Люди не знають, яке устаткування купувати, до якого оператора підключатися і чи не залишаться вони без телебачення. розібралася в цьому питанні.

Почнемо з того, що проект ефірного цифрового ТБ, Lattelecom, що реалізовується, не має жодного відношення до послуг операторів кабельного і супутникового ТБ. Тому ті, хто користується сервісами, наприклад, Baltkom або IZZI, можуть не хвилюватися, що їм в квапному порядку доведеться купувати якесь додаткове устаткування або підключатися до Lattelecom.

Перехід на цифрове мовлення в першу чергу стосується лише тих, хто дивиться через ефірну антену чотири-п'ять латвійських аналогових каналів. З 1 березня трансляція LTV7 в аналоговому форматі вже припинена. З 1 квітня в Ризі також припинять віщати в аналоговій мережі LNT і LTV1, а з 1 червня і по всій Латвії їх можна буде приймати лише в цифровому форматі. Теоретично ефірне цифрове ТБ може зацікавити тих абонентів, які зараз дивляться кабельне або супутникове ТБ і пропозицію Lattelecom розглядають як альтернативу.

Комплект для прийому ефірного цифрового ТБ включає декодуючий пристрій і дециметрову антену. Основні латвійські канали можна приймати безкоштовно, а ось для перегляду комерційних потрібна ще смарт-карта, яка вставляється в декодер. Стоїть вона 6 латів плюс щомісячна абонентська плата за вибраний пакет програм.

Типи необхідних декодуючих пристроїв безпосередньо залежать від характеристик вашого телевізора. Відзначимо, що зовсім не обов'язково бігти в магазин за новим телевізором, як це вже зробили багато наших співгромадян, заплутавшись в нюансах потрібної апаратури, завдяки чому в Elkor продажу ТБ-ящиків виросли аж на 10%.

Якщо ви до цих пір користуєтеся телевізором з електронно-променевою трубкою (кінескоп), то для вас єдиний варіант підключення ефірного ЦТВ - це покупка цифрового приймача. Він підключається до телевізора так само легко, як DVD. Годиться найпростіша модель. Якщо ж у вас LCD або плазма, то тут треба поглянути: можливо, у нього є вбудований тюнер DVB-T, і уточнити, яка технологія стискування сигналу в нім використовується, - MPEG-2 або MPEG-4. Lattelecom передає сигнал у форматі MPEG-4. Проте в багатьох телевізорів, випущених 1,5-2 роки тому і раніше, використовується MPEG-2. Lattelecom пропонує власникам таких апаратів купувати зовнішній ресівер, як і в разі телевізорів з променевою трубкою.

Деякі латвійські компанії і інтернет-магазини пропонують альтернативу: покупку так званого CAM-модуля з функцією транскодування з MPEG-4 в MPEG-2. Коштує він порядка 45 латів. Якщо біля телевізора є відповідний слот, цей модуль розміром з плоский мобільник туди просто вставляється. Він знову ж таки дозволить приймати безкоштовні канали, а для перегляду платних в САМ модуль вставляється смарт-карта Lattelecom. Підкреслимо, що такий транскодер не підтримує конвертацію HD-сигнала. Якщо в LCD або плазмового телевізора є тюнер DVB-T з MPEG-4, то тут все набагато простіше. Безкоштовні канали такий телек приймає без якого-небудь додаткового оснащення. Для платних же купується CAM-модуль Conax, за який доведеться заплатити від 26,50 лата. Підтримка прийому HD-сигнала залежить безпосередньо від функціональності тюнера, вбудованого в телевізор.

Альтернативні торговці Lattelecom устаткуванням підкреслюють, що CAM-модули - не універсальні, а призначені для певних моделей телевізорів. І говорять, що незрідка бувають накладки. Особливо якщо люди самі їх замовляють через інтернет без попередньої консультації. Тому при їх покупці, по-перше, треба точно назвати продавцеві модель свого телевізора, а по-друге - домовитися про тестування: аби під заставу продавець дав можливість протягом декількох днів випробувати CAM-модуль. Принаймні фахівці фірм Olvix (www.pult.lv) і Omicron (http://tv-digital.lv) завірили, що таку можливість надають.

