Дата: Понеділок, 22.04.2019, 19:47 | Повідомлення # 631
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
"Маленькі кроки на шляху до великої перемоги":
Українські військові зайняли сіру зону на околиці Донецьк
ЗСУ продовжують звільняти території від окупантів на сході країни.
Українські військові продовжують звільняти території від окупантів на сході країни. Так, захисники України просунулися ще далі по так званій "сірій зоні", передають Патріоти України з посиланням на ТСН.
"Маленькі кроки на шляху до великої перемоги. Захисники України не тільки дають гідну відсіч ворогу, а й повертають наші землі. Тому нещодавно бійці ООС зайняли великий шматок сірої зони на околицях Донецька. Місцевість там на пагорбах, тому тепер вони мають перевагу над противником", - йдеться в повідомленні. Доброта-вище всіх якостей.
Дата: Середа, 01.05.2019, 17:17 | Повідомлення # 632
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Створив герб Києва:
Помер відомий український скульптор )
Вчора, 30 квітня, на 91-му році життя помер відомий український скульптор Борис Довгань..
Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла письменниця Тетяна Стус
За своє довге життя Борис Степанович Довгань, створив десятки скульптур, меморіальних дощок, пам'ятників та виступив співавтором радянського герба Києва. Серед його робіт: пам'ятник "художникам - жертвам репресій" (1996); пам'ятник Папі Римському - Івану Павлу ІІ у Києві на території посольства держави Ватикан (2002), пам'ятник Олександру Пушкіну у Гурзуфі, композиція "Меркурій" в парку "Олександрія" в Білій Церкві.
Однією з останніх робіт Довганя став пам'ятник актору та співаку Олександру Вертинському, якого автор зобразив в образі П'єро. Борис Довгань має звання Почесного академіка Національної академії мистецтв України та Заслуженого діяча мистецтв України.
Дата: Субота, 04.05.2019, 14:52 | Повідомлення # 633
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28509
Статус:
ВУкраїніпродають найбільший
радянський заводвідеоплівки
Український завод відео- і фотоплівок «Свема», розташований у місті Шостка Сумської області, був виставлений на аукціон.
Підприємство планують продати приблизно за 15 тисяч доларів, повідомляється на сайті Мін'юсту.
Згідно з даними, майно стратегічно важливого в Радянському Союзі заводу «Свема» буде продано за борги.
Аукціон відбудеться в кінці поточного місяця, 31 травня. Залишкова вартість - 404 669 гривень, зокрема одна тільки насосна станція номер два оцінена в 105,27 тис. гривень.
Відзначимо, «Свема» займає площу близько 200 га, на ній розташовано більше 200 корпусів. За радянських часів підприємство займалося виробництвом кіно- і фотоплівки, фотопаперу, а також рентгенівської плівки і магнітної стрічки для відео- та звукозапису. Після розпаду СРСР завод перейшов в державне володіння України.
Дата: Понеділок, 06.05.2019, 14:03 | Повідомлення # 634
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Україні є ким пишатися:
Дівчинка з Житомира визнана наймолодшим композитором України
Талановита дев'ятирічна дівчинка з Житомира
Маргарита Костеньова визнана наймолодшим композитором України.
Про це заявила керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook...
Лана Вєтрова повідомила, що офіційне нагородження та оголошення переможця в номінації "Діти" відбудеться 6 травня 2019 року, але вже відомо, що творчість Маргарити Костеньової, учениці Житомирської музичної школи імені Святослава Ріхтера визнано національним надбанням.
"У її творчому доробку вже 19 власних композицій, які принесли їй звання лауреата і переможця Всеукраїнських та Міжнародних мистецьких конкурсів, а також у телепроекті "Крутіше всіх". Крім того, Маргаритка закохана в дивовижний інструмент – бандуру. І вже в такому юному віці маленька бандуристка популяризує українське мистецтво власними творами", - написала Вєтрова.
Практично всі свої твори Маргарита Костеньова написала за останній рік. В одному з інтерв'ю на місцевому телебаченні мама дівчинки розповіла, що Маргариту спочатку віддали на фортепіано, але через півтора року дівчинка сказала, що хоче на бандуру.
