FORUM TV-SATЧетвер
09.04.2020, 04:18

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
  • Сторінка 1 з 22
  • 1
  • 2
  • 3
  • 21
  • 22
  • »
Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 ) (Без обговорення !!!)
Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 )
marsДата: Неділя, 03.05.2009, 09:23 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн


DVB-T ( англ. Digital Video Broadcasting - Terrestrial)
- європейський стандарт ефірного цифрового мовлення , один з сімейства стандартів DVB . Використовується, насамперед, у різних європейських, азіатських та африканських державах, а також у Австралії як стандарт для передачі цифрового телебачення і радіо. Північноамериканський обидва до DVB називається ATSC , японський ISDB , в Китайській Народній Республіці DMB-T / H . DVB-T в різних країнах часто має інші скорочення, наприклад, у Великобританії і Ірландії воно називається «Digital Terrestrial Television (DTT)» або відповідно до вартості «Pay-TV» або «Freeview», в Іспанії «Televisión Digital Terrestre (TDT) », під Франції «Télévision Numérique Terrestre (TNT)».

Стандарт дозволяє передавати стисле відео, звук і дані в транспортному потоці MPEG , що використовує COFDM -модуляцію.

DVB-T в Україні


З 2006 року відеопотік всіх цифрових телеканалів у Києві транслювався в стандарті MPEG-2, але вже в 2008-2009 в ефірі з'явилися канали і в


Лідія Погребняк, «День»

Добавив: Александр Глущенко




marsДата: Неділя, 03.05.2009, 10:08 | Повідомлення # 2
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн
Цифрове мовлення в Україні
коштуватиме понад 6 мільярдів

27.11.2008

Доступно тільки для користувачів

marsДата: Неділя, 03.05.2009, 10:12 | Повідомлення # 3
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн
Прийомна антена для DVB-T STRONG SRT ANT 15 - зовнішня антена (з БЖ)

marsДата: Неділя, 03.05.2009, 10:21 | Повідомлення # 4
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 98
Статус: Оффлайн
kozakuaДата: Неділя, 03.05.2009, 10:21 | Повідомлення # 5
Супер Модератор

Країна:
повідомлень: 3493
Статус: Оффлайн
Україна може відмовитися від використання технології Доступно тільки для користувачів

Dreambox DM 7020 HD, Dreambox DM 800 HD Se HDD 2.5" 500 GB,AzBoX Elit HD HDD 3.5" 2 ТB ,DRE 4000
(90,85,80,75,66,60,53,39,36,31,19,16,13,9,4.8E - 4W)
RATVODДата: Неділя, 14.06.2009, 11:56 | Повідомлення # 6
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Цифра на старті

Сьогоднішній день можна сміливо назвати останнім в ері аналогового телебачення США. З 12 червня країна повністю переходить на цифрове ефірне мовлення. У Україні до цифри залишилося ще шість років, але старт вже узятий, не дивлячись на нездатність чиновників як поділити зони відповідальності в процесі переходу на цифру, так і визначитися, в скільки ж це все обійдеться. У липні 2015 р., згідно узятим на себе зобов'язанням угоди «Женева - 2006», наша країна повинна так само, як і США сьогодні, попрощатися з аналоговим ефірним мовленням і перейти на цифрове. Необхідність і безповоротність такого переходу викликана, перш за все, розвитком нових цифрових технологій, що дозволяють передавати на одній ефірній частоті не одну, а до десятка різних телепрограм, а також декілька «радіохвиль».

В умовах практичної відсутності вільного частотного ресурсу це дійсно вихід для телевізійників, що бажають запускати і розвивати нові нишевые телеканали, які у вільному доступі може приймати велика частина населення країни. З іншого боку, укластися в терміни - питання національної безпеки (перш за все інформаційною). Згідно з угодою, «якщо ми до 2015 р. не запустимо цифрове ефірне мовлення, хоч би в прикордонних зонах, у нас на сповна законних підставах відберуть частоти країни-сусіди», - попереджає незалежний експерт Олександр Глущенко.

Епопея з новими і новими відстроченнями реалізації окремих етапів переходу країни на цифру тягнеться вже не один рік. У січні 2008 р., коли компанія «Українська цифрова телемережа» отримала ліцензію провайдера першого цифрового мультиплексу МХ-4, і чиновники Нацради по телерадіомовленню, і представники новоспеченого провайдера завіряли, що вже до весни в Одеській, Закарпатській і Сумській областях цифра стартує в тестовому режимі. Далі були проблеми з тендером, що визначає, хто ж саме буде присутній в МХ-4, затримки із-за чи то непросчета частот, чи то неготовності телеканалів виходити в ефір, чи то недостатнього фінансування і перепідпорядкування Концерну РРТ.

Затримки стають зрозумілими, якщо врахувати, що до цих пір Нацрада, Держкомзв'язки і Мінтранс не зрозуміють, хто за що конкретно відповідає і хто що робить. А з бюджетуванням і джерелами фінансування переходу на цифру взагалі нічого не зрозуміло. Відзначимо, що державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні передбачає загальне фінансування у розмірі 4,3 млрд. грн., з яких бюджет виділить лише 8,95 млн. грн., тоді як все інше повинні профінансувати приватні інвестори. Для порівняння, план Нацради передбачав виділення з бюджету 1,086 млрд. грн. і залучення 4,791 млрд. грн. позабюджетних засобів. А днями голова Державної адміністрації зв'язку Олег Прожівальський заявив, що «в умовах кризи треба здешевити весь процес». Взагалі ж, за його словами, для впровадження цифрового телебачення в Україні необхідно 3 млрд. грн. Втім, «поки немає законодавчої бази, про економічної складової програми впровадження цифрового телебачення складно говорити, оскільки державою не визначені правила гри на цьому ринку», - вважає Олександр Півнюк, заступник гендиректора Концерну РРТ.

