Російський лідер уточнив, що "це буде пакетом, яким зможе скористатися найширше представництво української діаспори і всі, хто захоче отримувати інформацію в Росії українською мовою".

Медведев пояснив, що Росія повинна не лише стежити за положенням російської мови в інших країнах, але і робити все можливе для розвитку мов сусідів в самій Росії.

"Потрібно поглянути, чи забезпечені умови для вивчення української мови і яка тут "інформаційна галявина", - сказав він.

У свою чергу, Янукович, кажучи про статус російської мови на Україні, заявив, що незабаром зробить так, що російськомовні громадяни його країни не відчуватимуть себе ущемленими.

"Ми ухвалимо всі необхідні закони. І це програмне моє рішення я виконаю перед українським народом. Це питання буде вирішено в самий найближчий час", - сказав Янукович.

Прес-конференція відбулася в Кремлі за підсумками двосторонніх переговорів. Вранці 5 березня Янукович вперше прибув до Москви як президент України.

Будучи кандидатом на пост глави держави, він обіцяв додати російській мові офіційний статус на рівні регіонів - там, де за подібне рішення висловляться більшість населення.

В той же час соратники Януковича пояснювали, що зробити російський другим державним в масштабах всієї країни навряд чи удасться, оскільки для цього довелося б міняти конституцію, а в Партії регіонів для цього недостатньо депутатів в парламенті.

Для зміни конституції України потрібні голоси як мінімум 300 народних обранців, а у прибічників Януковича лише 172 мандати у Верховній Раді.

lenta.ru

Нижня палата парламенту Казахстану Мажіліс схвалила законопроект "Про ратифікацію Угоди між Республікою Казахстаном і Російською Федерацією про розвиток співпраці по ефективному використанню комплексу "Байконура".

Засідання палати під головуванням Уралу Мухамеджанова відбулося на минулому тижні. Проект закону представили голова національного космічного агентства Казахстану Талгат Мусабаєв і член комітету з міжнародних справ, оборони і безпеки країни Сагинбек Турсинов.

Зараз взаємини Казахстану і Росії при використанні космодрому "Байконур" регулюються угодою, яка діє з 9 січня 2004 р. Воно визнає важливість модернізації інфраструктури космодрому і збереження його історично значимих об'єктів. Згідно цьому документу, казахстанські і російські фахівці і організації на однакових умовах беруть участь в реалізації спільних проектів.

Крім того, в угоді говориться про необхідність проведення спільних робіт по забезпеченню екологічної безпеки і вирішенню проблем охорони довкілля, пов'язаних із здійсненням ракетно-космічної діяльності. Також документ передбачає розробку і створення на Байконурі ракетно-космічного комплексу "Байтерек".

Проте не дивлячись на багатолітню співпрацю, в кінці минулого року виникли складнощі із запуском апарату W7 європейського супутникового оператора Eutelsat. Тоді сторонам все-таки удалося улагодити розбіжності, і супутник полетів, хоч і на добу пізніше (див. новина ComNews від 25 листопада 2009 р.).

За словами представників космічного агентства Казахстану, проблема виникла довкола угоди між країнами, яка передбачає, що російська сторона не пізніше за 30 листопада повинна надавати інформацію про запуски, що плануються з Байконура наступного року. Такий план був погоджений і запуску супутника W7 не передбачав. Проте потім, в середині року, на прохання російської сторони до плану були внесені зміни: були додані пуски апаратів AsiaSat-5, Intelsat-16 і AMS-4P, а запуски деяких інших бортів скасовані.

"Наші казахстанські колеги не врахували ряд документів, які дозволяють нам погоджувати запуски, - розповів репортерові ComNews прес-секретар Роськосмоса Олександр Воробйов. - Ми уклалися у всі регламентовані норми". Він також відзначив, що Росія використовує Байконур спільно з Казахстаном з 1999 р. "За цей час лише в оренду космодрому ми вклали більш $ 1,265 млрд, не рахуючи інвестицій в розвиток його інфраструктури, - говорить він. - Це спільна робота, яка вигідна Казахстану".

СВІТЛАНА СЕРОВА
© ComNews

Учасники п'ятого скликання - провідні оператори фіксованого і мобільного зв'язку, інтенет-провайдери, оператори кабельного телебачення, відомчі оператори, що енергопоставляють компанії, крупні промислові підприємства, проектні, будівельні і експлуатаційні організації, вітчизняні і зарубіжні виробники устаткування, їх представники, постачальники послуг і системні інтегратори.

В ході зустрічі будуть всесторонньо розглянуті такі тематичні напрями, як «Сучасні лінійно-кабельні споруди», «Технології монтажу і обслуговування кабелів», «Виміри параметрів мідних і оптоволоконних кабелів», «Діагностика і локалізація несправностей», «Виміри в мережах нового покоління».

