Таким чином, в Держадміністрації вважають, що загальнонаціональне телерадіомовне поле
буде збільшено в понад 2 рази.

«План цифрового телерадіомовлення, прийнятий Регіональною конференцією радіозв'язку (Женева, 2006), передбачає для України не менше 8 покриттів цифрового телемовлення після 2015 року (рік завершення переходу від аналогового до цифрового формату). На сьогодні є можливість поступового розгортання цифрових телевізійних покриттів по всій території України. Що дає можливість телерадіомовникам дати старт цифрової мережі вже зараз. І таку можливість потрібно було б використовувати щонайшвидше. Проте навіть маючи ліцензії на частотний ресурс, телерадіокомпанії до цих пір не почали його використання. До цих пір - це вже близько двох років», - йде мова в повідомленні Держадміністрації зв'язку, яке є відповіддю на звинувачення на адресу Мінтрансзв'язку в навмисному зволіканні і протидії реалізації цифрового мовлення в Україні, а також лобіюванні інтересів операторів мобільного і інтернет-в'язку. Всі ці звинувачення Олег Прожівальський спростовує.

«Жодних положень відносно обмеження кількості покриттів цифрового телерадіомовлення не містить головний «цифровий» документ - Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення (постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 за 1085). Цей документ визначає, що принаймні 2 частотних покриття цифрового телебачення (а це близько 20 цифрових телеканалів) повинні забезпечувати повне, стовідсоткове покриття території України. Рішення ж відносно розвитку інших частотних покриттів повинні прийматися Національним радим України з питань телебачення і радіомовлення, а також знайти відображення в Плані розвитку національного телеінформаційного простору. Жодних рішень або заслань відносно перерозподілу смуг радіочастот радіомовної служби на користь рухливої служби (стільникових мереж) не містить і розроблений Мінтрансзв'язку проект Державної програми ефективного використання радіочастотного ресурсу (розміщений для обговорення на сайті Держзв'язку http://www.stc.gov.ua/ ), який визначає довгострокову національну стратегію користування радіочастотним ресурсом України і забезпечення сприятливих умов розвитку новітніх радіотехнологій», - відмічено в повідомленні.

Згідно з міжнародною угодою «Женева-2006» Мінтрансзв'язку повинна забезпечувати рівні умови для радіоелектронних засобів, що діють, які працюють згідно чинному законодавству. Автори повідомлення підтверджують, що частина смуги радіочастот 822-846 Мгц, в якою Національною комісією з питань регуляції зв'язку видані ліцензії на розгортання мереж CDMA, внесена до розділу ІІ Плану використання радіочастотного ресурсу України «Перспективні для впровадження радіотехнології». «Пояснюється це тим, що мережі CDMA, які діють у відмічених смугах радіочастот згідно національному законодавству, є технічно несумісними з цифровим телебаченням. Тому впровадження цифрового телебачення в діапазоні цих радіочастот зможе початися після закінчення терміну дії відповідних ліцензій, яка не потребуватиме витрат телерадіомовних компаній на конверсію радіочастотного ресурсу», - роз'яснено в повідомленні. Також його автори допускають, що телерадіомовники не бажають витрачатися на радіочастотний ресурс, який використовується радіонавігаційними службами і операторами CDMA, оскільки його конверсія коштуватиме десятки мільярдів гривень, тоді як існує можливість використання частот, які не потребують конверсії.

Також в повідомленні Держадміністрація нагадує, що розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, ухвалення рішень про створення і розвиток каналів цифрового ефірного мовлення, телемереж, а також визначення програмного контенту і послуг належать до компетенції Національної поради України по питаннях телебачення і радіомовлення.

Джерело - Телекритика

Півнюк нагадав, що під час експериментального включення Концерном РРТ цифрового телебачення в дев'яти містах для роздачі сигналу були використані оптоволоконні лінії «Укртелекому».

«В даний час ми опрацьовуємо способи доставки з іншими операторами. Можемо провести внутрішній тендер, виходячи з якості і ціни. Комерційні пропозиції вже поступили від «Укртелекому», «Датагруп», «Інтертелекома». І їх ціна на два порядки нижче за вартість доставки через супутник», - відзначив він.

Нагадаємо, що 4 лютого Концерн РРТ включив передавачі в дев'яти містах і провів презентацію свого проекту цифрового телебачення. Проте згодом передавачі були вимкнені їх через відсутність ліцензії провайдера програмної послуги.

За словами Олександра Півнюка, ліцензійні документи готові для представлення Нацраді, проте рішення не прийняте, оскільки Нацрада тепер не працює.

«Ми можемо надати мережу будь-якому провайдерові, але Концерн як головний виконавець держпрограми по впровадженню цифри має бути провайдером хоч би одного мультиплексу, який містить загальнонаціональні канали», - відзначив він.

proit.com.ua

До переходу на цифру слід посилено готуватися вже зараз, стверджують експерти.

Втім, держбюджет України не визначає цей напрям пріоритетним. Перший заступник голови комітету з питань свободи і інформації Андрій Шевченко вважає, що державний бюджет на цей рік не лише показав старі проблеми з фінансуванням державного телерадіомовлення, а демонструє нові.

