FORUM TV-SATСереда
29.01.2025, 23:43

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
  • Сторінка 1 з 4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • »
Модератор форуму: Taras_1958  
Малий і середній бізнес в Україні
viskomДата: П`ятниця, 06.02.2015, 18:05 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Малий і середній бізнес в Україні



Держава душить малий і середній бізнес


Платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).При здійсненні підприємницької діяльності на ринках та під час продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної торгівлі підприємці ІІ та ІІІ групи платника єдиного податку касові апарати (РРО) теж не встановлюють, — звертають увагу фахівці Головного управління ДФС у Волинській області.

Усі інші платники єдиного податку при здійсненні готівкових розрахунків зобов’язані застосовувати РРО. При цьому, застосування РРО необхідно розпочати не пізніше:

- 01 липня 2015 року - платниками єдиного податку третьої групи;

- 01 січня 2016 року - платниками єдиного податку другої групи.


Зазначимо, що законодавець передбачив мораторій на перевірки платникам єдиного податку, які використовують у своїй діяльності РРО,

Зокрема, якщо платники єдиного податку другої і третьої груп , які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 01.01.2017 звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО відповідно до норм Податкового Кодексу України.

Зазначена норма передбачена Законом України від 28.12.14 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який опубліковано в спецвипуску газети „Голос України” від 31.12.14 №254.

Переважна більшість платників єдиного податку у своїй діяльності використовує комп’ютерну та не фіскалізовану касову техніку, тож впровадження РРО не завдасть труднощів. Водночас, Головне управління ДФС у Волинській області пропонує не зволікати із реєстрацією РРО, щоб до встановленого законодавством терміну налагодити роботу касової техніки із програмним забезпеченням, підготувати працівників до роботи на РРО тощо.

viskomДата: П`ятниця, 06.02.2015, 18:13 | Повідомлення # 2
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Коли „спрощенцю” придбати

касовий апарат ?




Згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями, що є платниками єдиного податку третьої групи — з 1 липня 2015 року.

З 1 січня 2016 року РРО обов’язково застосовуватимуть фізичні особи-підприємці, що є платниками єдиного податку другої групи.

Не поширюються вказані норми на спрощенців, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у роздрібній торгівельній мережі, через засоби пересувної мережі

Також якщо платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм Податкового кодексу України перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

viskomДата: Понеділок, 19.12.2016, 10:13 | Повідомлення # 3
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Парламент знову намагається зобов'язати підприємців

використовувати касові апарати з 2017 року




Касові апарати для малого бізнесу були та залишаються голубою мрією всіх фіскалів.


Ще Азаров у далекому 2010-му заповзято просував цю ідею. Ми зуміли її відбити – перша та друга група єдиного податку продовжують працювати без касових апаратів (РРО).

Ці люди, а також всі інші вільні й сильні підприємці стали основою Революції Гідності. Вони мали сили та можливості чинити супротив злочинному режиму Януковича, в Києві та в усіх інших містах організовували та очолювали протестні наступи.

Янукович втік, пройшли вибори, змінились люди у владі, але бажання перевести всіх підприємців на складну та корупційну систему касових апаратів, загнати їх у резервацію, нікуди не поділося. Таке бажання, на жаль, є.

У грудні голова профільного Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики ініціювала на засіданні Комітету введення касових апаратів для частини спрощенців. Не Уряд, а саме депутати ініціювали введення РРО!

Хоча за місяць до того питання касових апаратів обговорювали на Національній раді реформ. Говорив Президент, говорив Прем'єр-міністр, говорила і я.

Говорили про те, що починати потрібно зі спрощення системи адміністрування, з забезпечення відшкодування підприємцям вартості фіскальних апаратів.



Однак минуло всього декілька тижнів, владою нічого не зроблено з свого боку, а касові апарати вже намагаються ввести, розділивши підприємців за видами товару.

Якщо законопроект №5132 буде прийнято в редакції комітету, без врахування моїх поправок про вилучення обов'язковості застосування РРО у торгівлі побутовою технікою, то касові апарати стануть обов'язковими і на ринках.

Це ті касові апарати, які потребують світла та Інтернету, які не люблять морозу і на яких наживаються окремі ділки. Відтак, ті, хто купував побутову техніку на ринках, завтра платитимуть за неї більше. Скоріше за все, в магазинах, які, мабуть, і пролобіювали ці норми в проекті.

Так добре пролобіювали, що голова комітету пішла на порушення Регламенту Верховної Ради України, Закону, бо доповнила проект нормами, яких не було в урядовому законопроекті.

Хтось апелюватиме, що введення касових апаратів – це не лобізм.

Але тоді це відверта боротьба з малим та середнім бізнесом. Війна можновладців проти тих, хто стояв на Майдані і хто сьогодні продовжує стояти на сході України. Сьогодні введуть касові апарати у торгівлі побутової техніки, а вже завтра – для всіх інших.

Розрахунок на те, щоб крок за кроком звузити можливості для дрібних підприємців, приборкати їх, щоб у майбутньому вони не загрожували чиновникам і владі.

І немає значення, які політичні сили представляють ті 21 депутат з 24 присутніх, що проголосували за введення касових апаратів на ринках. Вони проголосували проти середнього класу, який привів їх у парламент. Не голосували лише Оксана Продан, Анатолій Євлахов та Олександр Кірш. Всі інші бояться сильного середнього класу.

Раніше хоча б Верховна Рада не боялась середнього класу, зараз вже, виявляється, не так...

Що далі? Як діяти?

Ще можна вилучити норми про розширення касових апаратів з законопроекту № 5132.

Комітет з питань податкової та митної політики прийматиме рішення не раніше 19 грудня. Тож є можливість звернутись листами через пошту, e-mail, написати sms кожному члену Комітету з проханням вилучити ці норми з законопроекту (список депутатів, їх контакті дані можна знайти тут, на сайті Комітету).

