| FORUM TV-SAT | Вівторок
24.02.2026, 15:51
Вітаю Вас Гість | RSS |
|
 |
|
| |
|
|
|
|
УКРАЇНА — Єдина, Могутня, Непереможна, Велика Родина ! 1ч.
| |
| RATVOD | Дата: Середа, 05.03.2014, 11:56 | Повідомлення # 1 |
Адміністратор
Країна: 
повідомлень: 28821
Статус:  | УКРАЇНА — Єдина,Могутня, Непереможна, Велика Родина ! Номери телефонів:
Офіційні державні канали для отримання інформації
Інформація про рух транспорту
та роботи інфраструктурної галузі
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:30 | Повідомлення # 331 |
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Івано-Франківськ можуть перейменувати....
 
В Івано-Франківській облраді підняли питання перейменування обласного центру.
Зокрема, як повідомляє Радіо Свобода, на сесії Івано-Франківської обласної ради в депутатському запиті керівника обласної Просвіти Степана Волковецького пролунала пропозиція з назви обласного центру забрати першу частину - Івано-.
Він назвав її «абсурдним додатком», «рудиментом радянської епохи». На думку депутата, у 1962 році під час перейменування Станіслава на Івано-Франківськ з нагоди 300-річчя міста тодішня влада «намагалася відмежуватися від прізвища іспанського диктатора Франко».
Волковецький заявив, що нинішня назва не відповідає ні нормам української мови, ні традицій назв міст і області. Для прикладу він навів Хмельницький. «Ми ж не називаємо це місто Богдано-Хмельницьк», - зазначив депутат.
Як повідомляється, невдалою назву обласного центру вважає і депутат облради, письменник, лауреат Шевченківської премії Степан Пушик. Він теж виступає за Франківськ, але підкреслює, що «обов'язково потрібно зберегти ім'я Івана Франка».
Депутати підтримали ці пропозиції. Було зазначено, що мова йде не про перейменування міста, а про внесення змін у назву. Відповідні рішення повинні спочатку прийняти міська та обласна ради, а потім - Верховна Рада.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:30 | Повідомлення # 332 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | "В'ячеслав Чорновіл плакав, коли його зрадили"
 
Офiцiйна влада не помiтила ювiлею одного з найяскравiших українських полiтикiв.
Прикро. Дуже прикро.
Адже 24 грудня В'ячеславовi Чорноволу виповнилося б 75 рокiв.
У 1999 роцi його зрадили найближчi друзi. Сьогоднi його забули вшанувати.
Але, може, це й на краще. Бо вiн не став бронзою. Вiн залишився таким, яким запам'ятали його люди -- бунтiвником, що перевернув країну, збудив її з комунiстичного сну, хотiв для неї добра та щастя.
Вiн не вмiв торгувати принципами, не йшов на компромiс iз совiстю. Через це здобув величезну популярнiсть. Але й водночас пережив страшну трагедiю - зраду найближчих соратникiв.
...У 1998 роцi вiн привiв до парламенту команду iз 48 однодумцiв. I щиро вiрив, що зможе покластися на них за будь-яких обставин. Але вже за кiлька мiсяцiв 30 найближчих соратникiв зреклися його.
"Ви - дiдусь-iдеалiст, ваш час давно минув, а нам треба заробляти!" - зверхньо кричали у вiчi 60-рiчному Чорноволу "молодi й енергiйнi" побратими. "Самою полiтикою нинi не прогодуєшся, треба домовлятися з владою", - додавали старшi, на котрих звик покладатися i котрим вiрив. Спiльними зусиллями вони вiдсторонили свого лiдера вiд керування Рухом, бiля витокiв якого вiн стояв.
То були найчорнiшi днi у життi В'ячеслава Максимовича, бо удару в спину завдали не вороги, а найближчi люди. А за мiсяць автiвка, у якiй Чорновiл повертався iз зустрiчей, врiзалась у КамАЗ, що невiдомо звiдки виїхав на трасу...
Соратник В'ячеслава Максимовича Ярослав Кендзьор i син Тарас Чорновiл дiляться спогадами про тi часи.
- Ви пам'ятаєте момент зради, коли однопартiйцi висловили недовiру своєму лiдеру?
Я. Кендзьор: - Так, це сталося 19 лютого 1999 року. Володимир Черняк вийшов на трибуну, зачитав вердикт про недовiру й усунення Чорновола з посади голови парламентської фракцiї Руху. Називав поiменно вершителiв цього акта -- чiтко, голосно, повiльно. Було видно, що вiн дiстає неймовiрну насолоду вiд приниження людини, якiй ранiше i слова поперек боявся сказати.
"Червона" частина депутатiв, аплодуючи, стояла i вигукувала в бiльшовицькому екстазi: "Руховцы, молодцы!!! Давно бы так!" А вiн сидiв, не опускаючи голови, i дивився просто у вiчi Черняковi. Менi здавалося, ще трохи, i комунiсти закричать: "Розiп'яти його!" У мене, власне, i було таке вiдчуття, нiби людину розпинають, мов останнього злочинця.
- Для В'ячеслава Максимовича це було несподiванкою чи вiн очiкував удару?
Т. Чорновiл: - Нi, не чекав. Знав, що проти нього визвiрилась когорта полiтикiв, проте суперечки всерединi партiї вважав робочими моментами i думав, що знайдемо компромiс. Не сумнiваюся, що цим публiчним катуванням мого батька свiдомо намагались довести до iнфаркту, знаючи, що вiн вже мав два ранiше. З ним i справдi стався серцевий напад, довелося лягти до лiкарнi.
