані ротації і зміни проведені саме митрополитом Антонієм, який іще досі бачить себе на престолі.
Хто буде очолювати церкву - Антоній чи Онуфрій - сказати важко. Проте зрозуміло одне - вони мають сильний проросійський вплив.
Не виняток, що можлива третя кандидатура, яку підтримає й нинішня українська влада. Експрес онлайн
06.07.2014
11:44
Експрес онлайн
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 11.07.2014, 07:39 | Повідомлення # 184 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | У чому Україна програє Путіну 
Ще півроку тому в реальність громадянської війни в Україні було неможливо повірити. Адже жодних "реальних" підстав для війни в Україні немає!
Але, як свідчить Теорема Томаса, якщо ситуація визначається людиною як реальна, то вона реальна за своїми наслідками. Виявилося, що за допомогою пропаганди дуже легко викликати масовий психоз...
Не існує дві України – Західна та Східна. Є дві України: одна вражена вірусом тотальної ненависті – і інша, що чинить йому опір. Кордон між Росією й Україною сьогодні лежить у просторі "ненависті". І межа між ними проходить у душі кожного.
Для путінського режиму основною загрозою є не новий президент чи уряд України, чи навіть її зближення з Європейським Союзом. Головний ворог для Путіна – як особисто, так і основі його політичної системи – це ефект українського Майдану. При цьому, у його найбільш "неприйнятному" для Кремля вигляді – у якості ненасильницького, у своїй основі, опору.
А ось те, що вже вдалося зробити Путіну – це змусити українців грати за кремлівськими правилами. Кремлю вдалося нав'язати Україні мову ненависті й дискурс війни. І не має значення, що ці дискурси в підсумку зруйнують саму Росію.
Втягнувшись у них, Україна програє в найголовнішому – у можливості побудувати український проект, альтернативний російському.
Головне завдання Путіна на ідеологічному фронті не "приєднати Донбас" або "створити Новоросію" – а "не дати побудувати успішну Україну", на демократичних засадах. У цьому сенсі Україна помітно програє Кремлю в інформаційній війні по розпаленню ненависті. І цей програш неможливо компенсувати навіть успішним АТО.
Однією з характерних особливостей пострадянської України і її безперечною перевагою була її миролюбність і здатність уникати гострих конфліктів.
Український "конформізм" зіграв двояку роль: дозволив сформуватися як бюрократично-корумпованій системі, так і відносно толерантному суспільству, у якому не було гострих конфліктів за всі роки його існування. Росії і Януковичу з поплічниками вдалося зруйнувати один із головних елементів цієї конкурентної переваги України – у вигляді її толерантності та соціального капіталу.
Налаштована на репресії російська державна машина, що поступово відроджує кращі традиції поки радянських, а незабаром можливо й сталінських часів, не здатна впоратися з українським "стратегічною зброєю" – мирним Майданом.
Ефекти "м'яких" методів такі, що з ними практично марно боротися в довготривалій перспективі "жорсткими" способами. У короткостроковій перспективі – силовий розгін мітингу може здаватися перемогою, але стратегічно це неминуче призведе до поразки. Що й продемонстрував сумний досвід Януковича.
Російська політична система виросла з радянських способів породження й управління ненавистю. У цьому сенсі вона у своїй суті – повне продовження радянської системи. Навіть на ідеологічному рівні російські політичні еліти не знайшли нічого нового, як підняти народ на "священну війну" із Заходом.
Знову Росія ставить на знедолених і ущемлених якимось "світовим порядком", намагаючись консолідувати навколо себе реваншистів і популістів будь-яких мастей.
Знову головне гасло – "пролетарі всіх країн, єднайтеся!" І не важливо, кого впише кремлівська пропаганда в ряд цих "пролетарів". Чи то "Йоббік", чи то французьких правих, чи то ще якихось "антифашистів". Уся абсурдність і навіть принципова несумісність подібних проектів знімається "діалектичною єдністю" кисельовської пропаганди.
Але головним механізмом, який поєднує подібні проекти, є механізм ненависті й пошуку ворогів. А в зв'язку з генетичною близькістю походження Росії та України, ще з радянського минулого, – для останньої цей вірус є особливо небезпечним.
Чи є в нас шанс перемогти в цій війні "інфікування" ненавистю?
Хотілося б вірити, що так. Але проблема вірусних захворювань у тому, що якщо інфікування відбулося – цю хворобу доведеться лікувати. Це вже не "нежить" у вигляді чи то корупції, чи то ще чогось, що може пройти само в результаті "зростання".
Без цілеспрямованих дій ми приречені на багаторічні рецидиви. І тут не має значення, наскільки "обґрунтовано" цю ненависть. Кожна сторона знайде своє "обґрунтування".
Мова не йде про якийсь безмежний пацифізм. Використання насильства для запобігання більшого насильства також може бути обґрунтованим, а іноді навіть необхідним. Мова про те, що це породжує зачароване коло, з якого просто так не вийти.
Проблема в тому, що ми вже втягнуті в інший час. Це час народження й міфу.
Міфи ворогів і героїв, своїх і чужих – уже почали формуватися. Загиблі з обох сторін стають жертвами на вівтар ненависті. І тут уже не важливо, на чиєму боці, і за які ідеали або суми були принесені ці жертви. Кров нівелює будь-які доводи розуму.
Цей круговорот болю, ненависті й пам'яті – уже запущений.
