Дата: Субота, 25.02.2023, 20:26 | Повідомлення # 61
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Компенсації за знищене та пошкоджене житло
— закон прийнято
Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект №7198, який запроваджує можливість компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
Цей закон визначає перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, її види, механізм оцінки та прийняття рішення щодо її надання, а також можливості її використання для отримання нового житла.
Хто зможе отримати компенсацію за знищене та пошкоджене майно?
☑️ - власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків; ☑️ - замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізособи); ☑️ - фізособи, які здійснили інвестування/фінансування будівництва; члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього; ☑️ - спадкоємці вищевказаних осіб.
Також право на компенсацію мають ОСББ, управителі, ЖБК. Це стосується відновлення спільного майна багатоквартирного будинку.
Механізм компенсації
Подати заяву на компенсацію можна буде через Дію, ЦНАП, органи соцзахисту або ж нотаріуса.
Рішення щодо надання компенсації буде прийматись органами місцевого самоврядування, які створюватимуть відповідні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Ці комісії розглядатимуть заяви, проводитимуть огляд зруйнованого житла та визначатимуть суму компенсації.
Розмір компенсації вираховуватиметься відповідно до спеціальної методики, яка наразі розробляється КМУ.
Зокрема, особи, чиє житло було зруйновані, отримають житловий сертифікат, який відображатиме суму компенсації, та протягом 5 років зможуть його використати для придбання нового житла.
Дата: П`ятниця, 10.03.2023, 12:26 | Повідомлення # 62
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Хто має право нести службуНА БЛОКПОСТАХ?
Блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на в’їзді чи виїзді на територію або з території, де введено воєнний стан.
ХТО МОЖЕ НЕСТИ СЛУЖБУ НА БЛОКПОСТАХ
Службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
ЩО МАЮТЬ ПРАВО РОБИТИ УПОВНОВАЖЕНІ ОСОБИ НА БЛОКПОСТАХ
▪️ перевіряти документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи
▪️ перевіряти документи, необхідні для перевезення вантажу (документи на транспортний засіб, на вантаж, дорожній лист тощо)
▪️ проводити огляд транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам
▪️ затримувати осіб, транспортні засоби, вантажі (товари), проводити їх огляд та передачу правоохоронним органам;
▪️ тимчасово обмежувати (забороняти) рух транспортних засобів та осіб
Дата: Четвер, 16.03.2023, 07:35 | Повідомлення # 63
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Хто має право на отримання безоплатно у власність
земельних ділянок в умовах воєнного стану
Законом України від 19.10.2022, №2698-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» внесено зміни до пп.5, п.27 розділу X Земельного кодексу України (ЗКУ), та визначено що:
безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають тільки громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна (у тому числі індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки та інші будівлі), право власності на які оформлено згідно діючого законодавства.
Окрім, того право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок мають громадяни, яким земельні ділянки були надані до 1 січня 2002 у користування.
Дата: Четвер, 25.05.2023, 20:17 | Повідомлення # 64
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Як оформитиспадщинучерез суд
Судовий захист прав, в тому числі спадкових, гарантується кожному громадянину.
Життєві ситуації, при яких виникає необхідність визнання або захисту прав на спадщину, сьогодні є поширеними. Відсутність документів, спори між спадкоємцями, пропуск строків, неоформлене право власності – ці та інші важкі питання виникають в процесі спадкування.
Якщо стандартна процедура спадкування (через нотаріальну контору) неможлива, спадкоємці можуть звернутись до суду.
Спір між спадкоємцями
Якщо на спадкове майно претендує одночасно декілька спадкоємців по закону, майно ділиться порівну. Якщо спадкування здійснюється за заповітом, в якому вказані частки кожного спадкоємця, поділ спадщини здійснюється відповідно до заповіту.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Якщо мова йде про спадкування за заповітом, застосовуються норми про обов’язкову частку у спадщині, яка належить непрацездатним батькам, дружині/чоловіку, неповнолітнім дітям та непрацездатним дітям – незалежно від волі спадкодавця, викладеній у заповіті.
