Радянський журналіст Бовін, призначений 1991 року послом в одну близькосхідний країну, вів щоденник, що став основою його мемуарів «Записки несправжнього посла». Олександр Євгенійович, звичайно, скромничав. Він був набагато ефективнішим послом, ніж багато хто з так званих кар’єрних дипломатів. У щоденнику Бовін фіксував багато цікавих фактів політичної, соціальної, економічної повсякденності країни перебування. Ці щоденникові замітки дають помітно глибше уявлення про цю державу, ніж навіть академічні монографії.

Особливий розділ записок був присвячений культурі, пан посол фіксував свої враження від вистав місцевих та іноземних театрів, концертів, виставок, фестивалів. Але іноді в розділі «культура» він робив лаконічний запис: «У квітні культури не було». Це не означає, що все культурне життя припинялося, просто вдумливий і уважний спостерігач не бачив у ній нічого гідного згадки. Ось так і вашому покірному слузі нерідко хочеться написати: «Минулого тижня телебачення не було». На щастя, в цьому випадку телебачення було.

Перший Національний гідно відзначив День жертв політичних репресій. Був показаний без будь-якого перебільшення прекрасний фільм із двох частин — «Українці на Колимі. Пам’ять» і «Українці на Колимі. Траса». Норильське повстання 1953 року, протистояння українців каторжної імперії (так називав Радянську імперію російський філософ та священик Георгій Федотов), бунт проти знущань злочинної влади над людьми, представлений у фільмі, нагадав нам у нашому столітті безліч уявних цінностей про цінності справжні: про свободу, про справедливість, про гуманізм та людську солідарність.

За колючим дротом ГУЛАГу українські, литовські, латиські, естонські, грузинські націоналісти створили унікальний антиімперський інтернаціонал, інтернаціонал порядних людей проти інтернаціоналу негідників, інтернаціонал свободи проти інтернаціоналу рабства. Повстанці, вже дуже старі, в Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Вільнюсі, Даугавпілсі, Таллінні, Тбілісі й сьогодні згадують один про одного з ніжністю. Чудово, що встигли записати слова ветеранів опору, деякі з яких до моменту демонстрації фільму вже пішли з життя.

Шкода, що подібні фільми на нашому ТБ — рідкість. Уже не кажучи про те, що більшість «українських» телеканалів День жертв політичних репресій проігнорували, ще раз показавши своє обличчя.

А тим часом, коли сьогодні ЗМІ відомої спрямованості постійно вдовблюють нам сумнівні ідеї про «нікчемність» нашого народу, про його «пристосовництво», «апатію», «байдужість», разюча стійкість і героїзм патріотів, які боролися до кінця в неймовірно скрутних смертельних умовах, здатні надихнути всіх наших сучасників, в яких честь ще не померла. Запам’ятався епізод, розказаний одним із ветеранів антиімперського опору. Коли великий етап полонених членів ОУН-УПА пригнали в північний табір, вони дуже швидко поклали кінець внутрішньотабірному терору кримінальних злочинців, що вже став звичним. Радянська влада вважала кримінальних злочинців «соціально близькими», майже своїми союзниками і використовувала їх у боротьбі проти політичних в’язнів.

Шпана спробувала напасти на українців, але отримала таку відсіч, що, втративши десятки своїх убитими і пораненими, кинулася втікати. Вбивці, бандити, злодії, грабіжники та інші душогуби з переляку лізли на колючий дріт і кричали охороні на вежах: «Не стріляйте! «Бандери» нас убивають!» Щоправда, після кількох таких «уроків» кримінальні злочинці вже не робили спроб нападати й навіть заявили, що вони «поважають бандерівців».

Що ж, це старовинна імперська традиція — поважати лише тих, хто може за себе постояти (шкода, що це ніяк не хочуть зрозуміти сучасні «українські» політики). Москва сльозам не вірить, але вірить могутньому кулаку, що захищає справедливу справу, особливо якщо цей кулак безжалісно крушить щелепи мерзотників. Але тут виникає ще одне питання. Адже ці героїчні люди (незломлені і нескорені) досі ходять у пасинках у держави, яка називає себе українською... Їх не можуть або не хочуть визнати впродовж 18 років незалежності, що не може не викликати великих сумнівів у повноцінності нашої держави.

Канал СТБ у програмі «В пошуках істини» запропонував цікаве розслідування журналіста В’ячеслава Гармаша, присвячене історії культу піонерів-героїв у колишньому СРСР. Особливо цікавий у цьому сенсі Павлик Морозов, якого нібито вбили родичі-кулаки, помстившись за донос про прихований хліб.

За версією В.Гармаша, хлопчик був знищений самими чекістами, щоб виправдати жорстокі репресії проти села, яке вважалося оплотом кулацьких настроїв. Павлик Морозов не був піонером. У 13 років він ходив у молодший клас школи, мав низький інтелект, дуже погано писав і читав. Навряд чи він був здатний написати бездоганно витриманий у ідеологічному плані донос. Ну, а «пришити» вбивство Павлика будь-якій особі, оголошеній «кулацьким елементом», в ті «билинні часи» справою було зовсім простою.

Американський дослідник російського походження Юрій Дружніков встановив, що батько Павлика був заарештований ГПУ за доносом Тетяни Морозової, його колишньої дружини. Мати Павлика не могла пробачити його батькові, що він кинув її з дітьми. Ось і вирішила вона вчинити за образом і подобою багатьох радянських жінок, які намагалися знайти управу на невірних чоловіків у парткомах, в які вони писали листи приблизно такого змісту: «Мій чоловік негідник. Поверніть мені чоловіка».

Тетяна Морозова розраховувала, що непутящого чоловіка добре покарають і повернуть у сім’ю. Але його відправили на Соловки, де й знищили. Коли культ юного «піонера-героя» вже розцвів пишним цвітом, його матір перевезли з уральського села до Криму, в Алупку, ближче до «Артеку», щоб використовувати у вихованні нових «помічників партії та органів». Її примусили визубрити офіційну версію життя та смерті сина, суворо заборонивши заглиблюватися в нюанси та подробиці. Сама історія Павлика була складена за схемою класичних зразків агіографії, опису житія святих. Аж до символічних деталей. Нібито дід хлопчика пропонував за його вбивство саме 30 рублів (аналог знаменитих 30 срібняків).

Чи можна назвати послідовників міфічного подвигу нещасної дитини? Так, їх вистачало завдяки невпинній пропагандистській роботі партії. Імена: Вася Шмат, Коля Вєрбовой, Проня Колибін. Вони зраджували своїх рідних, друзів, сусідів, односельчан. У тому числі — тих, хто намагався врятувати свої сім’ї від голоду. Радянська влада винагороджувала юних іуд поїздками до «Артеку». Був навіть такий період, коли все населення «піонерської республіки» лише з них і складалося. Керівництво «Артека» називало їх «особливою зміною» (вірніше було б назвати «особистською»). Ці діти, які зрадили своїх батьків, перебували в стані важкої депресії і явно потребували допомоги психіатра. Піонервожаті не знали, як до них підійти. Нещасним було нікуди повертатися, своїх близьких вони погубили, а односельчани цих дітей ненавиділи.

Що ж, радянська влада немало зробила, щоб зруйнувати вікові засади сім’ї. Багато в чому їй вдалося виконати таку великотрудну роботу. Згадується китайська притча про те, як до філософа Конфуція прийшов юнак і сказав: «Вчителю Кун! Твій закон свідчить, що за крадіжку барана належить три роки в’язниці. Я повідомляю тобі, що мій батько украв барана». Конфуцій відповів: «Так. Твоєму батькові за барана належить три роки в’язниці. А тобі належить смертна страта за те, що ти зрадив рідного батька». Мудрою людиною був Конфуцій... А каналу СТБ — «спасибі» за інформацію до роздуму, як висловлювався ще чорно-білий Макс Штірліц, герой культового радянського фільму «Сімнадцять миттєвостей весни».

Нині в російських ЗМІ розгорнулася бурхлива полеміка щодо того, чи варто було переводити цей фільм у кольорове зображення. Ламають списи кінознавці, телекритики, культурологи. Навіть хочеться їх запитати: «Добродії, ви це серйозно?» Потрібно вважати, що це нині найгостріша проблема в житті наших сусідів. Сумно, що в подібній глибокій дискусії на дрібному місці взяли активну участь навіть такі авторитетні та шановані телекритики як Ірина Петровська з «Известий».