І вихід із нього може бути або через повне знищення, що не є виходом, тому що породжує чергове коло насильства, – або через примирення.
Але примирення можливе лише між особистостями чи суб'єктами, що "відбулися" в результаті якогось "переродження". Це означає усвідомлення, готовність змінитися, готовність до прийняття на себе відповідальності.
Чи готові до такої зміни донецькі "шанувальники" супермаркету "Метро" – питання риторичне…
Олексій Полегкий, для УП
Четвер, 10 липня 2014,
15:56
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Четвер, 17.07.2014, 16:56 | Повідомлення # 185 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | КРРТ обіцяє найближчим часом повернути трансляцію
10-ти українських каналів у Краматорську та Слов'янську 
Працівники Концерну РРТ рапортують про відновлення ефірного мовлення українських телевізійних каналів на території, яка оточує міста Краматорськ і Слов'янськ, передає кореспондент «proIT» з посиланням на прес-службу концерну.
Співробітниками Концерну, в тому числі фахівцями з філій в сусідніх областей, було розроблено тимчасове технічне рішення, доставлено, встановлено і введено в дію ретрансляційне обладнання.
Так, станом на 17:00 15 липня в зазначеній місцевості відновлено мовлення «Першого Національного» і «5 каналу».
«Найближчим часом кількість українських каналів у тамтешньому ефірі буде збільшено, щонайменше, до десяти», - стверджують у КРРТ.
Водночас концерн продовжує підготовку робіт з відновлення антенно-щоглових споруд на горі Карачун.
16.07.2014
«ProIT»
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Субота, 26.07.2014, 22:58 | Повідомлення # 186 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Війна за спадок "донецького клану":
дійові особи та перспективи  В Українi розпочалася ще одна вiйна -- за перерозподіл власності "донецького клану"
Майно олігархів, котрi підтримували Януковича чи фінансують сепаратистів, має бути націоналізоване. Таку ідею почали популяризувати люди з оточення мільярдера Ігоря Коломойського. Згодом у соціальних мережах виклали своє бачення цього процесу більш розлого.
Мовляв, спочатку націоналiзовуємо, а потім створюємо на базі цього майна нове акціонерне товариство. А акціонерами стають учасники Майдану та АТО.
І таким чином вони отримують дивіденди за свої подвиги.
Уже з'явилися і назви об'єктів, які мали би бути націоналізовані. Це -- Укртелеком, ряд хімічних підприємств та обленерго. Усі вони мають одну спільну ознаку -- нинi належать або Ахметову, або Фірташу, або ж членам родини Януковича. Важко поки що зрозуміти, чи Коломойський у такий спосіб пробує лякати вчорашніх стовпів режиму Януковича, чи справдi розпочав нову азартну гру. Втім мало хто сумнівається, що сьогоднішня політична вага Коломойського дозволить йому на практиці реалізувати цю ідею. І, можливо, як бонус, отримати під управління свого менеджменту це нове підприємство, куди увійдуть активи й Ахметова, і Фірташа, і синів Януковича.
Але є у цьому сценарії й одна небезпека: ті, у кого забиратимуть майно, однозначно чинитимуть лютий спротив. І війна мільярдерів за власність може підточити й без того слабкі основи держави. Однак ті, хто знає Коломойського і його команду, впевнені, що він уже не відступить, надто ласі активи на кону.
Ще один доказ -- три програні державі Фірташем судові процеси на сотні мільйонів гривень. Фірташ, котрий ще вчора не програвав нічого і ніколи не поспішав розраховуватися з державою, раптом став просто хлопчиком для биття. Як можуть розгортатися події далі?
Говоримо про це з полiтологами Iваном Бiлецьким, Олегом Миколайчуком та Анатолiєм Сорокiним.
Отже, кого можна вважати, так би мовити, воюючими сторонами у цьому протистояннi?
О. Миколайчук: -- Номер один -- мiльярдер Фiрташ i його партнер Львочкiн. Фiрташ хоч й перебуває нинi пiд домашнiм арештом у Вiднi, усе ж й далi залишається активним учасником бойових дiй на олiгархiчних фронтах. Як вiдомо, вiн був одним iз головних спонсорiв режиму Януковича i тодi примножував свої доходи швидше за всiх. Якщо вже послуговуватися вiйськовою термiнологiєю, то керiвником його генштабу на цiй вiйнi є екс-глава адмiнiстрацiї Януковича Сергiй Льовочкiн.
А. Сорокiн: -- Ще одним умовним фронтом командує Ринат Ахметов, хоча наразi вiн бiльше тримає оборону, анiж наступає. Особливо пiсля того, як днiпропетровський губернатор висунув iдею заарештувати майно тих, хто вiдкрито чи таємно пiдтримує сепаратистiв. До речi, заступник Коломойського, Геннадiй Корбан вiдразу ж заявив про готовнiсть придумати схему реалiзацiї цiєї iдеї. Тож серед аналiтикiв виникли припущення, що за цiєю схемою може стояти бажання днiпропетровської групи стати кiнцевим одержувачем статкiв Ахметова. Серед активiв, якi могли би бути заарештованi, днiпропетровський губернатор називає основні компанiї "хазяїна Донбасу".
Хто i якими ресурсами володiє у цiй вiйнi?