За словами Шевченка, недостатнє фінансування на 2010 рік виділене на розвиток цифрового мовлення - близько мільйона гривень. На думку бютівця, це однозначно повинно було бути пріоритетом для України.

Голова цифрового підкомітету Індустріального телевізійного комітету Валентін Коваль сказав Німецькій хвилі, що зараз існує небезпека вчасно не організувати цифрове мовлення не лише для комерційних телеканалів, а для країни в цілому: Тому що є граничний термін, коли аналогове мовлення має бути припинене. Для Європи це 2015 рік, і ми розуміємо, що наші сусіди заявили про готовність включити цифрове мовлення і відключити аналогове де в 2012 році, тому наступного року пограничні території України можуть виявитися за ситуації, коли вони заважатимуть сказати своїм сусідам.

Встане і питання, як малозабезпечені в Україні зможуть мати доступ до телебачення, адже треба мати спецпристрою для прийому сигналу. На думку Коваля, цим повинна займатися держава. Дійсне люди, на межі бідності, і такими людьми повинні займатися соціальні програми, соціальні фонди, повинні створюватися на державній базі.

Ольга Веснянка, радіо Німецька хвиля
smiinform.ru

У заходах візьмуть участь провідні фахівці, керівники вищого і середнього рівня операторів зв'язку і інженерного складу компаній, що займаються питаннями цифрового телевізійного, звукового і мультимедійного мовлення.

Під час "Тижня цифрового ТБ" відбудеться п'ята міжнародна науково-технічна конференція "Технології цифрового мовлення: стратегія впровадження" (спільно з Міністерством транспорту і зв'язку України і Державною адміністрацією зв'язку); семінар "Новітні і перспективні системи цифрового мовлення: об'ємне стереоскопічне телебачення, цифрове кіно, ТБ високої чіткості, ТБ багаторакурсів системи "(спільно з Центром кваліфікації Міжнародного союзу електрозв'язку); нарада керівництва і регіональних філій Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.

Планується обговорити питання реалізації державної політики з проблеми впровадження цифрового мовлення: телевізійного, звукового, мультимедійного; міжнародної, національно-інформаційної і нормативної бази впровадження з врахуванням розвитку систем і служб цифрового мовлення; проблеми і завдання підготовки фахівців, інтерактивні і мультимедійні мовні системи і так далі

Андрій Кулік
Джерело: Gnews

За повідомленням заступника начальника головного управління інформації по питаннях внутрішньої політики Волинської ОГА Віри Фамуляк-Зелінськой, в телерадиопространстве Волині працює 21 телеканал. Зокрема, два державних: загальнонаціональний УТ і регіональний «Нова Волинь» Волинської ОГТРК. А також 19 недержавних - з них волинськими приватними мовцями є телеканали «Аверс», «ПОЛІССЯ-ТБ», АТМ «Володимир».

У радіоефірі транслюються дві програми Національного радіо, а також Волинське радіо і радіостанції «Луцьк» Волинською ОГТРК.

Недержавне радіомовлення представляють десять каналів, з них два - місцеві мовці.

«Всього в області ліцензії Національної поради України по питаннях телебачення і радіомовлення мають 22 загальнонаціональних телерадіокомпанії, три регіональні телерадіокомпанії, дві регіональні в межах області ТРО, 15 місцевих ТРО, шість суб'єктів господарювання - провайдерів програмних послуг», - відзначила Фамуляк-Зелінськая.

За словами чиновника, всі волинські телерадіокомпанії чітко дотримуються норм українського законодавства, зокрема, про рекламу. Про це свідчать моніторинги і перевірки, які здійснює Нацрада України по питаннях телебачення і радіомовлення.

Втім, колегія Держкомтелерадіо виразила стурбованість по руйнуванню мережі дротяного мовлення на Волині. Це робить неможливим доступ жителів області до офіційної інформації, трансльованою програмою УРОМ-1, обласним і місцевим радіомовленням. Окрім цього, практично відсутня технічна можливість сповіщення населення про надзвичайні ситуації, техногенні катастрофи.

«Дротяне радіо - питання соціальне, і він повинен вирішуватися державою. Держкомтелерадіо планує вийти із законодавчою ініціативою по відновленню, збереженню і розширенню системи дротяного радіомовлення », - відзначив голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк.

Колегія рекомендувала Волинській облдержадміністрації всіляко сприяти вирішенню цієї проблеми на обласному рівні. Також колегія Держкомтелерадіо прийняла рішення звернутися в Мінтранссвязі по збереженню мережі дротяного мовлення, виділення цільових засобів на завершення будівництва телевежі в місті Камень-Каширськом і прискорення впровадження цифрового телерадіомовлення у Волинській і інших пограничних областях.

За дорученням колегії Держкомтелерадіо підготує звернення в Національну пораду України по питаннях телебачення і радіомовлення відносно обліку потреби Волинської ОГТРК в радіочастотних привласнення, а також по прискореній реалізації заходів щодо впровадження цифрового телерадіомовлення в прикордонних областях України.

Одеський регіон - лідер по розвитку цифрового мовлення на всій території СНД, - заявляють учасники міжнародної конференції, що стартує в Одеській Національній академії зв'язку. Проаналізувавши міру впровадження цифрового телебачення у всіх регіонах колишнього союзу, учені прийшли до виводу: у нашій області встановлена апаратура здатна передавати і приймати високоякісний цифровий сигнал навіть в найвіддаленіших куточках.

