| FORUM TV-SAT | Неділя
22.03.2026, 21:11
Вітаю Вас Гість | RSS |
|
 |
|
| |
|
|
|
|
УКРАЇНА — Єдина, Могутня, Непереможна, Велика Родина ! 2ч.
| |
| RATVOD | Дата: Неділя, 31.07.2022, 14:05 | Повідомлення # 1 |
Адміністратор
Країна: 
повідомлень: 28846
Статус:  | УКРАЇНА — Єдина,Могутня, Непереможна, Велика Родина ! Номери телефонів:
Офіційні державні канали для отримання інформації
Інформація про рух транспорту
та роботи інфраструктурної галузі
ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ з 31.07.2022
ПОЧАТОК ТЕМИ ТУТ: з 05.03.2014 - 31.07.2022
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 18:08 | Повідомлення # 601 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28846
Статус: | Українські прикордонники натрапили
на рятувальний пліт з російського крейсера "москва"
Фото з відкритих джерел
Українці знайшли залишки від рятувальної шлюпки з крейсера "Москва"
Українські прикордонники отримали понівечену рятувальну шлюпку від раніше потопленого українськими військовими крейсера "Москва".
Про це повідомляє Державна прикордонна служба України на своїй офіційній сторінці у Facebook.
Рятувальна шлюпка, яка розрахована на 20 осіб потрапила до українських прикордонників через охоронця торгового судна, який виловив російське приладдя з Чорного моря.
На рятувальному човні знаходилась велика кількість різноманітних речей російських моряків. Серед них, це антиводяний мішок з російськими монетами, символіка рф та однострої російських військовослужбовців. Одяг моряків та морпіхів був позначений бойовими номерами.
Як зазначають прикордонники на відео, це все що залишилось від російських моряків. За повідомленнями Державної прикордонної служби України пліт був не в робочому стані, тому російські військові, які хотіли врятуватись з крейсера "Москва" мали його моментально лагодити. Рятувальна шлюпка не йшла під воду завдяки прив’язаним жилетам до неї.
Детальне відео від Державної прикордонної служби України про знахідку в Чорному морі можна переглянути нижче:
Як відомо, українські військові потопили ракетний крейсер "Москва" 14 квітня 2022 року за допомогою ракет "Нептун".
Раніше, портал "Коментарі" повідомляв про те, як російські військові сили втратили 100 танків за 100 годин. Це відбулось завдяки вдалому контрнаступу українських сил на Харківщині.
Також "Коментарі" писали про слабкого путіна. Саме таким зараз бачать російського лідера громадяни рф, адже він не може закінчити війну в Україні.
Автор: Slava Kot
16 вересня 2022.
 
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 18:20 | Повідомлення # 602 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28846
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 19:02 | Повідомлення # 603 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: | В НАТО без ПДЧ: як Україні
повторити успіх Фінляндії та Швеції
Фото пресслуби НАТО
"Фінська модель" на певних етапах у минулому викликала інтерес в українських дослідників
як одна з безпекових опцій, що передбачала б тісну співпрацю з НАТО без вступу до нього.
Впродовж десятиліть Фінляндія та сусідня Швеція впроваджували стандарти Альянсу, проводили спільні навчання та розвивали оборонну співпрацю з державами-членами НАТО, зберігаючи при цьому нейтралітет.
Утім, після повномасштабного вторгнення росії в Україну обидві країни швидко ухвалили рішення про вступ до НАТО, а в самому Альянсі країнам-аплікантам забезпечили вступ "екстерном", який не вимагав виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ).
Після безповоротного вибору обох країн на користь НАТО та наповнення поняття "фінляндизація" абсолютно новим змістом фінський та шведський кейс – утім, цього разу блискавичного вступу до Альянсу – знову стає цікавим для України.
Як саме Україні набути цієї взаємосумісності з країнами НАТО та сприяти тому, щоби політичне вікно можливостей одного дня таки відкрилося?
Переваги для НАТО
Ухвалюючи політичне рішення щодо вступу або невступу країни-апліканта до НАТО, держави-члени зважують, серед іншого, чи посилить цей вступ безпеку Альянсу, чи, навпаки, принесе більше ризиків.
Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, хоча, з одного боку, і збільшує кордон Альянсу з росією майже вдвічі (зараз – 1200 км), утім, несе низку суттєвих геополітичних переваг.
Зокрема, він повністю змінить баланс сил у Північній Європі, адже тепер Альянс контролюватиме переважну більшість узбережжя Балтійського моря, яке стане "внутрішнім озером НАТО".
Основна база балтійського флоту росії у кронштадті буде затиснутою у Фінській затоці між Естонією та Фінляндією, а завдяки Фінляндії Альянс стане ближчим до кольського півострова росії, де розташовуються російський північний флот та бази атомних субмарин.
Країни Балтії стануть набагато більш захищеними: у разі нападу росії НАТО зможе перекрити Фінську затоку та заблокувати Балтійський флот рф, а також надавати балтійським країнам підтримку з моря.
Приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО також посилить захист Норвегії та зменшить ризик нападу росії на неї з півночі. На додачу, членство Швеції та Фінляндії вплине на присутність НАТО в Арктиці, а також збільшить військове забезпечення Альянсу: Швеція має один із найкращих підводних флотів у світі, тримає на озброєнні танки Leopard 2A та сучасні протиповітряні системи типу Patriot, має власне виробництво сучасних винищувачів JAS-39 та БМП CV90.
Фінляндія також має у своєму арсеналі найсучасніші винищувачі F35, танки Leopard 2A6 тощо.