У свою чергу в службі "177" Lattelecom завіряють, що пропонований ними CAM-модуль личить для всіх телевізорів з DVB-T тюнером і MPEG4, випущених після 2009 року. Проте можливості узяти його під заставу і протестувати не надають.
CAM-модуль грає чисто декодуючу роль. І функціональність системи ефірного цифрового ТБ (наскільки зручний телегід, чи є можливість запису програм на зовнішні носії і тому подібне) залежить лише від навороченности вашого телевізора.

Із зовнішніми приймачами ситуація інша: існує ряд моделей, функціональність яких може відрізнятися. Цікаво, що сам Lattelecom зараз пропонує на ринку лише одну модель тюнера - TV Star T6 SD CX за 39 латів з найпримітивнішим набором функцій. Фактично це просто декодери, в які можна вставити чіп-карту. Цей приймач не підтримує навіть HD (телебачення високої чіткості). Тобто якщо у вас телевізор HD-Ready або Full HD і ви хочете дивитися канал з HD-разрешением (а в Lattelecom вже є Eurosport у форматі HD, будуть і інші канали), то з даним декодером ви побачите лише чорний екран. Керівник телевізійних послуг Lattelecom Арвілс Курпіс повідомив, що зараз оператор тестує також модель Jacobson's T5 CX A. Але судячи по представленим оператором характеристикам, особливих відмінностей від нинішньої пропозиції немає. Він розповів, що тестуються і інші моделі з додатковими функціями. Але коли вони з'являться у продажу, не уточнив.

Ну а якщо людина хоче більш просунуту модель, з врахуванням зростання його потреб, врешті-решт декодер купують не на один рік? Як з'ясувала, жодного списку сертифікованих моделей, придатного для перегляду ефірного ЦТВ в мережі Lattelecom, немає. При цьому компанія настійно радить використовувати лише ті декодери, які "прошли тестування в незалежній лабораторії у Великобританії". Як ми вже сказали, на даний момент така модель лише одна.

Втім, оператор не стверджує, що декодери, куплені у інших постачальників, не працюватимуть. Отже поглянемо, що вони пропонують.

Як розповів директор компанії Olvix Віталій Крумін, при виборі декодера треба врахувати наступні моменти. По-перше, чи плануєте ви дивитися HD-каналы? В цьому випадку треба вибрати ресівер, HDTV, що підтримує, з HDMI-выходом. Якщо ви плануєте насолоджуватися HD-каналами повною мірою, отримуючи об'ємний звук, і у вас є або ви плануєте купити домашній кінозал, то треба уточнити, чи має ресівер цифровою оптичний або коаксіальний аудіовиходи, через які він підключається.

Консультант компанії Omicron Яніс Елсонс додає, що ряд моделей також має USB-порты і дозволяє записувати уподобану передачу на флэшку або зовнішньому жорсткому диску. Орієнтування моделі, що підтримують всі ці функції, стоять в межах 80 латів. Як приклад можна привести моделі Jacobson's T6 CX, DigiLine F-100, TV STAR T6 CX HD. Простіші моделі з підтримкою HD, але без функцій запису коштують близько 50 латів (FLEXBOX T202CX, Jacobson's NB6).

Купувати декодери в зарубіжних інтернет-магазинах фахівці не рекомендують. Посилаються на те, що навіть якщо декодер підтримує DVB-T, MPEG-4 і Conax 7.0, все одно може бути технічна несумісність. Віталій Крумін говорить, що вони тестували декодери, які використовуються в Естонії, і були проблеми з передачею звуку.

Яніс Елсонс вважає, що за кордоном можна купувати лише найпростіші декодери. Але при цьому звернути увагу на те, чи є у них слот для чіп-карти для прийому комерційних каналів. Він сказав, що були випадки, коли люди купували за 20 євро декодер і тільки потім усвідомлювали, що з його допомогою зможуть дивитися лише п'ять місцевих каналів.

Віталій Крумін розповів, що існують і комбіновані декодери, що дозволяють приймати сигнали від різних джерел. Наприклад, моделі серії Azbox HD дозволяють приймати як супутниковий сигнал, так і ефірне цифрове ТБ. Є також можливість переглядати цифрові телепередачі кабельних операторів. Azbox HD мають декілька слотів, що допускають установку CAM-модулей і смарткарт різних операторів. Підтримується підключення до Інтернету для кардшаринга (піратській технології перегляду платних супутникових каналів без покупки декодуючої картки), є і интернет-броузер, функція прямого перегляду роликів з YouTube, читання новинних RSS-лент на екрані телевізора і тому подібне У такі ресівери можна вставити жорсткий диск (ємкістю до 2 ТБ) для запису телепрограм. Деякі моделі можуть виконувати функції медіаплеєра - програвати музику, показувати фільми і фотографії: контент може передаватися як із зовнішніх носіїв, так і безпосередньо з комп'ютера, по кабелю або через Wi-Fi. Ціни на такі пристрої починаються з 219 латів.