I. Бiлецький: -- В Українi є чотири великi промисловi групи, у кожнiй з яких працюють вiд 100 до 300 тисяч працiвникiв. Усi вони територiально розмiщенi у Схiднiй Українi -- двi у Донецьку та двi у Днiпропетровську. "Iндустрiальний Союз Донбасу" ще кiлька рокiв тому був провiдною групою там.
До його складу входили металургiйнi заводи в Українi, Польщi й Угорщинi, а одним iз головних власникiв був нинiшнiй губернатор Донецька Сергiй Тарута. Давнiй конкурент "IСД" у Донецьку -- "Систем кепiтал менеджмент", що на сьогоднi є найбiльшою українською компанiєю. Вона практично повнiстю належить Ахметову. Свого часу "СКМ" серйозно "защемив" "IСД", i тепер Тарута не проти вiдновити справедливiсть. Це, до речi, ще один напрям вiйни.
О. Миколайчук: -- А от "Iнтерпайп" Вiктора Пiнчука, перейменований в "Iстван", базується у Днiпропетровську i є, напевно, другою за статками компанiєю в Українi. Вона спецiалiзується на металообробцi -- трубах, залiзничних рейках тощо. У тому ж Днiпропетровську "дислокується" i група "Приват" Iгоря Коломойського. Вона контролює найбiльший з українських банкiв, нафтопереробну компанiю "Сiнтоза", напiвдержавну "Укрнафту", рудовидобувну та металургiйну компанiї, великi електроенергетичнi холдинги. "Приват" та "Iнтерпайп" -- ще запеклiшi конкурентами, анiж свого часу "IСД" та "СКМ". Iмовiрно, саме тому Пiнчук, з огляду на зростання впливу Коломойського в цьому регiонi, нинi зачаївся й також готується до тривалої i виснажливої оборони.
У яких напрямах можуть вiдбуватися основнi сутички?
А. Сорокiн: -- Усе йде до великого перерозподiлу. На Донбасi, наприклад, iдею нацiоналiзацiї майна олiгархiв пiдтримують 75 вiдсоткiв населення. Тому заяви Коломойського про необхiднiсть арешту майна тих, хто активно чи пасивно пiдтримував сепаратистiв, з'явилися не на порожньому мiсцi. У нинiшнiх обставинах ця iдея хоча й дуже провокативна, однак може досить успiшно матерiалiзуватися. Наразi невiдомо, де саме i на кому цей процес зупиниться. Адже гасла про "десятину вiд олiгархiв" лунали ще на Майданi.
I. Бiлецький: -- Так, свої донедавна ще надмiцнi позицiї втратили кiлька олiгархiчних кланiв. Натомiсть змiцнюються iншi. Дуже сильно похитнувся Фiрташ, потужний удар дiстав Ахметов -- у суспiльствi навiть назрiває кампанiя бойкоту його продукцiї. Натомiсть iз кожним днем мiцнiшає вплив Коломойського. Вiн, беручи активну участь у боротьбi з терористами, сепаратистами i росiйськими диверсантами, фактично встановив особистий контроль над кiлькома регiонами пiвдня та сходу країни, створивши так звану Антиноворосiю. Iгор Коломойський нинi став загальномасштабною фiгурою i реально сприймається у всякiй ролi. Тому найближчим часом побачимо запеклу олiгархiчну боротьбу на лiнiях Коломойський -- Фiрташ та Коломойський -- Ахметов.
О. Миколайчук: -- Слiд також враховувати, що вже в недалекому майбутньому надзвичайно вiрогiдним є конфлiкт iнтересiв i мiж Коломойським та Порошенком, котрий також є олiгархом. Бо це досить потужнi фiгури, яким може виявитися затiсно в межах України. Тож уже за мiсяць-другий ми побачимо iстиннi мотиви днiпропетровського губернатора: чи вiн має на метi лише захистити власний бiзнес i поскубати iнших олiгархiв, чи справдi бачить невiдворотнiсть глобальних змiн в українському суспiльствi. Зрештою, як i нинiшнiй Президент України. Адже Порошенко вже почав змiцнювати позицiї призначенням своїх бiзнес-партнерiв на найвищi силовi й економiчнi посади в країнi.
Яким чином може позначитися ця вiйна мiльярдерiв на державі загалом?
I. Бiлецький: -- Цiлком iмовiрно, що олiгархи не виявлять бажання iти на пряме знищення один одного i дiйдуть певного консенсу. Що може передбачати такий консенсус? Передусiм -- створення єдиних i твердих правил гри, якi негласно заборонятимуть їм використовувати державнi важелi впливу в мiжусобних вiйнах. Лише економiчна конкуренцiя. Такий варiант до певної мiри демократизував би економiчне i бiзнесове поле України. А. Сорокiн: -- Найнебезпечнiшою була б ситуацiя, якщо олiгархiв-патрiотiв насправдi бiльше хвилює ослаблення конкурентiв i боротьба за владу, анiж держава.єє
I як має реагувати на таку ситуацiю суспiльство?