Радує те, що цифра у нас все-таки стартувала. 1 квітня в Києві, Житомирі (17-я і 18-я синхронні зони) і Одеської області (70-я і 74-я синхронні зони) почало роботу ефірне цифрове мовлення у форматі MPEG-4 (до цього декілька компаній поширювали в столиці сигнал лише в MPEG-2). Але, по оцінках багатьох експертів, ми вже практично безнадійно відстали від графіка, тому після серйозної заминки на старті наступні шість років повинні пройти просто в спринтерському темпі.

«Економічні Вісті»

Джерело:


RATVODДата: Середа, 17.06.2009, 10:43 | Повідомлення # 7
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Перехід на цифрове мовлення

забезпечить компанії замовленнями

На впровадженні цифрового телебачення в Україні зможуть запрацювати виробники устаткування.
Держадміністрація зв'язку доручила двом профільним інститутам вивчити можливість збірки в країні декодерів для прийому цифрового ефірного сигналу, пише газета КОММЕРСАНТ'. До 2016 року відповідно до угоди країн - членів Міжнародного союзу електрозв'язку ("Женева-2006") Україна повинна перейти на цифрове мовлення, відмовившись від аналогового. "План заходів на 2009 рік в рамках програми переходу на цифрове телебачення до 2016 року", розроблений Міністерством транспорту і зв'язку, передбачає виділення 50 з 80 частот під цифрове телебачення і виробництво устаткування для прийому сигналу українськими компаніями.

Збірка декодерів - вигідний напрям бізнесу для виробників устаткування, оскільки держава гарантує збут продукції, відзначають експерти. Забезпечувати декодерами малозабезпечені верстви населення планується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Зараз декодери імпортного виробництва стоять в середньому близько $50. За словами президента компанії "Поверхні" Віктора Самойленко, декодери вітчизняного виробництва будуть на 20% дешевше. У СНД досвід виробництва сет-топ-боксів є доки лише в Росії. Там освоєний випуск багатьох електронних компонентів, і створені перші зразки декодерів місцевого виробництва. "У Росії є федеральна програма переходу на цифрове мовлення, в якій передбачені засоби на наладку збірки декодерів. У Україні цього доки немає", - резюмує пан Конів.

Джерело: kommersant.ua


RATVODДата: П`ятниця, 19.06.2009, 10:34 | Повідомлення # 8
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Розвиток кабельних технологій
ставить під сумнів доцільність
побудови інфраструктури під
наземне цифрове телерадіомовлення

На Міжнародному експертному семінарі «Принципи державної фінансової підтримки впровадження цифрового мовлення», що відбувся 15 червня у Києві, перший заступник голови Державної адміністрації зв'язку Олександр Баранов вкотре сказав, що загальна вартість проекту переходу українського телебачення на цифру й досі не прорахована. Скільки коштуватиме конверсія радіочастот? «Сьогодні неможливо визначити...». Скільки коштуватиме розрахунок і міжнародна координація радіочастот? Немає остаточних підрахунків. І це тільки окремі питання, не кажучи вже про загальну вартість мережі із землевідводами та будівництвом. Жодна людина в Україні за три роки інтригуючих дискусій не порахувала, яку кількість сет-топ-боксів потрібно населенню, проте за всіма попередніми планами ці витрати уже перекладено на місцеві бюджети. З 2006 року весь бюрократичний апарат країни, який так чи інакше втручався у питання цифри, так і не відповів на запитання «скільки?». Питання «як?» теж поки що далеке від остаточної відповіді. За словами пана Баранова, зв'язківці також збираються переглянути деякі домовленості «Женеви-2006» щодо технічного рішення впровадження цифри - якщо ще рік тому йшлося про те, що технічне рішення однозначне - мовляв, тільки синхронні зони та малі потужності передавачів; тепер вирішили дослухатися до зауважень, щодо того, що в деяких зонах потужності передавачів варто збільшувати. За великим рахунком, три роки дискусій пішло на те, щоб розібратися, хто буде начальником переходу на цифрове мовлення. Олександр Баранов урочисто проголосив: сумнівів нема, головний координатор процесу -Нацрада, але - і це теж важливий момент - втілюватися усе має на базі нещодавно відвойованого Мінтрансом Концерну РРТ. От на цей компроміс і пішло три роки.

Тим часом поки за гарною українською традицією чиновники ділили портфель «головного по цифрі», у світі багато що змінилося. І сьогодні дешевизна та поширення кабельних технологій уже актуалізують інші питання - не «як?» і не «скільки?», а «чи потрібне» DVB-T (наземне цифрове мовлення). Коротко кажучи, чи не варто Україні відмовитися, не розпочавши сей грандіозний проект, що супроводжується мільярдними витратами з держбюджету (в одній із цифрових програм фігурує цифра у 6 млрд грн, проте не всі витрати враховано), і що головне - з такими грандіозними проблемами на кожнім кроці?