Простіший варіант для комбінованого прийому супутникового і цифрового ефірного ТБ - DigiLine 7000 HD коштує близько 160 латів.
Антени з каверзою

Обов'язковий компонент, необхідний для перегляду ефірного цифрового ТБ, - це антена. Є два варіанти - кімнатні антени (стоять від 9 латів) і зовнішні дециметрові (від 15-20 латів).

І ось тут можна зіткнутися з проблемами. Віталій Крумін категорично не радить підключати телевізор через кімнатну антену. У них в офісі, розташованому в приміщеннях колишнього заводу Сарканайс квадратс, тобто в безпосередній близькості від телевежі, коштує така антена. І постійно трапляються казуси: сигнал пропадає, а зображення розсипається на квадратики. "Навіть незручно буває перед клієнтами, яким ми продаємо приймачі", - говорить він. Яніс Елсонс відмітив, що кімнатну антену треба ставити як можна ближче до вікна. Але і при такому розташуванні проблеми не виключені, тому бажано залишити продавцеві заставу і домовитися про тестування устаткування.

З вуличними антенами теж не все так просто. Якщо у людини вже коштує антена, через яку він дивився аналогові ефірні канали, то у ряді випадків вона може не підійти для прийому цифрового сигналу, бо можуть відрізнятися діапазони каналів, що приймаються, і інші технічні характеристики. У Lattelecom завіряють, що такі випадки - рідкість і заміна потрібна не більше ніж 1% клієнтів. Незалежні фахівці називають іншу цифру - до 10%.

Може викликати складнощі і вибір нової антени. Яніс Елсонс розповів, що дециметрові антени відрізняються можливостями посилення сигналу. Якщо сигнал передавача слабкий або будинок розташований не на найвдалішому ландшафті, може вийти, що для якісного прийому буде потрібно потужніший пристрій.

Деякі фірми дають можливість узяти і зовнішню антену під заставу "на пробу". Проте треба врахувати, що вартість монтажу - не менше 25 латів. І безкоштовно по кілька разів переставляти вам антену ніхто не буде.

У Lattelecom вважають, що за придбання і використання приймаючого устаткування (телевізор, антена) кожен житель відповідає сам. І радить перед покупкою антени консультуватися у продавця в магазині або в службі "177". На худий кінець для консультації і оцінки ситуації на місці можна викликати майстра.
Бізнес&Балтія

На конкурс може подавати заявку будь-який претендент, а для створення каналу необхідні державні субсидії. В цілому витрати на створення каналу можуть скласти 200 тис. латів.

Міністр повідомлення Каспар Герхардс заявив журналістам, що з боку держави поважно забезпечити можливість здобуття інформації з регіонів. Держава могла б субсидувати половину або чверть витрат.

У конкурсі готова брати участь Асоціація регіональних телебачень, яка підкреслює, проте, що без підтримки держави створити такий канал неможливо.

Регіональні телебачення випробовують встревоженность у зв'язку з тим, що з введенням в Латвії цифрового телебачення їх чекає об'єднання або ліквідація.

У Латвії 25 місцевих телеканалів, деякі з них віщають по годині або півтора в тиждень.
LETA

«Цифровий гіпноз» опанував світ: у всіх країнах повним ходом реалізуються державні програми, стратегії, технологічні і бизнес-модели, націлені на тотальну цифровизацию ТБ. Ось і у нас рушила ФЦП всього Русі, покликана до 2015 р. дати кожній сім'ї 20-24 телеканали.

Тим часом «ТБ-цифра» вже пішла в народ в обхід держпрограми: супутникове безпосереднє ТБ сьогодні отримують 7 млн російських сімей; сотні тисяч цифрових абонентів - в КТВ і IPTV; у окрузі Ханти-Мансійська і Катеринбургу з прилеглою областю працюють найбільші мережі «ефірної цифри». Росіяни «економ-класу» не стали чекати милостей від держави - і практично чверть населення оцифрувала своє теледозвілля. При цьому, як помічають оператори, що пропонують глядачеві вибір з 100 і більше каналів, реально абонент дивиться тих, що 4-5 любляться. «Гіпноз цифри» для абонента якраз полягає в такій можливості - вибирати. І якщо до кінця 2015 р. з 49 млн російських домогосподарств лише менше 5 млн, як прогнозують кабельники, виявляться не охопленими платним ТБ, право вибору (хоча і не такого широкого) має бути, звичайно, і у них.