На щастя, все обiйшлося. Скоро вiн повернувся сповненим сили i рiшучостi. Щоправда, цiлком сивим -- за одну нiч волосся срiбним зробилося... Але не втрачав оптимiзму, бо зберiг команду з 18-ти чоловiк. Почав їздити в регiони з виступами, адже збирався формувати iншу власну полiтичну силу. I вже тодi його довелося
знищити фiзично.
- Хто з найбiльш вiдомих полiтикiв пiдписався пiд тим листом?
Я. Кендзьор: - Тридцять однопартiйцiв iз 48-ми. Багато молодих, хто потрапив до парламенту завдяки авторитету Чорновола, "примазавшись" до його iменi, - той же Юрiй Костенко, В'ячеслав Кириленко. Вiдомi Iван Драч, Дмитро Павличко, якi, по сутi, й не були справжнiми "рухiвцями". А ще Iгор Юхновський, Роман Зварич,
Iван Заєць, Iгор Тарасюк... Найболiснiше, коли з тобою чинять так люди, котрим ти довiряєш.
Т. Чорновiл: - Мушу зауважити, що на старих побратимiв вiн якраз i не мiг покластися. Розумiєте, ота зрада 1999 року не була випадковою. Вона проросла здавна i має довгу iсторiю. Наприклад, добре пам'ятаю подiї 1988 року, засiдання об'єднаного з'їзду нацiонально-визвольного руху. Тодi до Львова приїхали грузинськi, естонськi демократи i похвалилися, що вже мають свої партiї. Батько запально вигукнув: "А ми теж її створюємо!" Руху як такого тодi ще не було, лише Українська Гельсiнська спiлка. Та й ситуацiя в Українi далеко не та була, що у Грузiї чи Естонiї. Так-от, коли гостi пiшли, батько мав страшенний конфлiкт з Михайлом Горинем. "Ти що мелеш, нас усiх повбивають!" - кричав йому той.
Пригадайте також президентськi вибори, коли Чорновiл посiв друге мiсце, поступившись Леонiдовi Кравчуку зовсiм невеликою кiлькiстю голосiв. Я тодi працював радником у його командi i вiдстежував, що кажуть про нього в пресi. Мене вразило, що Левко Лук'яненко, Лариса Скорик, Iгор Юхновський запекло критикували Чорновола, проте жодного поганого слова не сказали на адресу комунiста Кравчука.
А чого варта iстерика Iгоря Юхновського у 1992 роцi, коли Чорновiл вимагав провести перевибори до парламенту... У демократiв тодi були всi шанси отримати 300 мiсць у парламентi. Але Iгор Рафаїлович тодi емоцiйно й неоднозначно заявив, що розiрве всi стосунки з Рухом, якщо ми на таке пiдемо. Ось чому, пояснiть? Невже лише з тiєї причини, що iнiцiатива пiшла вiд Чорновола, а не вiд нього? Батько тодi такий розгублений був. "Що я не так зробив?" - постiйно повторював цю фразу. Ночами не спав, все сидiв на краєчку лiжка й у вiкно дивився.
Справдi, для мене й досi загадка, чому в найвiдповiдальнiшi моменти, коли В'ячеслав Чорновiл майже доходив до своєї мети, йому завдавали удару найближчi люди. Що це - людська заздрiсть, страх? Не знаю... Дуже поважаю i Юхновського, i Лук'яненка, i Горинiв - це чеснi люди, вони дуже багато зробили для України, i я не поливаю їх брудом. Але факт залишається фактом: з моїм батьком їм часто було не по дорозi.
Зважте, на той час були двi реальнi сили: комунiсти i демократи. I в момент, коли всi сили потрiбно було кинути на об'єднання, консолiдацiю, враз загострювалися розбiжностi, виникали чвари. Довгi роки я намагаюся зрозумiти, чому так вiдбувалось, яких помилок припускався Чорновiл. Але не можу знайти пояснення цiй ситуацiї.
- Повернiмося до подiй 1999 року. За офiцiйним оголошенням, однопартiйцiв-розкольникiв не влаштовував авторитарний стиль керiвництва Чорновола. А що було за кулiсами?
Я. Кендзьор: - В'ячеслав не був диктатором. Нiколи! А те, що безкомпромiсним i принциповим у важливих питаннях, - чиста правда. Комусь це, може, не подобалось. Але, в принципi, бiльшiсть розкольникiв спокусилися на грошi. У нас був з'їзд наприкiнцi 1998 року. I от хтось iз партiйних побратимiв викрикує йому: "Чому однi керiвники фракцiй i очiльники партiй вiдчиняють дверi президента Кучми ногою i добиваються вiд нього лiцензiй на ведення бiзнесу, рiзних пiльг? У наш меркантильний час лише полiтикою ситий не будеш!"
В'ячеслав Максимович емоцiйно пояснює: "Для чого ми сюди прийшли, друзi? Торгувати Україною? Схаменiться, це врештi-решт непорядно!" I тодi з когорти "костенкiвцiв" лунає: "Що з нього взяти... старий дiдуган! Невже ви не розумiєте, що ваш час давно минув разом з примарними iлюзiями!" В'ячеслав Максимович зблiд,
опустився на стiлець i сказав: "За що ж ви мене так? Навiть наглядачi у тюрмах мали до мене бiльше поваги..."