Зрозуміло, українське ТБ не могло залишитися осторонь від освітлення неабияк потьмянілого «Євробачення». Феєричні костюми, надзвичайна сценографія, акробатичні трюки, підтанцьовування... А де ж пісні, які запам’ятовуються хоча б до наступного «Євробачення», і які хотілося б наспівувати? Дванадцяте місце представниці України пані Лободи є, на мій погляд, цілком адекватним. Якби я не знав, що вона — моя співвітчизниця, ніколи б із її виступу не здогадався, що співачка якось стосується України. Ми побачили щось міжпланетно-галактичне в античному обрамленні, щось експресивно-енергетичне і щось середньо (дуже середньо!) європейське. Навіть киянка Приходько, представниця Росії, незважаючи на те, що в країні, яку вона тепер кличе своєю «другою батьківщиною», все українське тепер абсолютний «неформат», зважилася проспівати куплет українською мовою. Пані ж Лобода нічим українським не «оскоромилася»...

Здається, українці цікаві світу лише чимось своїм, українським, а не третьорозрядним наслідуванням «модерну» і «постмодерну». Над нашими «шоу-діячами» ще тяжіють комплекси примітивного київського «бізнесюка», який називає свій ресторан у центрі української столиці не інакше як «Будапешт» або «Флоренція», який абсолютно не розуміє, що західний турист найбільше цінить ексклюзив. Тобто Будапешт він дивитиметься в Будапешті, Флоренцію — у Флоренції, а в Києві він хоче побачити Київ. Руслана Лижичко підкорила Європу і Туреччину карпатським мелосом, за яким стоїть могутня древня традиція. Цей своє, істинне, справжнє, природне, а тому цікаве не лише співвітчизникам, але й іноземцям. А пані Лобода все зробила дуже старанно, «по-модному», так би мовити «комільфо», а в результаті ніякого резонансу ні в Європі, ні вдома, своя серед чужих, чужа серед своїх, така особа «без певного місця проживання» в культурі... Не лише нашим політикам, але й багатьом діячам мистецтва вже давно не завадило б вибрати собі Батьківщину.

А взагалі минулий телетиждень був досить різноманітним, який не нагадував, що нерідко трапляється, тоскну репертуарну «пустелю», що сумнівно пожвавлюється нескінченними серіалами.

Ігор ЛОСЄВ

№84, п'ятниця, 22 травня 2009

Джерело: Спілка кабельного телебачення України

У травні телеканалу «Україна» удалося здійнятися на другу сходинку в рейтингу загальнонаціональних телеканалів, досягши частки 9,7% (по аудиторії 18+ у містах з населенням 50 тис+). Таким чином, за підсумками місяця канал продемонстрував небувалий ріст частки аудиторії - на 90% у порівнянні із травнем 2008 року. Про це повідомляє прес-служба каналу, посилаючись на дослідження Gf.
За січень - травень 2009 року показник частки склав 8,22%, що на 54,8% вище, ніж за аналогічний період минулого року.
На першому місці - телеканал «Интер».
«Наші результати говорять про те, що ми зуміли вибудувати сильну програмну сітку, - уважає Вальдемар Дзики, генеральний директор ТРК Україна. - Вона (сітка) наповнена гарними прем'єрами й програмами власного виробництва, які можуть зібрати всю родину біля телеекранів. На сегодяншний день наше завдання - зміцнити лідерські позиції й розвивати лінійку власних програм».
ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» ( ТРК «Україна») - загальнонаціональний телеканал. Зареєстрований у вересні 2000 р. Технічне покриття - 89%. Віщання - інформаційне, пізнавальне, дитяче, розважальне, художнє, спортивне. Здійснюється в кабелі, по супутнику й в ефірі. За результатами 2008 року середні показники каналу склали: частка (shr%) - 5,86, рейтинг (rat%) - 0,85 (по аудиторії 18+, 50 тис.+). Основним акціонером телеканала «Україна» є компанія «Систем Кэпитал Менеджмент» (99,93 % володіння акцій), контрольована народним депутатом України Ринатом Ахметовым. Генеральний директор ТРК «Україна» - Вальдемар Дзики.

4 червня, напередодні Дня журналіста, Міністерство транспорту та зв'язку підбило підсумки проведеного конкурсу на краще висвітлення транспортної тематики в засобах масової інформації. Міністр Йосип Вінський нагородив переможців у наступних номінаціях:

1. Краще висвітлення тематики транспорту і зв'язку на телебаченні:

- кращий сюжет - головний редактор програми «Транспортний тижневик» 5-го каналу - Оксана Тупальська;

- краща програма - «Рейс 24» телеканалу ТОНІС - Сергій Братішко, Віталій Загоруйко.

2. Краще висвітлення тематики транспорту і зв'язку на радіо:

- кращий сюжет - журналіст «Радіо Ера» - Наталя Виноградська;

- краща програма - «Від першої особи» «Радіо Ера» - керівник відділу громадсько-політичних програм Володимир Лукін.

3. Краща публікація в друкованих ЗМІ:

- журналіст газети «Московский комсомолец в Украине» - Олександр Саква.

4. Краща публікація в інтернет-ЗМІ:

- журналіст холдингу KP Media - Валентина Червоножко.

5. Краще висвітлення тематики транспорту і зв'язку в галузевих ЗМІ :

- головний редактор журналу «Порти України» - Костянтин Ільницький.

За плідну співпрацю й професійне висвітлення тематики дорожньо-транспортного комплексу та зв'язку отримали подяку міністра:

- колектив журналу «Порти України»;

- колектив 5-го каналу;

- Максим Арсланов - кореспондент інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»;

- Ігор Бурдига - кореспондент інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»;

- Денис Кацило - редактор рубрики «Транспорт і авто» інформаційного агентства «Лігабізнесінформ»;

- Юрій Гайдучик - кореспондент інформаційного агентства «Українські новини»;

- Петро Приходько - заступник головного редактора газети «Московский комсомолец в Украине»;

- Олена Нехода - журналіст програми «Вільна гавань» ТРК «Ера»;

- Євгеній Наумов - журналіст програми «Трансвізія» телеканалу «Перший діловий»;

- Вікторія Хрустальова - головний редактор журналу «Транспорт»;

- Людмила Шевченко - кореспондент інформаційного агентства УНІАН;

- Аліна Максимова - головний редактору газети «Город-порт»;

- Мирон Буба - головний редактор газети «Херсонський портовик».

- Людмила Менжуліна - журналіст газети «Гудок».

- Альона Гливко - помічник начальника з питань комунікативних зв'язків зі ЗМІ Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області.

22-05-2009

Найпопулярніші серед інтернет-користувачів телевізійні канали - Новий, «1+1», «Інтер», СТБ. Найпопулярніші радіостанції - «Хіт ФМ», Kiss FM, «Люкс ФМ». Про це свідчать результати дослідження медіаспоживання користувачами інтернету, проведеного у квітні компанією Gemius Ukraine разом з Асоціацією інтернет-реклами України.

80% користувачів протягом останнього тижня, коли вони заповнювали анкети, дивилися телевізор, 65% - слухали радіо, 57% - спілкувалися в спільнотах, 55% - читали щоденну пресу, 52% - читали щотижневу пресу, 16% ходили в кіно.

Водночас в інтернеті дивляться відео чи телебачення 85%, слухають радіо 66%, читають щоденну пресу 59%, читають щомісячну пресу 3%.

На запитання «Що ви робили вчора?» користувачі відповіли: 74% шукали інформацію в інтернеті, 49% дивилися телевізор, 27% слухали радіо, 6% ходили в кіно.

За часом користування: у робочі дні користування месенджерами навіть о 4 ранку не падало до 0, на відміну від радіо й телебачення. Телевізор інтернет-користувачі дивляться у прайм-тайм, так само слухають радіо.

Щодо ставлення споживачів до інтернет-реклами, то 60% довіряють їй частково, 20% - абсолютно не довіряють, 18% завагалися з відповіддю. 79% користувачів вважають, що реклама з'являється надто часто, 1% - мало, 50% - нейтрально.

За сайти без реклами готові платити 9% користувачів. Водночас 56% вважають, що реклама - нормальна плата за контент, а 35% не визначилися з відповіддю.

Дослідження медіаспоживання користувачами інтернету проведене вперше в рамках щомісячного дослідження інтернет-аудиторії компанією Gemius Ukraine. Анкети заповнювали відвідувачі сайтів Bigmir, Meta і Oboz. Вибірка становила 1500 анкет користувачів віком від 15 років.

