Мабуть, найбільшою несподіванкою стартового складу збірної України був вихід з перших хвилин на поле Дениса Олійника - гравець «Вітесса» заслужив довіру Михайла Фоменка, який дуже обережно ставиться до ротацій футболістів. Крім того, знову зайняв місце в опорній зоні Анатолій Тимощук - на інших позиціях все було досить прогнозовано.

Зрозуміло, що Україна була фаворитом у матчі, але, і це можна було чути в різних передматчевих коментарях, одна справа бути фаворитом на папері, а інше - на полі. На господарів поля ж ніякого тиску у вигляді обов'язкової необхідності перемагати не було, і збірна Люксембургу дуже жваво розпочала гру. Вже в середині поля нав'язувалася українцям боротьба, більше того, господарі поля не соромилися пресингувати вже поблизу володінь Андрія П'ятова. Причому гравці збірної Люксембургу продемонстрували таку активність, що наша команда тільки на 10-й хвилині змогла дістатися до штрафної суперника - після навісу Коноплянки Жубер спокійно відпрацював на другому поверсі.

Більш того, незабаром збірна України цілком могла пережити шок - м'яч ледь не опинився у воротах Пятова! Бенсі, увійшовши справа у штрафний, на лінії воротарського майданчика знайшов вільного Тюрпеля, той пробив - благо, на шляху м'яча опинився Федецький, злегка погасив швидкість польоту м'яча, що і дозволило П'ятову накрити його на самій стрічці. Через кілька хвилин після штрафного від Коноплянки Україна знову отримала різку контратаку, погасити її швидкість вдалося тільки поблизу штрафного, але все одно цей випад господарів завершився ударом - Хольтера мимо воріт. Збірна Люксембургу наочно показала, що з нею треба бути уважним.

А ось збірна України перший момент, схожий на гольовий, створила лише на 19-й хвилині. На його вістрі опинився Олійник, але, на жаль - м'яч пролетів поруч з дев'яткою. З цього моменту наші футболісти поступово почали перетискати суперника, і гра все більше і більше стала зміщуватися до воріт Жубера. Ярмоленко раз за разом перегравав своїх опонентів на правому фланзі, але не було останнього точного пасу. Тим часом, Олійник продовжував тринькати свої моменти, після кутового від Коноплянки пробивши головою з кута воротарського майданчика повз воріт.

Однак, як показала 27-я хвилина, повної концентрації в середині поля у наших футболістів не було. Інакше як можна пояснити, що Тюрпель мало не після 30-тиметровго ривка вийшов один на один з Пятовим. Пощастило, що після такого забігу у люксембуржців не вистачило сил для точного удару - м'яч покотився далеко від штанги.

Удару такого, який завдав В'ячеслав Шевчук через кілька хвилин з лінії штрафного, але тут блиснув Жубер, у кидку відбив м'яч, який вже був готовий влетіти в дев'ятку. Це лише відстрочило взяття воріт господарів поля - після кутового у штрафному Люксембургу виникла така пожежа, що ніхто з гравців у червоних футболках не зміг винести м'яч, а той дуже вдало відскочив до Ярмоленка, який потужним ударом увігнав шкіряну кулю під поперечину. Далеко не «швидкий» гол, але від цього не менш цінний!

Як виявилося, господарі поля спокійно перенесли пропущений м'яч. Тут же вони заграли агресивно, і нам знову довелося похвилюватися. Протягом хвилини спочатку Шано з лінії воротарського не влучив по м'ячу, а в наступній атаці Герсон метрів з 20-ти пробив поруч зі штангою, але П'ятов тут, схоже, все тримав під контролем. Під контролем нашої команди пройшла і кінцівка тайму, збірна України за рахунок надійного тримання м'яча позбавила суперника найменших шансів для контратаки. Ще б забити - але Ярмоленко після класної передачі Коноплянки опинившись один на один, чомусь вирішив не бити, а зробити передачу на Олійника. Той, швидше за все, не чекав, і м'яч наздогнав тільки за лицьовою лінією.