Зазначу: навіть якщо в останні дні року депутати Комітету проведуть цю норму, це не буде їх перемогою. Це буде їх провал перед підприємцями, їх працівниками та людьми, які з 1 січня 2017 року змушені будуть купувати товари за більшою, ніж сьогодні, ціною.

За матеріалами публікації
народного депутата України, члена Комітету з питань податкової та митної політики Оксани Продан

viskomДата: Четвер, 08.03.2018, 08:45 | Повідомлення # 4
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Спрощенців ІІІ групи ліквідують,

а решту обмежать у можливостях




Народні депутати знайшли винного у зростанні останнім часом
частки тіньового сектору економіки.


Виявляється, ховатися у тіні допомагає спрощена система оподаткування.

Міжнародний валютний фонд оцінив розмір тіньового сектора в структурі економіки України в 44,8%. А серед основних загроз експерти Ради Європи називають корупцію та незаконну економічну діяльність, включаючи фіктивне підприємництво, ухиляння від сплати податків та шахрайство.
На думку авторів проекту змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів (№8089) побороти, або хоча б зменшити вплив цих загроз можна за рахунок зменшення ставки податку на додану вартість та реформування спрощеної системи. Звісно — з урахуванням європейської практики.
Тож пропонується, насамперед, знизити основну ставку ПДВ з 20% до 16%. Водночас, обмежити види діяльності, які даватимуть право перебувати на ІІ групі платників єдиного податку. Таку можливість, на думку авторів проекту, слід залишити тільки фізичним особам-підприємцям, які здійснюють виробництво товарів, роздрібний продаж на ринках, у сфері ресторанного господарства в об’єкті площею до 20 м2 чи з використанням засобу пересувної торгівлі. Також спрощенцями залишаться ФОП, які виконують роботи, надають послуги (у тому числі побутові), або реалізують товар дистанційним способом.
Незмінними для них залишиться граничний обсяг доходу в 1,5 млн грн. на рік. Але їх зобов’яжуть встановити реєстратори розрахункових операцій. Натомість спрощенців ІІІ групи взагалі ліквідують.


Також установлять низку заборон для І та ІІ груп на певні види діяльності, як-от продаж на двох об’єктах у ресторанах чи роздрібна реалізація з трьох торговельних місць на ринках. Адже, на думку авторів, це вже «має ознаки мережевого бізнесу».
Відповідно підвищаться і санкції: до 200% вартості товару, проданого з порушенням, але не менше 1700 грн.

viskomДата: Вівторок, 10.09.2019, 18:46 | Повідомлення # 5
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Верховна Рада підтримала законопроекти

про
"кешбек" і "РРО в смартфоні"



Фото: Економічна правда

Законопроекти пропонують ввести мотиваційні заходи для споживачів,
щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями


Верховна Рада прийняла в першому читанні і за основу законопроекти про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадському харчуванні та сфері послуг для детінізації розрахунків.

Як повідомляє прес-служба Міністерства фінансів, законопроекти пропонують ввести мотиваційні заходи для споживачів, щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями і постачальниками послуг через реєстратор розрахункових операцій (РРО), а для продавців - ряд заходів для спрощення використання РРО та посилення відповідальності за відмову це робити.

Норма про кешбек передбачає, що споживач, який зробив покупку на суму понад 100 грн і отримав чек, може перевірити його на справжність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцеві повернуть 100% вартості придбаних товарів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:У Зеленського хочуть скасувати обов'язкове використання касових апаратів

Однак для спрощення застосування РРО продавцями і постачальниками послуг їм надається можливість використовувати програмні РРО як поряд з класичними, так і замість них. Зареєструвати програмний РРО можна буде через Електронний кабінет в режимі онлайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Проектом передбачена також можливість створення розрахункового документа в електронній формі у вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати по електронній пошті.

Для порушників вимог використання РРО істотно посилюють відповідальність.

Законопроект також пропонує поетапно ввести обов'язкове використання РРО дня таких груп платників податків:

- через 6 місяців з дати опублікування закону:

для всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію:

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

вживаних товарів.


- з дня набрання чинності закону до 31 грудня 2020 го:

для платників єдиного податку II-IV груп, обсяг доходу яких за рік перевищує 1 млн грн і які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

реалізацію уживаних товарів;

діяльність із забезпечення стравами та напоями;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність;

діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення;

реалізацію деталей і приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування РРО є обов'язковим відповідно до переліку, затвердженого Урядом.


- з 1 січня 2021-го:

для всіх платників єдиного податку II-IV груп.

10.09.2019

RATVODДата: Субота, 14.09.2019, 07:45 | Повідомлення # 6
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28574
Статус: Оффлайн
Скільки годин може працювати

сумісник та за яким графіком




Тривалiсть роботи за сумісництвом на пiдприємствах,
в установах, органiзацiях недержавної форми власності.


Тривалiсть роботи за сумісництвом на пiдприємствах, в установах, органiзацiях недержавної форми власності не обмежується та може бути встановлена впродовж усього вiльного вiд основної роботи часу, але не перевищувати нормальної тривалостi робочого часу, встановленої КЗпП.

Тривалість робочого часу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій передбачена постановою КМУ від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організації» (далі – Постанова). Зокрема, п. 2 Постанови установлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Листом Міністерства соціальної політики України від 25.04.2018 №184/0/22-18/13 надано роз’яснення щодо тривалості роботи за сумісництвом у вихідний день, зокрема:

Загальні норми щодо встановлення на підприємствах, в установах, організаціях вихідних днів визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП).

Частиною третьою статті 52 КЗпП встановлено, що п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Відповідно до статті 67 КЗпП при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (стаття 69 КЗпП).

Відповідно до статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Тобто режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю.