Дата: Неділя, 12.05.2019, 10:56 | Повідомлення # 635
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
З нагоди 100-річчя УНР:
Спецслужби розсекретили ексклюзивні дані про вбивство Петлюри
Служба зовнішньої розвідки України розсекретила майже 350 архівних документів про діяльність Української Народної Республіки у 1920-1930 роках, зокрема про вбивство глави її Директорії Симона Петлюри.
Про це повідомляється на сайті СЗР. Ексклюзивні справи відкрили для українців з нагоди 100-річчя заснування УНР, передають Патріоти України.
"Матеріали містять майже 350 документів, які відкривають нові сторінки української національно-визвольної боротьби: оригінали та копії документів УНР, дипломатичні папери, накази, резолюції, звернення, статути, листи, фотографії та багато іншого", – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що в матеріалах можна знайти нормативно-правові акти УНР, документи дипломатичних зусиль уряду УНР на міжнародній арені і інформацію про тодішніх лідерів українських державних утворень.
Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року в Парижі Самуїлом Шварцбардом – уродженцем міста Ізмаїл. Шварцбард заявляв, що вбивство було виключно актом помсти за єврейські погроми 1918-1920 років в Україні, причетність до яких Петлюри досі викликає суперечки.
Була озвучена також версія, що вбивство голови Директорії УНР було організовано ГПУ НКВС РРФСР – політичною спецслужбою в РРФСР. Доброта-вище всіх якостей.
Дата: П`ятниця, 17.05.2019, 13:52 | Повідомлення # 636
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Всеволод Задерацький:
Українець, який писав музичні шедеври у концтаборі
У документальному фільмі російського журналіста Юрія Дудя хвилю уваги збурило ім'я піаніста Всеволода Задерацького. Що відомо про талановитого, але маловідомого українця...
У YouTube не знайдеш архівних записів виступів Всеволода Задерацького. А все через те, що за життя йому лише один раз дозволили виконати свій твір зі сцени. Навіть афіші не було, просто на аркуші із зошита написали програму концерту, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.
Якщо до письменників радянська влада була безжальною, то в музикантів було більше шансів уникнути розправи енкаведистів. Однак український піаніст з Рівного тричі сидів у в'язниці. Зокрема й у таборах Колими, де при температурі в мінус 50 градусів доводилося працювати по 12 годин. Є припущення, що Задерацькому не могли пробачити зв'язок з царською сім'єю.
У 1915 році українець викладав музичну літературу царевичу Олексію і щотижня їздив із Москви в Царське село. Понад рік він знайомив майбутнього спадкоємця престолу із західними композиторами, пояснював різницю між музичними жанрами.
Коли до влади прийшли більшовики, то йому це пригадали, як і підтримку білогвардійців. Ці два пункти фактично перекреслили його кар'єру, а для НКВС він завжди залишився неблагонадійним.
Арешти композитора
Після першого арешту 1921 року його прізвище внесли в розстрільний список. У ніч перед стратою Задерацького помістили в конфіскований будинок. Там стояв рояль, тож перед смертю піаніст грав усю ніч. А на ранок навпроти його прізвища з'явився надпис "Залишити живим", виведений самим Феліксом Дзержинським. Підозрюють, що "Залізний Фелікс" мешкав неподалік і чув цю гру.
Однак після п'ятьох років його знову заарештували. Цього разу НКВДсти ще й вилучили всі твори композитора і знищили їх. Після звільнення Задерацькому дозволяли селитися лише в невеличких містах, а про Москву та Петербург і не могло й бути мови. Документів не видавали, влаштовувався на тимчасові роботи.
Послухайте красиві музичні твори Всеволода Задерацького:
У 1937 році його запідозрили у контрреволюційній діяльності. Задерацького відправили на край Радянського союзу. Спочатку у вагонах до Владивостока. Далі у тюрмі корабля до Магадана, а звідти сотню кілометрів пішки до таборів.