Натомість до повномасштабного вторгнення росії країни Альянсу завжди розглядали вступ України до НАТО радше як ризик, аніж як перевагу.
Українська сторона неодноразово шукала зворотні аргументи. Зокрема, у 2021 році Центр "Нова Європа" виокремив такі внески України у трансатлантичну безпеку: цінний досвід у боротьбі з гібридними загрозами, допомога в пандемічні часи, участь у місіях та операціях Альянсу тощо.
Після перемоги Україні необхідно буде продовжувати проводити адвокаційну роботу щодо переваг для НАТО від членства України з урахуванням здобутого бойового досвіду.
Військова взаємосумісність
Військова взаємосумісність або можливість армій держав-членів діяти злагоджено та розуміти одне одного під час спільних навчань, місій та операцій є основою НАТО та наріжним каменем для вступу нових держав-членів.
За деякими даними, Швеція та Фінляндія досягли повної взаємосумісності з НАТО ще 15 років тому.
Для порівняння, станом на кінець 2021 року в Україні було запроваджено 21% стандартів Альянсу (255 стандартів та керівних документів НАТО, здебільшого оперативних та адміністративних). Щоправда, під час повномасштабного вторгнення Україна запровадила також велику кількість натівських практик, іноді навіть не помічаючи цього.
Незважаючи на різницю в досягненнях, впадає в око те, що Україна має доступ майже до усіх тих самих інструментів для набуття взаємосумісності з Альянсом, що і Фінляндія та Швеція.
Сфери, у яких Україна поки відстає від Швеції та Фінляндії за рівнем взаємосумісності з НАТО:
▪️Матеріальне забезпечення фінської та шведської армій з 1990-х років відповідає стандартам Альянсу.
▪️Володіння англійською мовою, необхідне для роботи з натівськими документами та для розуміння військовослужбовцями один одного, є на високому рівні серед фінських та шведських військових.
Довіра через співпрацю
Одним із найважливіших факторів, на які зважують держави-члени Альянсу, ухвалюючи політичне рішення про вступ тієї чи іншої держави до НАТО, є довіра.
Для членів Альянсу важливо відчувати, що країна-аплікант є "однією з них", а не тільки має сильну сумісну армію.
Обидві скандинавські країни почали розбудовувати тісніше партнерство з НАТО після розпаду Радянського Союзу.
Втім, Швеція ще в часи холодної війни отримала назву "шістнадцятого члена" НАТО за активну кооперацію з Альянсом.
При цьому обидві країни не лише використовували існуючі інструменти НАТО для посилення власних спроможностей, але і були проактивними та робили власний внесок у безпеку євроатлантичного простору, зокрема брали участь у місіях та операціях Альянсу.
Ще один урок для України – і Швеція, і Фінляндія тісно співпрацювали з Данією, Ісландією та Норвегією у рамках регіональної оборонної ініціативи NORDEFCO, яка сприяла не тільки розвитку тіснішої співпраці та розбудові довіри, але і посиленню спроможностей держав-учасниць.
Фінські аналітики відзначають, що процес розбудови довіри може бути прискорений за допомогою міцних двосторонніх відносин з країнами-членами НАТО, які б виступали "спонсорами" та пропонували можливості для співпраці, вигідні для країни-партнера та Альянсу.
Для України такими спонсорами могли би стати Велика Британія та Польща в рамках новоствореного тристороннього формату співпраці, який наразі сторони розглядають як безпековий формат допомоги Україні.
Аналогічно Швеція, зберігаючи відданість політиці нейтралітету, активно розвивала тісну оборонну співпрацю з партнерами – явище, яке фінські дослідники назвали "парадоксом шведської оборонної політики".
Розуміючи, що власного оборонного потенціалу країни недостатньо для захисту від агресії, Швеція після розпаду СРСР підписала низку декларацій і меморандумів про оборонну співпрацю з Великою Британією, США, Німеччиною.
Тісна співпраця з партнерами нещодавно дала свої плоди: йдеться про безпрецедентну в історії НАТО готовність Великої Британії, Данії, Норвегії та Ісландії надати Швеції та Фінляндії гарантії безпеки у найбільш небезпечний період – між поданням заявки та безпосереднім вступом до Альянсу.
Політична та ціннісна взаємосумісність
Готовність низки держав-членів НАТО надати Швеції та Фінляндії гарантії безпеки на період формальної процедури вступу та водночас тривалий спротив країн НАТО щодо постачання Україні озброєнь після початку повномасштабного вторгнення росії свідчать про те, що політична та ціннісна взаємосумісність – не менш важлива характеристика, аніж взаємосумісність військова.
Навіть у ПДЧ серед критеріїв на вступ до Альянсу є політичні та економічні: демократія, верховенство права, вирішення суперечок мирним шляхом, демократичний та цивільний контроль над збройними силами тощо.
Вступ до ЄС у 1995 році зробив Швецію та Фінляндію повністю економічно та політично сумісними з більшістю країн-членів НАТО.
Це стало великою перевагою для застосування у 2022 році швидкої процедури вступу до Альянсу.
Адже зазвичай, або принаймні впродовж кількох останніх хвиль розширення, країни-апліканти, навпаки, інтегрувалися спершу до НАТО, а потім до ЄС. Такий шлях пройшли, зокрема, Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина та Словенія, Болгарія, Румунія та Хорватія.
