стандарті MPEG-4 (H.264) на частоті 714 МГц. За рахунок більш досконалого алгоритму стиснення вдалося збільшити кількість каналів на одній частоті з 5 до 10. По території Одеської області організовано мовлення в п'яти зонах одночастотного синхронного мовлення. Забезпечується трансляція одного мультиплексу - 10 телевізійних програм. 24 червня 2010 Одеським ОРТПЦ проведено тестовий сеанс мовлення в стандарті DVB-T2. При цього стандарту забезпечується можливість трансляції в одному мультиплексі до 15 програм стандартної якості або трьох програм високої якості (по 12 Мбіт на програму, загальний бітрейт становить 48 Мбіт.сек).



Телеглядачі півдня України вже до Дня незалежності отримають можливість дивитися понад два десятки телепрограм в одному пакеті. Незалежно від технічних умов віщання, рельєфних особливостей місцевості й особистих матеріальних можливостей. Такий подарунок населенню Одеської області зобов’язалася зробити місцева влада... Чиновників із півдня ставить за приклад керівникам інших регіонів Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. А виробникам декодерів сигналу нацрегулятор за приклад поставив австрійського виробника сет-топ-боксу DVBT з підтримкою стандарту MPEG-4 компанію Strong, розрекламувавши на загальнодержавному рівні її «успішний і бюджетний» продукт.

Як дали зрозуміти керівники Нацради під час презентації перетворювача австрійського виробництва, на цифру Україну все ж переведуть, і це вже не питання часу, і навіть не питання способу реалізації мети, а питання коштів. Нагадаємо, на «оцифровку» телекартинки в нашій країні, за розрахунками експертів, необхідно близько 6 млрд. грн. Із держбюджету на це готові виділити трохи більше одного мільярда, інше передбачається залучити у вигляді інвестицій. Як інвестувати «грамотно», днями всій державі показали одесити, розповівши під час прес- конференції, що влада цієї південної області заради благородної місії підключити телевізори до віщання нового покоління буквально в будинку кожного мешканця, знайшли кошти на закупівлю порядку 12 тисяч декодерів. Завдяки цьому соцпакет із дванадцяти телепрограм із чудовою цифровою якістю побачать в Ізмаїлі, Вілкові, Ренійському та Кілійському районах Одеської області — у так званій 74-ій зоні на карті телерадіовіщання. Сьогодні в цьому регіоні, за словами начальника управління у справах преси й інформації Одеської облдержадміністрації Василя Морозова, більшість мешканців названих районів можуть дивитися один — максимум три телеканали. Перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Купус, у свою чергу, зауважив, що, крім Одеської області, серед перших регіонів, куди «протягнуть цифру», будуть Сумська і Запорізька області. «Це найвдалiшi області за частотним регулюванням і найскладніші за міжнародною координацією, плюс різноманітність рельєфу дає можливість вивчити проблему запуску цифри всією територією України», — пояснив Ігор Курус. Впровадити цифрове віщання на всій території держави Україна зобов’язалась, нагадаємо, до 2015 року.

Здавалося б, усе добре... Та які пристрої можна придбавати за бюджетні кошти або за інвестиційні, залучені для реалізації соціальної програми? Зрозуміло, бюджетні. Інакше купівлею зацікавиться КРУ. А як при цьому ціні має відповідати якість? Безперечно, по максимуму. Тому в Нацраді й визначили, що ціна декодерів, придатних для оцифровки ТБ в Україні, не повинна перевищувати 50 доларів США.

Однак не встигли в регулюючому держоргані прописати жорсткі умови впровадження цифрового віщання, як ледве не відразу «знайшовся» виробник, чий продукт практично повністю відповідає вимогам регулятора — «високоякісний перетворювач за максимально доступною ціною». Знайомтеся — компанія Strong, яка в нашій країні працюватиме під ім’ям Strong Україна. Більше того, компанія розраховує запустити виробництво в Україні, реінкарнувавши таким чином більшість регіональних теле- й радіозаводів. А для того, щоб щонайбільше здешевити пристрій «на виході», комплектуючі навіть планують імпортувати за пільговими митними тарифами. Такі поступки лобісти компанії збираються «вибити» у держави через уряд шляхом прийняття змін до діючого держбюджету.

Щоправда, дуже уважного телеглядача грядущого цифрового ТБ, за рахунок податкових зборів якого держава сплатить частину програми оцифровки, могла б занепокоїти та обставина, що Нацрада якось поквапно відмовилася від інших існуючих, не менш вигідних пропозицій з постачання населення перетворювачів, і, більше того, зважилася на гучну рекламну кампанію іноземного виробника! Незрозуміло, чому без уваги чиновників лишаються інші виробники аналогічної продукції. Реальною альтернативою австрійського приймача міг би стати, наприклад, декодер фірми Thomson, що має подібні технічні характеристики й також доступну ціну. Та й ганяючись за ціною, можна, врешті-решт, за скупість розплатитися якістю. І абсолютно не туди, на думку низки експертів, спрямовані головні зусилля регулятора. Адже під час впровадження нового покоління віщання принципово важливі прокладання і механізм експлуатації мережі...

Проте, здається, подібні питання в умовах галопуючого, з ініціативи Нацради, переходу на «цифру», вже недоречні. Виробника обрано, механізми поставок, виробництва і, що важливіше, фінансування, обумовлені, саме час запускати реалізацію. Жирна крапка.