Враховуючи вищезазначене, у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.



13.09.2019

viskomДата: Неділя, 20.09.2020, 16:56 | Повідомлення # 7
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Про новації у сфері застосування РРО

з 1 січня 2021 року




У Головному управлінні ДПС у Луганській області інформують, що 1 січня 2021 року почнеться другий етап:
буде розширений перелік видів діяльності, для яких використання реєстраторів розрахункових операцій
(далі - РРО) (традиційних або програмних) є обов’язковим та запроваджено механізм кешбек.


На другому етапі РРО будуть використовувати фізичні особи-підприємці єдиного податку, які незалежно від суми річного прибутку, будуть зобов’язані використовувати РРО.

До них належать підприємці, які здійснюють:

-реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

-реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

-діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

-діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

-діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

-реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1 квітня 2021 року почнеться третій етап, коли використання РРО стане обов'язковим для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

На теперішній час законодавчими актами запроваджено можливість застосування суб’єктами господарювання для реєстрації розрахункових операцій програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) як альтернативу класичним РРО. При цьому суб’єкт господарювання в своїй роботі може самостійно обрати працювати з використанням класичного РРО чи програмного РРО залежно від його потреб.

З метою визначення переваг програмних РРО над класичними, платники мають можливість протестувати ПРРО.

Тестування ПРРО можна здійснювати, використовуючи виключно тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру, що розмішений на вебпорталі Державної податкової служби за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Перелік тестових платників.

Для тестування програмного реєстратора розрахункових операцій ДПС розроблено три тестові версії безкоштовних ПРРО - два для операційної системи Android та один для Windows.

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (постійно оновлюються) розміщено за посиланнями:

Програмний реєстратор розрахункових операцій ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Windows.zip
electornna_zvitnist_Windows

Фіскальний додаток пРРОсто

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/pRROsto.zip
electornna_zvitnist_

АРІ фіскального сервера контролюючого органу розміщено за посиланням

https://u.to/pR6uGQ [/l]

ГУ ДПС у Луганській області

10:09:2020 р.

джерело
viskomДата: Неділя, 01.11.2020, 09:43 | Повідомлення # 8
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Підприємці України

@savefop · Спільнота



Скріншот: facebook.com


viskomДата: Неділя, 08.11.2020, 09:21 | Повідомлення # 9
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн



RATVODДата: Вівторок, 24.08.2021, 11:37 | Повідомлення # 10
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28574
Статус: Оффлайн
Курс біткоіна знову злетів до $ 50 000.

Вперше з травня



Фото: depositphotos.com

Ціна найпопулярнішої криптовалюти повзе вгору після багатомісячного спаду
.

23 серпня біткойн подолав позначку в $ 50 000.

Як випливає з даних Coindesk, станом на 13:55 вартість біткоіна становить $ 50 194 за монету.



Виконавчий директор криптобіржі CEX.IO Костянтин Анісімов зазначив, що "ралі цін ще не свідчить про значний стрибок", проте, якщо більше покупців піде назустріч, щоб підняти вартість криптовалюти вище рівня $ 50 000, "може початися шаленство, щоб направити ціну до середньострокової мети $ 55 000 ", пише Bloomberg.

» 20 липня біткоін істотно втратив в ціні, опустившись нижче психологічної позначки $ 30 000.

» На початку серпня старший стратег по сировинних товарах Bloomberg Intelligence Майк Макглоун спрогнозував зростання курсу біткоіна до позначки $ 100 000.

Наталія Софієнко

18 серпня 2021


RATVODДата: Субота, 28.08.2021, 11:45 | Повідомлення # 11
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28574
Статус: Оффлайн
Як інвестувати в землю пересічному українцеві.

Щоб розібратися, LIGA.net купила 3 ​​гектари



Сільське господарство (Ілюстративне фото: unsplash.com)

Наскільки вигідно купувати землю зараз? Ми інвестували 100 000 грн
і тепер знаємо, яка реальна "земельна" прибутковість


Хочете купити українську землю і отримувати пасивний дохід? Тоді цей гід для вас. Але крім бажання вам знадобляться щонайменше 100 000 грн та завзятість.

З 1 липня 2021 в Україні запрацював ринок землі. Попередні 20 років тимчасовий мораторій не дозволяв українцям легально інвестувати в землю. Тепер можна. Але не всім і не дуже багато: до 2024 року купувати землю можуть тільки фізичні особи громадяни України і до 100 га в одні руки.

Для українців це новий інструмент інвестування і можливість заробити.

Редакція LIGA.net вирішила розібратися, як влаштований зараз ринок землі, знайти і купити "інвестиційно" привабливу ділянку і детально описати для читачів усі етапи угоди.

На чому можна заробити?


В Україні близько 43 млн га сільгоспземель, з них 27,6 млн га поділені на паї і перебувають у власності 6,9 млн осіб. Ці українці і отримали можливість продати свої паї (за бажання), а інші громадяни України – купити. За липень – перший місяць після зняття мораторію – було укладено 3 277 угод, власників змінили майже 6 000 га.

Для "земельного" інвестора важливі дві характеристики: ціна гектара і прибутковість від оренди.

Ціна


У перший місяць після відкриття ринку, середня ціна на землю була близько 40 000 грн (майже $1 500), заявляв міністр агрополітики Роман Лещенко. За розрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, на кінець липня середня ціна гектара с / г землі становила 26 800 грн, виходячи з аналізу показників Госгеокадастра (доповнено після виходу статті). Найбільш повну статистику стосовно операцій надає Державна служба з питань геодезії, тут колосальний розкид цін: від 3 700 грн за га в Луганській області до 13 млн грн – в Київській. "Орієнтуватися на ціни першого місяця не варто, вони не репрезентативні – мало угод", – пояснює професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів'євський.