При недосягненні згоди між спадкоємцями, поділ спадкового майна здійснюється в судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців. У даному випадку поділ спадщини оформлюється судовим рішенням.
Встановлення факту, що має юридичне значення
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Суди розглядають заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Усунення від спадкування
Привід для визнання одного з спадкоємців негідним і відсторонення його від спадкування -ще одна підстава для звернення до суду.
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Дані положення не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Такі положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Несвоєчасне оформлення спадщини
Закон відводить рівно 6 місяців для того, щоб заявити про свій намір вступити у спадкування, підтвердити своє право і отримати документальне підтвердження права на спадкування. Однак, деякі спадкоємці з тих чи інших причин не дотримуються даного терміну.
Якщо причини, через які відбувся пропуск 6-місячног терміну дійсно поважні, можна звернутись до суду для надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Визнання заповіту недійсним
Остання воля спадкодавця, викладена у заповіті, повинна бути виконана, однак, при умові, що правила складення заповіту були дотримані, зокрема, дотримано форму та зміст документу, складено дієздатним спадкодавцем, під час складення не було застосовано психологічний та фізичний вплив. За наявності підстав заповіт може бути визнаний недійсним.
Визнання права власності на спадкове майно
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
З даною позовною вимогою, як правило, звертаються у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв’язку з їх втратою та відсутностю реєстрації об’єкта нерухомості за спадкодавцем.
В який суд звертатись
Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Позови в порядку окремого провадження подаються за місцем проживання заявника.
Судовий збір
Розмір оплати за розгляд позову залежить від характеру вимог:
Немайнові спори не можуть бути оцінені, а тому сума судового збору фіксована – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу Такий судовий збір необхідно буде сплатити у справах про надання додаткового строку, оскарження заповіту тощо.
При розгляді заяв майнового характеру (наприклад, про визнання права власності на спадкове майно) судовий збір становить:
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу
У справах про встановлення факту судовий збір становить:
0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Дата: Понеділок, 05.06.2023, 18:06 | Повідомлення # 65
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Яке майно не може бути поділене між подружжям:
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Подружжя має право розділити майно за взаємною згодою. Якщо це стосується нерухомого майна, то укладається договір про поділ цього нерухомого майна. Можливим є також укладення договору про виділ в натурі нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя. Обов’язковою умовою укладення вищезгаданих договорів є нотаріальне посвідчення.
У випадках недосягнення згоди між подружжям шляхом переговорів, питання поділу майна можливо вирішити у судовому порядку.
Але законодавець також захищає право особистої приватної власності.
Так яке ж майно не відноситься до спільного майна подружжя?
Дане питання регулює глава 7 Сімейного кодексу України. Так статтею 57 цього Кодексу визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Також хочеться звернути увагу, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.
До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Дата: Вівторок, 06.06.2023, 08:16 | Повідомлення # 66
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Розірвання шлюбу в умовах воєнного стану та якщо подружжя має спільну неповнолітню дитину:
Дане питання регулюється такими нормативно-правовими актами, як: Сімейний кодекс України, Цивільній процесуальний кодекс України, Закон України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, Закон України “Про судовий збір”, Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 “Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні”, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:
- за спільною заявою подружжя або одного з них (статті 106, 107 Сімейного кодексу України (далі – СК України); - за спільною заявою подружжя (або за позовом одного з подружжя) на підставі рішення суду ( статті 109, 110 СК України).
Воєнний стан не є перешкодою для розлучення, то ж розірвати шлюб можна, як і раніше, лише через органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та суд.
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний виключно у судовому порядку.
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
У разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо розірвання шлюбу здійснюється через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.
Дата: П`ятниця, 07.02.2025, 13:40 | Повідомлення # 68
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Мобілізація в Україні:хто має право на відстрочку
та як змінилися правила її оформлення
В Україні триває воєнний стан та загальна мобілізація військовозобов'язаних чоловіків. Окремі категорії громадян можуть оформити відстрочку від служби в лавах ЗСУ.