Водночас вступ до ЄС не лише зробив Швецію та Фінляндію "своїми" для більшості держав-членів НАТО, але і став певним сигналом про те, що обидві країни переходять від нейтралітету до політики військового неприєднання, адже вони стали частиною колективної оборони ЄС, а також взяли на себе певні політичні зобов’язання.
Чому не спрацювало "право вето" росії?
Небажання погіршувати відносини з росією завжди було неформальною, проте вагомою причиною відмов Україні у членстві в Альянсі, яке безпосередньо збільшило би кордон НАТО з рф.
Натомість Фінляндію радо готові бачити в Альянсі, незважаючи на те, що вступ країни в НАТО збільшує цей кордон на 1300 км.
Тож кейс вступу Фінляндії попри російський фактор є цікавим для України, особливо з огляду на те, що саме війна в Україні є центральним елементом цього кейсу.
Шведські аналітики зауважують, що досвід вдалого захисту власних територій у 1940-х роках, розбудова сильної армії та можливість проєктувати силу зробили Фінляндію привабливим партнером для НАТО.
Саме можливість говорити з рф з позиції сили відрізняла Фінляндію від інших країн.
В тому числі тих, які межують з росією, однак не здатні будуть захистити себе у разі нападу.
Вторгнення рф в Україну продемонструвало здатність нашої країни вести війну, захищати власні території та проєктувати силу попри географічну близькість до росії.
Після перемоги цей аргумент може стати чи не найвагомішим у переговорах із партнерами: Україна – не слабкий партнер, що прагне від НАТО захисту, а сильний союзник, який уміє себе захистити.
На додачу, російський фактор у випадку Швеції та Фінляндії став джерелом сили, а не слабкості: глибоке розуміння російської загрози та історичний досвід протистояння російській агресії роблять Швецію та Фінляндію цінними партнерами для Альянсу, адже вони можуть зміцнити підхід НАТО щодо росії.
Автор: Маріанна Фахурдінова,
аналітикиня Центру "Нова Європа"
16 вересня 2022.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 19:10 | Повідомлення # 604 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: | Гарантії від Єрмака та Расмуссена:
яку схему безпеки України просуватиме Банкова
Офіс президента України представив своє бачення безпекових гарантій для України,
які були напрацьовані групою міжнародних радників на чолі
з колишнім генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.
Опублікована концепція – значно краща за ідеї, що лунали від Банкової з цього приводу досі. До неї не потрапили пропозиції, що є найбільш неприйнятними для західних партнерів.
З потенційних гарантів України нарешті видалили Китай і, звісно ж, також росію. Вже не йдеться про загальний всеохопний договір, що об’єднував би усіх держав-учасниць; натомість запропонована багаторівнева система. Втім, окремі її елементи напевно викличуть запитання у деяких столицях і навіть є такими, що юридично не можуть "злетіти" – тож у разі, якщо дійде до підписання договору, їх доведеться змінювати.
Важливо, що Україна облишила нереалістичні сподівання отримати гарантії "сильніші за ті, що надає НАТО", натомість твердо повернулася до прагнення стати членом Альянсу – і запропонований текст цьому не суперечить. Йдеться, по суті, про тимчасові безпекові гарантії до набуття Україною членства у Альянсі, але з елементами, які мають залишитися навіть після вступу.
Проєкт договору, що отримав дивну назву Kyiv Security Compact, ще не фіналізований – його представили у вигляді концепції, однак схоже, що Київ серйозно налаштований довести його до результату.
Глава ОПУ Андрій Єрмак, що разом з Расмуссеном є співголовою групи з розробки документа, каже про наміри підписати угоду вже до кінця року, а завдання з "окучування гарантів" Банкова поставила перед очільником МЗС та спікером парламенту.
Про що йдеться
Ідея про те, що Україна разом із завершенням війни має отримати гарантії безпеки від Заходу, щоби виключити повторний напад, з’явилася у офіційного Києва ще у березні.
Цю ідею включали у всі переговорні пакети з рф у той період, коли переговори з москвою ще велися. Утім, тоді вони викликали переважно критику експертів, та й у владі в їхню дієвість вірили не всі, розповідали джерела "ЄвроПравди".
У квітні, після звільнення півночі Київщини та Чернігівщини та появи доказів дій рф з ознаками геноциду, підтримка переговорів з рф почала поступово згасати. Однак ідея про безпекові гарантії із цим не зникла, а трансформувалася, у тому числі під впливом критики як експертів, так і західних партнерів (ЄП доводилося чути критичні зауваження від ключових гравців, включно із США!).
1 липня запрацювала спеціальна група з питань міжнародних безпекових гарантій для України зі співголовуванням Єрмака та Расмуссена, якій доручили підготувати концепцію дієвих, але реалістичних гарантій. А 13 вересня її робота добігла завершення – ОПУ оприлюднив підсумковий документ.
Одна з головних відмінностей від ідей, що звучали навесні – те, що Китаю (а тим більше росії) не буде у переліку держав-гарантів. До переліку держав-гарантів увійшли майже виключно держави-члени НАТО. Виняток – Австралія, якій також запропонували приєднатися до союзу гарантів.
Повний перелік, як його наводять у документі: США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, а також країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.
Цікаво, що Андрій Єрмак у відповідь на запитання ЄП припустив, що Китай долучиться до документа згодом, але Андерс Фог Расмуссен виключив таку можливість, так само як її досі виключали експерти (детальніші коментарі обох посадовців читайте у бліцінтерв’ю в кінці публікації). Невизначеність ОПУ з цього питання засмучує: схоже, там не з’явилося розуміння того, що неможливо створити безпековий союз, у який увійшли би одночасно США та Китай! Добре, що розробкою концепції керували саме іноземні експерти на чолі з колишнім генсеком НАТО, авторитет якого у безпекових питаннях є незаперечним.