Т. Чорновiл: - Пригадую, як чубились мiж собою Лавринович i Червонiй, бо мали рiзнi бiзнесовi iнтереси в урядi. Однак, коли мова заходила про Чорновола, якими ж дружними вони робились i як запекло лаяли його в один голос -- просто дивне порозумiння! А буквально за мiсяць до цього "вироку тридцятки" до Чорновола пiдiйшов Iван Заєць i так здалеку почав: "От я вже багато рокiв у полiтицi, а що маю з того? Не будь впертим, ти ж розумiєш, що партiї грошi потрiбнi, та й нам про хлiб треба думати..." Батько вiдповiв, що на хлiб йому вистачає. А потiм Заєць опинився серед тих розкольникiв, чого батько вiд нього нiяк не чекав. I дуже скоро нардеп вже їздив не на стареньких "Жигулях", а на новенькому джипi.
Взагалi, Чорноволу багато чого закидали. Наприклад, Костенко на одному з останнiх з'їздiв дорiкнув, що вiн шукає зближення з владою i "бiгає" до Кучми. У той же час Юрiй Костенко i його прихильники "годувалися" вiд соцiального фонду, яким керував Волков, а фiнансовими питаннями займався Вiктор Ющенко. А фактично цей фонд пiдпорядковувався виборчому штабу Леонiда Кучми. Власне, Ющенко давав розпорядження своїм заступникам у НБУ вичавлювати грошi з комерцiйних банкiв.
- Тобто розкол Руху, зрада Чорновола соратниками - все це, за вашими словами, вiдбулося на грошi Кучми i за участю Ющенка?
Т. Чорновiл: - Саме так. За кiлька мiсяцiв до розколу в кабiнетi Ющенка вiдбулась нарада: що робити з Чорноволом? Тому що з Ющенка тодi активно робили лiдера всiх нацiонал-демократiв, лише Чорновiл сказав, що вiн його нiколи не пiдтримає. А до Чорновола люди прислухались, йому вiрили!
Знаєте, чому в 2004 роцi я пiшов до Януковича? Не тому, що вважав його гiдним кандидатом, але принаймнi на його обличчi прочитувалось, хто вiн такий. А з Ющенка робили iкону, i мене це обурювало, бо я знав справжню цiну цiй людинi. I сенс боротися проти Ющенка в мене був.
- Пане Ярославе, свого часу ви метафорично назвали розкол у Русi "ефектом отруєння совiстi газотрейдерами". Чому?
Я. Кендзьор: - На той час за право торгувати газом боролися НАК "Нафтогаз України" на чолi з Iгорем Бакаєм i група спонсорiв Руху на чолi з Олегом Iщенком, який представляв "Олгаз". Чорновiл пiдтримав "Нафтогаз" - державну структуру. I тi спонсори зробили ставку на Костенка. Як бачимо, не помилились.
Т. Чорновiл: - Я дуже добре пам'ятаю, як пан Iщенко бiгав по Верховнiй Радi й голосно кричав: "Вiн топить тих, хто його годує! Я дам мiльйон зелених тим, хто прибере Чорновола!" Прикро, але "рухiвцi", котрi самi батьковi про це розповiдали, тепер цього "не пам'ятають". А Iщенко заявив слiдчим, що Чорновiл сам усе вигадав. Доказiв нема...
- Вiд тих подiй минуло чимало часу. Ви обговорювали пiзнiше цю ситуацiю з людьми, якi пiшли проти Чорновола?
Т. Чорновiл: - Як правило, усi уникають розмов: i Драч, i Павличко... Юрiй Костенко лише раз менi сказав: "А якi проблеми? У мене були свої погляди, у Чорновола - iншi. Ми не зiйшлися, i я нiчого поганого не зробив". Бiльше ми до цiєї розмови не повертались.
Знаєте, колись батько менi розповiдав, як у мордовському таборi голодував 120 днiв, аби домогтися в СРСР статусу полiтв'язня. Наглядачi, що приносили йому їжу, вмовляли не нищити здоров'я i берегти сили. А тi, хто сидiв з ним за тiєю ж статтею, влаштували скандал: "Дай спокiйно термiн вiдбути i не каламуть воду. Тобi що, бiльше вiд усiх треба? Думаєш, ти особливий?!"
Я. Кендзьор: -- А от я вважаю, що В'ячеслав Максимович i справдi особливим був. На початку нашого знайомства вiн менi якось сказав: "Я не жалiю, що 15 рокiв життя провiв за гратами. Але шкода менi, що надто розкривався перед людьми, котрi потiм моєю вiдвертiстю i довiрою користувались. Я так i не навчився розрiзняти, з ким можна бути щирим до кiнця, а перед ким треба схитрувати. Та й хитрувати не вмiю... I вже, напевне, нiколи не навчусь". У цьому й полягала, мабуть, велич Чорновола як полiтика. I трагедiя людини, що не вмiла торгувати совiстю i вiрила в поряднiсть кожного, хто поруч.
Iрина ЛЬВОВА.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
Повідомлення відредагував DMisha - Субота, 29.12.2012, 21:14 |
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:30 | Повідомлення # 333 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | В Україні хочуть заборонити продавати алкоголь вночі....
 
Народні депутати Ірина Бережна та Андрій Пінчук (фракція Партії регіонів) пропонують заборонити в Україні продаж пива, алкогольних і слабоалкогольних напоїв з 22:00 до 7:00, крім закладів громадського харчування.
Відповідний проект закону зареєстровано у Верховній Раді 21 грудня цього року.
Документом також пропонується заборонити вживати алкоголь на вулицях, у парках, скверах, під'їздах житлових будинків, а також продавати алкогольні напої і тютюнові вироби ближче ніж за 200 м від загальноосвітніх навчальних закладів.