Навіть якщо винести за дужки суто українську гру міжвідомчих амбіцій, у переході на цифру лишається більше запитань, ніж відповідей. Основні з цих проблем на Міжнародному експертному семінарі «Принципи державної фінансової підтримки впровадження цифрового мовлення» озвучив польський експерт Пьотр Пахольський. За його словами, Польща й досі не має змоги ані вирішити питання впорядкованості законодавства, ані добитися чіткості від регулятора щодо вимкнення аналогового телебачення (у польському варіанті проблема полягає в тому, що вимкнути доведеться суспільне мовлення). Так само поляки не знають, що робити із браком покриттів і б'ються з проблемою неможливості надати частоти усім мовникам, принаймні до вимкнення аналога. До всього цього, як пояснює польський експерт, швидке зростання супутникових платформ позбавляє ще не народжену польську наземну цифру глядачів: за 4 роки з 1,2 млн абонентів супутникового телебачення їх кількість зросла до 4,8 млн.

«Якби ми змогли врахувати таке стрімке зростання супутникового телебачення, наша стратегія переходу була б, напевно, іншою», - визнає пан Пахольський. На уточнююче запитання, які саме зміни могли б відбутися, якби вдалося врахувати розвиток технологій, пан Пахольський пояснив: «Недооцінивши можливості стрімкого злету супутникового телебачення, наш регулятор не зміг правильно вибудувати стосунки на ринку. Адже можливість фінансування структури DVB-T подавалася гравцям ринку (великим мовникам) як щось вельми атракційне, а насправді це значна і вельми ризикована інвестиція».

У результаті DVB-S в Польщі стало обвідним каналом для мовників, які прагнуть незалежності від державного транспорту, а наземній цифрі у Польщі лишилося максимум 33,7%, тобто рівно третина ринку. При цьому зберігається тенденція збільшення кількості абонентів супутникового телебачення, а щорічне зниження цін на супутникові технології, а відтак їх дедалі більша доступність роблять перспективи ще не добудованої наземної мережі вельми туманними.

В Україні поки що наземна цифра стійко претендує на понад 60% ринку, проте так і хочеться сказати, що головний член цього речення «поки що». Перехід «Волі» на цифрові технології, хоч і небезконфліктний, проте реальний, довів, що кабельна цифра (як і супутникова) дозволяють оминути усі ті виклики, про які вже понад два роки дискутують щодо цифри наземної.

Вимкнення аналогового телебачення і прийняття якихось особливих законів? Кабель це не обходить - коли хочете, тоді і вимикайте; що хочете - те і ухвалюйте.

Розподіл місць у мультиплексах? Діліть як завгодно.

Питання локальних мовників? Як є на ринку нині, так і буде, - питання просто знімається.

Платний доступ, кодований доступ? Технологія, яку ще «винаходять» для DVB-T, для кабелю є природною і відпрацьованою. Так само як і пакетування програм - те, що є предметом дискусії для DVB-T (хто пакетує - чи то Нацрада, чи то провайдер), у кабелі вже давно є вирішеним. А враховуючи ще й законодавчо закріплену «універсальну програмну послугу» (УПП) - не тільки вирішеним, а й врегульованим.

Соціальні сет-топ-бокси? «Воля» в Києві сама запровадила програми для «бабусь». Щоправда, вона навряд чи заперечувала б, аби держава взяла якусь посильну участь в цьому процесі, однак - якщо говорити про майбутнє - держава може так само легко делегувати почесну соціальну місію кабельним компаніям, як це було у випадку з «Волею».

Створення фонду PPF Partners (чеська компанія PPF Group та італійська Assicurazioni Generali), пов'язаного з українською кабельною компанією «Одеко» (поки що кілька дрібних провайдерів на заході України) й імовірні інвестиції в український кабельний бізнес дозволяють припускати, що на українському ринку може з'явитися друга «Воля». Загострення конкуренції на кабельному ринку означатиме лише те, що кабель протягнеться в кожну щілину.

Нідерландський експерт Франс де Вільдер, розповідаючи про різні європейські моделі фінансування цифрового телебачення, говорить і про те, що у висококонкурентному середовищі ефективнішою є модель повністю платної цифри. Тим самим розвіюючи міф про безкоштовність наземної цифри для споживачів - український ринок є надзвичайно конкурентним (для порівняння в Нідерландах працюють лише 10 мовників, а в нас тільки загальнонаціональних - 16). Щоправда, він наголошує на таких перевагах наземної цифри як її відносна дешевизна для споживача (удвічі дешевша за аналогічний пакет кабельного телебачення), а також те, що свій сет-топ-бокс глядач завжди може взяти з собою - мовляв, кабельну розводку на дачу не візьмеш. Проте і тут фахівці зауважують, що «дачну» проблему цілком вирішує технологія DVB-H та... стрімкий розвиток IPTV. І якщо розвиток кабельних мереж - це перший цвях у труну DVB-T, то IPTV - і останній цвях, і похоронний марш.

Цілком реально, що до того моменту, коли держава все-таки спроможеться перейти від палких дискусій про цифру і локальних експериментів до чогось більш конкретного і масштабного, то від умовних 60% ринку, на які зараз ще може претендувати наземна цифра в Україні, лишиться дай боже аби польські 30%. А якщо менше? Хтось прораховував, скільки повертатимуться інвестовані в побудову цифрової інфраструктуру кошти за умови, якщо для DVB-T лишиться 20% ринку? А 10%?