А як спеціальні теми «Довкола кабелю-2010» Учбовий центр «А-КОМ Академія» вибрав наступні: «FTTX: де закінчиться оптика?» і «Оптика: секрети комутації». Обидві спецтеми, за даними попереднього опиту, викликають найбільший інтерес серед учасників Форуму і обіцяють стати приводом для жвавої дискусії.

Як завжди, паралельно з пленарною частиною на заході працюватиме виставка сучасного ІКТ-устаткування, об'єднуюча десятки провідних брендів. Крім того, слухачі Форуму зможуть відвідати кращі в галузі майстер-класи, стати свідками дивних технологічних шоу і взяти участь в цікавих тематичних конкурсах.

itnews.com.ua

Вислухавши доповіді учасників наради, Медведев відзначив, що рішення даного питання знаходиться "в досить високій мірі готовності".

"Потрібно переходити до конкретних переговорах з відповідними мовцями. Я обговорював цю тему з рядом керівників держав СНД, вони висловлюють бажання прийняти участь, як мінімум, шляхом політичної згоди на присутність відповідного національного мовця на нашому супутнику", - сказав президент.

Проте, як підкреслив Медведев, "якщо ми на це йдемо, то будучи чесними партнерами, ми розраховуватимемо на те, що відповідність і паритетність проявлятимуть і ті держави, чиї канали ми збираємося "повісити на наш супутник".

Іншими словами, сказав Медведев, "ми розраховуємо на те, що в цьому випадку вони (ці країни Співдружності) будуть, як мінімум, зберігати ті можливості мовлення, які сьогодні є для наших каналів, а якщо буде бажання, то відповідно нарощувати ці можливості або відновлювати їх".

"Такого роду стосунки завжди будуються на принципі взаємності", - підкреслив Медведев.

При цьому він відзначив, що саме головне - не дипломатичні принципи, а непорушний факт: наше телебачення з великим задоволенням дивляться за кордоном, тому що якість нашого телебачення вельми пристойна".

"Я це знаю, тому що спілкувався не лише з керівниками держав, але і з простими людьми. Для них це цікаво", - додав Медведев.

У зв'язку з цим президент доручив уряду і своїй адміністрації "забезпечити відповідну паритетність в переговорах з нашими партнерами по Співдружності".

Медведев підкреслив, що російській стороні "добре відомо, з якими складнощами стикаються російськомовні ЗМІ у ряді країн Співдружності". Він відзначив, що це стосується і друкарських, і електронних ЗМІ -как ефірних, так і в кабельних мережах.

"Останніми роками стали вводитися законодавчі обмеження для мовлення російською мовою. Це веде до згортання нашого загального гуманітарного простору", - сказав Медведев.

Одночасно він звернув увагу на те, що "з іншого боку наші партнери активізують присутність інших іноземних ЗМІ на своїй території". "Це не цілком відповідають духу добросусідства", - сказав Медведев.

Президент РФ заявив, що Росія "зацікавлена в трансляції своїх каналів в країнах СНД". "Тут живе і працює значна доля російськомовного населення. Для цих людей поважно чути рідну мову, виховувати своїх дітей не лише на національній культурі відповідних держав, що обов'язково, але і сприймати цінності і традиції російської культури".

"Ми можемо їм в цьому допомогти шляхом поширення відповідного сигналу з нашого супутника. Але це ідеальна модель, в житті все йде інакше", - визнав Медведев.

Він відзначив, що неодноразово обговорював дані проблеми зі своїми партнерами, лідерами країн СНД, у тому числі в ході недавніх переговорів з новим президентом України Віктором Януковічем.

www.lenizdat.ru

Термін у людей невеликий. На рішення питання комунальники дали трохи більше місяця. «Інакше, - загрожують працівники Жеку, - їх демонтують в примусовому порядку».
Сьогодні в Донецьку немає, мабуть, жодного будинку, на даху якого не встановлена антена. Їх кріплять, абияк і де завгодно. Наприклад, ось ці супутникові тарілки встановлені на одній будівлі, а власник, судячи по прокладеному кабелю, живе в іншому.

Біля цих антен добре помітні сліди тих, хто їх встановлював. Через діри в руберойді сніг, що розтанув, просочується в квартири мешканців. Як результат - залита стеля. Раїса Ількевіч живе на дев'ятому поверсі. І з цією проблемою стикається кожну весну.

Раїса Ількевіч- мешканка Пролетарського району:
«Лазять по дахах, руберойд порушують. У мене і так все тут тече. Де з'єднання? Якраз ось, тут. Поглянете, все тече. Ось вони всі ходять по цьому даху».

Ті ж, хто користується супутниковим телебаченням, говорять, що самі по дахах не лазять, а наймають фахівців. Звинувачення в «псуванні даху» вважають необгрунтованими.

