Перехід Росії, що почався, на цифрове телебачення повинен привести до встановлення повної монополії держпідприємства РТРС на ефірне телерадіомовлення: саме за ним президент Медведев закріпив право на мовлення федеральних каналів, пише www.CNews.Ru. Проте для альтернативних аналогових операторів уряд вже вирішив зробити виключення: вилучення у них ліцензій позбавить глибинку можливості прийняття телесигналу.

Федеральна служба по нагляду у сфері зв'язку і масових комунікацій (Роськомнадзор) відновить пролонгацію ліцензій альтернативним аналоговим операторам телі-радіо мовлення, термін дії яких витікає або вже витік. Таке рішення було прийняте на цьому тижні в ході зустрічі глави служби Сергія Ситникова з представниками загальноросійських теле- і радіоканалів, держпідприємства "Російська телевізійна і радіомовна мережа" (РТРС) і самих альтернативних операторів.

Роськомнадзор перестав подовжувати операторам термін дії ліцензій на мовлення федеральних каналів після того, як в червні цього року президент Росії Дмитро Медведев підписав указ "О загальноросійських обов'язкових загальнодоступних телеканалах і радіоканалах". У нім був визначений список теле- і радіоканалів, обов'язкових для безкоштовного поширення на всій території Росії, до нього увійшли "Перший канал", "Росія", "НТВ", "П'ятий канал", "Вести-24", "Культура", "Спорт", "Дитячий канал", а також радіостанції "Радіо Росія", "Маяк" і "Вести FM". Всі ці канали також стануть першими, які побачать глядачі цифрового телебачення (так званий "перший мультиплекс"). При цьому указом наголошувалося, що мовлення федеральних каналів як в аналоговому, так і в цифровому режимі повинна здійснювати РТРС.

Гендиректор РТРС Олексій Малінін повідомив CNews, що його підприємство вже веде переговори з альтернативними операторами в регіонах, де РТРС не володіє власною інфраструктурою, наприклад, на Чукотці. Одним з можливих варіантів взаємодії може бути оренда РТРС що належить альтернативним операторам інфраструктури. В той же час, як відзначив Малінін, ряд регіональних операторів переходять під управління РТРС: цього року була завершена інтеграція телерадіомовного центру Татарстану, угода про об'єднання мереж підписана також з якутським центром.

Але якщо в аналоговому мовленні держава готова змиритися з існуванням альтернативних операторів, то в цифровому мовленні для федеральних телеканалів РТРС повинна побудувати повністю загальнофедеральну мережу. Це при тому, що перші мережі цифрового ефірного телебачення запустила в Росії не РТРС, а підприємства холдингу "Связьінвест" і їх партнери. Зокрема, йдеться про Мордовію і Катеринбург, де мережі урочисто відкривав тодішній міністр зв'язку Леонід Рейман.

"Передача першого мультиплексу цифрового телебачення РТРС обумовлена чисто економічними причинами: комерційні мовці не готові йти в глибинку, їх цікавлять лише міста з великим населенням, що потрапляють в рейтинг TNS Gallup, - говорить Малінін. - До того ж, наприклад, оператор з Мордовії стягує з абонентів абонентську плату за перегляд телебачення, тоді як Дмитро Медведев заявив про необхідність надати телеглядачам можливість дивитися безкоштовно мінімум 20 телеканалів". З альтернативними операторами цифрового телебачення РТРС також веде переговори, але якщо не удасться домовитися, монополіст побудує в цих регіонах власні мережі.

www.Broadcasting.Ru

«Концепція впровадження в Росії цифрового наземного телевізійного і радіомовлення», затверджена Урядом, передбачає перехід всього ефірного телемовлення з аналогового на цифрове не пізніше 2015 років. Але вже зараз абоненти можуть оцінити переваги «цифри».

Як розповів Сергій Ермошин, зараз широким спектром каналів споживача не здивувати, тому компанія «Комінтел» робить акцент на зручності і якості. Так, з грудня почався продаж приставок з розширеними функціями і додатковими можливостями - Мультібокс. За допомогою цього пристрою глядач може управляти телебаченням: дивитися ті канали, які він хоче, не переплачуючи за непотрібних; у будь-який час можна припинити ефір і почати його переглядати з того ж місця. Крім того, Мультібокс має багатомовний призначений для користувача інтерфейс, пам'ять на 1 000 каналів, включену програму передач, функції таймера і батьківського контролю. Вартість його складає 2 550 рублів.

На думку пана Ермошина, плани Уряду щодо 2015 року небезпідставні: у цю справу вкладається багато сил і засобів, проте великі сумніви викликають плани повної відмови від аналогового телебачення. Населення не прагне купувати декодери за свій рахунок, в держави ж гроша на безкоштовні «приймачі» кінчилися. Проте кабельне цифрове телебачення може бути набагато вигідно, ніж аналогове, саме за рахунок того, що глядач може вибирати і платити лише те, що йому дійсно потрібне.