Петро Воробієнко, ректор ОНАС ім. Попова: цифрове телебачення не сильно введене в країнах СНД, але ми можемо сказати про Одеську область самі кращі слова. Це єдина область на території СНД, де ціла область повністю покрита цифровим телебаченням.

Цифрове мовлення - це телебачення майбутнього, - говорять учені. У нього є цілий ряд переваг, головний же недолік - дорожнеча, але і ця проблема з кожним роком стає все менш істотною.

Петро Воробієнко: у кожному аналоговому каналі можна приймати 10 цифрових, це поширення. Вводиться інтерактивне телебачення, тобто за замовленням. Само зображення, якщо правильно побудована мережа, якісніше і светобоксы не дуже дорогі, з кожним роком все дешевше і дешевше.

Устаткування для цифрового мовлення українського виробництва відповідає всім світовим стандартам, - стверджують учасники конференції. Його вже купують в сусідніх країнах, головний замовник - республіка Білорусь.

АТВ

А ось що стосується цифрового ефірного (безкоштовного, передбачається доки так) теле- і радіомовлення, це бессhard-эротика новина. Для звичайних громадян - вже точно чудасія, проте не для професіоналів цієї галузі. Більш того, українські учені і техніка років так п'ять назад навіть знаходилися на лідируючих позиціях по розробці концепції введення цифрового ефірного телебачення.
А у результаті, як і завжди, - на сьогоднішній день Україна в своєму прагненні перейти на цифру відстає від планети всієї на декілька років, хоча українські чиновники ще в 2008 р. прийняли спеціальну постанову
«Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення».
У ЄС, втім, діє директива - переходити на цифрове телебачення. Валерій Телятников, директор Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (КРРТ), повідомив, що в прибалтів цифрове ТБ вже є, буквально недавно воно з'явилося навіть в Білорусії.

У Англії кілька років тому вже налічувалося близько 10 млн. користувачів цифрового ефірного ТБ, хоча жоден аналоговий канал не відключили. У Германії теж багато зроблено. Там почали із столиці, а потім без особливих проблем на цифру перевели велику частину країни.
У Франції всього за полгода побудували мережу цифрового ТБ.
У Європі добре розуміють вигоди цифрового телебачення, адже новий стандарт - це економія грошей, оскільки звільняється частотний ресурс, а він сам по собі є капіталом.
В кінці грудня 2009 р. в українських ЗМІ Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, якому доручили упроваджувати новий стандарт, проанонсував, що до 2010 року він має намір запустити послугу цифрового телебачення в 9 містах: Дніпропетровську, Львові, Вінниці, Запоріжжі, Сімферополі, Миколаєві, Тернополі, Ужгороді, а також Чернігові.

Так, в Чернігові перші сигнали в цифрі споживачі повинні були отримати в лютому 2010 р. Де віз нині, самі розумієте - в Чернігові, втім, в інші 8-мі позначених містах теж, цифрове ефірне телебачення так і не з'явилося.

Спочатку нам повідали, що його таки включать в кінці червня 2010 р. У пресі з'явилися публікації про перевагу такого телебачення, почали також смакувати кількістю каналів, що гіпотетично надавалися, - близько 70, не прошли і мимо практичного питання: скільки це коштуватиме, і чи придатні наші ящики для прийому картинки в цифрі. А ще в газетах можна було прочитати, що до 2016 р. аналогові канали (нинішній формат телебачення) поступово зміняться цифровими.

Липень на порозі, а модна телевізійна цивілізація в Чернігові так і не з'явилася. Чому? Все просто - немає грошей для реалізації цього проекту. У розмові з журналістом Gorod.cn.ua директор Чернігівської філії концерну РРТ Валерій Телятников розповів, що устаткування для впровадження нового стандарту на чернігівську телевежу завезене, воно справно працює, правда в ті рідкі моменти, коли устаткування проходит тестування. Проте немає ліцензії на його роботу від Госчастотнадзора. Та і грошей немає, аби концерн придбав ліцензію для всіх станцій по Україні, а гроші ці чималі.

Нічого нового Валерій Телятников нам не розповів. Правда, від анонімних джерел мені удалося взнати, що в процес впровадження цифрового телебачення втрутилася політика. Говорять, поки нова влада не поставить на руководствующих посадах відповідних органів своїх людей, справа не зрушиться з мертвої точки.

Спостерігаючи за політичними перипетіями в країні, я, як і більшість громадян, став «трішки параноїком», в тому сенсі, що в будь-яких діях влади бачу каверзу, і підступний задум. Саме тому і утримаюся від припущень, чому новій владі вигідно гальмувати процес, до того ж якщо це гальмування дійсно має місце бути.

Принаймні, директор Чернігівської філії КРРТ заявив, що нинішній уряд тверезо оцінює значення цифрового ТБ, і навіть вирішився спрогнозувати, що до кінця 2010 р. в Чернігові новий формат таки з'явиться.
Висловлю свою думку: ледве уловимі нотки невпевненості в голосі співбесідника затвердили мене в думці, що про проблеми цифрового ТБ ми ще поговоримо з вами після Нового року.

