За словами в.о. глави Держтелерадіо Олега Наливайченко, договір про передачу НТКУ ексклюзивних прав на отримання відповідного сигналу Euronews вже підписаний.

Втім, коли Euronews почне мовлення на українському, не повідомляється: фінансовий аспект справи до цих пір не вирішений. На сьогодні ця проблема є єдиною, відзначають в керівництві НТКУ.

Нагадаємо, скорочена версія Euronews у вигляді 15-хвилинного випуску новин виходить на Першому національному з осені минулого року. Для цього з керівництвом європейського мовця зустрічався президент Віктор Ющенко.

korrespondent.net

За словами гендиректора телеканалу Україна Вальдемара Дзіки, компанія вирішила замість одного новинного телеканалу створити інформагентство, яке обслуговувало б всі канали групи, - зокрема, створювало документальні і публіцистичні проекти, програму Події на телеканалі Україна і телеканал Новини. На рішення змінити модель розвитку телегрупи вплинула криза: створити інформагентство виявилося дешевшим. "Відзначу, що масштаби кризи 2009 років багато що для нас змінили", - сказав він.

Нагадаємо, днями стало відомо, що Оксана Зіновьева, вперше призначена на пост директора Новин 1 вересня 2008 року, покидає медіагрупу. Разом з нею вирушають сім чоловік. У компанії заявили, що Зіновьева вирушає за згодою сторін, і викликано це реструктуризацією компанії.

"Просто тепер ми формуємо іншу команду, керівники якої формують своїх людей... корисних їм для [виконання] поставлених завдань. Було б достатнє складний залишити частину групи, і на її фоні робити щось інше", - сказав топ-менеджер, додавши, що у нього із Зіновьевой збереглися хороші стосунки.

Ім'я нового керівника Новин Дзіки доки не назвав, пославшись на переговори. За його словами, це буде український фахівець, хоча працювати над створенням телеканалу, можливо, будуть і іноземці.

Нагадаємо, зараз активні зміни відбуваються також в Національній телекомпанії України: старе керівництво на чолі з Василем Ілащуком вчора подало у відставку, а новим главою Першого національного, за словами заступника глави Адміністрації Президента Ганни Герман, стане Єгор Бенкендорф. Представник України на Євробаченні-2010 Василь Лазаровіч зміни вже відчув: нове вірогідне керівництво заявляє, що вибере іншого учасника у відкритому відбірковому турі.

По матеріалах: Телекритика
Кореспондент.net

Китай має намір запустити перший англомовний новинний канал, який віщатиме на весь світ. China Xinhua News Network Corp. (CNC) почне віщати в тестовому режимі з 1 травня, повідомляє Associated Press. На повноцінний режим роботи канал перейде 1 липня 2010 року.

Китайський канал буде аналогом американському CNN і британському ВПС. У програму входитимуть новинні випуски, зарисовки, спеціальні репортажі і прогноз погоди.

«CNC буде альтернативним джерелом інформації для усесвітньої аудиторії, його мета - просувати миролюбність і спокій, інтерпретуючи світ в глобальному розрізі», - заявив на церемонії запуску тестової версії канал президент агентства «Синьхуа» Лі Цунцзюнь.

«Синьхуа» вже не перший рік розвиває телевізійний напрям. У січні 2010 року інформагентство стало випускати декілька телепрограм на китайській мові, які транслюються на каналах, доступних в країнах Азії і Європи.

Останніми роками китайський уряд витратив декілька мільярдів доларів на розвиток засобів масової інформації. Мета цієї кампанії - надання глобальній аудиторії достовірних, з точки зору Пекіна, відомостей про Китай. Найбільшу вагу набрали інформаційне агентство «Синьхуа», державна телекомпанія China Central Television і англомовна газета People's Daily, що виходить у тому числі в інтернеті.

У холдинг China Central Television входять декілька телеканалів, у тому числі англо-, франко-, русско-, испаноязычные. Зокрема, в Росії, США, Європі в кабельних мережах доступний англомовний канал CCTV News (до 26 квітня 2010 року він називався CCTV-9). За заявою топ-менеджменту, потенційна аудиторія каналу - 45 млн глядачів. CCTV News пропонує новинні, розважальні і освітні програми.

Микола Петров
Infox.ru

Його міністерство вже запитало державні кошти на цей проект, проте при його здійсненні буде потрібно і приватне фінансування.

"Ми могли б мати власний канал, який віщав хоч би в Інтернеті, - сказав він газеті. - Зараз нас там немає, але ми серйозно розглядаємо таку можливість". Едельштейн сказав, що можливі різні варіанти: від 24-годинного прямого ефіру по супутниковому телебаченню до онлайнової служби новин.

Jewish

Пройшло якихось півстоліття з моменту запуску першого супутника на орбіту, а світ медіа змінився до невпізнання. Сьогодні супутникове телебачення дозволяє нам побачити будь-яку подію безпосередньо в той момент, коли воно відбувається.

© Euronews

Например, бывают «открытые» (или телевизионные) пожары — туда привозят журналистов; такие пожары попадают в сводку и показательно тушатся. А бывают «закрытые» — здесь все наоборот. О том, что горит, знают только власти, но возможности ликвидировать огонь нет. Нет здесь и пожарных, нет техники и МЧС — вся эта роскошь предназначена для борьбы с «открытым». Приходится ждать… Чем дальше пожар от населенного пункта, тем дольше он будет ждать, пока его «откроют». Иногда, впрочем, дождь оказывается быстрее.