Друга відмінність представленого від планів, що лунали навесні – брак конкретних зобов’язань, які раніше в ОПУ називали обов'язковим елементом (на кшталт "кількість літаків, що поставить країна Х"). Представлений договір буде радше рамковим, і уточнюватиметься домовленостями з кожною конкретною країною. І не варто шкодувати, що це дає менше впевненості: в іншому разі шанси на узгодження договору з партнерами прямували би до нуля – зокрема, через те, що різні гаранти можуть надати дуже різну підтримку.
Третя відмінність від тієї схеми, що звучала від Києва під час переговорів з росією та кілька місяців після них – це те, що безпековий договір не суперечить курсу України на вступ до НАТО. Навпаки, можна говорити про певну синергію між цими процесами.
І остання, четверта ключова відмінність – те, що йдеться про "дерево міжнародних угод", а не про одну всеосяжну, як це пропонували, зокрема, на переговорах у Стамбулі. Це також підвищує шанси на те, що домовленість не лишиться просто у планах.
На двох останніх пунктах варто зупинитися окремо.
Як меморандум, але "компакт"
Ця глава – для тих, хто цікавиться юридичною стороною (тобто "як воно працюватиме"). Якщо це вас не цікавить – скрольте до наступної глави, про НАТО.
Перше, що дивує при прочитанні документа – це його назва. В оригінальній англійській версії документа вона звучить як Kyiv Security Compact. Перекласти цей дивний термін українською в ОПУ навіть не взялися – тому навели оригінальну назву та дуже приблизний український відповідних "Київський безпековий договір".
Однак між цими термінами є величезна відмінність.
У міжнародному праві "компактами" зазвичай називають великі багатосторонні рамкові домовленості, що не є юридично зобов’язуючими, не проходять процедуру ратифікації тощо. Тобто – такі собі політичні декларації, що встановлюють індикатори високої мети, до якої мають прямувати всі країни, яким цікава ця "угода". Наприклад, кліматичний UN Global Compact, чи Global Compact for Migration.
Дуже контрастує з тим, що чекаєш від угоди про безпеку України, чи не так?
Але річ у тім, що група Расмуссена справді знайшла шлях, як зробити договір з такою назвою реально дієвим. Про це трохи далі.
У вівторок на брифінгу в ОПУ ексгенсек НАТО уникав відповіді про те, чи буде "компакт" ратифікуватися, а згодом у розмові з ЄП додав, що юридична форма ще має бути погоджена. Однак він все ж визнав, що насправді йдеться про ще один меморандум, тобто декларативний документ.
"Від назви "Меморандум" ми відійшли, щоби уникнути негативного шлейфу Будапештського меморандуму (далі – БМ)", – пояснив Расмуссен ЄП.
Звісно ж, назва – це не єдина відмінність від БМ. Автори нової концепції врахували ключові проблеми БМ, які нівелювали його і без того слабкі механізми після нападу росії. Зокрема, всі рішення пропонують ухвалювати в обхід Ради безпеки ООН (у якій росія має блокуючий голос). Пропонується записати чіткі строки ухвалення рішень (наприклад – не більше 24 годин у разі повідомлення України про напад на неї). "Але головна відмінність – те, що у компакті держави-гаранти беруть на себе зобов’язання постачати в Україну те, що їй необхідно для захисту, зокрема зброю", – розповів Расмуссен.
Але як це працюватиме, якщо документ вирішать робити не юридично зобов’язуючим, якщо його не ратифікують парламенти тощо?
Цей імовірний недолік "компакта", як йдеться у оприлюднених ОПУ юридичних поясненнях, буде компенсуватися за рахунок інших документів – двосторонніх або багатосторонніх.
Система безпекових гарантій, виходячи з документів робочої групи, буде побудована, як "ялинка". Київський безпековий компакт стане її "стовбуром", на який мають бути "нанизані" двосторонні угоди з державами-гарантами – США, Британією тощо.
Саме ці додаткові угоди матимуть ключову вагу для гарантування безпеки України.
"Гарантії мають бути обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але всі ці угоди має об'єднувати спільний документ про стратегічне партнерство під назвою Київський безпековий компакт", – йдеться у письмових рекомендаціях групи.
"Також будуть секторальні угоди. Наприклад, може бути окрема угода щодо безпеки у Чорному морі. Ми передбачаємо окрему угоду щодо захисту неба, що забезпечить постачання систем ППО", – додав Єрмак.
Ця ідея має сенс, адже вона знімає ключову проблему – різну готовність різних держав партнерів до надання допомоги у разі нового нападу на Україну.
НАТО з доповненнями
"Європейську правду" особливо цікавило, чи не підважує нова ініціатива наш рух до НАТО. Аналіз представленого документа не дає приводу для занепокоєнь з цього приводу, Расмуссен та Єрмак також в один голос стверджують, що цієї проблеми немає.
"Це точно не альтернатива курсу України на членство в НАТО, 100%. Це – документ на той час, поки Україна не є членом НАТО", – пояснив Єрмак на брифінгу.
Утім, Расмуссен наголосив, що навіть після вступу до НАТО Київський безпековий компакт та створена ним "ялинка" договорів продовжать працювати. Річ у тім, що цей договір передбачає для України можливості та механізми, які виходять за межі стандартних військових гарантій і тому – відсутні серед механізмів НАТО.