Не вдалося збірної України збільшити рахунок і відразу ж після перерви. І знову в центрі уваги Ярмоленко з Олійником - перший буквально поклав м'яч у ноги у штрафному гравцеві «Вітесса», але той з ударом явно затягнув. А ось через 6 хвилин другий гол відбувся! Ярмоленко, опинившись на правому фланзі на куті штрафної (це його практично коронна точка), пробив так, як він це вміє - обвідний удар у дальній кут, і те, як м'яч летів під штангу, просто радувало око. 2:0 - це вже непогано. Зовсім добре стало ще через дві хвилини, коли Андрій виконав свій удар практично на біс. Трохи точка удару була ближче до центральної зони, але у Жубера знову не було ні найменших шансів врятувати Люксембург від третього голу. 3:0 - хет-трик від Ярмоленка!

Три м'ячі у футболі, буває, відіграються, але не збірної Люксембургу у збірної України. Наша команда заграла, що називається, в своє задоволення, і той же Ярмоленко міг на 63-й хвилині забити і четвертий м'яч, але вирішив поділитися з ним Сидорчуком, який пробив поруч зі стійкою.

Мабуть, тільки расконцентрацией українців можна пояснити ті моменти, які виникали біля воріт П'ятова. Після навісу Та Моти зліва по мудрованою траєкторії м'яч перелетів П'ятова і вдарився в штангу. Пощастило, що на відскоку першим був Хачеріді, який і розрядив ситуацію. Через пару хвилин вже Мутш з-за меж штрафного пробив над поперечиною - що й казати, забити гол престижу у Люксембургу було велике бажання.

Після екватора другого тайму Михайло Фоменко прийняв рішення, що прийшов час замін. Зозуля грунтовно потерзал захисні порядки збірної Люксембургу, знову не забив, і поступився своїм місцем на полі Будковському. Гравець «Зорі» звично зайняв позицію на лінії штрафної суперника і стабільно, коли передача адресувався йому, чіплявся за м'яч. Через кілька хвилин Коноплянка, добротно виконавши свою роботу, покинув поле, давши можливість вийти на заміну Морозюку.

Останні 15 хвилин матчу можна охарактеризувати як рівні, але це була гра від збірної України по рахунку. Наші футболісти максимально намагалися збивати темп, в той час як суперник ну дуже старався розмочити 0:3 на табло місцевого стадіону. У цій грі, точніше, дограванні Україна спокійно продемонструвала свій клас.

Отже, 3:0 - і це три очки, які збірна України просто зобов'язана була взяти. Зроблено це було грунтовно і без питань. Попереду у нашої команди товариський матч з Литвою, де, швидше за все, свій шанс зіграти отримають футболісти багато з тих, хто не проходить в основний склад. Весна ж для збірної України розпочнеться зі складного матчу зі збірною Іспанії.

Анатолій ПОДВОЙСЬКИЙ

Думаю, про це вже можна говорити, коли за плечима киян перша частина сезону. Звичайно, що в дійсності здатна ця команда покаже майбутня весна, але вже зараз можна надати вболівальнику голу статистику, яка говорить, що робота Реброва принесла більше плодів на старті, ніж це робили попередні 9 (!!!) наставників, починаючи від Олексія Михайличенка і закінчуючи Олегом Блохіним. Нікому з них у дебютних 24 матчах не вдавалося добути 19 перемог, 3 нічиї і лише 2 рази йти з поля без очок (враховуючи матч за Суперкубок України проти «Шахтаря»)!

Але, повторюся, це лише замальовки тієї команди, яку хоче бачити і сам Ребров, і вболівальники команди. Давайте дочекаємося другої частини сезону, і вже тоді будемо робити остаточні висновки. Але вже зараз видно, що «Динамо» - це команда без проблем, що і показав матч проти «Стяуа». Так, можна довго говорити про те, що «Стяуа» був більш мотивований і свою роль грали рідні трибуни, однак в тому і є відміну класної команди від посередньої - класна команда на будь-який матч виходить і грає тільки на перемогу, незважаючи на те, що вже завтра починається відпустка.

