Дата: Четвер, 31.08.2017, 08:25 | Повідомлення # 76
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
«Укркосмос»і регіональні телеканали
створюютьсупутниковутехнологічну мережу
11 вересня починає роботу супутниковий технологічна телемережа «Країна ТБ» для обміну контентом між регіональними мовниками.
Близько 20 українських телеканалів, які є провідними мовниками в областях і містах України, уклали Меморандум про обмін авторськими телепрограмами і власним телевізійним контентом.
Підтримку роботи мережі забезпечує ДП «Укркосмос», надавши для цього ресурс свого супутникового телепорту. Передача і розповсюдження сигналу забезпечується міжнародним супутниковим оператором Spacecom через супутник AMOS-7 (4 з.д.) з повним покриттям території України. На тестовому етапі роботи мережі, розрахованому на 3 місяці, телеканали будуть розробляти режими доставки і прийому телесигналу, швидкості передачі і кодування даних. З метою оптимізації ємності супутника телесигнали будуть передаватися в стандарті DVB-S2/MPEG-4. Пакет з 19 каналів, 13 в форматі SD і 6 в форматі HD, буде доступний для телекомпаній по всій території України.
Очікується, що технологічна телемережа «Країна ТБ» в майбутньому може скласти основу для створення супутникової платформи регіонального телебачення. Меморандум про спільне використання телемережі є відкритим для приєднання будь-яких ТРК, які є телерадіоорганізаціями місцевого і регіонального мовлення й володіють ліцензіями на ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення і які відповідно до програмної концепції створюють оригінальні (авторські) телерадіопрограми і телерадіопередачі, що є власним продуктом телерадіоорганізації.
З усіх питань участі в проекті «Країна ТБ» можна звертатися в ДП «Укркосмос» по телефону (044) 369-5152 або електронною поштою: info@ukrkosmos.kiev.ua
Юрій Баличев, Перший заступник Генерального Директора «Укркосмосу», коментує: «Ця нова послуга створює передумови до змін українського ринку мовлення і дозволить регіональним каналам обмінюватися контентом і поширювати його по всій країні. Створюючи цю нову цифрову платформу за допомогою супутника AMOS-7 компанії Spacecom, ми суттєво просунемо в Україні нові технології і впритул наближаємося до створення комерційної супутникової платформи регіональних телеканалів».
Юда Амір, віце-президента з продажів в СНД компанії Spacecom, додає: «Український регіональний пакет на супутнику AMOS-7 створить новий ринок і представить легку точку переходу для місцевого ринку в цифровий формат, що перетворить український традиційний ринок мовлення в захоплюючу і швидко розвиваючу арену телекомунікацій».
Очікується, що платформа буде сприяти розвитку регіонального телебачення, адже пакет каналів, доступний по всій території України, виглядає набагато привабливіше в очах рекламодавців. Mediasat писав про умови, на яких «Укркосмос» готовий надати послуги телепорту.
Дата: Вівторок, 12.09.2017, 17:46 | Повідомлення # 77
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
«Укркосмос»запустив новий транспондер
зрегіональнимителеканалами
Фото - inpress.ua
8 вересня держпідприємство «Укркосмос» запустило наАМОS 7, супутнику оператораSpacecom, новий транспондер з регіональними телеканалами.
Поки що в тестовому вигляді доступні два мовника - «7 канал» (Одеса) та «TV7 Plus» (Хмельницький), обидва стали частиною анонсованого раніше проекту «Країна ТБ».
У найближчі дні «Укркосмос» планує запустити 19 регіональних телеканалів: ТРК «Відікон» (Суми), ТРК «РАІ» (Івано-Франківськ), ТРК «Рівне 1» (Рівне), «СК 1» (Житомир), ТРК «Аверс »(Луцьк) та інші.
Офіційно проект «Країна ТБ» називають «технологічної телемережею для обміну контентом між регіональними мовниками». Паралельно «Укркосмос» веде переговори з Нацрадою про непотрібність ліцензії на супутникове мовлення для «пілотних» телеканалів.
З телеканалами буде укладено «Меморандум про обмін авторськими телепрограмами і власним телевізійним контентом». Меморандум про спільне використання телемережі відкритий для приєднання будь-яких телерадіоорганізацій місцевого і регіонального мовлення, які володіють ліцензіями на ефірне телевізійне або цифрове мовлення і відповідно до програмної концепції створюють оригінальні (авторські) телерадіопрограми (власний продукт телерадіоорганізації).
У «Укркосмос» сподіваються, що технологічна телемережа «Країна ТБ» в майбутньому може стати основою для створення супутникової платформи регіонального телебачення. На тестовому етапі роботи мережі, розрахованому на три місяці, телеканали будуть розробляти режими доставки і прийому телесигналу, швидкості передачі і кодування даних. З метою оптимізації ємності супутника телесигнали будуть передаватися в стислому стандарті DVB-S2 / MPEG-4. Пакет з 19 каналів (13 - у форматі SD і 6 - в форматі HD) буде доступний телекомпаніям по всій території України. Уже зараз одеський «7 канал» веде мовлення в HD, а хмельницький «TV 7 +» - в SD.
Про проект «Країна ТБ» компанія «Укркосмос» повідомляла заздалегідь, зокрема в квітні, на заході за участю Spacecom. Після цього держкомпанія проводила презентації проекту супутникового мовлення регіональних каналів в різних містах (наприклад, Львові та Одесі).
Дата: Вівторок, 12.09.2017, 18:51 | Повідомлення # 78
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
НаПлюсахз'явиться ще одне шоу
від студії«Квартал 95»
Ніхто на українському ринку давно не сумнівається в працездатності студії«Квартал 95» і народження у її представників свіжих ідей - лише питання часу.
Сьогодні воно, очевидно, настало: 29 вересня в ефірі Плюсів з'явиться нове шоу від Зеленського і Ко під назвою «Ігри приколів».
Над його створенням, крім квартальщиків, трудиться . Зараз виробництво в самому розпалі, і вже можна говорити про те, що варто чекати глядачам. Це буде україномовний проект, в якому «11 акторів, зірок« Ліги сміху », грають веселі скетчі на побутові, соціальні, культурні, політичні теми, зрозумілі і близькі мільйонам українців».
У кожному випуску «Ігор приколів» аудиторія побачить шість скетчів, що обіграють нашу з вами дійсність. Творці обіцяють висвітлювати як вічні теми (наприклад, футбол і дороги), так і жартувати на злобу дня (про мінімалки і біометричні паспорти). Втілюватися це буде силами Юрія Ткача, Олександра Станкевича, Тараса Стадницького, Андрія Рибака, Олександра Степаненко, Ірини Сопонару, Тетяни Песик, Анастасії Оруджева, Михайла Денисова, Віктора Рожевого і Святослава Антипова. Роль же ведучого приміряє на себе Ігор Ласточкин.
Зйомки проекту, як кажуть в прес-службі Плюсів, проходять в компактному глядацькому залі з двома сценами, на одній з яких демонструються переважно музичні номери, на другій - ігрові скетчі. Крім того, декорації, в яких, розігруються скетчі, максимально наближені до реальності, що створює ефект повного занурення.
Особисто мені вже цікаво все це побачити, щоб зрозуміти, чим шоу буде відрізнятися від тих же «Вар'ятів».
Дата: Середа, 20.09.2017, 22:06 | Повідомлення # 79
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Телеканал«Україна»експериментує
з вертикальним серіальним програмуванням
В рамках спеціального заходу міжнародного форуму KYIV MEDIA WEEK 2017 «Серіали. How-to», присвяченого дослідженню передового світового досвіду і тенденцій серіального продакшну, з доповіддю виступила представник ТВ-каналу «Україна» Наталія Стрибук на тему «Національні тренди у виробництві вертикальних серіалів каналу «Україна»».
В першу чергу спікер зазначила одну з головних особливостей перегляду серіального контенту українським глядачем - тенденцію фонового перегляду телебачення. За словами представника телеканалу «Україна», на сьогоднішній день аудиторія не готова занурюватися в довгі фабульні історії, які передбачають глибоке переживання, часто досить травматично.
Через це виникає попит на так звані вертикальні серіали - коли кожна нова серія передбачає абсолютно іншу історію і всі вони об'єднані знайомими героями, тому до перегляду серіалу можна приступати з будь-якого епізоду. Прикладами успішних проектів такого формату на каналі «Україна» є «Агенти справедливості» і «Черговий лікар», які продемонстрували досить високі рейтингові показники в порівнянні з праймових теленовелами.
Також, з огляду на популярність медичного і детективного сеттингу, найближчим часом в ефірі телеканалу «Україна» будуть запущені ще два подібні проекти - детективний серіал «Фахівці» і медична драма «Доктор Ковальчук», 45 серій першого сезону якої будуть транслюватися в ранній прайм, починаючи з 30 жовтня.
Наталя Стрибук також зауважила, що глядач став більш лояльний до контенту українського виробництва. Якщо, за даними опитувань, в 2007 році українські проекти готові були дивитися 31% населення, то в 2016-му аналогічний показник досяг 55%.
Дата: П`ятниця, 22.09.2017, 13:27 | Повідомлення # 80
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Мовні квоти: радіостанції - перевиконують,
телеканали - в режимі готовності
19 вересня в приміщенні прес-центру інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася прес-конференція Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на якій були представлені результати впровадження мовних квот в сфері радіомовлення, а також методологія моніторингу обсягів мовлення державною мовою на телебаченні.
У прес-конференції взяли участь голова Нацради Юрій Артеменко і член регуляторного органу Сергій Костинский, що займається питаннями проведення моніторингів та перевірок, а також застосування санкцій до порушників. Вони і повинні були ознайомити присутніх з результатами проведених за перші півроку моніторингів радіоефіру, а також розповісти про те, яким чином Нацрада планує здійснювати контроль за дотриманням нових норм, що регламентують роботу телебачення.