Наприклад, передбачається, що гаранти візьмуть на себе зобов’язання накласти санкції на рф у разі нової агресії.
Інша відмінність – ідея про те, щоби держави-гаранти після перемоги у нинішній війні допомогли Україні побудувати підприємства ВПК, щоби Україна могла сама виробляти озброєння для власної армії. Або ж про фінансову та матеріальну підтримку для переоснащення ЗСУ (якщо нас запросять до членства НАТО невдовзі після перемоги, цей процес ще напевно не завершиться!). "Тому членство в НАТО і робота "компакта" будуть паралельно", – запевнив Расмуссен.
Але є ще один зв’язок безпекової угоди із рухом до членства. Це те, що Альянс вже має досвід запрошення держав, що мали подібні підписані угоди. Це – Фінляндія та Швеція. Нагадаємо, у травні, щойно ці країни вирішили відмовитися від "нейтральності" і подати заявку на вступ до Альянсу – на політичну арену вийшов прем’єр Британії Борис Джонсон, який поїхав до Гельсінкі та Стокгольма і підписав із цими країнами договори про безпекові гарантії на час до вступу в НАТО.
Цей сміливий і нестандартний крок Лондона зняв загрозу того, що росія нападе на них у період до вступу (і до того як запрацює 5 стаття Вашингтонського договору НАТО).
У Києві розраховують, що подібний важіль може допомогти й Україні, свідчить один зі співрозмовників ЄП. Тим більше, що Лондон після зміни прем’єра став ще прихильнішим до сильних кроків на підтримку України.
Що далі?
Поки що тексту "Київського безпекового компакта" не існує в природі – є лише його концепція, яку зараз вивчають або вивчатимуть партнери. Далі, як розраховують в ОПУ, буде його міждержавне узгодження. Андрій Єрмак каже, що розраховує на підписання першого, базового документа до кінця року. Але, як вже йшлося вище, "м’ясо" безпекових гарантій буде не в "компакті", а в двосторонніх угодах, узгодження яких є складнішим, бо потребує ратифікації у парламентах.
Варто зауважити: на відміну від вступу до НАТО, який є політично неможливим у період гарячої фази війни, безпекова угода у її нинішніх обрисах може бути підписана без жодних проблем. Навіть більше: зараз її підписання видається простішим, аніж після перемоги, адже (принаймні у рамковому документі!) Україна пропонує гарантам взяти рівно ті зобов’язання, які вони вже виконують, як-то санкції, постачання зброї тощо.
Деякі норми представленої концепції точно доведеться скоригувати. Наприклад, пункт про те, що у разі нового нападу рф держави-гаранти зобов’язуються автоматично поновити санкції до рівня не менше 1 вересня 2022 року – наперед неробочий для держав ЄС. Бо гарантами вони стають поодинці, а санкції ухвалюють на рівні ЄС консенсусом, і будь-яка Угорщина може їх заблокувати.
Тому Київ має бути готовий до компромісів навіть щодо нинішніх планів.
Ще одне положення, яке дещо дивує – передбачається, що світ гарантує Україні захист лише у разі нападу росії, і Расмуссен захищає саме таких підхід – мовляв, "інших реальних загроз немає". Але історія Будапештського меморандуму, підписаного в 1994 році, коли мало хто уявляв повномасштабну війну з росією, мала би навчити, що це надто короткозорий підхід. І врешті решт, ніхто не знає, чи не розпадеться рф за кілька років на кілька держав – і в такому разі може виявитися, що наш східний агресивний сусід вже має іншу назву.
Та можливо, що це змінять під час підготовки "компакта" до підписання.
В ОПУ демонструють, що серйозно налаштовані на укладання такої домовленості.
У вівторок Расмуссен представив напрацьований документ очільнику МЗС Дмитру Кулебі та спікеру ВР Руслану Стефанчуку, обидва отримали доручення просувати цю ідею серед партнерів. Сам Расмуссен розповів, що також їде в турне Європою, щоби використати свій авторитет ексгенсека НАТО і переконати потенційних гарантів.
Але в умовах реальної політики всього цього недостатньо. Ключове значення матиме підтримка (або непідтримка) США. Без цього звабити на підписання багатьох інших членів НАТО, на кшталт Франції, Італії та Німеччини, буде майже нереально.
БЛІЦІНТЕРВ’Ю АНДРІЯ ЄРМАКА
– Україна вже обговорювала "компакт" з державами партнерами, чи для них це буде сюрпризом?
– Саме цей документ вони ще не бачили, але ідею президент обговорював практично з усіма лідерами, які приїздили сюди. Я говорив з радниками з безпеки. Сьогодні увечері буду говорити з радниками з безпеки наших найближчих сусідів – держав Балтії, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії. Буде діалог з G7. Найближчими днями я планую телефонну розмову з Джейком Салліваном, з новим радником з безпеки Британії хочу поговорити до кінця тижня, будуть розмови з безпековими радниками лідерів Німеччини, Франції, Італії.
– Які положення, за відчуттями, є найбільш "проблемними"? Десь партнерів доведеться переконувати?
– Звісно треба буде. Це буде непростий процес. Перш за все через те, що гарантій у такій формі у світі ще не існує.