I. Бiлецький: -- Насамперед усiм нам не слiд зачаровуватися олiгархами -- навiть тими, якi нинi роблять справдi конкретнi та кориснi справи. Свого часу мiльярдери у США також жертвували свої кошти для порятунку нацiональної економiки. Україна також повинна покарати людей, котрi фактично спровокували бiйню у схiдних регiонах, аби наступного разу вони добре думали, чи варто у таких ситуацiях їм зберiгати нейтралiтет. Це не повинен бути перерозподiл власностi, а лише створення вiдповiдальностi перед державою у тих багатiїв, котрi вважають, що вони суспiльству нiчого не виннi. Саме так дiяли країни Заходу з колаборацiонiстами вiд бiзнесу у повоєннi роки. Разом iз тим, ми повиннi чiтко усвiдомлювати, що у вiйнi мiж олiгархами громадянське суспiльство має виступити третьою силою i в жодному разi не захищати iнтереси якогось клану.
О. Миколайчук: -- Так, суспiльство має проконтролювати, аби внаслiдок цiєї мiжусобної вiйни програли всi олiгархи i виграла країна, отримавши ринок прозорої конкуренцiї - без тiньових схем та монополiй. Нехай олiгархи знищують один одного, аж допоки не з'являться новi правила i новий вiльний ринок. Тi бiзнес-конгломерати, що зрослися iз владою i не вписуються у наше європейське майбутнє, повиннi зникнути. Натомiсть мають з'явитися тi, хто по-справжньому любитиме Україну, а не лише свої активи в нiй.
Юрiй ГРИЦИК, газета "Експрес"
Фото УНІАН
23.07.2014
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Субота, 26.07.2014, 23:39 | Повідомлення # 187 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Командир українського миротворчого батальйону
подякував Росії  Батальйон Донбас висловив подяку керівництву ЗС РФ за вміст складів захоплених в Лисичанську у терористів.
Про це у своєму Facebook розповів командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко, інформує Хвиля.
«Мухи, джмелі, міномети, 43 ящика мін до мінометів, велика кількість боєприпасів ... все, чим рідне міноборони не хотіло нас постачати (немає узгоджень), отримано на гостинний складах місцевих сепаратистів. Особливо добре пішла липецька тушонка під тульське згущене молоко.
Майже все роздали місцевим жителям і нам чуть чуть залишилося. Смачно. Жалко хліб треба доставляти з Артемівська.
Може підкинете хлібця з Ростова на Дону? », - написав він.
26.07.2014
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Неділя, 27.07.2014, 10:07 | Повідомлення # 188 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Без істерики 
Детально і без істерики про внутрішньополітичну ситуацію: Парламент, Уряд, Президента і реформи.
Далі будемо писати всі слова з маленької літери — це неправильно, але значно полегшить читання.
1. Почнемо з парламенту. Альтернативи розпуску парламенту немає.
Цей парламент не відображає постмайданівську соціальну реальність, а саме: різкий поворот від диктатури до республіки, появу відповідального і вимогливого громадянського суспільства, війну із сильним супротивником, об’єктивну необхідність і суб’єктивне бажання кардинальних реформ, прагнення народу порвати з радянським минулим, прискорене формування політичної нації.
Цей парламент наповнений: тушками, політичними тітушками, безпосередніми і щирими ворогами України, зрадниками, водіями та охоронцями олігархів, агентами Кремля тощо.
Більше половини депутатів цього парламенту голосували за драконівські закони 16 січня. Цього досить, аби розпустити цей парламент і обрати новий.
Категоричною вимогою Майдану було повне перезавантаження влади: уряд, президент, парламент. Настав час третьої фази цього процесу. Немає причин відступатися від тих вимог, заради яких стояв Майдан і загинула Небесна Сотня.
Війна виборам не завадить. Ба більше, тепер "хазяї Донбасу" мають швиденько підключитися до витіснення бойовиків, аби вибори відбулися і там, і вони отримали представництво в парламенті. Якщо заявити "вибори будуть після війни", то війна буде вічно.
Гроші на вибори знайдуться. Справедливе урядування (не хочеться використовувати пожовкле слово "демократія") важливіше за гроші, бо як не буде справедливого урядування, то і грошей не буде. Якби депутати прийняли хоча б один із конче необхідних антикорупційних актів, то вивільнилося би набагато більше грошей, ніж треба на вибори.
2. Реформи. Реформи необхідні: рішучі, комплексні, глибокі. Альтернативи немає: як не буде реформ, то країна просто розвалиться на шматки. Зрозуміло, що це слово давно всім набридло. Але реально реформ ще не було, лише розмови про них.
Без антикорупційних реформ всі страждання і смерті будуть марними, і знову все буде вкрадено.
Без податкової реформи не буде економічного зростання, добробуту і зайнятості.
Без реформи суду і міліції знову будуть врадіївки по всій країні і новий соціальний вибух, вже страшний.
Без освітньої реформи ми станемо країною третього світу, без жодних надій. Без реформи місцевого самоврядування нічого не зміниться у містах і селах.
Зазвичай люди бояться змін і з пересторогою дивляться на майбутні реформи. Але ми як країна і народ проходимо такі випробування, що в нас наростає розуміння: треба набрати у груди повітря і зануритися у цю холодну воду, бо вже вибору немає.
Суспільство підходить до критичної межі готовності до рішучих змін. Це не триватиме довго: вікно можливостей відкривається, за певний час закривається. Треба використати шанс, перервати українську традицію марнування шансів. Ми вже за останні 8 місяців використали багато шансів, тож навчилися.
3. Президент. Не питайте, чи хоче він реформ, чи ні. Це неважливо. Важливо, що він розуміє: у нього як у політика немає іншого вибору. Він точно не хоче достроково піти внаслідок соціального вибуху чи залишитися в історії, не дай Боже, останнім президентом.