У своєму вступному слові Юрій Артеменко нагадав журналістам про ті баталії, якими супроводжувалося прийняття закону про квоти на радіо: представники індустрії прагнули звести дану квоту до мінімуму, представники товариства - навпаки, ратували за більш високий відсоток української музики в ефірі. В результаті був знайдений компроміс - було вирішено, що в перший рік дії нового закону квота складе 25%, потім виросте до 30%, а потім - ще через рік - збільшиться до 35%. Закон заробив. Однак для того щоб змусити всіх гравців ринку поставитися до нього з максимальною серйозністю Нацраді, за словами Юрія Артеменко, довелося винести кілька попереджень великим мережним загальнонаціональним мовникам, на деякі компанії були накладені штрафні санкції. Зокрема, однією з радіостанцій довелося виплатити досить великий штраф - в розмірі близько 260 тисяч гривень. При цьому в Нацраді зайняли дуже жорстку принципову позицію: порушенням вирішили вважати навіть мінімальне - на 0,1% - відступ від норм, прописаних у Законі.
В результаті, після першої хвилі перевірок, порушення практично повністю припинилися. Більш того, як зазначив Юрій Артеменко, радіостанції почали перевиконувати норми Закону, вирішивши, що краще перевищити встановлені ним показники, щоб потім уникнути можливих суперечок з представниками Нацради, які проводять моніторинг.
За перше півріччя Нацрадою було проведено шість хвиль перевірок радіостанцій, які показали, що практично всі - загальнонаціональні, регіональні, місцеві - в цілому дотримуються встановлені квоти. Зрозуміло, були питання, які виникали, головним чином, на регіональному рівні. Зокрема, в Одеській області було потрібно більш активно сприяти тому, щоб радіокомпанії зрозуміли важливість прийнятих норм. Однак сьогодні, завдяки досить жорсткої позиції регулятора і, незважаючи на обмеженість його ресурсів (як завжди не вистачає людей і устаткування для проведення моніторингів), закон працює чітко. Багато радіостанцій навіть поспішили заздалегідь підготуватися до збільшення квоти на 5%, не чекаючи часу вступу даної норми в силу.
Зрозуміло, дрібні порушення все одно мають місце. Однак, за словами голови Нацради, вони пов'язані скоріше з якимись технічними проблемами і збоями в роботі радіостанцій. Наприклад, з відключенням електроенергії (факт якого підтверджений відповідними довідками, взятими в місцевих обленерго), іншими позаштатними, аварійними, ситуаціями, що мають форс-мажорний характер.
До всіх інших порушників застосовуються штрафні санкції, які, як нагадав Юрій Артеменко, складають 5% від суми ліцензійного збору. За останні півроку було виявлено 15 таких серйозних порушень, а загальна сума накладених на порушників штрафних санкцій склала 634 тисячі гривень.
У той же час, кажучи про вступаючий в силу Закон про квоти української мови на телебаченні, глава Нацради зазначив, що забезпечити і проконтролювати його виконання буде набагато складніше, оскільки прийняття даного нормативного акту не супроводжувалося серйозними дискусіями між представниками галузі та законодавцями. За словами Юрія Артеменко, власники і топ-менеджери провідних українських телеканалів до самого останнього моменту були впевнені в тому, що цей закон не пройде в парламенті, а тому і не вважали для себе за потрібне брати участь в його розробці та коригуванні, сподіваючись продовжувати працювати по- старому. Однак, завдяки наполегливості народних депутатів і активній позиції громадянського суспільства даний закон все ж був прийнятий, що поставило менеджмент багатьох каналів в не дуже зручне становище. Деякі з них продовжували сподіватися на внесення в закон якихось поправок, які б відкрили для них лазівки, які допомагають уникнути виконання його норм. Однак, знову ж таки, жорстка і активна позиція регулятора змусила їх прийти до усвідомлення те, що працювати треба по закону. І вже є деякі результати: багато телеведучих, які до сих пір розмовляли в ефірі по-російськи, перейшли і продовжують переходити на українську. В якості одного з таких позитивних прикладів Юрій Артеменко назвав ведучого ранкової програми телеканалу ICTV «Ранок у городе» Павла Казаріна. Павло народився і виріс в Криму, його рідною мовою була російська. Однак телеканал найняв для ведучого вчителя, і сьогодні Павло Казарін веде ефіри чудовою українською мовою. Тобто, як підкреслив глава регуляторного органу, нічого складного і страшного в цьому немає. Головне - мати бажання.
Юрій Артеменко наголосив, що підхід регулятора до контролю за дотриманням квот на телебаченні буде максимально суворим - аналогічним тому, який має місце в сфері радіо. Втім, глава регулятора вказав і на деякі складності. Зокрема, на відсутність технічних можливостей для проведення одночасного контролю роботи всіх телеканалів. Тому в першу чергу буде проводитися моніторинг тих телеканалів, в ефірі яких, за даними останніх досліджень, спостерігався найменший відсоток україномовних програм і передач. У цьому Нацрада сподівається на допомогу з боку Індустріального телевізійного комітету, Національної асоціації телерадіомовників та інших організацій, а також широкої громадськості, які і нададуть регулятору відповідні дані. Завдяки чому і будуть визначені перші кандидати на моніторинг. Глава Нацради натякнув, що, за станом на сьогоднішній день, згідно з наявними у нього даними, головними кандидатами на проведення ретельних перевірок є телеканали «Інтер» і «Україна», в ефірі яких був відзначений найменший відсоток програм українською мовою. Втім, як підкреслив Юрій Артеменко, у цих каналів ще є шанс встигнути внести необхідні корективи в свою програмну політику за ті кілька тижнів, які залишилися до вступу в силу нового закону.
ТРОХИ СТАТИСТИКИ
У свою чергу, Сергій Костинский ознайомив журналістів, присутніх в залі прес-центру, з конкретними даними і цифрами, що ілюструють виконання радіостанціями закону про квоти, а також діяльністю Нацради, пов'язаної з контролем. Зокрема, він повідомив, що за останні шість місяців регулятор провів два паралельних моніторинги або ж шість хвиль перевірок, які охопили 16 загальнонаціональних радіостанцій (зокрема, таких як Авторадіо, Ера, Люкс FM, Мелодія, Наше Радіо, ХІТ FM, Перець, Пятница, Ретро FM, Русское радио Україна, Шансон, KISS FM і ряд інших), які ведуть мовлення в більш ніж половині областей України. Також Нацрада провела дві хвилі моніторингу місцевих і регіональних радіостанцій, які охопили 179 мовників.
Результати цих моніторингів, за словами Сергія Костинського, показали, по-перше, те, що всі радіостанції виконують встановлені законом норми щодо відсотка української музики та української мови в ефірі. По-друге, що вони готові до збільшення, відповідно до закону, з листопада поточного року частки україномовних композицій до 30%, а української мови в ефірі - до 55%.
Також Сергій Костинский поділився своїм баченням тенденцій і прогнозами Нацради щодо подальшого розвитку ситуації в даній сфері. Зокрема, він підтвердив слова Юрія Артеменко про те, що загальнонаціональні радіостанції перевиконують діючі квоти, зазначивши, що при встановлених на перший рік дії закону нормах в 25% україномовної музики і 50% української мови в ефірі, Національною радою було відзначено перевиконання норми про кількість української музики в середньому на 7%, а по веденню програм українською мовою - на 30%. Виходячи з цього, в Нацраді прогнозують, що в 2018 році середній показник по україномовним композиціям фактично виросте до 35-40% (при встановленій нормі в 30%). А ось обсяги ведення програм українською мовою збільшаться несуттєво, оскільки вже сьогодні в середньому цей показник становить приблизно 80%.
За словами Сергія Костинського, топ-менеджмент радіостанцій вже чітко усвідомив, що Національна рада буде чітко фіксувати навіть найдрібніші порушення норми про квоти і тому поспішають перестрахуватися з урахуванням можливих технічних збоїв і розбіжностей з представниками регулятора.
Сергій Костинский також назвав умовну «першу п'ятірку» радіостанцій за кількістю української музики в ефірі, зазначивши, що вона, втім, не претендує на абсолютність, так як відображає лише ситуацію, зазначену в дні проведення моніторингу. На самій вершині умовного рейтингу станцій, які не тільки виконують, але і значно перевиконують норми закону, будучи «локомотивами» просування українського музичного продукту в маси, розташувалася радіостанція «Країна FM». Що, загалом-то, не дивно - адже її формат і програмна концепція, з якої станція перемогла на конкурсі на право використання частот в багатьох регіонах України, передбачає трансляцію виключно україномовної музики. На другому місці - три програми НСТУ - Перший канал Українського радіо, «Промінь» і «Культура». Сумарна частка україномовного контенту в їхньому ефірі склала 81%. На третьому місці - «Ера FM» (40%), на четвертому - радіо «П'ятниця» (37%), а на п'ятому - «Русское радио Україна» (35%).
Якщо ж говорити про умовну «верхню п'ятірку» радіостанцій, в ефірі яких був відзначений найбільший відсоток ведення ефірів українською мовою, то тут на першому місці також виявилася радіостанція «Країна FM», що розділила верхню позицію умовного рейтингу з трьома каналами НСТУ. В ефірі цих чотирьох радіостанцій було відзначено 100% ведення програм українською мовою. Друге місце зайняла «Ера FM» (96%), третє місце - «Ретро FM» (91%), четверте місце - KISS FM (90%) і п'яте місце - радіо «Люкс» (82%).
Регіональні та місцеві мовники, за словами Сергія Костинського, також перевиконують квоти. Причому, навіть більш активно, ніж загальнонаціональні радіостанції. В середньому такі мовники перевиконують норму на пісні українською мовою на 20%, а на ведення передач державною мовою - на 38%. У Нацраді прогнозують, що з листопада, коли вступить в силу норма закону про збільшення квот на українську музику в ефірі до 30%, реальний середній показник присутності україномовного музичного контенту в радіоефірі по областям країни, який сьогодні дорівнює 45%, зросте до 50%. При цьому, в Нацраді вважають, що на заході країни відсоток україномовних композицій в радіоефірі збільшиться незначно - адже там він і сьогодні досить високий, а основне зростання буде спостерігатися в центрі, на сході і на півдні України. Частка української мови у веденні передач, яка сьогодні в середньому становить 88%, збільшиться несуттєво, однак це збільшення також буде відбуватися, головним чином, за рахунок радіостанцій, які працюють в центрі, на сході і на півдні країни.
