Абонентська база платного телебачення в Росії, не дивлячись на кризу, в 2009 році збільшилася на 2,6 млн, або на 21% (за даними J’son & Partners Consulting). Недивно, що надання платних телевізійних послуг стало певним полем битви для різних компаній: тут і супутникові оператори, і оператори кабельного ТБ, і провайдери ШПД, що надають послуги IP-TV, і навіть стільникові компанії, зацікавлені в цьому ринку. Проте, як ні парадоксально, висококонкурентним цей ринок доки не називають ні аналітики, ні самі гравці: боротися доводиться переважно не один з одним, а із споживачем.

«Конкуренція між технологіями є, з великим відривом перемагають кабельники, проте, по наших прогнозах, ця ситуація не триватиме довго, - вважає керівник напряму IP-TV компанії „ВестКолл“ Наталія Тімофєєва. - Справжня конкуренція почнеться тоді, коли оператори зможуть вирішити технічні питання надання сервісу IP-TV, а також почнуть серйозніше працювати над контентом. Плюс ринок чекає приходу нової технології, яка змусить існуючих операторів переглянути плани». У Петербурзі, на думку Тімофєєвой, закінчується переділ ринку IP-TV. Оператори ділять інтернет-територію. В тих, хто має більше інтернет-абонентів, вище шанси наростити телевізійну абонентську базу.

Справжня боротьба за користувачів ще не почалася: не всі мережі готові до запуску сервісу, а ті, хто готовий, не закінчили роботу над комерційними пропозиціями і так далі «В кожного оператора є своє „але“. Стабільніша ситуація на кабельному ринку: постійне розширення пакетів каналів, порівняно невисокі ціни. Тут безумовний лідер - компанія „ТКТ“. На ринку супутникового телебачення популярність наростає в „Тріколор ТБ“: тут не така велика кількість телеканалів, як в „НТВ+“, але вдала і зручна цінова пропозиція», - пояснює Тімофєєва.

В цілому по Росії серед технологій лідирує кабельне ТБ - на нього доводиться 71% ринку по числу абонентів і 65% - по доходах, хоча такі показники, за даними iKS-Consulting, і означають втрати в порівнянні з 2008 роком. У виграші за рахунок втрат кабельників виявилося супутникове телебачення - 27 і 32% відповідно. Доля ж IP-TV доки дуже мала - 2% по абонентах і 3% по доходах.

«На ринку склався певний статус-кво основних видів платного ТБ - супутникового, кабельного і IP, - розповідає керівник відділу стратегічного маркетингу Національної супутникової компанії („Тріколор ТБ“) Денис Висоцкий. - Зв'язано це перш за все з технологічними особливостями передачі сигналу. Умовно кажучи, вартість трансляції сигналу з супутника буде однаковою для будь-якої крапки на території Росії. В той же час кабельники і оператори інтернет-телебачення сильно залежать від того, наскільки розгалужену інфраструктуру вони повинні створювати і підтримувати для обслуговування абонентів. Так, в крупних містах з великою концентрацією населення технологічна собівартість створення і підтримки мережі відносно невелика, що тому ведуть позиції на ринку займають кабельних операторів, з якими активно конкурує інтернет-телебачення. На всій останній території країни домінують супутникові оператори. Безумовно, конкуренція між технологіями все одно має місце, але істотного впливу на розподіл доль ринку вона не робить».

Про популярність платного телебачення говорять аналітики. Так, за даними J’son & Partners Consulting, в 2009 році в Росії на 10 домогосподарств, або 27 чоловік, доводиться в середньому 2,9 телевізора, підключених до платного ТБ. Примітно, що цей показник виявився вищим, ніж для комп'ютерів, підключених до ШПД: на 10 домогосподарств доводиться лише 2,7 таких комп'ютера. У компанії iKS-Consulting відзначають, що за підсумками 2009 року проникнення послуги платного ТБ в середньому по країні склало 36%, причому лідирують традиційно Москва і Петербург.

При цьому самому абонентові, по суті, неважливо, за якою технологією він отримуватиме послуги платного ТБ: для користувача значимі перш за все кінцевий результат і вартість, а все інше - турбота оператора. «На даний момент компанії можуть конкурувати лише за ціною. Лише це цікавить сьогодні наших абонентів - аби дешево або безкоштовно», - констатує Наталія Тімофєєва.

