Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».
Один із символів України. Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Весільний рушник... Давній наш символ. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, - що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров´я в сім´ї. Все наше життя проходить поруч з рушником: ушановуємо народження дитяти, виряджаємо в далеку дорогу батька-сина, зустрічаємо гостей, проводжаємо людину в останню путь, використовуємо у весільних обрядах. Пісня «Рідна мати моя».
За давнім звичаєм, як тільки у сім´ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки, передаючи свій досвід Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт навесні та восени. Витканий одяг, скатерки, вишиті сорочки та ручники були свого роду характеристикою дівчини, її працьовитості. Вишивання у кожній місцевості відрізняється орнаментом, технікою вишивки, гамою фарб. Найхарактерніші кольори - червоний і чорний. Пісня «Вишиванка».
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба і калина. Правду каже прислів´я: без верби і калини нема України. (За В.Скуратівським) А звідки пішла назва «калина»?
Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».
З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав його у піснях. «Чи я в лузі не калина була?» (калина символізує дівочу красу), «Ой у лузі червона калина похилилася» (нещаслива доля жінки), «Би у полі та криниченька» (калина - символ рідної землі, її садили на могилі козака, який загинув у чужому краї).
Кущ калини біля маминої хати - це не лише окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Якщо троянди і виноград, за влучним висловом М.Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ознаки, опредметнює й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий лист, калинова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, ніколи не почути найчистішої, найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може народжувати лише сопілка з маминої калини.
Дата: Неділя, 15.05.2022, 09:19 | Повідомлення # 271
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Kalush Orchestra
Stefania - Ukraine
Official Music Video - Eurovision 2022
Пісня «Стефанія» – це данина пам’яті матері Олега, яку вона вперше почула, коли побачила, як гурт її сина змагався на українському попередньому відборі «Євробачення» «Відбір».
Дата: П`ятниця, 20.05.2022, 10:52 | Повідомлення # 273
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2774
Статус:
NAVKA
Українські пісні про боротьбу за свободу
За час, відколи Росія напала на Україну (з 2014 року), співачка Навка написала близько двадцяти пісень про війну, про боротьбу українського народу за власну свободу.
В цю добірку увійшли авторські пісні, народжені війною та Революцією Гідності. А також кілька пісень з проекту "Україна в піснях" (авторський проект співачки, що покликаний відродити українські народні пісні, надати їм сучасне звучання).
Серед цих народних пісень "Засвіт встали козаченьки", улюблена пісня більшості слухачів каналу. Прем'єра пісні "Ой у лузі червона калина". А також і пісня «Ой у вишневому саду» - оскільки сюжет кліпу на неї теж оспівує кохання під час війни, коли пара мусить розлучитись, бо чоловікові треба боронити свою країну, а разом з країною і свою кохану.
Навка переконана, що пісня є одним з головних інструментів у боротьбі на свою націю!
«Пісня об'єднує! Пісня здатна пробудити приспане коріння твоїх славних предків! Вона надихає, дає сили! Пісня здатна зберегти справжню історію, навіть в часи гоніння, заборон, спалювання книг і переписування історії. Пісня - це зброя, яка переходила до нас поколіннями! І я використовуватиму цю зброю сповна!
Ну і зрештою, українські пісні - це просто красиво!»
00:00 Засвіт встали козаченьки 03:36 Я не дозволю 06:59 Я нап‘юсь вина 10:43 Ой у лузі червона калина 14:05 А ти не здавайся 17:22 На передовій 21:53 Герої повертаються додому 25:52 Доборолися 29:02 Мій ворог мене називає сестрою 33:15 Я не дозволю (piano) 37:05 Колискова 40:55 На передовій (remix) 45:16 Ой у вишневому саду
Авторство пісень:
Слова і музика більшості пісень - Navka (Марина Тимофійчук) Окрім: Колискова (вірш Миколи Вінграновського), Доборолися (вірш Ліни Костенко), "Засвіт встали козаченьки", «Ой у вишневому саду» та "Ой у лузі червона калина" - народні (авторство першої приписують також легендарній Марусі Чурай)
Дата: Субота, 21.05.2022, 08:33 | Повідомлення # 274
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Наталя Фаліон
Сусідка
До вашої уваги ще одна моя нова пісня, яка називається "Сусідка". Як казав Гриць Драпак: "Хто сусідів добрих має, того минуть біди, Бо найбільше в світі щастя, то гарні сусіди". Нажаль, наша найближча сусідка виявилась ще тією паразиткою.
СлаваУкраїні !
Сусідка
Є сусіди різні, Мирні є і грізні, Щедрі, що розділять останній бутерброд, А моя сусідка, Рідка паразітка, Дуже сильно хоче забрати мій город
Пр: А сусідка у мене лиха Вона скаче на всіх, як блоха, Її аж розпирає від зла Покусала уже пів села
Мала я сусіда - Вусатого діда, Жили не тужили, цілу купу літ, Але та акула Діда підманула І тепер не друг мені мій старИй сусід
Пр: А сусідка у мене лиха Вона скаче на всіх, як блоха, Її аж розпирає від зла Покусала уже пів села
Щоб у своїй хаті Ти міг спокійно спати Треба щоб з сусідом дуже повезло, Якщо він надійний - Буде все спокійно, Бо моя сусідка то суцільне зло
Дата: Субота, 21.05.2022, 20:49 | Повідомлення # 277
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Brutto Nostra ( Сергій Міхалок )
Воїни СвітлакаверVictoria Niro
Українськаверсія
Автор золотого хіта Сергій Міхалок ( Brutto Nostra , колись Ляпіс Трубецкой) який заспівав у 2014 році цю пісню на підтримку України
Окремо дякую Сергію Міхалок за цю пісню!!