Наше Місто

До участі як партнер "DTV Russia’ 2010: Нові технології мовлення і доставки цифрового контента" запрошена також Асоціація кабельного телебачення Росії (АКТР). У числі перших як срібний спонсор захід підтримала міжнародна супутникова компанія Eutelsat.

Перехід російського ефірного телерадіомовлення в цифровий формат - не просто технологічна революція, це - повна перебудова галузі, що залучає до процесу нових гравців, народжує нові способи виробництва і канали доставки контента. Радикальні зміни в російському телерадіомовленні вимагають налагодження взаємодії всіх учасників ринку: держави, мовців, операторів зв'язку, виробників програм, фінансових інститутів. Учасники ринку визнають, що колишні бизнес-модели радикально міняються в новому цифровому середовищі. Нові способи поширення телевізійного сигналу і нові ринкові реалії диктують нові підходи до створення і поширення цифрового контента.

Революційність ринкової ситуації визначила і ключові теми DTV Russia’ 2010. Серед них: "Досвід і проблеми розвитку цифрового мовлення в Росії і світі", "Питання нормативно-правового регулювання ринку цифрового телерадіомовлення", "Розвиток загальнодоступних федеральних каналів в крупних містах і в регіонах", "Розвиток інфраструктури цифрового мовлення" і ін. Учасники DTV RUSSIA’ 2010 обговорять також принципи формування другого і третього федеральних мультиплексів, досвід впровадження мобільного ТБ в світі і в Росії, нові технології створення і поширення контента, перспективні мовні бизнес-модели.

З доповідями на конференції DTV Russia’ 2010 виступлять президент НАТ Едуард Сагалаєв, в.о. генерального директора ГПКС Юрій Прохоров, перший заступник генерального директора по корпоративному управлінню РТРС Артем Кудрявцев, директор дирекції регіонального розвитку ГТРК "Культура" Олег Кислов, багато інших провідних діячів російської ИКТ-отрасли.

У роботі DTV Russia’ 2010, за оцінкою організаторів, візьмуть участь більше 300 чоловік. До участі в конференції запрошені вітчизняні і зарубіжні фахівці в області телебачення, телекомунікацій, керівники ефірних каналів, оператори кабельних мереж, супутникового і експериментального цифрового ефірного мовлення, медіа-компанії, постачальники і виробники устаткування для індустрії телерадіомовлення, представники науково-дослідних інститутів, системні інтегратори, консультанти і аналітики ринку, інвестиційні компанії, регулювальники галузі телекомунікацій і телерадіомовлення, журналісти ділових і галузевих ЗМІ.

В рамках DTV Russia’ 2010 пройдет виставка устаткування, послуг і рішень для цифрового телерадіомовлення.

ДМИТРО ПЕТРОВСЬКИЙ, ГАННА АФАНАСЬЕВА
© ComNews

Прем'єр-міністр Володимир Путін підписав Федеральну цільову програму (ФЦП) "Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 роки". Як випливає з ФЦП, на цифровизацию російського телебачення планується витратити 122,4 млрд крб. Одним з найскладніших етапів стане забезпечення населення приставками, які приймають цифровий сигнал, попереджають експерти. Нинішнє проникнення телевізорів, що підтримують формат MPEG-4, вони оцінюють як "незначне".

ФЦП "Розвиток телерадіомовлення в Російській Федерації на 2009-2015 роки" затверджена прем'єр-міністром Володимиром Путіним, говориться в повідомленні Мінкомсвязі. Загальний бюджет програми (текст є у розпорядженні "'") складе 122,445 млрд крб., в порівнянні з концепцією цієї ФЦП, затвердженою в кінці вересня, він не змінився. З них 76,366 млрд крб. планується виділити з федерального бюджету, а що залишилися 46,079 млрд крб. залучити з позабюджетних джерел. Серед основних статей в паспорті ФЦП вказано будівництво наземних цифрових мереж (60,2 млрд крб.), створення супутників (26 млрд крб.) і впровадження радіомовлення в стандарті DRM (13,684 млрд крб.).

За програмою до 2014 року чисельність населення, охопленого телемовленням, повинні довести до 100% і забезпечити можливість прийому ним обов'язкових телерадіоканалів. Такий статус ледве раніше отримали "Перший канал", "Росія", "Культура", "Спорт", "Вести-24", НТВ, "П'ятий для Петербургу канал", дитячо-юнацький канал (буде створений на базі "Бібігона" і "Теленяні"), а також "Радіо Росії", "Маяк" і "Вести FM". За даними на 2008 рік, не охоплених телемовленням в Росії було 1,6 млн чоловік, а можливість прийому обов'язкових телеканалів була лише в 33% населення.