А адже сьогодні гравці «Динамо» мають сказати величезне «Дякую!» своєму капітанові, якого з упевненістю можна назвати героєм матчу. Ще в першому таймі гравці «Стяуа» мали три вірних можливості вразити ворота Олександра Шовковського, але спочатку форвард господарів після подачі з кутового пробив поряд зі стійкою, а після цього два складних удару СаШо відбив, в одному з епізодів витягнувши снаряд фактично з мертвого польоту!

У цей період часу оголювалася головна проблема нинішньої команди - її оборона. Якщо в атаці у Реброва є один нападник, то в захисті доводиться розраховувати на двох-трьох футболістів. У зв'язку з травмою на розминці Даніло Сілви справа в обороні вимушено зі старту з'явився Олег Гусєв і, треба сказати, провів матч не безпомилково. Буде міцно спати вночі і Микита Бурда, який ще раз дав зрозуміти, що лівий фланг оборони - це не його позиція.

Особливої уваги заслуговує і вийшов у стартовому складі Артем Кравець. Навіть у своїй кращій формі було видно неозброєним поглядом, що цей футболіст не дотягує до рівня Ліги Європи. Думається, у другій частині сезону Ребров буде діяти аля-Луческу, який використовує Олександра Гладкого тільки в незначних матчах чемпіонату. Саме Кравець мав найреальніший шанс у першому таймі, але не зміг скористатися ідеальною передачею Джермейна Ленса з лівого флангу і не завдав акцентованого удару головою. Був ще момент у Андрія Ярмоленка, але після ще одного пасу Ленса Ярмола пробив у литовського кіпера «Стяуа».

У другому таймі почалися «гойдалки», стало зрозуміло, що та команда, яка заб'є першої - і виграє матч. Так і сталося. Поки «Стяуа» намагався посилити гру в атаці за рахунок виходу свіжих футболістів, «Динамо» подловило суперника на контратаці і вийшло вперед. Свіжий Сергій Сидорчук хитро відпасував на Ярмоленка і той відзначився своїм 12-м голом у 22-му матчі сезону.

Але забитий м'яч дозволив динамівцям трохи заспокоїти гру і створити ще кілька моментів. Могли забивати той же Ярмоленко з правого і Ленс, однак гола довелося чекати вже до компенсованого часу. Поки «Ольборг» на виїзді за всіма статтями програвав «Ріу Аве» і було зрозуміло, що з першого місця «Динамо» вже ніхто не змістить, Ярмоленко віддав пас від своєї половини на голландця, той обвів далеко вийшов з воріт Арлаускиса і відправив суперника в глибокий нокаут.

Максим ГРІЗНИЙ, Sport.ua

Матч на «Олимпийском» начался очень тяжело. Обе команды понимали важность результата и так просто открывать все карты не собирались. В первом тайме днепряне смотрелись предпочтительнее, но, если коротко «игра была равна». Было по моменту у Кравченко и Зозули, но мяч после удара Сергея вытащил Руффье, а опасный удар головой от Романа – улетел мимо ворот. На этом первую половину и завершили.

Во втором тайме игра пошла активнее и свой добрый десяток моментов «Днепр» имел, в отличие от «Сент-Этьена». Почему-то не было переживаний за результат матча на «Олимпийском».

После обмена моментами наконец-то удалось забить украинцам. Реализовывать штрафной обязан был Ротань, но его удал приняла на себя штанга, а уже после на подхвате оказался Федецкий, который с угла вратарской открыл счет в матче!

Дальше моменты у «Днепра» посыпались как из рога изобилия – Ротань со штрафного, Бруно Гама в перекладину (дважды!), Коноплянка традиционно опасно стрелял.