Але важлива не стільки сьогоднішня ціна, скільки її майбутня динаміка. Міністр агрополітики Роман Лещенко прогнозує щорічне зростання вартості паїв в середньому на 7-10%. Співзасновник інвестиційного агентства LandClub Денис Башлик називає трохи вищі цифри – 10-15%, а більш привабливі землі можуть вирости в ціні і на 20%.

В основі цього прогнозу – досвід сусідніх країн, як там змінювалися ціни в перші п'ять років після запуску ринку землі і скільки там зараз коштує земля.



На графіках відправний рік – 2011-й, але в Польщі та Болгарії ринок землі відкрився задовго до цього. Справа в тому, що тільки з 2011 доступні дані в Eurostat. В Румунії ринок землі відкрився в 2013 році.

Орендний дохід


За інформацією Держгеокадастру, майже половина сільгоспземель в Україні перебувають в оренді у фермерів або агрохолдингів.

Сьогодні за оренду 1 гектара, за даними проєкту "Моніторинг земельних відносин" (реалізується Київською школою економіки), платять в середньому 3 400 грн.



Для інвестора важливі характеристики – термін і умови орендного договору – це дозволяє прогнозувати прибутковість.

Від чого залежить ціна оренди?


У договорах з агрохолдингами перегляд ставки оренди прив'язаний до інфляції або до нормативно грошової оцінки, пояснює Володимир Радько, керівник проєкту KupiPay.

Якщо з інфляцією все зрозуміло, то у випадку з нормативно грошовою оцінкою є нюанси. Якщо нормативна база не зміниться, то за такими договорами до 2023 року орендна ставка не переглядатиметься.

Якщо взяти за базову ціну гектара в 40 000 грн (озвучену міністром) і 3400 грн – за га оренди, то середня річна прибутковість від оренди в Україні становить на сьогоднішній день 8,5% (з урахуванням податків і транзакційних витрат – істотно менше – в 1,5 рази).

Наше завдання – знайти земельну ділянку, яка перебуває в довгостроковій оренді, а значить приносить стабільний дохід. Підсумкова прибутковість інвестицій в землю – сума орендного доходу і зростання цін на землю (з урахуванням усіх транзакційних витрат і податків).

Де шукати продавців землі


Зараз у непрофесійного інвестора є кілька варіантів знайти сільгоспземлю. Перший – це онлайн-майданчики оголошень, такі як OLX, dom.ria.com. На момент написання матеріалу в пошуковику цих майданчиків пропонувало сумарно 12 000 оголошень.

Незручність таких онлайн-дошок в тому, що пошук видає оголошення всіх земельних ділянок – під забудову, присадибні тощо. І більшість продавців не пишуть, чи перебуває земля в оренді, які умови і прибутковість. Це ускладнює пошук. До того ж у такому випадку покупець бере на себе всі клопоти з юридичною перевіркою ділянки та оформленням.

Другий варіант – спеціалізовані онлайн-сервіси з пошуку і купівлі землі. Про вихід на цей ринок заявили вже два стартапа – Доброзем і KupiPai.

Доброзем – дітище колишнього міністра Кабміну і співзасновника Monobank Дмитра Дубілета і Алекса Ліссітси, гендиректора агрохолдингу ІМК і президента асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Доброзем в середині серпня перебував у режимі розробки і пропозицій на ньому не було. Але на сайті є список агентів, які можуть підібрати ділянку в їхньому регіоні.



KupiPai (робить інвесткомпанія Concorde Capital Ігоря Мазепи) на початок серпня був більш працездатним. Після реєстрації і примодерації ви отримуєте доступ до інтерактивної карти, на якій виділені ділянки виставлені на продаж.



На сайті KupiPay на 3 серпня було 24 оголошення (купити можна не всі, частина вже в процесі оформлення угоди). Велика частина ділянок перебуває в довгостроковій оренді. За ними прибутковість від оренди коливається від 1,8% до 10,7%, більшість – від 4% до 6,5%.



KupiPai – посередник між інвестором і агрохолдингами, які допомагають своїм орендодавцям продати землю. Зараз компанія працює з двома холдингами, які сумарно обробляють 800 000 га, з якими саме – не називає.

Чому агрохолдинги самі не купують землю?


По-перше, офіційно їм до 2024 року неможна, а по-друге, у них немає ресурсів, щоб викупити всі орендовані паї.

Але за законодавством орендар має пріоритетне право викупу. Тому пайовики, які бажають продати землю, змушені спочатку пропонувати ділянку агрохолдингам. І тільки після нотаріально завіреної відмови власник виходить з пропозицією на відкритий ринок.

По суті агрохолдинги стають інформаційними хабами, які збирають інформацію про пайовиків, які бажають продати землю. І такі проєкти як KupiPai і LandClub допомагають їм продати землю пайовиків в надійні руки фінансових інвесторів. Які точно не розриватимуть договір оренди і не спробують посеред поля агрохолдингу картоплю вирощувати.

Дані про паї на сайті KupiPai вносять менеджери агрохолдингів. Вказують ціну, площу, річну ставку оренди всієї ділянки, приблизну орендну прибутковість, місце розташування та кадастровий номер.

Ще один інституційний посередник – об'єднання інвесторів LandClub, компанія називає себе інвестиційним агентством. Тут ті самі прізвища, що і на ринку "земельних" онлайн-сервісів. Це ще один проєкт Алекса Ліссітси, гендиректора ІМК та засновника Доброзема. LandClub працює за тим же принципом, що і KupiPay – ділянки на продаж йому "постачають" агрохолдинги. Крім земель ІМК є угоди ще з трьома агрохолдингами, назви яких в компанії не розголошують.