Як відмітив один з наших експертів, багато хто розуміє перехід на цифру як збільшення числа каналів і зростання потреб в контенте - а все набагато складніше і цікавіше.

Аматори найновішого вже загіпнотизовані тривимірним ТБ, інтерес до якого буквально зашкалює після тріумфального ходу по кінотеатрах «Аватара». Дати можливість дивитися 3D будинку обіцяють практично всі світові виробники телевізорів, а окремі сміливці вже шукають способи зробити 3DTV «безочковым». По оцінках аналітиків, в Росії 3DTV стане масово доступним через п'ять років. Якраз до завершення ФЦП.

iksmedia.ru

Виконавчий директор Латвійської асоціації електронних комунікацій (LEKA) Інесе Александрова заявила Телеграфу, що впродовж останнім часом абсолютно всі кабельні оператори отримують масу дзвінків від своїх абонентів з питаннями про подальшу можливість дивитися телебачення після того, як буде відключено аналогове мовлення.

За її словами, недостатня увага приділяється факту, що впровадження наземного цифрового ТБ Lattelecom ніяк не вплине на абонентів платного телебачення, які складають велику частину всіх глядачів ТБ.

Це підтверджується і проведеним LEKA опитом телеглядачів, який показав, що 73% з них негативно оцінюють впровадження наземного цифрового мовлення і вказують, що про нього немає достатньої інформації.

Також Інесе Александрова нагадала про те, що Радий з конкуренції в своєму висновку вказав на важливість інформування споживача не лише про доступність наземного цифрового телебачення, але і про доступність інших платформ послуг телебачення, таких як кабельне, супутникове і IP TV.

За її словами, в ув'язненні було згадано і те, що Lattelecom повинен забезпечити розділення між повною, об'єктивною і різносторонньою інформацією про перехід на наземне цифрове ТБ і своєю рекламою послуг наземного цифрового ТБ.

Членами LEKA є більше 20 операторів, які надають послуги платного телебачення зі всієї Латвії, велика частина з яких є послугами кабельного телебачення.
Олександр ДУБКОВ

Телеграф

А значить, марні надії компанії Lattelecom на продовження до 2018 року ліцензії на цифрове мовлення суспільних телеканалів в обмін на безкоштовні декодери для малоімущих.

Така позиція Мінсообщенія спирається на оцінку ситуації іншими держустановами - міністерств фінансів і юстиції, а також Бюро по нагляду за закупівлями.

Проте Міністерство повідомлення вважає, що Закон про електронні ЗМІ міг би уточнити, яким буде регулювання цифрового наземного телемовлення після 31 грудня 2013 року. У зв'язку з чим в Мінсообщенія підготували поправки до даного законопроекту, що передбачають можливість продовження ліцензії на цифрове мовлення її володареві.

Крім того, Мінсообщенія закликає Lattelecom все ж розглянути можливість безкоштовного надання декодерів малозабезпеченим жителям країни.

Нагадаємо, деякий час назад Lattelecom запропонував забезпечити придбання декодерів наземного цифрового телебачення для 70 тис. малоімущих сімей і зменшити плату за трансляцію безкоштовних національних каналів на 25%, якщо держава продовжить права компанії на цифрове мовлення до кінця 2018 року.

Олександр ДУБКОВ

Телеграф

Згідно цим поправкам, які вже передані в Сейм для термінового прийняття в третьому читанні, після 31 грудня 2013 року термін дії договору з поточним постачальником послуги (Lattelecom) можна автоматично продовжити ще на п'ять років, якщо він сумлінно виконував умови договору. По суті, якщо поправки будуть прийняті, Lattelecom отримає ексклюзивне і монопольне право на цифрове ефірне TV в Латвії до кінця 2018 року, повідомляє times.lv.

Спочатку компанія просила змінити умови договору з державою, проте юристи Мінсообщеній вказали, що таке зміна буде незаконною і може спричинити чергу змін в інших нормативних документах і навіть поява судових позовів від конкурентів. Внести поправки до закону виявилося простішим.