Євгеній Дуляба - господар супутникової антени:
«Я витратив на це гроші, і чималі. Я плачу за картки, за все, тобто я дивлюся те, що хочу дивитися і, власне кажучи, платити адекватні гроші. А то, що ЖЕК займається незрозуміло чим, так краще б за дах крили, чем- те. Що вони збираються щось знімати тим більше, це не є їх майном».

Якщо антени власність мешканців, то дахи, на яких вони встановлені, належать комунальникам. І ремонтувати їх доводиться за гроші підприємств. І це не єдина проблема.

Ольга Горбунцова - директор КП «Управляюча компанія Пролетарського району»:
«Допустимо, 36 квартир в під'їзді, і все 36 квартир зараз виставлять свої «тарілки» на крівлі. А це яке навантаження на конструкції будівлі, перекриття? Потім, як можна довести, хто з мешканців прав, хто винен? І ні у одного мешканця немає дозволу на установку цієї антени. А так люди ставлять «на оголовки», на вентканалы. Це недопустимо. Не потрібно чекати, коли випадок станеться».

Юристи правоту комунальників підтверджують. Говорять, що антени встановлені незаконно, дозволу на це ніхто не давав. Якщо мешканці на попередження ніяк не реагують, то ЖЕК має право самовільно демонтувати все, що знаходиться на їх даху.

Валерій Берковіч - юрист:
«Працівник Жеку може написати заяву про сносе. Хто не виконує це розпорядження, вони мають право звернутися до суду про примусовий сносе незаконної споруди, і після вирішення суду зноситимуть, прибиратимуть цю антену, зберігатимуть. І за все той власник, який встановив, платитиме. І за судові витрати, в суді держмито. І плюс за виконані роботи і зберігання».

Мешканці теж можуть подати зустрічний позов на ЖЕК. Але юристи попереджають: суд все одно виграють комунальники. А аби надалі не створювати подібних конфліктів, рекомендують робити все законно. Для установки антени досить отримати дозвіл управління жилкомхоза, яке перед цим повинне обстежувати будівлю.

makeevka.com

За даними оператора на кінець 2009 років супутниковим телебаченням в Україні користувалися 2,9 млн домогосподарств.

Дані дослідження Satellite Monitor по Україні (за станом на кінець 2009 років):
• Кількість ТБ домогосподарств: 17,8 млн.
• Кількість супутникових домогосподарств: 2,9 млн. (+23%)
• Кількість кабельних домогосподарств: 5,9 млн. (+9%)
• Кількість ефірних домогосподарств: 8,9 млн. (-10%)
• Кількість цифрових домогосподарств: 3,9 млн.
• Кількість цифрових супутникових домогосподарств: 2,8 млн.
• Кількість домогосподарств, обслуговуваних SES ASTRA (включаючи доставку сигналу в кабель): 8,5 млн.
• Кількість цифрових супутникових домогосподарств, обслуговуваних SES ASTRA: 2,6 млн.

Нагадаємо, в лютому 2010 року телеканал «Перший Автомобільний» повідомив, що переносить мовлення з супутника Eutelsat W4 на супутник Sirius 4.

SES ASTRA - провідна система безпосереднього супутникового мовлення (DTH) в Європі. Її супутникове угрупування включає 14 супутників ASTRA і 2 супутники SIRIUS. Вся супутникова система обслуговує більш ніж 122 млн. DTH або кабельних домогосподарств, передаючи близько 2,5 тис. аналогових і цифрових теле- і радіоканалів. SES ASTRA також надає мультимедійні супутникові, телекомунікаційні і інтернет-послуги підприємствам, органам влади і установам. Маючи близько 70 каналів високої чіткості на ключових орбітальних позиціях, ASTRA і SIRIUS є найбільш важливою платформою HDTV для провідних мовців Європи. Основні орбітальні позиції ASTRA і SIRIUS: 19,2° в.д., 28,2° в.д., 23,5° в.д., 5° в.д. і 31,5° в.д.
mediabusiness.com.ua

Як уточнив ТК віце-президент по розвитку ринку в Центральній і Східній Європі і голова представництва SES Sirius в Україні Онно Зонневельд, відкриття аплинка заплановане на 15 квітня. Передавальна станція зведена в Києві на базі ВАТ "РАТЕЛ" ("Радіо і телебачення"), яке розташоване на горі Щекавіца (Подільська телерадіовежа).

Раніше SES Sirius піднімав сигнал на супутник з передавальної станції Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, що розташована в селі Калинівці Макарівського району Київської області.