Для глядачів наземна цифра має сенс, коли а) вона безкоштовна, б) є сильні національні мовники. Щодо безкоштовності, то з огляду на високу конкурентність українського ринку, є всі підстави вважати, що платити таки доведеться, а от щодо другого аргументу, то завважимо лише, що в українських кабельних і супутникових пропозиціях преміальними є зовсім не українські канали. Для мовників - дорогий «наземний» транспорт, який надає доступ до 10% глядачів, подібний на метрополітен з двох станцій та захмарною вартістю за проїзд. Для держави потрібен власний транспорт тоді, коли вона утримує потужного суспільного (в нашому печерному випадку - державного) мовника і не бажає платити за транспортування сигналу приватним компаніям. В іншому разі - ніж будувати дорогий транспорт, може, краще ті самі мільярди вкласти в контент державних каналів? Навіть 6 млрд - гроші чималі. А тут ще спецкористувачі хочуть навантажити на бюджет конверсію за схемою all included (і колишні витрати, і старе обладнання, і нове, і те, що самі не знаємо що, але чудово розуміємо кому) - недарма її суму досі не оголошено.

Проте, як зауважує Пьотр Пахольсьский, у багатьох європейських країнах теж звучали всі ці аргументи, і тим не менш там вирішили не відмовлятися від побудови DVB-T і не віддавати частотне покриття під телекомунікаційні технології, хоч як би це спокусливо не було. «Аргументи звучали не економічні, а захист культурної ідентичності та протекціонізм рекламного ринку - в багатьох країнах вирішили не ставити національних мовників у невигідну конкуренцію зі світовими лідерами контенту», - пояснив він.

За всієї слушності цих аргументів, на це можна відповісти тільки одне: не знають у Європі українських апетитів. Поки що витрати і організаційні, і фінансові ввижаються настільки непідйомними, саботаж чиновників різних відомств настільки невиліковним, а дискусії настільки безплідними, що побудова інфраструктури DVB-T в Україні виглядає еверестом для більярдної кулі - скільки не штовхай, а відкат все одно більший ніж підйом.

По матеріалах:


RATVODДата: Четвер, 25.06.2009, 10:20 | Повідомлення # 9
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Beeline запускає безкоштовне цифрове телебачення

Єдиний оператор зв'язку Beeline (ЗАТ «УРС» і ТОВ «Голден телеком») оголошує про запуск в тестову експлуатацію послуги цифрового телебачення Beeline ТБ. Починаючи з 22 червня, користувачі широколопосного дротяного Інтернет від Beeline в м. Києві, можуть скористатися цією послугою, і переглядати 18 телеканалів безкоштовно.IPTV дозволяє транслювати телевізійне зображення за допомогою передачі IP-пакетов посетям передачі даних. Використовувана Beeline сучасна волоконна оптична мережа передачі даних за технологією FTTB (оптика в кожен будинок) забезпечує доступ в Інтернет на швидкості до 1 Гбіт/с, і дозволяє транслювати телесигнал з високою якістю зображення. Компанія володіє всіма необхідними ліцензіями, технічними ресурсами і компетенціями для надання послуг IPTV.

Абоненти можуть користуватися цифровим телебаченням безпосередньо з комп'ютера або ж з телевізора - за допомогою ТБ-приставки. Під час тестової експлуатації в Києві глядачі Beeline ТБ зможуть переглядати такі телеканали, як «Перший Национальний/Ера», «1+1», «24», «5 канал», ICTV, ТРК «Київ», «Кіно», «КРТ», М1, «Новий канал», НТН, «Перший діловий», «Рада», «Ситі», СТБ, ТЕТ, «Тоніс», «Україна». Окрім цього, абонентам, які придбають телеприставку, будуть доступна електронна програма передач і прогноз погоди.

Висока пропускна спроможність волоконно-оптичної мережі Beeline дозволяє передавати сигнал без спотворень, з якісним звуком, з можливістю вибору однієї з декількох звукових доріжок (наприклад, абонент може змінити мову трансляції, якщо телеканал транслюється на декількох мовах). Також висока швидкість передачі даних в мережі дає можливість транслювати телеканали високої чіткості (HDTV).

Пізніше користувачам Beeline ТБ будуть доступні також додаткові інтерактивні сервіси: відео за запитом, «віртуальний відеомагнітофон», ігри, чати, можливість замовлення товарів і послуг через телевізор і ін. У планах подальшого розвитку конвергетных послуг Beeline (в рамках triple play і quadro play) - можливості того, що отримав телефонних дзвінків і SMS на екран телевізора, підтримка відеодзвінків і ін.

Одна з головних цілей етапу тестування і демонстрації Beeline ТБ - оптимізація послуги, з врахуванням переваг абонентів, і досягнення високої якості її роботи. Підключення Beeline ТБ можливе в тих квартирах або приміщеннях, які компанія вже забезпечила оптоволоконною мережею, - на сьогодні в Києві така можливість існує в більш ніж 150 тис. квартирах. Користувач може самостійно перевірити, чи підключений його будинок до мережі FTTB, - на сайті послуги «Beeline Інтернет Будинку».

Коментуючи запуск BEELINE-ТВ, директор департаменту фіксованого зв'язку для масового ринку Віктор Грібан сказав: «Цифрове телебачення (IPTV) - черговий і очікуваний крок Beeline у напрямі розвитку як єдиного оператора зв'язку, що надає повний спектр телекомунікаційних послуг на основі передових технологій. Тепер ми надаємо абонентові не лише високу якість оптоволоконного домашнього Інтернет, але і домашнє телебачення нового покоління. Ця послуга розширює можливості глядачів, надаючи щонайширші можливість вибору ТВ-контента з високою якістю зображення».

Очікується, що період тестової експлуатації продовжиться до осені 2009 років, надалі Beeline ТБ буде поширене на інші міста присутності волоконно-оптичної мережі Beeline.