Все будеУкраїна !!!
Текст пісні
Рубінові частини сонця зорі Рубають злу жагу, спалюють її Зринають вище неба брат і сестра Золоті іскрини ватри бризка
Радіємо джавелінам в міцній руці Водограй молодість в рідкім струмці Бий барабан, бам , бам Байрактари й ЗСУ тут , там
Воїни Світла , Воїни Добра Бережуть наш спокій Б'ються до кінця Воїни Добра, воїни Світла Джа Растафарай, б'ються до кінця
Плаче солдат , медаль на гімнастерці Як багато хлопців в полину круговерті За хмарою дракон , кам'яне серце В війні один закон — стріляй щоб захиститься
Радіємо джавелінам в міцній руці Водограй-молодість в рідкім струмці Бий барабан , бам , бам Байрактари й ЗСУ тут , там
Воїни Світла , Воїни Добра Бережуть наш спокій , б'ються до кінця Воїни Добра, Воїни Світла Джа Растафарай, б'ться до кінця
Дата: Неділя, 22.05.2022, 11:53 | Повідомлення # 279
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Великий Угодник, Святий Миколаю, Моли за нас Бога, уклінно благаю, Зміцни нашу віру в години тривоги, Вкажи шлях до миру, добра, перемоги.
Молись, Миколаю, за долю країни – Щоб орди чужинців пішли з України, Надай мужнім воїнам сил і наснаги, В бою з ворогами – терпіння й відваги.
Візьми їх під захист, зміцни їхню волю, Відводь від них кулі, позбав ран і болю, Втамуй, Чудотворче, печаль і розпуку, В часи небезпеки подай Свою руку.
Молися за ту переможну годину, Коли зло навіки покине країну, Приїдуть додому солдати-герої, Що світ врятували в смертельнім двобої.
Вимоли в Бога для нас милосердя, Благословення, спасіння, прощення – Ми молимо миру, здійсни світлі мрії, Не дай оступитись в часи безнадії.
Святий Чудотворче, моли за нас Бога, Щоб мирна була у майбутнє дорога Без воєн, страждань, щоб і миті радіти, Щоб в кожній оселі всміхалися діти.
Дата: Неділя, 22.05.2022, 18:36 | Повідомлення # 280
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Три місяці Матір Божа, спокою не мала, Україні - доні долю нову вишивала. Вишивала , молилася, візерунки клала, І молитви за дитину день і ніч читала .
Нитки чорні закінчились, червоними шила, Вишивала візерунки спокою і Миру . Зеленими нову долю вона вишивала, Вишиваючи молитви голосно читала.
Жовтими колосся й сонце вишивала вміло , І молитва з її вуст щирая летіла. А блакитними нитками небо, море , ріки Буде доня - Україна - Щаслива навіки .
Чорні нитки закінчились , кольорові шила І молитва материнська по світу летіла . Возродиться Україна, вдягне нову долю , Вишиє нам Матір Божа - Щастя, Мир і Волю..
Дата: Понеділок, 23.05.2022, 19:04 | Повідомлення # 283
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2774
Статус:
Malyarevsky (за участі @Eileen)
В саду осіннім айстри білі
Мабуть кожен за вас чув пісню "Ой кто-то с горочки спустился". Але ця пісня також була вкрадена. Дуже довгий час не брався за цю пісню, але все ж вирішив написати аранжування. Думаю, що вийшло вдало.
Детальніше про цю і інші вкрадені пісні ви можете дізнатись з цього сюжету Телебачення Торонто:
Величезна подяка @Eileen, яка долучилась до запису цієї роботи! За допомогу з тамбнейлом окрема подяка @Musetang — Гітара Українською
Дата: Вівторок, 24.05.2022, 08:37 | Повідомлення # 284
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
А мати бійцям наказала відкрити труну... Її відмовляли, їй ліки давали і воду... Вона говорила:,, Збирала його на війну - Й до раю зберу, і ще раз помилуюсь на вроду''.
... Вона не зомліла, змінився лише її лик. Вона лише стала одразу, як хмара осіння. А потім поклала в труну вишиванку й рушник І гладила тіло скалічене милого сина.
Вдивлялася в риси обличчя, порізи, синці - І наче воліла рукою мару відігнати... А потім сказали ми їй:,, Вже прийшли панотці'',- Вона всеодно не дозволила нам закривати.
І більше ні слова не мовила в голос вона, І губи тремтіли, напевне, в молитві за сина, А люди кругом шепотіли:,, Страхіття... Війна...'' І старились очі її і чоло щохвилини.
Коли панотець говорив, що тепер лише Бог Вирішує - й треба молитися всім нам за брата, Вона підійшла і сказала:,, Я буду за двох Молитись віднині - за сина свого і за ката''.
Ми всі оніміли:,, Навіщо за ката? Чому?'' Її попрохав панотець розтлумачити людям... ,,Бо в ката, напевне, є діти й дружина, тому Що кара не може торкнутися виключно Йуди...''
Коли вже ми їхали, нас провела до воріт... Хрестила по черзі, сльозам - ні кінця, ні упину, Що ми - говорила - віднині всі діти її І що зобов'язані жити за себе й за сина.
Дала на дорогу нам їжі, води і вина, А ще в рушникові строкатім - хлібину із сіллю. Рушник вишивала для сина на долю вона, А в сина ніколи, ніколи не буде весілля...
Ми їхали мовчки. Судомило душі й вуста, Стояли в очицях згорьовані батько і мати... Ми думали всі про одне, та не сміли сказати: Земля українська не просто прекрасна - свята...