FORUM TV-SATЧетвер
26.02.2026, 20:25

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
Модератор форуму: Taras_1958  
УКРАЇНА — Єдина, Могутня, Непереможна, Велика Родина ! 1ч.
RATVODДата: Середа, 05.03.2014, 11:56 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28821
Статус: Оффлайн
УКРАЇНА — Єдина,

Могутня, Непереможна, Велика Родина !



Номери телефонів:



Офіційні державні канали для отримання інформації


Інформація про рух транспорту
та роботи інфраструктурної галузі




Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 09:49 | Повідомлення # 1381
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 10:51 | Повідомлення # 1382
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 12:32 | Повідомлення # 1383
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 19:21 | Повідомлення # 1384
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
FN SCAR-L в руках захисниці України

Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 20:15 | Повідомлення # 1385
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 21:17 | Повідомлення # 1386
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Волонтер з Івано-Франківщини Віктор Доскоч впродовж трьох місяців

доставляє військовим на фронт пікапи та мікроавтобуси




За цей час він доправив приблизно десяток автівок,
розповів чоловік Суспільному, пише Ратуша.


Закуповує автомобілі благодійник, з яким Віктор Доскоч співпрацює. За його словами, відколи він почав відвозити авто військовим на фронт, відчуває себе справді корисним.

“Коли я приїжджаю туди, до тих хлопців, отримую позитивніші емоції, ніж коли я перебуваю тут. Ти дивишся на бійців, вони там прекрасно розуміють, що в один момент може “прилетіти” і їх не стане. А вони себе поводять… Вони — веселі, підбадьорені дуже. Там більше цей дух бере тебе. Мабуть, завдяки цьому духу я більш патріотично почав ставитися до нашої країни”, — говорить Віктор Доскоч.

Чоловік розповідає, що його перша поїздка на фронт завершилася ракетними обстрілами.

“У Покровськ Донецької області мене не пустили. Розвернули, тому що я не є військовим. Тобто всі автомобілі, які їдуть на передову, на “нульову” не пустять такого “смертного” як я. Тоді я повернувся у Харківську область, у місто Лозова. Там чекав військових, щоб вони приїхали та забрали автомобіль. Саме тоді почалася повітряна тривога. Це було щось з чимось. І якраз тоді “прилетіло”, — пригадує Віктор.



“Коли я приїжджаю туди, до тих хлопців, отримую позитивніші емоції, ніж коли я перебуваю тут. Ти дивишся на бійців, вони там прекрасно розуміють, що в один момент може “прилетіти” і їх не стане. А вони себе поводять… Вони — веселі, підбадьорені дуже. Там більше цей дух бере тебе. Мабуть, завдяки цьому духу я більш патріотично почав ставитися до нашої країни”, — говорить Віктор Доскоч.

Автівки чоловік передає тим військовим, які виконуватимуть на них бойові завдання. З порожніми руками, каже Віктор, на фронт не їздив жодного разу. Крім автомобіля, чоловік завжди везе бійцям їжу та медикаменти. Найбільше у пам’яті Віктора закарбувалася друга поїздка, коли він залишився ночувати разом з військовими на передовій.

“Я бачив, як “Гради” валять. Вночі до тебе підбігають, будять, кажуть: “Вставай, треба перебігти звідси”, — каже чоловік.

Під час поїздок Віктор помічає, що і на військових позиціях, і в тилу люди активно починають вчити українську мову.

“Був хлопець з Маріуполя. Каже: “Коли ми визволимо Україну, то не дай Боже, хтось при мені російською заговорить”. Хоча він сам добре українською не розмовляв, — переповідає Віктор Доскоч. — Там (на фронті — ред.) якось цікавіше перебувати. Там — атмосфера краща. Немає тієї жадібності, мабуть, чи як це правильно пояснити. Там вони всі — рівноцінні”.



Доставляти пікапи та мікроавтобуси бійцям чоловік планує до перемоги.