Обов'язкові канали увійдуть до так званого першого мультиплексу (пакет каналів, що віщають на одній частоті). Згідно програмі, планується побудувати три мультиплекси, всього до них увійде двадцять телеканалів. Але, на відміну від першого, учасники другого і третього мультиплексів ще не визначені (цим займатиметься Федеральна конкурсна комісія) і будувати їх повинні за позабюджетні засоби, частково за рахунок каналів, які захочуть туди увійти. 100% населення повинні дістати можливість прийому каналів другого і третього мультиплексів в 2015 році. До цього ж терміну в крупних містах планують також побудувати четвертий і п'ятий мультиплекси, організувати ТБ-мовлення високої чіткості (HDTV) і мобільного ТБ (DVB-H), але теж за приватні засоби.

В першу чергу перехід на цифру здійснюватиметься в прикордонних районах, в 2010 році повинні побудувати мережі в 12 регіонах Далекого Сходу і Сибіру. Проте аналогове телебачення в кожному регіоні не відключать до тих пір, поки 95% населення не обзаведеться телевізорами або спеціальними ТБ-приставками з можливістю приймати сигнал у форматі MPEG-4 (у цьому форматі здійснюватиметься ТБ-мовлення). За даними РАТЕК, зараз на руках в населення знаходиться близько 100 млн телевізорів. Але долю апаратури, MPEG-4, що підтримує, в асоціації важко оцінити, обмовляючись, що вона незначна - в продаж подібні телевізори поступили кілька років тому. За підсумками 2008 року в Росії продали 7,2 млн телевізорів, з них 30% були кінескопами (не підтримують MPEG-4), а 70% - плазмовими і ЖК-телевизорами (частина з них також не підтримувала MPEG-4). За підсумками 2009 року в РАТЕК чекають, що загальні продажі збільшаться приблизно на 8%, тобто складуть 7,78 млн телевізорів. "В середньому телевізор міняють раз в три роки, але з початком кризи терміни трохи виросли", - відзначає директор по зв'язках з громадськістю РАТЕК Антон Гуськов.

Ганна Балашова, Інна Ерохина
КОММЕРСАНТ'

Заступник міністра зв'язку і масових комунікацій ОЛЕКСАНДР ЖАРОВ розповів кореспондентові "' Ъ " ГАННІ БАЛАШОВІЙ про те, наскільки телекомунікаційний і телевізійні ринки готові до переходу з аналогового мовлення на цифрове.

- Хто, окрім держави, розглядається як основний інвестор федеральної цільової програми (ФЦП) з розвитку телерадіомовлення в 2009-2015 роках?

- На даному етапі свої засоби вкладатимуть ФГУПи, які беруть участь в реалізації ФЦП. Так, половину засобів - 13 млрд руб.- на будівництво супутників ФГУП "Космічний зв'язок" направить за рахунок своїх засобів і засобів зовнішніх інвесторів. ФГУП РТРС вже почало за власні засоби будувати мережі цифрового наземного мовлення Курської області, в Калінінграді і у ряді інших регіонів. Частину фінансування готові узяти на себе губернатори ряду областей, які зацікавлені, аби перехід на цифрове ТБ в їх регіонах відбувався швидше, ніж це заплановано ФЦП. РТРС вже укладає подібні договори, наприклад, з Ленінградською областю, Татарією, Якутією. Інтерес до програми був і з боку кабельних, стільникових операторів, компаній, що надають послуги широкосмугового зв'язку, але доки конкретних пропозицій від них не поступало.

- Чи є визначеність з тим, які телеканали увійдуть до другого і третього мультиплексів?

- Конкретного списку доки немає. Я знаю як мінімум шість каналів, готових увійти до другого мультиплексу. Але називати не буду, оскільки це їх комерційна таємниця. Такі канали повинні відповідати ряду вимог. Вони вже зараз повинні мати широке поширення в аналоговому форматі, тобто бути такими, що зажадалися глядачем. Окрім цього у них має бути досить засобів. Вартість поширення одного каналу в другому мультиплексі вагається від 750 млн до 1 млрд крб. в рік.

- Недавно ВГТРК оголосила про зміну формат каналу "Спорт", зміни будуть і з "Культурою". Обоє каналу увійшли до складу першого мультиплексу, чи у зв'язку із зміною формату передивлятиметеся склад мультиплексу?

- Якщо ВГТРК офіційно заявить, що з такого-то числа у них на частотах телеканалу "Спорт" віщатиме інший телеканал, це питання буде предметом розгляду комісії з розвитку телерадіомовлення. Її рішення будуть внесені до адміністрації президента для того, щоб відповідним чином змінити указ про обов'язкові канали.

- Чи правильно, що як мінімум до 2015 року частоти, які зараз зайняті аналоговим ТБ, не звільняться? Найбільші стільникові оператори хочуть розвивати на цих частотах зв'язок четвертого покоління...

