| FORUM TV-SAT | Субота
31.01.2026, 00:50
Вітаю Вас Гість | RSS |
|
 |
|
| |
|
|
|
|
УКРАЇНА — Єдина, Могутня, Непереможна, Велика Родина ! 1ч.
| |
| RATVOD | Дата: Середа, 05.03.2014, 11:56 | Повідомлення # 1 |
Адміністратор
Країна: 
повідомлень: 28808
Статус:  | УКРАЇНА — Єдина,Могутня, Непереможна, Велика Родина ! Номери телефонів:
Офіційні державні канали для отримання інформації
Інформація про рух транспорту
та роботи інфраструктурної галузі
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Вівторок, 03.05.2022, 20:18 | Повідомлення # 1066 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Вівторок, 03.05.2022, 20:45 | Повідомлення # 1067 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Середа, 04.05.2022, 07:36 | Повідомлення # 1068 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Середа, 04.05.2022, 08:12 | Повідомлення # 1069 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: | У Мотижині 70-річна бабуся допомогла ЗСУ
знищити понад 100 одиниць техніки рашистів
Фото: з мережі Інтернет
У селі Мотижин Макарівської громади 70-річна жінка
успішно наводила артилерію ЗСУ на російську ворожу техніку
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на спільноту "Територіальна оборона ЗС України" у Facebook.
Військові зазначають, що завдяки діям бабусі окупанти не змогли просунутися далі села Мотижин. На її "рахунку" близько 100 одиниць важкої техніки, серед якої "Буки" та РЛС – станція, яка глушить зв'язок.
Боєць тероборони розповів про жінку:
"Вона жила в одній із крайніх хат села і бачила переміщення техніки. Понад два тижні бабуся пішки виходила до ворога, рахувала техніку, приходила додому, пояснювала розташування сину по телефону.
Бувало, що жінка, поки йшла додому, збивалася з рахунку. Тоді вона не боялася вертатися та перераховувати ворожу техніку знову."
На жаль, героїзм коштував жінці життя. Зрештою загарбники зрозуміли, хто корегує вогонь. Її хату розбомбили і зрівняли із землею, а потім, ще й, переїхали танками.
Нагадаємо, що на Макарівщині місцевий житель похоронив убитих ордою людей: серед трупів діти.
03.05.2022.
 
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Середа, 04.05.2022, 09:49 | Повідомлення # 1070 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Середа, 04.05.2022, 17:41 | Повідомлення # 1071 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Середа, 04.05.2022, 19:52 | Повідомлення # 1072 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: | 
Якщо уряд цього не зрозуміє, то потім може бути пізно ... |
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Середа, 04.05.2022, 19:57 | Повідомлення # 1073 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Середа, 04.05.2022, 20:47 | Повідомлення # 1074 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Четвер, 05.05.2022, 06:15 | Повідомлення # 1075 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Четвер, 05.05.2022, 09:06 | Повідомлення # 1076 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Четвер, 05.05.2022, 10:52 | Повідомлення # 1077 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: | Я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони страждали
Сьогодні, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду.
Ще попереду.
Автор: Антон Сененко
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Четвер, 05.05.2022, 15:39 | Повідомлення # 1078 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус: | Мишко. Маріуполь. 
Він народився в 2014 році, коли почалася війна. У березні цього року, померла його мама, батько залишився з трьома дітьми.
А потім Мишка і його сім'ю засипало в підвалі, коли бомбили ... Тато взяв лопату в підвал, викопали прохід в інший підвал, і вижили.
На питання - про що мріє хлопчик, він відповів:
- Щоб моя мама воскресла ...
- А про що ще?
Він подумав... і сказав:
- А більше нічого не потрібно.
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Четвер, 05.05.2022, 16:12 | Повідомлення # 1079 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Четвер, 05.05.2022, 20:19 | Повідомлення # 1080 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28808
Статус: |
|
|
|
|
|
|
|