«Телекритика»

На зустрічі, яка відбулася 18 червня, Національний радий України з питань телебачення і радіомовлення погоджував з мовцями і асоціацією «Індустріальний телевізійний комітет» питання проведення галузевої премії «Телетріумф-2009».

За інформацією Телекритики, церемонія нагородження відбудеться 4 вересня. Її транслюватиме в ефірі телеканал «1+1» (питання трансляції в прямому ефірі або в записі ще не вирішений). У оргкомітет премії увійшли генеральний директор телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко, член Нацради Тетяна Мокріді і виконавчий директор ІТК Катерина Котенко.

Також мовці обговорили з членами Нацради проблеми перевищення долі реклами в ефірі, порушення норм законодавства і умов ліцензії відносно частки української мови і національного продукту, а також порушення норм закону про захист суспільної моралі. Мовці також звернулися до Нацради з проханням посприяти вирішенню проблеми митних перевірок телеканалів. За свідченням джерел ТК, розмова була конструктивною. «Це перше потепління стосунків між мовцями і Нацрадою з 2007 року», - сказав ТК генеральний директор компанії «Телеодін» (канали М1 і М2-Естрада) Валентін Коваль.
© «Главред-медиа»

Наталія Данькова , Леся Ганжа 03-07-2009

Цього сезону загальний ринковий тренд спаду власного телевиробництва на українських телеканалах лишався без змін. Змінилися хіба що темпи процесу і набір аргументів, якими менеджери схильні пояснювати значне скорочення обсягів власного продакшну, що на деяких телеканалах із гордим іменем «загальнонаціональний» уже тяжіє до нуля. Звісно, цьогорічним аргументом номер один в цьому контексті є фінансова криза. Це ємнісне словосполучення дає відповідь на всі «чому?» стосовно зменшення обсягів фінансування, рекламних надходжень, кількості проектів та кадрових скорочень. Єдине питання, на яке не відповідає слово «криза», - «кому потрібні телеканали, які нічого не виробляють?». Чи - будьмо справедливими - майже нічого...

У тексті йдеться лише про сітки загальнонаціональних комерційних мовників - на державних компаніях ситуація з власним продуктом краща завдяки магії держзамовлення. Ефіру Першого національного, як і комунального телеканалу «Київ», ми маємо намір присвятити окремий текст. Також у тексті не йдеться про сітки 5-го каналу та М1 через їхню нішевість.

Окремо до списку загальнонаціональних комерційних мовників додано телеканал «Сіті», який перезапустився навесні з новими проектами.

Також важливе застереження: аналізуючи власне виробництво загальнонаціональних мовників, ми не враховували програм, створених за принципом «маленька власна підводка, велика чужа начинка» на кшталт «Вечірній мультик» чи «Імперія кіно». Зрештою, ми не Нацрада і ліцензійні відсотки нам не потрібні.

«Інтер»

Найкраща ситуація з власним виробництвом на каналі «Інтер». А найрейтинговішим власним продуктом телеканалу «Інтер» є «Подробности». Власне, у топі каналу з програм власного виробництва лише «Подробности», «Подбробности недели» та «Вечерний квартал». Також у десятку потрапляє й соціальний проект «Жди меня», щоправда, його українська частина є досить скромною.

Торік найрейтинговішим шоу каналу була «Свобода Савіка Шустера» (рейтинг 7,31%, частка 27,4%), чималий успіх мали й «100 великих українців» Шустера, а от цьогорічний суспільно-політичний проект каналу «Свобода на "Інтері"» втрачає показники. Програма двічі протягом сезону зазнавала змін: формат із політиками в ролі ведучих не виправдав себе, йому на зміну прийшов більш традиційний формат із Юлією Литвиненко та Андрієм Данилевичем, однак і вони не змогли повернути програму на вершину Шустерової слави.

З розважальних шоу, які «Інтер» запустив цьогоріч, із дистанції зійшов «Службовий романс». Канал навіть не наважився поставити його в прайм, що, власне, й не дивно, бо навіть у передпраймі проект постійно програвав «1+1» із російським «Кривим дзеркалом». Загалом, «Службовий романс» мав рейтинг 4,01% і частку 15% (у містах «50 тис.-» частка була ще нижчою - 13,68%). А одразу після його завершення серіал «Загальна терапія» випередив конкурентів і підвищив частку слоту з 14,65% до 17,05%.

На заміну «Службовому романсу» «Інтер» підготував інше музичне шоу - «Місце зустрічі». На каналі стверджують, що проект виробляють за власною ідеєю, хоча програма аж надто нагадує російський «Суботній вечір» («Россия»). На сьогодні показники «Місця зустрічі» потроху зростають, але частка проекту ненабагато вища за середню частку каналу.

Одним із найбільш успішних проектів власного виробництва на «Інтері» залишається «Вечірній квартал», який з'явився в програмній сітці ще за часів Влада Ряшина (частка 30,59%, аудиторія 18+). Команда «Кварталу 95» також виробляє для «Інтера» - проект «Прокидайся з Україною» (частка 12,59%; аудиторія 18+).

Серед інших власних старожилів - «Ключовий момент», «Квадратний метр», «Картата потата», «Знак якості» та «Ранок з "Інтером"» (цього сезону змінено формат та ведучих).

Окрім проектів-старожилів, які залишаються на екрані вже протягом кількох років, свою аудиторію на «Інтері» знайшли й проекти-переселенці. З К1 на «першу кнопку» переїхала програма-інтерв'ю «Позаочі» з ведучою Юлією Литвиненко. Також цього року «Інтер» порадував і проектами колишнього основного конкурента «1+1» - «Найрозумнішим» та «Судовими справами» (нагадаємо, що «Плюси» свого часу прихистили в ефірі інтерівські «Караоке на майдані», «Шанс», команду «Ранку» та «Комеді клаб»). Причому «Судові справи» вдало замінили іншого новачка сезону - «Народний суд». Останній так і не зміг випередити «Судові справи», поки ті виходили на «1+1». Закриттю проекту передували його міграції в сітці: спершу проект виходив о 16:20, та через невисокі показники його перенесли на годину пізніше, проте частка впала ще більше, тож програму повернули в попередній слот, поки не закрили остаточно.

Цього року канал відмовився від «Бійцівського клубу» (виробник - «Квартал 95») та «Модного вироку», проте поставив повтори старих випусків «Вироку...» в літню сітку, вочевидь, щоб утримати на ліцензійному рівні проценти з власного виробництва.

Розпрощався «Інтер» і з «Агентами впливу», які прижилися в програмній сітці іншого каналу медіагрупи - НТН.

Плани щодо власного виробництва на новий сезон канал, як завжди, тримає у великій таємниці. Хоча сьогодні в бібліотеці «Інтера» є нереалізований формат реаліті-шоу The Next Great Leader, придбаний ще торік; його запуск теоретично може відбутись у новому сезоні. Також виробнича структура каналу продовжує разом із різними українськими продакшнами знімати серіали та документалістику, яку канал традиційно показує в четвер. Кількість показаних в ефірі проектів чимала.

Читати далі :

«Телекритика»

13-07-2009

10 липня випуск «Шустер live. Підсумки року» на ТРК «Україна» мав рейтинг 2,71%, частку 12,33% (аудиторія 18+, загальнонаціональна панель GFK).
За комерційною аудиторією каналу в містах із населенням понад 50 тисяч показники випуску виявилися вищими - рейтинг 3,33%, частка 14,64%. Таким чином, проект знизив частку слоту порівняно з минулою п'ятницею, коли шоу «Шустер live» мало частку 13,53% (за «50 тис.+» частка сягнула 15,26%).
Натомість «Інтер» за відсутності «Свободи на "Інтері"» підвищив частку слоту. Адже цього дня канал транслював кілька серій серіалу «Завжди кажи завжди - 4», який мав рейтинг 10,18%, частку 31,51%.

www.telekritika.ua

Найприбутковішим російським телеканалом в 2008 році виявився НТВ: його чистий прибуток по російських стандартах бухгалтерської звітності склав 5,12 мільярда рублів. Про це повідомляє агентство "Інтерфакс", проаналізувавши звіти провідних телеканалів.

Друге місце по прибутковості зайняв "Перший канал". Його чистий прибуток збільшився за рік з 3,1 до 3,6 мільярдів рублів, а виручка виросла на 20 відсотків до 24,87 мільярдів рублів.