Наприкінці грудня змінилися умови для оформлення відстрочки від мобілізації. Хто може оформлювати відстрочку та що змінилося у правилах її оформлення:
Хто може отримати відстрочку від мобілізації
Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:
# особи з інвалідністю будь-якої групи та тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК;
#чоловіки та жінки, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;
# чоловіки та жінки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
# опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину із серйозними ураженнями нервової системи, складними вродженими вадами розвитку, онкологічним захворюванням, дитячим церебральним паралічем, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу, гострими хворобами нирок;
# опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, що зазнала тяжкої травми, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, якщо у неї не встановлена інвалідність;
# чоловіки та жінки, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи;
# усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які утримують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 18 років;
# ті, хто доглядає за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, своїми батьками або батьками дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії потребують постійного догляду і не мають інших родичів, здатних його забезпечити;
# ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю або його (її) батьків чи батьків дружини (чоловіка) з I чи II групою інвалідності за умови відсутності інших не військовозобов'язаних осіб, які можуть їх утримувати;
# ті, хто мають дружину (чоловіка) з III групою інвалідності, якщо вона виникла через онкологічне захворювання, відсутність кінцівок, кистей, стоп ніг, одного з парних органів, а також у разі діагностованого психічного розладу, церебрального паралічу чи інших паралітичних синдромів;
# ті, хто доглядає за людиною з інвалідністю I чи II групи другого ступеня споріднення, якщо немає родичів першого ступеня, які можуть її доглядати, або за людиною з інвалідністю третього ступеня споріднення, якщо відсутні родичі другого ступеня, здатні виконувати догляд;
# опікуни недієздатної людини;
# чоловіки та жінки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
# народні депутати;
# окремі державні службовці;
# окремі судді;
# дипломатичні службовці;
# заброньовані працівники;
# студенти вишів, коледжів, професійно-технічних закладів та аспіранти, які навчаються за денною формою; викладачі вишів та коледжів, вчителі й викладачі профтехів, які працюють у закладах освіти не менше ніж на 0,75 ставки, а також працівники наукових установ та організацій, які мають вчене звання або науковий ступінь;
# чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час АТО;
# чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни з Росією;
# родичі (чоловік, дружина, син, донька, мати, рідні або неповнорідні брат чи сестра) людини, якій посмертно надано звання Героя України;
# звільнені з російського полону.
Який процес оформлення відстрочки
Згідно з постановою Кабміну №560, якщо військовозобов'язаний має право на відстрочку, він повинен подати заяву на ім'я голови комісії районного або міського ТЦК, звернувшись саме до того центру комплектування, де перебуває на військовому обліку.
До заяви необхідно додати документи, що підтверджують право на відстрочку, або їхні засвідчені копії, а також обов'язково пред'явити військово-обліковий документ – або паперовий, або електронний. Після подачі заяву одразу повинні зареєструвати.
Оформлення відстрочки для заброньованих працівників здійснюють державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, де вони працюють.
Рішення про відтермінування служби ухвалює комісія, створена при ТЦК. Вона розглядає заяву, перевіряє подані документи, оцінює законність підстав для відстрочки, а за потреби надсилає запити до відповідних державних органів або використовує дані з реєстрів для підтвердження прав заявника.
Комісія зобов'язана ухвалити рішення протягом семи календарних днів з моменту подання заяви. Якщо надсилалися додаткові запити, строк може бути подовжений до 15 днів. У цей період військовозобов'язаного не мають права мобілізувати.
Рішення комісії фіксується у протоколі, після чого заявнику телефонують або надсилають лист із повідомленням про відмову чи надання відстрочки. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видають довідку із зазначеним строком відтермінування.
Якщо особа не погоджується з висновком комісії, вона може оскаржити його в суді.
Студенти, люди з інвалідністю та багатодітні батьки тепер можуть оформити відстрочку онлайн через Резерв+, без необхідності завантажувати підтверджувальні документи. Інформація перевіряється через інші реєстри та бази даних, що взаємодіють із реєстром "Оберіг".
Якщо підстави для відстрочки зникнуть або термін її дії завершиться, відтермінування скасовується автоматично.
Скільки діє відстрочка від служби в ЗСУ
Термін відстрочки від призову залежить від її підстав. Наприклад, вона втрачає чинність, коли студент завершує навчання або коли одна з трьох дітей військовозобов’язаного досягає повноліття.