В понедельник своего официального «открытия» дождался и пожар между деревнями Дядькино и Воскресенское в Ногинском районе Московской области. На участок в 7 гектаров стянули технику — пару пожарных «ЗИЛов» и шесть дорожных поливалок. Приехали глава района, начальник районного МЧС, глава сельсовета, пара шишек из правительства области. Привезли съемочные группы центральных каналов…

До этого почти неделю лес и торфяники здесь тушили пять мужиков из Ногинского лесхоза на уазиковской «буханке»… Все в измазанных спецовках, с какими-то нелепыми панамками вместо шлемов. Сами поставили помпу на озере в двух километрах отсюда. Тянули шланг. И в общем-то, справлялись. На самом пике огонь тут был в пятницу-субботу, к воскресенью мужики окончательно его сбили (тлеют сейчас только торфяники на глубине 5-7 метров, испуская на поверхность дым. Правда, если не делать «заливку» участка, огонь снова поднимается наверх). Затем приехали эмчээс, военные и пр. Старую помпу убрали, поставили точно такую же, но свою. Все снималось на камеры. Та еще была помпа.

— Ценой неимоверных усилий пожарных от огня сегодня удалось спасти деревни Воскресенское и Дядькино, что в Ногинском районе, — говорит в камеру репортер НТВ. — Но какой ценой?

Впрочем, нужно сказать, немногие в этих двух деревнях поняли бы, о чем это репортер. В Воскресенском пожара не было и близко. А до Дядькина огонь не дошел пятидесяти метров. Местные тогда высыпали на улицу и ведрами-лопатами держали пламя. Окончательно затушили его пожарные с лесниками.

Вообще то, что я вижу между двумя деревнями, местом пожара не назовешь. Это, кажется, скорее среднего размера съемочная площадка. Вот во главе всей группы — глава Ногинского района Владимир Лаптев в фирменной куртке МЧС. Он командует, когда тушить — воду подают во время прямых включений или записи. Помогает Лаптеву глава сельсовета Геннадий Каширкин на «Фольксвагене Туареге», но в резиновых сапогах. Какие-то люди в белых рубашках время от времени разносят бутылки с питьевой водой. Не хватает только фуршета.

— Гена, еще поливалка нужна. Едут «Вести».

— На хрена! Все же потушили!

— Ты делай, не разговаривай…

Портит картину съемочного процесса только изредка пролетающая мимо площадки «буханка» с лесниками. Из открытых окон доносится отборный мат. Мужики ездят делать «заливку» на соседний очаг. Телевизионщики, тоже матерясь, переснимают дубли.

Все рядовые пожарные здесь — срочники Ногинской военной части Минобороны. До приезда «Вестей» — длительный перерыв. Два срочника, сняв костюмы, прилегли на поляне под обгоревшими соснами. Просят воды — не пили, говорят, с самого утра, как их сюда пригнали. Зато хоть ели — глава сельсовета Каширкин привозил бутерброды, а про воду, наверное, забыл. На этом пожаре ребята работают второй день.

— Сегодня уже третий раз снимали меня, — гордо сообщает Ранис из Казани. — Даже костюм противопожарный выдали… Мамка увидит, обрадуется.

— А вчера что, без костюмов?

— Вчера не снимали, — грустно подытоживает Ранис.

Приезжает очередная поливалка. Срочники поднимаются с поляны и берутся за рукава. Средним напором покрывают участок — и от земли поднимается слегка едкий пар. Но вот к поливалке уже бежит глава района Лаптев, размахивая руками.

— Так, стоп-стоп! Я же говорил: едут «Вести»! Выключить немедленно!

Срочники подчиняются. А Лаптев возвращается к беседе с главой сельсовета и начальником Ногинского гарнизона МЧС.

— Фотоаппараты раньше были пленочные, — светски делится Лаптев с коллегами, — фоторепортер тебе говорит: приготовься! Ты готовишься, лицо делаешь. А сейчас всюду эти цифровые, пять кадров в секунду. Посмотришь на себя и не узнаешь. Монстр!

Раздается треск. В 50 метрах от нас падает сосна — из-за торфяника, видимо, выгорели корни.

Через секунду слышится яростный возглас лесника Виталия:

— Что-то я не вижу энтузиазма, на …?! Х…ли встали, б…, фотоаппараты?! Поливать надо!

Нарастающую напряженность снимает долгожданный приезд «Вестей». Но отсутствие огня разочаровывает группу. Вердикт: снимать не будут.

— А что вы хотите?! — спросил глава района.

— Хочу огня, пламени, которое тушат спасатели! — ответил репортер. — Это нужно.

Телевизионщики расстроились. Глава района, кажется, тоже:

— Нет, ты слышал? Наш пожар им не подходит!

Как говорят лесхозовские мужики, то, что огонь меж двух деревень удается сбивать больше недели, — это, наверное, даже хорошо. Рядом озеро, и есть чем тушить. Лесники жалуются, что эмчээсники приезжают и забирают победу над огнем себе. Другое дело — на пожары в глуши, вдалеке от водоемов не едет вообще никто, пока не возникнет угроза для населенных пунктов. И надежда, в общем, только на сильные дожди. А полностью проблему с горящими торфяниками решает только снег.