У LandClub немає сайту з переліком пропозицій, інформація про земельні ділянки, виставлених на продаж, доступна тільки членам клубу. За словами співзасновниці Land Club Дар'ї Ісакової, щодня від холдингів надходить інформація про 5-6 паїв, виставлених на продаж. Їх формують в лоти, і коли набирається п’ять лотів (сет) його по черзі пропонують учасникам. Пріоритет у тих, хто вступив в клуб раніше.

Зараз в клубі близько 50 осіб, говорить Ісакова.

Ми вирішили шукати ділянку вартістю близько 100 000 грн (більше грошей у нас просто не було) за допомогою KupiPay і LandClub. Мотивація обрати цих гравців проста: ми хотіли передати юридичну роботу з перевірки ділянки і бюрократію з оформленням документів зрозумілому посереднику.

У компаніях знали, що ми працівники LIGA.net і проводимо редакційний експеримент. Це могло вплинути на сервіс і умови.

Вибір посередника для купівлі землі


Обираючи посередника, ми дивилися, у скільки обійдуться транзакційні витрати. За малих сум інвестицій вони можуть з'їсти левову частину прибутковості.

LandClub – не дуже підходить для дрібних інвесторів, тут орієнтуються на тих, хто збирається купити від 20 га, тобто готовий вкласти понад $ 20 000. Річне членство в клубі коштує $ 390 (близько 11 000 грн).

Компанія пропонує два пакети послуг. Перший – "Базовий". Тут комісія складає 3% від суми угоди. За цю суму менеджери підберуть земельні ділянки і нададуть детальну інформацію про них. Все інше – оформлення угоди, переговори з продавцем (за місцем), оплата податків – робить покупець.

Другий пакет – "Преміум" – містить оплату за послугу – $100 за кожен гектарземлі (6,7%, виходячи з середньої ціни в $1 500). За цю комісію компанія візьме на себе оформлення угоди "під ключ".

У KupiPay Ігоря Мазепи беруть комісію 5% від суми угоди, за це надають послугу "під ключ". Серед них відповідного за ціною та прибутковості не було. Тоді в KupiPay запропонували LIGA.net залишити заявку, а в разі появи відповідної земельної ділянки – повідомити. LandClub теж погодився підібрати нам ділянку за параметрами (ми не вступали в клуб і не отримували доступ до всієї їхньої бази).

Податки і витрати


Перед купівлею земельної ділянки важливо порахувати сумарні витрати. За що доведеться платити, крім самої ділянки.

Угода

1. За умов купівлі-продажу землі сплачується 5% прибуткового податку + 1,5% військового збору від суми угоди. Згідно з законом їх має сплачувати продавець. Але в Україні є нюанс. Денис Башлик з Land Club каже, що в 99% випадках продавці – це літні люди, які не готові його платити. У KupiPay інший підхід. Вони пропонують продавцям закладати податки в ціну.

2. Нотаріальні послуги. Зараз нотаріуси готові оформити угоду не менше ніж за 8 000-10 000 грн.

3. Якщо покупець перебуває у шлюбі, то треба нотаріально завірити дозвіл дружини/ чоловіка на купівлю-продаж ділянки. Це коштує від 350 грн.

4. Трохи дорожче (від 500 грн) обійдеться оформлення довіреності на проведення угоди від вашого імені.

5. Послуги оцінювача обійдуться приблизно в 600-800 грн. (Якщо фактична сума угоди буде нижча за оціночну, то податок на прибуток сплачуватиметься з останньої).

6. Нотаріальна реєстрація передачі першочергового права викупу від агрохолдингу новому власнику – в межах 1500-2000 грн.

Послуги посередників

Як писали вище, Land Club бере від 3% до $ 100 за га (виходить 6,6% від середньої ціни землі), KupiPai – 5%.

Після угоди

Ставши власником землі, вам доведеться платити податок на землю – від 0,3% до 1% на рік від нормативно грошової оцінки (різна від регіону до регіону, середня по Україні – 27 720 грн за га). Розмір податку визначають місцеві влади самостійно в зазначених вище межах.

Оподатковується і орендний дохід, 18% ПДФО + 1,5% військового збору. Податковим агентом виступає агрохолдинг, власник ділянки отримує орендний платіж за вирахуванням податків.

Які паї нам запропонували


І KupiPai, і LandClub отримали від нас однакові дані – інвестиційно приваблива ділянка з орендним доходом не нижче середнього на ринку. Головне обмеження – сума, наші інвестиційні можливості – лише 100 000 грн.

На пошук відповідної ділянки знадобилося близько тижня. Обидві компанії знайшли тільки по одному варіанту. Більшість паїв були істотно дорожчими за наш ліміт. Про те, що 100 000 грн замало для входу на ринок, нас відразу попередили в обох компаніях: треба щонайменше вдвічі більше.

У Concorde Capital запропонували ділянку в Вінницькій області площею 1,8 га. Її вартість – 120 000 грн, річна оренда за весь пай – 10 380 грн, прибутковість – 8,6%, термін договору – 15 років.

Пропозиція від Land Club. Пай знаходиться в Чернігівській області, його площа – 3,09 га, вартість – 84 890 грн, орендний дохід – 7 788 грн (прибутковість – 9,2%), термін оренди – до 2042 року. Період окупності – 11 років. Нормативно-грошова оцінка – 72 484 грн.

Якщо врахувати податки на орендний дохід, то прибутковість зменшується. У ділянки від KupiPai з 8,6% до 6,9%, а у пропозиції Land Club – до 7,4% (окупність виростає з 11 років до 13,5).

Але і це ще не підсумкові цифри, якими слід оперувати інвестору. Додаткові витрати – високі.



З урахуванням усіх витрат реальна прибутковість буде: у ділянки Land Club – 5,8%, а KupiPai – 5,9%.

Ми обрали пай від LandClub. Основна причина – менша загальна сума.

Документи і угода


Стати лендлордом можна, не виходячи з офісу, а в нашому випадку – готелю, так як день угоди припав на час відпустки покупця. Правда, до цього треба зібрати значний пакет документів.