“Буду й надалі цим займатися. Чому? Бо я конкретно знаю, що везу авто для військових. Це, мабуть, є основним”, — додав Віктор Доско.

ratusha.if.ua
Taras_1958Дата: Субота, 11.06.2022, 22:12 | Повідомлення # 1387
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Ось такі сувеніри продають в Франції

RATVODДата: Неділя, 12.06.2022, 07:08 | Повідомлення # 1388
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28821
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Неділя, 12.06.2022, 09:18 | Повідомлення # 1389
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Неділя, 12.06.2022, 09:52 | Повідомлення # 1390
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Неділя, 12.06.2022, 09:54 | Повідомлення # 1391
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28821
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Неділя, 12.06.2022, 10:26 | Повідомлення # 1392
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28821
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Неділя, 12.06.2022, 10:48 | Повідомлення # 1393
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28821
Статус: Оффлайн
Taras_1958Дата: Неділя, 12.06.2022, 11:24 | Повідомлення # 1394
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Два покоління знакових українських легенд !


Фото: Сергій Супінський/АФП.
Члени РС оборони України позують селфі біля пам'ятника
засновнику Києва на Майдані Незалежності в Києві.
Taras_1958Дата: Неділя, 12.06.2022, 16:54 | Повідомлення # 1395
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 2908
Статус: Оффлайн
Автор: Alla Megel



Дивлюсь я на нас з вами, вельмишановне товариство, і диву дивуюсь:
- Якi ж ми, виявляється!

Ви ж тільки подивіться на нас!

Увесь "прогресивний", "вільний" світ, затамувавши подих слідкував, як ми здамося за 72 години.
А ми - потвориська - вижили!

21+
Тоді "гуманний світ" почав очікувати, що ми повиздихаємо за два, ну, максимум, - три тижні. І пильно так за нами спостерігав, втираючи мереживними хусточками "братську" скупу сльозу.

А ми не просто вижили, а добряче наваляли у 12 разів сильнішому за нас ворогові.
Зціпили зуби й бились. Ще й реготали інколи крізь стиснуті щелепи.

Світ очікував, що ми впадемо на коліна, здійнявши вгору руки перед лицем Бучанської трагедії.
І здамось, нарешті. Й все буде, як раніше. У них.

Ми лютували, ридали, у нас розривалось серце. Але ми ставали ще сильніші у нашому, бачить Бог, праведному гніві.

Найбільш совістливі у світі схаменулись і почали давати нам зброю. Безсовісні теж обіцяли...

Але той таки толерантний і "гуманний" світ, який рятує їжачків на дорогах і касаток в океані, здивовано дивився на нас і знову дивувався:
- Коли ж вони здохнуть?

І ось, нарешті, він висловився устами Хедлі Гембл - журналістки телеканалу CNBC:
- Чи має світ платити продовольчою кризою та зростанням цін на енергоносії за те, що Україна не хоче поступитись своїми територіями?

Ви думаєте, вони за голодних переживають? Ой, не смішіть! Якби переживали, то вже давно й натяку на голод у світі не було.

Ні! Грубо кажучи, нас запитали:
- Чому ви не хочете здохнути, аби ми наїлись, напились і не відчули дискомфорту у наших оселях від зниження температури повітря?

І стало зрозуміло... як же їм страшно!
Що ми можемо протиставити їх страху, щоб і надалі не здохнути?

Тільки любов. Якщо будемо любити й приймати одне одного у всьому різнобарв'ї наших поглядів, уподобань, принципів, характерів і вірувань, - житимемо. Бо там, де любов, - там Бог. А там, де чвари і розбрат - там бал сатани.

У нас, на мою щиру думку, вибору немає:
- Або обіймаємось, або здохнемо.

Для мене в цьому яскравий приклад - Польща. Це ж треба так відкинути всі історичні претензії і сварки і відкрити нам обійми! Якщо вони змогли, то й ми зможемо.

Я так скажу. Нехай переляканий світ пере й провітрює свої злегка запісяні трусики.

А ми NEVSEREMOS!

Я в нас вірю !
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2026