FORUM TV-SATП`ятниця
29.11.2024, 11:41

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
Модератор форуму: Taras_1958  
Українська народна творчість 1ч
RATVODДата: Вівторок, 07.10.2014, 19:43 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн


.........................................................................................

Народнопоетичні символи України



Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».

RATVODДата: Понеділок, 27.10.2014, 15:24 | Повідомлення # 16
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
Пісня про рушник

( Рідна мати моя )




Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.


Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.


Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -

І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.


Слова: Андрій Малишко Музика: Платон Майборода
RATVODДата: Понеділок, 24.11.2014, 16:37 | Повідомлення # 17
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Вівторок, 25.11.2014, 11:08 | Повідомлення # 18
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Вівторок, 25.11.2014, 11:10 | Повідомлення # 19
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Вівторок, 25.11.2014, 18:03 | Повідомлення # 20
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: П`ятниця, 28.11.2014, 18:22 | Повідомлення # 21
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: П`ятниця, 28.11.2014, 21:05 | Повідомлення # 22
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
RATVODДата: Субота, 29.11.2014, 19:32 | Повідомлення # 23
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
DMishaДата: Субота, 20.08.2016, 05:13 | Повідомлення # 24
V.I.P

Країна:
повідомлень: 2383
Статус: Оффлайн
ЗАХИСНИКАМ...



І не страшні йому дощі, метіль чи смерч,
Він не боїться смерті чи поранень долі,
В його руках один залізний меч,
Він бориться за нашу з вами волю.

Хоч вдари ворога сильніші все і б*ють,
Ламають стіни, пробивають землю.
І піднімається та чорна хвиля бурь,
Та не зламати духу України.

Бо не боїться він ні снігу, ні вогню,
В його очах не страх, там тільки віра,
Що піднімає, коли інші падають.
Вклоняюсь низько, захисник, країни сину!

Автор: Анастасія Рокитна


Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Субота, 22.07.2017, 22:41 | Повідомлення # 25
V.I.P

Країна:
повідомлень: 2383
Статус: Оффлайн
Ми разом - до кінця!

Ці мільйони сердець - одне серце твоє Україно!
Встав потужний борець, розбудив в нас бажання єдині !
Знов із недрів землі встала пам’ять всіх душ непокори,
І здригнулась земля! Наша молодь підняла прапори!

Ні, не Крути й не бій, що колись лютував на Лисоні,
Це піднявся народ ! Годі плакать! Він став в обороні
Свого гордого «Я», бо не хоче вже гнути коліна.
Ми разОм –до кінця! Стане вільна єдина родина!

І сповняться слова, що колись заповів нам Шевченко.
Ти у новій сім’ї будеш жити – вкраїнець, вкраїнко!
Хоч ламали тебе і у війнах минали століття,
Ти ідеш до мети - Богом дане твоє МНОГОЛІТТЯ!

Наталіна


Доброта-вище всіх якостей.
RATVODДата: Понеділок, 25.09.2017, 22:14 | Повідомлення # 26
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн
Щоб у душі не стала пустота



Душа в нас є, та де — ніхто не знає,
Та кожен відчуває, як болить,
Коли від страху часом завмирає,
А від любові полум’ям горить.
Коли від болю плаче і ридає,
Від розставання стогне і ятрить.
Від радості на цілий світ співає,
І сонечком від щастя променить.
Душа… Душа… І де ж вона в людині?
У голові чи в серденьку вона…
Буває щось порветься всередині,
Неначе срібна тріснула струна…
І обірветься пісня-чарівниця,
І колір зникне, всюди темнота…
Оберігати душу нам годиться,
Щоб у душі не стала пустота.

Надія Красоткіна
DMishaДата: Неділя, 04.11.2018, 12:48 | Повідомлення # 27
V.I.P

Країна:
повідомлень: 2383
Статус: Оффлайн
Просто хороший вірш.