Про те, що зараз канал «КОММЕРСАНТЪ-ТВ» здійснює набір співробітників, РБК daily розповіли менеджери декількох медіакомпаній. За словами джерела, близького до самого «Комерсанта», формат нового каналу - новинний, суспільно-політичний, «з великою часткою ділового компонента». Мовлення йтиме через кабель або Інтернет, а можливо, поєднаним способом, говорить співбесідник РБК daily. На офіційному сайті «КОММЕРСАНТЪ-ТВ» доки розміщені оголошення про вакансії, а також невелика довідка про саме ТБ. «Телеканал «КОММЕРСАНТЪ-ТВ» - новий формат новинного виробництва і мовлення, - говориться в тексті повідомлення. - Чітко, строго і у справі. Нічого зайвого. Лише факти і експертні думки».

Генеральний директор холдингу «Коммерсант'» Андрій Галієв підтвердив «потенційний інтерес до створення деякого телевізійного продукту» і додав, що «зараз вивчаються різні опції по реалізації цього проекту».

По оцінках експертів, первинні інвестиції в проект такого масштабу повинні скласти від 2 млн до 5 млн дол. з річним бюджетом не менше 2 млн дол.

«На сьогоднішній день інтернет-телебачення не має своєї бизнес-модели, - коментує керуючий директор Gameland TV Давид Шостак. - Це всього лише ще один спосіб розкручування каналу, залучення додаткової аудиторії, а реально монетизироваться може лише кабельний канал. Швидше за все для користувачів це буде платний кабельний канал - оператори внесуть його до того або інший пропонований глядачеві пакет».

Фахівці відзначають, що «Коммерсант'» - це відомий і розкручений бренд з точки зору рекламодавця бізнес-напряму і, якщо вийде додати до цього телевізійну експертизу, може вийти новий вдалий медійний проект. «В кабельного ТБ-каналу два джерела доходів: від операторів відповідно до кількості абонентів, які замовили цей канал, і від реклами, - додав пан Шостак. - При розподілі бюджету в пріоритеті у рекламодавців ефірні канали, а кабельні отримують бюджети за залишковим принципом. Але це, мені здається, питання часу і звикається». Також нишевые канали мають більш виражений таргетинг аудиторії, чим загальні федеральні».

Джерело: РБК Daily

Такий висновок він зробив після передачі "Шустер live. П'ятниця", на якій виступала Юлія Тимошенко. Під час ефіру Бродський вступив з нею у перепалку, суть якої зводилася до одного: хто більше бреше - минулі або нинішня влада країни. Симпатії більшості глядачів при цьому виявилися на боці Тимошенко.

У своєму блозі глава Госкопредпрінімательства визнав, що "трохи зірвався", але основну відповідальність за подію він поклав на телеведучого, який, на його думку, "порушив усі канони журналістики".

"До Шустеру більше не піду, він лайно і знищує нашу країну. Схоже, спеціально. Потрібно 2-4 людини в студії і диспут на тему: як підняти з колін економіку і підвищити зарплати і доходи. Явно учасників він підбирає не для цього. Шустер просто провокатор, думав, я йому в морду дам і він рейтинг поверне. Аферист ", - підбив підсумок своїм роздумам Бродський.

Ніяких коментарів ситуації, що склалася з боку Савіка Шустера поки не було.

Передача, про яку йде мова, пройшла в прямому ефірі ввечері п'ятниці 3 вересня. Ця програма стала першою в новому телесезоні після річної перерви.

Цензура на «5 канале» проявилась в годовщину убийства Георгия Гонгадзе. Более того, она коснулась сюжета, посвященного именно этому событию
На главной странице сайта «5 канала» вот уже несколько недель висит большой баннер с призывом «Ты журналист? На тебе тиснуть? ТИСНИ СЮДИ». Баннер ведет на горячую линию «Час свободи», по который любой журналист может сообщить о фактах цензуры.

Но, видимо, организаторы горячей линии не предполагали, что придет день и этой ссылкой захочет воспользоваться журналист самого «5 канала». Захочет, но не сможет. Потому что источником цензуры станут сами организаторы «Часа свободи».

Ирония ситуации в том, что цензура на «5 канале» проявилась в годовщину убийства Георгия Гонгадзе. Более того, она коснулась сюжета, посвященного именно этому событию.
По нашей информации, конфликт возник между главным редактором канала Владимиром Мжельским и журналистом Ольгой Сницарчук при подготовке итогового выпуска новостей «Час:Підсумки» на 19 сентября. На редколлегии в среду 15 числа редактор поручил журналисту подготовить сюжет о Георгии Гонгадзе. В ответ журналистка открыто сказала, что готова взяться за сюжет, если не будет никакого внешнего вмешательства в его политическую составляющую. Владимир Мжельский пообещал, что никакого вмешательства не будет.

Но уже в четверг мнение редактора поменялось. По словам коллег в обед между Мжельским и Ольгой Сницарчук состоялся разговор, в ходе которого редактор уже прямо спросил: пойдет ли журналист на уступки и в случае необходимости подкорректировать политическую составляющую сюжета. Получив отрицательный ответ, Мжельский сказал, что в таком случае вместо сюжета в эфир выйдет т.н. «клип» - видеонарезка хроники последних десяти лет под делу Гонгадзе БЕЗ авторского текста журналиста.