- Зараз складно прогнозувати, наскільки швидко населення обзаведеться телевізорами або ТБ-приставками, що підтримують формат MPEG-4. До того моменту, поки насичення того або іншого регіону таким устаткуванням не складе 95-98%, аналогове мовлення в цьому регіоні не відключать. Конкретних пропозицій по прискоренню цього процесу, субсидування приставок або ще якось з боку комерційних організацій я доки не бачив.

- Як Мінкомсвязі забезпечуватиме поширення телевізорів і ТБ-приставок з підтримкою MPEG-4? Раніше ви виступали з ідеєю ввести загороджувальні мита для телевізорів, що не підтримують цей стандарт.

- За мита відповідаємо не ми, а Мінпромторг. Ми як і раніше вважаємо, що в цифрової апаратури мають бути преференції на ринку. Необхідна і відповідна пропагандистська кампанія. Якісь інші заходи придумати складно.

Ганна Балашова
КОММЕРСАНТ'

У Челябінської області для переходу на цифрове мовлення буде потрібно ще немало часу. Міністерство освіти регіону доки не отримало жодних офіційних документів і вказівок для переходу в області на цифрове мовлення. Як повідомила кореспондентові ІА REGNUM Новини 10 грудня начальник управління загальної освіти і соціальної підтримки Міністерства освіти і науки Челябінської області Тетяна Абрамова, жодних вказівок із цього приводу не поступало. Вона також підкреслила, що розпорядження чекають, але звичайно не відразу, а після закінчення часу.

ФГУП РТРС, на яку покладена реалізація федеральної цільової програми (ФЦП) по перекладу телебачення на цифровий формат мовлення до 2015 року, також доки не оголосила ні про готовність проекту цифровизации Челябінської області, ні про конкретні терміни. На черзі доки лише прикордонні регіони.

Відзначимо, що зараз в цифровому форматі віщає лише ЧГТРК. Телеканал перейшов на новий формат ще в серпні 2009 року, тобто до вступу вказівок від президента РФ Дмитра Медведева. Тим часом, перехід на цифрове мовлення повним ходом здійснюється за ініціативою кабельних операторів. Так, за словами заступника технічного директора "Інтерзв"язку" Антона Вороніна, компанія з грудня 2009 року почала мовлення в цифровому форматі. Причому, не просто в цифровому форматі, а у форматі зображення високої чіткості (High Definition).

Нагадаємо, що 12 листопада в своєму посланні Федеральним Зборам РФ Дмитро Медведев заявив про необхідність здійснити перехід на цифрове телебачення на території всієї Росії. Держава виділила на реалізацію ФЦП 80 мільярдів рублів для переходу на новий формат мовлення. Передбачається, що це дасть свої плюси: якість ефірних каналів покращає, а їх кількість можна буде збільшити в 8-10 разів, правда, такого завдання ФЦП не ставить - перший, "обов'язковий" мультиплекс включатиме 8 каналів, список яких затверджений президентом РФ.

ІА REGNUM

У ФЦП вказується, що при переході на повсюдний прийом цифрових телеканалів істотним чинником риски досягнення цілей ФЦП є міра насичення цифровим приймальним устаткуванням абонентів як наземного, так і супутникового безпосереднього телевізійного мовлення. Недостатня міра насичення цифровим приймальним устаткуванням в якому-небудь регіоні на момент завершення програми не дозволить проводити відключення аналогових телеканалів, зажадає додаткової підтримки паралельного аналогового і цифрового мовлення і обмежить ефективне використання радіочастотного спектру.

В цілях мінімізації риски планується проведення масової кампанії серед населення по роз'ясненню всіх питань впровадження цифрового телерадіомовлення, інформуванню про терміни, про етапи і про порядок переходу на цифрове мовлення в кожному регіоні. Окрім цього планується розробка комплексу заохочувальних заходів для російських підприємств - виробників побутових пристроїв систем цифрового мовлення і прийому, а також введення обмежень відносно виробництва російського телевізійного приймального устаткування, не оснащеного блоком прийому цифрових каналів, і імпорту такого устаткування.
Згідно ФПЦ, до 2015 г доля населення Російської Федерації, що має можливість прийому 20 телеканалів вільного доступу повинна скласти 100 проц; доля населення Російської Федерації, що має можливість прийому ефірних цифрових телеканалів, - 98,8 проц; кількість суб'єктів Російської Федерації, охоплених цифровим телемовленням, - 83 одиниці; доля населення Російської Федерації, не охопленого регіональним телемовленням, - 1,2 відс.

Всього за програмою передбачається фінансування 122,445 млрд руб, у тому числі, за рахунок засобів федерального бюджету - 76,366 млрд крб.

www.sat24.ru

Повідомляє:www.bit.prime-tass.ru

Міністр зв'язку і масових комунікацій Ігор Щегольов у Владивостоку провів нараду з операторами зв'язку Далекосхідного регіону, на якому обговорювалися питання розвитку зв'язку і цифрового телебачення. У заході взяли участь глава Роськомнадзора Сергій Ситников, глава РТРС Олексій Малінін, віце-губернатор Примор'я Євгеній Хохольков, генеральний директор «Дальсвязі» Андрій Балаценко, представники адміністрації Примор'я.