ВГТРК, яка управляє декількома телеканалами, у тому числі і "Росією", збільшила виручку на 10,5 відсотка до 24,5 мільярдів рублів, проте прибуток її скоротився з 1,35 мільярдів до 514 мільйонів рублів.

Що стосується ще одного лідера ринку - компанії CTC Media, об'єднуючої телеканали СТС, "Домашній і "ДТВ", то вона звітує по міжнародних стандартах звітності, які значно відрізняються від російських. У міжнародній звітності CTC Media сказане, що чистий прибуток компанії впав в шість разів до 22,45 мільйонів доларів (544,6 мільйона рублів по середньорічному курсу долара за 2008 рік).

Варто відзначити, що в 2009 році прибутку телевізійних компаній, швидше за все, будуть значно менше із-за кризи, яка значно позначилася на рекламному ринку. За даними Асоціації комунікативних агентств Росії, в першому кварталі 2009 року рекламний ринок в Росії скоротився на 29 відсотків.

Джерело: http://lenta.ru

Вперше за всю історію існування "телевізійного Оскара" в списку номинантов присутня Україна - серія сюжетів про війну в Південній Осетії, що виходила в програмі "Подробицях" на телеканалі "Інтер", була номінована в категорії "Новини".

Переможці Міжнародної телевізійної премії "Еммі"-2009 в категоріях "Новини" і "Актуальна проблематика" будуть оголошені на Церемонії нагородження 21 вересня 2009 року в Холле Фредерік П. Роуз в Тайм Уорнер Центр в Нью-Йорку.

Телеканал "Інтер" вже отримав запрошення на Церемонію.

Окрім телеканалу "Інтер", Україна, номинантами в цій категорії сталі:

програма News Hour, телеканал Al Jazeera (Катар) з серією сюжетів під назвою "російсько-грузинська війна";
програма ITV News телеканалу ITV (Великобританія) з освітленням землетрусу в Китаї
програма Jornal Nacional, телеканал TV Globo (Бразилія) - Eloб’s Story, незалежне розслідування телеканалом непрофесійних дій Бразільської поліції, які привели до смерті двох дівчат-заручниць.
Заснована в 1969 році Міжнародна Академія телевізійних мистецтв і наук є найбільшою організацією, яка об'єднує всіх телевізійників, - це понад 500 членів організації з більше чим 70 країн світу, з понад 400 компаній. Премію International Emmy Awards, телевізійний аналог "Оскара", Академія присуджує щорік, і щорік більш ніж сто країн зі всього світу подає заявки на участь в конкурсі. Присудження винагород відбувається по п'ятнадцяти різних категоріях, і до фіналу - церемонії нагородження в Нью-Йорку доходить всього 4-5 номинантов в кожній.

Джерело - iemmys.tv

Долучені файли:

[ Для скачування файлів необхідна Реєстрація ! ]

---

Начальник департаменту медіаісследованій компанії GfK Ukraine Ольга Росманова прокоментувала можливість створення окремого дослідження для «Асоціації нішевих телеканалів».

- Чи можливе створення спеціального дослідження для нішевих каналів в Україні?
- Теоретично, можливо.Якщо буде узгоджено завдання дослідження, методологія, і, звичайно, фінансування проекту.

- Скільки коштуватиме таке дослідження?
- Поки не буде ухвалено рішення з усіх питань методології складно давати будь-які, навіть приблизні оцінки.Вартість залежить від багатьох факторів, які повинні бути визначені - метод дослідження, обсяг вибірки, тип фінансування, періоду контракту та інших. Звичайно, телефонне опитування - дослідження, що вимагає менших інвестицій, ніж піплметріческое дослідження.

- Які можуть бути технічні нюанси в створенні такого дослідження?
- Ніяких специфічних технічних нюансів немає, вірніше, вони стандартні. Проблема нішевих каналів у дослідженні - розмір і структура аудиторії для аналізу.Як правило, нішеві канали цікавить більш пильний аналіз певної вибірки (наприклад, Київ, цифровий пакет), що вимагає більшого обсягу цієї частини вибірки.

- Розкажіть про досвід вимірювання аудиторії нішевих каналів в інших країнах?
- Країни з розвиненими ринками ТБ, як правило йдуть по шляху поступового розширення вибірок для аналізу. Наприклад, у Німеччині обсяг вибірки ТБ панелі вже становить 5 640 домогосподарств, у Великобританії - 5100 д / х, Італії - 5 000 д / х.У США, де велика кількість регіональних панелей ця цифра вже досягла 12 893 д / х.
Також можливе проведення спеціальних досліджень. Наприклад, в Німеччині існує окрема панель цифрових д / г, яку фінансує провайдер супутникового платного ТБ.Він надає адресну базу своїх передплатників і щомісячне розподіл пакетів в рамках передплатників, і в даному випадку, розподіл пакетів є контрольним параметром для панелі. Обсяг вибірки цій панелі складає 600 д / х.
У Росії теж використовують додаткове дослідження з цією метою - опитування аудиторії. У рамках дослідження ТБ канал може з'ясувати розмір і структуру аудиторії, а також деякі інші питання, як наприклад, фактори, що впливають на прийняття рішення про підписку на канал і т.д.

- У чому основна проблема українських нішевих каналів, на відміну, наприклад, від успішних американських?
- Мені здається, що спеціалізовані канали такого роду частіше є платними для глядача. На жаль, платне ТБ у нас ще тільки розвивається.
У нашому випадку, питання швидше в перетині інтересів. Якщо рекламодавець орієнтований на обсяг аудиторії, широку аудиторію, це одне, а якщо він орієнтований на спеціалізовану аудиторію, аудиторію саме цього каналу,то завжди можна знайти можливість представлення обсягів і структури аудиторії.Якщо говорити про канали, які беруть участь в панелі, то це можна зробити, використовуючи аналіз аудиторії за більш широкий період. Крім цього, канал може проводити додаткові, непанельние дослідження, щоб описати свою аудиторію.

Андрій Коваль, для «Телекритики» 12-08-2009

Даний матеріал є оглядом особливостей розвитку і організації європейських телевізійних ринків в цілому і пиплметричниих досліджень зокрема. Є надія, що ця інформація буде корисною і цікавою. Також хочеться вірити, що вона допоможе змінити напрям дискусії довкола телевізійної панелі у бік пошуку історичних обгрунтувань і відмови від утопічних аргументів.

Спершу варто завірити: автор розуміє, що між представленими країнами є істотні відмінності - історичні, ментальні, правові і економічні. Проте, існують і загальні моменти, які чіткіше виявляються у вигляді цифр. Саме структура ринку здатна диктувати логіку розвитку і організації процесів. Крім того, такий підхід допоможе зрозуміти, що більшість проблем нашої індустрії не є суто українськими і навіть, більшою мірою, властиві багатьом ринкам Європи.

Для порівняльного огляду були відібрані ринки Італії, Франції, Іспанії, Німеччини, Британії, Польщі і Росії (генеральна сукупність дослідження в кожній окремій країні перевищує 35 мільйонів чоловік). Країни будуть розглянуті послідовно, залежно від питомої ваги каналів, долі перегляду яких перевищують рівень 5%. На наш погляд, показник сумарної долі аудиторії цих топовых каналів країни можна розглядати як важливу характеристику рівня сегментированости і соревновательности кожного конкретного ринку. Аналіз охоплюватиме період по травень 2009-го (на момент складання статті це був останній місяць, по якому удалося знайти інформацію для всіх країн). Цільова аудиторія - Universe, якщо не вказана інша.

У панель відібрано 5160 домогосподарств, які складають близько 14000 індивідів. Генеральна сукупність дослідження в Італії охоплює близько 57 мільйонів чоловік старше за 4 роки (24 млн домогосподарств). У Італії малорозвинені кабельні мережі. Лише починаючи з 1990 року Telecom Italia, а потім FASTWEB через оптоволокно почали пропонувати сервіс IPTV. Доля цього типа прийому в панелі мізерна і ледве досягає 1%. Близько 26% займають домогосподарства з супутниковим прийомом, все інше - аналогове (50%) і цифрове (24%) ефірне мовлення. Основним гравцем на ринку надання послуг супутникового ТБ є група SKY. Близько 70% абонентів супутникового ТБ мають можливість дивитися канали з їх пакетів.