Створення найкращого твору
Найдивовижніше, що саме в таких нелюдських умовах Задерацький створив свій найкращий твір. Якимось чином він зумів переконати керівництво табору дати йому клаптики телеграфних бланків та олівець. Обіцяв, що не напише жодного слова, тільки ноти. Дрібним почерком він занотував "24 прелюдії і фуги для фортепіано" тривалістю понад дві години.
Послухайте легендарний твір "24 прелюдії і фуги для фортепіано" Всеволода Задерацького:
Писав не маючи змоги випробувати цей твір на інструменті. Гумки не було, тому писав без помилок і перекреслень – одразу готовий твір.
Замість шести років на таборах – пробув два, а потім ще півтора року добирався назад до родини. На зворотні квитки доводилося заробляти в містах поруч із таборами.
Останні роки свого життя Задерацький провів у Львові. Там він викладав фортепіано в консерваторії, виступав, виконуючи чужі твори.
Дата: Четвер, 06.06.2019, 17:30 | Повідомлення # 638
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Помер відомий український письменник
За творами Юрія Мушкетика знято кінофільм "Біла тінь", а також фільми "Позиція", "Біль".
Уранці 6 червня помер 90-річний Юрій Мушкетик, один із класиків новочасної української літератури. Про смерть автора десятків культових творів написав голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський в Facebook.
"Гайдамаки", "Серце і камінь", "Яса", "Останній гетьман" - належать перу Мушкетика. З 1956 року Юрій Михайлович працював заступником редактора і головним редактором журналу "Дніпро". До 2001 року очолював Національну спілку письменників України.
За творами Мушкетика знято кінофільм "Біла тінь", фільми "Позиція", "Біль". Його книги перекладені багатьма мовами - литовською, болгарською, німецькою, іспанською. "Письменник не може не писати. Якщо може - то не письменник, графоман", - казав він. Доброта-вище всіх якостей.
Дата: П`ятниця, 07.06.2019, 13:40 | Повідомлення # 639
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Пилип Коновал:
Українець, якому англійські королі віддавали честь першими
У той час, коли українець Коновал отримував королівські почесті, його дружина загинула в сталінських концтаборах, а дочка Марія пройшла жахливу систему сталінських дитячих будинків і колгоспно-кріпацького життя, але так і не побачила свого батька...
У Великобританії найвища військова нагорода – Хрест Вікторії. Згідно з правилами, при зустрічі з кавалерами цього ордену британські королі повинні вітатися і віддавати їм честь першими.
При цьому інші нагороди воїн може не носити. 15 жовтня 1917 року перед Букінгемським палацом цю найвищу нагороду отримав українець з Канади Пилип Коновал. За який такий подвиг він отримав цю найвищу нагороду? Давайте все по порядку.
15 вересня 1888 року в селі Кутківці Подільської губернії (нині Чемеровецький район Хмельницької області) на кордоні з тодішньої Австро-Угорською імперією в родині каменяра Мирона Коновала народився хлопчик Пилип.
У 20 років Пилип одружується, а згодом у подружжя народжується дівчинка Марія. У 25 років через Владивосток емігрував до Канади. З початком Першої світової війни Пилип Коновал вступає до Оттавського 77-го піхотного батальйону.
Проблема була в тому, що більшість українців Канади були із Західної України, яка в той час була під владою ворожої Австро-Угорщини. Ці українці вважалися “австрійцями” і потенційними ворогами, тому в період з 1914 по 1920 роки тисячі українців потрапили в 24 концентраційних табори. Коновала врятувало те, що він походив з частини України, яка на той час перебувала під владою Російської імперії.
Вербувальники зарахували його як підданого союзної держави і без коливань прийняли на військову службу. Після дев’яти місяців служби солдати відправляються через Галіфакс і Ліверпуль на фронт до Франції. Ось тут найцікавіше.
