FORUM TV-SATСереда
02.12.2020, 09:31

Вітаю Вас Гість | RSS

[ ] · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS · Load-SP · Load-AS· · Перекладач translate ]
  • Сторінка 45 з 45
  • «
  • 1
  • 2
  • 43
  • 44
  • 45
Форум TV-SAT » « Куточок для спілкування і відпочинку » » Моя Єдина ! Моя, ти рідна, УКРАЇНА !!! » УКРАЇНА - Єдина Країна - Единая Страна
УКРАЇНА - Єдина Країна - Единая Страна
RATVODДата: Середа, 05.03.2014, 12:56 | Повідомлення # 1
Адміністратор

Країна:
повідомлень: 24681
Статус: Оффлайн
УКРАЇНА





Державний Гімн України - Рок версія Ніки Рубченко



National Anthem of Ukraine - Rock version by Nicky Rubchenko


DMishaДата: Субота, 05.09.2020, 18:52 | Повідомлення # 661
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
5.9.1870 - народився Володимир Сікевич, генерал-хорунжий
Армії Української Народної Республіки.



Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Субота, 05.09.2020, 22:18 | Повідомлення # 662
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
Бойові друзі



Доброта-вище всіх якостей.

Повідомлення відредагував DMisha - Субота, 05.09.2020, 22:19
DMishaДата: Четвер, 10.09.2020, 16:54 | Повідомлення # 663
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
Василь Стус помер у таборі СРСР 35 років тому:

Чому його "справа" не дає спокою історикам



Рівно 35 років тому, в ніч на 4 вересня 1985 року, український поет,
дисидент Василь Стус помер у радянському таборі в Пермському краї Росії, передають Патріоти України.


За кілька днів до цього, 28 серпня, українця відправили в карцер за те, що читаючи книгу в камері, він нібито сперся ліктем на нари. На знак протесту Стус оголосив безстрокове сухе голодування. Загинув поет, за офіційною версією, від зупинки серця, за неофіційною, – від переохолодження.

Василь Стус почав писати вірші під час навчання в Донецькому педінституті та служби в армії. Його перша поезія з'явилася 1959 року в "Літературній Україні".

У вересні 1965 року Стус взяв участь в акції протесту біля кінотеатру "Україна" в Києві. Він та Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Юрій Бадзьо закликали суспільство засудити арешти української інтелігенції. За участь у цій акції його відрахували з аспірантури, за ним почало стежити КДБ.

Незважаючи на схвальні рецензії, жодна з двох перших збірок поета ("Круговерть" та "Зимові дерева") не були надруковані.

У січні 1972 року Василь Стус був вперше заарештований. Близько 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі, потім відбував покарання в таборах Мордовії і Магадана.

Вірші, які Стус писав у таборах, у нього відбирали і знищували, лише деякі з них збереглися в листах до дружини. Повернувшись восени 1979 року до Києва, приєднався до Гельсінської правозахисної спілки.

Здоров'я Стуса було підірвано, але незважаючи на це він працював робітником на фабриках і заводах. У травні 1980 року поет був заарештований вдруге, причому був визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Суд над Василем Стусом проходив за закритими дверима. У порушення процедури його було позбавлено останнього слова і видалено із залу суду; вирок було зачитано в його відсутності: 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

У таборі "Перм-36" Стус продовжував писати і перекладати. У 1983 році адміністрація табору заборонила йому надсилати вірші та переклади в листах рідним.

На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року був кинутий до камери-одиночки.

28 серпня 1985 року Стуса відправили в карцер за те, що нібито він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням сусідів за камерою, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.

У ніч на 4 вересня 1985 року Василя Стус помер, за офіційною версією, від зупинки серця, за неофіційною, – від переохолодження. Його було поховано на табірному цвинтарі, але 1989 року разом з побратимами – Юрієм Литвином і Олексієм Тихим – було перепоховано на Байковому кладовищі в Києві.

В останні роки справа Василя Стуса ожила знову. Так, частково приводом для цього стала книга Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірник документів з архіву колишнього КДБ УРСР", що вийшла в 2019 році.

Видання стало резонансним – вперше книга під однією обкладинкою містила таку кількість документів з колишнього архіву КДБ – протоколи судових засідань, обшуків, допитів. Також до неї включено покази свідків, спогади друзів та листи поета з в'язниці.

Як відомо, 1990 року Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР і Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду УРСР Василь Стус був посмертно реабілітований. 2005 року Стусу було посмертно присвоєно звання Герой України.