"Сигнал на Калинівку вирушав з Києва по радіорелейній лінії, тобто по повітрю, і сильний снігопад або злива могли заважати його доставці. А в Києві до станції на Подолі він йде по оптиковолоконних лініях, тобто доставка сигналу покращена", - відзначив в коментарі ТК експерт журналу "Медіасат" Олександр Глущенко.

Телекритика
Джерело: vsetv.com

Відповідна заява, як стало відомо газеті "Комерсантові", прозвучала на нараді в Кремлі 11 березня за участю президента Дмитра Медведева.

Супутник Eutelsat W7, через якого транслювався сигнал "Першого кавказького", був орендований компанією "Газпром-медіа", якій належить "НТВ-плюс". В зв'язку з цим генеральний продюсер "Першого кавказького" Зураб Двалі заявив, що керівництво Eutelsat уклало цю операцію під тиском з російського боку, і подав відповідну скаргу до арбітражного суду Парижа.

У свою чергу, директор по корпоративних зв'язках компанії Eutelsat Ванесса О'Коннор спростувала цю заяву, відзначивши, що супутникова трансляція грузинського телеканалу проводилася з 16 по 28 січня в тестовому режимі і контракту на продовження мовлення поміщено не було. Раніше вона пояснювала припинення трансляції сигналу "Першого кавказького" технічними неполадками.

У зону мовлення телеканалу "Перший кавказький" входили південні регіони Росії, Центральна Азія, Україна і Білорусія. Керівництво каналу бачило основне завдання трансляції в тому, аби знайомити російськомовне населення цих областей з життям в Грузії. До складу керівництва "Першого кавказького", окрім Двалі, входять вдова Джохара Дудаєва Алла і виїхав з Росії до Грузії глава Центру екстремальної журналістики Олег Панфілов.

www.lenta.ru

Кількість домогосподарств, що приймають телевізійний сигнал за допомогою супутникової тарілки, виросла в 2009 р. в Україні на 23,5%, або на 550 тис. абонентів, якщо говорити в абсолютних цифрах. Такі дані, грунтуючись на своєму дослідженні Satellite Monitor, обнародувала вчора компанія SES ASTRA, найбільша система безпосереднього супутникового мовлення (DTH) в Європі і в Україні. Також спостерігається приріст абонентів кабельного телебачення і DSL, а ось популярність ефірного наземного телебачення падає.

Останні декілька років Україна, за даними як дослідників, так і учасників ринку, є найбільш швидкорослим європейським ринком супутникового телебачення. Збільшення українських домогосподарств, що приймають телевізійний сигнал через супутникову антену, склало в 2009 р. 23,5%, роком же раніше цей показник взагалі перевищив 200%. Так, якщо ще в 2007 р. менше мільйона українських сімей мав супутникову тарілку, то за станом на кінець 2009 р. сигнал з космосу охопив майже 3 млн. домогосподарств. Що ж до наземного телебачення, то його привабливість впала на 18% в 2008 р. і ще на 10% - в 2009-м. Всього ж на ефірні антени на початку цього року ТБ-сигнал приймали ледве менше 9 млн. сімей. Кабель також потихеньку нарощує абонбазу - його поширення збільшилося торік на 9% (або 0,5 млн. абонентів).

Крім того, за даними дослідників, бум супутникових підключень ще попереду. "Наше дослідження показало, що близько 2,5 млн. українців має намір придбати супутникову антену в найближчому майбутньому", - говорить Олександр Одендайк, комерційний директор SES ASTRA. Втім, на подібні дані не варто орієнтуватися в комерційних планах, оскільки збиратися купити і купити - зовсім не одне і те ж.

Наприклад, рік тому старший менеджер по розвитку ринку SES ASTRA Крістоф Ліммер також відзначав, що майже 2 млн. українців мали намір придбати супутникову антену в 2009 р. Фактично ж реальна кількість підключень склала трохи більше чверті від прогнозованого результату.

Як би там не було, зростання популярності супутника і кабелю, як мовиться, в наявності, адже, не дивлячись на кризу, ринок продовжує розвиватися. "В майбутньому темпи розвитку знижуватимуться, і в 2010 р. прогнозоване зростання не перевищить 10-15%, що говорить про процес насичення сегменту. Оскільки більшість супутникових антен в країні встановлені для прийому відкритих українських і російських каналів, на цю аудиторію потрібно звертати увагу DTH-платформам, які активізували свою діяльність в Україні", - коментує медіа-експерт Олександр Глущенко.

Настільки значне зростання популярності супутникового ТБ в нашій країні пояснюється декількома причинами. Перш за все цьому сприяв запуск власних DTH-платформ відразу двома операторами платного супутникового телебачення в 2008 р. Йдеться про компаніях "Віжн ТБ" (ТМ Viasat) і "Поверхня", які не лише почали активно просувати власні послуги, але і формувати позитивний імідж супутникового телебачення як гідної альтернативи кабельним мережам.