21 серпня 1917 року поблизу французького містечка Ланс німецькі війська затиснули канадську армію в кільце. У відділенні Коновала загинули всі старші офіцери. Про атаку ніхто й не мріяв: безперервний кулеметний вогонь не давав підняти голови. Тоді Пилип сам відправився на кулеметне гніздо. Всі його товариші перехрестилися: капрал вже не повернеться … раптом … На горизонті з’явився капрал Коновал з кулеметом під пахвою. Виявилося, що він вступив у рукопашну з кулеметниками, переміг десятьох солдат, потім, атакувавши друге гніздо, також знищив гарнізон і зі словами “А нащо мертвим кулемет? Чого добро буде пропадати?” взяв кулемет з собою.
Наступного дня він знову самостійно атакував інше кулеметне гніздо, знищив кулемет і трьох німецьких солдатів. Уже в своєму окопі, коли Коновал рапортував офіцерові, отримав кулю в обличчя. Це і врятувало німців: хто знає скільки їх відправилося б у Валгаллу, якби не поранення українця.
І ось, 15 жовтня 1917 року, перед Букінгемським палацом у Лондоні на великому військовому параді король Георг V нагородив українця з Поділля Хрестом Вікторії – найвищою і найпочеснішою нагородою Британської імперії. “Ваш подвиг є найвідважнішим і незрівнянним в моїй армії. Прошу особисто прийняти мою подяку”. Саме ці слова британський король сказав простому селянину з Поділля.
Ще один цікавий факт: Хрест Вікторії виготовлявся виключно з металу російських гармат, які були захоплені британською армією під час Кримської війни. Дрібничка, а приємно … Згодом, разом з іншими українцями, був у Канадському сибірському експедиційному війську, яке готували до боїв з більшовиками. Там його звела доля з Василем Енгельгардтом, нащадком поміщика, у якого служив Тарас Шевченко. Так, правду кажуть: “У житті, як на довгій ниві”…
Після війни Пилип Коновал через складну економічну ситуацію в Канаді працював прибиральником і сторожем в Нижній палаті Парламенту. “Я прибирав бруд в Європі з рушницею, а тут я його прибираю з шваброю”. У 1956 відбувалося частування всіх кавалерів Хреста Вікторії в знак 100-річчя славного ордена Британської Імперії. Королева Єлизавета II постановила, що спеціальні урочистості відбудуться в Лондоні, на які запрошувалися всі живі власники Хреста Вікторії. Але складна фінансова ситуація не могла дозволити українцю поїхати на дійство.
І тут Коновала врятувало українське ветеранське товариство. Українсько-Канадський Легіон зібрав 5000 доларів для поїздки. “Будьте ласкаві, щоб висловити мою Вам подяку, для кожного українського легіонера канадського філії, який вніс свій посильний внесок у цю велику суму грошей, що спрямовуються мені останнім часом. Я був дуже здивований, і я не чекав такого. Я знав, що серед моїх друзів є Український народ, але я ніколи не думав, що він може бути так близько й зробить так багато для бідолахи, як я. Це безсумнівно, допоможе мені в незабутній моїй поїздці до Англії і я буду радий розповісти вам про неї, коли я повернуся. Ще раз спасибі Вам усім і особливо Вам, містер Павлюк, я впевнений, що саме через вас, я отримав це”- писав про поїздку Коновал.
Стівен Павлюк – учасник Першої світової, який кинув клич серед українців-ветеранів зібрати кошти для героя. І ось він і ще 300 кавалерів взяли участь в параді в Гайд-парку, який прийняли її Величність королева Єлизавета і принц Філіп.
Кавалери ордену Хреста Вікторії. Пилип Коновал у Першому ряду всередині
Помер Пилип Коновал на 72-му році життя. Його Хрест Вікторії та інші медалі були довірені Богданові Панчуку, канадському українському ветеранові, який служив в канадських військово-повітряних силах під час війни і який став керівним членом товариства канадських українських ветеранів. Ці медалі згодом придбав Канадський військовий музей, де вони зберігаються і досі. Коновала поховав його полк з усіма військовими почестями з Українською католицькою церквою Іоанна Хрестителя на цвинтарі Нотр Дам в Оттаві.