На практиці ж відстрочка часто закінчується раніше і не може перевищувати строк мобілізації. З початку повномасштабного вторгнення її встановлюють на 90 днів, після чого президент своїм указом продовжує мобілізацію та воєнний стан. Відповідно, після цього терміну відстрочку доведеться оформлювати повторно.
Для поновлення потрібно знову подати заяву до ТЦК із відповідними документами. Деякі центри комплектування дозволяють надсилати їх поштою або подавати лише заяву без дублювання документів.
Окремі категорії військовозобов’язаних мають чітко встановлені терміни відстрочки:
# людям з інвалідністю надають відтермінування на весь період їхньої інвалідності;
# студенти та аспіранти отримують відстрочку на один навчальний семестр (але не довше ніж 6 місяців);
# викладачам та вчителям надають відтермінування на весь навчальний рік;
# у тих, кого військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до служби, відстрочка діє протягом періоду, який зазначений у її висновку. Але не довше за 12 місяців;
# держслужбовцям та посадовцям відстрочку надають на весь період їхньої роботи на відповідній посаді.
Військовозобов’язаним, які оформили відстрочку через Резерв+, не потрібно періодично її поновлювати в ТЦК та СП. Адже підстави для відтермінування перевірятимуться через реєстр "Оберіг" автоматично.
На даний час до мене як адвоката звертаються для отримання консультацій з приводу , того , що з 01.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовляється виплачувати підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонера , які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В більшості випадків причиною цього є відсутність відомостей (або помилки) в документах, що підтверджують факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року , що унеможливлює продовження доплат, передбачених статтею 45 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік.
Зазвичай ГУ УПФ у Київській області усно рекомендує вище вказаним особам звернутася до місцевого суду з заявами про встановлення юридичного факту проживання на території радіоактивного забруднення. В зв’язку з чим звертаю в увагу на практику судів з даних категорій справ.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 162/760/17 за заявою про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник.
Заявник має можливість одержати документ, що засвідчує цей факт, звернувшись до вищевказаних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Також установлено, що між заявником і заінтересованими особами виник спір з приводу доплати заявнику до пенсії на пільгових умовах, тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між заявником та управлінням ПФУ, сільською радою щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Отже, у вищевказаних постановах за заявами про встановлення факту постійного проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заява про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може розглядатися судами, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на території радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 695/867/17).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, підсумовуючи вище викладене, зазначаю, що заяви про встановлення факту проживання на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть розглядатися судами, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на території радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.
Дата: П`ятниця, 28.02.2025, 16:25 | Повідомлення # 70
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Кабмінзаборонив відправляти наВЛК
людей з інвалідністю
Через війну, яку розпочала РФ, в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан.
В цей період призову підлягають військовозобов'язані чоловіки. Вони мають проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).
Постановоювід 14 лютого 2025 рокуКабінет Міністрів України ухвалив нові зміни щодо порядку оформлення військово-облікових документів для осіб з інвалідністю та заборонив направляти останніх на проходження ВЛК для визначення ступеня придатності.
Так, особи з інвалідністю більше не направляються на військово-лікарську комісію (ВЛК) для проходження медичного огляду за прямою забороною Постанови КМУ від 14.02.2025 року.
Це зумовлено внесенням змін до реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів спрямоване на спрощення процесу та уникнення додаткового навантаження на таких осіб.
Інформація про наявність інвалідності у особи буде включена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» шляхом інформаційного обміну. Це відбуватиметься за запитом особи через електронний кабінет у системі«Резерв+», з подальшим відображенням цих відомостей у військово-обліковому документі в електронній формі.
Уряд також спростив процедуру подання документів, що стосуються дітей з інвалідністю (допризовників).
Відтепер призовникам дозволено подавати копію медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, засвідчену органом соціального захисту, закладом охорони здоров'я, органом Пенсійного фонду України чи нотаріально. Крім того, можна подавати копії інших документів, що посвідчують інвалідність, засвідчені підписом особи, яка їх подає, за умови пред'явлення оригіналів.