Найскладніше, напевно, буде переконати записати в договір конкретику. А нам потрібні дуже конкретні речі. Ми хочемо, щоб все було чітко зафіксовано, не загальними словами. Це буде найбільш… не те що складним, але таким, що потребує роботи. Але ми вже стартуємо. Кулеба поїде у Нью-Йорк на Генасамблею, там продовжить цей діалог. Стефанчук ближчими днями має зустріч зі спікерами парламентів G7.
– Конкретика – це про санкції? Бо все інше записане загальними словами – "надати", "допомогти", без цифр?
– Дивіться, ви правильно зачепили питання санкцій. Бо санкційна політика у всіх країн дуже різна.
Що стосується іншої конкретики – я думаю, що у додатках до цієї угоди може з’явитися певна конкретика за конкретними видами озброєння. Це будуть домовленості на двосторонньому рівні. Те саме – з фінансовими гарантіями, а також по всьому комплексу військової співпраці – не лише постачання нам зброї, технологій, а й обмін розвідданими і так далі.
– Чому Китай зник з числа потенційних гарантів?
– Він не зник.
У переліку наведені ті країни, з якими, скажімо так, консультації велися. З Китаєм ми не вели консультацій на цю тему. Ми були б "за", якщо Китай буде у списку. Але було би некоректно зараз зазначати Китай до проведення принаймні початкових консультацій. Але, наскільки мені відомо, ближчим часом відбудеться зустріч міністрів закордонних справ, тому ми цю ідею не відкидаємо.
Насправді ми за якомога ширше представлення Китаю.
Хоча складно, щоб у цьому списку була країна, від якої осуду російської агресії ми досі не почули.
– Які терміни ви собі ставите, коли цей документ має бути підписаний?
– Я вважаю реальним, щоби перші підписи з’явилися до кінця цього року.
Процедура може бути різна. Може бути і велике (підписання з багатьма країнами. – ЄП), а може бути, що консультації затягнуться, і тоді, щоб не втрачати час, ми зробимо відкритий документ, до якого зможуть приєднуватися інші гаранти.
– Як ця структура зміниться після перемоги України у війні, і як вона буде змінюватися у процесі нашого руху до членства у НАТО?
– До того, як ми станемо членами НАТО, нам потрібні гарантії – якщо не такі, як дає 5-та стаття, то максимально наближені. Відповідно, вона ніяк не буде змінюватися аж до моменту, коли ми станемо членами НАТО. Я належу до оптимістів і вважаю, що це станеться у найближчому майбутньому.
Що стосується війни, то кількість охочих стати нашими гарантами може зрости саме після нашої перемоги. Хоча навіть те, що відбувається на фронті сьогодні – зміцнює віру у перемогу та майбутнє України.
БЛІЦІНТЕРВ’Ю АНДЕРСА ФОГА РАСМУССЕНА
– Давайте розберемося зі статусом Київського безпекового компакта. Чи треба буде його ратифікувати? Бо це визначає, чи буде він сприйматися як юридично зобов’язуючий.
– Ми вважаємо його зобов’язуючим. Бо навіть Будапештський меморандум був зобов’язуючим, хоч його і не ратифікували.
Зараз ми будемо представляти цей документ країнам, потенційним гарантам. І я раджу, щоби його вирішили ратифікувати. Але це рішення ще треба буде ухвалити.
Врешті-решт, головним буде політичне зобов’язання держав-гарантів. Без політичного зобов’язання, будь-який юридично зобов'язуючий документ нічого не важить. росія порушила Будапештський меморандум, і що, її можна притягнути за це до відповідальності у суді? Ні.
– Але ми не знаємо, хто втілюватиме це зобов’язання за 10 років, хто буде при владі у державах-гарантах.
– Так, ми цього не знаємо.
Але ми знаємо, що захистити Україну можна лише постачанням зброї. І держави-гаранти даватимуть публічні зобов’язання це зробити – а це має дуже високу вагу.
– "Компакт" передбачає захист від нападу тільки росії. Чому ви не допускаєте можливість загрози від інших у майбутньому?
– Бо росія для вас – єдиний потенційний агресор. Я не можу уявити інші агресивні держави навколо вас, крім росії. Саме тому ми прямо вказали її.
Але можливо, що якась держава-гарант віддасть перевагу тому, щоб записати у документ захист від усіх агресорів.
– Що буде, якщо якась держава, що підписала цей документ, у разі нападу на Україну не стане виконувати свої обіцянки? Як це вплине на допомогу з боку інших?
– В НАТО (попри те, що там є стаття 5, яку всі вважають дієвою гарантією) – та сама ситуація. Різні парламенти можуть трактувати ст. 5 по-різному. То що відбувається у разі, якщо один із союзників зазнає нападу? В цьому разі рада НАТО збирається в Брюсселі, обговорює ситуацію, а після цього кожна держава самостійно ухвалює рішення про те, як реагувати, як підтримувати державу-союзника. Реальний зміст цієї реакції залежатиме, наприклад, від складу парламенту.
Інші держави-гаранти, напевно, можуть діяти самостійно.
Утім, це залежатиме також від того, яким буде остаточне формулювання ключового параграфа, де йдеться про дипломатичні, економічні, військові дії, щодо яких кожна країна буде визначатися самостійно.
– Що буде з "компактом", коли Україна стане членом НАТО? Цей документ перестане діяти, "розчиниться" у безпекових гарантіях Альянсу? Чи буде діяти паралельно?
– Це цікаве питання. Моє бачення таке, що навіть у разі членства у НАТО Україна збереже потребу у тій комплексній допомозі, яку передбачає Київський безпековий компакт. Тому цей документ важливий незалежно від того, чи увійшли ви до Альянсу, і продовжить застосовуватися після того.