Проте я вирішив перевірити всю відриту інформацію, поводиться з питанням про причини затримки з введенням нових технологій телебачення безпосередньо в Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.
Там «Місто» повідомили, що проект введення цифрового телебачення практично готовий, але оскільки в КРРТ немає дозвільних документів, то це питання застопорилося.

Нам розповіли, що все залежить від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, як тільки порада дасть дозвіл, в концерні готові працювати. «На даний момент Нацрада не має кворуму, і він не може приймати рішення. Спершу потрібний, як мінімум, аби Нацрада запрацювала. А коли він запрацює, тоді більш-менш можна буде взнати, коли розглядатиметься наше питання».

У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення підтвердили інформацію про те, що цей орган не працює: «Зараз в Нацраді лише три члени (з восьми - Авт.), ще один член має бути призначений Президентом. Взагалі те, Президент призначає чотирьох членів поради. Також має бути четвірка від Верховної Ради. На профільному комітеті вже прошли слухання, а коли його виноситимуть в сесійний зал - цього ми не можемо сказати. І коли Президент призначить, ми теж не знаємо».

І все. Ніякій більше інформації. А у той час робити конкретні кроки потрібно було навіть не вчора, а набагато раніше. В світі таке відбувається, що нікуди від цифрового телебачення Україні не піти. У Європі прийнятий новий частотний план, згідно якому до 2015 р. всі аналогові передавачі мають бути відключені. Причина для цього вирішення серйозна: присутність таких передавачів в ефірі наводить до перешкод.
Діє міжнародна угода «Женева-2006», згідно якому Україна теж повинна переходити на цифру. Якщо ж цього не станеться, то великі втрати понесуть в першу чергу крупні компанії - такі як «Інтер», «1+1», «УТ-1». І навіть не дивлячись на те, що Україна отримала право на використання 8-11 цифрових частот (а це трансляція від 40 до 80 телерадіопрограм), цим правом неможливо буде скористатися повністю після 2014-2015 років.

Довідка: Цифрове телебачення (ЦТ) (англ. Digital Television, DTV) - передача і прийом рухливого зображення і звуку, закодованих в дискретних, цифрових сигналах (на відміну від аналогового телебачення). Основою сучасного цифрового телебачення представляється стандарт стискування сигналу MPEG. У Україні, як і в Європі, використовується стандарт цифрового телебачення DVB (англ. Digital Video Broadcasting). У основі стандартів DVB лежить технологія стискування зображення і звуку MPEG-2.

Переваг в ЦТ предостатньо. По-перше, по нових технологіях ви зможете дивитися в 5-8 разів більше телепрограм. По-друге, якість картинки набагато вище порівняно з аналоговим ТБ. У ЦТ немає шумів, так званої окантовки картинки, є високоякісний стереофонічний звуковий супровід, у тому числі Dolby Surround, плюс до цього ще синхронний звуковий супровід різними мовами з можливістю вибору.

Є також електронний гід, яким глядачі можуть скористатися у момент перегляду будь-якої програми. Додаткові можливості: телетекст, мультимедіа, інтерактивні послуги, наприклад, телемагазин, комп'ютерні ігри, спортивний тоталізатор, Інтернет, прогноз погоди. Ще одна важлива деталь - автономність. Можна дивитися якісне ТБ за допомогою кімнатної антени. Окрім цього, телевізор ви зможете дивитися де завгодно - в транспорті, з екрану мобільного телефону або кишенькового РС.

Недоліків ЦТ небагато. Це різко обмежена територія покриття сигналу, поза якою прийом неможливий, а також завмирання і розсипи картинки на "квадратики". До того ж, для прийому цифрового сигналу потрібна спеціальна приставка - цифровий тюнер, вартість якого варіюється залежно від виробника. В середньому ціна такої приставки - 500-600 грн. Правда, якщо у вас є дорогий ЖК-телевизор, ймовірно, що цифровий тюнер в нього вже вбудований і вам додатково нічого не треба купувати. Лише діждатися, коли ж в Чернігові з'явиться цей фантом - цифрове телебачення.

Віталій Сліпко - www.gorod.cn.ua

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення в середу анулювала ліцензії 8 компаній на цифрове мовлення. Про це на брифінгу повідомила перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко. "Сьогодні ми прийняли 8 рішень на анулювання ліцензій", - сказала вона.
Серед цих компаній Головатенко назвала компанії "Інтер-Ківар", "Векта-Плюс" (обидві - Київ) і "Футурама" (Вишневе, Київська область). За її словами, єдиним каналом, який на даний момент почав мовлення у форматі МX-4, є канал M2 (музичний). У той же час Нацрада надав можливість каналу "Уніан ТБ" протягом місяця розпочати мовлення у цифровому форматі. "Другий канал - це" Уніан ТБ ". Виходячи з того, що на сьогоднішній день були надані дуже вагомі аргументи на користь того, що компанія через місяць готова розпочати мовлення ... ми їх почули і пішли назустріч", - сказала она.По словами Головатенко, наступний конкурс на цифрове мовлення у форматі МX-4 буде проведений не раніше вересня.
Нагадаємо, наприкінці лютого Нацрада з телебачення заявляв про свою готовність анулювати ліцензії на цифрове мовлення 9 компаній. Україна, згідно з міжнародними договорами, повинна повністю перейти з аналогового на цифрове телерадіомовлення до 2015 року.