Поки ми живі, можна все виправити,
Все усвідомити, покаятися, пробачити.
Ворогам не мстити, коханим не лукавити,
Друзів, що відштовхнули, повернути.

Поки ми живі, можна озирнутися,
Побачити шлях, з якого зійшли.
Від страшних снів прокинувшись, відштовхнутися
Від прірви, до якої підійшли.

Поки ми живі... Багато ль зуміли
Зупинити улюблених, що пішли?
Ми їх пробачити за життя не встигли,
І попросити прощення не змогли...

Коли вони йдуть в тишу,
Туди, звідки точно немає повернення,
Деколи вистачає декількох хвилин
Зрозуміти – о, Боже, як ми винні!

І фото – чорно-біле кіно.
Втомлені очі – знайомим поглядом.
Вони вже нас давно пробачили
За те, що занадто рідко були поруч,

За дзвінки, не зустрічі, не тепло.
Не особи перед нами, просто тіні...
А скільки було сказано 'не',
І не про те, і фразами не тими.

Туга біль, – провини останній штрих, –
Шкребе, нищить холодом по шкірі.
За все, що ми не зробили для них,
Вони прощають. Ми себе не можемо...


Едуард Асадов



Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Неділя, 02.12.2018, 20:40 | Повідомлення # 28
V.I.P

Країна:
повідомлень: 2383
Статус: Оффлайн
Відомий український поет, публіцист і перекладач Борис Херсонський

присвятив свій новий вірш російській агресії в Україні,

в якому порівняв загарбників з чортами.




“Прийшли чорти й кажуть – янголи ми.
Прийшли кати й кажуть, що ми – брати.
Кажуть – прийшли зі світу. Але насправді з пітьми.
Країно моя, та невже повірила ти?

Невже буде воно так навіки віків,
що будеш в подолі носити злодіїв-байстрюків,
засипати у бруді, прокидатись в вогні?
Щож ти мовчиш, не відповідаєш мені?”
DMishaДата: Вівторок, 02.06.2020, 06:22 | Повідомлення # 29
V.I.P

Країна:
повідомлень: 2383
Статус: Оффлайн
Квітами багата Україна-мати:
Маки червоніють -
Вогники ясніють.
А волошки в житі -
Синьоокі квіти.
Світять чорнобривці -
Тільки подивіться!
Степом пахнуть кашки
Й зірочки-ромашки.
Он дзвенять дзвіночки
В літньому садочку.
Мальви біля хати
Будуть вас вітати.
Диво-цвіт - то сонях,
Сонце у долонях.
Бережуть державу
Соняшники й мальви.
Пісня солов'їна
Славить Україну.



Доброта-вище всіх якостей.
RATVODДата: Середа, 23.02.2022, 17:18 | Повідомлення # 30
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 28503
Статус: Оффлайн


Яке "тікати"? Скоро вже городи!
Куди тікати? Йде до нас весна!
Ніде не буде більшої свободи,
Ніж там, де ваша зе́мле запашна.


Куди тікати? Пращурів могили
Убрать весною треба "на гробки".
Де рід твій жив, це ваше місце сили -
І ти його залишиш залюбки?


Твоя бабуся сіяла тут квіти,
А дід тобі показував джмеля.
На цій землі з'явились твої діти,
І це тепер так само їх земля.


Насправді ж, є «тривожной» не валізка –
Це ти тривожний, в паніці юрба.
Нехай десь там росте собі берізка -
Сосна палає, в нас, шумить верба.


Як хтось прийде, то треба брати зброю.
Не дінеться нікуди інстаграм.
Закрити не на ключ дім – а собою:
Не можна запускать чужинців в храм.


Там хтось пакує швидко бутерброди:
Нехай бур'ян в чужих краях цвіте.
Яке "тікати"? Скоро вже городи!
Ну а городи – то для нас святе!


Максим Коровниченко

Лютий 2022
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2024