Дата: Середа, 10.08.2022, 21:38 | Повідомлення # 181
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28504
Статус:
Skofka
" ЧУТИ ГІМН "
Поки буде «чути гімн» в усіх містах України, доти і буде жити Україна!
Наш народ вже показав себе і на що готовий, щоб захистити своє. Ми обов‘язково вистоїмо і переможемо, жаль тільки якими жертвами.
Цей трек я присвятив своєму другу Коноводову Валентину Валентиновичу, другу з дитинства який загинув захищаючи нашу Україну. Вічна пам‘ять тобі друже, вічно тебе будемо пам‘ятати.
«За нами правда, значить вистоїмо ми ваші вистріли, за нами правда, а її ніяк не пристрелить»
Дата: Середа, 10.08.2022, 22:42 | Повідомлення # 182
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28504
Статус:
Олександр Положинський, Олександр Лозовський, Ярослав Вільчик
" Марунові Берети "
Пісня присвячена українським десантникам, з великою повагою та вдячністю.
ДШВ ЗСУ — Завжди Перші!
Олександр Положинський — слова, музика, спів; Олександр Лозовський — музика, аранжування, гітара, бас-гітара, спів; Ярослав Вільчик — музика, аранжування, барабани, спів, запис, зведення, мастеринг; Каро Ліна — обкладинка; Зоряна Коновалець — ідея пісні. Запис здійснено на Студії ФДР.
Ти чуєш, брате, цю дзвенячу тишу? Ти бачиш ці димуючі стволи? Завжди на максимум - не менше і не більше Ми витримали, ми таки змогли Стріляти до останнього патрону Боротися, поки стачає сил Десантно-штурмові крилаті батальйони Запарашутили блакитний небосхил
Ми завжди перші - наші силуети Позначені на лінії вогню Покриті славою марунові берети Здобуті вишколом, освячені в бою Ми завжди перші — треба значить треба В серцях відбитки стародавніх рун Додавши крові до блакиті неба Отримуємо якісний марун
Нові часи нове зродили військо Здавалось, як завжди, тече Дніпро Та ворог підійшов занадто близько І показав своє гниле нутро Нас повели неходжені дороги Втекти чи здатися для нас не варіант Важкі бої, атаки, рейди, перемоги Де небезпечно - там і штурмовий десант
Ми завжди перші - наші силуети Позначені на лінії вогню Покриті славою марунові берети Здобуті вишколом, освячені в бою Ми завжди перші — треба значить треба В серцях відбитки стародавніх рун Додавши крові до блакиті неба Отримуємо якісний марун
Нас бережуть полеглі побратими І хоч з небес немає вороття Назавжди доля поєднала з тими Хто віддали за нас свої життя Складаємо і плани, і маршрути Складаєм розклад і розподіл сил Складаємо присягу й парашути Але ніколи не складемо крил
Ми завжди перші — наші силуети Позначені на лінії вогню Покриті славою марунові берети Здобуті вишколом, освячені в бою Ми завжди перші — треба значить треба В серцях відбитки стародавніх рун Додавши крові до блакиті неба Отримуємо якісний марун
Дата: Четвер, 11.08.2022, 21:38 | Повідомлення # 183
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28504
Статус:
ТрублЯть всі ЗМІ, волає преса Про грізні вибухи в Криму. Що то "недопалок"... з Одеси... І є причиною всьому!
"Закрили" збройні наші сили Кац @пам пляжний вмить сезон. Їх так від страху затрусило! Втікати кинулись всі "вон"!
Тікають масово кац@пи Із кримських пляжів через міст. Глава колони десь в Анапі, А у Джанкої її хвіст!
Двигтить від транспорту потоку, Скрипить, скрегоче, кримський міст! Рашисти кинулись навтьоки- Втікає масово турист!
Бояться всі, бо певно знають: На міст "окурок" прилетить! Тому, мов пацюки тікають, Тут дорогА в них кожна мить! * * * Прийшла пора вже й вам боятись! Тож бійтесь, вороги, тремтіть! Настане в українців свято! Для вас настане судна мить!