О разговоре узнал коллектив. Первым готовить выпуск к выходу в эфир без полноценного сюжета о годовщине Георгия Гонгадзе отказался выпускающий редактор «Час:Підсумки» Петр Стебницкий. Некоторое время спустя выходить в эфир отказалась и ведущая выпуска Татьяна Даниленко.

Насколько нам известно, ситуация поменялась лишь после внешнего вмешательства. Кто позвонил руководству канала и какой состоялся разговор, мы оставляем за скобками. Одно очевидно: беседа возымела действие. Ольгу в срочном порядке вызвали на канал и, пообещав не вносить никаких правок в материал, попросили подготовить сюжет. В воскресном эфире «Час:Підсумки» он вышел без купюр со стороны редакции.

В какую именно политическую составляющую сюжета о Георгии Гонгадзе хотел вмешаться редактор догадаться несложно: в контексте убийства журналиста упоминаются фамилии лишь двух политиков - Леонида Кучмы и Владимира Литвина. Вряд ли собственника канала особо волновало упоминание Кучмы.

А вот с Владимиром Литвиным совсем другая ситуация: Пер Порошенко вот уже четыре года как открыто поддерживает со спикером парламента партнерские отношения. И тема убийства Георгия Гонгадзе в этих взаимоотношениях возникает не первый раз. Еще в 2006 году с эфира после одного показа была снята программа «П'яте скликання» о Блоке Литвина «Мы» только по той причине, что в нем упоминалась возможная причастность Литвина к убийству журналиста.

А то, что для Владимира Литвина тема Гонгадзе более чем чувствительная знают все журналисты, кто когда-либо сталкивался с работниками его пресс-службы.
Например, в мае этого года журналист «Украинской правды» попросил Владимира Литвина прокомментировать информацию «Украинской правды» о том, что арестованный по убийству Георгия Гонгадзе генерал Алексей Пукач требует допроса спикера парламента.

Глава парламента раздраженно назвал эту информацию «слухами» и от дальнейших комментариев отказался. Его пресс-секретарь Ольга Черная была более откровенной и попросила «передать привет Борису Колесникову».

- В каком смысле, - переспросил журналист.

- Ты все услышал. Вы знаете, на кого вы работаете, - дополнила пресс-секретарь.

По всей видимости, и в окружении спикера, и сам Владимир Литвин уверены, что вопросы журналистов - это происки «бойцов невидимого фронта». И показания Пукача в протокол, видимо, тоже записывали участники какого-то тайного сговора.
Хотя, в действительности ситуация до банальности проста. Есть несколько вариантов, как может поступить высокопоставленное лицо, если в отношении него возникают подозрения о причастности к убийству журналиста. Он может либо уйти в отставку до окончания расследования. Либо по собственной инициативе публично дать ответы на все вопросы, которые возникают в обществе.

Но в украинских реалиях оба эти варианта выглядят утопией. Владимир Литвин избрал другой путь: не дожидаясь приговора суда, объявил себя невиновным и непричастным. На вопросы журналистов он предпочитает отвечать где угодно - во время поездок по регионам, на брифингах в украинской глубинке - только не на открытых пресс-конференциях в Киеве. От страха он перестал давать интервью.Но это глупо и недальновидно. Рано или поздно спикеру придется ответить на все вопросы. Невзирая на расторопность пресс-секретарей и дружбу с собственниками каналов.

Что же касается Петра Порошенко, к нему всего два вопроса:

Неужели вы готовы жертвовать своим авторитетом, придерживаясь тактики умалчивания в отношении Владимира Литвина?

И второе. Почему, например, «Стоп цензура!» или любое другое движение, которое выступает против давления на СМИ должны поддерживать «5 канал», если ни у кого нет гарантий, что, получив лицензии, руководство может превратить «5 канал» в «еще один канал»?

И напоследок. В день когда «Стоп цензура!» организовывала свою первую публичную акцию на пресс-конференции Виктора Януковича по случаю ста дней президентства, главный редактор «5 канала» - Владимир Мжельский - прямым указанием запретил своим журналистам одевать белые футболки и поддерживать движение. Мы это помним. Как и то, что спустя несколько недель, когда канал по решению суда лишился своих лицензий, представители «5 канала» как ни в чем ни бывало стали ходить на собрания «Стоп цензуры!» и требовать отставки Валерия Хорошковского. Это не борьба против цензуры и не отстаивание свободы слова. Это, Петр Алексеевич, конъюнктура. И вы о ней, к сожалению, знаете.

Мустафа Найєм, «Українська правда» 23-09-2010

Мені довелося стати випадковим свідком зйомки цієї історії, тому що їздив разом зі знімальною групою «5 каналу» до Конча-Заспи, аби переконатися, де саме закінчується нова дорога - біля будинку Клюєва чи ні.

Повністю змонтований, цей сюжет чимсь не задовольнив керівництво та був відправлений на «смітник».

Зрештою журналістка Ольга Кошеленко, яка готувала сюжет в останні дні своєї роботи на «5 каналі», звільнилася. На пропозицію інших журналістів доробити сюжет, якщо керівників каналу щось не влаштовує, вони отримали відмову.