• документ, що підтверджує джерело грошових коштів. У нашому випадку, довідка про доходи з місця роботи і виписка з податкової;

• договір з Land Club і довіреність на ім'я менеджера компанії;

• нотаріально завірений дозвіл дружини на купівлю-продаж землі;

• довідка з банку про наявність рахунку;

• копії паспорта та ідентифікаційного коду.

Вся операція зайняла 40 хвилин, з яких левову частку з'їли переговори з працівником Привату, щоб вони пропустили переказ такої суми (краще домовитися заздалегідь).

Через пів години після платежу і уточнення дрібних деталей з нотаріусом, нам надіслали скан договору на придбання земельної ділянки площею 3.0863 га та кадастровим номером 7425587200: 08: 000: ХХХХ.

Реальні транзакційні витрати (всі супутні витрати) склали близько 23 000 грн або понад 27% від ціни активу. Це багато. Такі витрати "з'їдають" весь прогнозований орендний дохід за наступні три роки.

Спосіб знизити відсоток витрат очевидний – підвищити суму інвестування в землю.

Замість висновку


У перші місяці після відкриття ринку українці не поспішають продавати свою землю. Зараз попит перевищує пропозицію. До того ж левову частину паїв, які виставляються на продаж, скуповує менеджмент агрохолдингів, які орендують землю. До непрофільних інвесторів доходить небагато, на сьогоднішній день доступні кілька десятків ділянок.

Попри це, вже є інфраструктура і посередники, які дозволяють зайти на ринок некваліфікованому інвестору. Правда, робити це сумою менше 200 000 грн незручно, а якщо ви розраховуєте тільки на орендний дохід, то і невигідно. Витрати на оформлення та оплату послуг посередників обійдуться в кілька десятків тисяч гривень, що "з'їсть" роки очікуваного орендного доходу. Вкладення в українські держоблігації залишаються більш привабливими (зараз їхня прибутковість – 10-11%). Але є нюанс. Українська земля з високою ймовірністю може подорожчати в рази, а облігації – ні.

Почекаємо.

Борис Давиденко
головний редактор LIGA.net

Вероніка Гаврилюк
заступник редактора ділової редакції LIGA.net

17 серпня 2021


RATVODДата: П`ятниця, 28.01.2022, 20:42 | Повідомлення # 12
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28574
Статус: Оффлайн
Килимове бомбардування ФОПів


Getty Images

Як пройшов перший місяць тотальної фіскалізації малого бізнесу.


Власники кав'ярень, барів, сувенірних крамниць та квіткових магазинів надовго запам'ятають новорічні свята 2022 року. З січня ці та інші бізнеси з річним доходом від 1 млн до 7,6 млн грн зобов'язані користуватися касовими апаратами та видавати покупцям фіскальні чеки. Як пройшов перший місяць тотальної фіскалізації малого бізнесу

«Усе закінчиться добре, коли підтвердиться, що жодних штрафів не буде», – говорить Дмитро Кравченко, власник кавʼярень Bimbo Kava & More. Він один із мільйона малих підприємців, які зіштовхнулися з проблемами у спробі виконати закон про обовʼязкову фіскалізацію фізосіб-підприємців (ФОП). За законом, з січня ФОПи другої, третьої та четвертої групи спрощеної системи оподаткування мають проводити всі операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) – касовий апарат або компʼютерну програму, яка може його замінити.

Кравченко не приховує роздратування реформою: «Це все лише ускладнює роботу, чого зовсім не хочеться», – каже він. – «Поки що «покращення» одне – я витрачаю більше грошей на нове обладнання та адмініструючий персонал».

Основна мета тотальної фіскалізації малого бізнесу – виявити компанії, які, працюючи як ФОПи, занижують свої реальні доходи та сплачують менше податків, каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. «ФОПи на єдиному податку могли декларувати будь-яку суму доходів платити менше податків», – каже він. Фіскалізація, за словами Гайдая, має обмежити такі зловживання, разом із можливістю збуту контрабанди та контрафакту. «Без фіскальних чеків можна нахабно косити від податків», – погоджується Олександра Томашевська, директорка компанії Е.С.Консалтинг.

Які податки сплачують ФОПи


ФОПи сплачують два податки: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та єдиний податок.

Єдиний податок для ФОПів у 2022 році:

• для першої групи – 248,1 грн на місяць.

• для другої групи – 1300 грн на місяць;

• для третьої групи – 5% доходу або 3% доходу + ПДВ.

• ЄСВ для всіх ФОПів – 1430 грн на місяць.


Як бізнес ухиляється від податків через ФОПів


Занижують свої доходи близько 30–40% підприємців, які займаються торгівлею та готельно-ресторанним бізнесом на другій групі, та 10–15% – на третій спрощеній групі, каже Гайдай, посилаючись на розрахунки Центру економічної стратегії. У 2019 році через такі схеми держава недоотримала 6–8 млрд грн, каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. Але зараз, з його слів, цієї проблеми практично немає. «У 2020 році ліміти за доходами для ФОПів були істотно збільшені, і зараз ми не бачимо, щоби хтось дуже ухилявся, а держава втрачала такі великі суми», – каже він.

Торік ФОПи заплатили 34,8 млрд грн єдиного податку, на 7,2 млрд грн більше, ніж 2020-го. Ця цифра рекордна за пʼять років.

При фіскалізації, за словами Гайдая, підприємці, доходи яких перевищують ліміти спрощеної системи, будуть змушені

• перейти або до наступної групи,

• або на загальну систему оподаткування,

• або вести бізнес в обхід касових апаратів і ризикуватиме отримати штраф.


