| FORUM TV-SAT | Понеділок
21.07.2025, 04:21
Вітаю Вас Гість | RSS |
|
 |
|
| |
|
|
|
|
Українська народна творчість 2ч
| |
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 08.11.2024, 19:12 | Повідомлення # 301 |
|
Супер Модератор
Країна: 
повідомлень: 2860
Статус:  |
Я дякую тобі за Україну,
За сині гори, луки і Дніпро,
За серце, що болить за Батьківщину,
За мужність, що долає чорне зло.
За руки, що тримають міцно зброю,
За погляд, від якого тане лід,
За те, що я живу разом з тобою
І вірю в те, що згине лютий гніт.
Я дякую тобі за наші мрії,
Коли багряне небо лине ниць,
В твоїх руках і віра, і надія,
Тож хай Господь тебе благословить.
Нехай дорога переможна буде,
Нехай сльоза від усмішки сія,
Спасибі кажуть українські люди,
Бо миру прагнуть, коли йде війна.
Iнна Паламарчук
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 08.11.2024, 21:23 | Повідомлення # 302 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Неділя, 10.11.2024, 18:12 | Повідомлення # 303 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 31.01.2025, 22:14 | Повідомлення # 304 |
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28711
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Неділя, 02.02.2025, 21:17 | Повідомлення # 305 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |  [/c ❤️ СПАСІННЯ ❤️ В одній руці у нього автомат,
Він тільки що змахнув із нього порох.
А іншою - він горне кошенят,
Бо маму-кішку вбив проклятий ворог.
Малі до нього туляться й нявчать
Від страху і від холоду нічного.
Десь недалеко вибухи гримлять…
Клубки пухнасті сповнені тривоги.
Та відчувають ніжність й співчуття
В людині, яка зовні мов зі сталі.
Тепер цей воїн став їхнім життям,
Хоч невідомо, що чекає далі.
Відкрив тушонку, снідають разом.
У тиші ледве чути муркотіння.
Сіріє дим над знищеним селом…
В бушлаті тепло, там живе спасіння.Автор: Ольга Киця
Художник: Володимир Ребров |
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Неділя, 09.02.2025, 15:16 | Повідомлення # 306 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: | 
А що для мене значить Україна?
Це рідний дім, це батьківська земля!
Історія та мова солов'їна,
Яка до нас лунає звіддаля.
Це літописці, козаки, гетьмани,
Зойк кріпаків на панському дворі.
Їх боротьба і дзвін тяжких кайданів.
Чумацький шлях від ранку до зорі.
Це дзвін козацьких шабель за свободу,
Це гайдамацький посвист, їхній дух!
Це боротьба незламного народу,
Та звільнення від гніту та недуг.
А що для мене значить Україна?
Це наша в ній історія, життя!
Це найцінніша рідна Батьківщина,
Щасливе для дитини майбуття.
Це древній Київ, це Дніпро широкий,
Бурхливі води, гори та степи.
Це ліс густий, вечірній його спокій.
Це жовте поле, зв'язане в снопи.
Це синє небо, запашне колосся,
Ромашки білі, волошковий цвіт.
Стрічки, які вплітаємо в волосся,
Це наш із вами неповторний світ.
Це вишиванка, мамина молитва,
Це камуфляж на втомлених бійцях.
Це прапори прострелені у битвах,
Дитячі очі, де панує страх.
Оце і є для мене Україна!
Це ми і наші діти, та батьки,
Це ті на сході всі міста в руїнах,
Але незламні люди навіки.
Будь вільною назавжди, Україно!
Усі стежки ведуть до тебе знов.
У нашім серці ти живеш єдина,
В боях ти бачиш відданість й любов.
✍️ Ольга Киця
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Понеділок, 10.02.2025, 10:08 | Повідомлення # 307 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28711
Статус: |  Перемоги і миру тобі, моя рідна Україно !!! |
|
|
|
| RATVOD | Дата: Понеділок, 17.02.2025, 15:37 | Повідомлення # 308 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28711
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Вівторок, 18.02.2025, 21:22 | Повідомлення # 309 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами.
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
1944
Володимир Сосюра
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Понеділок, 24.02.2025, 14:12 | Повідомлення # 310 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
Хтось й досі носить в сумочці ключі
Від тих дверей, що більше не існує.
А ти хоч плач, хоч смійся, хоч кричи:
Твій біль нікого в світі не хвилює.
Бо дому твого вже давно нема.
Лиш попелище, згарище, руїни.
У серці сквозняками дме війна.
І смуток твою душу всю поглинув.
Десь голос з неба просить:"Відпусти!"
А ти минуле у руках тримаєш.
Війна із торбою відправила в світи.
Ти в снах ще досі дім свій відчиняєш.
Так пахне затишком у прибраній оселі.
Парує кава смачно на столі.
В ній жили люди, добрі і веселі,
Там поселилось горе і жалі.