На відміну від парламентарів, які можуть напакостити і повернутися на наступних виборах, у президентів таких шансів нема. Тому в особі президента ми маємо палкого прихильника реформ. Не факт, що в нього досить всіх необхідних якостей, але точно достане волі. Він має амбіцію залишитися в історії таким собі українським Лі Куан Ю, будівничим нової країни, а не новим Ющенком, якого "потомок оскорбит презрительным стихом".
4. Уряд. Тут все складно.
Арсеній Петрович, безумовно, є найкращим прем’єром за всі часи незалежної України. На відміну від сцени Майдану, тут він абсолютно на своєму місці. Різнопланово компетентний, надзвичайно працездатний, уважний до деталей, сильний в спілкуванні.
Але цього замало.
Цей уряд має безумовну заслугу: втримати країну на плаву після Януковича під час війни, громадянських заворушень, бандитизму, безвладдя і привиду хаосу, постійної загрози фінансового колапсу — це гідно почесного місця в історії.
Віддали Крим? Добре, є запитання. А що би ви зробили в тій ситуації? Без армії, з купою зрадників в усіх інтимних місцях державної машини?
Отже, за стабілізацію уряд в цілому і прем’єр особисто мають отримати найвищий бал.
Але реформ не було. Фактично жодних. Натомість всі корупційні схеми були швиденько опановані новими людьми. Це не обов’язково були міністри: часто міністр був вивіскою, позбавленою повноважень, а за його спиною крали і крали.
За відсутність реформ і корупцію цей уряд отримує найнижчий бал.
5. Але цей уряд і не міг впровадити реформи і подолати корупцію. Марно було очікувати.
По-перше, політики не роблять реформ, бо реформи непопулярні, а політикам потрібна популярність. Їм треба переобиратися на наступний термін, і вони щодня про це пам’ятають. Вислів, приписуваний Вінстону Черчилю, що політик думає про наступні вибори, а державець — про наступне покоління, вже нав’яз у зубах.
Реформи роблять уряди професіоналів-технократів, що не мають політичних прагнень, натомість вищу амбіцію державотворення.
Реформи не роблять коаліційні уряди, де всі посади розподілено по квотах. Квотні посадовці тепер мають красти, щоб повернути "борг" політикам, які їх висунули. Марно очікувати від коаліціонерів, що вони висунуть на урядові посади не "своїх", а професіоналів-реформаторів.
Так, в уряді обов’язково опиняться не лише корупціонери, бо ще ж треба комусь працювати, комусь треба бути цапом-відбувайлом, а комусь — бути вивіскою "наш міністр з Майдану". Але ці окремі обличчя не міняють всієї системи.
Тож марно було очікувати від коаліційного уряду, що він припинить корупцію і проведе реформи. Адже цей уряд створений тими самими опозиційними партіями, які вже зганьбили себе на Майдані.
Окремі світлі імена є виключенням, що підтверджує правило. Ми їх запам’ятаємо і, певно, ще побачимо.
А в цілому цей уряд втримав ситуацію з війною та державними фінансами, і за це йому подяка і шана. Якщо хтось думає, що зробив би краще, то прошу в студію детальний план дій з урахуванням всіх обмежень і викликів.
6. Вихід з такої конституційної кризи, яку ми мали у грудні-лютому, не відбувається за один крок. Завжди кроків три.
Перший уряд, "уряд національного порятунку", має втримати ситуацію. Це зроблено.
Другий уряд має бути урядом реформ, професійнім і незалежним. Реформатори роблять свою справу, отримують народну ненависть і йдуть займати почесні місця в історії.
Третій має бути урядом вже нової країни, відображати нову, пореформену соціально-політичну реальність.
Це схоже на пацієнта, що хронічно хворіє і потребує операції, складної і ризикованої, але має загострення. Першими приходять лікарі, які збивають температуру і нормалізують аналізи, готують до операції. Далі йдуть хірурги, професійні і безжальні: ріжуть, вичищають, зашивають. І далі приходять треті, які поступово і лагідно реабілітують пацієнта, повертаючи його до життя — нового життя, в якому немає місця вилікуваній хворобі.
Так що уряд національного порятунку реформ не робить не лише тому, що він коаліційний. Реформи — не його завдання. Втримали ситуацію, не допустили поширення війни, розгулу бандитизму на всій території, не допустили дефолту — значить, виконали своє завдання.
Робота уряду національного порятунку не може тривати вічно. Настає час рухатися далі.
7. І тут ключова роль знову переходить до парламенту. Реформи без парламенту неможливі — адже в парламентській республіці реформи робляться через законодавчі акти.
Цьому складові парламенту реформи не потрібні, він не здатний на них. Тож попрощаймося з цим складом.
І тут ми підходимо до найголовнішого.
Хто сформував уряд, який швиденько опанував корупційні схеми часів Януковича? Хто не приймав конче необхідні закони про антикорупцію, люстрацію, державний бюджет тощо? Парлам ентська більшість: Удар, Свобода, БЮТ. Вони себе зарекомендували на Майдані. Так, окремі світлі обличчя були, і ми їх запам’ятали. І темні постаті ми теж запам’ятали.
І тепер наше завдання, завдання громадян, громадянського суспільства — повністю оновити політичну систему. Привести в парламент тих людей, які призначать уряд реформ, які прийматимуть реформаторські закони.
