Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».
Один із символів України. Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Весільний рушник... Давній наш символ. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, - що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров´я в сім´ї. Все наше життя проходить поруч з рушником: ушановуємо народження дитяти, виряджаємо в далеку дорогу батька-сина, зустрічаємо гостей, проводжаємо людину в останню путь, використовуємо у весільних обрядах. Пісня «Рідна мати моя».
За давнім звичаєм, як тільки у сім´ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки, передаючи свій досвід Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт навесні та восени. Витканий одяг, скатерки, вишиті сорочки та ручники були свого роду характеристикою дівчини, її працьовитості. Вишивання у кожній місцевості відрізняється орнаментом, технікою вишивки, гамою фарб. Найхарактерніші кольори - червоний і чорний. Пісня «Вишиванка».
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба і калина. Правду каже прислів´я: без верби і калини нема України. (За В.Скуратівським) А звідки пішла назва «калина»?
Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».
З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав його у піснях. «Чи я в лузі не калина була?» (калина символізує дівочу красу), «Ой у лузі червона калина похилилася» (нещаслива доля жінки), «Би у полі та криниченька» (калина - символ рідної землі, її садили на могилі козака, який загинув у чужому краї).
Кущ калини біля маминої хати - це не лише окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Якщо троянди і виноград, за влучним висловом М.Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ознаки, опредметнює й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий лист, калинова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, ніколи не почути найчистішої, найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може народжувати лише сопілка з маминої калини.
Дата: П`ятниця, 03.06.2022, 21:27 | Повідомлення # 303
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28575
Статус:
Сто днів війни.. Незламності і сил Сто днів Героїв .. Витримки й відваги — Твоїх, Вкраїно, доньок і синів, Під жовто-синім і священним стягом
Сто днів війни.. І сто днів сподівань.. Сто днів надії, віри і тривоги Сто днів на всіх споріднених бажань Одної мрії — миру-перемоги
Сто днів печалі, горя.. Сто днів сліз.. Сто днів зізнання,як ніколи, у любові Сто днів чекання.. Сто ночей без снів.. Мільони доль, всі різні — однакові
Сто днів війни.. Якесь інше життя.. Цінніше стало все, що є довкола Земля і люди... Люди і земля .. Нема чужих.. Крім ворогів .. Нікого..
Сто днів війни.. І лютий сотню днів.. Питань найбільше - Як? Чому? Для чого? І відповідь, чи ствердження собі На сотню днів, ми ближч, до перемоги
Сто днів -ми - Маріуполь .. Ми — Херсон.. Ми - Миколаїв.. Ми - Одеса.. Харків... Київ І сотню днів серця, як в унісон — Живіть! Тримайтеся! Благають, як єдине..
Сто днів війни.. Мовчить і досі світ.. Сто днів війни, яку ми не чекали ... І сотню днів хтось гине... Знов болить.. І скільки ще? Що ж буде, Боже,далі?
Ми сильні ..Вистоїм ..Ти, нам, допоможи, У боротьбі за нашу землю і свободу, Нащадкам славних вільних козаків, Моєму рідному вкраїнському народу.
Дата: Неділя, 05.06.2022, 15:19 | Повідомлення # 306
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2774
Статус:
Я часто останнім часом згадую слова
старої пісні"хотят ли русские войны"!
А ось вірш, він говорить багато про що !
Русские вы не забыли эту песню?
Хотят ли русские войны? Пускай вам скажут пацаны, Кто под Васильевкой стоит, Кто под Сумами вечно спит, Кто под Пологами в боях Не помнил слова БОЛЬ и СТРАХ. Спросите просто у ВЕСНЫ: Хотят ли русские войны?
Хотят ли русские войны, Спросите вы у сатаны, Который в бункере сидит И вволю ест, и вдоволь спит, Вкушая страстно кровь детей, Кровь украинских матерей. Спросите вы у сатаны: Хотят ли русские войны?
Скажите, "братский" наш народ, Зачем по Харькову он бьёт? Зачем Чернигов он бомбит, И Киев наш за что горит? В чём Мариуполь виноват? Ну, не молчи, ответь нам, "брат": Зачем вам боль моей страны? Хотят ли русские войны ...
Хотят ли русские войны? Россия, где ж твои сыны? Тела их во поле лежат. Ты забери детей назад. Ты раздели скорбь матерей, Верни хоть мёртвых сыновей. Они уж больше не нужны? Хотят ли русские войны?..
Хотят ли русские войны? Молчите, наложив в штаны, Позоря честь своих отцов - Советской армии бойцов, И дедов, кто фашизм прогнал, Кто Киев спас - врагу не сдал! Их души ужаса полны! Хотят ли русские войны ...
Встал Мелитополь и Херсон, Забыв про голод и про сон, Бердянск, Каховка и Чонгар, И атомный Энергодар,
Ирпень, Житомир и Токмак, Над ними сине - жёлтый стяг, Их не страшит сирены вой! Идитерусские... домой..
Дата: Неділя, 05.06.2022, 16:34 | Повідомлення # 307
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28575
Статус:
Chornitsa
Далі куди
(Malukah Cover))
Монтаж відео, вокал, тексти пісень Ніки Черніс Аудіо зведення та мастеринг від Крістіана 'Moschus' Moos Запис голосу Елірана Трабілова Оператор Ігор Хотинський