Законопроект передбачає підвищення розмірів штрафу за правопорушення, пов'язані з продажем і споживанням алкоголю, а також за появу у нетверезому стані в громадських місцях, розпивання пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв на виробництві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами передбачені штрафні санкції в розмірі від 13 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
За розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу у громадських місцях у нетверезому стані передбачено штраф від одного до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі повторного порушення - від 20 до 35 неоподатковуваних мінімумів. За розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві - від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документ також пропонує ввести кримінальну відповідальність за систематичний (більше трьох разів) продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива неповнолітнім.
Як раніше повідомляв ForUm, в Україні з 16 грудня, згідно з прийнятим 24 травня законом «Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», заборонено куріння у всіх громадських місцях.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:30 | Повідомлення # 334 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Підсумки 2012-го: "покращення", яке помітили лише 7% із "почую кожного"
http://www.youtube.com/watch?v=b88pc2Ku-mo&feature=player_embedded
"Покращення", як одностайно вирішили автори "Часу підсумків" 5 каналу, стало головним політичним, економічним та естетичним явищем 2012 року.
Давня передвиборна обіцянка Партії Регіонів у році, що минає, була загальним терміном, яким пояснювали більшість - як позитивних, так і негативних явищ в Україні.
В останні дні перед Новим роком Віктор Янукович укотре заявив, що покращення настало, просто його... не всі помітили. Мовляв, у результаті дій влади на 15 відсотків зросли середні зарплати, а інфляція була на нулі.
Утім, в очах пересічних українців, опитаних соціологами фонду Демініціативи та центру Разумкова, ситуація погіршилася. Принаймні так вважають половина опитаних. І лише сім відсотків разом із Президентом покращення помітили. До цих семи відсотків, вочевидь увійшли й адепти "Церкви свідків покращення" - популярної у соціальних мережах спільноти, яка спеціалізується на жартівливих картинках про українську дійсність.
Про те, як і чому покращення зачепило усі сфери життя - у новорічному дослідженні Азада Сафарова.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:30 | Повідомлення # 335 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Тернопіль визнали зимовою столицею Європи 2013 року.....
 
За результатами дослідження Інституту вивчення зими (м. Копенгаген, Данія) українське місто Тернопіль визнано зимовою столицею Європи у 2013 році.
Загалом, за звання “Зимова столиця Європи” змагалися 26 міст із 9-ти європейських країн, інформує новинний портал "Погляд".
Експерти Інституту, які виконували дослідження, брали до уваги брали такі показники:
• Кількість опадів (снігу) протягом року
• Щільність снігу
• Доступ мешканців міста до розваг, пов’язаних з використанням снігу
• Кількість загальноміських розважальних заходів у зимовий період
• Інформаційно-презентаційні матеріали, які підтверджують прихильне ставлення городян до зими.
Тернопіль випередив такі міста, як Гельсінкі (Фінляндія), Тралє (Ірландія) та Санкт-Петербург (Росія). У 2012 році зимовою столицею Європи було визнано австрійське містечко Грац.
Як свідчить практика, звання зимової столиці значно сприяє промоції міста та збільшенню кількості туристів.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 336 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Помер Михайло Горинь.....
Сьогодні вночі на 83-му році життя помер відомий український дисидент, почесний громадянин Львова Михайло Горинь.
Про це Вголосу повідомила прес-служба ЛМР.
Вся громада міста висловлює співчуття рідним і близьким. Михайло Горинь назавжди залишиться у пам’яті та у серцях кожного львів’янина.
«Ті, хто у 90-му році були причетні до організації вікопомного ланцюга Злуки в один голос говорять, що без Михайла Гориня він би не відбувся. Але це лише один знаковий епізод з його життя. В Україні сьогодні небагато людей, за якими нація могла б звіряти правильність свого шляху. Михайло Горинь, безумовно, був один з них», - зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Біографічна довідка
Народився Михайло Миколайович Горинь 17 червня 1930 р. у селі Кнісело Жидачівського району Львівської області. Батько хлопця керував сільською «Просвітою» та районною нелегальною організацією ОУН, за що і був репресований польською владою. У грудні 1944 р. Михайло разом із матір'ю депортований радянською владою до Сибіру, та по дорозі на заслання їм вдалося втекти. Після втечі сім'я легалізувалася в Ходорові, де Михайло пішов працювати на завод. Там 1949 р. хлопець закінчив школу. З 1949 до 1955 рр. навчався на відділенні логістики і філософії Львівського університету. Однак, 1953 р. виключений із університету за відмову вступити в комсомол. Щоб не засмучувати батьків, хлопець не поїхав додому, а влаштувався у фольклористичну експедицію. Повернувшись напередодні 1 вересня, дізнався, що ректором став академік Євген Лазаренко. Юнак прийшов до нього на прийом, розповів про себе, після чого ректор розпорядився прийняти в нього іспити і зарахувати до університету.
Після закінчення вищої школи (вишу) працював учителем логіки, психології, української мови і літератури, завідував районним методкабінетом, був інспектором Стрілківського райвно. Організував першу в СРСР експериментальну науково-практичну лабораторію психології і фізіології праці при Львівському заводі автонавантажувачів. Уже тоді юнак починає займатися науковою діяльністю. Він автор низки методичних розробок для вчителів і статей у галузі психології праці.
Активний шістдесятник, 1962 р. налагодив контакти з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем та іншими представниками національно-визвольного руху. Організовував розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та самвидаву.
У серпні 1965 р. заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди, а у квітні 1966 р. засуджений на шість років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії. Навіть там Михайло не покидає агітаційної роботи. У результаті за пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в'язнів мордовських таборів у липні 1967 р. Гориня відправляють у Володимирський Централ. Звільнився Михайло Горинь аж у 1971 р.