Ці зміни спрямовані на спрощення бюрократичних процедур та полегшення життя осіб з інвалідністю, забезпечуючи більш ефективний та зручний процес взаємодії з державними органами.
Дата: Середа, 26.03.2025, 17:20 | Повідомлення # 71
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Як визнати померлим
зниклого безвісти військовослужбовця
В умовах війни в Україні багато військовослужбовців вважаються зниклими безвісти.
Частина захисників країни загинули на полі бою, однак через інтенсивні бойові дії побратими не мають можливості забрати їхні тіла. Водночас родичі не можуть отримати офіційні документи про смерть близької людини.
Рідні військовослужбовця, щодо якого існує висока ймовірність загибелі, мають право звернутися до суду для визнання його померлим. Це необхідно, оскільки у разі відсутності тіла неможливо отримати медичне свідоцтво про смерть, а відповідно – свідоцтво органів РАЦС.
Які документи потрібно зібрати для суду
Для звернення до суду потрібно зібрати докази, що підтверджують ймовірність загибелі військовослужбовця. Серед них документи від військової частини. Це можуть бути сповіщення сім'ї, журнал бойових дій (витяг), відомості про присвоєння звання (розповсюджені випадки присвоєння звання "посмертно" щодо зниклих безвісти військових, тобто сама військова частина фактично констатує таким чином його загибель), відомості про свідків та будь-які інші документи, в яких йдеться про обставини, що свідчать про загибель або високий ступінь її ймовірності.
Також до суду можна подати дані від органів, що займаються розшуком зниклих безвісти або військовополонених, зокрема:
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
- Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти
- Об’єднаний центр з пошуку та звільнення військовополонених
- Національне інформаційне бюро
- Червоний Хрест
Відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України фізичну особу, яка зникла безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, суд може оголосити померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій.
"З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Таким чином, за наявності переконливих доказів загибелі військовослужбовця, до суду можна звернутися за спливом 6-місяців від дати зникнення особи безвісти", – пояснює адвокатка.
Встановлення факту смерті.
Ця процедура регулюється статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) і передбачає:
- подання заяви до будь-якого місцевого суду незалежно від місця проживання заявника
- звільнення заявників від сплати судового збору
- розгляд справи суддею одноособово та негайно
- можливість негайного виконання рішення суду
Підставою для ухвалення рішення є докази, які напевне підтверджують загибель особи.
Оголошення особи померлою.
Ця процедура регламентується статтями 305–309 ЦПК України та має низку особливостей:
заяви подаються виключно за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання особи.
- справа розглядається за участі двох присяжних, заявника, заінтересованих осіб та свідків
- рішення набуває чинності лише після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Дата: Субота, 10.05.2025, 16:53 | Повідомлення # 72
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Хто має правона відстрочкуз 1 травня 2025 р.?
В Україні продовжено воєнний стан до 6 серпня, а з ним і загальну мобілізацію.
Чоловіків віком від 18 до 60 років призиватимуть до лав ЗСУ, якщо вони не мають підстав для отримання відстрочки.
Загальній мобілізації підлягають чоловіки у віці від 25 до 60 років. При цьому військовозобов’язаними вважаються юнаки, яким виповнилося 18 років, і вони також мають ставати на військовий облік та проходити ВЛК.
Так, підлягають мобілізації особи, які не отримали відстрочку чи бронювання. Особливу увагу приділяють призову осіб з бойовим досвідом, а також штурмовиків, артилеристів, саперів, операторів дронів.
Мобілізація після 50 років проводиться на загальних підставах, дуже багато таких людей сьогодні є у лавах ЗСУ, і дуже малий відсоток цих осіб працює у штабах. Особи у віці 50-60 років є і на передовій, і у "гарячих точках". Кого не можуть мобілізувати у 2025 році
Основні категорії тих, хто не буде мобілізований:
Особи, які мають інвалідність 1, 2 чи 3 групи.
Люди, які визнані непридатними до військової служби за висновком ВЛК.
Чоловіки віком понад 60 років.
Особи, які здійснюють постійний догляд за непрацездатними рідними.
Багатодітні батьки (троє чи більше дітей).