А ми, потужне суспільство, що здатне вигнати диктатора, перемагати у війні сильнішого супротивника, здобути прихильність світової спільноти, — ми на це поки що не здатні.
А) Ми не здатні обрати до парламенту порядних і патріотичних людей. Київські вибори це довели. Ми голосуємо за старі партійні бренди, наповнені старою чорною жовчю. Ми, кияни, привели до Київради "молоду команду Черновецького".
Б) Ми не здатні натиснути на нові демократичні мікроскопічні політичні сили, аби вони об’єдналися. Вони пішли на київські вибори сімома колонами замість одної і програли. Вони підуть на парламентські вибори дванадцятьма колонами замість однієї і програють.
В) Ми не здатні відрізнити популізм і короткостроковий проект від чесної і щирої політики. Популісти, порожні, як пляшки з-під кефіру, набирають у нас голоси на президентських і київських виборах.
Г) Ми не здатні забезпечити прозорість і чесність виборів навіть у столиці. Крадіжка голосів, підкуп виборців, порушення законодавства — і це в Києві, що пережив Майдан і переміг.
Попри все, що з нами було, і всі зміни в нашій свідомості, ми виявилися ще не готові.
Картинка розподілу місць у майбутньому парламенті вже зрозуміла. Це буде ще гірший парламент, ніж сьогоднішній.
Якщо лише ми не змінимося самі. І не змінимо політичний розклад.
Своєю громадянською позицією. Своїм рівнем свідомості. Особистою участю в якості незалежних спостерігачів. Своєю пояснювальною роботою серед друзів, рідних і знайомих. Своєю волонтерською роботою у штабах об’єднаної демократичної сили, куди ми маємо примусити влитися всіх, кому ми довіряємо.
Своєю зрілістю і стійкістю, недовірою до популізму та до політичних проектів олігархів і політтехнологів, за спиною яких часто промальовуються обриси зубців червоної кремлівської стіни.
8. Можливо, закидатимуть, що не прокоментували, хто кому що сказав вчора і позавчора. Байдуже.
Політика — це справи, а не слова. Якби бокс оцінювався по тому, що боксери кажуть один одному, а не що вони роблять, це був би зовсім інший вид спорту. Слова скороминущі, єдина їхня ціль — викликати вчинки. Дивимося на вчинки, ігноруємо слова. Це вони не нам кажуть, це вони кажуть один одному.
9. Питання, яким буде виборчий закон, є найбільш критичним. Чи буде мажоритарна частина парламенту? Чи будуть відкриті списки? Чи будуть дозволені блоки? Яким буде прохідний бар’єр? Чи буде запроваджена прозорість фінансування?
Слідкуємо уважно. Вимагаємо змін. Це найголовніше сьогодні, аби у нас було завтра.
І не забуваємо: хлопці повернуться з фронту і суворо спитають, що ми тут робили, поки вони захищали нас своїми грудьми. Вони мають повернутися в країну, готову до оновлення.
10. Це такий квест. Ми пройшли перші рівні. Вони були складні. Але попереду не менш складні. Ми завоювали право проходити ці рівні квесту своєю перемогою на попередніх рівнях.
Кінець диктатури. Війна за незалежність. Народження політичної нації. Наступні рівні: соціально-політичне оновлення, радикальні комплексні реформи, економічний розквіт, міжнародна суб’єктність, культурна експансія. Перескакувати не дозволяється.
І це означає, щовсе йде по плану.
Припиняємо істерики.
Все буде добре.
Валерій Пекар, спеціально для УП
25 липня 2014
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Неділя, 03.08.2014, 19:39 | Повідомлення # 189 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Середа, 20.08.2014, 09:22 | Повідомлення # 190 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Чоловік Тетяни Чорновол загинув,
захищаючи Україну 
10 серпня під Ілловайськом на Донеччині в бою загинули двоє бійців батальйону міліції спецпризначення «Азов», один з яких - чоловік журналістки та активістки Тетяни Чорновол Микола Березовий. Ім`я другого бійця встановлюється. Про це з посиланням на радника глави МВС Антона Геращенка повідомляє «Українська правда».
«Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розпорядився представити Миколу Березового і його полеглого побратима до державної нагороди за проявлену мужність і сміливість на війні з терроризмом», - зазначив радник глави МВС.
Микола Березовий народився 10 жовтня 1976 року в Горлівці. Український громадсько-політичний діяч. Лідер партії «УДАР» в Горлівці. Воював у складі батальйону «Азов». 10 серпня зазнав поранення від кулі снайпера, рятуючи товариша. Помер від втрати крові.
Згодом стало відомо, що разом з Миколою Березовим загинув гранатометник Андрій Дрьомін з Тернополя (позивний «Світляк»).