А вже у серпні 1978 р. разом із В'ячеславом Чорноволом відновив часопис «Український вісник», який Чорновіл, Михайло Косовий та Ярослав Кендзьор почали видавати 1970 р.
Крім того, Михайло Горинь бере активну участь у діяльності Української Гельсінкської групи, створеної 1976 р. Разом із В'ячеславом Чорноволом та братом Богданом Горинем він розробив «Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки», оприлюднену 7 липня 1988 р. на 50-тисячному мітингу у Львові. У вересні цього ж року Михайло організував і очолив Робочу групу захисту українських політв'язнів, яка увійшла до міжнародного комітету захисту політв'язнів. Брав участь у кількох нарадах представників національно-демократичних рухів народів СРСР.
3 грудня 1981 р. Горинь знову заарештований, а 25 червня цього ж року засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду та відмову дати покази у справі Івана Кандиби» на 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 5 років заслання. Помилуваний 1987 р., реабілітований 1990 р.
1989 р. працював в оргкомітеті Народного Руху України за перебудову у Києві. На Установчому з'їзді НРУ, що відбувся 8-10 вересня, обраний головою секретаріату партії. 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради УРСР, працював у Комісії з питань суверенітету, очолював комісію національних меншин.
Із здобуттям Україною незалежності Михайло Миколайович Горинь активно включається у політичне життя.
З травня 1992 р. до жовтня 1995 р. він голова Української Республіканської партії. Після розпаду УРП 1997 р. стає одним із засновників Республіканської Християнської партії. З грудня 1992 р. очолює Конгрес національно-демократичних сил.
19 травня 2000 р. обраний головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. Відтоді опікується проблемами української діаспори.
2000 р. Михайла Гориня «за визначні особисті заслуги перед Українською державою у галузі державного будівництва, активну багаторічну громадсько-політичну діяльність» нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. (за матеріалами: http://diaspora.ukrinform.ua/news-60.html).
Державні нагороди:
• Орден Свободи (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України;
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (14 червня 2000) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у галузі державного будівництва, активну багаторічну громадсько-політичну діяльність;
• Орден «За заслуги» II ст. (26 листопада 2005) — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність;
• Орден «За заслуги» III ст. (19 серпня 1998) — за вагомий особистий внесок у становлення української державності, заслуги в соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвиткові України та з нагоди 7-ї річниці незалежності України;
• Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) – за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод;
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011).
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 337 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Юрiй Винничук: "Янукович не хазяїн. Вiн -- предмет..."
 
Найкращий український письменник року, що минув, за версiєю BBC, -- Юрiй Винничук, людина, овiяна легендами. Його остання книжка, "Танго смертi", на думку критикiв, чи не перший справдi визначний прозовий твiр з часiв Олеся Гончара
Втiм, сам Винничук не має часу купатися у променях слави. Крiм усього, вiн активний критик нинiшньої влади, а його регулярнi iронiчнi й зухвалi полiтичнi виступи заважають добре спати багатьом владоможцям. Сьгоднi Юрiй Винничук -- наш гiсть, i ми говоримо з нами саме на полiтичнi теми.
-- В одному з iнтерв'ю я прочитала такий ваш прогноз: "Восени вiдбудуться парламентськi вибори. Влада, розумiючи, що виборiв не виграє, буде вдаватися до грубих фальсифiкацiй. Це викличе нову хвилю народного гнiву i на цьому кар'єра Януковича закiнчиться". Що ви тепер у зв'язку з цим можете сказати?
-- Скажу малоприємну рiч. Мiй оптимiзм розбився об одну прикру реальнiсть, яку я збагнув лише недавно: наша опозицiя насправдi не дуже вiдрiзняються вiд регiоналiв. У мене iнколи навiть таке враження складається, що кожен iз них таємно мрiє стати Януковичем. Ось тому люди це iнтуїтивно вiдчувають i не вiрять полiтикам, навiть опозицiйним. А тому поки що не готовi бунтувати по-справжньому.
Iсторiя з тушками Табаловами мене узагалi приголомшила: ми ж не повiй вибирали, а депутатiв. От в Iталiї колись вибрали проститутку Чичолiну, i вона не соромилася того, що проститутка, вiдверто демонструвала свої цицьки. А цi спочатку вдають, що вони непорочнi херувими, а потiм продаються. А тодi вже демонструють свої костюми i годинники. Вони не мали жодного права мiняти орiєнтацiю. Жванiя белькоче про якесь "право вибору". Нема у них жодного права. Це у нас є право вибору, а вони своє право нехай запхають в одне мiсце.
Ось днями народний депутат Олександр Бригинець покинув новорiчне святкування "Батькiвщини" лише тому, що забаву вели двома мовами, а на сценi крутили задницями "пающiє труси". "Не маю нiчого проти росiйської, -- пояснив вiн, -- але не на заходi фракцiї, яка вiдстоює українську мову". Замiсть того щоб зiбратися скромно у своєму колi, цi нашi скороспеченi вождi вирiшили, що вони нiчим не гiршi вiд "бiло-голубих". Чому б їм не порозважатися пiд московську попсу?
Бiльшiсть опозицiонерiв i регiонали -- одного поля ягоди. Вiдмiнностi мiж ними не надто виразнi, i сповiдують вони тi самi цiнностi: попса i грошi.
-- Ви вiдчуваєте сповзання України до такої ж диктатури, як у Бiлорусi або тiєї, яка була в СРСР?