В Україні зареєстровано 2 млн ФОПів, за даними Опендатаботу. Під тотальну фіскалізацію потрапляють близько 330 000 із них, каже один із ідеологів реформи, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Це орієнтовна цифра, точних даних немає через велику кількість різних схем», – говорить він. За його словами, вже 300 000 таких бізнесів встановили РРО.

Він не знає, скільки компаній занижують свої доходи, мінімізуючи податки через ФОПів. За його словами, переважна частина торгівлі непродовольчими товарами перебуває у тіні; цифри зʼявляться, коли касові апарати почнуть працювати повноцінно. «Інших способів немає», – говорить він.

Тотальна фіскалізація разом з іншими заходами щодо детінізації, за розрахунками Гетманцева, вже у 2023 році дасть додаткові 2% до ВВП. «Такий результат став би для нас перемогою, – каже він. – Але у 2022 році цього ще не відбудеться – фіскалізація ще повноцінно не запрацює. Цей рік ринок адаптуватиметься», – каже він.

Наступним кроком детінізації економіки, за його словами, стане реформа митниці. «Необхідно припинити безлад, який там відбувається», – каже Гетманцев; він став озвучувати деталі. – Нехай поки що це буде таємницею. Але зміни там будуть серйозні».

Провальний старт фіскалізації


Щоб виконати вимогу закону, бізнес міг обирати між двома видами РРО: класичним касовим апаратом чи програмою, яка встановлюється на будь-який смартфон, планшет чи компʼютер.

Звичайний РРО коштує 4000–8000 грн. Його обслуговування коштуватиме ще 200–300 грн на місяць. Програмний реєстратор встановлюється безкоштовно, але щомісяця доведеться платити 100–300 грн залежно від провайдера.

Співвласниця київського «Відьма-бар Лиса Гора» Олеся Остафієва віддала перевагу класичному касовому апарату. Чому? «Ми вже давно працюємо з програмним забезпеченням для закладів і знаємо, що тестувальником будь-яких нововведень податкової виступає сам бізнес, і штрафи за всі помилки зрештою сплачуємо ми», – каже вона.

Останнє нововведення податкової в серпні минулого року коштувало її бізнесу майже 80 000 грн, коли в чеки з алкоголем потрібно було додавати коди видів економічної діяльності. «У нас було 15 помилок за перший місяць, а за кожну помилку – 5100 грн штрафу, – каже вона. – Тому, навчені гірким досвідом, ми віддали перевагу класичному РРО».

У Остафієвої два ФОПи – один на бар, а другий на кухню. Для бару РРО був і раніше, а для кухні вона купила його на початку грудня. Касовий апарат коштував їй 7500 грн. На місяць вона сплачує близько 25 000 грн єдиного податку, плюс ЄСВ.

Існують бізнеси, які обрали програмне РРО. Це зручно, дешево та просто у використанні, каже власник магазину подарунків Unicorner Роман Грабежов. «Світ уже давно у смартфоні, і тому варіант фізичних реєстраторів у 2022 році вважаю за анахронізм», – говорить він.

Щоправда, саме такі підприємці, як Грабежов, у січні зіштовхнулися з найбільшими проблемами: системи додатків не витримали напливу нових клієнтів і на початку року стався масовий збій. Каси не працювали, постійно виникали помилки, каже Грабежов. «Усі спроби зареєструвати каси наприкінці минулого року не увінчалися успіхом, як і в січні», – каже він. У результаті він просив клієнтів надсилати гроші на місці на рахунок IBAN.

Через цей збій податкова могла розпочати штрафувати бізнес, який із технічних причин не підключив програмне забезпечення. Сума штрафу у такому разі може сягати 150% від суми чека. Гетманцев уже пообіцяв, що, враховуючи масштабний збій, штрафувати 2022 року нікого не будуть. Відповідну поправку до закону депутати мають розглянути 1 лютого. Єдина умова: встановити касовий апарат чи програму слід до 1 лютого.

Для свого проєкту Unicorner Грабежов обрав сервіс Checkbox, який у серпні 2021 року запустили бізнесмени Дмитро Дубілет та Андрій Сухов. «Зручна веб-версія, інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс», – визначає обслуговування Грабежов.

Зареєстровані каси в податковій не мають привʼязки до конкретного сервісу, тому поміняти провайдера можна будь-якої миті – зараз їх близько 15. Грабежов цього робити поки що не планує.

Що пішло не так із віртуальними касами


Getty Images


Багато підприємців сподівалися, що законопроєкт про обовʼязкову фіскалізацію скасують або відстрочать у грудні, каже Родіон Єрошек, співзасновник компанії з автоматизації закладів Poster. Тож вони до останнього не реєстрували РРО. Але 17 грудня Верховна Рада провалила відстрочку.

Щоб уникнути можливих штрафів, бізнес наприкінці року почав масово реєструвати програмні РРО – сервери не витримали. «До кінця року у нас реєструвалося в 20–30 разів більше людей, ніж зазвичай», – говорить співвласник Checkbox Андрій Сухов. Система не була розрахована на такий різкий стрибок. «З 28 грудня до 5 січня була гостра фаза проблем. Ми по-живому переписували систему», – каже він. Дзвінків до колцентру надходило вчетверо більше, ніж компанія встигала обробити. Довелося збільшити штат техпідтримки у 15 разів.

Ще два тижні пішло на розвʼязання інших проблем. Наразі все працює стабільно», каже Сухов.

Checkbox пообіцяв своїм клієнтам, які постраждали від збою і не працювали більше дня, як компенсацію безкоштовну підписку на сервіс від місяця до року. Вже 1000 клієнтів отримали таку компенсацію, каже Сухов.

За кінець грудня та початок січня кількість клієнтів Checkbox зросла вдвічі. Сухов відмовився назвати їх загальну кількість, але стверджує, що частка компанії на ринку – 30–50%. «Коли ми запускали наш проєкт, то планували зайняти 20–25% ринку. Але після такого старту цілитимемося ближче до 50%», – каже він.