Також цікаві цінові пропозиції з'явилися і у вітчизняної "дочки" популярного російського оператора, компанії "НТВ-плюс Україна". Активна маркетингова політика трьох основних операторів платного супутникового ТБ сприяла не лише зростанню кількості супутникових підключень, але і серйознішому підходу до досліджень. Можливо, саме останній чинник є визначальною умовою настільки стрімкого зростання.

Проте саме Україна розглядається інвесторами як один з найпривабливіших ринків для розвитку платного ТБ. Свідоцтвом цього служить той факт, що в кінці 2009 р. на DTH-рынок країни вийшов новий гравець - MYtv. "Активність і чекання на телевізійному ринку підтримуються обіцянками уряду перейти на цифру, а також проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату по футболу Євро-2012", - прокоментував Альберт Фельдман, гендиректор MYtv. За словами Маркуса Фрітца, віце-президента і директора по маркетингу SES ASTRA, "Україна, де цифровий сигнал приймають ледве більше 20% сімей, залишається одним з найкрупніших аналогових ринків в Європі, тому потенціал цифровизации величезний. І супутникове телебачення зіграє важливу роль, особливо в малозаселених районах і гірській місцевості".

FINANCE.UA

Рік тому Yes підвищила тарифи на базовий пакет на 2.5%, а до цього, в жовтні 2008 року, - на 2.9%.

Підвищення тарифів торкнеться лише тих клієнтів Yes, які підписалися на послуги компанії без всяких зобов'язань і можуть розірвати договір у будь-який момент. Таку ж політику проводить і НОТ. Обоє компанії прагнуть «прив'язати» до себе клієнтів, пропонуючи розширені пакети послуг з цін дешевше за базовий тариф за умови підписання договору на тривалий термін.

Як передає TheMarker, вартість послуг багатоканального телебачення в Ізраїлі - одна з найвищих в світі. Це обумовлено тим, що ринок поділений між двома крупними компаніями, не вступаючими в цінову конкуренцію один з одним. З серпня 2009 року в Ізраїлі з'явилася можливість придбати особливий декодер і приймати 5 основних телеканалів безкоштовно, але це доки не привело до масової втечі клієнтів від НОТ і Yes.

IsraelInfo

1 березня ТОВ «Діджіталфлай Юкрейн» завершило тести і ввело в експлуатацію нову українську платформу супутникового ТБ Digital Fly Ukraine (MYTV). DFU поширює власний пакет каналів з супутника Thor-6, запущеного в кінці минулого року норвезьким Telenor Satellite Broadcasting. Для повноцінного прийому каналів цієї платформи потрібна супутникова антена з додатковим устаткуванням, налаштованим на супутники HotBird, Sirius, Thor і Amos, оскільки загальний пакет каналів формується зі всіх чотири.

Проект належить кіпрською оффшорке Kesongs Enterprises Limited. Генеральний директор ТОВ «Діджіталфлай Юкрейн» Альберт Фельдман (до березня що поєднував цей пост з посадою шеф-редактора холдингу «Обоз» Михайла Бродського) говорить, що інвестором проекту є група фізичних і юридичних осіб, які мають досвід реалізації телеком-проектов в Ізраїлі, Індії, Румунії, Великобританії і США. Більшість учасників ринку сходяться на тому, що за DFU коштує ізраїльський оператор супутникового ТБ Yes. Сума інвестицій не розголошується, але керівник однієї з конкуруючих платформ повідомив «ДС», що на створення MYTV інвестори могли витратити порядку $ 22 млн.

До нинішнього березня в країні працювали три супутникові платформи платного ТБ: «Віасат Україна» (використовує Sirius-4, можливий прийом додаткового контента з HotBird і Amos), «Поверхня +» і «НТВ-плюс Україна» (обоє віщають з супутника Eutelsat W4). За даними дослідження компанії SES Astra Satellite Monitor, в країні 2,9 млн користувачів супутникових антен. Правда, це нічого не говорить про абонентську базу продавців супутникового ТБ. Багато сімей дивляться програми, використовуючи схему sharing (від англійського «ділитися»). Таку послугу пропонують так звані «пірати», які зі своїх серверів, легально підключених до супутникових платформ, передають людям, що замовили у них супутникове ТБ, ключі доступу до різних платформ за скромну плату. Крім того, абоненти часто дивляться програми, які на різних супутниках просто не закодовані (FTA, або Free-to-air - вільно трансльовані канали). По усереднених оцінках учасників ринку, комерційних абонентів супутникових платформ близько 80 тис. чіл.
Перешкоди для новачка

MYTV доки не пропонує глядачам каналів власного виробництва, як це робить, наприклад, «Поверхню» (канали «Спорт 1», «Спорт 2», «Спорт 3», «Спорт 4» і «Спорт HD»). У пакет нового оператора входять лише частина національних каналів і західні перевідні. «Віасат Україна» і «НТВ-плюс Україна» користуються продуктами своїх материнських структур (групи компаній Viasat і «НТВ-плюс», Росія), які вони продають вітчизняним глядачам як ексклюзивні. В першої компанії це кіноканали TV 1000 Action, TV 1000 East, «TV 1000 Російське кіно» і пізнавальні Viasat Explorer і Viasat History. В другої - кіноканали власного виробництва: «НТВ-плюс Кінохіт», «Кіноклуб», «Прем'єра».