Це - не перший небезпечний сигнал з «5 каналу», який позиціонує себе як останній форпост демократії на українському телебаченні.

Наприкінці минулого тижня намагалися «зачистити» згадку про Литвина у великому сюжеті про справу Гонгадзе. Литвин завдяки старій дружбі з Порошенком взагалі на особливому рахунку на «5 каналі». Дійшло до того, що представники спікера можуть потелефонувати журналістам і висловити претензії, чому був поставлений синхрон, де Литвин виглядав якось непереконливо.

Хочеться помилятися, але справжня причина цієї історії з «дорогами Клюєва» - небажання Петра Порошенка або менеджерів каналу зайвий раз псувати йому стосунки з владою. Задача колись всесильного секретаря Радбезу - втримати владу хоча би у Вінницькій області.

Сергій Лещенко, «Українська правда» 23-09-2010

Нагадаємо, до складу ради також увійшли генеральний директор НТКУ Єгор Бенкердорф, генеральний директор Euronews Майкл Пітерс і президент Euronews Філіп Кейла.
За словами Валіда Арфуша, угоду про виробництво міжнародного сервісу Euronews українською мовою укладено строком на п'ять років. Вона набуде чинності з першого дня виходу в ефір українського Euronews, старт якого заплановано на 24 серпня 2011 року, у День Незалежності України. Очікується, що українська звукова доріжка каналу, поряд і іншими десятьма мовами трансляції, буде йти по всьому світу.

«У договорі також передбачено всі нюанси українського мовлення - які міжнародні новини повинні обов'язково виходити в ефір, скільки має бути реклами, програмна сітка каналу. Зауважу, що навіть українські новини, перш ніж з'явитися в ефірі, повинні будуть отримати дозвіл на випуск із Франції.. Тим самим буде збережена об'єктивність і незалежність каналу», - відзначив пан Арфуш.

Він розповів, що у договорі зазначено, що планується від п'яти до десяти новин на день. Ця частка може змінюватися в бік збільшення протягом п'яти років. Новини не обов'язково будуть політичними, а й культурними, спортивними, соціальними. Українські місцеві новини подаватимуться в кінці випусків. Їхня кількість залежатиме від наявності новин.

«Укладаючи контракт, ми домоглися того, чого не досягли інші партнери Euronews - головний офіс погодився, що у нас, поки тільки для української сторони мовлення, будуть місцеві новини про Україну.. Нагадаю, Euronews російською мовою є у пакетах кожного кабельного оператора. З моменту мовлення ці права повністю передаються нам - російська Euronews не зможе мовити на території України без нашого дозволу», - сказав Валід Арфуш.

Валід Арфуш відзначив, що поки розглядається питання про мовлення в Україні через кабельних операторів, хоча планується отримання .окремої ліцензії для ефірного мовлення Euronews в Україні.

Щодо фінансування Euronews, Валід Арфуш зауважив, що в договорі про створення українського Euronews вказаний стандартний бюджет - близько 5 млн євро на рік, - який вимагає Euronews від країни майбутнього мовлення, незалежно від зарплат і рівня цін, вартості ліцензії.

«У рамках нашої домовленості з Кабінетом Міністрів не передбачено фінансування ефірного каналу. Це питання потрібно розглядати окремо, в залежності від наявності коштів у бюджеті на наступний рік на отримання окремої ліцензії. Тому першочергове завдання для нас - домовитися з кабельними операторами», - розповів віце-президент НТКУ.

Планується, що основні надходження становитимуть прибутки від реклами. «Згідно з постановою уряду, ми отримали права на прямий продаж рекламного часу, але, можливо, підключимо посередників в особі великих агентств.. На самоокупність ми плануємо вийти при хороших продажах реклами протягом року з дня першого ефіру. Але необхідно враховувати, що сегмент інформаційних каналів в Україні насичений: є і 5 канал, і телеканал 24, медіагрупа Ріната Ахметова теж планує запустити новинний канал "Події"», - сказав Арфуш. Він відзначив, що основною конкурентною перевагою українського Euronews буде об'єктивність.

Штат українського Euronews формувати ще не почали. За словами Валіда Арфуша, планується дві редакції - у Києві та Ліоні - зі штатом до 17 осіб у кожній. Українські журналісти, що житимуть і працюватимуть у Ліоні, отримуватимуть зарплату 1,5-2 тис. євро на місяць, матимуть соціальні пільги. Для роботи в ньюзрумі, окрім професіоналізму, претенденти мають продемонструвати знання англійської або французької мови. Ньюзрум формуватиме головний офіс Euronews: українська сторона лише передаватиме анкети.

Питання призначення керівника української редакції також на часі. «Ми можемо рекомендувати кандидатури, але головного редактора представництва в Україні призначить головний офіс. Весь менеджмент буде контролюватися з Франції, - сказав Валід Арфуш. - Остаточне рішення приймає директор редакції Euronews - Лучіан Сарбу».

Також Валід Арфуш заперечив, що український Euronews буде підконтрольним владі: «.Редакційна політика Euronews стандартна для всіх країн мовлення.. Важливо якість новин, а також нейтралітет, якщо мова йде про політичний подію - в ній повинні бути відображені і враховані всі сторони конфлікту. Нам навіть не варто робити сюжети, що висвітлюють події однобічно - їх просто не пустять в ефір!».