Дані по панелі надаються «в дві хвилі». Перша хвиля - щоденні дані, в яких присутні показники щохвилинного смотрения каналів з національних мереж RAI, MEDIASET, SKY, DISCOVERY, FOX, SITCOM і декількох незалежних національних каналів. Друга хвиля - щомісячні показники дрібних супутникових національних мовців і 140 регіональних каналів.

Джерело - http://www.auditel.it/doc/sintesimensilemaggio09.xls

Контракт на виміри укладає організація Auditel. По своїй структурі асоціація Auditel досить схожа на український ІТК. У сфері її відповідальності - контроль і регулювання процесу вимірів, а також проведення тендерів на виконавця робіт. Главою поради директорів є представник італійської Асоціації рекламодавців - Utenti Pubblicità Associati. Окрім нього, в пораду входять ще 18 учасників. На паритетній основі право управління організацією розділене на три частини між державною компанією RAI (6 голосів на пораді директорів), приватними мовцями (чотири голоси в медіагрупи Mediaset; 1 людина представляє мовця LA SETTE; один голос - в Телерадіомовної федерації - структурі, об'єднуючій основних частных радио- і телемовців), об'єднаннями рекламодавців і рекламістів (три - з Італійської асоціації рекламодавців; два - з асоціації рекламістів під назвою Assap Servizi di AssoComunicazione; один - з Союзу національних компаній рекламної індустрії Unione Nazionale Imprese di Comunicazione). Один відсоток голосів відданий Італійській федерації видавців періодики (Federazione Italiana Editori Giornali). У Технічному комітеті, окрім вказаних організацій, беруть участь ще і представник мовця SKY (їх інтереси відстоює добре відомий в Україні Вітторіо Босси), представник незалежних супутникових платформ, представник від асоціації під назвою AERANTI-CORALLO, яка є «парасолькою» локальних каналів. Тут, як і в Україні, не всі мають можливість брати участь в рішеннях на рівні поради директорів, але більшість основних учасників ринку відстоюють свої інтереси в процесі їх підготовки на технічному комітеті.

У телевізійному плані країна є полем протиборства двох великих груп ефірних каналів - RAI і Mediaset. Як видно з графіка, канали цих груп складають італійський топ і в сумі мають близько 80% долі перегляду. RAI є формально суспільною структурою, яка залежить від державної підтримки. Теперішній глава держави безпосередньо пов'язаний з найбільшою приватною медіагрупою Mediaset. Це один з самих монополізованих ринків в Європі. Фактично, конкуренція приватних компаній на італійському ринку концентрована в регіонах, а також в сегменті супутникового мовлення. Частково з цієї причини вибірка в Італії є найточнішою і одній з найбільших в Європі (більше лише в 80-мільйонній Німеччині).

У панель відібрано 5640 домогосподарств, що складає близько 13000 індивідів. 140 домогосподарств було відібрано в панель для репрезентації громадян з інших країн ЄС, що проживають в Германії. В цілому, панель репрезентує 72 мільйонів жителів країни старше за 3 роки.

Домогосподарства за типом прийому розділяються і квотуються не на дві, як в Україні (кабель-ефір), а на три групи - супутник, кабель, ефір. Всі домогосподарства з можливістю супутникового прийому йдуть за квотою супутника. При рішенні про зарахування в квоту кабельного типа прийому грає роль важлива особливість - якщо в домогосподарстві з ефірним або кабельним типом прийому існує можливість дивитися як мінімум два канали із затвердженого списку (список складається з переліку основних комерційних каналів), вони йдуть за квотою кабельного. Якщо ж сім'я приймає максимум один канал із списку - вона зараховується в квоту звичайного ефірного ТБ, також в цю категорію відноситься все бюджетне цифрове ефірне ТБ.

Розділення сімей по пакетах або за типом сигналу (цифра/аналог) немає. Співвідношення сімей в панелі наступне: 51% - кабель, 44% - супутник (і ця цифра стабільно зростає), останнє - ефірне ТБ. На даний момент в Германії існує одна велика платна супутникова платформа, підписчиками якої є 6% німців - Premiere (зараз Sky Deutschland). Після демонополізації Deutsche Telekom на ринку кабельних послуг присутньо декілька крупних провайдерів - Kabel Deutschland, Unity Media, Kabel BW. Також існує безліч маленьких і регіональних кабельних мереж.

Джерело: http://www.medienhb.de/download/pdf/marktanteile_2009.pdf

Виміри в країні проводяться під керівництвом Асоціації по телевізійних дослідженнях Die Arbeitsgemeinschaft Fernsehforschung. На відміну від України і Італії, в організацію індустрії по вимірах входять виключно телемовці. Це об'єднання чотирьох найбільших медіагравців країни - ARD, ProSiebenSat.1 Media AG, Mediengruppe RTL Deutschland і ZDF.

Форма організації вимірів у такому вигляді отримала назву Media owner contract. В цьому випадку дослідницька компанія укладає контракт з одним або з групою телевізійних станцій, які виступають власниками даних і приймають всі важливі рішення по розвитку панелі. Панель вимірює всі доступні в країні канали (у тому числі і іноземні), це близько 600 мовців. Проте ліцензованими користувачами даних, окрім каналів-засновників, є лише двадцять три з них. Канали, що не є засновниками, представляють свої інтереси в Технічному комітеті.

Рекламодавці і агентства також мають право делегувати своїх представників, обговорювати і голосувати по питаннях, що відносяться до реклами і зачіпають це поле методологічних проблем. Не дивлячись на таку «вузьку» показність, AGF має беззаперечний авторитет в частині телевізійних вимірів. Цікавим фактом є те, що в процесі еволюції німецька індустрія прийшла до створення значного зведення правил по використанню даних. Так, один з ввідних пунктів кодексу діяльності AGF має досить жорстке формулювання: «Anyone who harms AGF through public criticism rather than solving problems through internal controlling and improvement of the system may be excluded from using the system» («Будь-який, хто заподіює збиток, публічно критикуючи AGF, замість того аби вирішувати проблеми через внутрішнє регулювання і поліпшення, може бути усунений від використання системи»).

ARD і ZDF є суспільними структурами і згідно із законом можуть уриватися рекламними блоками лише до 20:00. Ці два канали покривають всю територію країни, тоді як комерційні канали переважно поширюють своє мовлення в міських і приміських зонах. Профіль аудиторії суспільного німецького ТБ істотно «зрушений» у бік людей літнього віку. Основною комерційною цільовою аудиторією в Германії є люди у віці 14-49 років. Виходячи з цього, конкуренція на ринку національної телереклами зводиться до змагання двох монстрів - RTL і ProSiebenSat.1.

Вибірка в Росії не є національною і охоплює населення, що проживає в містах понад 100 тис. чоловік, старше за 4 роки. Загальний об'єм вибірки складає 3422 домогосподарства і представляє 64,6 млн чоловік (30,2 млн домогосподарств). Можливість приймати неефірне ТБ мають більш за третину росіян. Для вивчення неефірного, специализированого і регіонального ТБ застосовується комбінація пиплметрии і опитних методик. Власне пиплметрическое дослідження вивчає показники 46 каналів. Дані по цій панелі надаються раз на місяць, з агрегацією за три останні звітні періоди і з мінімальним інтервалом аналізу, що рекомендується, 120 хвилин. За рахунок агрегації є можливість аналізу з високою надійністю навіть дуже невеликих каналів.

Джерело: TNS Russia, глядачі старші за 4 роки (міста з населенням більше 100 тис. чоловік)

Широкий розголос має конфлікт теперішнього вимірника TNS з керівництвом Першого каналу. Тривалий час Перший канал знаходиться на позиціях невизнанні результатів вимірів TNS і проводить своє паралельне, переважно не пиплметрическое, дослідження. Частково з цієї причини єдиного органу, що займається телевимірюваннями на рівні індустрії, в Росії не існує. При такій форі організації, вимірювальна компанія діє як приватне комерційне підприємство, що має контракти з безліччю клієнтів. Країни з таким типом організації досліджень прийнято позначати як Own service (OS). Проте, в Росії існує деяка подібність ІТК під назвою «Група користувачів даних телевимірювань TNS». Аналогом Технічного комітету є Експертна порада. Це абсолютно вільне і відкрите об'єднання, яке має істотний вплив на розвиток панелі в Росії.