В умовну першу п'ятірку регіонів, які є лідерами за кількістю українських композицій в радіоефірі, увійшли Рівненська область (82%), Тернопільська область (81%), Івано-Франківська область (59%), Сумська область (58%), а також розділила п`яте місце Львівська та Миколаївська області (по 50%). Позитивним трендом в даній сфері Сергій Костинский назвав показники по Донецькій області (мова йде про підконтрольні українському уряду територіях регіону) і Одеській області. Дані області стали лідерами за кількістю української музики серед регіонів півдня і сходу України. Вони зайняли 12-е місце в умовному рейтингу, із середнім показником в 40% таких композицій в ефірі. Тобто, перевиконали встановлену законом норму в середньому на 15%.
В умовній «п'ятірці» місцевих і регіональних радіостанцій за кількістю україномовних програм і передач на першому місці опинилися Волинська, Рівненська і Чернівецька область, де було зафіксовано 100% кількість україномовних програм в ефірі місцевих радіостанцій. На другому місці опинилася Кіровоградська область (99%), на третьому - Львівська область (98%), на четвертому - Чернігівська та Івано-Франківська області (95%) і на п'ятому - Тернопільська область (94%). І знову в Нацраді з радістю відзначили позитивні тенденції на сході - на восьме місце в умовному рейтингу вийшла Луганська область (підконтрольна уряду її частина) з 89% української мови в ефірі.
Наступний огляд результатів виконання радіостанціями України норм закону про квоти Нацрада представить вже в листопаді. І цей огляд, крім оновлених даних, за словами Сергія Костинського, включатиме також уявлення показників в розрізі конкретних форматів радіомовлення, що дасть можливість визначити, в яких жанрах вистачає україномовних композицій, а де спостерігається їх дефіцит. Таким чином, даний огляд стане ще й таким собі умовним «дорожнім покажчиком» для молодих українських гуртів та виконавців, які визначаються зі своїм жанром. Сергій Костинский вже зараз звернувся до виконавців, запропонувавши їм скористатися унікальною можливістю для «підкорення» ефіру. Адже, за його словами, цей рік і наступні два стануть «золотим періодом», унікальним «коридором можливостей», коли радіостанціям потрібно україномовний музичний контент, а конкуренція в цій сфері ще не дуже велика. Тому сьогодні дуже перспективно писати і виконувати пісні українською мовою, бо в подальшому конкуренція буде ставати все більш і більш серйозною, а, отже, у виграші опиняться ті, хто вже сьогодні починає активно працювати в даному напрямку.
КВОТИ НАТБ
Друга частина прес-конференції була цілком присвячена питанням підготовки до вступу в силу закону про квоти на телебаченні.
Як відомо, 23 травня український парламент прийняв Закон №5313 про внесення поправок до низки законів України щодо мови аудіовізуальних ЗМІ, співавторами якого стали Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Ігор Васюник, Микола Кадікало, Олена Кондратюк та Вадим Денисенко, який регламентує використання мов в телеефірі і який встановив обов'язкові квоти на україномовний контент. За час, що минув з моменту прийняття закону, Нацрада провела три зустрічі з представниками галузі, на яких члени регуляторного органу постаралися максимально дати відповіді і роз'яснення щодо спірних пунктів даного нормативного акту і методології ведення контролю за його дотриманням.
Що слід знати про особливості роботи даного закону вже зараз? В першу чергу, зазначив Сергій Костинский, законодавці встановили перехідний період тривалістю в один рік, який декілька затягує процес українізації телеефіру, так як на протязі цього періоду всі програми власного виробництва будуть зараховуватися телеканалу в квоту - незалежно від мови їх ведення. Це дозволить телеканалам перебудувати свою роботу для того, щоб через рік бути повністю готовим до роботи в нових умовах. При цьому в Нацраді сподіваються на те, що багато телеканалів не чекатимуть цілий рік, а вже в найближчі місяці почнуть поступово рухатися до виконання встановленої законом норми, яка передбачає квоту в 75% для української мови в ефірі.
Також, за словами Сергія Костинського, позицію Нацради й індустріальних об'єднань щодо принципів виконання норм закону, а також методів контролю, збігаються приблизно на 98%. Розбіжності стосуються лише двох питань. Індустрія наполягає на тому, щоб тижневі моніторинги проводились з понеділка по неділю. На думку ж Нацради, такий підхід обмежує функції регуляторного органу, в якому бажають моніторити телеканали також протягом семи днів, однак починати ці моніторинги в будь-який зручний для цього день. У чому ж відмінність цих підходів? Якщо Нацрада буде моніторити телеканали виключно з понеділка по неділю - вони отримають можливість для деяких маніпуляцій, коли в будні дні квота перевиконуватиметься, а у вихідні ефір буде заповнений російськомовним контентом. Якщо ж моніторинг буде починатися в будь-який день, телеканали не зможуть маніпулювати, і будуть змушені чітко виконувати норми закону, як в будні дні, так і в вихідні.
Друге питання пов'язане з вимогами, що висуваються до фільмів власного виробництва. Позиція індустрії полягає в тому, що фільми власного виробництва можуть не транслюватися українською мовою (відповідно до формулюваннями, прописаними в частині 5 статті 10 закону). Позиція Нацради полягає в тому, що такі фільми можуть зараховуватися в квоту, проте повинні супроводжуватися, як мінімум, субтитрами українською мовою. Спочатку в Нацраді дотримувалися думки щодо того, що такі фільми повинні бути озвучені українською мовою, але, в підсумку, пом'якшили свою позицію, прийшовши до більш компромісного рішення.
Втім, Сергій Костинский не виключає того, що телеканали та холдинги, незгодні з Нацрадою з даних питань, будуть звертатися до судів з проханням дати юридично обґрунтоване роз'яснення щодо спірних норм закону.
Підводячи підсумки, Сергій Костинский зазначив, що станом на сьогоднішній день вже прийнято три базових закони, спрямовані на захист українського інформаційного простору. Перший базовий закон - це закон про квоти європейського продукту і українського продукту в ефірі, що змушує телеканали зменшувати частку контенту російського виробництва в своєму ефірі. Другий базовий закон - це закон про квоти української мови на радіо, який зменшує частку композицій російських груп і виконавців в радіоефірі і створює умови для просування українського музичного продукту на радіо. І третій базовий закон - це закон про квоти української мови на телебаченні. І тепер цілком логічним кроком, вважає Сергій Костинский стала б розробка і прийняття парламентаріями закону про квоти для закордонних телеканалів, які бажають працювати на українському ринку. Подібна практика існує в деяких країнах. Зрозуміло, дана квота не повинна бути дуже великою, проте основна її функція буде полягати в стимулюванні таких каналів до української локалізації свого продукту. Адже сьогодні значна частина іноземних каналів представлена на українському ринку у вигляді версій, спочатку зроблених для Росії. Таку ситуацію не можна вважати нормальною - адже ці ж телеканали створюють локалізовані версії для багатьох країн Європейського Союзу з набагато меншим, ніж в Україні, населенням. Втім, за словами Сергія Костинського, з цього питання поки не вироблена єдина позиція.
ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ
У свою чергу, Юрій Артеменко, підбиваючи підсумки прес-конференції, вирішив зупинитися на стратегічному значенні законодавчих норм, яким вона була присвячена. І повідав історію, розказану йому недавно одним відомим пакистанським бізнесменом, що відноситься до часу становлення Пакистану як незалежної держави. Як відомо, Пакистан з'явився на карті світу в 1947 році, в результаті розділу Британської Індії. При цьому створення незалежного Пакистану супроводжувалося цілою серією територіальних конфліктів з більш сильною Індією, з якої його пов'язувала близькість мов, а також спільна історія в період правління британської колоніальної адміністрації. Деякі з цих конфліктів так і не отримали остаточного рішення, перейшовши в стадію заморожених.
І ось, коли в 1947 році Пакистан, по суті, відокремився від Індії, перед країною гостро постала проблема пошуків шляху подальшого розвитку та збереження національної ідентичності. У пошуках рішень і мудрих порад тодішні правителі поїхали в Китай - як в одну з найбільших і найбільш сильних країн регіону. І в процесі переговорів один з лідерів Китаю озвучив пакистанським гостям свою пораду: країна повинна на 15 років «закритися» від сусідньої Індії. Бо лише в такому разі вона зможе остаточно утвердитися в своїй національній ідентичності, зберегти свою культуру і закласти основи для майбутнього існування в якості повноцінного незалежної держави. Якщо ж цього не зробити - сказав китайський лідер гостям з Пакистану - то країна ризикує назавжди залишитися в мовно-культурній орбіті Індії, втратить власну самобутність, перетворившись на придаток свого потужнішого сусіда.
Сьогодні Україна знаходиться в подібній ситуації - Росія окупувала Крим, триває конфлікт на Донбасі. Але при цьому у нас є шанс використати цей час для відродження української мови, української культури, розвитку українського кінематографа і музичного простору. І цей процес уже запущений. Зокрема, Юрій Артеменко принагідно згадав значний прогрес в розвитку українського кінематографа, який став можливим завдяки прийняттю парламентом країни відповідних законів про підтримку українського кіно і збільшення його фінансування. Звичайно, зазначив глава Нацради, хотілося б, щоб цей процес йшов більш швидкими темпами, і держава знаходило б можливості для подальшого фінансування цієї сфери. Адже зараз - саме час знімати якісні українські телесеріали, які повинні заповнити ефір телеканалів. В цілому Юрій Артеменко налаштований оптимістично і вірить, що в самий найближчий час нас чекає справжній «український ренесанс», коли говорити по-українськи, ходити на українське кіно і слухати українську музику буде по-справжньому модно.
Залишається тільки додати, що всі докладні дані щодо кількості української музики та української мови в ефірі, інформація щодо порушень і сумами накладених штрафів, графіки, детальний опис методології, за якою буде проводитися оцінка виконання телеканалами встановлених законом квот можна знайти на офіційному сайті Національної ради.
Дата: П`ятниця, 29.09.2017, 15:03 | Повідомлення # 81
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
НаПлюсахпочинається марафон
«Вечірнього Кварталу»
Думаю, десь в кабінетах плюсівських топів висять таблички з фразою «У будь-якій незрозумілій ситуації показуй« Квартал ».