Причина такого підходу споживача у тому числі і в невисокому рівні обізнаності про можливості тієї або іншої технології. «Відсутність у абонентів чіткого уявлення про те, якими можливостями володіє платне телебачення, істотно уповільнює процес розвитку ринку, - нарікає директор служби маркетингу компанії „ТКТ“ Ольга Лісенкова. - Для вирішення цієї проблеми необхідно інформувати абонентів про привабливість послуги, про переваги платного телебачення перед соціальним».

Це розуміють всі гравці ринку, звідси і популярність маркетингових ініціатив інформуючого характеру. «У першому кварталі 2010 року для просування послуг IP-TV ми активно використовували модель tyr&buy, даючи можливість абонентам спочатку розібратися в тому, що це за продукт, - поділилися в петербурзькій філії „ВимпелКома“. - В рамках цієї акції підключень було багато, і майже всі абоненти залишилися з нами. Потім, що важливе, клієнти стали нас рекомендувати: принцип сарафанового радіо для Санкт-Петербурга актуальний і дієвий».

«До конкурентних переваг оператора ТБ перш за все слід відносити контент - змістовне наповнення пропонованого пакету каналів. Не секрет, що багато абонентів вибирають платне телебачення із-за одного або декількох телеканалів, відсутніх у вільному доступі, - коментує Денис Висоцкий. - Ще більша частина аудиторії не прив'язується до якогось певного каналу. Їй потрібний збалансований з тематики пакет послуг, привабливий і з точки зору вартості».

«Розвиток контентной складової послуги стає головним драйвером зростання ринку платного ТБ в Петербурзі, - вважає Ольга Лісенкова. - Великий вибір якісних каналів різної тематики - вирішальний чинник при відмові споживача від соціального телебачення на користь платного. Компанії, здатні запропонувати широкий вибір телеканалів в одному базовому пакеті з можливістю додатково підключати тематичні канали, залучать максимальну кількість клієнтів».

Ще одна стимул-реакція зростання інтересу до платного ТБ - бажання споживача управляти програмою передач, формувати її на свій розсуд. «Базова задоволеність традиційним телебаченням в Санкт-Петербурзі сьогодні є, тому коштує завдання сформувати масовий попит саме на нашу послугу - послугу інтерактивного домашнього телебачення. Також не можна не пригадати, наприклад, сервіс video on demand, якого немає в традиційного ТБ», - підкреслюють в «ВимпелКоме».

«На ринку існують дві моделі пакетування, - пояснює Ольга Лісенкова. - В рамках першої абонент дістає доступ до лінійки тематичних пакетів, на базі яких самостійно формує комплект интересных йому передач і фільмів. Друга модель передбачає створення одного або декількох багатоканальних ТБ-пакетів, що включають як загальнотематичні канали, так і канали спеціальних тематик. Обоє моделі розвиватимуться паралельно, проте найбільш виграшним бачиться сценарій, при якому телеглядач перестає грати роль пасивного споживача послуги платного ТБ і стає головним учасником процесу формування власного телевізійного меню».

«Досвід користування інтернетом спровокував у великого числа глядачів бажання самостійно формувати індивідуальну програму передач - дивитися те, що хочеться, бо, що показують, - погоджується Денис Висоцкий. - Сучасні технічні засоби, наприклад супутникові ресівери останнього покоління, дають таку можливість за допомогою додаткових сервісів. Робота в безпосередньому контакті з абонентами, безумовно, складна, але дозволяє якнайповніше задовольнити їх запити, що зрештою веде до підвищення доходів ТБ-оператора».

Не дивлячись на оптимістичні результати 2009 років, платне ТБ стикається в процесі розвитку з чинниками, що негативно впливають на перспективи як окремих технологій, так і ринку в цілому. «Головний з них - висока собівартість виробництва. Тому і ціни тут вище, ніж у кабельників. Ще одна проблема - неготовність абонентів платити за телебачення, їх нерозуміння і незнання контента, який ми пропонуємо. У нас в країні саме краще безкоштовне телебачення в світі, ми не звиклися платити за цікаві програми і фільми, так що операторам доводиться створювати попит», - роздумує Наталія Тімофєєва.

Денис Висоцький нагадує про грядущу цифровізацію Росію. «По-перше, абсолютно незрозуміло, як вона проводитиметься і, відповідно, яким чином учасникам ринку слід вибудовувати свою маркетингову стратегію. По-друге, оголошено, що в рамках програми вісім федеральних телеканалів ТБ-оператори зобов'язані транслювати безкоштовно. При цьому немає розуміння, за чий рахунок повинен оплачуватися необхідний для цього серйозний технічний ресурс. Ну і нарешті, планованою цифровизации супроводить хворий ажіотаж. Так, в одному крупному місті СЗФО деякий високопоставлений чиновник привселюдно пообіцяв, що цифрові приймачі коштуватимуть всього 1 тис. рублів, що економічно нереально. Бажання чиновника поталанити електорату зрозуміло, а ось як вплинула ця заява на ринок, думаю, пояснювати не треба», - розповідає Висоцкий.