Пакет каналів MYTV формується і передається на супутник в Словенії фірмою STN. Власна супутникова станція в Україні (для передачі трансляції на супутник) є лише в «Поверхні». Сигнал «Віасат Україна» вирушає на супутник через Німеччину (піднімається на нього компанією Stellar DBS), а «НТВ-плюс Україна» - через російську супутникову станцію «НТВ-плюс». Співзасновник журналу MediaSat Олександр Глущенко відзначає, що розташування аплинка (супутниковій станції) в іншій країні декілька обмежує можливості DTH-провайдера. Адже при формуванні пакету використовуються ті канали, які можна прийняти з супутника за кордоном (лише у виняткових випадках для доставки телеканалів на аплинк потрібно використовувати і інший дорожчий спосіб транспорту - наземні канали зв'язку). Канали, які до супутникової станції за кордоном доставити неможливо або дуже дорого, просто не потрапляють в пакет. Таку проблему також можна вирішити шляхом підйому на супутник додаткових каналів через оренду місцевого українського аплинка. Але це створює додаткові витрати, оскільки використовувати потрібно не одну, а дві супутникові станції. Складнощі з ретрансляцією вже траплялися, наприклад, з Першим Національним і Першим Автомобільним каналами. У Європі (Словенія і Німеччина в нашому випадку) супутники їх не поширюють.

Генеральний директор «Віасата» Оксана Ферчук і глава «НТВ-плюс Україна» Ігор Давиденко вважають, що ринок залишається ненасиченим, тому новий конкурент може знайти свою нішу. На ринку говорять про можливу появу ще однієї супутникової платформи: на базі дистриб'юторської компанії каналів групи «Інтер» - «Торсата». Тим більше що у неї вже є аплинк в Києві, а її канали («Інтер», К1, К2, «Мегаспорт», НТН, «Enter-фильм», Enter, «MTV Україна») не присутні на інших вітчизняних супутникових платформах. Пояснюють це просто: «Не можемо домовитися». Олександр Глущенко вважає, що теоретично «Інтер» може (в разі створення власної DTH-платформы) об'єднати в одному пакеті всі національні канали, що ще ні у кого не виходило. Тоді це стане його козирем. Проте Ігор Давиденко дотримується іншої думки, вважаючи, що інші національні канали навряд чи погодяться бути присутнім на супутниковій платформі, якій управлятиме їх конкурент. Втім, кількість учасників ринку може і скоротитися. «Газпром Медіа» може викупити проект «Поверхность+», аби об'єднати його з підконтрольним йому «НТВ-плюс Україна». До речі, обоє платформи віщають на одному супутнику.

У п'ятирічній перспективі супутникові платформи повинні контролювати, по прогнозах пані Ферчук, 30-35% абонентів платного ТБ. Вітчизняні DTH-провайдеры доки є збитковими. По оцінках Ігоря Давиденко, термін окупності таких проектів, виходячи зі світового досвіду, складає як мінімум чотири-п'ять років. Російська «НТВ-плюс», за даними «ДС», виходила на «крапку нуль» близько дев'яти років.
Наші в космосі

Наступного року місцеві супутникові платформи зможуть спростити «логістику» доставки каналів на супутники. За інформацією Національного космічного агентства України, на 2011 р. запланований запуск першого вітчизняного телекомунікаційного супутника. Реалізацію даного проекту вартістю в $ 254 млн НКАУ поклали на оператора супутникових телекомунікаційних систем ГП «Укркосмос». Для нього поставлятиметься устаткування канадської компанії MacDonald, Dettwiler and Associates Ltd. Український супутник вкомплектують 20 активними транспондерами, які зможуть орендувати операторів супутникового ТБ. Якщо до цього додати, що в «Укркосмоса» вже є супутникова станція в Києві, на Сирці, то можна зробити виводи, що вітчизняні DTH-провайдеры зможуть перейти на наш супутник із західних і до того ж використовувати місцевий аплинк. Якщо, звичайно, ціни виявляться привабливішими.