Тепер Мінсообщеній просить від Lattelecom виконати обіцяне і надати декодери бідним сім'ям Латвії безкоштовно. Чи підписувала компанія якісь документи, що зобов'язали її до цього, - невідомо. І незрозуміло також, що робитиме Мінсообщеній, якщо Lattelecom відмовиться виконати обіцянку.

Латвійська асоціація електронних комунікацій (LEKA) звернулася до депутатів Сейму із закликом не обмінювати правові принципи на 70 тис. декодерів і не схвалювати ці поправки. На думку LEKA, недопустимо міняти закон на користь однієї конкретної компанії і тим самим зневажати принципи вільної конкуренції.

Ніна Коляко

The Baltic Course

Якщо ж декодера немає, його доведеться купити або брати в оренду в Lattelecom.

Таким чином, з безкоштовних латвійських телеканалів в аналоговій якості існує лише TV3, який на даний момент веде мовлення як в цифровому, так і "старомодному" форматі. TV5 віщає за допомогою цифр вже з грудня минулого року, LTV7 - з 1 березня 2010-го.

На користь цифрового мовлення насамперед згадують набагато кращу якість зображення. Проте жителі Латвії в більшості своїй не підтримують введення наземного телебачення, яке забезпечує підприємство Lattelecom.

Як показали результати опиту, проведеного телеканалом TV5 в передачі "Без цензури", 85,4% телеглядачів рахують монополію підприємства на поширення спеціальних декодерів нічим іншим, як підсумком нечесної конкуренції і корупції. У свою чергу, нововведення підтримало всього 7,9% респондентів, а 6,7% - не знається на сучасних технологіях і важко відповісти.

Джерело: NovoNews

utro.ru

Долучені файли:

[ Для скачування файлів необхідна Реєстрація ! ]

---

Проте за прогнозом телевізійного оператора, перехід на цифрове телебачення змусить багато з цих сімей відмовитися від одного зі своїх блакитних екранів - покупку декодерів для обох телевізорів зможуть дозволити собі далеко не все.

У результаті телевізори, які люди звиклися дивитися на кухні, в спальні або в особистій кімнаті зникнуть, і залишиться лише один «телеящик» на всю сім'ю.

Справедливості ради варто відзначити, що компанія Viasat, що надає в Латвії послуги телебачення сателіта, є прямим конкурентом Lattelecom. І якщо упроваджуване останнім безкоштовне цифрове ТБ навряд чи здатне зробити серйозний вплив на позиції Viasat на латвійському ринку, то платний пакет цифрового ТБ Lattelecom безпосередньо конкурує з пропозиціями від інших телевізійних операторів.
телеграф

"Латвіяс рейтинги"

У багатьох країнах стартували програми "ТВ-цифровізациі" (Digital Switchover, DSO), і перших результатів перевищення "цифри" над "аналогом" слід чекати в 2013 р. Стимул-реакцією швидкого зростання "цифрових" споживачів стане збільшення доступності для них традиційної платформи поширення ТБ-сигналу - ефірного ТБ, але вже цифрового (Digital Terrestrial Television, DTT), а також перехід кабельного ТБ з аналогового в цифровий формат.

Згідно опублікованому на початку квітня звіту Strategy Analytics, в 2010 р. в світі буде не менше 484 млн користувачів цифрового ТБ, а до 2014 р. їх число виросте майже удвічі - до 887 млн чоловік. Таким чином, показник середньорічних темпів зростання за п'ятирічний період складе 16,34%.

Найбільш швидке зростання ринку в цю п'ятирічку очікується в Азіатсько-тихоокеанському регіоні, а також в Центральній і Латинській Америці, Центральній і Західній Європі. До 2014 р. користувачі в цих регіонах складуть понад половину від загальної кількості абонентів цифрового ТБ.

Серед платформ для надання телевізійних сервісів як і раніше домінує кабельне ТБ, але більш ніж дві третини його користувачів у всьому світі доки приймають лише аналоговий сигнал. Аналітики вважають, що процес "цифровизации" кабельного ТБ піде досить швидкий і кількість абонентів цифрового кабельного ТБ перевищить число споживачів аналогового вже в 2012 р.