Він підкреслив: «.Можливість виходу в ефірі Euronews ангажованих владою новин дорівнює нулю. Такої можливості немає!». Також Валід Арфуш пообіцяв, що особисто не впливатиме а кількість або фактуру політичних новин на Euronews: «Та не те що впливати не буду, але навіть займатися цим не буду. Це останнє, що мене цікавить!». Натомість він планує зосередитися на подіях у царині культури..

Як повідомляла ТК, 21 жовтня у Парижі генеральний директор НТКУ Єгор Бенкендорф і голова виконавчої ради Euronews Філіп Кайла підписали угоду про виробництво міжнародного сервісу Euronews українською мовою. Також віце - прем'єр України Борис Колесніков та генеральний директор виконавчої ради Euronews Майкл Пітерс підписали Меморандум про співпрацю між Україною та Euronews.

Журналістська ініціатива «Стоп цензурі!» вже закликала керівництво каналу Euronews звернути увагу на кадрову та редакційну політику майбутнього представництва в Україні.
«Телекритика»

Нове супутникове телебачення CSB TV з Помор'я незабаром додасться до списку каналів платформи Цифрового Польсат. Новина підтверджена Ольгою Зомер, директором преси каналу. Швидше за все це відбудеться вже 1 листопада 2010 року, так виходить з неофіційної інформації, яку представницького CSB TV розмістила на Facebook станції. Цифровий Польсат отримав від Медіа Кашебе презентацію, що стосується нового Кашубського телебачення CBS TV ще влітку цього року. Однак, оператор утримався від приєднання каналу в свій список, до моменту коли станція почне регулярне мовлення. CBS TV це некодованих канал, буде доступний для всіх власників декодерів Цифрового Польсат. Дo моменту приєднання каналу до послуги Цифрового Польсат, абоненти можуть самі його знайти за допомогою своїх декодерів.

ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ: HOT BIRD 9 (13 E) тп. 6 (11,317 GHz, pol. V, SR: 27500, FEC: 3 / 4, DVB-S/QPSK) ID: CSBTV PID V: 1027 PID A: 1227 PID PCR: 1027 SID: 17627 PID PMT: 127 Provider: RRsat Koдування: немає CSB TV працює з вересня цього року 24 години на добу, у форматі картинки 16:9. Його рамки складають туристичні журнали, історія, водний спорт і інформація з новинами. Станція веде мовлення свої програми польською мовою з елементами кашубського діалекту. Правдоподібно CSB TV додасться до платформи Цифра, a терміни його додавання з неофіційних джерел це 5 листопада 2010 року. Поки немає офіційних підтверджень.

Центральноєвропейська супутникова платформа UPC Direct почала мовлення чеської версії телеканалу Universal Channel у своїх пакетах.

Universal Channel доступний на супутнику Thor 5 (0,8 Вт) чеською та англійською мовами.

Технічні параметри:

Супутник: Thor 5 (0,8 Вт)
12,380 ГГц, пол. V, SR 28000, FEC: 5/6, DVB-S/QPSK
SID: 102
V PID: 110
А PID: 111 (чеська), 112 (англійська)
Кодування: Cryptoworks & Nagravision 3

22 листопада в кількох великих українських містах відбулися акції протесту приватних підприємців проти нового Податкового кодексу, який напередодні прийняла Верховна Рада. Найбільш масштабними акції були в центрі Києва. Учасники вимагали у президента ветувати кодекс та відправити у відставку низку чиновників. Віктор Янукович у цей час перебував у Брюсселі на саміті Україна - ЄС. Пізно ввечері організатори демонстрацій у Києві оголосили акцію безстроковою. Майже всі центральні телеканали 22 листопада в своїх програмах новин робили прямі включення з Майдану. Телеканал ТВі увечері організував пряму трансляцію. Трансляція веб-камери, розташованої над Майданом, із сайту телеканалу «Інтер», відбувалася з технічними проблемами.

Напередодні постійний автор «Телекритики» Борис Бахтєєв уже аналізував висвітлення подій навколо Податкового кодексу та риторику Віктора Януковича, який на засіданні РНБО заявив: «Чого вони (мітингувальники. - Б.Б.) вимагають сьогодні під час розгляду Податкового кодексу - щоб ми залишили ті дірки, які були в законодавстві, для того, щоб не платити податки». Також, нагадаємо, в інтерв'ю Financial Times (доступне після безкоштовної реєстрації) президент назвав демонстрантів на Майдані корупціонерами: «Нині ми маємо ціле покоління бюрократів, які створили власний бізнес на засадах корупції».

