Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».
Один із символів України. Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Весільний рушник... Давній наш символ. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, - що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров´я в сім´ї. Все наше життя проходить поруч з рушником: ушановуємо народження дитяти, виряджаємо в далеку дорогу батька-сина, зустрічаємо гостей, проводжаємо людину в останню путь, використовуємо у весільних обрядах. Пісня «Рідна мати моя».
За давнім звичаєм, як тільки у сім´ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки, передаючи свій досвід Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт навесні та восени. Витканий одяг, скатерки, вишиті сорочки та ручники були свого роду характеристикою дівчини, її працьовитості. Вишивання у кожній місцевості відрізняється орнаментом, технікою вишивки, гамою фарб. Найхарактерніші кольори - червоний і чорний. Пісня «Вишиванка».
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба і калина. Правду каже прислів´я: без верби і калини нема України. (За В.Скуратівським) А звідки пішла назва «калина»?
Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».
З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав його у піснях. «Чи я в лузі не калина була?» (калина символізує дівочу красу), «Ой у лузі червона калина похилилася» (нещаслива доля жінки), «Би у полі та криниченька» (калина - символ рідної землі, її садили на могилі козака, який загинув у чужому краї).
Кущ калини біля маминої хати - це не лише окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Якщо троянди і виноград, за влучним висловом М.Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ознаки, опредметнює й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий лист, калинова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, ніколи не почути найчистішої, найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може народжувати лише сопілка з маминої калини.
Дата: Вівторок, 10.05.2022, 18:21 | Повідомлення # 257
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Hanno Pevkur -
" Браття Українці "
TV3 Maskis laulja 2022 / Masked singer 2022 (TV3 Estonia)
У естонському фіналі телешоу «Співак у масці» справжньою несподіванкою сталося те, коли друге місце посів місцевий політик, тричі міністр і віце-спікер парламенту Ханно Певкур.
Співав українську патріотичну пісню «Браття Українці». Потужний і несподіваний виступ був на підтримку героїзму українського народу.
Оце в естонців віце-спікер, Ханно Певкур! Вразив. Дякую.
Дата: Середа, 11.05.2022, 14:11 | Повідомлення # 262
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Ще одна казочка...☝️
Десь при болоті, в рівчаку, В кутку, в старому курнику, Було щось зовсім не в порядку: Вродилось дивне там курчатко.
Чи курка гріх таємний мала, Чи десь тихенько підгуляла. Чи може, генетичний збій, Чи вірус зачепив страшний. Хто зна', яка була причина, Та народилась там пташина. Така страшна була і дивна, Не схожа на татуся півня.
- Чому?- мене спитали ви. Дві мала курка голови. Росла швиденько вшир і вдовж, Кричала, як верховний вождь. Гребла під себе те, що бачить. Була лиш в цьому не ледача. От раптом розпустила пір'я, І до сусідів на подвір'я Із криком, цілячись крилом Вона поперла напролом.
Гребла все люто, мов сказилась, Ні перед чим не зупинилась. Згрібала вкупу люд і хати, Кричала: - Буду панувати. Бо я ж не курка, я орел! Цар всіх курятників тепер. Несла вона біду повсюди. Кляли ту курку бідні люди
І скрізь, де курка погуляла, Руїни й сльози залишала. Лиш на одній святій землі, Де люди горді, як орли, Під своїм стягом згуртувались І проти курки всі піднялись. Взяли тризуби в руки гострі І курці поламали кості.
Таких курей в клітках тримати. І їх не треба годувати, Не випускати на свободу. Щоб не було у них приплоду, Щоб щезли із землі святої Скаженні курки - злі іzгої.
Дата: Четвер, 12.05.2022, 11:20 | Повідомлення # 267
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Воплі Відоплясова feat USTYM
МИ РОСТЕМ
На своє 35 ліття гурт Воплі Відоплясова та син Олега Скрипки Устим випустили спільний патріотичний кліп «Ми ростем»
12 квітня на День Українського Скаута гурт Воплі Відоплясова та Устим Скрипка син лідера ВВ представили спільний сингл під назвою «Ми ростем». Ця пісня української молоді присвячена діяльності пластунів. Цю роботу можна назвати родинною справою, тому що всі діти Олега приймають участь в пластунській діяльності. В основі цього рок - гімну пластунам лежить класичний старовинний текст, якому вже біля 100 років, видатного українського автора Богдана Нижанківського. Керманич ВВ створив свою музику та аранжування, зіграно та записано музикантами ВВ, спів - Устим Скрипка, режисура кліпу - дружина Олега Наталя Скрипка, саме мамі Устима належить ідея створення та реалізації цього проекту.
«Ми ростем» — життєстверджуючий рок-гімн «Пласту», національної організації скаутів України, що вже понад 100 років займається культурним та патріотичним вихованням дітей. В наші часи, коли нищівно діє медійна пропаганда, а інформаційне середовище спотворює дитячі уявлення про навколишній світ, такі організації, як «Пласт», та загалом виховання майбутніх поколінь набувають особливого значення. І тут ми можемо спостерігати діяльність пластунів, а також спадкоємність поколінь — дуже рідкісне явище в українському шоу-бізнесі. Олег Скрипка скромно грає на гітарі, поступаючись місцем харизматичному синові.
У кліпі приймають участь курінь імені Ореста Субтельного та всі діти Олега. Архівні кадри - Іван Довганик. А знімав кліп іменитий оператор Сергій Михальчук.
І цей трек «Ми ростем» є патріотичним подарунком Пласту - Національній Скаутській Організації України. У відео можна побачити Устима Скрипку, повний склад «ВВ» та тренування скаутів.
Дата: П`ятниця, 13.05.2022, 19:26 | Повідомлення # 268
Супер Модератор
Країна:
повідомлень: 2774
Статус:
YAKTAK
Біля тополі
Наш чорнозем став святим, адже він окроплений кров‘ю героїв! Наше небо стало щитом, адже його закривають крила янголів! Наша віра стала міцнішою, бо ми відчуваємо тортури які відчував Ісус. Наш народ став Богоподібним, бо має надземну силу!
У кожній зіниці очей матерів, я бачу велич та сльози. На жаль, незалежність не дається легко, тому предки передали меч нашому поколінню аби ми завершили справу назавжди!
Велика подяка гурту ENEJ, Тарасу Чубай та Івану Леньо за цю пісню, яка об'єднує мільйони сердець та десятки країн сьогодні.
Дата: Субота, 14.05.2022, 07:16 | Повідомлення # 269
Адміністратор
Країна:
повідомлень: 28579
Статус:
Софія Шкідченко
Українськанародна пісня"Ой у вишневому саду"
Цю прекрасну українську народну пісню «Ой у вишневому саду» співаю всім матерям світу. Це народна українська пісня, яку знає кожен українець. Сподіваюся, ви зможете провести цей день зі своїми мамами!