«Одна з проблем на дорозі розвитку платного ТБ - піратство, - продовжують в „ВимпелКоме“. - Воно впливає на популярність сервісу video on demand. Крім того, традиційне ТБ в поточному вигляді себе явно вичерпує: тепер вважається модним стереотип „я не дивлюся телевізор“. У цих умовах важче створити попит на послугу, оскільки без демонстрації поняття „телебачення“ асоціюється з тим, що зараз є базовим ТБ-продуктом. Хоча наша послуга такий і не є - це ТБ іншого покоління».

Окрім тих, що стали вже звичними технологій кабельного, супутникового і IP-TV зараз активізувався ще один напрям - мобільне телебачення. Північний захід став тестовим майданчиком для сервісу «Мобільне ТБ» від МТС, створеного в партнерстві з розробником мобільного програмного забезпечення SPB Software. У грудні минулого року в Москві запущена в тестову експлуатацію послуга «Мобільне телебачення „Білайн“», що дозволяє дивитися 12 телеканалів через DVB-H, в планах компанії на 2010 рік - введення мобільного ТБ через 3G (video streaming).

У «Мегафоні» виділяють такі переваги нового напряму, як мобільність, інтегрованість в телефон, який все більше стає універсальним пристроєм, а також великі потенційні можливості по вибору контента і перспективи інтерактивності.

При цьому всі гравці ринку відзначають, що мобільне ТБ не готово складати конкуренцію традиційним технологіям, а можливо, не конкуруватиме з ними і надалі. «В найближчому майбутньому мобільне телебачення не зможе повноцінно конкурувати з традиційним платним ТБ, оскільки для російського ринку мобільне телебачення залишається новинкою, - вважає Ольга Лісенкова. - Після того, як технологічна база для реалізації послуги буде повністю побудована і протестована, мобільне ТБ займе свою нішу на ринку платного телебачення».

«Мобільне ТБ - це ще один гаджет, доповнення до загального ряду нових застосувань, які рекламують сучасні телефони і так далі Я думаю, той, хто буде користувачем IP-TV, стане і користувачем мобільного ТБ, тому що постійне здобуття візуальної інформації - невід'ємна частина його життя, - міркує Наталія Тімофєєва. - Інформація оточує нас всюди, і ми її постійно кастомизируем під себе. І IP-TV, і мобільне ТБ - це ще одна можливість зробити наше оточення комфортнішим: дивитися, бачити і слухати те, що хочемо, і тоді, коли хочемо. Мобільне і платне телебачення - не конкуренти, а продовження один одного».

«Це продукти, що не взаємозамінюють, а взаимодоповнюючі, - приєднується начальник відділу розвитку продуктів і послуг компанії „МТС. Макрорегіон північний Захід“ Ілля Нестор. - Мобільне телебачення не націлене на повну заміну домашнього кабельного або іншого телебачення, воно надає додаткові унікальні можливості по оперативному мобільному доступу до телеканалів без прив'язки до основного великого телевізора, у тому числі коли він недоступний».

Радикальніший Денис Висоцкий: «Мобільне ТБ не зможе скласти конкуренцію іншим технологіям, оскільки в Росії не сформована цільова аудиторія, якою зажадався б цей вигляд телебачення. Давайте поглянемо, ким може зажадатися мобільне ТБ. Відсікаємо велику частину користувачів старшого і середнього віку, не готових до технічних новацій. Далі відсікаємо жителів російських регіонів: мобільний телефон з ТБ-тюнером, враховуючи його вартість, знаходиться далеко не на вершині піраміди вжитку цієї групи. Виходить, що цільова аудиторія - забезпечена молодь, що живе в крупних містах. Проте така публіка в своєму мегаполісі має широкі можливості для увлекательного проведення часу, здатні як мінімум на рівних конкурувати з переглядом телепередач».

«Та і сама по собі концепція мобільності, динамічному життю, яке використовує мобільний телефон як одного з найважливіших артефактів, не дуже ув'язується з традиційним уявленням про телеглядача - на дивані, в майці і тапочках, - продовжує Висоцкий. - Я схильний розцінювати появу мобільного ТБ в Росії швидше як наслідок все тієї ж тенденції triple play: крупні оператори стільникового зв'язку додали в лінійку послуг телебачення, так само як раніше - безпровідною інтернет».