Пік підключень до програмного РРО від Poster також припав на новорічні свята: кількість нових користувачів зросла у 50 разів порівняно з листопадом, а навантаження на техпідтримку – упʼятеро, каже Єрошек. До кінця січня у Poster зареєструвалося понад 4000 програмних реєстраторів.

На початку року у Poster не було масових збоїв, запевняє Єрошек. А у податкової – були. 9 січня не працювали сервери податкової, а 10 січня – один із сервісів, який перевіряє електронні ключі. «Це все дуже напружено, доводиться часто наново налаштовувати налаштування, що злетіли, все лягає», – описує свій перший досвід роботи з програмним РРО засновник кавʼярень Bimbo Kava & More, Дмитро Кравченко. Він обрав реєстратор від Poster, оскільки вже тривалий час працює з іншими сервісами компанії.

Головний ризик – нові перевірки


Складний старт – не головна проблема у цій реформі, яку бачать підприємці Кравченко та Остафієва. Вони переживають, що за тотальною фіскалізацією пройдуть перевірки та штрафи.

Суть ФОПів завжди була у максимальному спрощенні – заплатив єдиний податок і працюєш спокійно, до тебе ніхто не приходить, не треба надто заглиблюватись у бухгалтерію, каже Остафієва. Тепер процес адміністрування дуже ускладнився. Кравченку довелося найняти бухгалтера. Без спеціальних знань у податкових процесах уже не можна, каже він. «Тепер зʼявився новий привід перевіряти ФОПи та знаходити помилки, а перевірок, які не знаходять помилок, не буває», – каже він.

Ризики незаконного тиску з боку перевіряльників щодо «касових» порушень дійсно є, каже Гайдай із Центру економічної стратегії. Наскільки масовими будуть такі випадки, прогнозувати складно. «Законодавці накрили не лише схемників, а й чесний бізнес потрапив під це килимове бомбардування», – каже Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Одразу на підприємцях це не позначиться, бо до кінця року діє мораторій на перевірку бізнесу, каже Дубровський із CASE. «Але коли мораторій буде скасовано, а податкова розширить штат інспекторів, це може стати великою проблемою, – каже він. – Багато ФОПів уже йдуть у тінь». За словами Дубровського, ризики помилок дуже зросли, оскільки більшість ФОПів не мають спеціальних знань у бухгалтерії, а кожна помилка – це штраф.

Ігор Орел.

28 січня 2022.

viskomДата: П`ятниця, 28.01.2022, 20:42 | Повідомлення # 13
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Спрощена система оподаткування


Постанова КМУ від 21 травня 2009 р. № 505

Про порядок сплати та зарахування сум внесків
на загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування, сплачених фізичними
особами — суб’єктами підприємницької діяльності,
які обрали особливий спосіб оподаткування

Available to users only


Sat-Integral S-1258 HD RACING
viskomДата: П`ятниця, 28.01.2022, 20:43 | Повідомлення # 14
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Концепція «єдиних лещат» для підприємців (про новий законопроект для ФОП-єдиного податку).


Sat-Integral S-1258 HD RACING
viskomДата: П`ятниця, 28.01.2022, 20:43 | Повідомлення # 15
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 1946
Статус: Оффлайн
Пенсионные поборы возвращаются!

К сожалению, предпринимателей-упрощенцев (единщиков и фикспатентщиков), похоже, все-таки заставят делать доплату пенсионного взноса «за себя».
Теперь, в отличие от старого и отмененного постановления КМУ «Об уплате взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование физическими лицами — субъектами предпринимательской деятельности, избравшими особый способ налогообложения» от 14.04.2009 г. № 366, все законно — 8 июля 2010 года в Верховной Раде проголосовали за принятие проекта Закона о внесении изменений в законы Украины «О Государственном бюджете Украины на 2010 год» и «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» от 07.07.2010 г. № 6673.
Сейчас закон готовится на подпись Президенту, и если не случится чуда, то он вступит в силу со дня опубликования.
Если так и произойдет, то теперь в обязательном порядке единщики и фикспатентщики должны будут уплачивать сумму пенсионного взноса «за себя» в размере не менее минимального размера страхового взноса, но не более размера взноса, рассчитанного от максимальной величины налогооблагаемого дохода (прибыли), с которой уплачиваются взносы.
Правда разрешено уменьшать сумму взноса на часть фиксированного (10%) или единого налога (42%), перечисляемую в Пенсионный фонд Украины.

Приведем пример.
Частный предприниматель — плательщик единого налога со ставкой налога 200 грн. Минимальный размер пенсионного взноса «за себя» (сумма будет меняться по мере изменения минимальной зарплаты), который придется ежемесячно уплачивать, составит:

888 грн. х 33,2% — 200 грн. х 42% = 210,82 грн., где:

888 грн. — размер минимальной зарплаты, который действует с 01.07.2010 г. по 30.09.2010 г.;
33,2% — ставка пенсионного взноса для расчета минимального размера страхового взноса предпринимателем «за себя»;
200 грн. — ставка единого налога;
42% — отчисления из суммы единого налога, которые направляются в Пенсионный фонд Украины.


===============================================
Публикуется на языке оригинала
Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 22–25, ст. 263, із змінами, внесеними законами України від 13 травня 2010 року № 2254-VI, 17 червня 2010 року № 2354-VI та № 2356-VI):
<…>
2. Підпункт 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49–51, ст. 376; 2004 р., № 49, ст. 528; 2005 р., № 6, ст. 137, 2007 р., № 27, ст. 361; 2008 р., № 5–8, ст. 78, № 27-28, ст. 253) викласти в такій редакції:
«4) фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

джерело


Sat-Integral S-1258 HD RACING
  • Сторінка 1 з 4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • »
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2025