Цікавою особливістю російської панелі є досить обмежене число каналів, доступних для аналізу в щоденних даних, - 22. Долю перегляду менше 1% збирають лише 4-5 з них («Вести», «МУЗ-ТБ», «2х2», 7ТВ, Euronews). Ці канали є суто тематичними (два - новинні, і поодинці музичному, спортивному і анімаційному). Топ каналів очолюють 6 мовців. Державні канали - Перший і «Росія», за рідким виключенням, стабільно залишають далеко позаду останню четвірку. Сумарно шестірка каналів збирає 70% всій аудиторії.

Зважаючи на відсутність аналога ІТК, в Польщі, як і в Росії, існує двояке положення в області вимірів. Польща - країна відносно невелика і інвестиційний приваблива, тому там вистачає грошей на функціонування двох повноцінних панелей. Два вимірники - AGB Nielsen Media Research і TNS-OBOP - є повноцінними постачальниками даних на польському ринку.

Генеральна сукупність дослідження складає 36 млн індивідів (по разным даним - 13,3-13,8 млн домогосподарств). Вибірка AGB - 1650 домогосподарств (4 000 індивідів), TNS-OBOP - 1250 домогосподарств (3280 чоловік). Детальнішій інформації про параметри цих панелей у відкритому доступі знайти не удалося. У країні існує три великі супутникові платформи - Polsat Cyfrowy (2,7 млн абонентів), New Cyfra+ (1,2 млн), Platforma N (близько 550 тисяч). Менш роздробленим, чим в Україні, представляється ринок кабельних послуг. У республіці 2/3 всі кабельні домогосподарства покривається чотирма найбільшими операторами - UPC Polska (1 млн абонентів), Vectra (700 тис.), Multimedia Polska (660 тис.), Aster (380 тис.). Всього абонентами кабельних провайдерів є близько 4,5 млн поляків (більш за третину всіх домогосподарств). Таким чином, велика частина домогосподарств Польщі (близько 60%) мають можливість приймати неефірне ТБ.

Джерело: http://www.wirtualnemedia.pl/article....VN.htm,
http://www.wirtualnemedia.pl/article....TVN.htm

Хоча по своїй інфраструктурі (кабельні мережі, кількість користувачів супутникового ТБ) польський ринок набагато ближче до європейського, рішення питання з вимірами не можна назвати цивілізованим. Періодично в пресі можна спостерігати скандальні спори між вимірниками відносно того, чия панель правильніша і адекватніша.

З графіка стає зрозуміло, чому дані AGB схильні використовувати комерційні канали, а на показники TNS-OBOP орієнтується лідер TVP (суспільний канал з правом розміщення реклами). Сумарно долі перегляду всіх топ-каналів Польщі, по обох версіях панелі, наближаються до 67%-68%. В порівнянні з вышерассмотренными країнами, Польща виглядає ринком з досить насиченим конкурентним середовищем. Канали йдуть практично врівень один з одним, хоча явне лідерство залишається за TVP1.

Національну панель складають 3700 домогосподарств, або 9500 чоловік. Генеральна сукупність дослідження - 58 млн чоловік. Панель робить точний і детальний вимір глядацької поведінки відносно кожної програми, що транслюється на національних каналах. В той же час, 18 каналів DTT можна аналізувати лише з щомісячною агрегацією.

9% вибірок панелі визначається як кабельні (тобто мають пакети, в яких кількість каналів перевищує 15 найменувань). Практично всі кабельні мережі країни знаходяться під контролем компанії Numericable. У свою чергу, 20% учасників панелі є глядачами сателитных пакетів двох великих операторів - CanalSat і Télévision Par Satellite. Виходячи з даних останнього настановного дослідження, 40% французів мають можливість виключно приймати канали DTT. Для нових типів телевізійного прийому в країні ведеться робота над створенням наступного покоління вимірювального устаткування. Базою для його створення стане технологія Watermarking.

Частиною національної панелі Médiamat є панель MédiaCabSat. Вона створена спеціально для вивчення кабельних і супутникових сімей з «розширеним типом телевізійної послуги». До такого типа відносяться домогосподарства, підписані на пакети платформ CanalSat/Tйlйvision Par Satellite, послуги ADSL або на пакети кабельного ТБ з кількістю кабельних каналів більше п'ятнадцяти. Об'єм вибірки цієї підпанелі складає 1100 домогосподарств (3500 індивідів), і вона представляє 29% всіх сімей країни. Фіксується щоденне смотрение, але результати надаються лише в агрегованому вигляді - по кожному півріччю, в розрізі 26 стандартних цільових аудиторій.

Джерело: http://www.mediametrie.fr/televis....b371514

Країна унікальна тим, що виміри проводить єдина у своєму роді, беззмінна на ринку компанія - Médiamétrie. Це дослідницька компанія, статутний фонд якої сформований основними медіагравцями Франції. У рівних пропорціях компанією володіють телемовці, медіаагентства і радіомовці. Найбільшу кількість голосів мають France Télévisions і Radio France. Організація має складну структуру. Частиною компанії є комітети, основна функція яких - організація «майданчиків» для переговорів і суперечок всіх користувачів даних. Проблеми телевимірювань займаються комітетами Audimétrie і Câble et Satellite. Форма організації пиплметрического дослідження, в якою дослідницькою компанією володіють замовники дослідження, в світі отримала назву Tripartite Research Company Contract. Процес вимірів в такому разі є прозорішим, ніж при Own service.

Крім того, у Франції існує структура, що нагадує український ІТК, - Centre d'Etude des Supports de Publicité. Організація CESP є об'єднанням не лише для телевізійної індустрії і радіо, але і інтернет-, друкарських видань. Сфера діяльності цієї організації також охоплює вивчення аудиторії медіа, розвиток методології дослідження, тестування нових методик, а також проведенням медіааудитів. З повним списком учасників можна ознайомитися на офіційному сайті. Фактично це науково-дослідний інститут з великим штатом дослідників і експертів. CESP також регулярно проводить паралельні дослідження телесмотрения, які контролюють роботу «Медіаметрії».

З графіка видно, що розставляння сил на французькому ринку доки недостатньо сприяє появі нових безкоштовних каналів. Топ країни складають чотири канали. Найбільший мовець країни, TF1, збирає більше чверті всієї аудиторії. У 1987 році канал TF1 прошел процедуру приватизації, і зараз знаходиться в управлінні французької промислової групи Bouygues, власник якої є близьким другом президента Николя Саркозі. France 2 і France 3 є частями французького суспільного ТБ (France Télévisions) і сумарно мають біля третини від всієї французької аудиторії. M6 (Métropole 6) - єдиний, якому удалося порушити спокійне існування традиційних каналів країни. М6 орієнтований на молоду, активну аудиторію, але доки йому не удалося обійти навіть третю кнопку країни.

Загальнонаціональна панель складається з 3840 домогосподарств, або 10200 індивідів. Вже в червні для задоволення запитів тематичних і регіональних каналів вибірка розширена до 4500 домогосподарств. Генеральна сукупність дослідження - 44 мільйони чоловік (близько 15 млн домогосподарств). У травні 15,6% домогосподарств панелі мали можливість кабельного прийому каналів. Основний кабельний провайдер Іспанії - компанія ONO, з одним мільйоном абонентів. Також існує декілька крупних регіональних операторів. 6% домогосподарств приймають телесигнал з супутника. Досить поширений цифровий ефірний прийом - 32%. Доля аналогового ефірного прийому в панелі склала 47% домогосподарств. Звіт по національних і регіональних ефірних каналах надається щодня (всього 24 канали). Окремо щомісячно надаються показники всіх кабельних і супутникових каналів.

Джерело: http://www.formulatv.com/audiencias/2009-05/

У Іспанії існує структура під назвою «Асоціація по дослідженню медіакомунікацій» - La Asociación para la Investigación de Medios de Comunicación. У неї входять представники ТБ, радіо, друкарської періодики, веб-сайтів і компаній, пов'язаних з індустрією реклами. Одне із завдань цієї організації - щорічний глибокий аудит роботи панелі TNS. AIMC по своїх функціях і організації дуже схожа на французький CESP і має таку ж серйозну дослідницьку структуру. Проте, TNS є одноосібним власником даних і жодним чином не пов'язаний з AIMC і національними мовцями. Окрім AIMC, роботу TNS контролюють ще один орган - Комітет користувачів. Комітет виконує такі ж функції, як і Група користувачів даних телевимірювань в Росії. Таким чином, Іспанію можна рахувати одним із зразків хорошого конкурентного середовища і в той же час прекрасний організованого ринку Own service з прозорою системою вимірів.