Напередодні саміту АТЕС, який пройдет у Владивостоку в 2012 р., глава Мінкомсвязі під час робочого візиту оцінив перспективи розвитку зв'язку нового покоління в Примор'ї. За його словами, «учасники саміту мають бути забезпечені надійним і якісним зв'язком». Для цього на нараді обговорювалися перспективи збільшення кількості точок безпровідного доступу Wi-Fi в різних районах Примор'я.

Крім того, йшлося і про перехід регіону на цифрове телебачення. За словами Ігоря Щегольова, жителі Владивостока і деяких інших міст Далекого Сходу зможуть перейти на цифрове телебачення вже літом 2010 р.

«Російська телевізійна і радіомовна мережа (РТРС) вже поставила декілька передавачів і досліджує, як вони поводяться», - пояснив міністр. За його словами, РТРС розраховує до літа 2010 р. в стаціонарному режимі розвернути декілька передавачів, тоді жителі Владивостока зможуть перейти на цифрове телебачення. При цьому Щегольов відмітив, що держава прийняла рішення зробити перехід на цифрове телебачення для населення як можна «комфортнішим і м'якшим».

«Це означає, що доки у більшості населення не з'являться телевізійні приставки, воно зможе дивитися телебачення в колишньому аналоговому режимі, - сказав він. - Ми переконані, що як тільки люди зрозуміють, що цифрове телебачення зручніше і краще за якістю, перехід забезпечуватиметься як за рахунок зміни старих телевізійних приймачів на нових, так і за рахунок придбання приставок».

На його думку, масовий попит на приставки понизить ціну на це устаткування. «Тому завдання держави - зробити так, що б воно було переважно російського виробництва». Що стосується перспектив регіональних каналів, то, як відмітив міністр, вони входитимуть до складу другого мультиплексу.

«Зараз ми чекаємо пропозицій від регіональних властей про те, який саме канал повинен увійти до пакету», - сказав він. При цьому, упевнений він, повинно бути враховано не лише думку виконавчої влади, але і законодавців регіонів і місцевого телевізійного співтовариства. Ряд пропозицій по цьому напряму в Мінкомсвязі вже представила Національна Асоціація Телемовців (НАТ). «Ми їх вивчаємо, а після разом із співтовариством вироблятимемо свою політику по відношенню до другого мультиплексу», - додав Щегольов.

Згідно Федеральній цільовій програмі (ФЦП) розвитку теле- і радіомовлення в країні в 2009-2015 рр., пріоритет буде відданий прикордонним територіям РФ, плани перехідного періоду в яких вимагають негайної координації з суміжними країнами. У першій черзі будівництва (2010 р.) мережі цифрового телемовлення будуть створені в 12 регіонах - Алтай, Бурятія, Тива, Хакасія, Амурська і Сахалінська області, Єврейська автономна область, а також Алтайський, Забайкальський, Камчатський, Приморський і Хабаровський краї. Об'єм фінансування будівництва мереж в цих регіонах складе 2,862 млрд крб.

CNews

На його думку, держава може вирішити це питання за рахунок бізнесу, і бізнес до цього готовий. Основну масу пристроїв користувачі все одно купуватимуть самі, опонує медіаексперт Аськар Туганбаєв.

Сергій Калугин, генеральний директор «Національних телекомунікацій», позитивно оцінює ідею субсидування приставок для цифрового ТБ з боку стільникових операторів.

«Якщо для рядового американця витрати на цифровий ресівер є символічними відносно його доходів, то для багатьох регіонів вартість ресіверів може стати відчутною. Це та проблема, яку, мабуть, доведеться вирішувати державі, - заявив топ-менеджер. - Якщо перехід на цифру пройдет не за рахунок державних грошей, а за рахунок грошей комерційних структур, які не втратять від цього, а виграють, то, напевно, це правильний процес».

Ідею «обміну» що звільняються при цифровизации частот на приставки висунув в кінці 2009 року стільникового оператора «Вимпелком». У багатьох зарубіжних країнах аналогові частоти, що звільнилися в результаті переходу телебачення в цифровий формат, - так званий цифровий дивіденд, - використовуються для розвитку технологій зв'язку четвертого покоління.

При переході на цифрове ТБ логічно використовувати вітчизняні ресівери, вважає Сергій Калугин. «Оскільки це дійсно дорогий процес, в який держава інвестує величезні гроші. І якщо велику частину цих грошей отримає російська промисловість, яка за рахунок цього вирішить якісь свої завдання, я вважаю, що це було б найкращим рішенням», - підкреслив гендиректор «Національних телекомунікацій».