Мабуть, така ситуація настала, тому що на Плюсах вирішили влаштувати цілий «кварталомарафон»: починаючиз 30 вересня шість суботніх вечорів поспіль на «1 + 1» буде тотальний «Вечірній Квартал»: канал покаже рекордну кількість його випусків.
Марафон стартує о 21:1530 вересня показом першої частини концерту «Вечірнього кварталу» в Одесі.
Втім, після всіх дискусій у мене виникло ще більше запитань. І задовольнити мою цікавість люб'язно погодився Ярослав Пахольчук - директор напрямку платного телебачення «1 + 1 медіа», фінансовий і виконавчий директор групи.
Чи всі телегрупи закодують свої сигнали, у скільки їм це обійдеться, як уберегтися від кардшарінга і ризиків, пов'язаних з інформаційною безпекою, навіщо супутниковим домогосподарствам після кодування знадобляться нові сет-топ бокси і хто буде їх постачальником, який відтік домогосподарств на супутнику очікується і з'явиться чи спеціальна пропозиція від супутникового провайдера «Віасат» - про це я розпитала Ярослава і майже на всі питання отримала ґрунтовні відповіді. Чому майже? Тому що не всі переговори по тюнерам фіналізовані, а без остаточних домовленостей ніякої конкретики бути не може.
- Ярослав, на конференції Pay TV про кодування «супутника» говорили багато, але конкретики прозвучало мало. Неясно, наприклад, яку систему умовного доступу (СУД) вибрали телегрупи. Ви б могли описати виконану роботу?
- Ми, «1 + 1 медіа», попередньо визначилися з системою умовного доступу, але не розголошуємо потенційного партнера, поки контракт не підписаний і не узгоджені інші питання.
Що має статися для реалізації кодування? Розважальні канали повинні хотіти закодуватися по добрій волі, а ринок зобов'язаний заявити про готовність прийняти закодований сигнал. Це означає, що 4 млн домогосподарств з супутниковими антенами будуть змушені змінити тип прийому - хтось піде в Т2, хтось - в аналог, хтось - в ОТТ і IPTV, кабель, хтось залишиться на супутнику, відкритому прийомі або стане абонентом DTH-платформи.
У нас є своє бачення того, як це має статися. Наприклад, ми вважаємо, що 1 млн абонентів перейдуть на закодовані DТН-платформи, які повинні бути готові прийняти і обслужити цей мільйон. Імпортери зобов'язані поставити обладнання, але при цьому потрібно розуміти, що коробочки (сет-топ бокси) повинні бути сумісні з обраної СУД. Наша команда активно працює над цим останні три місяці, але поки все питання не вирішені, не можна говорити, що ми фінально визначилися з системою кодування.
Виробники коробок можуть сказати: щоб вартість сеп-топ боксу була прийнятною для ринку, він повинен працювати тільки на певному чіп-сеті з певною СУД. Однак для себе ми прийняли загальні концептуальні речі: система кодування повинна бути бескарточний рішенням, так як картки створюють сприятливий грунт для кардшарінга. У нас вже складений шорт-лист тих, з ким ми готові працювати з кодування, пройшли детальні переговори, навіть є попередня ціна. Тепер йде розмова з виробниками коробок. На сьогодні таких від 5 до 10, і вони потенційно готові зробити сеп-топ бокси в необхідному ринку обсязі. Період між розробкою коробки і її постачанням в Україну займає близько п'яти місяців. Потім буде потрібно час, щоб наповнити канали дистрибуції. З боку все виглядає просто: перемкнув один перемикач - і все закодовано. Насправді за цим стоїть копітка, комплексна робота.
Також необхідна повноцінна інформаційна кампанія для населення, яка відповість на всі питання: від термінів кодування до того, що робити і де можна придбати обладнання. Інакше колапс очікує як телеканали, так і глядачів. У нас вже був досвід, коли канали «1 + 1 медіа» переходили з одного супутника на інший, тому ми з упевненістю можемо сказати, що це непростий процес. Наші глядачі досить важкі на підйом, але ми з цим завданням впоралися.
- Олексій Куракін на KMW заявив, що ефект від супутникової кодування може обійтися дорожче самого кодування. Про які витрати на кодування і супроводжуючі його процеси йде мова?
- Він сказав не зовсім так ( «Кодування супутника необхідно, це подальша еволюція безкоштовного розважального телебачення. Але, повірте, воно принесе більше клопоту і серйозної роботи, ніж потім зможе принести доходу», - пряма цитата Куракіна з конференції Pay TV in Ukraine, - МН). Витрати в цілому невеликі. Телеканалам потрібно купити ліцензію для системи СУД, зробити кілька оплат і роздати провайдерам обладнання для декодування сигналу. В цілому це $ 20-25 тис. За один канал, разово. Ось і вся витратна частина.
Проблема в тому, що не всі провайдери технічно готові інтегрувати обладнання для декодування сигналу в свої головні станції. Великі або середні оператори мають якісний парк техніки, і вони практично готові до таких змін. Однак нішевому локальному оператору, має аналогові головні станції, будуть потрібні додаткові інвестиції для апгрейда. Тому їм потрібно визначитися, чи готові вони інвестувати в модернізацію свого прийомного обладнання. Якщо вони хочуть наші канали, то повинні інвестувати в технології і бути готовими до такого розвитку подій. Якщо ж ні - знайдуться сусіди праворуч або ліворуч, які створять їм додаткову конкуренцію.
Ще складніше питання - оцінка втрат від реклами, тут інший порядок цифр. Особливо вони будуть відчутні безпосередньо в момент кодування, поки телеглядачі вирішуватимуть, куди їм переходити.
- Чи не простіше тоді урізати супутник в панелі Nielsen на якийсь відсоток? Це може вирішити проблему втрати доходів від реклами.
- Панель буде коригуватися за фактом. Після кодування пройде перезважуванню. Можливо, установче дослідження доведеться проводити не раз на рік, а кілька разів, оскільки показник типу прийому сигналу буде постійно змінюватися. Але УІ - це довгий процес, три-чотири місяці.
Зараз ми замовили спеціальне дослідження, щоб за його результатами змоделювати поведінку домогосподарств при відключенні аналога і кодуванні супутника. Для нас його проведе інша дослідницька компанія, яка не Nielsen. Результати будуть вже в кінці цього року. «1 + 1 медіа» необхідно зрозуміти, які очікування у телеглядача, які хвилювання, щоб потім провести грамотну інформаційну кампанію, правильні переговори з провайдерами, вірно розставити акценти. Нам важливо не втратити глядача.
- Ви говорите, що мільйон абонентів перейдуть на платний «супутник». А є хоча б приблизний прогноз, скільки вона не перейшла і залишаться з відкритим сигналом?
- За нашими оцінками, залишиться не більше 20% (цю ж оцінку я чула від представників StarLightMedia, - МН).
- Дуже оптимістичний прогноз.
- Чому?
- Каналів телегруп на супутнику - 20 з гаком, а інших українських телеканалів з відкритим сигналом - близько 80.
- А ви аналізували частку перегляду каналів телегруп на супутнику, де доступні сотні телеканалів у відкритому вигляді? Якщо взяти піплметром - у нас близько половини телеперегляду. Це означає, що наш контент цінний для телеглядача, тому він зможе зберегти інтерес до себе і в платному доступі. Або давайте візьмемо інший приклад: Одеса на початку року. Місцеві провайдери вимкнули частина українських телеканалів, а через тиждень були змушені включити, адже телеглядачі цього хотіли, а конкуренти не спали.
- Ці 20% залишаться через півроку? Рік?
- Зміни будуть дуже швидкими, тому потрібно оперативно наповнити ринок сет-топ боксами.
- Тут не зовсім ясно: 20 каналів телегруп можна буде дивитися, купивши ці сет-топ бокси, оскільки у них буде спеціальна докодувальна установка, що дозволяє дивитися ваші телеканали? Вірно?
- Ні. Ця коробочка матиме на борту декодіруєме обладнання, яке є сумісним з кодуванням супутникових провайдерів. Супутникові провайдери фактично будуть надавати послугу, і саме до неї необхідно отримання доступу. Власне, за це і буде стягуватися плата з абонента.
- Тоді фактично це потрібно «1 + 1 медіа» як власнику Viasat. Також це вигідно «Медіа Групі Україна» як власнику Хtra TV.
- Це вигідно абсолютно всім. А про структуру власності Viasat у вас невірна інформація (в минулому році Антимонопольний комітет не погодив структурам телегрупи операцію з купівлі провайдера, і він був переписаний на менеджмент мовника. В кінці травня цього року компанія знову змінила структуру власності - бенефіціаром став Олександр Ткаченко з часткою 51 %, у Пахольчука - 11%, - МН).
- А може бути так, що Viasat і Хtra TV отримають дуопольне положення на ринку?
- Ні не може. У мене є тверде переконання, що з появою конкретної інформації про кодування тут же з'явиться третій гравець, а може, і четвертий. DТН-платформи - це потенційно новий сегмент ринку, можливості якого всі довго чекали. Бізнес в DTH-платформі починається після 200 тис. Абонентів.
- У Viasat буде якесь особливе пропозицію для нових абонентів після кодування супутника?
- Переконаний, що така пропозиція буде.
- А можете назвати компанії, які отримають право дистрибуції цих спеціальних сет-топ боксів? Раптом згадалася історія про монополізовані дистрибуції тюнерів Т2 по космічній ціні ...
- Монополія нікому з нас не цікава, ми - за ринок. Ми прекрасно розуміємо платоспроможність населення, тому тюнер повинен бути дешевим і якісним, з мінімальним порогом входу.
- Коли почнеться процес кодування?
- Наш орієнтир - травень наступного року.
- Всі телегрупи поділяють ваш оптимізм?
- Все телегрупи поділяють тезу про необхідність кодування, оскільки всі відчувають необхідність доходу від платного сегменту. Сьогодні споживання контенту таке, що ти повинен бути диверсифікованим. Є невеликі непорозуміння, відкриті питання, але це вибір кожного - всім не потрібно всім чекати чогось одного, кожен може закодуватися різною системою кодування. Всі бояться втрат від реклами - це найбільший позов, який хвилює телеканали, тому що у різних каналів все по-різному. Але в середньому 25% дивляться ТВ або отримують сигнал через супутник.
- А в чому у вас розбіжності з групою «Інтер»? На КMW всі чітко побачили сумніви телегрупи, та й «МГУ», як виявилося, не в захваті від перспективи кодування ...
- Всі групи підтримують позицію, що кодування потрібна.
- Може так статися, що всі закодуються різними СУД?
- Ми можемо закодувати різними кодуваннями, але це дасть провайдерам додаткові технічні складності.
- Які системи кодування у супутникових провайдерів? Вони надійні?
- У Viasat дві системи кодування - Videoguard і Verimatrix. У Хtra TV - здається, три (Verimatrix, Viaccess і Irdeto, - МН). У Viasat немає прецедентів кардшарінга. Videoguard - дуже дорога система, але сама компанія Cisco - дуже негнучка. З ними дуже непросто вести справи. Irdeto, Conax, Verimatrix - дуже схожі. І всі вони дивляться в бік нашого ринку. У кожного є свої продукти: у кого-то більш захищені, у кого-то - менш, деякі піддаються злому, деякі не піддаються. По одному продукту не можна судити. Важливий метод - бескарточний рішення або карткове. Перший варіант - оптимальний. В інших країнах платна послуга DТН займає дуже серйозний відсоток ринку. У Польщі - близько 7 млн абонентів на платному DТН.
- Чи готові ви погодитися з твердженням, що супутникове кодування на руку в першу чергу «Зеонбуду»?
- Кодування супутника точно додасть велику кількість абонентів «Зеонбуду» - 1-1,5 млн домогосподарств, якщо не більше. «Зеонбуд» - це соціальне телебачення. Якщо у населення зросте платоспроможність, воно буде більш вибагливим і захоче більше телеканалів.
- Останнє установче дослідження КМІС показує, що сім'ї дивляться телебачення за допомогою двох типів прийому - основного і додаткового. Як думаєте, може у супутника додатково з'явитися, наприклад, Т2?
- Може бути. Тому ми і замовили дослідження, яке дасть нам розуміння того, якою буде поведінка телеглядачів.
- А про яке нерозуміння з боку Нацради ви говорили на конференції? Що за питання виникли у регулятора?
- Більшість членів Нацради підтримують такий крок, але вони хочуть отримати відповіді на питання, які озвучували раніше. Деякі - популістські, деякі - конструктивні. Їх цікавить, що буде в зоні АТО, якою буде ціна сет-топ боксів для населення ... Моя думка - інформаційною безпекою не можна маніпулювати.
- На конференції ви сказали, що в ліцензії Плюсів вже прописано кодоване супутникове мовлення. Виходить, сьогодні ви порушуєте її умови відкритим мовленням?
- В деякому розумінні. З даним типом ліцензій не все зрозуміло: у деяких українських каналів супутникова ліцензія має закритий тип сигналу, у деяких - відкритий. Чому існує розбіжність - не розумію.
У зв'язку з цим є інший, не менш важливе питання. У ряді випадків телеканали фактично порушують права на закуплений контент. Такі права зазвичай обмежені конкретною територією. Ще 5 років тому ми отримували поодинокі претензії, три роки тому - кілька претензій на рік, зараз - частіше, адже нас фізично можуть дивитися в зоні впевненого прийому сигналу супутника, тобто і в Польщі, і в Німеччині. Сьогодні дуже багато правовласників задають ці питання. Нам, наприклад, доводилося окремо кодувати сигнал «2 + 2» на час футбольних трансляцій, коли у нас були ці права, оскільки в контракті з УЄФА було чітко визначено, де і як ми можемо показувати футбол.
- Як бути з маленькими українськими телеканалами, які залишать свій сигнал відкритим?
- Яка мета існування таких телеканалів? Запускаючи будь-якоий бізнес, ти вважаєш бізнес-модель, яка передбачає формуємий тобою продукт, ціну на нього і спосіб монетизації. У телебаченні це реклама або підписка. Вважаєш дебет-кредит (скільки отримуєш при передплаті і скільки з реклами) і вирішуєш, чи варто кодуватися.
Для одного зі своїх телеканалів - не говоритиму, якого - ми вважали доцільність цифрового мовлення в «Зеонбуд». Канал прибутковий, дає хороші показники маржинальність. Так, у нас в групі є прибуткові телеканали.
- Це Плюсплюс?
- Не тільки Плюсплюс. Ми вважали, скільки додасть йому мовлення в «цифрі», враховуючи щомісячну вартість послуг «Зеонбуду», вартість цифрової ліцензії, і зрозуміли, що це невигідно. Точно так само і тут - маленькі українські розважальні телеканали повинні визначитися. Але це не стосується інформаційних телеканалів: у них зовсім інші способи монетизації, і вони будуть відкритими.
- Можливо, варто визнати, що супутникове кодування - не на часі, поки у нас війна на Донбасі і анексований Крим? Для жителів тих регіонів супутник - єдина можливість дивитися українські канали.
- Навпаки: кодування - якраз вчасно. До часу, коли повернемо Крим і Донбас, багато телеканалів можуть не дожити - індустрія збиткова.
- Тоді виходить, що тюнери - ваше найслабше місце. Ви розповідали, що знайшли рішення проблеми відкритого доступу до російських телеканалів на супутнику після кодування - мовляв, в сет-топ боксах російські телеканали будуть блокуватися спочатку. Але якщо тюнери потрібні тільки для підключення до супутникових провайдерам, то у них же українські ліцензії - вони зобов'язані блокувати російські телеканали, інакше доведеться спілкуватися з Нацрадою. Загалом, неясно, навіщо сім'ї із супутниковим прийомом витрачати $ 20 на новий тюнер, щоб підключитися до Viasat або Хtra TV. Щоб мінімізувати спроби абонента «донастроіть» ці телеканали самостійно? І потім, якщо у користувача вже є дорогою тюнер - навіщо йому змінювати його на дешевий? Неясно також, чому ви так впевнені в ціні $ 20 - в роздробі він може коштувати всі $ 35.
- Питанням сет-топ боксів ми активно займаємося, але поки переговори йдуть, вирішено зайвий раз про це не говорити. Це прохання від регуляторів.
- Тоді поговоримо про кардшарінг.
- У нас є проблема кардшарінга - люди вже платять за супутник. За даними на 2012-й рік, коли було 3,5 млн абонентів супутникового телебачення, 700 тисяч регулярно платили $ 2-10 за кардшаринг. Сьогодні, я вважаю, їх ще більше - 1 млн платять за супутник, де є українські телеканали. Розумієте, вони вже платять гроші за супутник, але платять їх не правовласникам. Найпопулярніший сьогодні - кардшаринг пакету «НТВ Плюс». Ми вже почали займатися цим питанням системно. Як в минулі роки системно займалися боротьбою з інтернет-піратством.
- Влітку на конференції в Одесі були озвучені такі ціни за канали телегруп: 5,05 грн в місяць з абонента в 2017-м, 8,75 грн - в 2018-м, 14,75 грн - в 2019-м і 20,75 грн - в 2020-м. Ви можете їх нарешті підтвердити?
- На формування кінцевої ціни будуть впливати дві галузеві ініціативи - відключення аналога і кодування супутника. Зараз ми активно займаємося і тим, і іншим. Буквально через місяць чекаємо конкретики - покрокової реалізації процесів, після чого відразу фіналізіруем наші переговори щодо ціни. Озвучені цифри можуть бути орієнтирами.
Але варто пам'ятати і про інше: у операторів з'явиться штучний період «канікул» до кінця 2018 року. Всі чекають фактичного зростання абонентської бази після озвучених подій, але телеканали побачать ці зміни тільки з часом. Можливо, це займе і до півроку, так як немає єдиної і прозорої системи звітності за кількістю абонентів у аналогових провайдерів - проблема андерепортінга. Станом на сьогодні ми знаємо про 3,8 млн абонентів кабельного телебачення, хоча за нашими оцінками - їх 4,5 млн. Тобто андерепортінг становить 20%. Припустимо, що після кодування мільйон сімей перейде на платний супутник, ще мільйон - в кабель, 1,5 млн - до «Зеонбуду». Хтось із провайдерів відразу зізнається в зростанні абонбази, а хтось - ні, і це можна буде перевірити лише з часом.
- У вас дуже оптимістичне бачення процесу супутникового кодування. Мені здається, все буде трохи важче.
- Точно буде непросто.
В цілому, такий настрій мені подобається - той, хто впевнений в успіху, рано чи пізно успіху домагається. Я ж з нетерпінням чекаю завершення переговорів, щоб нарешті дізнатися всі деталі історії про тюнери, яка поки що - скажу як є - виглядає досить мутною.
Фото - Андрій Поліщук, Кирило Авраменко, прес-служба KMW
Дата: Вівторок, 10.10.2017, 07:35 | Повідомлення # 83
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Роман Васильєвпризначений на пост
директора компанії«Діджитал Скрінз»
Компанію «Діджитал Скрінз» очолив Роман Васильєв. На позиції директора «Діджитал Скрінз» Роман відповідатиме за розвиток бізнесу, реалізацію існуючої стратегії і успішну трансформацію компанії в відповідно до нових викликів ринку.
Професійний досвід Романа Васильєва в значній мірі пов'язаний з GSM-бізнесом. До приходу в «Медіа Групу Україна» Роман працював в провідних телекомунікаційних компаніях: Telia Company, Kyivstar і Turkecell.
«Розвиток інноваційних проектів Групи, інтерактивного телебачення OLL.TV і супутникового телебачення Xtra TV - один з ключових напрямків нашого бізнесу. Підвищення ефективності бізнесу, пошук нових партнерів, подальше вдосконалення існуючих і запуск нових продуктів - саме такі стратегічні завдання поставлені Групою перед Романом. Досвід, отриманий новим керівником «Діджитал Скрінз» на високотехнологічному і конкурентному ринку мобільного зв'язку, дозволяє нам розраховувати на реалізацію найсміливіших планів та очікувань», - каже Євген Лященко, директор «Медіа Групи Україна».
Роман Васильєв, прокоментував своє призначення на пост директора «Діджитал Скрінз» наступним чином: «Радий стати частиною команди «Медіа Група Україна». Реалізувати величезний потенціал технологічних розробок з лінійки «Діджитал Скрінз» і, перш за все, зробити інтерактивне телебачення OLL.TV і супутникове Xtra TV улюбленими сервісами українців - ці виклики надихають».