ICTV («Факти», 18:45) перші чотири хвилини ефіру присвятив сюжету з Севастополя про смерть жінки та двох її дітей під колесами авта відомого місцевого футболіста. Новина про демонстрації підприємців ішла другою й була в доволі дивний спосіб прив'язана до попереднього сюжету. Ведуча Олена Фроляк прокоментувала севастопольську трагедію словами: «Отак в Україні "відзначили" день пам'яті жертв ДТП» і перейшла до страйку студією, яку варто процитувати повністю: «Рух автомобілів сьогодні ускладнений в багатьох обласних центрах через страйки підприємців, які не втомлюються воювати з ухваленим парламентом Податковим кодексом. Найбільше люди обурюються суттєвому зменшенню спрощенців і надзвичайним повноваженням самої податкової, яка матиме можливість без суду арештовувати майно підприємців. Мітингувальники по всій країні погрожують оголосити безстроковий страйк, якщо президент документ підпише. Сам глава держави, перебуваючи в Брюсселі на саміті Україна - ЄС, пообіцяв уже цього тижня зустрітися з організаторами акції. Кодекс в Адміністрацію президента ще не надійшов із Верховної Ради. За словами її голови, пана Литвина, до підписання документ буде готовий лише у четвер-п'ятницю. Глава уряду Микола Азаров сьогодні був уже не такий категоричний теж. Він заявив, що готовий до діалогу з підприємцями». Отже, мітингувальники не втомлюються воювати, обурюються і погрожують, а президент обіцяє зустрітися вже цього тижня (новини понеділка), Азаров «уже не категоричний» та «готовий до діалогу».

Відеоматеріал Олексія Пшемиського, втім, містив достатньо синхронів із позиціями підприємців, а синхрон Януковича, який починається зі слів: «Треба обирати пріоритет, який би об'єднав більшість людей», після відео натовпу демонстрантів взагалі виглядав іронією - не ясно лише, чи це був свідомий журналістський жест, чи вийшло випадково.

У сюжеті було згадано інцидент зі зтягуванням зі сцени депутата БЮТ Ляшка. Прямого включення з Майдану на ICTV не було.

СТБ розпочав випуск о 22.00 із прямого включення з Майдану. Журналістка Євгенія Мотрич повідомила, що більшість учасників мітингу розійшлися, але на площі залишається кілька сотень протестувальників. Пролунала пряма мова представника організаторів мітингу Ігоря Пилипчука, а також речника київської міліції Володимира Поліщука, чий синхрон ілюстрував твердження журналістки про готовність правоохоронців до силового розгону (щоправда, сам Поліщук сказав лише про намір «усе документувати й у разі необхідності готувати необхідні документи для порушення кримінальних справ»). Після включення в ефір пішов сюжет Ганни Суряднової та Олени Угрин про перебіг протестів протягом дня. Учасників на Майдані, за сюжетом СТБ, було 30 тисяч за оцінками організаторів і 5 тисяч - за оцінками міліції. Загалом у матеріалі відображено всі головні аспекти події, окрім чергових спроб міліції перешкоджати проїзду автобусів із учасниками мітингу до Києва, про що було чимало повідомлень в інтернеті, а також змісту переговорів підприємців із представниками влади. Також дивно, що журналісти не поцікавилися мотивацією рішення Окружного адміністративного суду, який заборонив масові заходи на Майдані. Однак, з огляду на подієву насиченість дня, висвітлення протестів на СТБ можна вважати достатньо повним і адекватним.

«События» на ТРК «Україна» почалися сюжетом про пожежу в Донецьку, внаслідок якої загинула людина. Відповідно, перші три хвилини ефіру головного випуску новин на цьому каналі було присвячено опису подробиць пожежі та синхронам, наприклад: «Шуба у меня сгорела норковая. Все полностью. Мебель, мягкая мебель. Кухня. Все, что у меня в комнате было. Компьютер, холодильник. Не знаю» та «Пожар распространился на чердак масандры и чердак непосредственно данного дома».

Сюжет про страйк підприємців ішов другим, із підводкою: «Перекрыты дороги и потасовки с милицией. Десятки тысяч предпринимателей вышли сегодня на улицы Киева, чтобы убедить Виктора Януковича ветировать закон о Налоговом кодексе. Митинг начался на Майдане, продолжился у Администрации президента и закончился массовыми беспорядками». Пряме включення складалося з переказу того, куди пішла міліція, куди пішли демонстранти, хто перекрив дороги, а хто заліз на підвіконня. Сором'язлива відповідь одного з демонстрантів: «Ні, не замерзну» на турботливу репліку журналістики Олександри Мітиної: «Не замерзнете?» стала єдиним синхроном мітингувальників, показаним у програмі «События». Опозиційних політиків показано не було, після цього ведучий Олександр Мозговий повідомив, що Янукович зустрінеться з демонстрантами «уже на этой неделе», а також що «глава государства со скандальным документом не знаком». Після підводки йшов синхрон Януковича. Новини на ТРК Украина залишили враження, що акції протесту відбуваються лише в Києві.

«ТСН» на «1+1» подала сюжет про демонстрації першим. З перших слів підводки «Понеділок дав друге дихання підприємницьким протестам проти Податкового кодексу» і до кінця сюжету це була схожа на літературне есе оповідь, сповнена образів на кшталт «зранку в центрі тихо-тихо», «на Майдані приготування. Спочатку співами, згодом молитвою, і нарешті галасом», «протестні лави», «хотіли передати зі зверненням фотоальбом із портретами розробників кодексу». В цій оповіді доречно б виглядав емоційний та змістовний синхрон підприємця з переліком того, проти чого, власне, борються, але такого синхрону не було. Питання балансу сторін вирішили, подавши синхрон одного з організаторів протестів Кошеленка щодо кількості протестувальників (30 тисяч) перед синхроном президента. Про протести в інших містах України глядачі «Плюсів» не дізналися.