Джерело:


Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Субота, 12.09.2020, 10:19 | Повідомлення # 664
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн


Гірким був хліб в чужому краю,
Наїлась я його колись,
Тому не з розповідей знаю,
Як заробітки ті дались.
На чужину, не знавши мови,
Пішла ледь вгамувавши страх,
Тяжкі прийшлось пізнать умови,
Був біль і розпач, просто жах.
Чужа країна, інші люди,
Чужі обличчя навкруги,
А я - ніхто, нас звуть приблуди,
Що загубили береги.
Мов мачуха моя країна,
Дітей розкидала навкруг,
Як непотрібну кураїну,
Що з вітром доганяє плуг.
На цій дорозі знову люди,
Шукають працю за бугром,
Коли вже лад в країні буде?
З достатком, миром та добром..

Л.Пронько ( Ященко) 18.06.20р.


Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Субота, 12.09.2020, 15:19 | Повідомлення # 665
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
Старе військове кладовище, де поховані

вояки УНР та Галицької армії, виявили у Вінниці



Старожили згадали, що там може бути поховання, лише нещодавно.

У Вінниці дослідники віднайшли старе військове кладовище. Ймовірно, кажуть, там поховані вояки УНР та Галицької армії, військо яких століття тому скосила епідемія тифу, передають Патріоти України з посиланням на ТСН.

Науковці виявили братську могилу, де були останки семи людей та кілька окремих домовин. Цвинтар знищила радянська влада. На його місці з'явився свинарник.

Десятки років місцина стояла пусткою. Старожили згадали, що там може бути поховання лише тоді, коли поруч почали зводити багатоповерхівку. Історики припускають, що на цій території може бути до двох тисяч могил, але розкопки припинять, допоки не вирішать, що робити з останками.

Нагадаємо, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України опублікував раритетні світлини голови Директорії УНР Симона Петлюри.


Доброта-вище всіх якостей.

Повідомлення відредагував DMisha - Субота, 12.09.2020, 15:20
DMishaДата: П`ятниця, 18.09.2020, 11:16 | Повідомлення # 666
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
Українське диво-село:

Тут нема безробітних і будинків на продаж



Квітуче село славиться чистотою і страусами.

У Запорізькій області є село, у якому немає жодного безробітного мешканця. Звідси селяни не виїжджають, а село розвивається, розповідається у відеосюжеті, передають Патріоти України 3 вересня 2019 року.

Мова йде про село Роздол. Саме тут майже неможливо знайти будинок, який виставлений на продаж. А якщо і буде такий, то вдвічі дорожчий, ніж у сусідніх селах. Значна частина жителів працюють у сільському господарстві – тут розташовані одні з найбільших яблуневих садів регіону та великі газові холодильники. Як стверджує місцевий фермер Олег Каліман, підприємство працює без кредитування, а лише на холодильники власних коштів було інвестовано на 52 мільйони гривень.

Дитячі садки у селі розраховані на більшу кількість дітей, ніж які вже є у Роздолі – на перспективу. Вулиці тут освічені ліхтарями, а на 900 мешканців села тут три футбольних команди. Детальніше про диво-село у сюжеті:



Джерело:


Доброта-вище всіх якостей.

Повідомлення відредагував DMisha - П`ятниця, 18.09.2020, 11:17
DMishaДата: Неділя, 20.09.2020, 07:50 | Повідомлення # 667
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
19.9.1945 - загинув Дмитро Негрич «Мороз», командир
«Березівської» сотні УПА.



Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Неділя, 20.09.2020, 08:50 | Повідомлення # 668
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
Як виглядали українці 100 років тому.
Фото поч. ХХ століття



Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: П`ятниця, 09.10.2020, 17:13 | Повідомлення # 669
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
9.10.1937 - засуджений до страти Микола Куліш, український письменник. Розстріляно в урочищі Сандармох.



Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: Неділя, 11.10.2020, 22:56 | Повідомлення # 670
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
ВОЇН, ДОЧКА, МАТИ…



Настане день, коли закінчиться війна,
Коли замовкнуть стомлені гармати,
І на коліна упаде ВОНА…
КРАСИВА ЖІНКА, ВОЇН, ДОЧКА, МАТИ…

… І вперше, не ховаючи очей,
Сльозою душу вмиє зачерствілу,
Коли рука дитяча на плече
Так обережно ляже і несміло…

Незламна й сильна, чиста мов роса,
Ти не вклонялася ні кулям, ні осколкам.
Хіба що, от ...посивіла коса,
Та ще з’явились зморшки біля ока...


Вірш Еміля Дуброва (Омелян Дзудзило), поета з Миколаївщини, про жінку-воїна, яка повертається з фронту до своєї дитини, свого часу підірвав мережу. Зворушив і, найімовірніше, знову змусив тисячі українських жінок-воїнів, які впродовж 6 фронтових років «зрізають коси і туго шнурують берці» чути на свою адресу наївне «ТИ НЕ МУСИШ!»