На думку медіаексперта Аськара Туганбаєва, «на цьому ринку гратиме АФК «Система», яка збирає в Зеленограде подібні пристрої».

«Але основну масу пристроїв користувачі купуватимуть самі, тому що вони можуть захотіти складніші пристрої, ніж дешеві базові. І захочуть отримати додатковий функціонал, - сказав Аськар Туганбаєв. - Компанія зацікавлена в тому, аби підсадити на свої сервіси, отримати підписку на два-три роки. Вартість самого пристрою незначна. Ніхто не хоче заробляти конкретно на продажі цієї приставки. Тут поважно, хто стане оператором, хто підсадить користувача на свої платні сервіси».

За оцінкою Аськара Туганбаєва, стільникові оператори зацікавлені в тому, аби роздобути собі абонентів, збільшити абонентську базу за рахунок нових користувачів цифрового ТБ.

Владислав Новий

Infox.ru

Про це заявив сьогодні замміністра зв'язку і масових комунікацій РФ Дмитро Северов, виступаючи на міжнародній телекомунікаційній конференції CSTB. Він нагадав, передає ІТАР-ТАРС, що програма розрахована до 2015 г, і до цього часу планується охопити цифровим мовленням всю територію Росії.

"Пріоритет віддається розвитку цифрового мовлення у віддалених населених пунктах, де зараз діє всього 2-3 канали", - підкреслив Д.Северов.

За його словами, в даний час в країні зареєстровано близько 20 тыс електронних ЗМІ /телеканалов і радиостанций/, проте не все населення має рівний доступ до інформації. Причина цієї "цифрової нерівності", відмітив він, полягає у використанні застарілої технології поширення сигналу.

Д.Северов повідомив, що в рамках федеральної програми в містах і крупних населених пунктах передбачається додатково організувати до 3 каналів високої чіткості і до 10 каналів мобільного мовлення. У 2010 г планується запуск цифрового мовлення на Далекому Сході і в Сибіру, а завершальний етап впровадження нових технологій почнеться в 2013 р.

www.sat24.ru

Повідомляє:www.bit.prime-tass.ru

У московському виставковому комплексі «Крокус Експо» 2 лютого відкрилася 12-я міжнародна виставка CSTB-2010, присвячена цифровому телерадіомовленню, кабельному і супутниковому телебаченню, послугам операторів мультисервисных мереж. Поточний 2010 р. офіційно оголошений Роком Росії у Франції і Роком Франції в Росії, і CSTB-2010 включена в офіційний перелік заходів, проходящих під егідою російсько-французьких стосунків.

Ділова програма виставки почалася з роботи круглого столу «Впровадження і розвиток цифрового телевізійного мовлення в Росії і у Франції», в якому взяли участь представники російських і французьких міністерств і відомств, а також медіабізнесу. Учасники заходу обговорили основні питання переходу на «цифру» і поділилися спільним досвідом розгортання мереж і регулювання.

Нагадаємо, що в Росії концепція розвитку цифрового телерадіомовлення була прийнята в листопаді 2007 року. У грудні 2009 року прем'єр-міністр Володимир Путін затвердив федеральну цільову програму з розвитку в РФ цифрового телерадіомовлення до 2015г.

Перехід на цифрові технології - необхідна умова ліквідації інформаційної нерівності в Росії, заявив по ходу засідання круглого столу зам.министра зв'язку і масових комунікацій РФ Дмитро Северов. Програма переходу на цифрове мовлення націлена на забезпечення доступу всіх громадян Росії до якісних каналів інформації. Пріоритет - розвиток цифрового телерадіомовлення в середніх і малих містах, де до цих пір частенько люди можуть приймати лише 2-3 канали. Програма ставить одній з головних цілей розвиток медіаринку: повинні з'явитися десятки нових нишевых каналів, у тому числі безкоштовних, різні інтерактивні сервіси.

Перша фаза реалізації програми передбачає до кінця 2011 р. повний перехід на цифрове мовлення 12 регіонів. Це Алтай, Бурятія, Тива, Хакасія, Амурська і Сахалінська області, Єврейська автономна область, а також Алтайський, Забайкальський, Камчатський, Приморський і Хабаровський краї. Напередодні, 1 лютого, в Хабаровському краю міністр зв'язку і масових комунікацій РФ Ігор Щегольов урочисто запустив мережу цифрових ретрансляторів, покликаних забезпечити цифрове мовлення у всьому регіоні. Міністр відзначив, що введення «цифри» також може забезпечити ряд високотехнологічних послуг, зокрема, доступ в інтернет.