«Подробности» на «Інтері» розповіли про протести другим сюжетом, після репортажу з Брюсселя. У підводці ведуча Ольга Грицик згадала чотири міста: Київ, Дніпропетровськ, Харків та Львів, репортаж був із Києва, містив синхрони підприємця, президента, депутата БЮТ Наталії Королевської. Дані щодо кількості людей на Майдані варіювалися від 5 тисяч на 9-ту ранку в сюжеті Максима Урлапова до 10 тисяч у прямому включенні Валентини Левицької. Включення «Інтера» вийшло найбільш інформативним та оперативним: кореспондент взяла коментар у члена координаційної ради протестувальників стосовно плану дій на майбутні кілька годин (збір підписів за розпуск ВР), а також згадала про політиків, які з'являлися на Майдані, підкресливши, втім, неполітичний характер акцій підприємців.

Для Першого національного («Підсумки дня») протести також виявилися другою, після результатів саміту Україна - ЄС, новиною. На відміну від згаданих вище каналів, Перший національний згадав про річницю Помаранчевої революції та розпочав сюжет із останньої на той час новини з Майдану - збору підписів за розпуск парламенту. Кореспонденти каналу нарахували в Києві 4 тисячі мітингувальників. У наступному матеріалі ведуча Іванна Найда розповіла про акції в Хмельницькому та Харкові, а також переповіла глядачам звернену до президента вимогу Юлії Тимошенко ветувати Податковий кодекс. Далі Найда розповіла про долю документу (не підписаний Литвином), а вінцем блоку став синхрон Віктора Януковича.

«Час новин» на 5-му каналі розпочав зі страйку випуск і найширше висвітлив події. Станом на 20:30 кореспондент Андрій Жигулін оцінив кількість демонстрантів на Майдані в 5 тисяч та розповів про плани ініціаторів мітингу. Після прямого включення 5 канал показав сюжет із денним бекґраундом, подавши кілька досить емоційних коментарів протестувальників, зокрема: «Гнать их такой поганой метлой с нашей Украины. Нам такие лидеры не нужны. Обещают одно, а делают совершено другое» та «Він просто покинув і считає наш народ за бидло». За сюжетом з Майдану показали регіональний дайджест акцій зі Львова, Хмельницького, Харкова, Чернівців та Полтави. Синхрон президента журналісти 5-го каналу вибрали не той, що більшість каналів, - Янукович у ньому не виступає проти спрощеної системи й обіцяє підйом економіки на новому оподаткуванні, а обіцяє відреагувати на протести, зустрітися та дослухатися. 5 канал також згадав про День свободи, натомість про опозиційних політиків на Майдані не згадав.

«Репортер» на Новому каналі в першому сюжеті випуску називає виступи революцією та проводить відверті паралелі з помаранчевим Майданом. Новий - єдиний із каналів, що розглядаються в цьому моніторингу, не подав синхрону президента - замість нього показали Миколу Азарова зі зверненням до неназваних саботажників: «Мы никому не позволим нарушить достигнутую тяжелой ценой стабильность в стране, подорвать эту стабильность. Попытаться спровоцировать людей. Ничего из этого не выйдет». Про інших політиків теж не згадали, протестів у регіонах нарахували чотири - в Дніпропетровську, Харкові, Полтаві та Львові.

Проаналізувавши висвітлення українськими телеканалами страйку підприємців проти Податкового кодексу 22 листопада, доходиш висновку: скласти повну картину подій глядач міг, але для цього йому явно недостатньо інформації з одного телеканалу. Деякі канали «не помічали» масштабу протестів, деякі помічали тільки столицю, деякі саме цього дня вирішили перейнятися смертю пересічного громадянина і поставити сюжет про нього першим. І жоден із каналів цього дня не вважав за потрібне дати в найпопулярнішому форматі - новинах - синхрони експертів з економіки та податкового права, можливо, єдиних людей, які могли б оцінити проект Податкового кодексу порівняно з його аналогами в світі та всебічно змалювати його можливі наслідки. Найкращі зразки новин виявилися ретрансляцією позицій кількох сторін, найгірші - ретрансляцією правди однієї, і практично всі вони довели: українські канали розуміють функцію «інформування» надто поверхово.

Телекритика

Кабмін затвердив порядок використання в 2011 році коштів державного бюджету для створення україномовної версії EuroNews

Про це йдеться в постанові уряду № 401 від 13 квітня.

Відповідно до затвердженого порядку, головним розпорядником коштів на ці цілі є Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми - Національна телекомпанія України.

Дані кошти будуть направлені Euronews на оплату щорічної ліцензійного внеску за право на трансляцію і поширення на території України україномовної версії каналу.

Крім того, кошти будуть спрямовані на оплату витрат, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти та оплати комісії банку.

Відповідно до закону про держбюджет-2011, на створення україномовної версії каналу Euronews передбачено виділення 15 млн гривень.

Як повідомлялося, Верховна Рада має намір затвердити концепцію державної інформаційної політики, реалізація якої буде здійснюватися, в тому числі, за рахунок забезпечення розвитку національного інформаційного агентства «Укрінформ», створення та забезпечення функціонування української редакції телеканалу Euronews.

За матеріалами «Українських новин»

Джерело: