Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».
Один із символів України. Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Весільний рушник... Давній наш символ. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, - що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров´я в сім´ї. Все наше життя проходить поруч з рушником: ушановуємо народження дитяти, виряджаємо в далеку дорогу батька-сина, зустрічаємо гостей, проводжаємо людину в останню путь, використовуємо у весільних обрядах. Пісня «Рідна мати моя».
За давнім звичаєм, як тільки у сім´ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки, передаючи свій досвід Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт навесні та восени. Витканий одяг, скатерки, вишиті сорочки та ручники були свого роду характеристикою дівчини, її працьовитості. Вишивання у кожній місцевості відрізняється орнаментом, технікою вишивки, гамою фарб. Найхарактерніші кольори - червоний і чорний. Пісня «Вишиванка».
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба і калина. Правду каже прислів´я: без верби і калини нема України. (За В.Скуратівським) А звідки пішла назва «калина»?
Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».
З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав його у піснях. «Чи я в лузі не калина була?» (калина символізує дівочу красу), «Ой у лузі червона калина похилилася» (нещаслива доля жінки), «Би у полі та криниченька» (калина - символ рідної землі, її садили на могилі козака, який загинув у чужому краї).
Кущ калини біля маминої хати - це не лише окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Якщо троянди і виноград, за влучним висловом М.Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ознаки, опредметнює й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий лист, калинова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, ніколи не почути найчистішої, найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може народжувати лише сопілка з маминої калини.
Дата: Неділя, 03.04.2022, 09:30 | Повідомлення # 152
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус:
П’ЯТА РАНКУ,БУЛО ТЕМНО…
"П'ята ранку, було темно, було тихо, як в раю, Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою. А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми, Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою, Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю. Ти прийшов, як злодій, підло і підступно, І тому я уб'ю тебе, як світло убива завжди пітьму.
Я уб'ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів, І ніхто мені не скаже, що людину я убив! Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла, Недарма твою країну звуть "імперією зла".
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим, Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим. Та тебе, так званий "брате", я не братиму в полон. Твоїм тілом, м'ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості без скорботи і жалю На церковному погості я голодним псам скормлю. Ти покинув свою Рашу під покровом темноти І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.
Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій, Ти могили не достоїн у святій землі моїй".
Дата: Неділя, 03.04.2022, 20:42 | Повідомлення # 156
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28819
Статус:
Наталя Фаліон - Нова пісня.
" Він з Бучі, вона з Ірпіня ".
"Дуже давно не грала на баяні, а сьогодні взяла його в руки. І не просто так, адже вже кілька днів, як наші ЗСУ зівільнили перкрасні містечка Бучу та Ірпінь. Ці міста - наша біль. Я неймовірно рада за усіх, хто пережив то пекло і щиро співчуваю родинам, що втратили своїх рідних і близьких. Але життя триває і тільки кохання робить нас людьми. Отже нова лірична пісня про справжньє кохання під час війни - "Він з Бучі, вона з Ірпіня""
Дата: Понеділок, 04.04.2022, 18:36 | Повідомлення # 158
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2907
Статус:
All stars STAR TEAM prod
- ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
#ВсеБудеУкраїна - це колаборація бенду 7TEEN’S, співачки TAYNA, гурту iNshi, студентів Університету Короля Данила - Анни Луцької, Дениса Терентяка, а також вихованців продюсерського центру STAR TEAM - Дарини Луцької - Darika, Софії Федорів, Вікторії Колобейчук, співачки RINA, Мар’яни Ромась, Христини Аксьонової.
Авторами тексту та музики є самі діти.
“Незалежно від відстані, яка нас розділяє, ми об’єднані і хочемо піснею підтримати наших захисників та всіх тих, хто залишився в Україні та тих, хто змушений був поїхати. Віримо, що скоро обіймемо рідних, друзів та будемо разом відбудовувати нашу країну. А замість сирен будуть лунати українські пісні. Кожний день приближує нас до перемоги! Все буде Україна!”, - розповідають артисти.