Аналітики прогнозують подальше зростання ринку платного ТБ. На думку фахівців J’son & Partners Consulting, в 2014 році об'єм ринку платного ТБ перевищить 1,5 млрд доларів, а кількість підключених домогосподарств складе 22,5 млн. При цьому в «ТКТ» пов'язують майбутнє ринку із зростанням числа каналів високої чіткості HDTV, повсюдним впровадженням інтерактивних сервісів і наданням доступу до 3D телебачення. На користь останнього говорить і той факт, що в торгівельних мережах значно збільшилася кількість телевізорів, що підтримують дану технологію. Крім того, виробники устаткування зацікавлені і в просуванні 3D. Наприклад, в середині квітня корпорація «Дженерал Сателайт» і Маріїнський театр організували першу в Росії пряму 3D трансляцію і записали в цьому форматі балет «Жізель».

У «ВестКолле» пов'язують динамічний розвиток ринку із зростанням конкуренції між операторами в сегменті наповнення послуг. «ВимпелКом» не виключає збільшення конкуренції в сегменті IP-TV за рахунок виходу на цей ринок невеликих компаній, що принесе позитивний результат, оскільки дозволить «розгойдати» ринок.

«Телевізійний ринок в Петербурзі вже зараз досить насичений, - переконаний Денис Висоцкий. - Отже, розвиток його повинен протікати не екстенсивно, а інтенсивно, відповідно до таких тенденцій, як triple play, интерактив, поліпшення клієнтського сервісу. Не стоїть, проте, забувати і про програму цифровизации, яка обов'язково внесе корективи і в розподіл доль ринку, і в структуру пропозиції».

Санкт-Петербург
Олена Журавльова, «Експерт північний Захід»

Коли потенційний покупець йде в роздрібний магазин по продажах побутової техніки, аби вибрати телевізор, його не може не приголомшити величезний вибір моделей і розмірів. Окрім того, що телевізори можуть мати практично будь-який розмір діагоналі, вони можуть бути створені на основі різних технологій: задня проекція, LCD, плазма і так далі Сьогодні покупцеві доведеться задуматися і про співвідношення сторін екрану телевізора.

Співвідношення сторін - це фактично співвідношення довжини екрану (горизонтальний параметр) до його висоти (вертикальний параметр). В традиційних телевізорів це співвідношення складає 4:3. Це означає, що в звичних нам всім телевізорів на кожних чотири рівні відрізання довжини доводиться три відповідні відрізання ширини. Якщо перевести ці параметри в дюйми, то вийде співвідношення 4 дюйми на три дюйми, вісім дюймів на шість дюймів і так далі

Що стосується широкоформатних телевізорів (якими сьогодні є більшість HD телевізорів), то вони мають інше співвідношення сторін, яке складає 16 відрізань довжини до 9 відрізків ширини, або 16 дюймів до 9 дюймів, 32 дюйми до 18 дюймів і так далі Екран із співвідношенням сторін 16:9, таким чином, для глядача означатиме більш розтягнуте по довжині зображення в порівнянні із стандартним. На таких екранах коректніше відображуються не лише фільми, зняті в широкому форматі, але і нові телепередачі, спеціально «заточені» під цей формат.

Телевізори із співвідношенням сторін 16:9 відмінно личать для широкоформатних фільмів і телепередач. З іншого боку, споживачі встигли звикнути до екрану із співвідношенням 4:3.

Сьогодні з'являється все більше контента в новому форматі 16:9, так що власникам стандартних телевізорів все частіше доводиться дивитися фільми і передачі на екрані з двома чорними смугами вгорі і внизу. Багато глядачів, не звиклих до цього, вважають, що їх якимсь чином обманюють, лишаю повнорозмірної картинки. Проте причина зовсім не в цьому. Більшість художніх фільмів, що вийшли після 1953 року, були зняти в широкому форматі (Cinemascope, Panavision, Vista-Vision, Technirama, Cinerama і так далі).

Сьогодні широкоформатні фільми з'явилися і на екранах наших телевізорів.

Для того, щоб широкоформатне зображення заповнювало весь екран із співвідношенням сторін 4:3, його перевидають у форматі «Pan-and-Scan». Для ілюстрації цього процесу візьмемо епізод, в якому два герої говорять один з одним, знаходячись по краях широкоформатного зображення. Якщо це зображення перенести в традиційний формат 4:3 без змін, на екрані глядач побачить лише порожній простір між персонажами.