Стискають пальці рідний ключ від дому,
Що в сумочці принишк, на самім дні.
Ти знаєш...Розумієш підсвідомо,
Що не відкриється замок в минулі дні.
❤️Ольга Дриль
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Вівторок, 25.02.2025, 21:15 | Повідомлення # 311 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
Врятуйте Землю - хай вона живе,
Хай дихають ліси на повні груди!
Нехай щодня щось родиться нове,
Нехай усе навкруг здоровим буде!
Врятуйте Землю! Хай цвітуть сади,
Буяють квіти і хлюпочуть води!
Ніхто так просто не прийшов сюди,
Бо ми також - частиночка природи...
Врятуйте Землю... Хай панує мир,
Хай свіжістю наповниться повітря.
Бо це - наш дім, а не смітник чи тир,
Та ми ж самі для себе гострим вістря...
Врятуйте Землю хоч би для дітей,
Вона за це десятки раз віддячить.
Адже залежить все від нас - людей!
Вона байдужість нашу не пробачить...
❤️ О. Сапріянчук
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 01.03.2025, 22:26 | Повідомлення # 312 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
Щасливиця, я маю трохи неба
І дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
Живого нерва не було в мені!
Уже душа не знала, де цей берег,
Уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
Ми вже були як хор глухонімих.
І раптом, — Боже! – після того чаду
І тарапати, рівної нулю, — я чую дощ.
Він тихо плаче правду,
Що я когось далекого люблю.
І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
Стоїть туман, як небо на землі.
Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
Навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів,
— За небо вип’ю і за дві сосни .
Бажаю, щоб ця весна принесла справжній мир нашій Україні !
Ліна Костенко
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Середа, 05.03.2025, 12:51 | Повідомлення # 313 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
На чужинi...
Той хто не жив ніколи на чужИні
І не відчув вогонь пекельних дум -
Не зрозуміє, як болить людині,
Як крає серце нескінченний сум...
Буває защемить...аж - до нестями
І хочеться злетіти в туж, бо, мить -
Покласти квіти до могили мами
І довго-довго з нею говорить...
Розповісти, як тужно день при днині,
Як серце за УкрАїну болить,
Як я люблю її озера сині,
Високе небо і його блакить...
Люблю вітри, що дмуть у чистім полі
І як у небі мерехтить зоря,
Як сняться ті лани широкополі,
Де хлібом наливається зерня...
Там дивні люди, що не знають втоми:
Як ті комахи у трудах живуть,
Зустрінуть хлібом-сіллю в кожнім домі
Й куточок в свому серці віднайдуть..
На чужині - відламана ти гілка...
А зламане - не квітне...не цвіте...
На чужині ти назавжди - чужинка...
Хто не відчув - не зрозуміє те...
Той хто не жив ніколи на чужИні
І не пізнав страждання від розлук -
Не зрозуміє, як болить людині,
Як серце надривається від мук...
© Наталія Кислощук
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Четвер, 06.03.2025, 13:42 | Повідомлення # 314 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
Колись прокинешся, а в світі буде мир,
І буде тиша, наче після бою.
Стривожено не збудить командир,
А поруч жінка ніжно заспокоїть.
Спитає - знов наснилася війна?
Як витягав із танка побратима?
І потече скупа мужська сльоза,
Зариєшся в волосся, як дитина.
Згадаєш, як лежав у бліндажі,
Ділив останній хліб із мишеням,
А поруч рвало землю на шматки
І сердце вило малим цуценям.
А потім, як коханій подзвонив,
Як посміхаючись, казав що все окей.
Смаколики на пошті получив,
Малюнки найдорожчі від дітей.
Як в телефоні фотки розглядав,
Як з кумом жваво жарив шашлики,
Як сина перший раз на руки взяв,
Як доня вишивала петельки.
Війна - то є страшніша в світі біль,
Скалічені людські тіла і долі.
На попіл перетворені світи,
І виплакані очі, аж до солі.
І буде мир, і спокій на землі,
І будуть зустрічі, і сльози на очах,
І будуть на весні сади цвісти.
Героям слава, й царство в небесах.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Неділя, 09.03.2025, 16:41 | Повідомлення # 315 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2860
Статус: |
Кипить війна, цвіте весна...
У нас весна з війною...
У нас Героїв Імена...
Виписуються кров'ю...
В серцях страждальних матерів,
У сивому волоссі..,
В потоці нескінченних днів...
В гучному розголоссі...
Дрімає світ, ми ж не спимо..,
Нас топчуть, нас вбивають..,
Для нас випалюють ярмо...
Нас нищать, підривають...
Молитва з нами, з нами Бог...
Та тяжко Україні..,
Якийсь над нами чужий борг...
Завис на поколінні...
Стають пророчими слова...
Прадавніх наших предків...
Та Україна ще жива...
Й не вмре задля нащадків...
Оксана Карп'юк
|
|
|
|
|
|
|