У жовтні 2008 року компанія почала реалізацію проекту Beeline Інтернет Будинку - високошвидкісний доступ до Інтернет по волоконно-оптичному з'єднанню. В даний час волоконно-оптична мережа Beeline протяжністю понад 2 тисячі кілометрів, охоплює 840 тисяч домогосподарств в 9 містах України: Бровари, Вишневе, Дніпропетровськ, Житомир, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Харків.

http://expert.com.ua


RATVODДата: Четвер, 25.06.2009, 10:24 | Повідомлення # 10
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Не лякайте нас шістьма мільярдами!

"Телекритика" публікує без змін відгук Івана Омелянюка, генерального директора НВП «Квант-Ефір», члена правління Генеральної Асамблеї міжнародної асоціації цифрового ефірного мовлення (DigiTAG), на статтю Лесі Ганжі «А може, ну її, ту цифру?». Усі звинувачення в «лобізмі» ТК сприймає виключно як емоційну реакцію і пропонує долучитися до конструктивної дискусії усім охочим. Знову озвучена цифра 6 млрд гривень, що всіх лякає, із ремаркою «не прораховано» !!! Автор статті може забула, що цифри їй надавались для одного із інтерв‘ю.

Зловживання в цифрах, які хитро лобіюють представники конкуруючих технологій змушують мене запропонувати Лесі Ганжі опублікувати їх, зібравши думки незалежних експертів і представників телекомпаній.

Ці цифри, розраховані в вигляді бізнес-планів, набагато менші, ніж декларуються.

Потрібно розрізняти і порівнювати витрати на модернізацію різних технологій(наземних - DVB-T, супутникових - DVB-S і кабельних - DVB-С):

1) на модернізацію наземних передавальних мереж і

2) цифрових перетворювачів, які на 80-90% закупляються населенням. Ці витрати населення несе як для DVB-T, так і для DVB-C, S і IP-TV.

Потрібно розрізняти 2 головних стадії впровадження DVB-T:

1. Перехідний період (до виключення аналогового)

2. Стадію цифрового дивіденду

Поки що можливо обговорювати тільки Перехідний період

Лякають витратами на нові вежі, земельні ділянки, конверсію частот і інше, хоч очевидно, що це все лишнє на перехідному періоді. Для початку вимкнення аналогового телебачення достатньо використати 2-3 цифрових частоти. Концерн РРТ має мережу з більш ніж 500 передавальних веж, які забезпечують впевнений прийом на фіксовані зовнішні антени для 98% населення. Крім того, додатково забезпечується портативний прийом для 30-55% квартир кімнатними антенами, антенами, вбудованими в портативні переносні телевізори. (Слід мати на увазі, що це технічно неможливо реалізувати при аналоговому телебаченні, а також цифровому супутниковому - DVB-S та кабельному - DVB-C).

Потрібно врахувати, що в жодній з країн Європи створення DVB-T мереж не виконувалась такою державною організацією, як Концерн РРТ. Адже всім добре відомо, що приватні оператори телемереж не проводили б роботи по створенню цифрових наземних мереж, якби вони не були економічно вигідними. Так само, і приватні телекомпанії не підтримували б впровадження DVB-T мовлення з аналогічних причин.

Ініціатори непотрібності DVB-T також не подумали про людей, що купують телевізори з вбудованими DVВ-T тюнерами, які вже є у продажу і поступово набирають популярності серед користувачів?

Якби журналіст звернулась до об‘єктивних експертів, в тому числі в середовищі кабельників, вони б їй сказали: "Будуть розвиватися паралельно всі технології. Але практика впровадження DVB-T в Європі показує: в тих країнах, де аналогове ТБ виключили і впровадили синхронне DVB-T мовлення, кількість користувачів цифрового наземного телебачення зростає (див. сайт DigiTAG). (Конкретний приклад: Німеччина - збільшення на 80%, Голландія - на 90%).

Пропозиція: пора перестати залякувати громадськість та уряд величезними витратами з держбюджету. Можна обійтись зовсім без них, якщо буде чітко і прозоро закінчено процес ліцензування мультиплексів MX-2, MX-3, MX-5 з надання пріоритетів для цих мультиплексів по виділенню і присвоєнню частот.

Щодо зауваження «Як просто кабельному та супутниковому телебаченню, оскільки там немає розподілу місць мультиплексу», то потрібно уважно вчитатись в закон «Про телебачення і радіомовлення».

п. 5. багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) -

телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування;

п. 12. канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України;

п. 13. канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв`язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;

п.14. канал мовлення багатоканальної телемережі - частина ресурсу

багатоканальної телемережі, яка забезпечує трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;

п. 18. ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж;

п. 27. оператор багатоканальної телемережі - суб`єкт господарювання

(юридична або фізична особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію багатоканальної телемережі відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації" ( 1280-15), без права надання програмної (інформаційної) послуги;

п. 30. провайдер програмної послуги - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;

Висновок: провайдери кабельного, супутникового і наземного телебачення можуть мати однакові права.

Відгук може мати продовження.

Іван Омелянюк, для «Телекритики»

http://telekritika.ua


SerjogaДата: Четвер, 25.06.2009, 10:24 | Повідомлення # 11
користувач

Країна:
повідомлень: 89
Статус: Оффлайн
Що заважає переходу

на цифрове телебачення в Україні ?

1 липня в Києві пройде круглий стіл, присвячений проблемам впровадження цифрового телебачення в Україні.

В засіданні візьмуть участь член Нацради з питань ТБ і радіомовлення Ігор Курус, заступник директора департаменту телебачення і радіомовлення, начальник відділу впровадження цифрового радіомовлення Держкомтелерадіо Анатолій Костюченко,керівник Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова та багато інших.