А ось прогноз для IPTV, не дивлячись на оптимізм багатьох експертів відносно цієї технології, компанія Strategy Analytics дещо знизила в порівнянні зі своїми ранішими оцінками, оскільки вважає, що IPTV може зіткнутися з несподіваною перешкодою. Тепер аналітики вважають, що до 2014 р. IPTV як основну ТБ-платформу використовуватимуть лише 68 млн домогосподарств. (Нагадаємо, що в Росії на кінець 2009 р. налічувалося 1 млн абонентів IPTV.)

Загальносвітовий дохід від платного цифрового ТБ в 2010 р. складе 150 млрд дол., а до 2014 р. виросте до 215 млрд дол. До 2014 р. значно виростуть і доходи від таких сервісів, як оплата за перегляд (Pay per View, PPV) і відео за запитом (Video on Demand, VOD), - приблизно до 21 млрд дол.

Джерело: itbestsellers.ru

broadcasting.ru

Як з'ясувалося зі свіжого дослідження компанії TNS Emor, кількість телеглядачів,
що приймають цифрове мовлення за допомогою звичайної антени, за рік виросла більш ніж в два рази.
Перехід на цифрове мовлення торкнеться ще 11 відсотків естонських будинків.

94 тисячі будинків в першому кварталі 2010 року приймали цифрове мовлення за допомогою звичайної антени. Останні будинки, оснащені цифровим телебаченням, приймали сигнал за допомогою кабельної мережі, IPTV або супутника. Згідно дослідженню, передаване по повітрю цифрове мовлення стало найпопулярнішим способом дивитися цифрове телебачення в провінції. У 276 тисячах будинках в першому кварталі цього року дивилися кабельне телебачення, і ці сім'ї перехід Естонії на цифрове мовлення в технічному плані не торкнеться.

За словами керівника урядової комісії з переходу Естонії на цифрове мовлення Юрі Піхеля, на початку року в Естонії було ще 67 тисяч сімей, що дивляться аналогове телебачення за допомогою звичайної антени.

- Оскільки, за сьогоднішніми даними, за 64 дні до відключення старого аналогового мовлення перехід на дигитальное мовлення безпосередньо торкнеться ще 11 відсотків естонських домогосподарств, що мають телевізори, в кінці червня можна прогнозувати виникнення довгих черг в магазинах електроніки, фірмах по установці антен і операторів телебачення, - сказав Піхель. - Дуже багато людей, що дивляться сьогодні по звичайній антені три естонські канали, ще не зрозуміли, що на цифрове мовлення можна перейти вже сьогодні. Немає сенсу чекати 1 липня, коли аналогові передавачі в Естонії будуть відключені. Тоді залишиться більше часу на пошук і вибір дигибокса, дигитального телевізора, відповідного оператора, налаштування устаткування, модернізацію антени і пошук допомоги у технічно підготовлених знайомих.

У першому кварталі 2010 року більш всього телеглядачі старого аналогового телебачення, що віщається по повітрю, були в Південній Естонії, де таким чином телекартинку приймало 16 тисяч домогосподарств (23 відсотки від загального числа домогосподарств регіону). Більш всього в аналоговому форматі дивляться телебачення в селах (40 тисяч сімей), в частных або рядних будинках (30 тисяч сімей) і в сім'ях, де всі члени знаходяться в працездатному віці (26 тисяч сімей). Велика частина тих, що дивляться аналогове телебачення телеглядачів - це люди з середнім доходом, що заробляють в місяць 3501-5000 крон на члена сім'ї (16 тисяч сімей).

Неестонци дивляться аналогове телебачення мінімально, в першому кварталі серед неестонського населення налічувалося 5000 таких сімей.

Дослідження про цифрове мовлення провела дослідницька фірма TNS Emor, що опитала в першому кварталі цього року 1512 чоловік по всій Естонії.

1 липня 2010 року передача аналогового телебачення через повітря Естонії припиниться, і телепрограма передаватиметься через звичайну антену лише в цифровому форматі. До цього моменту всі будинки, де до цих пір телесигнал приймається звичайною антеною, повинні придбати дигибокс або дигитальный телевізор. При виборі техніки, поза сумнівом, варто віддавати перевагу пристроям, позначеним спеціальним знаком «цифрового мовлення», тому що саме ці пристрої були перевірені на придатність до роботи в естонській мережі. Якщо на пристрої такий знак відсутній, немає гарантії, що воно працюватиме на прийом естонських дигитальных каналів.