По поляганню в травні 2009-го диспозиція лідерів іспанського ТБ виглядала таким чином: TVE1 - державний канал, і його лідерство зовсім не бессдебил написав це. Перше місце по черзі займають і Antena 3, і Telecinco. Небагато з відставанням йдуть канал Cuatro і La Sexta, які запустилися всього чотири роки тому. Також дуже сильні позиції регіональних каналів, які транслюються в різних автономіях країни і об'єднані у Федерацію регіональних організацій радіо і ТБ (FORTA).

Панель для 56-мільйонної генеральної сукупності Британії (близько 25 мільйонів домогосподарств) складають 5100 домогосподарств країни, або 11500 чоловік.

Проникнення цифрового ТБ складає близько 86% домогосподарств. Останні 14% домогосподарств є аналоговими, і практично всі приймають сигнал через ефір. 86% «цифрових» домогосподарств складено з 13,5% сімей з кабельним прийомом, 36,5% - супутниковим, близько 36% - цифровим ефірним прийомом. Національна панель (панель «50») розділена на підпанелі. Панель «70», яка складена з мультиканальных домогосподарств (все, окрім ексклюзивного аналогового ефірного прийому) і панель «72», в яку відбираються сім'ї лише з супутниковим і кабельним прийомом.

Офіційно в Британії надають послуги кабельного ТБ три провайдери. На практиці існує один великий провайдер Virgin Television, який має можливість поставляти послуги в 95% всіх кабельних домогосподарств країни. На ринку послуг супутникового ТБ головним гравцем є British Sky Broadcasting, на пакети якого підписано більше 80% всіх абонентів супутникового ТБ. В Virgin Television і Sky практично немає конкурентів в своїх сегментах, тому вони активно конкурують один з одним.

Джерело: http://www.barb.co.uk/report....Figures

Контракт на виміри ТБ в Об'єднаному Королівстві укладає індустріальна організація BARB (Broadcasters' Audience Research Board). Це об'єднання трьох найбільших ефірних комерційних каналів - ITV, Channel 4, Five; суспільною ВПС і супутникового оператора Sky. Також членство має організація, об'єднуюча учасників рекламної індустрії (Institute of Practitioners in Advertising). BARB займається проведенням тендерів і контролем роботи підрядчиків. Таким чином, по своїй структурі і функціям BARB найбільш схожий з українським ІТК і італійським Auditel.

Не дивлячись на величезну сегментацію ринку і велику кількість всіляких мовців, перелік основних каналів в Об'єднаному Королівстві обмежений лише ВВС1, ВВС2, ITV, Channel 4, Five. Їх відрив від останньої маси вельми значителен. Сумарно вони збирають більше половини долі перегляду. Канали ВПС є суспільними і не беруть участь в розподілі грошей від реклами. На ринку є ще такий важливий гравець, як Sky, який надає доступ, в основному, до платних супутникових каналів. Доречно зауважити, Sky серйозно працює над створенням власної панелі вимірів. Передбачуваний розмір вибірки - 20000 домогосподарств.

Для вивчення переваг в телесмотрении в 43-мільйонній Україні (17 мільйонів домогосподарств) побудована панель на 2540 домогосподарств. На нашу думку, порівняння з урбанізованими країнами Європи і міською вибіркою Росії найдоречніше проводити на даних панелі в містах з населенням понад 50 тис. чоловік. До того ж, панель в дрібних населених пунктах на даний момент розглядається ринком як що знаходиться на етапі тестування.

Таким чином, аналіз української ситуації буде зосереджений на вибірці 1600 домогосподарств (3980 респондентів), яка представляє генеральну сукупність 8 мільйонів домогосподарств (19,5 мільйонів індивідів). Близько 43% домогосподарств вибірки представляють сім'ї з ефірним типом прийому. Окремого розділення на типа супутникового прийому немає. За даними настановного дослідження, його присутність в генеральній сукупності не перевищує 5%. У панелі окремо представлені сім'ї з різним стандартом прийому - 11% домогосподарств мають устаткування для користування цифровим ТБ. Лише половина домогосподарств приймають менше 17 українських каналів. На ринку працює близько 300 (!) кабельних операторів. Найбільший оператор цієї послуги навряд чи покриває більше 600 тис. домогосподарств країни.

Джерело: GfK-Ukraine, глядачі старші за 4 роки (міста з населенням більше 50 тис. чоловік)

Контракт на виміри ТБ укладає Індустріальний телевізійний комітет. У ІТК входять представники основних телевізійних груп, рекламодавці і рекламні агентства. Ті, хто не може безпосередньо приймати рішення на пораді директорів, мають можливість впливати на їх формування на рівні Технічного комітету. Остаточні рішення приймаються лише за умови відсутності заперечення з боку якого-небудь учасника з правом вето («Інтер», «1+1», Новий/ ICTV/ СТБ, рекламні агентства). Така структура і організація довгий час забезпечує стабільний розвиток достатньо бідного і в той же час неймовірний насиченого конкуренцією українського ринку. Вся інформація по структурі панелі, результатам настановного дослідження і статистичним даним надається всім користувачам і зацікавленим особам. Користувачі даних щодня отримують показники близько 40 каналів і вольні формувати і аналізувати будь-які цільові групи. Панель регулярно перевіряється на відповідність стандартам міжнародними аудиторами. Все це вказує на максимальну прозорість процесу телевимірювань в Україні, що робить її одним з найцивілізованіших ринків Східної Європи.

Не дивлячись на те, що Україна ще не вступила повною мірою в «епоху цифрового ТБ», актуальне розставляння і доля перегляду основних каналів вказує на надзвичайно насичене конкурентне середовище. П'ять з шести топовых українських каналів практично нічим не поступаються один одному в рівні долі перегляду, а їх сумарні показники трохи більше топ-каналів жахливо сегментованого ринку Британії.

Практично всі українські канали є безкоштовними, тобто не отримують грошей від абонентів і провайдерів сигналу. Більшість з них має долю перегляду менше 1%. Зважаючи на велику поширеність неефірного типа прийому можна говорити про те, що багато домогосподарств країни є мультиканальными. Українське багатоканальне середовище в істотній мірі сформоване зарубіжними каналами. Велика частина їх транслюється в неадаптованому вигляді. Вибір українських спеціалізованих каналів обмежений 20-30 брендами. Не дивлячись на те, що панель спеціально не «заточувалася» під вимір «нишевого» ТБ, кількість домогосподарств, здатних приймати більшість українських «нишевых» каналів, цілком достатньо для базового аналізу. Для ілюстрації візьмемо показники каналів в травні і порахуємо, скільки домогосподарств контактували більше 10 секунд з як мінімум 11 каналами із списку, і яке покриття кожного з них в панелі (виключені ефірні М1 і ТОНІС):

3% або 509 домогосподарств в панелі мають можливість приймати одночасно 11 і більше каналів. Найменший показник покриття має фактично регіональний канал «Ситі», за ним - вузькоспеціальний «Ріл Естейт» з 17,5% покриття.

1. Не дивлячись на велику кількість і доступність нових каналів, до цих пір можемо констатувати одну особливість - на більшості важливих ринків світу основний перелік каналів обмежений п'ятьма, максимум шістьма брендами. Ця ситуація зберігається навіть в тих країнах, які вже практично повністю вступили в «цифрову епоху», - наприклад, в Германії і Британії. Судячи з усього, таке положення справ зберігатиметься ще довгий період часу.

2. У топі більшості країн присутні канали, які можна об'єднати в групи. Чисельність таких медіагруп в топі не перевищує 3-4. Виключенням є Іспанія і Росія. У Іспанії в даний момент запущений процес злиття два з п'яти основних гравців - Cuatro і La Sexta. З деякою часткою ймовірності можна прогнозувати скорочення гравців в українському телевізійному топі. Чотири що жорстко конкурують групи - надто багато для такого ринку, як Україна.

3. У Україні пиплметрическое дослідження організоване у формі Joint industry committee. Найбільш близькими формою країнами є Британія і Італія.

4. У країнах, в яких індустріальна асоціація каналів і агентств є замовником дослідження і вибирає виконавця на тендерній основі, панельні дослідження відрізняються більшою точністю. У цих країнах середня вага одного індивіда в панелі не перевищує 5000 респондентів. Теоретично, чим менше вага одного індивіда - тим більше стабільною і пристосованою для спеціальних аналізів є панель.