Люди, у яких дружина/чоловік або один з батьків мають інвалідність 1 чи 2 групи.
Студенти денної чи дуальної форми навчання, аспіранти.
Особи, засуджені за тяжкі злочини (до прикладу, вчинили умисне вбивство, сексуальний злочин).
Також не мобілізують людей, у яких близький родич загинув або пропав безвісти під час війни, або які самі побували в полоні.
Основні підстави для надання відстрочки:
Сімейні обставини. Це може бути наявність трьох чи більше дітей, яким не виповнилося 18 років або самостійне виховання неповнолітньої дитини. Ще відстрочку від служби можна отримати у разі догляду за людиною з інвалідністю або тяжкою хворобою, а також якщо чоловік є батьком-одинаком.
Стан здоров’я. Тобто інвалідність або непридатність до служби.
Здобування першої вищої освіти.
Службова необхідність. Людина може отримати бронювання, якщо працює на підприємстві, яке визнали критично важливим для економіки нашої країни.
Для оформлення потрібно зібрати документи, які підтверджують підставу для відстрочки. Список документів залежатиме від причини, з якої особа має право на отримання відстрочки. Якщо йдеться про сімейні обставини, то чоловіку потрібно надавати свідоцтва про народження дітей, документи про інвалідність, довідку про склад сім’ї.
Перед тим, як отримати відстрочку від мобілізації, треба написати заяву на ім’я начальника ТЦК, в якому чоловік стоїть на обліку. Варто вказати підставу для надання відстрочки згідно зі статтею 23 закону про "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" й зазначити перелік документів, які додаються та підтверджують цю підставу, а потім пройти ВЛК. Якщо в особи вже є дійсний висновок ВЛК, то їй просто потрібно додати її у пакет документів, які надаватимуться разом із заявою. Важливо зазначити, що у ТЦК потрібно подавати або оригінали документів, або завірені копії.
Після подання пакета документів потрібно чекати на рішення ТЦК щодо надання відстрочки, яке ухвалить керівник. Якщо прохання про надання відстрочки буде відхилено, то таке рішення можна оскаржити через вищий орган ТЦК або в суді. Чи треба проходити ВЛК для отримання відстрочки або статусу "непридатності"?
Якщо у вас є офіційний висновок ВЛК, у якому вказано "непридатний", з підписами та печаткою, зареєстрований не більше, аніж 12 місяців тому, тоді повторно проходити комісію не потрібно. Інколи представники ТЦК пишуть, що є сумніви у справжності або актуальності висновку ВЛК, і це може бути підставою для повторного проходження комісії.
Станом на травень 2025 року проходження ВЛК віддалено не передбачено законодавством. Пройти ВЛК онлайн неможливо – потрібно особисто пройти огляд лікарів.
Чи дає відстрочка від мобілізації 2025 право на виїзд за кордон ?
Окремо зазначаю , що наявність відстрочки не означає, що військовозобов'язаному можна виїжджати з України. Для перетину кордону потрібно мати обґрунтовану документально підставу та окреме дозвільне рішення.
Військовозобов’язані, які надали в ТЦК та СП документи для оформлення відстрочки, але отримали відмову, можуть оскаржити рішення в суді.
Дата: Понеділок, 12.05.2025, 09:34 | Повідомлення # 73
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28690
Статус:
Відстрочкапо догляду за родичами
З 2025 року нові вимоги до документів.
Змінами до постанови КМУ від 16.05.2024 №560 передбачено, що тепер всі, хто подають заяву для оформлення відстрочки по п. 9 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (військовозобов’язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та / або своїми батьком чи матір’ю), мають подати також:
- або акт встановлення факту здійснення догляду, або довідку про отримання компенсації за догляд.
Без цих документів можуть відмовити у наданні чи продовженні відстрочки.
Попередня редакція Постанови №560 передбачала, що такі документи подаються тільки у випадках, якщо відстрочку оформлює зять по догляду за тещею /тестем .
Тому, рекомендую військовозобов’язаним, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та / або своїми батьком чи матір’ю, і не мають ані акту, ані компенсації за догляд, – терміново замовити акт, інакше відстрочка може бути не продовжена або скасована.