Цифрове мовлення можна приймати і звичайною дециметровою антеною, так що телеглядачам, чиї зовнішні антени знаходяться у повному порядку, немає нужди їх міняти.

Для безкоштовного перегляду естонських дигитальных телеканалів (ETV, Kanal 2, TV3, ETV2, Kanal 11) немає необхідності ставати клієнтом того або іншого оператора, це необхідно зробити лише в тому випадку, якщо телеглядач бажає дивитися зарубіжні і платні естонські канали або бажає підключитися до платного пакету цифрового мовлення, передаваного через зовнішню антену або за допомогою послуг операторів кабельного або супутникового телебачення. Як альтернатива телеглядач може підключитися до послуг кабельного або супутникового телебачення. Клієнтів таких платних послуг перехід Естонії на цифрове мовлення в технічному плані не торкнеться. Клієнтів, що вже користуються такими платними послугами, перехід Естонії на цифрове мовлення в технічному плані не торкнеться.

Нарвська Газета

Як повідомили агентству «Інтерфакс-захід» на підприємстві, в поточному році планується направити Br11,9 млрд на реалізацію проекту по будівництву нових радіотелевізійних передавальних станцій і Гомелського міського радіотрансляційного вузла.

Метою проекту є збільшення обхвату території Білорусі цифровим телевізійним і звуковим мовленням за стандартом DVB-T.

У центрі уточнили, що фінансування проекту в 2010 році здійснюватиметься за рахунок засобів інноваційного фонду Мінзв'язку і амортизаційного фонду РУП «БРТПЦ».

Ще одним найважливішим інвестпроектом підприємства в поточному році стане впровадження нових енергоефективних технологій і устаткування. За інформацією підприємства, запланований об'єм фінансування на 2010 рік за цим проектом складе Br10,5 млрд.

У БРТПЦ уточнили, що в 2010 році планується встановити 20 цифрових телевізійних передавачів, ввести в експлуатацію єдину цифрову систему управління і моніторингу підсилювального і комутаційного устаткування на мережі дротяного мовлення Мінська.

Також передбачається здійснити заміну аналогових лампових телевізійних передавачів 3-го частотного діапазону мовного ТБ, що діють, сучасними цифроаналоговими передавачами, а також провести роботи по установці нового передавального телевізійного і радіомовного устаткування на радіотелевізійних передавальних станціях, що діють.

Як відзначили на підприємстві, метою цього проекту є збільшення обхвату території республіки цифровим телевізійним і звуковим мовленням, зниження енергоємності передавального устаткування, скорочення витрат на його обслуговування.

Фінансування проекту в 2010 році здійснюватиметься за рахунок засобів інноваційного фонду Мінзв'язку, амортизаційного фонду РУП «БРТПЦ». При цьому в РУП відзначили, що підприємство також планує придбати 9 передавачів потужністю 20, 25, 40 кВт за рахунок іноземних джерел (без кредитів іноземних банків), з відстроченням частини платежу за передавачі на 2 роки.

За станом на 1 квітня 2010 року обхват населення республіки цифровим телевізійним мовленням стандарту DVB-T складає 68,61%.

Інтерфакс-захід

На думку А.Жумагалієва, тема супутникового цифрового мовлення актуальна у всьому світі. «Для нашої країни - це також пріоритетний напрям соціально-економічного розвитку. Глава держави Нурсултан Назарбаєв позначив це в своєму Посланні народові «Новий Казахстан на новому світі» ще в 2007 році», - відзначив він. Зараз в міністерстві, за даними А.Жумагалієва, розроблений план переходу на ЦТВ, а 13 квітня цього року він вже був схвалений Урядом.

«Тепер, слідуючи йому, перейти на «цифру» Казахстан повинен до 2015 року», - поділився планами міністр. «Ці тимчасові рамки були обов'язкові, тому що період з 2007 по 2015 роки, за рішенням Міжнародного союзу електрозв'язку, вважається перехідним з «аналога» на цифрове мовлення для всіх країн-учасниць угоди «Женева-2006»», - пояснив в своєму блозі А.Жумагалієв.

Аби практично перейти до впровадження ЦТВ, Казахстану потрібно вибрати стандарти мовлення і розробити частотно-територіальний план (ЧТП). Зараз Міністерство зв'язку і інформації працює в цьому напрямі. Вже створені експертні групи, в яких опрацьовуються ці питання.