Для того, щоб виправити ситуацію, редакторам необхідно змінити сцену так, щоб в ході розмови персонажів камера переходила від одного до іншого. Проте в цьому випадку міняється задум режисера, оскільки глядач не бачить всієї спочатку задуманої композиції, включаючи жести і міміку героїв у відповідь на репліки співбесідників.

Друга проблема полягає в тому, що в «Pan-and-Scan» втрачаються сцени в стилі экшн. Наприклад, гонка карет у фільмі «Бен Гур» 1959 років. У оригінальній широкоформатній версії фільму можна бачити взаємодію Бен Гура і інших в гонці, а в телевізійній версії, обробленій в «Pan-and-Scan» глядач бачить лише крупний план коней і поводи. Все інше, включаючи жести тих, що б'ються, було загублено.

На зорі DVD і HDTV телевізори із співвідношенням сторін, наближеним до екрану кінотеатру, стає такими, що усе більш зажадалися.

Із зростанням популярності DVD наближається повний перехід на HD телебачення і поява. У цій ситуації поява широкоформатних телевізорів стає закономірною.

Хоча телевізори із співвідношенням сторін 16:9 понад усе личать для перегляду художніх фільмів, на них цілком можливо дивитися і телепередачі, а також спортивні змагання, отримуючи кращий огляд всього простору спортивного поля з ближчої відстані.

Крім того, в даний час з'являється все більше програм, сумісних з широким форматом. Окрім PBS і Discovery Channel, це і серіали, і презентації фільмів, про які можна взнати з теле-гіда.

Набуваючи DVD плеєр, на упаковці ви можете відмітити терміни «анаморфированный або «розширений для телевізорів формату 16:9». Це дуже важливий момент для власників телевізорів із співвідношенням сторін 16:9.

Це означає, що в DVD картинку перевели в стислому по горизонталі вигляді. Таким чином, коли зображення транслюється на екран із співвідношенням 16:9, воно розтягується по горизонталі в такій пропорції, що займає весь екран без спотворення.

Навпаки, широкоформатне зображення, що транслюється на екран із співвідношенням сторін 4:3, має нижчий дозвіл із-за включення простору внизу і вгорі, відведене під чорні смуги.

Як вже згадувалося раніше, перед покупкою телевізора необхідно визначитися із співвідношенням його сторін. У особливій мірі це відноситься до стандартних моделей на базі променевої трубки або телевізорів із задньою проекцією. Основне правило свідчить: якщо більше 15% всього часу ви дивитеся зображення в традиційному форматі 4:3, слід набувати саме його. Якщо ви, в основному, дивитеся фільми в широкому форматі, вам слід звернути увагу на модель із співвідношенням сторін 16:9. Причина полягає в ефекті «burn-in», коли зображення протягом деякого часу затримується на екрані, на який вже проектується наступна картинка.

Подібний ефект присутній, в основному на променевих телевізорах, частково - на плазмових панелях.
Для LCD телевізорів він не свойственен.

Споживачеві, який часто дивиться телепередачі в стандартному форматі і інколи широкоформатні фільми на DVD і при цьому хоче уникнути ефекту «burn-in», слід звернути увагу на плоскі телевізори LCD.

Коли ви дивитеся звичайні телепрограми на широкоформатному екрані, на нім з обох боків з'являються чорні смуги. З часом це може стати причиною появи ефекту накладення кадрів (burn-in).

Не дивлячись на зроблені дії з усунення даної проблеми, невеликий зсув по краях зображення все ж має місце, хоч і залишається непомітним для ока звичайного глядача. Ефект накладення кадрів на плазмових панелях сьогодні вже не є проблемою. Проте про неї варто задуматися, якщо ви маєте намір придбати променевий широкоформатний телевізор. Подібний ефект також може підпадати під гарантію виробника.

Покупці все більш охоче набувають домашніх кінотеатрів. DVD, об'ємний звук, широкий формат створюють натуральніше сприйняття що відбувається на екрані. Не дивлячись на те, що більшість сучасних DVD-фільмів випускаються у форматі 16:9, далеко не всі телекомпанії встигли перейти на нього.

Провайдери кабельного і супутникового телебачення додають все більше широкоформатних каналів, так що з часом формат 16:9 стане поширенішим. Ця тенденція приведе до того, що ціни на телевізори із співвідношенням сторін 16:9 стануть доступнішими.

