Дата: Вівторок, 26.07.2022, 10:23 | Повідомлення # 141
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2742
Статус:
Саід Джурді
" Я повернусь додому "
Буквально за місяць до початку повномасштабного вторгенння росії в Україну Саїд Джурді розпочав новий музичний проєкт у співпраці з київською студією, який продовжує до сих пір. Пісня «Додому», прем’єра якої відбулась сьогодні, також народилась ще задовго до війни. Як розповідає Саїд, де б він не був, Україна лишається для нього найріднішим місцем
Саїд Джурді: «Думками я завжди з Україною і давно хочу повернутись сюди, хоча певні життєві обставини тривалий час заважають мені це зробити. Під час пандемії закінчився термін моєї посвідки і з тих пір мені двічі відмовляли у наданні української візи. Тепер розпочалась ця жахлива війна. Але мої серце та душа належать Україні, я постійно бачу сни про своє повернення і вирішив випустити пісню «Додому». Адже вірю, що не тільки я — ті мільйони українців, яких загарбники змусили виїхати — всі ми дуже скорознову побачимо рідний край та візьмемось за відбудову прекрасної держави. .
Вірю вперемогу України над ворогом!»
Повідомлення відредагував Taras_1958 - Вівторок, 26.07.2022, 10:24
Дата: Середа, 27.07.2022, 10:22 | Повідомлення # 145
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28503
Статус:
Океан Ельзи
" Квіти мінних зон "
Оfficial video
"Квіти мінних зон". Пісня, яка була написана декілька років тому і мала б увійти в новий альбом ОЕ у квітні 2022 року, але... Відео, яке знімали пару тижнів тому, зокрема, документальні кадри на Донбасі. А разом - це важливий проєкт допомоги по збору на нові якісні авто для ЗСУ.
В основі відео є ідея режисера Олега Томіна, коли в кадрі одночасно відбуваються події у двох вимірах- життя в тилу та бойові дії на фронтах війни за Свободу і Незалежність України. Та найголовніше - це не два паралельні світи, а наша спільна, одна на всіх реальність. Коли на відстані руки - війна, на відстані руки - тил.
Тривога, біль, безсонні ночі очікування короткого повідомлення "все добре у нас", "я норм", "живий" або просто "+". І тут же - лють до ворога, яка перетворюється на рішучість, сміливість і непохитну віру у звільнення кожного метру своєї країни.
І йти до цієї мети ми маємо усі разом, кожен на своїй ділянці єдиного фронту. Саме тому, закликаємо вас долучитись до проєкту ДорогиПеремоги.
Запускаємо разом з партнерами - фондом "Повернись живим" та мобільним оператором Київстар, який виділяє 10 млн грн. Кошти від монетизації кліпу та пісні на музичних платформах, також будуть долучені до збору.
Більше переглядів, прослуховувань – більше зборів на пікапи!
Дата: Середа, 27.07.2022, 16:55 | Повідомлення # 146
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28503
Статус:
Тетяна Булат
" І буде мир "
Творчий прект "І буде мир".
Автор мелодії та тексту - Тетяна Булат Фонограма та гармонічний супровід - Олександр Злотник Ідея та сюжет фільму - Тетяна Буряк Відеорежисер - Ігор Кім
Виконавці:
Валерій Смірнов Тетяна Булат Капцевич Маргарита Волошин Олексій Юрченко Марія Скирда Ілона Ходін Дмитро
Дата: Четвер, 28.07.2022, 23:28 | Повідомлення # 148
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2742
Статус:
Малюнок: Нікіта Тітов.
До Петра у Браму постукав русявий усміхнений хлопчина у камуфляжі. - Добрий день, пане, допоможіть мені. Скажіть, де я? - А ти не знаєш? - Ні, я нічого не пам'ятаю. Я пам'ятаю, як ми йшли в бій. То був страшний бій. Нас було багато, але їх ще більше. Та ми всі були обезстрашені і впевнені, що виграємо його. А потім з усіх боків на нас почали стріляти. Вибухи.... Далі я мало пам'ятаю. Пам'ятаю, як всі кричали "Назад! Назад!" Але я впав, і не відчував нічого. А згодом, я відчув страшний холод і закрив очі, а коли відкрив, то я був тут. - Ой, дитино моя дорога.... Петро поклав руку на плече юнака і сказав йому: - Ти стоїш перед Брамою Небесною і я Петро. - То я помер?!? - Так. - І що далі? Що буде зі мною? - Не бійся. Я піду в Бога спитаю.
І Петро пішов до Бога, а юнак став на коліна і почав молитися.
- Боже, там новоприбулий? - Хто такий? - Українець, воїн ЗСУ. Що з ним робити? - До раю.... Їх всіх до раю.... І не питай його нічого, бо він таке пекло перейшов.... Він з самим сатаною боровся.
Коли вернувся, то молодик все ще молився. Петро відкрив Браму до раю і сказав: - Іди. - А ви справді Петро? - Так, а що не схожий? - Ні, я Вас по-іншому уявляв. - Мені це всі кажуть. - А можна Вас обняти, бо то така зустріч, що я, навіть, не знаю, що сказати. Хлопець усміхнувся, а Петро міцно його обняв. - Іди, вибирай місце, де будеш мешкати. - А можна ще одне запитання, той бій ми виграли? - Так, виграли. І юнак знову усміхнувся і пішов, так і до кінця не усвідомлюючи, що сталося.
*** - Боже, а як довго ще буде та війна на Україні? - Ой, Петре... Довго. Сатана розгулявся. Нема на нього управи. Що не робимо, не можемо ніяк його вгамувати. Інколи, мені здається, що він хоче вбити всіх українців. - А хіба не шкода тих людей? - З кожним загиблим воїном, з кожною сльозою матері, з кожним плачем дитини моє серце наповнюється кров'ю і я плачу як те мале дитя, - відповів Бог. - А хіба Ти не сильніший від сатани? - Ми всі разом сильніші від сатани, але подивися скільки людей в світі він поглинув, скільки людей не можуть відрізнити брехню від правди, бо вони вірять лиш тому, що їм сказали, а не тому, що вони бачать. І в цей момент Бог подивився на Землю, подивився на Україну. І додав: - А там живуть Воїни Світла і вони думають, що боронять свою землю від навали, а насправді, вони воюють проти сатани і розчищають свою державу від тої нечисті. - Але та нечисть скрізь. Вони що будуть воювати по всьому світу? - Ні, Петре, вони воюють за цілий світ.
Пам'яті всіх тих, хто в камуфляжі стукає в Петрову Браму .