Нагадаємо, 1 серпня пост директора «Діджитал Скрінз» покинув Георгій Барзашвілі. Він пропрацював в компанії більше чотирьох років.
Дата: Субота, 21.10.2017, 09:48 | Повідомлення # 84
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
1 + 1 медіавиявила на своїх сайтах незаконний майнер
і подала заяву в кіберполіцію
1 + 1 медіа виявила і припинила незаконне втручання в роботу сайтів групи, метою якої був прихований видобуток криптовалюти Monero, ймовірно, в інтересах міжнародного стартапу Newzmate.
Про це кореспонденту Mediasat повідомили в прес-службі медіа-холдингу.
Департамент 1 + 1 digital провів розслідування і виявив, що через API компанії Newzmate в браузери читачів новинних сайтів групи з домена api.traq.li завантажувався прихований скрипт CoinHive для видобутку криптовалюта Monero. Таким чином, шахраї збагачувалися за рахунок ресурсів комп'ютерів користувачів без їхнього відома. Після виявлення програма для майнінгу була видалена з усіх сайтів групи.
Програма потрапила на сайти медіагрупи після покупки сервісу електронних розсилок Traqli, розробником якого є Newzmate. Також редакції сайту ТСН.ua надходила пропозиція використовувати сервіс розсилки безкоштовно, але за умови вбудовування скрипта для майнінгу. Така пропозиція була відкинута, але згаданий скрипт все одно був впроваджений на сайти групи.
Подібні дії підпадають під статтю 361 Кримінального Кодексу України «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку». Відповідну заяву вже подано до Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Нагадаємо, що в кінці вересня цього року вже були відомі інциденти з використанням українських онлайн-ЗМІ для прихованої видобутку криптовалюти. Тоді скрипт для майнінгу Monero був виявлений у football.ua, Korrespondent.net, iSport.ua tochka.net і інших.
1 + 1 медіа закликає медіакомпанії до пильності і рекомендує періодично перевіряти код новинних сайтів і рекламних модулів на предмет сторонніх програм.
Дата: Четвер, 26.10.2017, 20:14 | Повідомлення # 85
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Канали сімействаViasat Premium
провели ребрендинг
З сьогоднішнього дня три телеканали сімейства Viasat Premium змінюють назви. Про це йдеться в офіційному повідомленні медіагрупи Viasat.
25 жовтня телеканали Viasat Premium проводять ребрендинг. З сьогоднішнього дня змінюється їх візуальне оформлення, а в логотипі з'являється позначення «ViP». Кіноканали пакета також змінюють графічне оформлення і свої назви.
Так, телеканал прем'єр TV1000 Premium HD змінився на ViP Premiere, канал блокбастерів і кінофраншизи TV1000 Megahit HD перейменований в ViP Megahit, а логотип комедійного кіноканалу TV1000 Comedy HD змінився на ViP Comedy.
За інформацією галузевого видання «Кабельник», компанія Viasat також проводить об'єднання даного пакета преміум-каналів з власним відеосервісом під єдиним брендом ViP.
Технічні параметри супутникового мовлення телеканалів залишаються без змін.
Дата: П`ятниця, 27.10.2017, 20:02 | Повідомлення # 86
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Все за гроші.
Медіа-групидомовилисязакодуватисупутник
Українські медіа-групи збираються в 2018 році закодувати23національнихтелеканали в супутниковому ефірі і спробувати продати їх глядачеві. Чи вийде?
Чотири найбільші медіа-групи досягли попередньої згоди щодо кодування відкритих телеканалів на супутнику. Орієнтовний дедлайн - весна 2018 року.
Зараз медіа-групи Інтер (Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна і Валерія Хорошковського), StarLightMedia (Віктора Пінчука), Україна (Ріната Ахметова), і 1 + 1 (Ігоря Коломойського) в цілому транслюють 23 телеканали: Інтер, НТН, К1, К2 , МЕГА, Піксель, Zoom, Enter-фільм, СТБ, ICTV, Новий, М1, М2, Оце, Україна, НЛО ТБ, Індіго TV, 1 + 1, 2 + 2, ТЕТ, Плюсплюс, УНІАН ТБ і Бігуді.
УмовилиІнтер?
Кодування найбільшими ТВ-групами з абсолютно різними власниками супутникового ефіру стане безпрецедентною подією для всього медіа-ринку. Ще жодного разу вони не діяли в унісон. Про те, що деякі гравці хочуть кодувати українські канали на супутнику, редакція LIGA.net повідомляла ще в вересні. "Сьогодні три гравці готові закодуватися: це групи 1 + 1, МДУ та ми", - розповідав в інтерв'ю директор зі стратегічного розвитку групи StarLightMedia Федір Гречанінов. У групі Інтер, в яку входить найбільше телеканалів, у нього тоді не було впевненості. Це був предмет переговорів.
"Інтер до останнього часу не підтримував впровадження системи кодування супутникового сигналу", - розповідає медіа-експерт, радник голови Нацради з ТБ і радіомовлення Олександр Глущенко. Адже, на його думку, в разі кодування сигналу трьох медіа-груп, 8 каналів Інтера тільки б виграли і перетягнули частина аудиторії на себе - глядачів, які не бажають платити.
Але відразу кілька джерел LIGA.net на ринку повідомили, що Інтер таки вдалося переконати в необхідності кодування. "Офіційно про це оголосять на ТІМ (велика галузева конференція, яка пройде в перших числах листопада - Авт.). Якщо говорити про Інтері, то ми ніколи не були проти кодування", - розповідає редакції один з інсайдерів в самій групі. За його словами, медіа-групи сподіваються, що мовлення вдасться закодувати вже навесні 2018 року.
Чи є тут гроші
Як вважає Олександр Глущенко, переговорники від медіа-груп змогли переконати Інтер, озброївшись основним аргументом - на кодуванні вдасться заробити. "Адже в кабельному ТБ і IPTV у медіа-груп вже вийшло заробити в цьому році перші помітні гроші", - відзначає експерт. Нагадаємо, після того як національна валюта в 2014 році обвалилася і почалася криза, медіа-групи стали відчайдушно шукати джерела додаткового заробітку. Однієъ реклами в ефірі було недостатньо, а власники-олігархи теж збідніли, щоб продовжувати датувати свої медіа-активи - вливати в них сотні мільйонів щорічно. В результаті у медіа-груп в минулому році вийшло змусити основних кабельних операторів платити їм за доступ до їх контенту. "Моє припущення - сукупні доходи медіагруп в цьому році можуть виражатися в десятках мільйонів гривень", - розповідав Федір Гречанінов.
Телевізійники сподіваються, що по тій же накатаній дорозі вони підуть і в супутниковій трансляції своїх каналів. За оцінками керуючого партнера консалтингової групи E & C Анатолія Фроленкова, зараз за супутникове ТБ легальним провайдерам платять менше 0,2 млн. абонентів. "Природно, після кодування їх кількість може збільшитися. А ось вже відсоток зростання буде залежати від самих операторів і їх маркетингових дій", - уточнює партнер. Загальна кількість домогосподарств, обладнаних супутниковими антенами, в Україні зараз становить близько 4,5 млн. Олександр Глущенко чув прогнози медійників: тільки близько мільйона домогосподарств платити все одно не будуть і залишаться дивитися телеканали в відкритому доступі.
Грошей поки не багато
Але прогноз експертів більш песимістичний. У медіа-груп навряд чи вийде вмовити багатьох українців, які звикли до безкоштовного ТВ, розпрощатися навіть з невеликими грошима. Наприклад, за розрахунками засновника BigDataUa Сергія Бойко, 30-40% абонентів в містах перейде з безкоштовного супутника на НЕ закодований ефірний сигнал Зеонбуду. І тільки 20-25% віддасть перевагу на користь кабельного ТБ. У Глущенко схожий прогноз: "Аудиторія супутника, швидше за все, піде на Т2 (відкрите цифрове ефірне ТБ). Ментально ці глядачі не готові почати оплачувати те, що діставалося завжди безкоштовно", - говорить він. Медіа-експерт додає, що багато чого буде залежати в 2018 році від того, чи відключать в Україні аналогове ефірне мовлення. Воно, як і "цифра", є відкритим для глядача типом мовлення. І аналог досі дивляться в Україні мільйони абонентів.
Кодовані канали чотирьох медіа-груп хочуть повісити на дві DTH-платформи (провайдери платного супутникового ТБ): XTRA TV (належить групі ТРК Україна) і Viasat (Плюси). За інформацією LIGA.net, у StarLightMedia та Інтера не буде своїх супутникових провайдерів. Також медійники практично визначилися з постачальником самого рішення по кодуванні. Їм, найімовірніше, стане компанія Verimatrix. З точки зору абонента підключитися до платного пакету "українського розважального ТБ" буде не так просто. Доведеться купити "прошиту" приставку (за аналогією з тим, як зараз глядачі дивляться цифровий пакет Т2). "Дуже складно монетизувати споживача, який вже витратив гроші і придбав обладнання. Тим більше, змусити придбати або замінити наявний тюнер менш просунутим операторським приймачем", - відзначає Глущенко.
Не можна забувати: крім каналів чотирьох медіа-груп, на супутнику, швидше за все, залишаться ще мовники, які не підтримають кодування. Це наприклад, окремо розташовані новинні українські канали (скажімо, П'ятий канал Петра Порошенка), або взагалі російське ТБ.
Дата: П`ятниця, 03.11.2017, 10:38 | Повідомлення # 87
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Телегрупирозповіли, як зміняться ціни
на їхні канали післякодуванняна супутнику
Фото - kafanews.com
Сьогодні на конференції#TIM 2017представники телегруп розповіли, якою буде вартість їх телеканалівв 2018 році.
Деякі підвищать ціни вже з 1 січня, інші введуть зміни тільки після кодування супутникового сигналу і відключення ефірного аналогового сигналу, запланованого на весну наступного року.
Отже, телегрупи знову пропонують пакетний продаж.