У той час, коли українець Коновал отримував королівські почесті, його дружина загинула в сталінських концтаборах, а дочка Марія пройшла жахливу систему сталінських дитячих будинків і колгоспно-кріпацького життя, але так і не побачила свого батька …
“Як і не зник шрам на обличчі Пилипа Коновала, так і не змовкне слава цього загиблого канадського солдата українського походження: золотими літерами вписано його ім’я в історію Канади та Першої світової війни.” Доброта-вище всіх якостей.
Дата: Середа, 19.06.2019, 11:58 | Повідомлення # 640
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Наукова сенсація:
У Суботові знайшли імовірне поховання Богдана Хмельницького
(фотофакти)
Могила видатного сина України була осквернена та зруйнована польською шляхтою невдовзі після його смерті. З тих пір точне місце поховання було втрачене
У Суботові під спудом Іллінської церкви, збудованої за наказом Богдана Хмельницького науковці знайшли підземний об’єкт, за всіма ознаками схожий на старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання засновника Гетьманської держави, яке шукали понад 300 років, зазначають Патріоти України.
Дослідження здійснювали вчені на замовлення громадської організації "Фонд Великий Льох", котра названа за поемою Тараса Шевченка, в якій є згадки про безуспішні пошуки могили Хмельницького. Допомагає в пошуках праху гетьмана Православна Церква України – роботу вчених благословив митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а оргкомітетом пошуків керує черкаський митрополит Іоанн.
Фотогалерея Пошуки могили Богдана Хмельницького
"Треба визнати, що в Україні немає українського національно пантеону, який є основним чинником національного самоствердження. Ми досі часто навіть не знаємо, де поховані великі українці, завдяки яким Україна і сформувалася як держава ще понад 300 років тому. Століттями Російська імперія знищувала та приховувала будь-яку інформацію, яка стосувалася теми національної ідентичності українців. А коли не могла викорінити історичну пам’ять – нав’язувала міфи. Так з’явився Переяславський міф, так вкорінилася думка, ніби тіло Хмельницького спалили. Як наслідок такої пропаганди – ми навіть не знаємо, де поховані українські гетьмани. І сьогодні настав час ці міфи розвінчувати", - наголосив ініціатор та організатор пошуків Павло Костенко.
Експерти кажуть, що для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження. Також важливою є підтримка держави, без якої пошуки будуть тривалішими та складнішими. У підсумку ж, якщо склеп Хмельницького таки буде знайдено, досліджено та доведено його справжність, то українці нарешті матимуть першу могилу українського гетьмана й шанс на створення національного пантеону. Основне призначення якого – на могилі відомих українців об’єднати живих та допомогти їм відчути гордість та причетність до творення великої історії свого народу.
Як відомо, 1664 року польська армія сплюндрувала Суботів. За переказом, забальзамовані тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимофія викинули з родинної гробниці. Існує дві версії подальших подій, так звана польська й українська. За польською, воєвода Стефан Чарнецький 1664 року коли захопив Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і попіл розсіяв пострілом з гармати. Український варіант це відкидає, мовляв, тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги, місце перепоховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули. Припускається, що ймовірним місцем останнього спочинку Хмельницького може бути «Семидубова гора» у селі Івківці, що неподалік Суботова.
Можливо, також, що обидві версії про розорення поляками могили Хмельницького вигадка. І таємне поховання Богдана ворог просто не віднайшов. Гетьман все ще може покоїтися у склепі Іллінської церкви, про що йдеться вище. Є грунтовні сподівання, що незабаром будуть отримані відповіді стосовно іллінського склепу.
Дата: Вівторок, 02.07.2019, 17:06 | Повідомлення # 642
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
Українська мова повинна зайняти тотальне домінуюче становище,
– книговидавець
Засновник видавництва “Zалізний тато” і речник “Правого сектора” Дмитро Савченко вважає, що українська мова повинна зайняти тотальне домінуюче становище, а російська мова – піти в дрібну резервацію, як корінне населення Північної Америки.
“Стратегія російської мови станом на сьогодні – запакуватися в пергамент ідеї білінгвізму. Це така прихована стратегія, багато мислячих людей, до речі, її підтримують.