«Щойно при спробі звільнення Іловайська загинув Микола Березовий, це чоловік Тетяни Чорновол. Він, був чотовим, наша чота йшла за БМП та попалав під снайперській обстріл з обох сторін. Працювали російські найманці спеці 132 калібром. Спочатку був ранений гранатометник Андрій Дрьомін з Тернополя - позивний "світляк". Микола березовий кинувся на допомогу "світляку" і теж отримав кулю в ногу. Поки ми прикривали їх "сокіл" спробував допомогти Миколі і теж отримав кулю в живіт. Нажаль ми супроводжували БМП яке постійно глохло і не мало запасу боєкомплекту для відстрілювання. Довелось грузити поранених під шальним вогнем снайперів і лише чудом вдалося уникнути інших жертв. При цьому снайпер ще раз підстрілив "світляка", чим добив його, всього він отримав п’ять куль, дві з них витримав шолом. Поки ми вийшли з під обстрілу з пораненими, і поки приїхала медична допомога - Микола Березовий помер. Крупним калібром йому розірвало артерію на нозі в районі паху і навіть жгут не зміг зупинити кров. найбільшою несподіванкою виявилось те, що в кілометрі стояли танки які могли ту засаду зрівняти з землею без втрат. Це ще один доказ того, як військові генерали планують операції і кидають в м’ясорубки добровольців. В операції приймають участь декілька добровольчих батальйонів фактично на цивільній трохи броньованій техніці, тому станом на зараз є чотири "300" і два "200". Це продиктовано Миколою Ляховичем з місця подій, де досі триватимуть бої», - повідомив у Facebook бойовий побратим загиблих Микола Ляхович.
«Телекритика» висловлює глибокі співчуття Тетяни Чорновол та її родині.
10.08.2014
|
|
|
| |
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 22.08.2014, 07:57 | Повідомлення # 192 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус: | Привітай Україну з Днем народження у прямому ефірі "1+1"! 
Проект "День Незалежності з "Океаном Ельзи" на "1+1" дає глядачам унікальний шанс привітати Україну з Днем народження у прямому ефірі "1+1".
Якщо ти обожнюєш свою батьківщину, приєднуйся!
1.Зроби патріотичне фотопривітання для України.
2.Розмісти знімок у соціальній мережі, додавши хештег #1plus1_oe
3.Переконайся, що твій профайл доступний для загального перегляду.
Найяскравіші фотографії Україна побачить у спеціальних включеннях під час львівського концерту "Океану Ельзи" 24 серпня о 21:30 на "1+1".
21.08.2014.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Четвер, 04.09.2014, 22:20 | Повідомлення # 193 |
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Завтра НАТО і США можуть надати Україні смертельну зброю. Скажімо, ПТРК "Джевелін"
Рішення щодо озброєння України смертельною та несмертельною зброєю буде прийнято НАТО та країнами, які розглядають це питання, протягом наступних 36 години. Про це заявив головнокомандувач силами НАТО у Європі Філіп Брідлав, передає УНН з посиланням на "Голос Америки".
"Думаю, що не правильно з могу боку було би повідомляти про щось перед тим, як це зроблять лідери США на саміті в Уельсі. Але я можу сказати, що чимало націй розглядають двосторонню допомогу Україні і смертельну і несмертельну. НАТО, як Альянс, також розглядатиме питання допомоги Україні. Про все це має бути оголошено протягом, мабуть, наступних 36 годин", - заявив Брідлав в інтерв'ю NPR, відповідаючи на питання журналіста про заяви американських законодавців з приводу планів надання українським військовим протитанкових ракет "Джевелін".
"Нашою метою завжди була вільна Європа, яка сама обирає своє майбутнє і широко відкрита для тих, хто хоче разом торгувати, мати економічні стосунки та ін", - відзначив Брідлав.
"В Україні ми побачили те, що ми сподівались ніколи не повториться знову - одна країна зібрала військо на визнаному міжнародною спільнотою кордоні, перетнула його і силою зброї анексувала частину іншої суверенної країни. Ми сподівались, що такого в Європі більше не буде. Тож тепер НАТО має осягнути, що це означає", - сказав Філіп Брідлав.
Головнокомандуючий сил НАТО у Європі розповів, що країни НАТО спільно з іншими країнами ЄС вже ухвалили важливі обмеження щодо дій Росії.
"Я вважаю, що на саміті ми побачимо, що НАТО разом з іншими європейськими країнами почне вдаватись до ще більш жорстких заходів, якщо ми і надалі будемо бачити, як Росія відкрито робить свої справи у суверенній Україні", - сказав головнокомандуючий силами НАТО у Європі.
Брідлав також заявив, що рішення з приводу розміщення постійних баз НАТО у країнах Балтії будуть обговорюватись у ході саміту НАТО в Уельсі.
Джерело:
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Четвер, 04.09.2014, 22:41 | Повідомлення # 194 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Доброволець про події на Сході: Ми б давно виграли цю війну, якби було нормальне командування.
Артур викурює чергову сигарету, довго дивиться в дощову майже ніч.
– Ви знаєте, не так страшний ворог зовнішній, як внутрішній. Насправді ми б давно перемогли агресорів, якби була чітка злагоджена робота та нормальне командування. Якби в командуванні не було тих, хто заробляє на машини й квартири під час війни.
Від імені 12-го батальйону хочу передати низький уклін усім волонтерам і ноги їм поцілувати. Без них ми б давно програли цю війну. Мабуть, за ці слова офіцери нас з'їдять, але це правда.
Інколи складається, що цією війною наші керівники хочуть позбавитись від патріотів, які виборювали Євромайдан. А Путін прагне позбавитись від кримінальних елементів у Росії, відправляючи їх на Донбас.
Зараз прийде осінь. Якщо влітку не могли належно забезпечити людей, то уявіть, що буде з бушлатами, чоботами.
Усе частіше в мене складається враження, що хтось сильно хоче, щоб армія розвернулась й після Донбасу поїхала на Київ. Щоб були бунти всередині наших сил.