Минулого тижня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення анулював ліцензії восьми з десяти мовників в так званому цифровому мультиплексі МХ-4 (мережі ефірного цифрового мовлення). Дозвільних документів були позбавлені ТОВ «Інтер Ківар» (канал «Штепсель»), ТОВ «Футурама» («Берегиня»), ТОВ «Векта Плюс» »(« Класика »), ТОВ« Мірей »(« Котигорошко »), ТОВ« Емпайер бізнес брокерс Україна »(« 5:0 »), ТОВ« Лайкс »(канал документальних серіалів), ТОВ« Ді. ком »(« Мандрівник ») і ТОВ« Дотюей »(« Цукор »). Ці компанії отримали ліцензії ще в квітні 2008 р. «Вони так і не почали мовлення. Цих компаній немає. Ми не знайшли їх за юридичними адресами, які вони вказували », - заявив« ДС »голова Нацради Володимир Манжосов. Він додав, що перевірки були проведені ще попереднім складом регулятора, але рішення він зміг прийняти лише після того як у нього з'явився кворум.

Єдиною компанією-ліцензіатом, яка розпочала мовлення стало ТОВ «Телеодин» (телеканал М2), 80% якого контролює ТОВ «Телерадіокомпанія« Український молодіжно-музичний канал M1 »Віктора Пінчука. Ще одному мовники - «Уніан ТБ» (входить до групи компаній-«1 +1» Ігоря Коломойського) Нацрадою було зроблено попередження і даний термін на усунення недоліків протягом одного місяця.

Тепер регулятор налаштовується на проведення нових конкурсів на цифрове мовлення в четвертому мультиплексі. За словами пана Манжосова, процес почнеться не раніше вересня. Цього разу найкращі шанси отримати ліцензії на «цифру» є у каналів групи «Інтер» Валерія Хорошковського («Інтер», НТН, «Мега», К1, К2, Enter Music, Enter Film, MTV Ukraine), тому що в новому складі Нацради чотири з семи членів пов'язують саме з даним телевізійним холдингом.

«MX-4 - це єдиний цифровий мультиплекс, в якому використання частот погоджено з військовими та іншими державами. У ньому можна відразу ж починати роботу », - відзначає засновник журналу Mediasat Олександр Глущенко. Відповідно до держпрограмою розвитку цифрового мовлення каналам до 2015 р. потрібно перейти на «цифру». І той, хто зробить це раніше за інших, отримає конкурентну перевагу. Експерт припускає, що «Інтер» може не тільки претендувати на ліцензії на мовлення, але і спробувати стати провайдером даного мультиплексу. Тоді телекомпанія безпосередньо зможе домовлятися з концерном РРТ (найбільший оператор телерадіомовлення) про використання його телебашт і передавачів.Зараз канали, що віщають в MX-4, можуть домовлятися з концерном тільки через єдиного провайдера цього мультиплексу - «Українська цифрова телемережа» (пов'язана з Віктором Балогою та Едуардом Прутніком). Якщо ліцензії мовників отримають такі великі гравці на телевізійному ринку, як «Інтер», то УЦТМ стане для них непотрібної прошарком, яку логічно просто прибрати зі схеми.

До речі, перевірка Нацради торкнулася і УЦТМ. Але поки їй вдалося уникнути долі восьми бездіяльним мовників. Хоча нескладно помітити, що провайдер практично не розвивається вже тривалий час. УЦТМ у квітні 2008 р. отримала ліцензію і до цих пір тільки планує побудувати мережу, на якій би працювало десять цифрових каналів. До 2012 р. провайдер має намір покрити всі міста-мільйонники та населені пункти, розташовані по шляху проходження транспорту до місць проведення Євро-2012 (траси Київ-Одеса, Чоп-Київ). До обладнання і монтаж потрібно інвестувати близько $ 60 млн. Представники УЦТМ пояснюють затримку виконання проекту передусім тим, що так і не дочекалися роботи своїх клієнтів - цифрових каналів. «Якщо б вели мовлення телекомпанії, у яких є ліцензії, то мережа будувалася б швидше. Адже їх зобов'язання - бути присутнім і оплачувати наші послуги в MX-4. Ми поки не можемо собі дозволити почати будувати мережу швидко, так як у телеканалів, сигнал яких ми тимчасово передаємо з вирішення регулятора, немає зацікавленості в розширенні трансляції », - підкреслює директор УЦТМ Наталія Чобітько-Самсоненко. За її інформацією, є ще одна вагома причина, чому мережа не будується - це тривалий процес узгодження використання частот з «Укрчастотнаглядом». «Всю документацію ми передаємо їм через Нацраду. Минуло півтора року, але навіть за тими зонах, в яких ми ведемо мовлення зараз, у нас немає всіх дозвільних документів », - зазначила вона. У свою чергу гендиректор «Укрчастотнагляду» Павло Слободянюк повідомив «ДС», що вони відпрацьовують всі заявки на частотну координацію, що надходять. Але міжнародна координація частот, які мовники хочуть використати, на його думку, може часом займати багато часу.