Пошли дополнительные минуты матча и болельщики уже начали прикидывать «посев» на жеребьевке в понедельник, и тут забивает «Карабах»… Все лайвскоры и букмекерские конторы дали 1:0 в матче в Баку, сообщили об этом и комментаторы, но прошло всего 30 секунд и счет в Азербайджане стал ничейным – 0:0, гол отменили!

Таким вот «валидольным» образом «Днепр» шагает в Лигу Европы! Жеребьевка состоится в понедельник, онлайн читайте на Sport.ua!

s:
Вперше за багато років в основному складі «Металіста» вийшли 11 гравців з українськими паспортами. Ще б, адже Ігор Рахаєв відправив у відпустку всіх легіонерів відразу після заключного матчу чемпіонату України. Але не можна сказати, що грала виключно молодь, на полі знайшлося місце лише чотирьом юним гравцям: Болбату, Костюку, Радченко і Ткачуку. Лише наприкінці зустрічі на полі з'явився Костюк, який став єдиною заміною харків'ян у матчі. Решта потрапила в заявку молодь спостерігала за грою з лави запасних. Навіть 22-річний голкіпер Артур Денчук, якому вже точно можна було дати зіграти. Але Рахаєв розсудив інакше. І молодь толком не випустив, і легіонерів відіслав.

«Локерен» хоч і був не в оптимальному складі, поєдинок почав впевненіше. На 14-й хвилині Дессерс пробив у штангу воріт «Металіста», щоправда, суддя перед цим зафіксував офсайд. А за хвилину Мбайє Лей скористався довгим пасом партнера і легким кивком голови відправив м'яч у дальній кут не вчасно вискочив з воріт Горяїнова. Повтор показав, що гравець гостей був в мінімальному офсайді, але кому від цього легше? Харків'яни вже звично пропустили першими.

Не вдавалася гра у господарів у першому таймі. З небезпечних моментів згадується хіба що слаломний прохід Болбата, що завершився сейвом 34-річного воротаря «Локерена» і збірної Кот-д'івуара Бубакара Баррі Копи. Голкіпер, до речі, провів відмінний поєдинок, кілька разів врятував свою команду в складних моментах. Але і Горяїнов показав, що не ликом шитий, на 44-й хвилині відбивши непростий удар Дессерса. Гості апелювали до арбітра запевняючи, що м'яч перетнув лінію воріт, але повтор показав, що гола все-таки не було.

Другий тайм «Металісту» вдався набагато краще першого. Якщо спочатку харків'яни виглядали так само понуро, то на кінець години гри активізувалися і почали всерйоз напружувати втомлених бельгійців своїми атаками. Могли забивати і Дитина, і Гоменюк, але в першому випадку виручив Баррі, а в другому елементарно не вистачило майстерності покласти корпус, щоб потрапити у ворота з гострого кута.

Не дали команди занудьгувати і в кінцівці матчу. На 89-й хвилині Анса міг подвоїти рахунок, але головою переправив м'яч у поперечину. А вже в доданий арбітром час Кобін вивалився на воротаря, але не зміг толком ні віддати, не пробити. Перше очко у груповому етапі Ліги Європи було так близько...

Короткий підсумок єврокубковій кампанії «Металіста»: зганьбилися. Враховуючи проблеми клубу, ніхто і не вимагав всенепременного виходу в плей-офф, але нуль очок у відносно слабкій групі при різниці м'ячів 3-10 - це повний провал. Так, він обумовлений об'єктивними причинами, але від цього фіаско не стає менш болісним.

Деякі кажуть, що «Металіст», мовляв, у чемпіонаті йде четвертим, значить, все нормально. Дорогі мої любителі футболу, це не означає, що «Метал» хороший, це решта ще слабкіше, хоча здавалося б - куди вже... Та ж «Волинь» у першому таймі возила «Металіст» рилом і не забила парочку цілком справедливих м'ячів лише по чистій випадковості. Загалом, згадуючи відомий мем, «все дуже погано». І чи є шанси на поліпшення ситуації в найближчому майбутньому - велике питання.

Михайло ШАПОВАЛОВ, Sport.ua