-- У вiк iнтернету i мобiльного зв'язку це вже неможливо. Винятком можуть бути такi тоталiтарнi заповiдники, як Куба i Пiвнiчна Корея. Нас, правда, уже не ведуть пiд примусом у свiтле майбуття, зате тихенько ведуть у глухий феодалiзм. Уже маємо короля i його кронпринцiв, королева, щоправда, в опалi, зате є барони i барончики, князi i князьки, графи i графинчики, а усiляких "швальє" хоч гать гати. При чому цей феодалiзм не європейський, а середньоазiйський: до влади допускаються лише вихiдцi з одного аулу.
Воно може бути тупе як валянок, але своє. Час вiд часу цi валянки переставляють мiсцями саме через їхню тупiсть, i це називається проведенням реформ. А щоб валянки рухалися у правильному напрямку, їм на допомогу приходять лаптi: Саламiтiн, Калiнiн, Азаров, Арбузов, Колобов. А що може народитися доброго iз такого симбiозу?
-- Що має статися, аби люди вiдчули, що країна почала рухатись у правильному напрямi?
-- Можна тiльки подивуватися, а потiм хiба вжахнутися, яка велика, ба навiть печерна лють нуртує в українцях, скiльки лайок, матюкiв i прокльонiв фонтанують щоразу, коли мова заходить про депутатiв, причому не важливо, якої полiтичної сили. Дiйшло до такої межi, за якою свiтить хiба нова гайдамаччина. Народ готовий знову "рiзать усе, що паном звалось".
Як на мене, бунт проблеми не розв'яже, не зробить нас мудрiшими чи охайнiшими.
-- Хто винен у такiй ситуацiї?
-- Народ не має тiєї свiдомостi, яку вiн мав у минулому. Українцi ХIХ столiття -- це ще високоморальнi, масово непитущi й побожнi люди, якi бережуть традицiї, мову, шанують старших, хазяйновитi. Але -- несвiдомi свого українства. Коли дiйшло до можливостi вибороти свободу пiд час московсько-української вiйни 1918 --1920 рокiв, то iдею державностi несли сiчовi стрiльцi. Юрко Тютюнник, займаючи українiзацiєю фронтових вiйськ, писав, що коли вiн скомандував: "Українцi! Два кроки вперед!" -- вийшло кiльканадцять, "Малороси!" -- вийшло вже кiлькадесять, а коли вигукнув "Хохли!" -- виступило кiлькасот. Причина тодi була зрозумiла: при тiй цензурi, яка iснувала на початку ХХ столiття i при цiлковитiй заборонi мови у ХIХ столiття iнтелiгенцiя не мала змоги впливати на свiдомiсть народу.
Iнша ситуацiя нинi. Iнтелiгенцiя має змогу впливати, має засоби, але -- не знаходить слiв.
-- Який ваш рецепт розвитку України?
-- Я бачу, що iншого рецепта, крiм того, який застосував колись Мойсей для свого народу, для нас не iснує. Минув 21 рiк, ще зосталося 19 блукати пустелею, доки не вимруть усi зараженi совєтською бацилою. Ми мусимо змiнитися ментально.
Українцi, на жаль, за роки колонiалiзму зазнали величезних втрат. Досить порiвняти 1912 рiк iз 2012-м i побачите, де ми опинилися. Нагадую в 1912 ми мали Богдана Лепкого, Михайла Грушевського, Володимира Липинського, Володимира Гнатюка, Миколу Леонтовича, Володимира Винниченка, Дмитра Донцова, Ольгу Кобилянську, Гната Хоткевича, Миколу Вороного, Олександра Олеся, Василя Стефаника, Михайла Яцкова. Ще жили Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Iван Франко, IванНечуй-Левицький, Панас Мирний!
А що ми можемо протиставити цiй плеядi у 2012 роцi? Жодного iсторика рiвня Грушевського, жодного публiциста рiвня Донцова, жодного етнографа рiвня Гнатюка, жодного композитора рiвня Леонтовича, жодного письменника рiвня Франка або Винниченка. Народ зостався сам на сам, а елiта все ще перебуває у пiдлiтковому вiцi. Хiба, наприклад, у мiжвоєнний перiод у Галичинi хтось бачив таке на селах, щоб люди скидали смiття де тiльки хочуть: у балку, в лiс, в рiчку? Люди тодi навiть дверей не зачиняли на ключ, а приставляли до них палицю, i це означало, що господарiв нема.
-- На вашу думку, Янукович як Президент -- не може, не хоче чи не вмiє?
-- Думати можна рiзне, а правда може бути iнакша. Часто такi люди у своєму колi дуже милi, компанiйськi. Менi Янукович не здається таким залiзним господарем, яким його намагалася змалювати Герман. Це просто важкий тупий предмет, неосвiчений, невихований, недалекий. Але керований. I там, звiдки ним керують, знали добре, чим їм пiдходить саме вiн. А всi iншi -- це статисти, люди, якi в жоднiй iншiй країнi нiколи б не зробили такої кар'єри. Який господарник з Азарова, Бойка чи Колесникова? Це ж люди з минулого, сучаснi неуки. Вони умiють лише освоювати грошовi потоки, а не економiкою керувати.
-- Як вважаєте, пiдозри, що партiя "Свобода" вигiдна Януковича виправданi?
-- Я скажу таке. Коли Кучма балотувався проти комунiста Симоненка, на телебаченнi нi з того нi з сього почали з'являтися фiльми про Голодомор, розстрiли й iншi злочини комунiзму. До того часу такого не було! Там коли-не-коли щось показали. А це щодня.