Втім, національний супутник після запуску може виявитися переобтяжений європейськими клієнтами, а не нашими. Адже він покриватиме не лише Україну, але і сусідні країни (Білорусь, Польщу, Чехію, Словаччину, Румунію, Молдову, Прибалтику). А в 2011-2012 рр. сповна можливий дефіцит місць на супутниках зважаючи на те що очікується бум «важких» каналів високої чіткості (HD-каналов). До використання цього стандарту поступово йде і наш ринок. Як повідомили «ДС» в холдингу Unitrade, за останні три роки в країні було продано 137 тис. LCD-телевизоров з підтримкою Full HD (зображення високої чіткості). Їх використання підвищує привабливість трьох основних продуктів супутникових платформ, за рахунок яких вони і існують: спорту, художніх фільмів і еротики.

Станіслав Юрасов

Джерело - Ділова столиця

За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, російська сторона розробляє "практичні аспекти" реалізації пільгового мовлення телеканалів країн Співдружності в РФ. Міністр також відзначив, що фінансові і технічні подробиці пропозицій російської сторони учасники домовленостей взнають найближчим часом. Заява була зроблена міністром 16 березня на зустрічі з главою українського зовнішньополітичного відомства Костянтином Гріщенко.

Сергій Лавров також відзначив, що серед телеканалів країн СНД що самими зажадалися в Росії стануть українські, оскільки велика кількість українців на території РФ хотіла б зберігати "причетність до української культури".

Питання про мовлення телеканалів СНД в Росії було підняте 10 березня на нараді президента Росії Дмитра Медведева, за підсумками якого платформою для їх трансляції була вибрана телекомпанія "НТВ-плюс".

lenta.ru

Це питання обговорювалося на першій офіційній зустрічі нової глави держави Віктора Януковича і президента РФ Дмитра Медведева на початку березня. Що це будуть за канали, прогнозувати ніхто з українських експертів не береться. Але сам факт готовності керівництва Росії надати частоти для українського телебачення говорить не стільки про зацікавленість наших сусідів в українських телеканалах як таких, скільки про потенційне зростання впливу російського ТБ в нашій країні

Як відомо, і Україна і Росія в найближчі декілька років повинні повністю перейти від аналогового до цифрового ефірного мовлення. Це дасть глядачеві не лише якіснішу «картинку», але і значно збільшить кількість телеканалів в ефірі, оскільки на одній частоті замість однієї зможуть віщати відразу чотири-десять станцій залежно від стандарту стискування сигналу. Якщо врахувати, що цифрове ефірне ТБ як в Росії, так і у нас планують зробити абсолютно безкоштовним для населення, то його популярність, особливо в провінції, зумовлена спочатку. З точки ж зору не споживача, а телевізійного бізнесу перехід на цифру означає формування нових правил гри на ринку: у виграші виявляться ті телеканали, які увійдуть до безкоштовних пакетів цифрового мовлення.

До «везунчиків» в обох країнах, перш за все, відносяться ефірні телеканали, що вже віщають. Але існує і певний резерв для новачків. Він явно не безрозмірний, тому частота для кожного оцінюється «на вагу золота». І ось один, а може, і два злитки з цього обмеженого золотого запасу Медведев обіцяє Україні. «У самий найближчий час я зустрінуся з керівниками ЗМІ, які зараз в рамках цифрових можливостей реалізовуватимуть проект по мовленню на території всієї РФ каналів наших найближчих друзів і сусідів, і серед них один або два українські канали», - заявив президент РФ на спільній прес-конференції за підсумками переговорів з Віктором Януковічем.

Українські телеканали, безумовно, зацікавлені у виході на російський телеринок. Тим більше якщо це не просто доступність для глядачів з супутниковими антенами, а присутність в загальнонаціональному цифровому пакеті. Це і популярність, і додаткова аудиторія, а значить і можливість запрацювати на продажі реклами. До речі, російські популярні телеканали вже досить давно заробляють на продажі реклами в Україні, причому непогані гроші.

Сьогодні три вітчизняні телеканали мають право поширюватися за межами країни: державний РАНКІВ, комерційні «Інтер+» і «1+1 International». Втім, не варто забувати про міжнародну версію телеканалу «Україна» - «Україна International», про яку неодноразово говорив генеральний директор телеканалу Вальдемар Дзіки і яка може бути запущена найближчим часом. За словами медіаексперта Олександра Глущенко, під такий проект, як мовлення в Росії, створення і запуск каналу - справа декількох тижнів. Отже претендентів у нас як мінімум чотири. «Одне місце може дістатися державному каналу, друге - комерційному. Думаю, це будуть канали РАНКІВ і «Україна International». Таке розділення було б більш ніж логічним. Якщо розглядати варіант з двома комерційними мовцями, то це будуть «Інтер+» і «Україна International», - вважає експерт. Але тоді медіахолдингу «Інтер» доведеться створити окрему версію «Інтер+» для Російської Федерації. Річ у тому, що права на трансляцію чемпіонату України по футболу, куплені «Інтером» для своєї міжнародної версії, в РФ належать компанії «НТВ-плюс». Втім, поки справа дійде до реалізації обіцянок, все ще може не раз змінитися.