Наприклад, "компакт" передбачає запровадження санкцій, які не є частиною договору НАТО. В Альянсі немає зобов’язань держав гарантів інвестувати у ваш сектор оборони, допомагати розбудові оборонної промисловості тощо. Тому в цьому сенсі наша ініціатива ширша за членство в НАТО.
– Чи можливо, що "компакт" стане такою безпековою структурою, де одночасно будуть і США, і Китай?
– Ні! Я не бачу Китай у ролі країни-гаранта для України, ні.
Тому ми й навели у переліку надійних, дружніх партнерів України, більшість з яких є членами НАТО. Усі вони мають бути демократіями. А я не можу сказати нічого з цього про Китай.
Автор: Сергій Сидоренко,,
редактор "Європейської правди"
у підготовці інтерв’ю до друку брали участь
Марія Ємець та Дар’я Мещерякова
16 вересня 2022.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 19:19 | Повідомлення # 605 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 20:45 | Повідомлення # 606 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28846
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: П`ятниця, 16.09.2022, 21:08 | Повідомлення # 607 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: |
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Субота, 17.09.2022, 07:06 | Повідомлення # 608 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28846
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 08:32 | Повідомлення # 609 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 08:33 | Повідомлення # 610 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: |
17.09.2022.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 08:59 | Повідомлення # 611 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: | ЗСУ відбили атаки росіян біля Бахмута і Авдіївки,
завдано ударів по резервах окупантів - Генштаб
Фото: Associated Press
Розпочалася 206 доба героїчного протистояння української нації
російському воєнному вторгненню.
Армія агресорки росії зосереджує зусилля на спробах повної окупації Донецької області, організації оборони та утриманні тимчасово захоплених територій, а також зриві активних дій Сил оборони на окремих напрямках. Обстрілює наші позиції вздовж лінії зіткнення, проводить заходи щодо перегрупування військ на окремих напрямках, вводить резерви та веде повітряну розвідку.
Залишається загроза авіаційних та ракетних ударів по всій території України. Противник продовжує завдавати ударів по помешканнях мирних жителів та об’єктах цивільної інфраструктури, порушуючи закони та звичаї ведення війни і норми Міжнародного гуманітарного права.
Детальніше про ситуацію на фронті - у зведенні Генштабу ЗСУ 17 вересня.
За минулу добу ворог завдав 4 ракетні, 24 авіаційних удари та здійснив 72 обстріли із систем реактивної артилерії.
Від авіаційних, ракетних ударів та застосування РСЗВ постраждала інфраструктура понад 58 населених пунктів. Зокрема, це Харків, Золочів, Дружківка, Сіверськ, Закітне, Нью-Йорк, Веселянка, Мар’їнка, Красногорівка, Полтавка, Малі Щербаки, Мирне, Велике Артакове, Кривій Ріг, Нікополь, Ольгівське, Запоріжжя, Оріхів, Миролюбівка, Очаків та Сухий Ставок.
На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках обстановка без суттєвих змін.
На інших напрямках противник здійснив обстріли із озброєння танків, мінометів та артилерії, а саме:
на Харківському напрямку, зокрема й із території російської федерації, - в районах населених пунктів Кудіївка, Гоптівка, Стрілеча, Вільхуватка, Анискине, Синьок, Кам’янка, Пристін та Дворічна;
на Слов’янському напрямку – в районі населених пунктів Гороховатка та Бахтин;
на Краматорському напрямку – Крива Лука, Пискунівка, Райгородок, Старий Караван, Миколаївка, Дронівка, Роздільне, Сіверськ, Верхньокам’янське, Святогірськ, Соснове, Олександрівка та Яремівка;
на Бахмутському напрямку – Білогорівка, Роздолівка, Виїмка, Одрадівка, Соледар, Миколаївка Друга, Бахмут, Бахмутське, Яковлівка, Весела Долина, Веселе та Майорськ.
На Авдіївському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках ворог активних дій не проводив. Від вогню артилерії противника постраждали Авдіївка, Веселе, Опитне, Нетайлове, Зелене Поле, Полтавка та Новопіль.
На Південнобузькому напрямку окупанти здійснювали обстріли по лінії зіткнення. Вогневого впливу зазнали понад 26 населених пунктів.
Підтверджено значні втрати серед підрозділів так званого "союзу добровольців Донбасу". Пораненим представникам батальйону зазначеного незаконного збройного формування, які брали участь у штурмі населеного пункту Авдіївка, після евакуації до Ростова-на-Дону, було відмовлено в наданні медичної допомоги у шпиталі, тому що вони не мають статусу регулярного військового формування.
На тимчасово захоплених територіях Запорізької області, так званий голова цивільно-військової адміністрації, нещодавно заявив про посилення "санкцій" щодо патріотично налаштованих українських громадян. Відчуваючи рух опору, окупанти та колаборанти залякують людей позбавленням волі за надання підтримки представникам руху опору, а активістам погрожують примусовим вивизенням до самопроголошених “лднр”, де за подібну діяльність передбачена смертна кара.
За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки противника, завдавши йому втрат, в районах населених пунктів Бахмут, Зайцеве, Авдіївка, Миколаївка Друга та Новомихайлівка.
Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по окупантах. Підтверджено ураження 9 районів зосередження живої сили та військової техніки противника, 3 опорних пунктів, тилового пункту управління та 2 позицій зенітних ракетних комплексів. Крім того, наші підрозділи протиповітряної оборони на різних напрямках знищили один літак Су-24, три крилаті ракети та один БпЛА ворога.