На наступних президентських виборах може бути те саме. Тiльки вже пiдуть кадри про лютих бандерiвцiв, "смерть жидам-москалям". Вiдразу знову органiзують напiвмертвий "Тризуб", який самi ж кагебiсти й створили. А потiм ця органiзацiя агiтувала за Кучму i за аграрiїв. Одне слово, якщо Тягнибок пiде у президенти, усе стане зрозумiлим.
-- Що для вас Україна?
-- Я її страшенно люблю, але вона мене доводить до сказу -- вся Україна, вся її iсторiя. Це дивовижна iсторiя народу, який столiттями не мiг зiбратися докупи i впорядкувати свої намiри та бажання створити державу. Великий народ, якому судилося мати немудрих вождiв i володарiв. Трагедiя в тому, що й досi у нас нема лiдера, а тi, що вигулькнули в 2004-му, не виправдали себе. Невдахи вершать нашу долю: як не бухгалтер Петлюра, то бухгалтер Ющенко, то екс-зек Янукович. Але виннi у цьому, мабуть, ми самi, бо таких обираємо. Тому вчитись нам треба i книжки читати. Це таки доможе нам стати мудрiшими.
Ксенiя ПIДГIРНА.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 338 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Будинок зі Львова потрапив до десяти найдивакуватіших у Європі......
 
Житловий будинок у Львові, на фасаді якого намальований кросворд, потрапив до десяти найдивакуватіших будинків Європи за версією Google.
"Кросворд створює інтерактивну головоломку для відвідувачів Львова, питання до якої є у різних частинах історичного міста", - йдеться на Googlesightseeing, інформують Львівські новини онлайн.
"Після відвідин різних визначних місць Львова, туристи можуть повернутися до будинку вночі, щоб перевірити відповіді, які написані у клітинках спеціальною фарбою, що світиться у темряві", - повідомили автори рейтингу.
Як зазначає, що цей 9-поверховий будинок у корпорації Google назвали Crossword Tower (вежа-кросворд).
Як нагадує svobodaslova.in.ua, на одній зі стін цього будинку, який відкрили на вул. Сахарова у Львові наприкінці 2008-го року, намальований гігантський кросворд. Висота малюнка становить 30 м, а ширина - 18 м.
У кросворді закодовано імена видатних діячів живопису та архітектури, а слова-розгадки вписані у квадратики спеціальною фарбою, яку не видно вдень, але видно у вечірній час.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
Повідомлення відредагував DMisha - Четвер, 17.01.2013, 13:30 |
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 339 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Відійшов у вічність один з найвідоміших упівців.....
 
На Прикарпатті на 89-му році життя помер колишній голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук.
Уродженець села Зелена Надвірнянського району, він у 20 років став членом ОУН-УПА, входив до куреня «Бескид». За участь в національно-визвольній боротьбі у 1955 році був засуджений до розстрілу, який замінили на 25-річне ув’язнення.
Михайло Зеленчук відбув у таборах Мордовії понад 16 з половиною років.
Колишній хорунжий УПА у 1990 році організував і очолив Всеукраїнське братство ОУН-УПА. Через п’ять років це об’єднання було прийняте до Європейської конфедерації ветеранів Другої світової війни.
Михайло Зеленчук боровся за визнання державою боротьби ОУН-УПА і учасників національно-визвольних змагань. В одному з інтерв’ю він сказав: «то не та Україна, за яку гинули наші хлопці по бункерах, палили себе, гранатами розривали, Україна не визнає нас».
Як повідомляє Радіо Свобода, Михайло Зеленчук є автором книги «В’язень на букву «ЗЕТ» (спогади учасника бойового підпілля УПА), а також етнографічних записів про звичаї і побут гуцулів.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 340 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | 22 січня – День Соборності України......
 
День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:31 | Повідомлення # 341 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | "Абсолютним лицемірством" назвав заяву Януковича у День Соборності Герой України"
Герой України, громадський діяч Левко Лук’яненко назвав "абсолютним лицемірством" заяву Президента Віктора Януковича до Дня Соборності України щодо соборності і свободи українського народу.
«Це абсолютне лицемірство. Президент Янукович, який, власне робить все для того, аби обмежити свободу, це ж ми бачимо по телевізору, коли весь час збільшується відсоток російськомовних передач, а українських зменшується, коли ми бачимо наступ на українську мову кругом... Гасло правильне, що для українського народу боротьба за права, свободу і незалежність – це основні духовні цінності, які ми пронесли через 7 століть – це звичайно так. Але в дійсності ми маємо щось інше», - заявив Лук’яненко в ефірі «5 каналу».
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:32 | Повідомлення # 342 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Споживчий кошик українців ......
Quote Королевская осовременит потребительскую корзину украинцев......   Наталья Королевская, министр соцполитики Украины заявила, что нынешняя потребительская корзина украинцев несовременна и нуждается в изменениях. Королевская сообщила, что предложения по обновлению потребительской корзины будут обнародованы через 3 месяца. Министр соцполитики отметила, что потребительская корзина в Украине не обновлялась уже 12 лет. Напомним, что потребительскую корзину украинцев составляли по методике Ленинградского института гигиены питания 1990 года. Её состав и размер был определён Кабмином постановлением № 656 от 14 апреля 2000 года. Согласно закону Украины, состав корзины должен пересматриваться каждые 5 лет. Согласно методики ООН бедность начинается если цена потребительской корзины составляет $510 на месяц. По данным ООН 75% населения Украины живут за чертой бедности. Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:32 | Повідомлення # 343 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | 95-у річницю бою під Крутами відзначили добою у... карцері КДБ.....