Проте, купуючи телевізор, уважно подумайте, перш ніж віддасте перевагу чи тому іншому формату. Враховуйте свої глядацькі переваги і те, як новий телевізор відповідатиме вашим потребам.

hifi News

Сьогоднішнє телебачення, особливо центральні канали, часто критикують. Мовляв, одна попса, реклама і пропаганда діяльності влади і власників телеканалів. Навіть епітети образливі до телевізора підбирають - «зомбоящик» і «дибілізатор». Справедливості ради варто відзначити, що раніше аналогічні звинувачення пред'являлися і до друкарських ЗМІ - до розвитку інтернету. Як тільки комп'ютери, підключені до мережі, масово з'явилися в квартирах, а створити сайт, блог або просто висловити свою думку на форумі або під статтею стало справою считаних хвилин (секунд), глобальну мережу відразу назвали «острівцем свободи», «найдемократичнішим ЗМІ» і «комунікатором майбутнього». Дійшло до того, що газета або журнал без власного сайту зараз вважаються неповноцінними, а друкарські статті в інтернеті часто роширені відеороликами і фотогалереями.

Сьогодні рівень розвитку інтернету дійшов до того, що він готовий стати конкурентом не лише газет і журналів, але і зрушити з вершини інформаційної влади телебачення. За доказами цієї думки далеко ходити не потрібно - нові телевізори вже оснащені мережевими виходами, безпровідним зв'язком і пов'язані з веб-сервер-сервісами, а слова «youtube», «picasso» і «торрентообмінник» вживаються повсюдно. Свіжі новини - корпорація Google випустила телеприставку, яка транслює відео через інтернет, а до цього те ж саме зробила і компанія Apple, причому, ці гіганти відразу ж почали відбирати в телеканалів «шматок хліба» - рекламу. Невже це початок кінця для традиційного ТБ? - Телебачення не зникне у прямому розумінні цього слова, воно просто мутує в щось нове, - говорить Ким Мозес, продюсер CBS (найбільша телерадіомережа США). «Сьогодні» з'ясувала, коли ці зміни побачать українські глядачі і яким стане телебачення в найближчому майбутньому.

Відео: Що чекає телебачення в майбутньому

Судячи по тому, що сьогодні практично у всіх українських телеканалів є свої сайти, на яких викладений архів програм і новин, а найпопулярніші телешоу працівники телеканалів самі викладають на відеосервіси (наприклад, YouTube), телеканали вже підготувалися до переходу на новий формат. Більш того, сьогодні між ними вже йде справжнісінька війна за інтернет-глядача - телеканали платять за банерную рекламу інтернет-версій своїх проектів. Але що буде далі?

Ні для кого не секрет, що головне джерело прибутку для ефірного (безкоштовного) телебачення - реклама. У випадку з переглядом звичайного телевізора глядач вимушений уриватися на перегляд безлічі рекламних роликів, а ось як бути з ІНТЕРНЕТ-ТБ? Так, в США телеканали вже відчули загрозу з боку інтернету і провідні телемережі (ABC, NBC і CBS) просто заблокували доступ на їх сайти для користувачів Google TV (приставка для перегляду інтернет-телебачення), хоча цей сервіс з'явився в США лише місяць тому. Телемережа Fox (компанія, що виробляє серіал про д-ре Хаусе) також не унеможливлює аналогічного кроку. Річ у тому, що інтернет-компанія почала або вирізувати рекламу, або міняти ролики на власні - Google фактично отримав величезний рекламний майданчик, нічого не виробляючи самостійно. Як буде вирішений конфлікт - не відомо.

Для перегляду інтернет-телебачення сьогодні вже не обов'язково купувати комп'ютер, або спецприставку.
У нові телевізори вже інстальовані модулі і програмне забезпечення для повноцінного використання всіх веб-сервісів. Крім того, дорогі моделі навіть оснащені Wi-Fi-приймачем для безпровідного підключення до інтернету; вже нікого не здивуєш телевізором, в який вбудований жорсткий диск, не говорячи вже про «банальні» CD/DVD і USB-роз"єми. І, природно, телевізори нового покоління дозволяють дивитися зображення і в традиційному 2D-форматі, і в 3D, причому без окулярів. Що це дає?