На думку організаторів круглого столу, ІА ЛІГАБізнесІнформ, стан цифрового ТБ в Україні абсолютно невтішні.Незважаючи на грандіозні плани держави та міжнародні зобов'язання (відповідно до Женевської конвенції, Україна зобов'язана перейти на цифрове мовлення до 2015 року) з впровадження цифрового ТБ, всі вони так і залишилися на рівні прожектів, а проблеми так і залишилися невирішеними.

Окремі держави не можуть перейти на "цифру" самостійно, оскільки процес пов'язаний безпосередньо з інтересами сусідніх держав, по розподілу радіочастотного ресурсу.Деякі експерти сходяться в думці, що фінансування цієї програми буде здійснюватися за рахунок телекомпаній, тому що кошти на виконання цих зобов'язань у бюджеті не передбачені. Варто відзначити, що на програму по переходу на цифрове ТБ необхідно - 4,3 млрд. грн., З яких лише 8,95 млн. грн. виділить держбюджет.

Джерело - internetua.com

RATVODДата: Субота, 04.07.2009, 08:48 | Повідомлення # 12
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Цифрове мовлення переоцінили

Вартість переходу України на цифрове ефірне мовлення може бути набагато нижче заявлених раніше різними структурами і чиновниками 3-6 млрд. грн. Для цього потрібно не будувати з нуля мультиплекси з новими, ще не телеканалами, що вийшли в ефір, а перекласти на цифрове мовлення (нехай навіть паралельно з аналоговим) вже існуючі телеканали. Перехід вітчизняного мовлення на цифру можливо здійснити за відносно невеликі гроші.

«Це цілком можливо зробити з використанням існуючої матеріальної бази Концерну РРТ, причому при мінімальних інвестиціях», - вважає генеральний директор НПП «квант-ефір» Іван Омелянюк. Питання фінансування процесу переходу країни на цифрове мовлення до цих пір залишається відкритим, не дивлячись на те що Україна ще три роки тому узяла на себе зобов'язання перейти на цифру до середини 2015 р. (угода «Женева-2006»). До цих пір неясно як з джерелами фінансування, так і з об'ємами необхідних інвестицій в галузь. Держава, мабуть, вирішила виконати свої міжнародні зобов'язання за гроші приватних інвесторів.

Якщо запропонований більше року тому Нацрадою по телерадіомовленню план переходу на цифру передбачав виділити з держбюджету 1,086 млрд. грн., а ще 4,791 млрд. грн. залучити з боку, то з настанням кризи влади зійшлися на економному варіанті Мінтранссвязі, згідно якому для переходу на цифру необхідно ледве більше 4,3 млрд. грн., з яких держава повинна виділити близько 9 млн. грн.

За словами Дениса Гурського, координатора цифрового комітету Індустріального телевізійного комітету, «потенційними інвесторами можуть бути як вітчизняні телеканали, так і зарубіжні компанії, які вже виявляють цікавість і спілкуються із цього приводу з властями. Проте інвестори зацікавлені в тому, аби проект проходил прозоро і було чітке розуміння того, куди власне підуть їх гроші».

В той же час потенційним інвесторам необхідні державні гарантії. «Основна проблема, на мій погляд, - це гарантії під інвестиції. Ми розуміємо, що технічний процес йде зараз настільки нестримно, що ніхто напевно не знає, на скільки років вкладаються ці гроші. Величезні суми мають бути вкладені в залізо, яке, можливо, пропрацює декілька років. І гарантії для інвесторів можуть бути лише одні - частотний ресурс, безцінне багатство країни, яке вона втратить на деякий термін і яким інвестори можуть користуватися на власний розсуд, якщо зміняться технології. І питання в тому, чи готова країна піти на такий ризик», - вважає керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовців Ольга Большакова.

З іншого боку, цілком можна обійтися силами держави. «У бюджеті є гроші, питання в тому, на що вони йдуть. Держава не може не профінансувати проект. Врешті-решт, це головний біль не приватних інвесторів, адже міжнародні зобов'язання брала на себе країна, а не приватники», - відзначає Віктор Самойленко, президент компанії «Поверхня ТБ».

Та і вартість виконання цих зобов'язань може бути набагато нижче заявлених 4,3 млрд. грн. Головне - перекласти на цифру тих, хто зараз працює в аналогу, а для цього досить ввести в експлуатацію мультиплекси МХ-2 і МХ-3.

«Розрахований нами бізнес-план показує, що на побудову двох мультиплексів необхідно три роки і близько $70 млн.»,- говорить Іван Омелянюк. «На початковому етапі в Україні досить існуючих антенно-щоглових споруд і передавачів: і державних, і комерційних для побудови двох мультиплексів», - відзначає замдиректора департаменту телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо Анатолій Костюченко. На його думку, перейти на цифру також можна з набагато меншими витратами: «Я орієнтуюся на ту ж Німеччину, де на те, аби забезпечити 75-80% покриттів країни цифровим ефірним мовленням, пішло біля EUR100 млн., притому що і вартість робочої сили там набагато вище, ніж у нас. Тому говорити про перехід на цифру можна вже починати, орієнтуючись на суму в 1 млрд. грн.».

Величезні суми мають бути вкладені в залізо, яке, можливо, пропрацює декілька років. І гарантії для інвесторів можуть бути лише одні - частотний ресурс.