Вартість мовників StarLightMedia (СТБ, ICTV, «Новий канал», «Оце», М1 і М2) і «1 + 1 медіа» ( «1 + 1», «2 + 2», ТЕТ, Плюсплюс, «бігуді» і « Уніан »), які зараз обходяться провайдерам кабельного телебачення в 75 коп. в місяць з розрахунку на одного абонента, з 1 січня зросте в два рази - до 1,5 грн з абонента.
Група «1 + 1 медіа»( «1 + 1», «2 + 2», ТЕТ, Плюсплюс, «бігуді» і «Уніан») до супутникового кодування залишить ціну 75 коп. в місяць за одного абонента, а після кодування підніме до 1,5 грн з абонента.
Телеканали Inter Media Group ( «Інтер», НТН, «Мега», Enter-фільм, «Піксель», K1, K2 і Zoom) як і раніше коштуватимуть 3 грн з абонента, що є найвищою ціною на ринку.
«Медіа Група Україна» ціни не озвучила, але представники провайдерів розповіли мені в кулуарах, що до кодування група залишить ціну за три ефірних телеканалу ( «Україна», «НЛО» і «Індиго») на рівні за 45 коп. з абонента в місяць, а після кодування оплата становитиме 90 коп. з абонента.
Супутникове кодування телегрупи планують на травень наступного року.
Крім того, директор з розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов анонсував запуск групою SLM виключно платних телеканалів, але деталей не розкрив.
Телегрупи підготували обіцяний соціальний ролик про відключення «аналога» і кодування супутника, в якому, крім інформації про перехід на Т2, буде сказано про можливість перейти в кабельні мережі (це було побажанням провайдерів). Ролик буде оприлюднено найближчим часом. При цьому телегрупи як і раніше не вірять, що перехід на Т2 відбудеться в наступному році. І так, кодувати сигнал Т2 телегрупи не вважають за потрібне.
Член Нацради Олександр Ільяшенко вкотре висловився про інформаційну безпеку: мовляв, рішення телегруп кодуватися тягне великі ризики, оскільки «супутник» залишився єдиним способом отримання сигналу українських каналів жителями Криму та окупованій частині Донбасу. Чиновник зазначив, що Плюси, «Новий канал» і ICTV порушують умови своїх супутникових ліцензій (в них вже прописаний кодований сигнал), а також запевнив присутніх, що відключення ефірного аналога таки почнеться 30 березня.
Все це дуже цікаво, враховуючи, що зовсім недавно по ринку ходила зовсім інша інформація. Нагадаю, в червні в Одесі директор «Тріолан» Вадим Сидоренко озвучив такі ціни за канали телегруп: 8,75 грн - в 2018-м, 14,75 грн - в 2019-м і 20,75 грн - в 2020-м.
Про що ще говорили на конференції, розповім вам в найближчі дні. НЕ пропустіть!
Хоча, в принципі, здогадатися нескладно: поки що найближчий до Насті майданчик - сцена шоу «Х-фактор», де Каменських в цьому сезоні стала однією з суддів. Ну а 11 листопада якраз стартують прямі ефіри проекту. Так що цілком логічно, що вперше нову Настю, вірніше, NK ми побачимо саме там.
«Я дуже рада, що мій перший живий виступ як NK відбудеться саме на цій сцені, - каже Настя Каменських. - Ми з командою проекту придумали неймовірно технологічний і видовищний номер, який обов'язково вразить глядачів. Я обіцяю, що нова Настя буде дивувати шанувальників, і я це зроблю вже на першому прямому ефірі нашого шоу».
За словами креативного продюсера шоу «Х-фактор» Олександра Братковського, номер для Насті Каменських розроблявся спільно командами співачки і проекту:
«Настя дуже творча людина, з нею працювати приємно. Вона завжди озвучує свої ідеї, що дуже добре для творчого процесу, адже ми розуміємо один одного з півслова. До того ж, коли ідея подобається і режисерам-постановникам, і артисту, процес створення номера відбувається дуже злагоджено і в хорошому настрої. Ідея номера заснована на сюжеті її кліпу на сингл #етомояночь. Настя тут - дівчина-домогосподарка, яка реалізує свою мрію. Їй хочеться чогось більшого, ніж побут, хочеться свята. Тому вона перетворює свою квартиру в справжній нічний клуб, влаштовує свято у себе вдома. Для цього номера ми будуємо дуже багато декорацій. Детально розповідати про них не буду, побачите все самі в ефірі шоу».
Загалом, ви зрозуміли: 11 листопада, канал СТБ, проект «Х-фактор».
Дата: Неділя, 05.11.2017, 12:01 | Повідомлення # 89
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 1944
Статус:
Телеканал «Pro все» перетворюється в «8-й канал»
На вчорашньому засіданні Нацради з питань телебачення і радіомовлення стали відомі подробиці перезапуску супутникового телеканалу «Pro все».
Регулятор готувався узгодити зміну власності та назви телеканалу «Pro все» (ТОВ «Арсмагна продакшн») на «8 канал», а також відкоригувати програмну концепцію. Але в останній момент з'ясувалося, що за нову програмну концепцію мовника доведеться виплатити не 80 тис. грн ліцензійного збору, а 160 тис. грн. Представники мовника попросили перенести розгляд питання, щоб прописати нову програмну концепцію.
Новим власником і директором каналу став Сергій Федорченко (мовник, нагадаю, був куплений у вересні у власника «Першої української радіогрупи» Андрія Карпія за $ 50 тис.). Федорченко представляв телеканал разом з Наталією Федорченко, названою генпродюсером телеканалу.
Глава регулятора Юрій Артеменко традиційно запитав нового власника, звідки гроші на покупку активу. Федорченко відповів, що це його кошти, виручені з «інших бізнесів», які вже закриті. Артеменко, посміхнувшись, поцікавився, а чого Сергій вирішив, що телевізійний бізнес принесе йому дохід. Генпродюсер відповіла, що це вона вмовила Федорченко інвестувати в телеканал.
Генпродюсер телеканалу здивувала членів відомства солідною презентацією нового мовника. Як виявилося, канал робить ставку виключно на власне виробництво і запускає багато нових проектів.
Щоденний ефір буде поділений на кілька блоків: вранці - «Корисне і позитивне» ранкове шоу «Не проспи»; вдень - «Цікавий і насичений» ефір для жіночої аудиторії з програмою «Казка для тебе»; «Інформаційно-бізнесовий» вечір; на вихідних - спорт, кіно і «Кращі шоу». Цільова аудиторія - 14-54, ядро - 18-45. Після перезапуску телеканал хоче наростити частку до 0,5% за заявленою аудиторією, орієнтуючись на систему ОТТ-рейтингів BigDataUA. Також в ефірі будуть програми «У мене є ідея» - про пошук інвестицій, «Подорожуй з задоволенням», програми про бізнес - «Бізнес-бар шоу», «Бізнес працює» і ряд інших проектів.
Дата: Вівторок, 07.11.2017, 17:57 | Повідомлення # 90
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28360
Статус:
Кодуватине можнадивитися
В Україні останні кілька років зі змінним успіхом обговорюється кодування телеканалів медіагруп.
Якщо раніше процес був уповільненим і нагадував роздуми, то в епоху економічної кризи від розмов перейшли до справи. У листопаді-грудні 2016 року телеком-провайдери і кабельники, незважаючи на завзятість з їх боку, були переведені на платну модель з медіагрупами, а тепер активно обговорюється не тільки кодування супутникового сигналу, але і називаються конкретні дати - весна 2018.
Давайте розбиратися, чим це загрожує для українського телеглядача, українського телебачення, держави Україна та інформаційної безпеки нашої країни.
Відсутність сильногогромадського ТБ
Почнемо з того, що в силу еволюційного розвитку ТБ, а скоріше деградації державного, читай громадського, комерційні структури щільно зайняли нішу «головних каналів» країни і претендують, місцями дуже впевнено і заслужено, на головні рупори та джерела новин для населення. Заяви чотирьох медіагруп про кодування супутникового сигналу 23-х телеканалів викликають в суспільстві резонансні побоювання, пов'язані з інформаційною безпекою держави.
З одного боку комерційному мовнику вільно робити, що заманеться, особливо на догоду авторського права, з іншого, в Україні комерційні мовники активно в головах глядача зайняли нішу «головних» джерел інформації і ускладнення доступу до контенту сприймається як загроза. І якщо не брати в розрізі України, де є альтернативні джерела отримання контенту, то для окупованих і анексованих територій позбавлення доступу до рейтингових українських телеканалів через супутник, на тлі вседоступності російських каналів, схоже відмови Києва від власних громадян. Ситуацію виправило б наявність сильного і багатоканального громадського ТБ, що веде мовлення з кожної праски (ефір, супутник, IP), як це прийнято в розвинених і цивілізованих країнах, але в Україні вперше за 26 років державне, а тепер суспільне ТБ, тільки відштовхується від дна в надії на раптовий розвиток, незважаючи на урізання бюджетних коштів.
А будь у нас сильний Громадський мовник - проблема кодування приватних каналів з супутника з переходом на платну модель не стояла б так гостро в розрізі інформаційної безпеки. Але як казав мислитель XX століття: «Маємо те, що маємо».
З 15 млн. Українських домогосподарств близько 30% дивляться телебачення за допомогою супутникової антени. Більшість домогосподарств обзавелися антеною з трьома конверторами, так званим «Гориничем», який дозволяє приймати близько 60-80 українських каналів у відкритому доступі в залежності від технічного стану приймача. Монетизувати цю аудиторію в першу чергу і збираються медіагрупи. Мені б хотілося сказати: «Хлопці, все у вас вийде, з чотирьох мільйонів домогосподарств ви обілетити практично всіх!». Але ні! Не всіх і не відразу ... Зрозуміло, що ніхто не розраховує на 100% проникнення найкапризнішої аудиторії, яка вже сформувалася і один раз заплатила, щоб більше не платити. Розглянемо сценарії розвитку.
DTH - пшик без відключенняаналога
До розвитку ринку платного ТБ медіагрупи наполегливо прагнуть останні 5 років. Активно ведуть бойові дії і ламають ринок через коліно років зо два. Як ми вже писали раніше, Медіа Група Україна придбала супутникову платформу Xtra TV на додаток до OTT-платформі OLL.TV, а «1 + 1 медіа» - DTH-платформу «Віасат Україна».