У нас багато хлопців із батальйону лишилось там із контузіями. Мене на Харків відправили лише тоді, коли я втратив свідомість. Думали навіть, що я п'яний, а в мене сил не було триматись на ногах від виснаження.
...Старший солдат Автюхович каже, що після лікування обов'язково повернеться на фронт. Бо чоловік мусить захищати свою Батьківщину.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: П`ятниця, 05.09.2014, 11:03 | Повідомлення # 195 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Комбат "Донбасу": Спробуємо захистити свою землю без всіляких Міноборони...
Добровольці батальйону "Донбас" допоможуть батальйону "Азов" захищати Маріуполь від наступу бойовиків і російських військових.
Про це написав уночі командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко в Faceebook.
"Їду з Києва… Знаю, що під Маріуполем зараз важко й батальйону "Азов" наша допомога не завадить. І наша зброя, яку їм так і не видало Міноборони, – теж. А там – як Бог дасть. Головне "роби, що маєш, і будь, що буде", - написав він
За словами Семенченка, батальйон "Донбас" став батальйонно-тактичною групою. "700 людей. За штатом – полк, і цілком можливо, клопотатиму про те, щоб такий статус і отримав", - зазначив комбат.
"Активно поповнюємо новобранцями. Приступаємо до тренувань. Чекаємо отримання важкої техніки: танки й БТРи. Буде рота спецназу для боротьби з диверсійними групами", - написав він.
Щодо розслідування оточення угруповання в Іловайську Семенченко повідомив: "Пояснили все: президенту, прем'єру, голові ВР. Створено слідчу комісію ВР, прокуратура порушила кримінальну справу. Чекаємо рішення президента – кого у відставку, а кого під суд"...
Цитата Семен Семенченко
Командир батальона у Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс"
Уезжаю из Киева, подводим черту. Всех кого вывели из окружения в отпуск отправил. Пленными занимаемся и по государственной и по коммерческой линии. Процесс запущен, будет двигаться и без меня. Надеюсь скоро увидеть ребят.
По раненым- подтянули волонтеров, собрали деньги, оформляем государственную помощь.
Всем семьям погибших государство выделяет квартиру в районе проживания и 609.000 грн.
Подписано представление на более 100 орденов и медалей, за Николаевку, карловку, лисичанск, попасную, иловайск. Делаю три представления на звания Героев Украины- все посмертно.
Батальон Донбасс стал.батальонно- тактической группой. 700 человек. По штату полк и вполне возможно ходатайствую о том чтоб такой статус и получил. Активно пополняем новобранцами. Приступаем к тренировкам. Ждем получения тяжелой техники: танки и бтры. Будет рота спецназа для борьбы с диверсионными группами.
По расследованию окружения группировки в Иловайске: пояснили все: Президенту, Премьеру, голове ВР. Создано следственная комиссия ВР, прокуратура возбудила уголовное дело. Ждем решения президента - кого в отставку а кого под суд.
Я всегда говорил что верю в Победу. Сейчас она возможна только если изменятся правила игры. Если те люди что готовы при необходимости умирать за Украину поймут что их жертва не ритуальна, не по глупости, а действительно была нужна.
Если будет развернута система отбора мотивированных людей в армию, тех кто не будет бежать, а будет цепляться зубами за каждый кусок земли.
Если генералами начнут делать за результат а не за усиленное лизание пятой точки начальству.
Тогда у нас будет шанс. Не просто сдаться под видом мира, оттянув время до наступления голодных бунтов этой зимой или весной, когда придет черед поедания Путиным следующей части нашей территории. И не взяв под видом автономии ДНР пятой колонны, которая в нужный момент поможет этому поеданию. А шанс выйти из этой войны ГОСУДАРСТВОМ и чтобы жертвы были не напрасны.
Мне пишут сотни жителей Донбасса: нас бросают?почему уходит армия? Почему нам никто объясняют что с нами будет? Почему все молчат и прячут глаза? Вы сами знаете ответ на этот вопрос. И не меня вам надо спрашивать. Могу ответить только за Донбасс и за себя. Оставить вышедших из окружения людей, бывших в боях два месяца я не имею права- они не роботы, им нужен отдых. Очень много раненных, а новобранцев необученных отдать не могу. На убой- нет, пусть учатся. Это минимум месяц....
Что я могу? Я приеду сам. На Донбассе и раны быстрей заживут. Со мной несколько десятков товарищей с которыми я начинал когда то, еще в марте и апреле, танк отбитый у россиян, пара БТР и минометы с ПТУРами. Если Вы хотите защищать свою землю- присоединяйтесь в нам в Мариуполе и Красноармейске. В Краматорске и Славянске. Оружие найдём. Если сможем сами защитить свою землю без всяких миноборон , если будет земля гореть у агрессора под ногами- значит будем жить. Не сможем- значит и недостойны.
Уезжаю из Киеве с легким сердцем. За эти дни город реально отобрал всю энергию. Выборы, вбросы, интриги, подлость, дезертиры под видом героев и безответственность пополам с предательством. Знаю что под Мариуполем . Сейчас трудно и батальону Азов наша помощь не помешает. И наше оружие, которое им так и не выдало миобороны- тоже. А там как Бог даст. Главное "делай что должен и будь что будет"
Джерело:
|
|
|
|
|
|
|