ВІДЕОСЕРВІСИ. Практично всі телевізори нового покоління, в не залежності від виробника, інтегровані з сервісом YouTube, крім того, часто до нього додають і альтернативні сервіси, наприклад, RuTube, або є можливість викликати відеоролик через вбудований браузер. За допомогою пульта управління можна активувати вбудований пошук і знайти в Мережі потрібний відеоролик. Як ми вже згадували, сьогодні в Мережі викладені відеоархіви практично всіх популярних шоу, проте в майбутньому, цілком можливо, на безкоштовних відеосервісах залишаться лише любительські ролики - для захисту авторських прав. Вже зараз багато роликів блокуються компанією Google за заявою правовласників.

ПОГОДА. Мабуть, це один з сервісів, що самих зажадалися, в усякому разі до тих пір, поки люди ще виходять на вулицю. Сучасний телевізор сам підключається до інтернету і викачує звідти зведення, на основі якого робить температурний прогноз на декілька днів. До речі, на недавній київській виставці Cisco Expo 2010 була демонстрація відеосервісу по підбору одягу - на екрані відображувався зовнішній вигляд з різними предметами гардероба, вибрати які можна з відеоменю. Сьогодні ця розробка призначена для магазинів одягу, але надалі її, за словами розробника, інтегрують з сервісом прогнозу погоди - телевізор сам запропонує варіанти одягу під температурні умови.

ЗВ'ЯЗОК. Природно, що сучасний телевізор забезпечує можливість проведення відеоконференцій, причому, якщо він підключений до досить потужного каналу зв'язку, це буде відеотрансляція в HD-якості - демонстрації можна побачити практично на будь-якій IT-виставці. Для цього потрібно встановити спецкамеру зі вбудованим мікрофоном, причому недешеву (порядку $ 500), проте все нові розробки спочатку коштують дорого, а потім дешевшають. Тим паче, що, якщо високоякісне відео не потрібне, можна використовувати звичайну веб-камеру і гарнітуру (навушники зі вбудованим мікрофоном). У сучасні телевізори, як правило, вже вбудований безкоштовний скайп-клієнт, що дозволяє безкоштовний зв'язок зі всім світом.

ОРГАНАЙЗЕР. Ще одна корисна функція - вбудована електронна пошта і органайзер. Так, телевізор, інтегрований з інтернетом і веб-пощтою, можна налаштувати так, щоб він будив вранці і висвічував на екрані список справ на день, а також транслював нові повідомлення електронної пошти і свіжі новини. Природно, можна налаштувати і телетрансляції новин на потрібну тематику - телевізор «пробуджується» і транслює сюжет на задану тему відразу ж після того, як його додали в мережу. Само собою, потрібну інформацію можна записати на жорсткий диск.

Фотогалерея: Можливості телевізорів нового покоління

Поки що приставок для трансляції ІНТЕРНЕТ-ТБ на українському ринку немає (такі пристрої з'явилися лише 3 місяці тому). У більшості міст люди використовують звичайні ефірні антени, а телевізори нового покоління зі вбудованими веб-сервер-сервісами коштують дуже дорого - $ 1,5-5 тис. Проте бурхливе поширення кабельного і супутникового телебачення останніми роками привело до того, що, по-перше, українці починають платити за якіснішу картинку і телеканали з цікавими передачами без реклами, по-друге, до того, що між телекомунікаційними компаніями виникла неабияка конкуренція - вони почали змагатися між собою за те, хто запропонує споживачеві більший комплект послуг.

В результаті ще рік тому українські провайдери домашнього інтернету стали пропонувати і послугу «ВЕБ-СЕРВЕРА-ТБ». Причому, в разі укладення договору на суму від 80 грн., споживач дістає доступ до інтернет-телебачення безкоштовно, до того ж в пакет входить від 50 до 500 каналів (залежно від провайдера). Реалізовується це дуже просто: користувач встановлює на комп'ютер спеціальну програму-програвач з кнопками для перемикання програм. Природно, цей медіаплеєр можна налаштувати так, щоб сам шукав в Мережі ролики і сюжети на цікаві теми, сам викачував на комп'ютер цікаві фільми. Також частина провайдерів за ці гроші надають і безкоштовний доступ до архіву відеофільмів, або можна замовити перегляд нового фільму у високій якості за додаткові гроші. Але всі ці достоїнства перекреслюються одним серйозним недоліком - для підключення комп'ютера до телевізора потрібно тягнути довгий кабель, а пульт дистанційного керування не передбачений (деякі вирішують цю проблему покупкою безпровідної клавіатури, а комп'ютер ставлять біля телевізора).

Другий варіант використання ІНТЕРНЕТ-ТБ в Україні - самостійно ходити по сайтах телеканалів і запускати пропоноване там відео, але якість картинки залишає бажати кращого (видно квадратики і розмитості). Або - викачувати фільми, що цікавлять, через торрентообмінні мережі, але такий контент найчастіший - піратський, за що передбачений штраф.