Капіталовкладення зроблені не для гарного слівця, а виключно для комплексної монетизації ринку і переклад його на рейки щомісячної абонентської плати. І навіть не дивлячись на ситуацію з анексією Криму і окупацією Донбасу, медіагрупи стрімко наближаються до «кодування» сигналу кодуванням Verimatrix, акцентуючи увагу на тому, що вони кодують розважальний контент. А інформаційна безпека - прерогатива виключно держави, у нього є ГРОМАДСЬКИЙ мовник, але ніяк не комерційні мовники. І мовляв, на супутникіу крім телеканалів Інтер, НТН, К1, К2, МЕГА, Піксель, Zoom, Enter-фільм, СТБ, ICTV, Новий, М1, М2, Оце, Україна, НЛО ТБ, Індіго TV, 1 + 1, 2 +2, ТЕТ, Плюсплюс, УНІАН ТБ і Бігуді присутні ще кілька десятків мовників, новинні канали, які поставлять на себе ношу інформування населення. Точка зору має право на життя. Тим більше що її озвучили 2 листопада в Києві на конференції TIM 2017: Telecom, IT, Media.
Навіть якщо медіагрупи і закодують свій транспортний сигнал із супутників Amos 3/7, Astra 4a, а він саме транспортний і ніколи не призначався для кінцевих споживачів, нічого глобально не зміниться, поки існує аналогове мовлення. Саме відключення аналогового ефірного мовлення, яке було заплановано на літо 2015 (!) року є тим лакмусовим папірцем, який дасть зрозуміти глядачам, що «крига» рушила і пора визначитися:
- піти до провайдера програмної послуги; - дивитися відкритий супутник; - дивитися Т2.
Прокачування«Зеонбуду»
Загальна кількість домогосподарств, обладнаних супутниковими антенами, в Україні зараз становить близько 4,5 млн. Прогнози медійників, що близько мільйона домогосподарств платити їм не будуть і залишаться дивитися ТБ у відкритому доступі, - виглядають дуже оптимістичними.
Аудиторія супутника, швидше за все, піде на Т2. Статистика інтернет-магазину «AGSAT» говорить про те, що вже зараз на 100 проданих Т2 приймачів доводиться 2-3 супутникових. А якщо зміняться технічні характеристики сигналу «Зеонбуд» і покриття збільшиться - шанси у простого глядача обзавестися тюнером для Т2 збільшуються з розширенням зони покриття ефірною цифрою. Ментально ця аудиторія не готова почати оплачувати те, що діставалося завжди безкоштовно. Адже даний психотип один раз заплатив, щоб більше ніколи не платити. Навіщо платити за 32 канали з супутника, якщо ці ж 32 канали є в ефірі, але безкоштовно?
Також складно буде запропонувати замінити споживачеві супутникового ресивера свій куплений на місцевому радіоринку приймач, на менш просунутий в плані технічних можливостей, провайдерский Viasat або Xtra TV.
Кодуванням супутника медіагрупи в першу чергу перенаправляють трафік на користь провайдера Т2, розширивши йому споживчу аудиторію до максимально можливих. Як буде «Зеонбуд» формувати тарифну сітку і наскільки цей процес буде курируватися державою - питання окремої теми, але шанси впливати на телеканали-клієнти у нього помітно збільшуються.
Нюансисупутникового ТБ
Особисто я не вірю в глобальний успіх DTH.
По-перше, все впирається в споживчий приймач. 4,5 млн.домогосподарств звикли до коробки, яка дає право вибору. Навіть найдешевший бокс за 15 $ з радіоринку працює з BISS, PowerVu, дає можливість підключити "простигосподи» шаринг і здійснювати перегляд IP-потоків з мережі інтернет. Звичайно, не всі домогосподарства такі просунуті, і кількість абонентів Xtra TV і Viasat буде тільки рости. Адже 200 тис. на двох - це мізер на фоні 40 мільйонної країни. А боротьба за «гаманець» споживача буде тривати не один рік і не два, тому, на довгі черги охочих обзавестися «залізом» сподіватися не варто. Ажіотажу не буде.
По-друге, не зовсім зрозуміла ситуація з споживчими CAM-модулями під Verimatrix. У країні вдосталь домогосподарств з тюнерами і телевізорами, які могли б перейти на платну модель. Купувати додатково приставку при наявності тюнера в телевізорі або дорогого супутникового приймача - це ми вже проходили з «кодуванням» ефіру «Зеонбудом». Можна не наступати повторно на ті ж граблі і найплатоспроможнішу аудиторію недорогим технічним рішенням трансформувати в абонентську базу.
По-третє, не варто забувати про інформаційну безпеку. Позбавлений розважального контенту з супутника обиватель спробує знайти заміну. І піде він за контентом до росіян. Давайте будемо реалістами. Глядачі і так дивилися російські телеканали зі супутника в обсягах дозволених власною нервовою системою і витримкою. А тепер у деяких з них не буде особливого вибору. Час, відведений для телеперегляду, можна сміливо утилізувати на російських каналах. Благо, білокам'яна не особливо соромиться і все більше посилює кількість і якість власних каналів на супутниках, доступних українцям. На тому ж сумнозвісному «Гориничі» кількість каналів тільки зростає. Рік тому в статті Інформаційна небезпека «Горинича» був список російських каналів на триголового, а для власників Xtra TV чотирьохголового «Горинича», кількість «пропаганди» русского мира стало ще більше.
З позицій13-9-5-4доступні наступні канали:
Перший канал. Європа Перший канал. Румунія EuroNews Russia РТР Планета Росія 24 НТВ Мир ТНТ International СТС International 8 канал Русский Бестселлер Білорусь 24 (митний союз) Союз Шансон ТВ MusicBox Russia Ukraine 24 ТБН Росія Life TV Новий Світ TV Rus 13 TV RTVI Архів Відродження CNL CBC Азербайджан Теперішній час UA TV Карусель Int. ТВЦ Int. РТР Планета Молдова Дощ *
5-9-13Е. Прийом російськомовних каналів
Щоб приймати ці телеканали - необхідно лише налаштувати супутниковий приймач. Але наш глядач не шукає легких шляхів, у багатьох встановлена друга антена. Ми не беремо до уваги позицію 36 гр.с.д, звідки в Україні приймають «НТВ-Плюс» і дивляться за допомогою шаринга, просто пройдемося по відкритих позиціях. Якщо проїхати по країні, то можна помітити, що частина антен дивляться на позицію 75 або 90 гр.с.д. В принципі, можна спорудити «східний гіринич» і збільшити кількість прийнятих відкритих телеканалів до 200 із супутників: ABS-2 / Intelsat-15 / Ямал 401. Тут і Перший, і Росія, і НТВ в різних часових поясах, і ТНТ, і Рен ТВ, і СТС, і 5-й канал, і навіть канал ЛДПР і Червона Лінія від КПРФ. Дивись - не хочу ...
75Е. СупутникABS-2 / 2A. Прийом відкритих каналів
85.2Е. СупутникиHorizons-2 / Intelsat 15. Прийом відкритих каналів
90Е. СупутникЯмал-401. Прийом відкритих каналів
Нерідко на антени невеликого діаметру приймають сигнал з супутника Ямал-402, де також є що подивитися. Наприклад, Крим 24 або Перший кримський.
55.0Е. СупутникиЯмал 402 / Экспресс АТ-1. Прийом відкритих каналів
Про те, як Росія окуповує інформаційний простір щоб впливати на уми сусідів, можна простежити по появі російських каналів на тій чи іншій супутникової позиції, яка набирає популярність.
Взяти, приміром, Середню Азію і супутник Azerspace-1 в позиції 46 гр.с.д. Прекрасно приймається в Україні на антену 110 см харківського заводу «Варіант». Крім телеканалів Азербайджану, Грузії, Киргизстану, які вибрали супутник для ретрансляції, на борту в українського каналу UATV з'явилися чудові сусіди: Перший канал СНД, Росія 24, РТР Планета, Росія-1. І це на додачу до ТВ Центр Азія, ТНТ Азія, НТС (НТВ). Нічого розслаблятися.
46Е. СупутникAzerspace-1. Прийом відкритих каналів
Останні місяці проявляється аномальна активність на супутнику Astra 5B, де вже зібралися: Перець Int, Домашній Int, НТВ Мир, Рен ТВ Int.
31.5Е. СупутникAstra 5B. Прийом відкритих каналів
По-четверте, є приховані загрози. Не варто забувати про транспортний потік «Зеонбуду» з супутника. Буде він кодуватися? Не буде? Ніхто про це поки не заявляв. Але дивитися сигнал можна вже сьогодні. Те, що ще недавно було технічно неможливо і приймалося виключно на професійне обладнання - сьогодні є даступне простому обивателю. І я впевнений, що ринок швидко зорієнтується, як ощасливити бажаючих дивитися українське ТБ з супутника. Вихід - приймач для роботи з DVB-S2 T2-MI Multistream.
Як довго протримається у відкритому доступі сигнал «Зеонбуду» невідомо. Але поруч є подразник - доступ до сигналу російського оператора цифрового ТБ з супутника «РТРС». На антену невеликого діаметра можна вільно приймати 20 російських телеканалів, включаючи загальнодержавні. Кодувати свої потоки агітпрому з Кремля явно не збирається. Завдання ставляться інші. Популяризація. І це ми ще не говорили про кордшарінг і IP-піратство ...
53Е. СупутникЕкспрес АМ-6, діапазон Ку. Прийом відкритих телеканалів
Мені здається, що до кодування медіагрупами своїх каналів готуються всі. Кожен мріє схопити новий ринок. Нас чекають нові мовники на супутнику. Наприклад, компанія «Укркосмос» активно намагається розвивати проект «Країна ТБ» і виводить на орбіту регіональні канали, для яких новий канал поширення міг би стати підмогою не тільки в плані витратити гроші, але і заробити, маючи 100% покриття домашнього регіону.
Наскільки впорається ринок і безпосередньо глядач з подібним викликом - покаже час. Останнє слово як завжди за державою і регулятором - Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Адже можна сміливо пережити кодування каналів, перебуваючи в Києві, Житомирі чи Маріуполі, а що робити співгромадянам на окупованій і анексованій території, для яких телеканали медіагруп були зв'язком з Батьківщиною?
Редакція 