-Можливо, я й не мушу… - розмірковує військовослужбовець нашої князівської 14 бригади старший солдат Катерина. – І жодна з тисяч жінок, які захищають Україну в лавах ЗСУ, напевно, не мусить… Та якщо безліч молодих, здорових українських чоловіків бояться йти служити, або ж не хочуть цього робити, «бо це не їхня війна», то захищати Батьківщину замість них ідуть жінки…

За плечами в цієї мініатюрної дівчини з променистими очима три фронтових роки і нещодавно підписаний другий контракт із ЗСУ. До того, як піти служити, розповідає Катя, мала традиційну для жінки роботу, - працювала на швейній фабриці.

-Та одного дня… пішла в військкомат, і потрапила в 14-у механізовану бригаду, про що жодного разу не пожалкувала, - розповідає співрозмовниця. - Коли прийшла додому і повідомила рідним, що йду служити, мама не сприйняла почуте всерйоз, думала, жартую. Коли ж зрозуміла, «що все насправді», лише сплеснула руками: «Як же ти служитимеш, таке мале й худе?» Звичайно ж, як кожна мама, вона непокоїлася. Хвилюється і зараз. І досі дивується, що саме я, наймолодша з шести її дітей, пішла на фронт.

Як показав час і служба на прикладі Катерини, зріст і вага для дівчини у війську – не головне. Бо зі своєю енергією, заповзятістю та максимально відповідальним ставленням до справи, за яку береться, дрібненька Катя, дівчинка-вихор, як жартома хочеться її назвати, встигає все. До слова, сама дівчина в тому, що пішла служити, вбачає певний символізм, адже народилася 6 грудня, на День ЗСУ, а наступного дня, 7 грудня, святкує іменини. А ще, каже Катя, з дитинства їй шалено подобалися люди в формі.

-Звичайно ж, прийшовши в армію, майже всього мусила навчитись, - і того, що мушу вміти, як військовослужбовець, і того, що вимагають посада і звання. Не завжди все давалось легко, але завдяки своєму командирові і побратимам, з якими дуже надійно, з усім справляюся. Мабуть, моє щастя ще й у тому, - зізнається Катерина, - що легко знаходжу з людьми спільну мову, - така уже вдалася. А крім того, щирість, чесність, дисциплінованість і відповідальність, - риси, які в армії цінуються більше, ніж деінде. Тому… я пишаюся тим, що я військовослужбовець ЗСУ, і тим, що служу в нашій князівській 14-ій бригаді.

Пригадуючи події за три роки, які провела з бригадою на фронті, Катя каже, й досі пам’ятає, як уперше потрапила під обстріл, зізнається, були і страх, і певна паніка. Та з часом до всього звикаєш…

-Уже зараз, після трьох років служби, будь-який обстріл сприймаєш без істерик і без зайвих рухів, чітко знаючи, що і як робити. Напевно, все це зветься просто – досвід, - міркує Катерина. - І хоч я, як жінка, напевно, мала би таким пишатися, цього нема… Не бажаю такого досвіду нікому, сприймаю його просто як данину професії, яку обрала – професію військового під час війни в моїй державі.

Удома, на Хмельниччині, на тендітну, рішучу та витривалу Катю чекають трійко діток – старша донька Ангеліна, сини Максим і Антон.
-Скучаю за ними страшенно, - зізнається Катерина. – І на жаль, наші карантинні реалії такі, що вкрай складно провідати дітей навіть на вихідні, коли є можливість. Як би не було, як би тяжко діти не переживали розлуку, вони знають, для чого я у війську, знають, що всі мами і тати, які зараз на фронті, воюють за майбутнє своїх дітей, і знають, що Україна неодмінно переможе! І їхня віра дає сили жити й воювати!
DMishaДата: Четвер, 22.10.2020, 18:11 | Повідомлення # 671
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн


Доброта-вище всіх якостей.
DMishaДата: П`ятниця, 13.11.2020, 00:16 | Повідомлення # 672
Модератор

Країна:
повідомлень: 2382
Статус: Оффлайн
12.11.1803 - на 113 році життя на Соловках помер Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі. Провів 25 років у в'язниці...



Доброта-вище всіх якостей.
Форум TV-SAT » « Куточок для спілкування і відпочинку » » Моя Єдина ! Моя, ти рідна, УКРАЇНА !!! » УКРАЇНА - Єдина Країна - Единая Страна
  • Сторінка 45 з 45
  • «
  • 1
  • 2
  • 43
  • 44
  • 45
Пошук:

Copyright TV-SAT © 2009-2020