Поступово цифровизация охопить всі регіони Росії. Що стосується списку каналів, то в створюваний по указу Президента т.з. «перший мультиплекс» увійдуть "Перший канал", "Росія", "Культура", "Спорт", "Вести 24", "П'ятий канал", НТВ, "Бібігон" і "Теленяня", радіостанції "Радіо Росії", "Вести FM" і "Маяк». Введення першого мультиплексу дозволить вивільнити значний частотний ресурс і прискорити будівництво інших мультиплексів. Всього планується організувати прийом трьох мультиплексів загальною ємкістю від 20 до 24 безкоштовних каналів, тобто поступово вся країна буде доведена до «московського стандарту» телевізійних послуг. Крім того, можуть з'явитися три канали високої чіткості (HDTV) і порядка десять каналів мобільного телебачення (ГКРЧ може видати частоти для цього вигляду ТБ вже в II кварталі 2010 р.) За словами Дмитра Северова, в регіонах в центральні канали можна буде включати місцеві інформаційні блоки, буде створена єдина система контролю якості сигналу.

Керівник Федеральної служби по нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роськомнадзор) Сергій Ситников відзначив, що цифрова епоха дозволяє поширювати велику кількість каналів, і державі з одного боку необхідний здійснювати дієвий контроль, а з іншої - створювати всі умови для розвитку галузі. «Всі наші зусилля направлені на розвиток конкуренції, - заявив глава Роськомнадзора. - При цьому держава є суб'єктом і гравцем на цьому ринку».

За словами Сергія Ситникова, а рамках реалізації програми розвитку цифрового телерадіомовлення для 98% населення РФ буде забезпечений доступ до мовлення по нових технологіях за допомогою наземних мереж, останні 2% отримають цифровий сигнал через супутник. Що стосується складу мультиплексів, то перші два будуть федеральними, а в третьому упор буде зроблений на інтереси регіональних мовців. Більшу кількість мультиплексів створювати не планується, аби стимулювати ринок платного мовлення. «Держава повинна у тому числі розвивати платне ефірне мовлення там, де утруднено або економічно необгрунтовано розвиток кабельного ТБ», - заявив Ситників.

Росіяни, чиї телевізори не підтримують цифрові стандарти, при переході на нове мовлення повинні будуть придбати спеціальні приставки-декодери. Сергій Ситников розповів, що соціально незахищеним групам громадян планується компенсувати вартість цього пристрою за рахунок державних коштів. Масове замовлення на приставки дасть шанс російським компаніям і сформує відповідний ринок сервісу, вважає Ситників.

Про досвід Франції по розвитку цифрового телерадіомовлення розповів Олівье Жапье (Olivier Japiot), генеральний директор Вищої поради телерадіомовлення Французької республіки. Процес переходу на «цифру» почався там в 2000 р. На той момент у Франції були 6 безкоштовних і один платний загальнонаціональний канал. У березні 2005 р. стався запуск відразу 18 цифрових каналів, в 2006 р. ще 9 каналів. У 2008 р. було підключено 8 каналів високої чіткості. В даний час близько 90% французів можуть приймати цифрове ТБ. До кінця 2010 р. цей показник планується довести до 95%. Останні 5% (в основному це жителі гірських районів) зможуть діставати доступ до «цифри» за допомогою супутників.

Першим регіоном, який виявився повністю покритий цифровим мовленням, виявився Ельзас. До кінця 2011 р. держава послідовно відключатиме аналогове ТБ в інших 23 регіонах, повідомив Олівье Жапье. Багато в чому Франція керується досвідом Великобританії, яка почала цифровизацию раніше (правда, закінчити обіцяє пізніше). Кожному абонентові буде відправлено лист з нагадуванням про припинення аналогового мовлення і проханням поклопотатися про придбання приставки (вона коштує близько 30 євро). Ті абоненти, хто прийматиме цифровий сигнал через супутник, повинні придбати параболічну антену (держава виділить кожній з таких людей по 200 євро).

cio-world.ru

«Роснано» виступила поручителем по кредиту на 120 млн рублів за Elecard Devices, підрозділ Томська компанії «Елекард», який вироблятиме чіпи для ТБ-приставок на основі технології 90 нм. Elecard Devices вирішила залучити додаткові інвестиції для виходу з ТБ-приставками на ринки Росії і країн СНД. Для цього вона уклала договір з держкорпорацією «Роснано», згідно якому планується створити нову компанію (назва доки не розголошується) і залучити 721 млн рублів. З них 420 мільйонів надасть «Роснано»: 120 млн як застава під кредит і ще 300 млн - для викупу частини акцій створеної компанії вже після початку продажів. От чого залежатиме доля «Роснано» в утвореній з Elecard Devices компанії, керуючий директор держкорпорації Костянтин Деметріу доки не розповів.

Як відзначає Констанін Біляків, віце-президент по стратегічному розвитку групи компаній «Елекард», унікальні чіпи 90 нм вироблятимуться на Тайвані, після чого доставлятися в РФ і вмонтовуватися в приставки. Як відзначають в компанії, відсутність заводів в Росії - основна перевага ГК «Елекард».