За минулу добу Ракетні війська і артилерія завдали вогневого ураження по резервах окупантів в районах зосередження та на станції розвантаження. Втрати загарбників уточнюються.
Нагадаємо, майже сім місяців триває війна, яку російська федерація розпочала проти України. Втім, президент-диктатор рв володимир путін досі не вважає помилкою повномасштабне вторгнення до країни 24 лютого. Про це під час пресконференції розповів канцлер Німеччини Олаф Шольц, коментуючи телефонну розмову з очільником кремля.
Читайте також: Ми шоковані: ООН має намір направити в Ізюм експертну групу на масові місця поховань закатованих окупантами людей
Віра Хмельницька
17.09.2022.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 10:48 | Повідомлення # 612 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: | У Франції натякнули, що таємно здійснюють
спеціалізовану підготовку українських військових
Радник міністра оборони Франції Себастьєн Лекорню сказав, що французька сторона
не буде забезпечувати таку ж масштабну підготовку українських військових,
як Велика Британія, але може не афішувати певні свої дії.
Як повідомляє "Європейська правда", про це Лекорню розповів в інтерв’ю Politico.
За його словами, французький президент Емманюель Макрон хоче зберегти роль Парижа як "балансира" й зосередитись на таких питаннях, як переговори із захисту Запорізької атомної електростанції.
"Емманюель Макрон чітко заявив: Україна переможе і повинна перемогти, але росію не можна принизити. Наш курс полягає у солідарності з Україною, щоб допомогти їй перемогти, але якщо цього не станеться, то мати змогу відігравати роль, коли конфлікт припиниться", – сказав Лекорню.
Радник глави оборонного відомства Франції повідомив, що вона забезпечила підготовку 40 українських військовослужбовців з початку повномасштабного вторгнення росії – переважно на самохідних артилерійських установках Caesar.
Водночас Лекорню не виключив, що може здійснюватися й інша підготовка: "Велика Британія вирішила займатися базовою підготовкою. Ми здійснюємо більш спеціалізовану підготовку. Ми не будемо говорити вам про все, що робимо".
Один із французьких міністрів на умовах анонімності розповів Politico, що Париж "без вагань" готовий координувати свої зусилля з підготовки військових з України з Великою Британією.
Франція підтримала ідею створення місії з підготовки українських військовослужбовців під егідою Європейського Союзу. Паралельно ведуться дискусії про створення аналогічної місії на рівні НАТО, стверджують джерела видання.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Європейський Союз пропонує у межах своєї місії з тренування українських військовослужбовців у сусідніх країнах здійснювати підготовку снайперів, фахівців із розмінування та офіцерського складу.
Читайте також: "Естонія готова тренувати українських військових у межах майбутньої місії ЄС"
Франція підтримала ідею створення місії з підготовки українських військовослужбовців під егідою Європейського Союзу. Паралельно ведуться дискусії про створення аналогічної місії на рівні НАТО, стверджують джерела видання.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Європейський Союз пропонує у межах своєї місії з тренування українських військовослужбовців у сусідніх країнах здійснювати підготовку снайперів, фахівців із розмінування та офіцерського складу.
17 вересня 2022.
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 11:06 | Повідомлення # 613 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: | У НАТО запевнили: підтримка України
не зміниться з настанням зими
Фото: з відкритих джерел
Голова Військового комітету Північноатлантичного Альянсу адмірал Роб Бауер
у суботу запевнив, що НАТО не змінить підтримку України,
проти якої веде повномасштабну війну росія, з настанням зими.
Як повідомляє "Європейська правда", про це Бауер сказав на конференції Військового комітету НАТО в суботу.
"Надзвичайна сміливість українських збройних сил і українського народу знову й знову братиме гору над опонентом. Союзники НАТО будуть підтримувати їх стільки, скільки необхідно. Наближається зима, але наша підтримка залишиться незламною", – запевнив він.
За словами глави Військового комітету Альянсу, неспровокована війна росії проти України стала початком нової доби глобальної безпеки і є більшою, ніж сама Україна.
"Нападу зазнав увесь міжнародний порядок, заснований на правилах. Це, а також терористичні угруповання, які використовують асиметричні засоби ведення війни і створюють глобальні й локальні кризи, а також Китай, який масово нарощує військові зусилля і вдається до небезпечної риторики, – усе це тяжіє над нами", – зазначив Бауер.
Він наголосив, що перед НАТО стоїть "священне завдання захищати мільярд громадян, які живуть на його території, завжди планувати й думати наперед". "І ми готові очікувати неочікуваного", – наголосив адмірал.
Конференція Військового комітету НАТО розпочалася в Таллінні у п’ятницю. У ній беруть участь командувачі збройних сил союзників, які обговорюють питання стратегічного розвитку Альянсу. Вперше у заході беруть участь представники Фінляндії та Швеції.
Раніше президент Естонії Алар Каріс на відкритті Військового комітету НАТО закликав продовжувати стримування росії в економічному, політичному та військовому плані, але зазначив, що не варто недооцінювати загрозу, яка від неї виходить.
"ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА"
17 вересня 2022
|
|
|
|
| RATVOD | Дата: Субота, 17.09.2022, 11:39 | Повідомлення # 614 |
|
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28846
Статус: |
|
|
|
|
| Taras_1958 | Дата: Субота, 17.09.2022, 13:52 | Повідомлення # 615 |
|
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2909
Статус: |
|
|
|
|
|
|
|