Артем Вакалюк, «Економічні Вісті»

http://www.proit.com.ua


RATVODДата: Субота, 04.07.2009, 08:51 | Повідомлення # 13
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Експерти: Головна перешкода розвитку

цифрового мовлення - відсутність грошей

Для розвитку цифрового телебачення в Україні держава повинна надати інвесторам гарантії повернення вкладених ними коштів. Такої думки дійшли учасники круглого столу на тему: «Що заважає появі цифрового ТВ в Україні», повідомляє Smi.liga.net Основними перешкодами для розвитку цифрового ТВ в Україні учасники ринку вважають проблеми з фінансуванням, залученням інвесторів, а також державне регулювання.

В Україні гарантіями для інвесторів, на думку керівника Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової, може стати здавання в оренду частотного ресурсу. «Це той частотний ресурс, що може бути потім використаний для мобільного мовлення, для інтернету тощо. - якщо зміняться технології, - зазначила вона.

У той же час, на думку координатора цифрового комітету Асоціації «Індустріальний телевізійний комітет» Дениса Гурського, інвесторів у першу чергу цікавлять платні телеканали, тому що розраховувати тільки на доходи від реклами в умовах економічної кризи досить ризиковано.

http://www.telekritika.ua


RATVODДата: Субота, 04.07.2009, 08:56 | Повідомлення # 14
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Яким буде телебачення через шість років ?

У 2015 році ера аналогового телебачення в Україні і Росії закінчиться. Саме до цього часу, згідно Женевської конвенції 2006 років, Україна повинна повністю перейти на цифрове теле- і радіомовлення. Євросоюз замінить аналогове ТБ на "цифру" до 2012-го, а в США цифрова ера настала 12 червня цього року. Яким стане український телеефір через декілька років, взнавала інтернет-газета "ЗАРАЗ".

Перше, на що звертають увагу прибічники цифрового телебачення, - це якість картинки, яка набагато перевищує аналогове. Але за красу необхідно заплатити. Виробництво цифрових програм обійдеться телекомпаніям набагато дорожче, ніж робота в нинішньому форматі. Розщедритися доведеться і покупцям. Проте бажаннями телеглядачів і телекомпаній ніхто цікавитися не має наміру - якщо до обумовленої години вони не перейдуть на "цифру", одні втратить можливості дивитися телевізор, інші - частоти мовлення.

" Цифра " для телеглядача

Вже зараз багато кабельних операторів пропонують пакети програм в цифровій якості. Серед традиційних операторів використовувати цифрову якість початку лише "Українська цифрова телемережа". Поки це лише експеримент, який діє в Київській, Житомирській і Одеській областях. Але відважна біда почало, говорять ініціатори нововведення, адже можливості такого телебачення величезні. Глядач може дивитися улюблені програми, не будучи "прив'язаним" до антени або кабелю - в автомобілі, з екрану мобільного телефону або КПК. Цей "приймач майбутнього" сполучає в собі можливості традиційного телевізора і персонального комп'ютера: окрім звичних телеканалів, він має електронний путівник по програмах, телетекст, комп'ютерні ігри, вихід в Інтернет, прогноз погоди, який можна отримати у будь-який час, і навіть спортивний тоталізатор.

Але всі ці переваги розвинених технологій будуть доступні не відразу.Підключення до цифрового телебачення коштує $50

Спочатку телеглядач отримає просто якісніше зображення. Для цього всім громадянам необхідно буде обзавестися сет-топ-боксами - декодерами, що дозволяють приймати цифровий сигнал. Коштує таке задоволення приблизно $50-70, і це може стати причиною, яка уповільнить впровадження цифрового телебачення. Адже далеко не всі захочуть платити. Втім, керівник Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовців Ольга Большакова називає цю причину надуманою. "Навіть бідні верстви населення знаходять гроші на мобільні телефони. У селах на Заході України, де слабкий сигнал, практично на кожному будинку коштує супутникова антена. Тому 500 гривень знайдуть все", - вважає експерт.

Забезпечення телеглядачів декодерами - проблема не лише для України. У США громадянам роздавали купони вартістю $40 на придбання сет-топ-боксу, в Росії діє державна програма, згідно якої у всіх населених пунктах, де менше 100 тис. жителів, прилади набуватимуть за рахунок обласних бюджетів. У Україні ж доки навіть не введена система ліцензування декодерів. Якщо її не розробити найближчим часом, країну заполонять апарати низької якості. Втім, телевізори нового покоління мають можливість приймати цифровий сигнал і без декодера.

Хто заплатить ?

"Якщо до 2015 року Україна не виконає узяті на себе зобов'язання, ми ризикуємо сильно зіпсувати стосунки зі своїми сусідами", - заявив інтернет-газеті "СЕЙЧАС"коордінатор цифрового комітету Асоціації "Індустріальний цифровий комітет" Денис Гурський. Адже аналогове телебачення серед цифрової Європи створюватиме серйозні перешкоди сигналу.

А не встигнути до 2015-го Україна дійсно може. Державною програмою передбачено витратити на впровадження цифрового телебачення 4,3 млрд. грн. Але джерело фінансування, а також відповідальні за проведення програми ще не визначені.

Інвесторам вкладати в ринок

цифрового телебачення не дуже цікаво

Цифрове телебачення в Україні - як дитя з сім'ю няньками: його впровадженням займається і Мінтранссвязі, і Нацрада по питаннях телебачення і радіомовлення. Основний же вантаж ляже на телекомпанії і приватних інвесторів - адже з бюджету дадуть всього 8,95 млн. грн. А інвесторам і телекомпаніям платити поки що теж не хочеться. "Це повинно робити державу, потім продавати ліцензії телекомпаніям і таким чином повертати гроші", - вважає президент "Поверхня ТБ" Віктор Самойленко.