«За планом, до 1 грудня цього року ми збираємося запустити супутникове цифрове мовлення. Цей крок дозволить нам забезпечити трансляцію 40 телеканалів (казахстанські + російські), які будуть доступні всім глядачам на безкоштовній основі. До речі, про казахстанські програми: серед добре нам відомих з'являться дві нових - дитячий «Балапан» і канал «Маденієт» (Культура)», - повідомив міністр зв'язку і інформації.

Як вже було відмічено вищим, міністерством розробляється новий частотно-територіальний план, також почато проведення економічних розрахунків для запуску цифрового ефірного мовлення. До липня 2011 року буде розгорнута пілотна зона в Караганді. Поступово сигнал поширюватиметься по всій території республіки, починаючи з прикордонних регіонів.

Для перегляду цифрового ефірного телебачення знадобиться додаткове устаткування, так звані, «Set-to-boxes», за допомогою якого цифровий сигнал конвертуватиметься в аналоговий. В світі питання надання приставок населенню дуже актуальне. У деяких країнах їх здають в оренду, в США на покупку видають талон з 50% знижкою. Казахстан розглядає варіант їх безкоштовного надання соціально уразливим верствам населення.

«Я упевнений, що наш глядач відразу оцінить переваги цифрового телебачення», - відзначив міністр. Покращає якість зображення, збільшиться число програм. До першого мультиплексу увійдуть близько 20 телеканалів. Хто попаде в цю двадцятку, якраз зараз обговорюється в експертних групах. Серед основних критеріїв відбору - існуючий обхват населення, рейтинги, соціальна значущість телеканалу, дотримання ліцензійних умов і інше.

При цьому А.Жумагалієв, відзначив, що «платити за перегляд програм першого мультиплексу казахстанцам не доведеться, пакет ми зробимо «соціальним» і надаватимемо його безкоштовно. Плануємо також, що оператори кабельних і супутникових мереж транслюватимуть цей «обов'язковий контент» своїм клієнтам на аналогічних умовах», - резюмував глава відомства.

Гульнара Жандагулова

КАЗІНФОРМ

Уряд Вірменії незабаром обговорить зміни і доповнення в законі РА "Про телебачення і радіо", що передбачають перехід до цифрової системи мовлення. Телерадіокомпанії, як і раніше, ліцензуватимуться за допомогою конкурсів, організовуваних Національною комісією з теле- і радіомовлення (НКТР), а для кабельних передач ліцензування буде без конкурсів.
Перший конкурс буде проведений 20 липня 2010 року. Переможцями будуть визнано 18 телекомпаній, 9 з яких будуть столичними, а 9 - загальнодержавними. Після цього почнеться перехідний період, який продовжиться до 20 липня 2013 року, коли трансляція по всій республіці стане цифрова. Ліцензування кабельних передач здійснюватиметься без конкурсів.

Ліцензія видаватиметься строком на 10 років. Законом уточнені також заходи покарання, що раніше діють, за порушення законодавства - письмове попередження, штраф і припинення дії ліцензії.

Радіокомпанії, термін ліцензії яких витікає 20 січня 2011 року, можуть звернутися в НКТР для продовження. До 20 липня 2013 року вони також повинні будуть перейти до цифрової системи мовлення.

ІА REGNUM

Це означає, що жителі південних районів Афін і Аттіки (від Перами до мису Суніо) не зможуть більше приймати аналоговий сигнал і вимушені обзавестить цифровими ресіверами, що працюють у форматі Мpeg4/h.264/avc. (Вартість в афінських магазинах від 50 до 70 євро). Жителі районів, які перестануть приймати аналоговий сигнал, побачать на своїх телеекранах відповідну заставку з попередженням.

Ретрансляційний центр, розташований на горі Пенделі, не переходить на "цифру" і продовжує ретрансляцію аналогового телевізійного сигналу. У пілотному проекті цифрового мовлення також беруть участь деякі райони Салонік і затоки Корінфа.

Вся інформація у зв'язку з початком цифрового телевізійного мовлення доступна на сайті digea.gr або по телефонах 14510 (платна лінія) і 211 3007404 з 08 до 24 годин.

Нагадаємо, що грецька державна телерадіокомпанія ЕРТ вже декілька років має в своєму розпорядженні цифровий пакет своїх каналів, які транслюються паралельно з основними і не заміщають їх. Багато телеглядачів, таким чином, зможуть скористатися вже наявними цифровими ресіверами.

greecetoday.ru