Кремль в чому зацікавлений? В тому, щоб сварити нас з щонайменшого приводу, колоти українське суспільство. Росія хоче нашпигувати нас мікроконфліктами, щоб ми були внутрішньо дестабілізовані і знесилені, позаяк внутрішня боротьба забирає багато наснаги, часу і енергії, відповідно для зовнішньої відсічі ми стаємо трошки менш ефективними. Мовне питання – одна з тих речей, які використовує Кремль.
Тому українська мова повинна зайняти тотальне домінуюче становище, а російська мова – піти в дрібну резервацію, приблизно як корінне населення Північної Америки. Це моє бачення, і станом на сьогодні я не знаходжу виправдань для того, щоб російська мова залишалася в тому статусі, в якому вона була до мовного закону”, – говорить Савченко.
Він наголошує, що російська мова це не більше, ніж мова однієї з національних меншин України.
“Хай собі носії цієї мови вдома або на шашликах спілкуються будь-якою мовою, хоч на фарсі. Це їхня справа. Але в державних органах вони не мають качати права, «я не знаю украинский язык» – не знаєш, то вчи! Ніяких поступок на цьому поприщі не може бути. Хочеш жити в країні – мусиш знати державну мову”, – наголошує книговидавець.
Раніше на важливості мовного закону наголошував поет і видавець Іван Малкович. Доброта-вище всіх якостей.
Дата: Середа, 07.08.2019, 20:27 | Повідомлення # 643
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28509
Статус:
Студію«Укртелефільм»продали
за5,1 мільйона гривень
Студія «Укртелефільм», яка розташована в Києві, була продана за 5,1 мільйона гривень.
Підприємство виставив на аукціон Фонд державного майна України, пише LB.ua.
Згідно з даними, покупку зробила компанія «Ріелтіс-Плюс».
«Це вже не перша спроба продати цей об'єкт. Від колишньої студії телевізійних фільмів залишилися напівзруйновані приміщення. Компанія «Ріелтіс-Плюс» виграла аукціон з ціною в 5,1 мільйона гривень», - прокоментував виконуючий обов'язки голови ФДМ Віталій Трубаров.
Студія «Укртелефільм» була створена в 1965 році і за час свого існування взяла участь в створенні більш трьох тисяч телевізійних фільмів.
У тому ж місяці Рада міністрів Криму заявив про намір ліквідувати кіностудію «Ялта-фільм». Виконати розпорядження повинні будуть до 1 травня 2020 року.
Як стало відомо вчора, Фонд Державного майна України продав за 5.1 млн грн єдиний майновий комплекс державного спеціалізованого підприємства «Укртелефільм», розташований по вул. Кирилівська 160.
Студія телефільмів «Укртелефільм» знаходиться за адресою вул. Ованеса Туманяна, 15, і має абревіатуру ДП (державне підприємство), а не ДСП як в разі вищевказаного підприємства.
Відзначається, що ДСП «Укртелефільм» та ДП «Українська студія телевізійних фільмів« Укртелефільм» є різними підприємствами, ніколи не співпрацювали і не мають нічого спільного крім назви.
Що стосується ДП «Укртелефільм» - продавати його ніхто не збирався, на даний момент студія готується до приєднання до Національної громадської телерадіокомпанії України.
Дата: Неділя, 08.09.2019, 22:13 | Повідомлення # 645
V.I.P
Країна:
повідомлень: 2383
Статус:
З архіву ПУ.
Україна має пам'ятати своїх героїв: До ювілею битви під Оршею. Хто в 1514 році не дав Москві перекроїти карту Європи?