УЦТМ намагалася піти по більш легкому шляху: не будуватися самостійно, а використовувати готову інфраструктуру концерну РРТ. Провайдер уклав з цим державним підприємством договір на використання більш 30 цифрових передавачів у Києві, Київській, Житомирській та Одеських областях. Свій передавач у нього тільки один - у столиці. Але відносини з концерном РРТ погіршилися після того, як провайдер отримав ліцензію НКРЗ і став, по суті, прямим конкурентом концерну. Керівник УЦТМ на останньому засіданні Нацради поскаржилася, що їх техперсонал не допускають на об'єкти концерну. «Природно, на наші об'єкти не може мати доступ інший оператор. Але ми відкриті для співпраці з провайдерами, які тільки купують наші послуги трансляції на нашому обладнанні з телебашт », - заявив« ДС »заступник голови КРРТ Олександр Півнюка. А керівник УЦТМ додала, що спробує використовувати об'єкти інших операторів. «Будемо звертатися до мобільникам або компаніям, які будують вежі. Свої об'єкти ми, швидше за все, просто не встигнемо звести. 2015-й вже на носі », - сказала вона.

У дирекції концерну взагалі не бачать необхідності в наявності в схемі розповсюдження цифрового телесигналу провайдера-посередника. «Якщо для мовлення аналогового ТБ телерадіокомпанії укладають договори на розповсюдження сигналу безпосередньо з нами, то навіщо нам посередники в цифровому мовленні?» - Обурюється пан Півнюка. Він вважає, що провайдер може існувати лише в тому випадку, якщо він обслуговує кодовані канали (платні), а не трансляцію для вільного прийому. Тоді він може укладати договори з абонентами, залишати собі певну «дельту» і розплачуватися за послуги мовлення з операторами зв'язку та виробниками контенту. З урахуванням того, що в існуванні провайдера навряд чи побачать сенс і телеканали, які отримають ліцензії на «цифру», світле майбутнє телебізнесу панів Балоги і Прутніка викликає великі сумніви.

Національна рада на засіданні 14 липня прийняла чергове рішення про розширення переліку програм, вміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про трансграничне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч.1 ст.42 закону України „Про телебачення і радіомовлення", повідомляє прес-служба Нацтелерадіо.

Працівники апарату Національної ради і далі вивчають заяви від дистриб'юторів і правовласників іноземних телекомпаній про можливість включення в цей перелік.

До списку адаптованих додалися два телеканали:

- «Хто є хто», російський культурно-просвітницький телеканал історичної тематики

- Viasat Nature, пізнавальний телеканал формату про життя дикої природи.

РБК-Украина

6 серпня Урядовий Комітет під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України А.П. Клюєва схвалив проект Постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження Регіональної Угоди, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби у смугах частот 174-230 і 470- 862 МГц.

За результатами обговорення проблем ефективного планування цифрової наземної радіомовної служби Перший віце-прем’єр-міністр України підтримав застереження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Державного комітету телебачення та радіомовлення України щодо вилучення з тексту заяви (невідкладної складової Регіональної Угоди) положення про планування цифрової наземної радіомовної служби з урахуванням «інших первинних наземних служб».

Таким чином, смуги частот 174-230 і 470- 862 МГц пріоритетним порядком виділятимуться в Україні для цифрового телерадіомовлення.

джерело- comin.kmu.gov.ua

Учасники міжнародного форуму «Цифрове мовлення в Україні» скаржаться, що держава практично не виділяє засобу на цей проект, тоді як залучення грошей з інших джерел навіть не передбачено.

"У нашій країні немає компанії, яка б виявила бажання профінансувати проект і стати комерційним оператором мережі. З іншого боку є безліч міжнародних компаній, які приїжджали і розглядали можливість вкладення грошей сюди, але, оскільки український проект не передбачає платного телебачення, всі хочуть дивитися цифрове ТБ безкоштовно, то інвесторам таке не цікаве ", - говорить координатор цифрового комітету Денис Гурський.

Цього року державна адміністрація зв'язку спільно з науково-виробничим підприємством квант-ефір намагалися здійснити тестовий запуск цифрового мовлення в 9 крупних містах, проте через те, що держава не видала ліцензію, експеримент продовжився всього декілька годин.

Зараз в Україні немає ні цілісного плану дій, ні чітко певних осіб, що відповідають за переклад вітчизняного телебачення в цифровий формат, ні фінансової моделі реформування цієї галузі, констатують експерти.

"Індустрія повинна розуміти, що вона отримує за такі інвестиції. Чи то вона отримує гарантії ефіру, чи то дістає можливості нових сервісі для аудиторії, для чого вкладати мільйонні інвестиції? Третє питання, яке виникає, що робити з тими частотами, які відповідно вивільнятимуться, можливо, з тих компаній ми можемо узяти гроші, які нам потрібні на цифровизацию ", - говорить виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовців Катерина Місникова.

Якщо країна перейде на цифрове мовлення, це дозволить жителям навіть невеликих сіл отримувати якісний телевізійний сигнал і мати можливість переглядати близько 20 загальнонаціональних каналів, замість трьох. Правда для цього кожна сім'я повинна буде придбати спеціальний пристрій до свого телевізора, мінімальна вартість якого - 40 доларів.