Дата: Субота, 13.08.2022, 22:30 | Повідомлення # 185
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28504
Статус:
КРИМ: О, Господи! Ви це бачили? КИЇВ: А що сталося? КРИМ: Армагеддон! Вибухи! Повний писець. МИКОЛАЇВ: (з цікавістю) І багато вибухів? КРИМ: Вісім! Ні, дванадцять! ЧОРНОБАЇВКА (позіхаючи) Усього? КРИМ: Але ж я так добре жив усі ці вісім років! Так спокійно! Так душевно! ДОНЕЦЬКА І ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТІ: Ссука! КРИМ: Але ж у мене мирні люди! Прості громадяни, відпочиваючі! ВІННИЦЯ ТА КРЕМЕНЧУК: Та ти шо! КРИМ: Але ж я курорт! Як тепер купатися людям у морі? ОДЕСА: Подумки! Нехай розвивають уяву. КРИМ: І що мені тепер робити? МИКОЛАЇВ: Не сси! ЧЕРНІГІВ: Підвали є? Укриття? КРИМ: (у паніці) Ні! Які укриття! Я ж курортний… ОДЕСА: Шо-шо? КРИМ: (приречено) Нема у мене укриттів. ХАРКІВ: Хріново. Значить копай. КРИМ: Як?! БАХМУТ: (рюкає) На повний зріст, бліять! ХЕРСОН: І моя порада – прибери все зайве. Якщо що – допоможемо! КРИМ: (у паніці) Що? Що я маю прибрати?! ВСІ: (хором) Уламки мосту! КРИМ: Які уламки? Це ж міст! Він стоїть! ЗАЛУЖНИЙ: Це тільки здається, що він є. А насправді – його вже немає!
Дата: Середа, 17.08.2022, 10:08 | Повідомлення # 188
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28504
Статус:
SPIV BRATIV
" Миколаїв "
Нік, ти сильний!
Відео: Артемій Осичнюк Текст, музика: Дмитро Осичнюк
Місто яке не здолають Em7 Миколаїв Am7 Щодень удари тримає Em7 Миколаїв
Dm7 Знову прилітає Серце калатає Am7 Сирена завиває Вибухи лунають Dm7 Але Миколаїв Em7 Am7 Це місто яке не здолають
Dm7 Нік, ти хоробрий Люди твої добрі Am7 Нік, твої рани Знищимо тирана Dm7 Нік, ти гора Гора на півдні Em7 Нік, ти сильний, сильний, сильний!
Місто гідність має Миколаїв Країну всю захищає Миколаїв Знову прилітає Серце калатає Сирена завиває Вибухи лунають Але Миколаїв Це місто яке не здолають
Дата: П`ятниця, 19.08.2022, 21:45 | Повідомлення # 190
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2746
Статус:
Одинадцятирічна Юлія Бощенко із села Крижанівка,
що на Одещині, написала вірш до українського воїна
Привіт, cолдате! Ти мене не знаєш, Я — просто дівчина, живу собі, як всі. В моєму місті тихо, не стріляють. Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить, Бо я так звикла, і вірші, що на душі, Я викладаю на листі! В моїй країні сльози, біль і розпач, І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там, на Сході України, Душею б’єшся на передовій, Там дуже страшно, постріли лунають, Та не здаєшся ти, ідеш вперед! Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України, За незалежність та її життя, І за майбутнє кожної людини, А серед них живу і я!
Ти тільки повернись, благаю, чуєш, Ти не лети далеко в небеса, Бо тут, на цій землі, тебе чекають Батьки, родина — вся сім’я.
І вся країна молиться за тебе, Щоб швидше повертався ти живий, І я також щодня молюся небу, Аби в моїй країні настав мир…
Я сподіваюсь, ці рядки почуєш, А може прочитаєш у листі, Я дякую тобі за те, що захищаєш Мою країну… Дякую тобі!..
Дата: П`ятниця, 19.08.2022, 22:34 | Повідомлення # 191
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2746
Статус:
Я повернуся...
Мамо, ця ніч була тиха. По черзі ми спали. Терпимо, матусю. Для сну то замало. Десь небо зоріло. Прильотів чекали. Та ніч була тиха. Заморені спали...
І я навіть сон встиг побачити мамо про тебе, Про рідне село під осяяним небом. Не плач, що пішов воювати. Так треба. За рідну краіну. За волю. За тебе...
Мамо, вже вишні дозріли? Отак би додому, Як камені з пліч поскидати всю втому. Нарвати вишень. Бо ж коли невідомо Той спокій настане в цім світі святому...
Твій хрестик на грудях, молитва, що вчила — Такий оберіг і така дужа сила, Неначебто ангел ховає під крила Всю роту. Цілком. Ти матусю просила
Дзвонити тобі. Не завжди так виходить. Тут пекло, а з пекла дзвінки не доходять . Тут сонце буває від страху не сходить. Тут місяць, наляканий, хащами бродить.
Війна... Нині ворога втримали, мамо, І завтра я думаю буде так само. А там поженемо бісоту полями З країни своєї... З рідненької... Мамо,
Вареників хочу. Щоб з вишнями. Знаю, Як ти мене, люба, додому чекаєш. Тут зовсім по іншому все відчуваєш. Так хочеться жити. Любити. Світає...
Пора. Буде бій, але я не боюся. Щасливий, що голос почув твій, матусю. Прийду і в обійми твої загорнуся. Люблю тебе, матінко. Я повернуся...