"Некоронований король" України-Русі та один з найкращих полководців свого часу став тим героєм,завдяки якому вдалося зупинити першу потужну навалу Московської держави на Захід, котра вже прийняла на себе ризи "Третього Риму" та гегемона Східної Європи
Битва під Оршею
Походи військ Івана Третього та його сина Василя Третього на Литовсько-Руську державу впродовж другої половини XV - початку XVI сторіч ставили за мету поставити під зверхність Москви всі землі Київської Русі, а також інших сусідніх володінь, включно з країнами Балтики (Лівонії, Фінляндії). Після місячної облоги і взяття Смоленська 1514 року, рух московитів на захід був спрямований на захоплення територій аж до річки Березини, приблизно третини території сучасної Білорусі та чималий шмат сьогоднішньої західної Росії. Однак гучна поразка під Оршею на десятки років зупинила експансію на Захід та Південь. Що ж сталось під Оршею?
Залишивши міцну залогу у Смоленську військо московитів наприкінці серпня вийшла на лівий берег Дніпра неподалік Орші. Тим часом королю та великому князю Сигизмунду I вдалося зібрати польсько-литовське військо, метою якого було відновити втрачені землі і фортеці Смоленщини, захоплені Москвою. Сили під командуванням великого гетьмана Литви князя Костянтина Івановича Острозького нарахували в цілому 16 тис. литовської легкої кавалерії, 14 тисяч польської кінноти (легкої та важкої), 3 тисячі найманої піхоти (в основному з Сілезії), 2,5 тисяч добровольців (в основному з Чехії), а також королівську артилерію та інженерно-саперну роту. Під час маршу військо було частково розсіяне — прим. 4-5 тис. вояків залишили охороняти фортецю Борисов.
Московським військом командували князі Михаїл Голіца-Булґаков та Іван Челяднін. Перша сутичка з передовими московськими полками відбулась 27 серпня за річкою Березиною, де московські війська були змушені відступити. Були також кілька незначних сутичок, в основному на переправах через річки Березина, Бобр і Друть.
Волинський літопис так згадує про видатного князя Острозького:
«…а гетману его, вдатному князю Костянтину Ивановичу Острозскому даи боже здоровье и щастье вперед лѣпшее как нынѣ; побил силу великую московскую, абы так побивал силную рать татарскую, проливаючи кров их бесурменьскую.» Основна битва відбулася під Оршею, де війська Московії зазнали поразки, і втекли до до Смоленська. Король Сигізмунд писав, що «московитів» було 80 тисяч], але сучасні дослідники вважають, що ці дані дещо перебільшені.
У ніч проти 8 вересня військо Великого князівства Литовського навело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках і переправилося на лівий берег. Литовська армія складалася із власне литовських, білоруських, українських, сербських, татарських, польських, угорських та німецьких загонів. Цим об'єднаним військом командував 54-річний волинський князь Костянтин Острозький, котрий на час битви вже довгі роки був головнокомандувачем всіх військ Русько-Литовської держави, по суті - другою після монарха особою у владі.
Рано-вранці Челяднін атакував Острозького, намагаючись відрізати його від мостів, однак союзники відбили напад. К. І. Острозький очолював усі контратаки русько-литовської кінноти і бився, як простий вояк. Використовуючи суперечності між Голіцею та Челядніним, він нападав на них порізно, а ті, за словами літописця, із заздрості видавали один одного.
Опівдні руські та литовські вершники вдаваним відступом завели московську кінноту під залп своїх гармат, а потім її із засідки у прибережному лісі атакував резервний загін. Під натиском війська Острозького важка московська кіннота відступила на багнистий берег річки Кропивни між Оршею та Дубровною і там майже вся була знищена.
Київський літопис
Того ж року бій був Костянтина Івановича Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь Москву. Атака польських гусарів довершила розгром московської армії, хоча погоня за її окремими частинами, що тікали до Смоленська, тривала до ночі. Втрати московського війська сягали 30 000 вояків, а Челяднін, восьмеро воєвод, 37 значних бояр та півтори тисячі дворян потрапили у полон.
Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі, про неї розповідалося у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Острозького з тріумфом зустрічали у столицях - Варшаві, Вільнюсі, і звісно у Києві, де на Великий гетьман Литовський знайшов свій останній спочинок 1530 року. На честь перемоги під Оршею князь побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.
Доброта-вище всіх якостей.
Повідомлення відредагував DMisha - Неділя, 08.09.2019, 22:14