"Маючи сьогодні аналогове, кабельне телебачення, не кожна бабуся згодна купити, я образно говорю, сетл-бокс, аби отримати цифру, не розуміючи, в чому різниця. Вона і так отримує по кабелю, по супутнику по 100 каналів, якщо хто їй подарував тарілку, тобто роз'яснювальна робота, вона теж необхідна ", - говорить генеральний директор Національної асоціації телерадіомовців (Росія) Світлана Устінова.

Згідно Женевській угоді, до якої приєдналася і Україна, всі країни учасники повинні повністю перейти на цифрове мовлення в 2015 році. Якщо Україна цього не зробить, сусідні країни зможуть претендувати на наші радіочастоти, говорять експерти.

Але навіть, якщо цього не станеться, прикордонні райони країни, а це приблизно трехсоткілометрова зона, не зможуть переглядати українські телеканали, через те, що цифровий сигнал наших сусідів глушитиме вітчизняний аналоговий.

Інакше наша країна ризикує залишитися без частот в прикордонних зонах вже в 2015 р., оскільки ні Росія з Білоруссю, ні Польща з Румунією, ні Угорщина із Словаччиною відставати від раніше затверджених графіків впровадження цифрового ефірного мовлення не збираються.

В п'ятницю прошел 4-й міжнародний форум «Цифрове мовлення в Україні», який знов продемонстрував повну нездатність державних інстанцій об'єднатися для успішної реалізації настільки масштабного проекту, як повна цифровизация вітчизняного телеефіру.

Нагадаємо, що, згідно умовам підписаного Україною договору «Женева-2006», наша стану повинна вимкнути аналоговий сигнал вже в липні 2015 р., тобто трохи більше, ніж через чотири з половиною роки. Враховуючи той об'єм робіт, який був вже зроблений за такий же час після підписання договору, працювати нам має відбутися стахановськими темпами. Адже за останній рік із-за зміни керівництва Мінтрансу і складу Нацради по питаннях телебачення і радіомовлення робота по цифрі була практично заморожена. Якщо брати для порівняння Францію, яка найбільш близька до України по розмірах території, то там цифрове ефірне мовлення почалося ще в 2005 р., і процес переходу ще до цих пір незавершений, а аналоговий сигнал буде вимкнений трохи більше, ніж через рік (у листопаді 2011 р.). При цьому французький уряд виділяє на проект EUR320 млн., що просто незрівняно із запланованими виділеннями на програму з українського держбюджету (8,9 млн. грн.).

Втім, як стверджує генеральний директор НПП «Квант Ефір» Іван Омелянюк, Україна все одно сповна здатна упровадити ефірну цифру вчасно. «Для цього необхідно думати не про розгортання відразу чотири або навіть більш за мультиплекси, а про те, аби перекласти на цифру вже існуючих мовців. А для цього буде сповна вистачає два загальнонаціональні мультиплекси», - підкреслює він. Відносно бюджетів і термінів, необхідних для здійснення першого етапу переходу, то пан Омелянюк упевнений, що для цього буде достатнє півтора років і $ 100-150 млн. Адже на даний момент в технічному плані не все так вже і погано: за словами першого заступника гендиректора Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення Олександра Півнюка, цифрове ефірне телебачення вже запущено в Одеської області, Києві і Житомирі. «Крім того, повністю готові до експлуатації для мовлення в цифровому режимі передавачі ще в дев'яти обласних центрах України: Вінниці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Сімферополі, Тернополі, Ужгороді і Чернігові», - говорить пан Півнюк. Відзначимо, що зимою 2010 р. в цих містах на декілька годинників була успішно включена цифра, але оскільки КРРТ не має ліцензії на мовлення, передавачі відразу ж були вимкнені.

На думку керівника центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовців Ольги Большакової, аби мати шанс встигнути вчасно ввести цифру в експлуатацію, необхідно кардинально вирішити два серйозні питання: по використанню цифрового дивіденду, тобто додаткового частотного ресурсу, який з'явиться завдяки переходу на цифрові технології, і по вибору економічної моделі, тобто, де узяти гроші на впровадження цифри і на яких умовах. Якщо ж це не буде найближчим часом зроблено, то «прикордонні території (близько 300 км. від кордону) залишаться без ефірного телебачення: з 2015 р. і до моменту початку мовлення українських телеканалів в цифрі. Думаю, що це буде дуже неприємно, але не критично, оскільки саме там вже зараз дуже поширено супутникове телебачення», - відзначає пані Большакова. Залишається сподіватися, що держоргани незабаром порозуміються як між собою, так і з індустрією. Як призналася в п'ятницю член Нацради Оксана Елманова, вона за півтори години, проведених на форумі, дізналася про цифру більше, ніж за весь час роботи в регулювальнику. Зате після цього Нацрада, мовляв, готова вислухати всі розумні аргументи фахівців і працювати посилено над вирішенням завдань по переходу на цифру.

Артем ВАКАЛЮК

© "Економічні вісті"

Ряд рішень Національної ради з впровадження ефірного цифрового телебачення в Україні, які були прийняті 27 жовтня т.г., приведуть до монополізації і знищення регіонального телебачення. Про це «Уніан» повідомили в Незалежній асоціації телерадіомовців (НАВ) із засланням на керівника Центру законодавчих ініціатив НАВ Ольгу Большакову.