ВІТАЛІЙ ПЕТЛЕВИЙ

RBC Daily

Про це заявив сьогодні на прес-конференції в Ханти-Мансійську керівник федеральної служби по нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій Сергій Ситников.

Він підкреслив, що якість телемовлення з часом значно покращає, що позитивно позначиться на здоров'ї росіян.

«Завдання нашої служби - в першу чергу забезпечити високу транспарентность роботи, забезпечити значне скорочення термінів розгляду заявительных документів громадян і організацій на реєстрацію ЗМІ і навести лад у сфері зв'язку - здолати корупційний напрям, повернути державі і суспільству частотний ресурс, який був виведений із звернення з метою подальшого перепродажу», - розповів керівник Роськомнадзора.

Сергій Ситников відзначив, що терміни реєстрації ЗМІ значно скорочені: по територіальному управлінню вони складають 5-6 днів при нормативі 30, в центральному апараті - 20 днів. Терміни розгляду ліцензій і дозволу на використання частот скорочені в 2 рази.

За його словами, останнім часом в значній мірі починають вишиковуватися взаємовідношення з підрозділами міністерства оборони Росії, які займаються питаннями радіочастотного спектру.

Одним з важливих напрямів роботи служби зараз є виявлення зареєстрованих, але не функціонуючих ЗМІ, яких в країні десятки тисяч.

Керівник Роськомнадзора сказав, що зараз активно йде процес регіоналізації інформації. «Муніципальні установи і їх продукти завжди зажадаються, тому треба максимально зберігати і берегти і удосконалювати те, що вже створене», - підкреслив він.

ugrainform.ru

Розгортання мережі цифрового телебачення почалося в області Калінінграда ще в минулому році. Орієнтування, на ці цілі буде потрібно 300-400 млн. крб. 29 млн. рублів було вже витрачено торік на підготовчі роботи.

Зараз фахівці Центру проводять тестування передавального і приймального устаткування, а також цифрових приставок індивідуального прийому (ресіверів). У Росії вже декілька компаній налагодили виробництво ресіверів, у тому числі - в Гусеве заробив завод "НВО "Цифрові телевізійні системи". Вартість ресіверів варіюється від 1,5 до 3 тис. крб.

"На першому етапі в області розмістять передавачі на об'єктах, що діють, - розповів директор по розвитку і створенню мереж цифрового телерадіомовлення РРПЦ Юрій Шигапов. - Все це дозволить охопити більше 80% населення області Калінінграда і 100% жителів Калінінграда. У 2011 р. в області будуть побудовано ще десять ретрансляторів, аби охопити населення прикордонних районів. Програмою розвитку цифрового телебачення передбачається охопити не менше 95% жителів області", - відзначив Ю. Шигапов.

Нагадаємо, в перелік першого телевізійного мультиплексу, згідно дорученню президента, включено 8 безкоштовних програм ("Культура", "Спорт", "Перший канал", "Петербург - 5 канал", "Російський інформаційний канал", "дитячо-юнацький телевізійний канал", "НТВ", "Російське телебачення" і три радіопрограми). У перспективі, жителі області за допомогою ресіверів зможуть безкоштовно приймати три мультиплекси або 24 канали.

"Клопс.Ru"

Кількість переглядів: 10

Розгортання мережі цифрового телебачення почалося в області Калінінграда ще в минулому році. Орієнтування, на ці цілі буде потрібно 300-400 млн. крб. 29 млн. рублів було вже витрачено торік на підготовчі роботи.

Зараз фахівці Центру проводять тестування передавального і приймального устаткування, а також цифрових приставок індивідуального прийому (ресіверів). У Росії вже декілька компаній налагодили виробництво ресіверів, у тому числі - в Гусеве заробив завод "НВО "Цифрові телевізійні системи". Вартість ресіверів варіюється від 1,5 до 3 тис. крб.

"На першому етапі в області розмістять передавачі на об'єктах, що діють, - розповів директор по розвитку і створенню мереж цифрового телерадіомовлення РРПЦ Юрій Шигапов. - Все це дозволить охопити більше 80% населення області Калінінграда і 100% жителів Калінінграда. У 2011 р. в області будуть побудовано ще десять ретрансляторів, аби охопити населення прикордонних районів. Програмою розвитку цифрового телебачення передбачається охопити не менше 95% жителів області", - відзначив Ю. Шигапов.

Нагадаємо, в перелік першого телевізійного мультиплексу, згідно дорученню президента, включено 8 безкоштовних програм ("Культура", "Спорт", "Перший канал", "Петербург - 5 канал", "Російський інформаційний канал", "дитячо-юнацький телевізійний канал", "НТВ", "Російське телебачення" і три радіопрограми). У перспективі, жителі області за допомогою ресіверів зможуть безкоштовно приймати три мультиплекси або 24 канали.

"Клопс.Ru"