ІНФОРМАЦІЯ ВИЙДЕ З-ПІД КОНТРОЛЮ?

У державах, де до цих пір розвинене ефірне телебачення і, відповідно, є 3-5 центральних каналів (транслюються на всю територію країни), як правило, власники цих каналів використовують їх для маніпуляції громадською думкою, особливо в період проведення вибіркових кампаній. У разі ж розвитку ІНТЕРНЕТ-ТБ, ситуація кардинально зміниться. З одного боку, це добре, вони конкуруватимуть лише якістю сюжетів, причому не лише один з одним, але і з рядовими інтернет-користувачами, а можливості для маніпуляцій будуть зведені до мінімуму. З іншої - є ризик, що ІНТЕРНЕТ-ТБ повністю вийде з-під якого-небудь контролю. Так, якщо по відношенню до звичайного ТБ зараз є обмеження на зразок заборони реклами алкоголю, сигарет і наркотиків, заборонені демонстрації жорстоких сцен, сюжети, що розпалюють міжнаціональні конфлікти, то в інтернеті всі ці заборони можуть не діяти - немає відповідної законодавчої бази і не завжди є технічна можливість заблокувати подібну інформацію.

Політика. У Азії інтернет знаходиться під держконтролем

Цілком можливо, що в Україні законодавство до нових реалій адаптують, наприклад, змусять сайти реєструватися як ЗМІ. Правда, є прецеденти в Туреччині, Ірані і Китаї, де користувачам повністю заблокований доступ до деяких сайтів відеохостингу і соціальних мереж - по політичних і релігійних міркуваннях.

УСТАТКУВАННЯ: ЧЕКАЄМО В 2011-му

Приставки завезуть через рік

Не дивлячись на те, що послугу ІНТЕРНЕТ-ТБ в Україні вже фактично надають одиничні провайдери, в майбутньому її чекає розвиток на рівні кабельного ТБ. Правда, масовою вона стане не так вже і швидко. Річ у тому, що перші приставки для телевізорів, які анонсувала компанія Sony в жовтні, є дуже дорогими - від $ 600 до 1400. Виробник пояснює високу ціну якістю і безліччю можливостей - приставка транслює відео у форматі Blu-ray (надвисокій чіткості). Але своє слово тут же сказали інші виробники (у тому числі і китайські), які показали свої приставки за ціною від $ 300. Природно, конкуренція зробить свою справу, і можна прогнозувати, що протягом року з'являться моделі за ціною від $ 100-200, а пізніше вони опустяться і до $ 50 - саме так відбувалося з першими плейєрами DVD. Головне - аби на той час під потреби приставок провайдери поліпшили швидкість доступу до інтернету. Так, якщо в Києві стандартом є швидкість порядка 100 мегабіт в секунду, то в передмісті незрідка вона обмежена 5 мегабітами, чого для нормальної роботи ІНТЕРНЕТ-ТБ може бути недостатньо. Адже в США вже тестують террабітні канали домашнього доступу...

На смак і колір, як відомо, товаришів немає. Комусь з глядачів подобаються кінцівки з хепі-ендом, хтось любить, аби головний герой програв, а хтось і зовсім обернув би сюжет фільму зовсім в інший бік, наприклад, додав би у фільм трохи містики. Сьогодні це питання залежить від вирішення сценариста, проте схоже, що так буде не завжди і нові технології ІНТЕРНЕТ-ТБ це дозволяють. Так, цього року на екрани вийшов фільм жахів «Останній шанс», який зняли кілька разів, з різними сюжетами і розв'язкою. Долю героїв віддали на відкуп глядачів - в кінотеатрах на вході видають флайера з кодом, на який потрібно відправити смс для того, щоб відкоректувати сюжет. Виживе герой чи ні - вирішується більшістю голосів глядачів. Як тільки прокат фільму перейде на етап DVD, його почнуть крутити на сайтах в інтернеті і через приставки для ІНТЕРНЕТ-ТБ - залежно від настрою, глядач через інтерактивне меню зможе управляти долею героїв, натискуючи відповідну кнопку на пульті. Фактично один і той же фільм можна поглянути кілька разів - у всіх варіантах сюжету. На думку виробників фільму, в майбутньому кожен фільм зніматиметься саме за цією технологією - аудиторія зростає у декілька разів.

Відео: Last Call - перший інтерактивний фільм

СЬОГОДНІ