5. Там, де стратегію розвитку панельного дослідження визначає консолідований ринок (JIC, MOC, TRCC), перелік учасників, що приймають рішення, все одно є обмеженим. По суті, відповідальність за адекватність, правильність і якість даних несуть лише декілька основних гравців ринку. Їх долі в голосуванні не завжди розподілені в рівній мірі. Останні зацікавлені компанії і організації впливають на розвиток панелі через форму технічного комітету.

6. Якщо не брати крайні випадки з Росією і Польщею, можна переконатися, що сумніву як робота панелі виникають у всіх без виключення країнах. Переважно береться під сумнів статистика - наскільки правильно квотуються і контролюються та або інша група у вибірці. Наприклад, на початку 2000-х британський BARB серйозно критикували з боку нових медіа. Його звинувачували в консервативності, небажанні реагувати на зміни і ігноруванні потреб зростаючого неефірного ТБ. Яскравим прикладом спірних ситуацій можна вважати факт критики вимірів іспанської TNS з боку мережі суспільного каталонського телебачення в 2005 році. На їх думку, в панелі TNS були недопредставлены сім'ї з каталонською мовою спілкування, унаслідок чого занижувалася аудиторія каналу TV3, що лідирує в Каталонії. Найбільш скандальною виглядає ситуація в Італії. Кілька років тому група SITCOM навіть подала до Міланського апеляційного суду позов про заборону публікації «Аудітелом» даних смотрения супутникових каналів. Відбиваючись від піар-атак, італійський ІТК навіть завів на сайті окремий розділ «Небилиці про Auditel», в якому детально розглядає і спростовує найбільш поширені звинувачення на адресу індустріального об'єднання зокрема і пиплметрии як методу в цілому.

7. Частина ринків прийшла до розуміння необхідності існування конвенциальных правил роботи з даними. Наприклад, якщо який-небудь менеджер дозволив би собі публічно ставити під сумнів якість роботи панелі, намагаючись підірвати при цьому довіру до ринкової валюти, з великою часткою вірогідності в Германії його б просто усунули від використання даних.

8. Як показує досвід Росії і Польщі, тривалий час ігнорувати або розвертати альтернативну панель можуть канали, що мають доступ до додаткових джерелами некомерційного фінансування. У Польщі це суспільний TVP, в Росії - державний Перший канал. Крім того, розмір рекламного ринку цих країн перевищує 1 млрд доларів. Через це виникнення подібної ситуації в Україні представляється маловірогідним.

9. Цікава картина виходить, якщо в розрізі ринків відстежувати два показники - долю рекламних витрат на ТБ у ВВП країни і кількість домогосподарств ефірного аналогового прийому.

Просліджується досить чітка тенденція синхронного зменшення першого і другого показників. Одним з пояснень такій ситуації може бути те, що відмова від ефірного аналогового ТБ збільшує кількість каналів, велика частина з яких є платними і об'єм реклами на них зведений до мінімуму. Комерційні прояви на платних каналах є менш прямими і частіше оформлені у вигляді продакт-плейсмента. Іншими словами, із зростанням цифрових технологій ТБ стає бізнесом контента, а не простим рекламним носієм. Хоча тут можуть бути задіяні та інші, невідомі чинники.

10. Найбільш розвиненим ринком нишевого ТБ є британський. У Британії співвідношення між платним і безкоштовним ТБ вже практично досягло рівня 50/50. Запуск нишевого каналу в цій країні, в переважній більшості випадків, передбачає або те, що цей канал отримуватиме гроші від абонентів і на нім не передбачається розміщення реклами, або те, що він є частиною якогось традиційно основного гравця ринку (супутникова платформа або кабельний провайдер). Цей факт дає підставу передбачити, що найбільш прогресивною формою існування спеціалізованого ТБ є форма платної підписки. В такому разі канали спеціального інтересу відносно в малій мірі зацікавлені в «рейтингах» від пиплметрии. Основний показник їх роботи - кількість підписчиків. Ця різниця в підходах має наслідки, які ведуть до різниці якості аудиторії західного і українського тематичного телебачення.

Лояльність глядача, допустимий, в Англії забезпечується великою мірою тим, що він викроїв зі свого місячного бюджету 20 фунтів і отримав підписку на 15 футбольних каналів або підписався на канали про рибалку і туризму. Те, що глядач сплатив гроші спеціально за пакет або трансляцію, означає, що ці канали йому потрібні і він готовий змиритися навіть з присутністю деякої кількості реклами. Українське нишевое ТБ, за винятком окремих випадків, не отримує грошей ні від операторів, ні від абонентів. Наші тематичні канали поставляються абонентам у вигляді безкоштовного «бонуса», набитого рекламою, і відношення до них таке ж, як і до звичайного безкоштовного каналу. Таким чином, небагато українських спеціалізованих каналів володіють дійсно ексклюзивною, важкодоступною аудиторією. Фактично вони є калькою з «великих», і їх головна відмінність - менша аудиторія і дешеве рекламне розміщення. Все вищеперелічене також дає підставу стверджувати, що, не дивлячись на велику частку неефірного мовлення, українське телебачення не увійшло до епохи нишевости.

11. Досвід розглянутих країн вказує на те, що справжня ера нишевого ТБ починається з появою національної супутникової платформи (SKY, CanalSat, Polsat Cyfrowy і т. д.), абонентами якої є більше 5% всіх домогосподарств. Поки ми маємо практично нульову долю платного супутникового ТБ. Хоча в Україні чинником посиленої сегментації ТБ може стати перехід на стандарт цифрового ефірного мовлення.

12. У більшості розглянутих країн сегментовані канали з супутниковим або кабельним поширенням не «продають рейтинги». Вони надають рекламодавцеві точковий доступ до специфічної аудиторії (наприклад, чоловіки з високим доходом, що захоплюються рибалкою). Для такого типа продажів досить мати інформацію за профілем аудиторії, кількістю і тривалістю контактів. Прийнято вважати, що спеціалізовані канали не складають конкуренцію масовому ТБ, а швидше направлені на відбір аудиторії в глянсових журналів і інтернету.

13. Телебачення як бізнес особливо чутливо до існування такої форми природного обмеження конкуренції, як наявність і поширеність в товаристві національної мови. Україна належить до країн, які схильні до впливу економічно сильного сусіда з однаковою мовою спілкування. Ця умова є важливим чинником, стримуючим розвиток і що підвищує конкуренцію і на ринку нишевого ТБ. У схожій ситуації знаходиться і Ірландія. У Ірландії доля перегляду власне ірландських каналів не перевищує 60%. Останнє - це смотрение британського і північноірландського ТБ, яке в республіці можна дивитися за допомогою всіх типів прийому.

14. У Україні мультиканальный прийом тематичних каналів (канали з долею перегляду менше 1%) доступний в третині вибірки. 500 домогосподарств - це половина французької панелі MédiaCabSat, яка побудована для набагато більшої генеральної сукупності. Для того, щоб зрозуміти масштаб, при якому в Європі замислюються над організацією такого роду дослідження, варто поглянути показники покриття наймасовіших тематичних каналів Франції (дивилися як мінімум 10 сек., середнє по сплитам на 4 послідовні тижні, ген. сукупність - 58,1 млн инд.):

Для порівняння - схожий показник найменш поширених українських нишевых каналів (дивилися як мінімум 10 сек., середнє по сплитам на 4 послідовні тижні, ген. сукупність - 19,5 млн. инд.):

Також досить красномовними можуть бути схожі цифри в російській панелі TV Index Plus. З цього можна зробити вивід, що маленькі показники українських нишевых каналів не настільки малі, аби організовувати спеціальну або додаткову панель за прикладом французької. Виміри в Україні охоплюють досить більше число домогосподарств з можливістю прийому українського нишевого ТБ.

Андрій Коваль, член технічного комітету ІТК, відділ аналітики Нового каналу

Ілюстрація - http://www.ut.net.ua/
www.telekritika.ua

ТНТ - перший в липні

Телеканал лідирує в рейтингу у московських глядачів

Згідно даним, наданим TNS Росія, канал ТНТ став лідером рейтингів в Москві. Середньодобова доля ТНТ в липні в аудиторії від 18 до 30 років склала 14,9 пункту. Цей результат дозволив ТНТ розташуватися на першій строчці, випередивши найближчого Перший канал майже на півтора пункти (доля 13,5). На третьому місці - канал СТС з долею 11,2.

© Media Guide