Добу у колишньому слідчому ізоляторі КДБ провели молоді люди з Тернополя. 24 години у камерах музею політв'язнів із пятнадцятьма хлопцями та дівчатами перебували і колишні політв'язні та воїни ОУН-УПА. Акцію "Доба у карцері" приурочили до 95-ї річниці бою під Крутами, розповідають Надія Русакова та Сергій Русаков, 5 канал.
Двадцятивосьмирічна Софія Кернична з родинних розповідей знає, як то - бути політв'язнем слідчого ізолятора. Тож, вирішила не втратити шансу відчути на собі перебування в одиночній камері. Софія Кернична, учасниця акції: "Для мене був важливий дотик до історій. В моїй родині були упівці, власне, військовики УПА, моя бабуся була зв'язковою ОУН. І, власне, мені хотілося десь частково торкнутися історії власної родини".
82-річний Ігор Олещук цього разу прийшов до СІЗО добровільно. Примусово його сюди приводили у 1948-му. Ігор Олещук, колишній політв'язень: "17-літнім сидів тут, у третій камері. Я був зв'язковим районого проводу. Мене арештували у Збаражі, я писав щомісячні звіти".
Окрім колишніх політв'язнів, долучитися до "Доби у карцері" зголосилися 15 молодих тернополян. Зазвичай, охочих запрошують через соцмережі. Інформацію в інтернеті поширює і Леся Голик. Вона - одна з організаторів цієї акції. Водночас, дівчина випробовує себе у ролі коменданта слідчого ізолятора. Активістка каже: випадкові люди навряд чи сюди приходять.
Леся Голик, співорганізатор акції: "Я готувалась з моральної точки зору. Всі приходять сюди вже готові до того, що це буде жорсткіше, ніж зазвичай. Бо саме місце надихає, що це буде інакше, ніж щодня. Тому всі готові до того, аби трохи притискати людей".
Акцію молоді тернополяни та колишні воїни визвольних рухів присвятили 95-річчю бою під Крутами. У планах організаторів - запросити охочих відчути на собі добу з життя не тільки політв'язнів, але й засуджених за кримінальні злочини.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:32 | Повідомлення # 344 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | Над Сватовим світає Україна......
 
Над Сватовим світає Україна
В своїй неперевершеній красі:
І соняхи, і вишня, і калина
Вмиваються у росяній ясі,
Являючи символіку правічну
Оновленому світові: сприймай
Країну цю прапервісну й космічну,
Приймай її в чистилище і в рай.
Не відвертай вгодовану парсуну
Від лика худорлявого її -
Персоною нон грата на трибуну
Вона не прийде!
Наші солов"ї
За вигідний прокорм не продавались
Ніколи і нікому,
Й журавлі,
Де б не були,
Весною повертались
Додому, до найкращої землі!
Ми прийдемо в Європу, як почесні -
Не гості, ні - господарі життя,
І в кожнім нашім вислові і жесті
Побачить світ осмисленість буття.
Ми є "народ, якого правди сила
Ніким звойована ще не була!",
Трагічної історії могила
Курганом слави стала й підняла
Народ козацький на святу вершину
Державності;
Священна булава
Богданова
Боронить Україну
Й щодень її утверджує права!
В гаях не мовкне пісня солов"їна
І поглина сторонні звуки всі -
Над Сватовим світає Україна
В своїй неперевершеній красі.
----------------------------------------------------------
Тут і шляхи рівніші, ніж усюди,
І не такі заплутані стежки,
На межах межи трав
І аж по груди
Пшениці виростають колоски.
І соняхи тут сонячніші наче
Від простору блакитного в полях,
І ближчою минувшина козача
Здається,
І Чумацький зорешлях
Реальніший -
У затінку раїни
Скрипить від давнини,
Не поспіша
В майбутність невідому
України...
Тут вольницею тішиться душа,
Притлумлена міською суєтою!
Сюди я приїжджаю залюбки,
Й мене тут гріють дружбою святою,
Присватують прості степовики
До звичаїв усталених, до пісні,
Що з давнини, не втратившись,
Прийшла...
Тут слухаю новини добровісні
Про переміни в побуті села.
Найбільша насолода -
Рідна мова,
Яка давно,
Немов ручай дзюрчить, -
Мала дитинка навіть тут готова
По-рідному балакати навчить
Перевертня зросійщеного...
Всюди,
У цім краю слобід і всіх свобод,
Я зрозумів:
Живуть якраз ті люди,
Що мають право зватися -
Народ!
Я Сватовим засватаний в любові
Взаємній -
Не зіб"юсь на манівці,
Прямуючи сюди:
Мій шлях дзвонкові
Звіряють придорожні криниці!.....**
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
| DMisha | Дата: Субота, 14.01.2017, 22:32 | Повідомлення # 345 |
|
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус: | «Свобода» має намір надати пільги ветеранам УПА.....
 
Націоналістична партія ВО «Свобода» має намір надати пільги ветеранам УПА. Таку думку висловив народний депутат від партії Едуард Леонов.
Офіційна прес-служба партії повідомляє, що нардеп вже підготував відповідний законопроект.
Депутат зазначив, що в західних областях України місцева влада намагається допомогти ветеранам УПА, проте багато таких проживає в південних і східних регіонах.
«Тому, враховуючи кон'юнктуру, потрібно підняти питання про соціальний захист ветеранів УПА на загальнодержавному рівні. Кримські та донецькі місцеві чиновники навряд чи встановлять доплати та пільги ветеранам УПА. А ми просто зобов'язані віддати шану тим, хто боровся за незалежну Україну », - зазначив народний депутат.
Джерело:
Доброта-вище всіх якостей.
|
|
|
|
|
|
|