Інвесторам вкладати в ринок цифрового телебачення не дуже цікаво, оскільки ніхто не може дати гарантії захисту інвестицій. "Жоден інвестор не зайде на ринок, де немає платних телеканалів", - говорить Гурський. А оскільки впровадженням цифрових технологій доведеться займатися мовцям, то з переходом на цифровий формат платні канали перестануть бути особливістю кабельного телебачення

Телевізор майбутнього

Нова технологія змінить вітчизняний телевізійний ринок. На думку експертів, опитаних інтернет-газетою "ЗАРАЗ", цифра - це шанс для розвитку невеликих тематичних телеканалів. Таким чином, у глядачів з'явиться можливість вибору.

У телеглядача буде можливість вибрати мову мовлення

Але великі компанії не поступляться першістю в телепросторі. Адже цифрове телебачення - справа витратна, і виграє той, у кого бюджет більший. Наприклад, "цифра" дозволяє транслювати передачі на декількох мовах одночасно, і у глядача буде можливість вибрати зручну для нього мову мовлення. Неважко здогадатися, що цим скористаються, щоб завоювати російськомовну аудиторію України. Але для цього телекомпанії необхідно витратитися на подвійне або потрійне озвучення.

Крім того, рекламний ринок України обмежений і навряд чи удасться распорошить його між великою кількістю каналів, ніж зараз. Для невеликих телеканалів залишиться один вихід - ввести плату за перегляд.

Що стосується долі кабельного і супутникового телебачення, то тут думки експертів неоднозначні. Ольга Большакова вважає, що з появою цифрового ТБ в Україні значна частина глядачів покине кабельні мережі, оскільки вони "нелояльні до своїх клієнтів". З іншого боку, кабельне і супутникове телебачення дозволяють дивитися програми інших країн. Швидше за все, всі ці формати розвиватимуться паралельно.

http://www.seychas.com.ua


RATVODДата: Субота, 04.07.2009, 09:21 | Повідомлення # 15
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24403
Статус: Оффлайн
Цифровому ТБ потрібні гарантії

На думку експертів, для успішного розвитку цифрового телебачення в Україні держава повинна надати інвесторам гарантії повернення вкладених ними грошових коштів. Такими гарантіями може стати здача в оренду частотного ресурсу. Для розвитку цифрового телебачення в Україні держава повинна надати інвесторам гарантії повернення вкладених ними грошових коштів. До такої думки прийшли учасники "круглого столу" на тему: "Що заважає появі цифрового ТБ в Україні", проходившего вПресс-центре Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (Київ, вул. Шамрило, 23).

Основними перешкодами для розвитку цифрового ТБ в Україні учасники ринку рахують проблеми з фінансуванням, залученням інвесторів, а також державне регулювання.

Так, на думку заступника директора департаменту телебачення і радіомовлення, начальника відділу впровадження цифрового радіомовлення Держкомтелерадіо Анатолія Костюченко, сьогодні в Україні не визначені основні умови залучення інвесторів.

Для покриття цифровим ТБ 80% територій Німеччини було витрачено порядка 100 млн. євро. В той же час, по словах В.Костюченко, аби почати процес впровадження послуги цифрового ТБ в Україні необхідно витратити порядка 1 млрд.грн.

"Я вважаю, що досягти значного зрушення у впровадженні цифрового мовлення можна було б вже розраховуючи на суму в 1 млрд.грн.", - заявив А.Костюченко.

При цьому він підкреслив, що уряд Німеччини надав гарантії інвесторам по поверненню вкладених засобів. Крім того, держава гарантувала завантаження створених цифрових мереж.

У Україні гарантіями для інвесторів, на думку керівника Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовців Ольги Большакової, може стати здача в оренду частотного ресурсу.

"Основна проблема, на мій погляд, це гарантії під інвестиції. Ми розуміємо, що у нас технічний прогрес йде настільки нестримно, що ми не знаємо, на скільки років вкладаються ці гроші", - сказала О.Большакова.

Вона підкреслила, що крупні суми мають бути вкладені в устаткування, але ніхто не знає, скільки років воно пропрацює. "Можливо, у нас зараз станеться революція в Інтернеті і завтра все телебачення піде в Інтернет - кому тоді потрібне буде ефірне телебачення?", - відзначила О.Большакова.

На її думку, інвестори захочуть гарантій, і такими гарантіями може стати частотний ресурс.

"Це той частотний ресурс, який може бути потім використаний для мобільного мовлення, для Інтернету і тому подібне - якщо зміняться технології. Наскільки ми готові піти на такий ризик - повністю упустити на певний термін у себе з управління частотний ресурс - ось це питання", - відзначила керівник Центру законодавчих ініціатив незалежної асоціації телерадіомовців.

В той же час, на думку координатора цифрового комітету Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" Дениса Гурського, інвесторів в першу чергу цікавлять платні телеканали, оскільки розраховувати лише на доходи від реклами в умовах економічної кризи досить ризикований.

"Телевізійний ринок - справа хистка, оскільки все упирається в рекламу. А на сьогоднішній день рекламний ринок незрозуміло як поводиться - є певні збитки, пов'язані з кризою. Жоден серйозний інвестор не зайде на телевізійний ринок, де немає платного телебачення. Тому що розвиток рекламного ринку і повернення власних інвестицій через рекламу - це достатньо складний", - підкреслив Д.Гурський.

http://biz.liga.net/


Форум TV-SAT » « Все про Телебачення » » Цифрове телебачення DVB » Цифрове ефірне ТБ в Україні ( DVB-T2 ) (Без обговорення !!!)
  • Сторінка 1 з 22
  • 1
  • 2
  • 3
  • 21
  • 22
  • »
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2020