Большакова назвала декілька небезпечних тенденцій, які складаються для місцевих телерадіокомпаній у зв'язку з новими рішеннями Нацради. За її словами, члени Нацради не розмежовують місцеве (в межах району) і регіональне (в межах області) мовлення, про що свідчить обгрунтування рішення Нацради ( 1485 від 27 жовтня 2010 року) про відміну призначення цифрового мультиплексу МХ-5, який повинен був використовуватися переважно для регіонального (обласного) телебачення.

Вона також вважає, що Нацрада послідовно приймає рішення, які «фактично знищують і місцеве, і регіональне мовлення».

Крім того, за її словами, Нацрада знову прагне визначити провайдера цифрового ефірного мовлення, не дивлячись на одностайну позицію всіх експертів, що такий суб'єкт є штучно створеним посередником між мовцями і оператором телекомунікацій.

Необачним, на думку експерта, є також прагнення Національної ради визначити одного провайдера на чотири мультиплекси цифрового ТБ.

«Це приведе до повної монополізації телерадіомовлення: поширення всіх телепрограм залежатиме від однієї людини», - підкреслила Большакова.

Нагадаємо, що 27 жовтня т.г. Національна рада з впровадження ефірного цифрового телебачення в Україні скасувала ряд раніше прийнятих рішень, якими затверджені організаційні заходи щодо впровадження цифрового ТБ. Як пояснив голова Нацради Володимир Манжосов, «деякі з них застаріли, деякі не були виконані вчасно, а деякі просто блокують подальший хід впровадження цифрового мовлення».

Зокрема, рішенням Нацради 1486 від 27 жовтня 2010 року визначено створення національної мережі цифрового телемовлення в стандарті DVB-T (MPEG-4) у складі цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (мультиплексів) МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 впродовж 2010-2011 рр.

При цьому Нацрада звернеться до суб'єктів господарювання у сфері телебачення і радіомовлення із закликом протягом місяця з дня ухвалення даного рішення надати свої пропозицій відносно участі в перебудові національної мережі цифрового телемовлення в стандарті DVB-T (MPEG-4).

У розвитку безкоштовного цифрового телебачення в Україні слід враховувати європейський досвід, який передбачає дві основні концепції. Про це в інтерв'ю «ЛІГАБізнесІнформ» розповів президент компанії «Воля» Сергій Бойко.

По досвіду західних країн, як пояснює Жваво, існує дві основні концепції розвитку безкоштовної «цифри».

Перша: Держава видає ліцензії використовування частотним ресурсом на єдиного провайдера, який надає послуги платного ефірного ТБ і натомість – безкоштовне ефірне ТБ цим же споживачам. Тобто він заробляє на наданні платних послуг, по аналогії з пакетами, які дає провайдер програмної послуги, але натомість він повинен безкоштовно забезпечувати показ ще трьох, чотирьох, або шести державних або суспільних каналів. Такий варіант для України може розглядатися тоді, коли буде визначений зміст так званих «безкоштовних пакетів».

Друга: Вводиться податок зі всіх абонентів, кожен платить за рік якусь суму, а за рахунок цих засобів вже відбувається фінансування концерну або провайдера, який поширює ефірні канали безкоштовно. На думку С.Бойко, шлях введення додаткових податків для України зараз не дуже логічний, особливо на фоні економічної кризи.

Діюча ж концепція, проголошена Національною радою з питань телебачення і радіомовлення (Нацрадою по ТБ), на думку експерта, розрахована на «альтруїзм» з боку комерційних структур, що може позначитися на ефективності її упровадження.

«Якщо я правильно розумію, концепція по розвитку цифрового ефірного ТБ взагалі і «послуг» цифрового телебачення зокрема закладена таким чином. Споживач за цю послугу не платить. За неї повинен платити ні хто інший, як телеканал, як за операторську послугу «єдиному провайдеру». Концепція, звичайно, «здоровськая», ось тільки не прижилася ні на одному з ринків. А ми, як завжди, намагаємося будувати комунізм в окремо взятій країні. Намагаємося «гробити» на це значні бюджетні кошти, будь то 4 млрд.грн. або 1 млрд.грн. Намагаємося знайти спонсора, – і це найцікавіше – який може по-філантропські подарувати великі гроші для переоснащення застарілих потужностей для передачі ефірних сигналів державному концерну. Я не вірю в подібний альтруїзм з боку комерційних організацій», – помічає президент компанії.

Нагадаємо, на другому етапі упровадження ефірного цифрового телебачення в Україні Нацрада по ТБ вибере єдиного провайдера, який займатиметься цифровізацією країни. Про це мовилося на брифінгу Нацради, який відбувся 27 жовтня 2010 року. Рішенням Нацради схвалене створення впродовж 2010-2011 років національної мережі цифрового телемовлення в стандарті DVB-T (MPEG-4) у складі цифрових загальнонаціональних каналів віщання МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. «Це рішення дасть можливість Національній раді і нашій країні забезпечити одночасний перехід на цифрове віщання всіх загальнонаціональних каналів, державних обласних телерадіокомпаній, а також провідних місцевих компаній і залишити місце для супутникових або інших каналів, які захочуть взяти участь в конкурсі Нацради», – відзначив глава ради Володимир Манжосов.

джерело...