При Вікторі Ющенку вільне поширення популярних російських телеканалів в українських кабельних мережах довгий час вважалося питанням національної інформаційної безпеки. Нацрада по питаннях телерадіомовлення то забороняла російські телеканали, то вимагала адаптації їх контента (зокрема, реклами) до норм українського законодавства. Пізніше були зроблені виключення, зокрема для «РТР-планеты» і «Першого каналу. Усесвітня мережа»; зараз же дане питання не піднімається зовсім.

Якщо угода між президентами України і Росії виллється в конкретні дії, а не залишиться лише красивою декларацією, неодмінно виникне проблема адаптації українських телеканалів до норм російського законодавства. «За умови, що не буде жодних виключень для двох українських каналів, а їх, швидше за все, не буде, керуватися належить законом про ЗМІ, який забороняє установу засобів масової інформації зарубіжними компаніями і компаніями з долею іноземної участі більше 50%», - пояснив Олександр Глущенко.

Відкритим залишається і питання мови. Це будуть українські телеканали на російському або українською мовою? Можливо, вони попадуть в список регіональних, або міжнародних, або спеціальних каналів, для мовлення яких будуть обумовлені мовні виключення. У Росії доки обіцяють підтримку саме української мови. «З приводу української мови і українського інформаційного простору я вважаю, що це абсолютно правильна тема, тому що, якщо ми заклопотані станом російської мови у наших сусідів (найближчих, звичайно), потрібно поглянути і на себе - як ми займаємося, наприклад, українською мовою на території Російської Федерації», - заявив Медведев. З іншого ж боку - багато українських програм на українських же телеканалах йдуть російською мовою, тому найбільш вірогідним буде мікс: трохи українського для очищення совісті і російського в найбільш рейтингових програмах.

Те, що наші мовці зможуть проникнути в російський ефір, по словах Глущенко, наштовхує на думку, чи не виникнуть в українських компаній проблеми, пов'язані зі свободою слова. Адже теми, які можна піднімати і обговорювати на українському ТБ, можуть не пройти цензуру для території РФ. Як відзначає російський політолог Олексій Іванов, «на практиці замість интересных і рейтингових телеканалів в ефірний простір Росії можуть пустити аутсайдерів або введуть програмну цензуру, коли замість «Шустер Live» або програми Євгенія Кисельова поставлять ток-шоу». За його словами, якщо в Росії побачать цікаві українські програми - це буде диво, в яке віриться насилу, оскільки противоречит внутрішньополітичній пропагандистській доктрині останнього десятиліття. «Сумно, якщо ми почули просто експромт президента, а не готове рішення про трансляцію українських каналів», - говорить політолог. Є, втім, і прозаїчніші причини, які перешкодять вирішити українське мовлення. Наприклад, те, що «рекламодавець вмить піде на смотрибельные канали», вважає Олексій Іванов.

Хоча в ході діалогу двох президентів йшлося про включення українських телеканалів в російський мультиплекс, цілком імовірно, що Росія може попросити Україну про «у відповідь люб'язність», тобто включити російські телеканали в український цифровий мультиплекс. На думку експертів, це можуть бути адаптовані для українського телеринку версії «Першого каналу» і каналу «РТР Планета. Україна», які вже присутні в наших кабельних мережах. В світлі останніх подій, а саме вирішення нацради анулювати ліцензії дев'яти українських каналів на мовлення в цифровому мультиплексі МХ-4, не виключений варіант видачі цих ліцензій не невідомим вітчизняним компаніям, а російським. Особливих труднощів виникнути не повинно (тим більше що склад нацради може сьогодні-завтра помінятися) - досить лише заплатити за ліцензію (у 2008 році вона коштувала 1,315 млн. грн.) і офіційно віщати на всю країну вже через декілька років.

Артем Вакалюк

фото - shutterstock

Джерело - weekly.ua

Угода передбачає оренду ємкості оператором Turksat на супутниках Intelsat, і також присутність Turksat на своєму новому супутнику. Intelsat візьме активну участь в планах Turksat по подальшому розвитку в цьому стратегічно важливому регіоні.
Філліп Спектор, виконавчий віце-президент по розвитку бізнесу в Intelsat, сказав, що: "Партнерство є важливим елементом програми розвитку, Turksat є нашим партнером в регіоні майже 20 років. Ми з нетерпінням чекаємо розширення нашої співпраці з Turksat, як найбільшого оператора супутникового зв'язку в регіоні, де попит на послуги супутникового зв'язку зростає."